Катерина Сокіл

Сторінки (1/13):  « 1»

И снова бьют стихи

И  снова  бьют  стихи  ударною  волною
Я  душу  вам  навыворот  ложу...
Пусть  это  счастьем  иль  тоскою,
Понять  меня  я  не  прошу.

Я  перед  вами  развернутая  тайна
И  откупорена  бутылка  крепкого  вина.
Вы  вправе  осуждать  брутально
И  так  же  выпить  всю  меня  до  дна...

Для  вас  прозрачна,  как  ручей
И  слепо  темная,  как  ворона  крыло.
Кто  без  греха,  пусть  бросит  горсть  камней,
Кто  знает  истину-  зажжет  во  мне  огонь...

Я  рассыпаюся  в  стихах  песком
И  души  продуваю  сквозным  ветром!
Я  не  прошу  понять,  прошу  лишь  об  одном-
Не  трогайте  мое,  свое  держите  крепко!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577219
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.04.2015


Не жени моє серце у темінь.

Не  жени  мене  в  темінь  від  себе
Не  кажи,  що  не  віриш  словам.
Бути  поруч  з  тобою  потреба!
А  без  тебе  самотній  туман...

Збережи  моє  серце,  тримай
В  теплих,  ніжних,  коханих  руках
Там  для  нього  той  бажаний  рай,  
Що  ябачила  в  сонячних  снах.

Заховай  у  долонях,  сховай!
Огорни  своїм  словом  ласкавим.
Я  дарую  тобі  його,  знай-
Воно  з  іншим  не  буде  яскравим...

Не  даватиме  світла  у  млі
Згасне  в  холоді  тихім,  безжальнім,
Не  зігріє  моєі  душі
На  стрімкому  повітрі  і  шквальнім.

Я  довірюся  крилам  твоїм!
Не  боятимусь  впасти  на  скелі,
Загубитись  в  краю  степовім...

Не  жени  моє  серце  у  темінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2015


Не вір моїм словам отруйним

Не  вір  моїм  словам  отруйним,
Не  вір,  що  не  належиш  серцю!
Візьми  в  свої  обійми  сильні,
Додай  в  стосунки  трохи  перцю...

З"їдай  мою  стійку  помаду-
Без  неї  не  така  вже  сильна...
Та  обезброй  мою  блокаду
Бо  до  покори  я  не  схильна!

Спіймай,  немов  павук,  у  свої  сіті,
А  я  метеликом  зриватимусь,  та  всеж...
Зламають  мене  ті  медові  миті,
Здається  в  них  немає  меж...

Тримай  долоні  на  слабких  плечах
Та  подихом  здолай  солодким.
Потопиш  в  заворожених  очах,
Дам  волю  почуттям  глибоким!

Зірви  між  нами  тонку  грань...
Впиватимося  пристрастю  п"янкою,
Що  збудить  в  наших  душах  рай
Від  того  палкого  двобою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2015


Божевілля

-  Мамо!  Я  йду!  Я  захищатиму  країну!
-  Кохана!  Пробач  мені.  Я  не  покину  сина!

Лунають  в  пам"яті  слова
Неначе  тут,  ось,  тільки  но  сказали
І  що  хвилини  згадує  вона,
Чекає.  До  неба  руки  тягне  з  молитвами!

В  очах  її  кипить  солоне  море...
Печаль  по  всьому  тілу  ріки  розлила,
А  серце  лопнуло  на  двоє
Бо  чоловіка  й  сина  покликала  війна!

Ті  половинки  серця  обпікають,
Горять  несамовитим  вогнищем,
Лихі  думки  не  полишають
Від  того  плаче  день  за  днем...

Прекрасні  очі  зморшки  захопили
Бо  ж  і  вона  воює.  Тільки  із  собою...
У  янголів  благає  сили,
Щоб  між  людей  справлятися  з  журбою.

Ще  молода,  вродлива,  сильна.
Та  видає  струмочком  сивина.
Мріє,  що  країна  буде  вільна,
І  поруч  вся  її  сім"я...

-  Мамо!  Я  живий!  Я  повернувся!
-  Кохана!  Заради  тебе,  мила  я  боровся!

Сидить  та  жінка  наче  не  жива,
Сутулу  тінь  кидає  помінь  сонця.
Поки  чекала  на  оці  слова
Божевілля  стукало  в  віконце...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2015


Театр

Кому  нужна  твоя  любовь?
Мой  друг,  кто  верит  сейчас  в  сказки?!
Играет  каждый  свою  роль,
Меняет.  как  перчатки,  маски.

Сладки  как  мед  слова  актеров,
Прекрасны  мимика  и  жесты  рук
Но  это  все  лишь  завлекающий  маневр,
Все  это  лишь  игра,  мой  друг!

Банты  и  шляпы,  шорох  дорогих  костюмов
И  стойкий  шлейф  подобранных  духов.
Бедняги  ничего  получше  не  придумав,
Идут  на  собственный  улов...

Играя  чувства,  цену  набивая,
Считаясь  глупо  выше  короля...
Самих  себя  в  себе  же  убивая,
Не  дорастут  и  до  рубля!

Актер  ведь,-  Дар  искусства.
Сейчас  им  есть  любой  дурак...
Но,  настоящим  быть  богатство!
Люди  забыли  устроив  кавардак.

Вот  так  спектакль  жизнью  называют,
Бросают  пыль  не  разбирая  глаз...
И  искренних  оваций  ожидают
Лгуны  что  лгут  не  первый  раз!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555438
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.01.2015


Знімаю плащі!

Прошу  тебе,  лиш  не  щезай,
Ти  янгол  дум  моїх  не  хитрих...
В  них  я  знаходжу  собі  рай
Між  сірих  днів,  безглуздо  прикрих...

Прошу  тебе,  лиш  не  гаси
Надії  вогник  не  сміливий.
Твоє  мовчання  мов  списи...
Повір  мені,  цей  біль  жахливий!

Молю  тебе!  Будь  моїм  сонцем!
І  автором  внутрішнього  світу...
Нвтхнення  мого  охоронцем,
Що  вчить  мене  у  вІршах  говорити...

Ти  тільки...  тільки  не  зникай.
Бо  в  серці  литимуть  дощі!
Хиткі  надії  не  вбивай.
Я  зараз  з  них  зняла  плащі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2014


Я напишу на русском!

Я  напишу  на  русском,  чтобы  понимали
Все  те  кто  предал  свой  народ-
Чиновники,  которых  выбирали
Не  зная  что  нас  дальше  ждет.

Я  напишу,  про  то  что  дети  плачут
Отцов  призвавших  на  войну.
Для  вас  же  ничего  не  значат,
Цена  тех  детских  слез  ровна  нолю.

Я  напишу  про  мудрых  матерей,
О  тех  которым  не  забыть,
Всю  боль  от  воинских  страстей!
От  них  душа  не  перестанет  ныть.

Я  напишу  про  голод,  что  их  ждет
Когда  наступит  сила  ожидания,
Пока  огонь  войны  тех  жизни  жжет
Солдат.  За  что  им  это  наказание?

Я  напишу  про  кровь  и  грязь!
Про  холод,  что  застыл  в  ваших  сердцах!
Дела  которых  не  стыдясь
Вы  тихо  кроете  в  глупцов  умах.

Я  напишу!  Не  испугаюсь  прокричу!
Про  то,  что  жизни  просто  дарим  вам.
И  зря  в  надежде  доверяем
Бросая  гордость,  честь  к  ногам!

И  пусть  во  мне  разлиты  реки  русской  крови,
А  флаг  трехцветный  был  пеленкой  мне...
Я  помолюсь,  чтоб  дали  Украине  волю!
Не  воевали  на  украинской  земле!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532641
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.10.2014


Лише черкаю

Я  не  пишу-  вже  лиш  черкаю.
Щось  глухо  б"є  мене  в  живіт...
Між  чорних  дум,  не  сплю,  блукаю
І  замість  слів  пустий,  як  небо,  алфавіт...

Я  вже  не  вірю,  не  чекаю.
Страх  не  дозволить  більше.  Ні!
Чи  попадав  хоч  хтось  до  раю?
Читавши  тексти  істинні...

В  душі  лише  самотній  гул
Проміння  сонця  обрій  з"їв.
Міркую,  чи  надійний  то  притул?
Чи  можна  там  сховатися  від  "змій"?..

Хворію  в  позі  ембріона,
На  губах  горять  слова.
Немов  отрута  скорпіона!
Пече  обличчя  гіркая  сльоза.

Не  зрозуміти  вам!  Не  дочитатись!
То  чужий  біль  не  вам  і  не  для  вас.
Не  треба  цих  рядків  торкатись...
Не  таємниця,  кращий  лікар-  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2014


16 років.

16  років.
Зараз  розумію,  що  це  мало.
Та  і  тоді  розгубленою  не  була
І  не  тримала  за  спідницю  маму-
Окремою  дорогою  я  йшла.

Дорослою  судилось  рано  стати.
Печаль  та  щастя  разом  ходять.
Тоді  вже  знала,  що  таке  ночей  не  спати,
Я  мала  в  руках  те,  що  інші  довго  просять...

Господній  дар  на  все  життя
І  на  колінах,  перед  Богом,  лиш  за  неї!
Я  не  дивлюсь  назад  у  вороття,
Тільки  в  майбутнє.  Заради  донечки  моєї!

У  небі  синім  хмари  часу  пролітають,
Роки  летять  мов  журавлі.
Батьки  від  виховання  діток  потерпають,
А  я  найщасливіша  мама  на  землі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524903
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.09.2014


Присвячується владі!

Ні,  ви  не  люди!  Нелюди!
Зброя  підлабузного  чорта!
Ви  гірше  "совісного"  Юди,
Що  цілував,  до  себе  пригорта.

Тили  ховаєте  за  молодим  життям?
Самі  ж  у  кріслах,  дорогих  костюмах!
Ні,  ви  із  хати  не  виносите  сміття...
Все  в  ваших  душах  -  стічних  ямах!

Давно  ті  у  диявольській  скарбниці.
Мою  ж  від  вас  вже  нудить!
Бо  ж  живі  люди  то  дрібниці,
Якщо  несправедливість  верховодить.

Так,  ми  є  шахи...
І  зараз  хто  без  грошей,  той  пішак.
Для  влади  ми  прості  мурахи
Ковтає  нас  військовий  грак...

Згадайте  Бога!  Схаменіться!
На  вашій  совісті  війна!
Постійте.  Просто  озирніться!
Десятки  фур  її  ціна

У  них  везуть  гарматне  м"ясо.
Нічого  особистого,  лиш  бізнес.
З  надією  воює  так  завзято
Солдат,  який  вже  в  котре  скрес.

Та  що  для  вас  слова  молитви,
Якщо  ви  тінь  страшних  боїв.
Живемо  мов  на  лезі  бритви
Нахабність  вийшла  з  берегів!

Та  зрозуміти  вже  пора!
Що  в  пеклі  не  самим  горіти!
У  цьому  світі  інша  гра  -
Гріхи  батьків  поплатять  діти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524048
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.09.2014


Відьма

Вона  багато  відає,  все  знає
Та  вміє  говорити  з  вітром.
Кріпко  за  хвіст  життя  тримає
Не  може  лиш  похизуватись  хистом

Чаклунка  з  чорними,  як  ніч,  очима,
Волоссям  мов  густющий  ліс
Слова,  якими  шепотіла...
Не  мало,  через  них,  пролито  сліз.

Провісниця,  що  все  розкаже
І  мов  у  казку  проведе,
Де  болота  пройти  покаже
Та  хмари  в  небі  розведе.

Кого  захоче  може  мати
Такої  блудниці  не  бачив  світ!
Не  може  її  чарів  подолати
Той  що  почув  чарівний  сміх.

Відьомські  сили  -  клята  таємниця
Слова  лягають  на  вино
Під  небом  грішна  молодиця
Та  їй  напевно  все  одно...  

Коханням  чоловік,  що  коло  неї,  стомлений
Страждає  вся  його  душа
І  серцем  тілу  не  покорений  
За  відьмою  усюди  вируша.

Ця  жінка  не  склінна  богослов"ю
Щастя  у  житті  вона  не  має,
Не  погидує  навіть  кров"ю!
Не  спить,  ночами  заклинає!

Щось  не  дає  пізнати  радість.
У  грудях  наче  камінь  захолов.
Прогнати  хоче  хворобливість,
Відчути  в  серці  тім  любов!

Та  мучить  гріх  її,  карає-
Ціна  за  зміну  долі.
Що  за  тягар  вона  не  розуміє,
Не  зраджує  пітьмі,  а  має  силу  волі.

Володарка  сердець  чужих
Із  задоволенням  лестощі  сприймає
Та  не  кохала  вона  жодних
Як  не  хотіла,  можливості  не  має.

То  все  за  її  хист
Вона  багато  відає  та  знає.
Хай  розуміє  всяк  та  піджимає  хвіст,
За  все  розплата  наступає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523857
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 16.09.2014


Журба спіткала душу

Що  за  журба  спіткала  мою  душу,
Яка  раділа  сонцю  та  весні?
Чому  я  проводжати  мушу
Своїх  братів  на  дії  бойові?

Ми  ж  вірили  у  щастя,  спокій,  мир.
За  той  боліли  ноги  на  майдані!
Надії  наші  полетіли  в  вирій  мрій
Заплутавшись  в  обов"язків  кайдани...

Тепер  сини  втішають  матерів,
І  обіцяють,  що  повернуться  живими.
Та  цим  не  полишають  "ятерів"
І  не  стихають  материнські  ті  надриви!

За  що  караєш  ти  нас,  Боже?
Чому  страждаєм  від  вогню?
Бо  ж  між  собою  ми  гріхом  не  схожі
Я  за  дітей  тебе  молю!

В  маленьких  тих  очах  дорослі  сльози
Не  злякає  подряпане  коліно.
А  у  думках  спотворені  мармизи
Виконують  обов"язки  сумлінно...

Сум  та  журба  спіткали  мою  душу.
Вже  не  радію  сонцю  та  весні.
Чому  я  бачити  це  мушу?!
Як  діти  гинуть  на  війні...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523700
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 15.09.2014


Молитва

О,  Боже!  Змилуйсь,  повернись,
Не  відвертайсь  від  мене.
Казала  мати  :  "Помолись!"
Була  права  ти,  нене!

Молитись  буду  від  душі
За  рідну  Україну,  
За  весь  народ,  що  десь  бреде
В  невідану  країну...

Країну  тиші,  голоду,  страждань.
Господь,врятуй  їх  від  нашіптаних  бажань!
 
Молитись  буду  за  дітей,
За  захист  їх  від  сплутаних  думок.
За  матерів  не  цінячих  коштовностей
І  тих,  яким  це  не  дано,  жінок.

Молитись  буду  я  за  ворогів,
За  порятунок  їх  поставлю  свічку.
Щоб  їхні  душі  відпустив  той  гнів,
Що  виливається  в  розрухи  річку.

Я  не  забуду  також  і  про  тих,
Хто  вже  перед  тобою,  Боже!
Який  б  не  був  би  тай  за  ними  гріх
Нехай  моя  молитва  допоможе...

А  наостанок,  я  у  Бога  попрошу,
Щоб  освітив  мені,  мою  дорогу
І  не  тягла  чужу  й  важку  я  ношу
До  дому,  до  дверей  свого  порогу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2014