Petskovych

Сторінки (1/17):  « 1»

Спогад

Порожня  кімната..запах..волосся,
 вирує  в  повітрі  присутність  твоя.
І  очі  смарагдові,  ямки...усмішка,
На  тілі  твоєму    футболка  моя.
Підкреслює  стан,  трішки  видно  сідниці
Ще  зовсім  недавно  торкався  їх  я
 самотність,  та  острах,  легка  бентежність
Миттєво  посилює  мої  почуття
Невтомно  і  довго,  я  згадую  ночі
У  них    поринали  обидвоє  сповна
у  важкому  диханні,  в  обіймах  кохались
Хвилини  спливали,  та  плину  часу  нема
Ми  вміли  мовчати,  сміятись,  радіти
Та  завжти  прощання  це  якась  пустота
Зустрінемось  вдруге  і  втретє  і  знову
Бо  зустріч  з  тобою  це  вимір  в  інше  життя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2023


Схід сонця

Крізь  хмари  сонце  пробиває
 золотим  промінням
Місто  мило  огортає  
Романтичним  світінням

Вона  в  ліжку  потягає
Ножки  випрямляє
До  віконця  поспішає
 сяйво  розглядає

Плавно  хмари  розійшлися
Та  промінням  лестить
Тіло  дівчини  румянить
Сонце  золотисте

Очі  дивляться  далеко
Мов  у  ту  безодню
Розгледіти  там  бажають  
Мрії  ті  казкові  

Вітер  хмарами  малює
Долю  він  їй  пише
То  засмутиться  легенько
То  всміхнеиься  мило

І  піднялось  з  горизонту  
Сонце    ореолом
Засвітило  так  яскраво
Засліпило  зовсім

Не  зважа  на  це  дівчина
коси  заплітає  
Ніжно  пальчиками  пасма
Їх  по  три  складає

Причаїлися  мов  сноби
Думки  різнобарвні
Серце  стиснуло  глибоко,  
закололо  в  грудях

Ніби  враз  вона  проснулась
Схопилась  на  ноги
Заметалась,  як  та  пташка  -  
Щоб  забутись  знову

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2023


Повчальна історія

У  веснчнім  садочку  десь  біля  струмочку
Завзято  боролись  бобри
Кусались,  вбертались,  не  на  жарт  розізлились
За  гілку  старої  сосни
Вони  воювали,  безжально  впинались  
Зубами  де  тільки  могли
Крутилисиль,  аж  бурю   підняли
За  що  ж  ці  рідні  ворожими  стали,  
Неначе  в  веснянім  саду
остання  гілляка,  й  небуло  ніде  девени.
Та  діло  не  в  тому  це  нелюби  у  всьому,
ну  і  класика..недружні,  вони!
А  тим  часом,  під  боком,   хтось  ділить  їхні  сади.
Вони  ревно  знають  що  в  місці  святому
Лиш  місце  одному  і  їх  не  маленькій  рідні
Та  хто  ж  переможе  в  двобої  важкому
Де  зайвий  мусить  піти
Аж..  двоє  скотились  у  глибокий  струмочок
Де  води  швидкі  потягли
Обидвох  напівмертвих..  затятих  і  впертих...
Похмурих,  недобрих...  і  надто  зверхніх
Двох  чорних,  могутніх,  бобрів.
Мораль  в  цьому  вірші  не  зовсім  простому
Що  за  кусень   гнилої  гіллі
Бездарно  померли  уперті  сліпі  дураки
То  ж  будьмо  в  любові,  розумні  й  свідомі
Лиш  тоді  ми  досягнем  мети
І  прийдем  в  садочок  де  гарний  струмочок  
Ми  сядемо  в  купу  й  візьмемось  за  руку  
щоб  полюбоватись  весні,
І  візмем  родину  і  що  б  там  не  було
 ми  будем  господарі  в  нашім  саду

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2020


Боротьба з собою

Буває  відчай  і  печаль  у  душу   закрадеться,
Усе  німіє,  та  поглинає  пустота,
змінити  хоче  все,  як  їй  це  заманеться
І  слабкість  тягне  каменем  до  дна

Безсилий  борешся  і  каламутиш  воду,
Шукаєш  вихід  щоб  піднятись  з  глибини
Та  втома  знерухомила  й  забрала  змогу,  
піднятись,  сил    нема  собі  самому  помогти.


Та  всеж  із  кожним  рухом  набираєш  ходу
Захльобуючись  продовжуєш  гребсти
І  ніби  бачиш  ціль...Ось-ось...Та  знову,
перешкоди  поглинають  в  безодню  темноти   

І  борешся  щодня  з  собою,  
Пройти  цей  шлях-  добратись  до  мети,
Бо  ти  вже  бачив  цю  безкраю  воду,
Яку  реально  можна  проплисти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2018


Сини Адама, доньки Єви

Одвіку  Єви  спокушали
Плодами  в  пекло  заганяли

Чи  в  силах  ми  пручатись  цьому
відомо  Адаму  одному

Що  перший  встояти  незміг
І  спокусившись  скояв  гріх

Жіночі  чари  спрацювали  
його  довіку  покарали

І  в  нас  нащадків  повелося
Що  в  генах  наших  прижилося

Спокуса  плоду  від  тих  Єв
Що  мають  дар  із  заборонених  дерев

Змінити  долю  сильної  людської  статі
Задати  темп  життя  незнаючи  чого  ми  варті

Ми  всі  Адамові  сини
І  всі  крокуємо  за  ним  туди

Чи  є  це  добре  я  незнаю
Чи  за  все  це  мене  не  покарають

Чи  буду  в  пеклі  чи  в  раю
Незнаю  точно  та  скажу

Що  серед  всіх  спокус  є  та
Яка   не  спонукає  до  гріха

Це  потяг  створений  любовю
Спадково  він  народжений  з  тобою

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2018


For you. .

Ми  закутались  в  ковдру
І  так  мило  лежали
Та  вслухалися  в  тишу
Яку  самі  заснували

Та  в  обіймах  обоє
Ніжно  нюхали,  терлись
Не  хотіли  й  не  спали
Просто  щиро  всміхались

Ми  хотіли  мовчати  
До  сердець  прислухатись
Може  щось  недочули
Коли  зустрічались

Ми  в  обіймах  заснули
Мов  маленькі  дитята
Ми  так  солодко  спали
Нас  любов  колихала

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2016


Бажання на перекір

Бажання  не  стримне  скорило  мене
цей  потяг  шалений  в  безодню  жене
думками  поринув  у  грішне  життя
де  пристрасть  веде  мене  у  небуття,
утнути  щось  хочу  без  жалю  й  гріха
бо  впнулась  у  голову  ідея  одна
любити  не  ту  яку  уявляв
бо  не  вірю  в  кохання  -  незустрічав
та  дії  мої  ще  не  зовсім  пропащі
є  ще  надія  змінитись  на  краще,
візьму  себе  в  руки,  стисну  в  кулак
і  вишколю  себе  я,  бо  інакше  ніяк
не  можна  позбутись  своєї  мети
через  пристрасть,  що  може  просто  змести
усі  твої  плани  і  мрії  ущент
бо  це  важливіше  ніж  мить  чи  момент

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2016


Жага і кохання

Візьму  свої  вірші  та  зліплю  до  купи  
напишу  поему  про  душевні  муки  
не  то  про  кохання,  не  то  про  жагу
і  всю  цю  різницю  я  підібю.
Почуття  незрівнянне  і  моминтальне,
відчувши  ти  твореш  щось  оригінальне
незавжди  виправдане  виходить  воно
це  слово  цікаве  -  жагою  назву  я  його.
У  світі  ілюзій,  накручувань  різних
ти  створюєш  персонажів  собі  же  подібних
головну  в  цій  баладі  відіграє  вона
що  звела  з  розуму  це  половинка  твоя
ти  в  неї  як  іграшка,  як  принц,  як  герой
це  все  від  обставин!  Ти  наче  ізгой,
в  житі  ніби  існує  ця  ідеальна  душа
яка  спокушає  тебе  іти  докінця
прокинуться  пристрасті  зовсім  сліпі
керують  вони,  і  ця  душа  що  в  голові
ти  наче  не  свій,  все  навкруг  лише  мить
заради  неї  щось  хочеш  творить
якщо  вірити  в  казку,  чи  зорумним  книжкам  
це  слово  я  можу  назвати  коханням
небачу  різниці  між  ними  двома
можливо  я  втомлений,  а  теорема  проста
спочатку  вривається  до  тебе  жага
а  потім  змінюється  на  слово  -кохання

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2016


Вітаю всіх жінок…


Жінка  потіха  й  спокуса  в  житті
вона  красить  око  і  для  душі  
чарівна  усмішка,  гарні  слова
це  підкоряло  чоловіка  здавна
то  гляне  звабливо,  то  треться  мов  кіт
усе  це  занурює  у  новий  світ  
поцілунки  гарячі,  дотики  ніжні
це  все  спонукало  на  подвиги  різні
нераз  ви  причиною  були  у  війнах
за  вас  воювали  ,  сиділи  у  тюрмах
ви  покорили  увесь  білий  світ
ви  наші  маги,  душевний  цвіт
і  в  день  та  ночі  ви  в  наших  думках
коли  нема  вас  це  породжує  страх
ми  мов  немовлята  хоч  сильні  мужі
стаєм  перед  вами  дуже  слабкі
ви  даєте  наснаги  іти  до  мети
бажаю  вам  квіточки  вічно  цвісти!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2016


Твоє життя

Життя  невпинно  мчить  вперед
Його  не  всилах  сповільнити
Ти  набираєш  швидкий  темп
Щоб  встигути  усе  зробити
Ця  навіженість  втомлює  тебе
Ти  часто  опускаєш  руки
Бажання  є  покинути  усе
І  те  що  було  повернути
Але  назад  -  це  шлях  в  нікуди
Лише  вперед!!Або  на  місці  згнити..
Робити  ці  безцінні  кроки
Це  приведе  до  нагороди!
Потрібно  просто  зрозуміти
Що  швидкість  дій-  твоі  роки
Які  ти  можеш  якісно  прожити

Та  не  страші  зупинки  у  житті
Бо  це  можливість  відпочити
Зробити  висновки  собі  
Старе  спалити  й  знову  бігти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661858
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.04.2016


Я б хотів


Якщо  б  можна  змінити  правила,
я  б    у  світі  усе  змінив,
дав  би  відчути  багатому,
те  життя  яке  бідний  прожив.

я  б  хотів  щоб  всі  були  сміливими,
втілити  мрію  в  життя,
я  б  хотів  щоб  ми  були  щирими,
немов  маленьке  дитя

я  б  хотів  щоб  кохання  відчули,  ті,
хто  ніколи  його  немав,
я  б  хотів  щоб  були  усміхнені,  
 хто    чимало  сліз  пороливав.

я  б  хотів  щоб  усе  було  правильним
та  обдумали  власне  життя
я  б  хотів  прочитати  вірш  цей  всім
щоб  його  зрозуміли  як  я!  :-)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2015


Вогник кохання

Важливість  горіння  іскри  в  очах,
залежить  від  майстра  і  що  в  наших  думках,
він  попіл  зітлілий  враз  оживить,  
зігріє  любовю  не  на  одну  тільки  мить,
втілить  надію  в  холодних  серцях
і  складе  мов  пазли,  думки  в  головах
та  в  майстра  не  руки  є  золоті,
у  нього  і  очі  зовсім  сліпі,
бо  зряча  у  нього  одна  лиш  душа,
і  серце  велике,  де  любові  сповна,
цей  майстер  людина,  хоча  не  проста,
дарує  любов  він,  та  вона  дорога
і  знову  зійдуться  любі  серця,
обидва  в  коханні  і  докінця!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2015


Спокуса

Із  раю  до  пекла  попала  душа.
Відчула  і  радості,  й  болі  зповна.
За  що  так  страждає,  чи  грішна  вона?
Якщо  в  цьому  винна  спокуса  одна,
Посіяв  нестримний,  шалені  бажання,
за  що  відбуває  душа  покарання.
Невже  все  пропало  й  не  буде  добра,
у  пеклі  страшному,  де  любові  нема?!
Прекрасна  потіха  спочатку  солодка,
та  у  відповідь  вона  є  дуже  жорстока.
Нема  виправдань  і  нема  вороття,
емоційні  керунки  призвели  до  кінця.
Порада  усім:  контролюйте  життя,
не  йдіть  за  спокусою,  бо  погубить  вона!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2015


Коли удвох

Коли    удвох,  піщинка  до  піщинки,
 формує  справжній  буревій,  
 і  я    неначе  та  сніжинка  
що  тане  в  тебе  на  устах,
і  мрії  у  всесвіті    блукали
 присвячені  тобі  одній,  
і  думка  що  один  вбивала,
й  породжувала  у  мене  страх

І  ти  мов  в    небі-  промінь  ясний,  
що  зачаровує  як  дивний  сон,
а  зорі  неповторні,    та  незгасні-
   утрорюють  нам  справжній  зорепад.
І  два  серця  мов  той  годинник  вічний,
 що  бються  у  мелозвучний  унісон,
немов  ріка  пливуть  слова  ті  незабутні  ніжні,  
утворюючи  спражній  водопад.

 Немов  художник  ненаситний,  
ти  розфарбовуєш  моє  життя,
у  серці  вогник  запалила  ніжний
який  розпалює  мої  бажання.
І  ти  одна,  і  марю  я  тобою,
це  наче  сенс  мого  буття,
коли  удвох  покорені  любов`ю
то  забуваю  про  усе  насвіті  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2014


Жорстокі реалії

Жорстокі  реалії,
війни,  баталії,
винних  шукали-нема.

Історії  списані,
справжні  невідані,
усе    тепер  ніби  імла.

Життя,  мов  поламане,
у  діях  подавлене,
хочеться  вилізти  з  цього  ярма.

Оглядатись  небажано,
у  відчаю..  Страшно,
та  дороги  назад  вже  нема!

Іти  крізь  рутину  
матерій  й  обману,  
вигризти  краще  життя.

Невірні  й  лукаві  всі,
обмежені,  зламані,
але  треба  йти  до  кінця.

Неначе  в  тумані  все,
не  можу  згадати  вже,
як  виліз  із  цього  лайна.

Та  знаю  точно  я,
без  зусилль  та  страждання
не  здобудеш  краще  життя.

І  люди  міняються,
і  ми  їх  міняємо
та  підуть  усі  до  кінця!

В  нерівних  умовах  ми,
зусиллями  спільними,
прокладемо  стежку  життя.

Красиві  фантазії,
стануть  реалії,
якщо  у  нас  думка  одна.

Щоб  стало  все  правильним,
великим,  омріяним,
ми  втілюєм  мрію  в  життя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524516
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.09.2014


Мерехтіння

Слова  романтичні  запали  у  душу,  засіли  глибоко  на    дно,
ну  де  ж  ви  ті  дні-  яскраві  й  чудові,  коли  все  так  прекрасно  було,
бо  серце  гаряче  викручує  душу  і  тягне  до  тебе  давно,
пориви  й  жадання  я  стримати  мушу,  хоч  рветься  до  тебе  воно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014


балада про любов

 Любов-це  вічне  філософське  слово,
що  надихало  всіх    часів  митців,  
не    все  так  просто-  водночас    зрозуміло
це  почуття,  воно  не  потребує  слів.
 
Немов  отрута  проникає  в  тіло  
повільно  діє  не  залишаючи  надій,
неначе  кволу  душу  полонило
шалена  біль  мов  від  укусів  змій.

І  жар,  і  холод  -тіло  непідвладне,
і  тремор  ніг,  і  несміливий  тон,
неначе  рай,  ти  забуваєш  про  минуле,
життя  із  чистого  листа,  немов  чудовий  сон.

Твої  слова,  як  хвилі  ненаситні,
під  силою  їх  можна    потонуть,
ти  кинь  той  круг  в  обійми  ті    нестримні
 та  подихом  своїм  надай  потуги  плить.

І  очі  ті,  немов  краплини  ніжні,
зливаються  в  могутній  океан
і  силою  своєю  тягнуть  у  безодні  вічні,
я  там  залишу  серце  пошматоване  від    ран.

Немов  би  чарівник,  зробила  неможливе,  
відчув  я  смак  життя,  повірив  у  любов,
 усе  що  є  у  тобі,  просто  неймовірне,
і  погляд  твій,  неначе  яд,  що  потрапляє  прямо  в  кров.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2014