| Сторінки (1/76): | « | 1 | » |
Відпустіть мої крила… Благаю!
Не в’яжіть мотузками – болить!
Я у снах, божевільна, літаю…
А від захвату серце горить.
Не душіть мою душу… Не треба…
Я ж від вас все одно не втечу!
Мені дайте лиш крапельку неба –
Я до зірки крізь хмари помчу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620857
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2015
Спіткнувшись, не спинилась - поповзла!
У напрямку омріяної долі.
У змученому серці лиш мета,
А вказують дорогу ясні зорі.
Упавши, не злякалась - підвелась!
І знов деруся вгору до вершини.
І відкілясь упевненість взялась,
Що зможу відтворити сну руїни.
Наснилося, що можу майже все!
Лиш у зневірі серця перепона...
Повірила... І хай мене несе
На крилах мрія, ген, до перемоги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2015
У березневому мокрому погляді
З вірою в серці зненацька прокинулась.
Вмила росою надії сполохані.
В щастя жадане з відвагою ринулась.
В сіро-притихлому таїнстві зцілення
Птахи несміло шепочуть мелодії.
Ясно відчувши жагу перевтілення
Сиплю думками у жанрі рапсодії.
В тепло-весняному сонці пробудження
Хочеться дихати солодом свіжості.
Серце тріпоче від дивного збудження –
Ллється навколо потоками ніжності.
В ледве зеленому мареві вулиці
Йду зачарована, п’яна й закохана.
Ранок холодний туманами куриться…
Вирвались мрії з зимового кокона.
В ніжно-вологому світі весняному
Хочеться бігти на зустріч з пригодами…
Хочеться шану віддати прекрасному.
Хочеться всім розпрощатись з незгодами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567112
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.03.2015
Мої незломлені надії
Гуляють світом без оков.
Покинувши душі альков
Ведуть мене у світлі мрії.
Сприймаючи земні події
Я лину серцем в небеса –
Мої незломлені надії
Звершають дивні чудеса.
Так дивно вірити у справжність
Рутини дикої стихії,
Куди незломлені надії
Веде у пошуках душа,
Немов по кінчику ножа
Вирішила "скуштувати" ронделя - очікую ваших оцінок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564905
рубрика: Поезія, Рондель
дата поступления 07.03.2015
Працюю все нехитрими стібками -
Зшиваю в долю дні своїх скитань.
Пришила щиру посмішку від мами
І смуток відпорола без вагань.
Я скроєна з звичайного лекала -
Така як всі і всі такі як я.
Та свій фасон я все життя плекала
Перешиваючи без нарікань.
Ми всі стартуємо у рівнім шансі,
Але дороги різні і буття
Диктує як, коли, кому міняться...
І сам викроюєш своє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564897
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.03.2015
Для серця кращого немає
Як тихий вечір у селі.
Усе, здається, ще буяє,
Та меркне в полум’ї зорі.
Ще видно, але сутеніє.
І кожна мить несе красу.
Сиджу, чекаю як стемніє,
Чешу розплетену косу.
Так тихо – серце завмирає!
Лиш мама ніжно гомонить…
Чому так швидко все минає?
Чому цю мить не зупинить?
Я досить рідко приїжджаю.
Так справ багато кожен раз.
Я лише тут відпочиваю…
За сто ціную кожен час!
Я хочу врешті-решт спинитись!
Не бігати, не поспішать.
На мамине плече схилитись
Їй у господі помагать.
Та знов несе мене нечистий –
По світу мчуся як дурна.
Бо світ – великий і барвистий
І не лишаюся одна.
Ми всі кружляєм в каруселі
Та відкладаєм «на колись»
Свій порятунок із пустелі,
В якій вже не один згубивсь.
Пробачте мамо… Я ще трохи
Побігаю і повернусь…
А ви чекайте мене поки…
Я в сотий раз собі клянусь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2014
В біло-пухнастому, томному затишку,
Серед намиста з крижинок казкового
Палко чекаю від вічності натяку…
Пильно шукаю чогось загадкового…
В срібно-морозному просторі холоду
Швидко крокую крізь пелену звичності.
Кожного року втрачаю я голову –
В чарах гублюсь від морозної свіжості.
В пишно засніженім погляді стомленім
Я відшукаю надію й пояснення.
Серед дитячих загублених спогадів
Викрою серця тяжкого прояснення..
В сніжно-розкішному убранстві вулиці
Вже засвітились різдвяні ліхтарики.
Без передиху хурделиця куриться…
Випити б теплого для профілактики…
В ніжно розписаній квітами шибочці
Я розшукаю святкове піднесення.
Душу відкрию сніжинці, як подружці,
В чеканні поточного року завершення.
В продовження теми http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530153
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542707
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2014
В зимовому вітанні білих ранків
Знаходжу довгождану теплоту.
Серед вітрин й одноманітних банків
Я здатна все ж розгледіти красу.
Закутавшись в шарфи та теплі светри,
Бреду по людним вулицям сама.
Рахую мірним кроком вулиць метри…
Назустріч – снігом біситься зима.
За шарфом вже замерзли ніс та щоки,
А я все йду у захваті від хмар.
В думки пробралися дитячі роки:
«Як круто випускати носом пар!»
Над головою нависають віти
Важкі від діамантових прикрас,
А в парку весело дуріють діти –
Без пафосу,без пихи , без образ.
Так хочеться віддати років надцять!
І просто бігти з сніжкою між них…
Але за рогом жде рутинна праця,
А вдома – ще з десяток нудних книг.
А завтра – знов прокинусь на світанку.
Зроблю ще кілька невідкладних справ.
Закутаюсь у шарф, надіну шапку.
І знов у сніг – помріяти між хмар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542412
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 08.12.2014
Я загубилася…
У просторі, часі, подіях…
Я заблукала між мрій та бажань.
Я розгубилася.
І сльози замерзли на віях…
Хочеться встати і йти без вагань.
Я засмутилася –
Шукала відраду у діях…
Знову нашіптує смуток зима…
Просто втомилася,
Шукаючи честі в «повіях»…
Хочеться затишку, тиші, тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542050
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2014
Так хочеться заснути сильно-сильно…
Й прокинутись у світі без війни!
Щоб дихати відразу стало вільно,
Щоб друзями знов стали вороги.
Так хочеться простити всі образи,
Та в спину знов мені встромляють ніж.
Та вбий мене! Сміливо та одразу…
Дітей моїх лише, прошу, на ріж!
Страждала довго, плачучи від болю…
Все вірила, що скоро «Заживем!»,
Та знов скували підло мою волю…
І знов палаю вся війни вогнем.
Мої сини за мене повмирають –
Їх зупинити я не маю сил…
Нащадки їх героями згадають,
А я все сивію між їх могил…
Так хочеться заснути сильно-сильно,
Щоб снилася мені лише весна…
Минеться все. І будем жити вільно.
І серці запанує лиш краса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542041
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.12.2014
Никак не поймаю душу чужого города…
Иду, смотрю в стеклянные глаза случайных прохожих
И хочется убежать из этого холода…
от этих людей ничем на меня не похожих.
Никак не услышу сердце чужого города…
А так хочется их понять и простится с обидами.
Все жду для побега подходящего повода
И прячусь от глаз колющих острыми иглами…
Никак не понять мне грусть чужого города –
Среди тысячи тусклых лиц – ни одного веселого.
Наверное, сплина тень морочит мне голову…
Наверное, я просто устала от нового…
20.11.2014
Москва
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538353
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.11.2014
Чомусь так хочеться напитися
з криниці чистої води...
Росою вранішньою вмитися
Й піти гуляти у сади.
Чомусь так хочеться сховатися
Від міста шумного в ліси!
Не плакати і не сміятися,
А просто бути як усі...
Чомусь так хочеться напитися...
Спяніть від чистої краси!
З турботами на раз проститися
І щастя в душу принести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537293
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2014
Я збила ноги в кров, шукаючи пояснень
Звичайній дурості людських створінь…
Кружляємо поміж образи та пробачень,
Відмахуючись від благословінь.
Навіщо нам любов із книжних варіацій,
В розриві від реального життя?
Шукаєм «як в кіно» – не бачимо акацій,
Якими вже прикрашено буття!
Ми тратимо роки на марні сподівання
У твердій вірі в свій важливий дар…
Шукаючи зірок, ми травимо кохання,
Самозакохано літаючи між хмар.
Я збила ноги в кров, мандруючи між бевзнів,
Що варяться у впертості своїй.
І хочеться мені схопити кілька пензлів,
Щоб дописати їм яскравих днів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2014
Ти сплутала умовності з коханням…
Любов шукала, але не знайшла.
Ти мріяла щоб з першим, як з останнім,
Та серце обманути не змогла.
Здавалося все так, як має бути:
Палкий початок, шлюб… Нудне буття.
Та в серці іскру хочеться відчути
І в пристрасті тонуть до забуття.
Себе вмовляла довго – «Заспокойся!
То все – дурня. Сім’я – понад усе!»
А так хотілось щоб життя вдалося
Й налить по вінця серденько пусте.
Ти думала, що варто просто ждати.
То може так у всіх? А де ж любов?
А жити не хотілось… Тільки спати –
У снах від почуттів кипіла кров.
Ти спутала умовності з коханням…
Себе загнала в клітку на роки.
Повір, не завжди перший то останній!
Бажаю свого, справжнього знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2014
Я знов – між небом і землею.
Я знов – від рідних до чужих
Бреду, скидаючись, межею
Поміж вокзалів та доріг.
Спинюся трішки – лиш на хвильку…
І знов біжу! І знову рейс!
Зручне взуття. В волосся – шпильку.
І все життя як «open space»…
Сиджу, пишу під тихий шепіт –
Експрес по колії пливе…
Я вирвалась з рутинних нетрів
І знов життя кудись веде.
Я знов – між небом і землею.
Я знов – до рідних від чужих…
Відкритись хочеться душею,
Щоб сум за домом трошки стих…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534750
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2014
Білобрисому ангелу в руки
Бог вручив таємничі ключі.
Під чаруючі голосу звуки,
Засинає синочок вночі.
Як говориш – то сонце сміється!
Адже щирості повні слова.
Хай же небо лиш радістю ллється
Й не болить від турбот голова.
Не хвилюйся, що стала ти старше.
Це лиш мудрості більше, повір.
Буде класно! Ніяк не інакше –
Я бажаю удачу безмір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2014
В жовто-багряному кольорі осені,
Серед проміння останнього теплого
Ми мандрували до казки запрошені,
Марно чекаючи літа повернення.
В пишно багатому золоті осені
Просто летіли повз хмари ми птахами,
Вітром холодним зненацька сполохані,
Небом нахмуреним трохи налякані.
В п’яно туманному погляді осені
Ясно побачили смуток приглушений...
Палко молили за вчинки непрощенні
В когось, хто вище і слухати змушений.
В дико гарячому спалаху осені
Марно шукали причину й пояснення.
Що ж у байдужості жити так боляче,
Щиро чекаючи серця прояснення?
В ніжно підступному сонечку осені
Хочеться тішитись мрії плекаючи.
Хочеться скинути образи зношені,
Дітьми прикинутись, в листі купаючись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530153
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2014
Сиджу на замковій горі
І п'ю нектар старого міста.
Купаюсь в спогадів золі,
Де у спокуті совість чиста.
Перед очима час пливе –
Століття змінюють століття…
Я проживаю кожну мить
Хоч в голові пурга новітня.
Каміння шепче про війну.
Про щастя дуб старий співає.
Я з ними крізь віки пройду!
Прожите містом цим пізнаю.
Сиджу на замковій горі…
І не важливо що за місто!
Хоч кажуть істина в вині,
Мені – в історії проблисне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530109
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2014
Руденьке щастя.
Тендітно дикий.
Мурчить.
Клубочок щастя.
Муркіт тихий.
Вже спить.
Маленьке щастя.
І тонни втіхи.
Спинити мить.
Котяче щастя.
Повільні рухи.
І знову мчить.
Маю нового члена сім'ї (на фото)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2014
Каждый день у метро те же лица
Вам газетку в дорогу подарят.
Вроде правда, а ведь небылицы
Вам с бумажки бесплатной "втирают"...
300 тысяч тираж... 300 тысяч!
Каждый день 300 тысяч печатать...
Не буклетик, а в цвете страница...
Чьи же деньги за все это платят?
Я читаю и пульс уже двести -
Между строк тихо прячется бред.
Не кладите в мозги эти "вести"...
Не читайте бесплатных газет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014
По-осеннему холодно стало…
Простудилась от ветра душа.
Я тебя среди листьев искала,
Пробираясь сквозь лес чуть дыша.
Ты ушел, не оставив надежды.
Ты сказал, что прошло навсегда…
Никогда мы не будем как прежде…
И на сердце опять пустота.
Я сквозь мглу все гляжу неустанно
Лишь пытаясь понять почему…
Между нами все было спонтанно.
И спонтанно упало во тьму…
По-осеннему холодно стало…
Я не знаю, дождусь ли весны.
На тетрадку слезинка упала…
Значит, душу оросят дожди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014
Помаранчеве небо томним променем ллється.
Заграє підвечір’я сонця ніжним вогнем.
В помаранчевім світлі вітер гладить волосся.
Манить з ніччю ділитись майже страченим днем.
Помаранчеве небо щосекунди втікає...
Сонця м’яч закотився і без пафосу зник.
Ще хвилину на хвилях ніжним золотом грає,
Переливами манить – грає з вітром на них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524497
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.09.2014
«Життя – театр!» – сказав колись хтось мудрий.
Ми ролі граєм, глушим почуття…
Ми серця рух ховаєм в склеп холодний…
У масках ми проходим крізь буття…
Вдягаєм маски – прикриваєм душу.
Чомусь нам щирість мариться гріхом…
А я не хочу! Та чому ж я мушу?!
Мені ділитись хочеться теплом!
Я маску міряла – дурна безглуздість.
Це прісна копія того, що у мені.
Вона лиш стримує душі потужність,
Хова під глиною серця живі.
Я маску завжди вдома забуваю.
Я хочу вам віддатись без прикрас.
І по життю нікого я не граю.
Така як є – і в профіль, і в анфас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524493
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.09.2014
Я знов ходила гола поміж люди
І душу несла людям без прикрас.
Я знов шукала щиру казку всюди,
Між друзів швартувала свій баркас.
Для когось дивна, навіть, навіжена…
Для когось свіжа і завжди жива…
Я просто – дика волі наречена!
Я просто щиро вірю у дива!
Я знов ходила гола поміж люди…
Я все шукала правду між облич.
Ліпила глиною свої етюди…
Летіла вниз до правди горілиць…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524272
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.09.2014
Я знову зорі рахувала...
Надійно, спритно, по одній.
В душі лиш музика звучала...
Чи може то душа у ній?
Так мілко стало в океані
Думок, надій на сподівань.
Віддам я роздуми банальні
За чесне серце без вагань.
Для вітру коси розпустила...
В обличчя місяць світло ллє...
Я всіх за все давно простила,
Та не займайте що моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522866
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.09.2014
Ти просто будь! Ти просто сподівайся!
В звичайному знаходь прекрасне.
Ти йди вперед і долі не лякайся.
Нехай зоря твоя вовік не згасне!
Я поможу, підтримаю як треба.
Ти попроси – не бійся, друже!
І разом ми все зробимо як треба.
На всі незгоди буде нам байдуже.
Ти сам – герой. А разом ми – команда.
Героїв жертва нас молила,
Щоб більш ніколи вража пропаганда
Наш тяжкий шлях до щастя не змінила.
Ти будь! Ти вір! Ти просто йди до цілі!
Я – поруч. Знай! Я також хочу,
Щоб в злагоді ми жили в Україні
І щоб в дітей були безжурні очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522673
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.09.2014
Мы упрощаем кнопками рутину.
Мы воздвигаем новые миры.
Мы строим электронную плотину
И наши помыслы, поверь, честны.
Мы сетью прорастаем сквозь пространство.
Мы просто изменяем мир под нас.
Мы вовсе не умеем прогибаться
И к совершенству мчимся каждый час.
Вы говорите, что нас лень погубит?
А мы смеемся тихо вам в ответ...
Ведь наша лень прогрессом нашим рулит
И мудрый технологии совет.
Мы любим смех, друзей и развлеченья!
И жизни вкус мы ценим пред всего!
Мы очень дорожим живым общеньем
Лишь с тем, кто нам ценней всего.
А остальное нам не столь уж важно -
Приоритет пониже у забот.
Мы в жизнь всегда бросаемся отважно,
Отдав компьютеру вагон хлопот.
И не откажемся мы от угрозы -
Мы на возможность все переведем.
Нас не пугают хмурые прогнозы:
Предупрежден – уже вооружен.
Давно мы знаем – вы нас не поймете.
Мы вас не будет сильно убеждать.
Вы вместе с нами в новый мир войдете
Мы ведь привыкли трусость побеждать
Простите, мы ведь вовсе не нарочно...
Мы по другому просто... Ну никак!
Без куража нам скучно, грустно, тошно!
Мы смело верим - все в наших руках!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522500
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.09.2014
Жила-була добра і весела Дівчинка. У неї була чудова сім’я. Тато і Мама її дуже любили і тому дитинство її пройшло у мирі і злагоді. Вони були не багаті, але їхня взаємна любов компенсувала всі матеріальні негаразди. Дівчинка, навіть коли виросла, пам’ятала Мамині ласкаві руки і завжди хотіла пригорнутися до рідненької, обійняти її сильно-сильно, змусити її очі сміятися. Часто просила Маму заспівати тих чудових і ласкавих пісень, які гріли її серце у дитинстві.. Він любив свою дівчинку і вона віддячувала йому взаємністю.
Але одного дня до Дівчинки прийшли люди і сказали що її Мама…. Що її Мама їй не рідна. Дівчинка посміялася і сказала людям іти геть і не говорити дурниць. Але люди наполягали що це правда і казали що, «рідна» мама її дуже любить і хоче, нарешті, бути з дочкою. Розказували якісь історії, надавали докази, показували фото. Але з усіх фотокарток на Дівчинку дивилася чужа, незнайома жінка. Дівчинка навідріз відмовлялася від «нової мами» і запевняла що, рідніше її справжніх батьків у неї нікого бути не може. Тоді люди розізлилися і почали переконувати Дівчинку силою. Вона з гідністю переносила всі тортури і далі відмовлялася від «нової мами». Щоб не робили ті лихі люди, вони лише більше відвертали Дівчинку від бажання познайомитися з «новою мамою». Зрозуміло що, після всього що Дівчинка пережила, і мови не могло бути про якість почуття до чужинки. Вона все більше хотіла пригорнутися до Матусі, захистити її…
Навіть якщо розповіді злих людей були правдою, Дівчинці було не важливо хто саме її народив. Адже, її Матуся завжди була такою люблячою та рідною. Але злі люди не здавалися… Найгірше було бачити сльози і горе рідної Матері, серце якої розривалося від болю за свою дитину…
Ця Дівчинка це – Я. Такими ж дівчатками є мої співвітчизники, які не знали іншої Мами-батьківщини аніж Україна. Вона нас виростила, вона нас колисала своїми чутливими піснями, вона нас зігрівала своє красою-любов’ю. Щоб там не говорили новоспечені історики і лжемесії – іншої Мами у нас не буде. Рідний не той що народив, а той хто виховав-викохав…
Не забирайте мене від моєї Мами! Не забирайте мою Маму у мене! Мені не потрібна «нова», чужа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2014
А, може, нам потрібна ця війна?
Щоб зняти маски і розбурхати свідомість...
А, може, Богом передбачена вона,
Щоб показати мужності вагомість?
Щоб показати світу перелом,
Щоб попередити про те, що скоро гряне...
Ми так розмили грані між добром і злом,
Що ходимо лиш зручними шляхами.
Ми перестали бачити добро.
І гріх сприймали як просту й нудну ймовірність...
Нам затишно поміж убогих душ було...
Навіть молитва стала за умовність.
А, може, нам потрібна Ця Війна?
Щоб у контрасті бачити гріхи й чесноти...
Щоб ми відчули вартість власного життя...
Щоб честь відмили у вогні скорботи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2014
Тук-тук-тук… Тук-тук-тук… Тук-тук-тук…
Я просто мовчки слухаю
Цей рівномірний тихий звук
І з ним тихенько засинаю...
І знову - тук-тук-тук… Тук-тук-тук…
Чиє ж це серце стукає?
Твоє? Моє? І кілька штук
Цікавих образів спливає.
Я наче сплю, та чую - тук-тук-тук…
І сон сповитий спокоєм.
Лиш серце твоє, як каблук
В душі чечітку відбиває -
тук-тук-тук…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2014
Если вокруг наблюдаешь лишь грязь...
Если рыдаешь, добра не найдя...
Если считаешь, что правда сдалась...
Значит, ты просто не веришь в себя!
Если тебе не встречается свет...
Искренний свет не предательских глаз...
Значит, найти попытайся ответ -
Сам доброту излучал ты хоть раз?
Если улыбку ты дома забыл...
Если лишь болью ты меряешь мир...
Если от внешнего душу закрыл...
Значит, дорогу ты к аду открыл!
Просто поверь что все люди как ты!
Просто живут и мало кто верит,
Что только верой лишь можно прийти
К истине счастья, а не к химере.
Просто ведь каждый все ищет добро...
Ищет в других, забывая о сути!
В собственном сердце хранится оно!
Эту правду за деньги не купишь.
Ты душу открой! Страшно? Я знаю.
Светом заполни ты сердца бокал!
Грязи сугробы быстро растают,
Скорби уменьшиться резко накал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521140
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.09.2014
Ти знаєш, люба, просто хочеться свободи!
Щоб просто так – розбігтися і полетіть.
Щоб вигнати із серця всі земні тривоги…
Щоб просто бути, вірить і віддано любить!
Ти знаєш, мила, я сумую за тобою…
Ти ж несла мої мрії на своїх руках.
А поруч тебе – я була сама собою.
І всі проблеми просто тали на очах.
Ти знаєш, рідна, часто згадую про тебе…
Ми разом, бУло, відбивались від нахаб.
Ти мОя половинка, моє обличчя друге.
Моєї юності душа й усіх чеснот генштаб!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521085
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.09.2014
Опять мы догоняем нашу встречу…
То ты в пути, то я летаю по стране.
Я день, что вместе, в памяти отмечу,
Но дни вне дома – крестиком в календаре.
Опять мы догоняем нашу встречу…
Ты вот вернулся, а мне завтра улетать.
Сегодня будет бурным, ярким вечер,
А утром мы начнём друг друга ждать.
Опять мы догоняем нашу встречу…
Мы вместе столько лет, но не угас огонь.
Ты тихо спросишь – я опять отвечу,
Что в расставаньях закалили мы любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520935
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.09.2014
Його поцілунок останній,
Останні хвилини прощання,
Посмішка мами печальна
І телефону мовчання...
Скільки моментів чекання
Ще пережити...
Скільки моментів кохання
Нам не зустріти...
Наше життя - це блукання.
Потрібно по кругу ходити
Між елементів останніх.
І сили не має спинитись.
З сумом роки пролетіли.
Ті, де ми сильно любили...
Ті, де хотілось літати...
Й щасливі моменти спиняти.
Спогади душу тривожать.
В сни веснянкові приходять.
Серце лишити не можуть.
Забутими бути не хочуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2014
Прости, но не сумею скрыть волненье -
Ты душу рвешь напополам…
А в памяти еще свежи мгновенья,
Где счастье мило улыбалось нам...
Ты душу рвешь напополам
Своим немым безмолвным многословьем!
Зачем нам чувства наши прятать по углам?
Иль я уже ответа не достойна?
Увы, не сберегли, не доглядели…
Не пронесли сквозь времени пролеты...
И незаметно годы пролетели…
А впереди – крутые повороты…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520844
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.09.2014
Читаю, пишу, сподіваюсь...
Шукаю, кричу, прирікаюсь...
До істини не докопаюсь,
Хоч правди краплинку знайду.
Спитаю! Захочу! Поплачу...
Постукаю... Скочу... Побачу...
І житиму так. Не інакше.
Допоки в безумство впаду.
Я мрію, співаю, сміюся,
Хворію, працюю, боюся...
Я правду шукаю... Я знаю!
Для цього я в світі живу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520582
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.08.2014
Життя одне. Живем сьогодні, а не завтра.
І кожен крок – це шанс чи здобуття.
У русі і динаміці пізнаєм правду.
Ти крок зроби, а не марнуй життя!
Так часто серця імпульс просто ігноруєм…
І пропливає повз момент буття.
Буває роздумами інтерес руйнуєм
І глушим серця крик без пізнання.
Ви уявіть, що ви проходите пороги
Бурхливої ріки. І лиш від вас
Залежить успіх і невдача цього сплаву.
Несе вода – для роздумів не час!
Ви просто бачите, що треба трохи вліво,
А потім вправо тільки два гребка…
Накази серця ви приймаєте сміливо.
А думати – на плесі, до наступного ривка!
П.С. Написала коли повернулася з Південного Бугу. Перше в моєму житті підкорення ріки. Тоді я позорно проспала і не встигла на автобус, замовлений для нашої групи... Але серце сказало \"Їдь!\" і я автостопом наздогнала їх уже в Первомайську.... До чого це я? Просто вранці я могла почати думати про наслідки такого крейзі вчинку і точно лишилася б вдома... Теж саме на ріці. Якщо ти починаєш думати - опиняєшся за бортом.
Вірш написався сам (потім підчищу).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520578
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.08.2014
Москва… Сижу курю и мысли лезут...
Все как всегда и как обычно.
Славянка спит так безмятежно,
А мне от грусти непривычно.
Москва… Сижу скучаю, кофе крепкий.
Все как всегда – как в прошлый раз!
Но твой прием уже не теплый
И боль ищу в осколках глаз...
Москва… Мы ведь дружили очень долго!
Я приезжала – ты всегда ждала...
Хочу как раньше! Но что толку?
Ты мою веру снова предала…
25.08.2014, Москва, Славянский бульвар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519540
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.08.2014
Мокро надворі і трішечки зимно.
Вітер вколисує краплі дощу.
Осінь на зустріч прямує невпинно.
Ще трошки літа в природи прошу.
А поки що – чаю, пледом укритись…
Чи книгу цікаву взяти до рук?
Чи просто на дощ у вікно подивитись
Й слухати крапель чаруючий звук?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2014
Потерянных мыслей утеряны звуки...
Лишь отклик в душе продолжает болеть.
Я ночью опять извиваюсь от муки
И хочется мне ничего не хотеть.
Посеянных знаний - великая сила...
Но выросло древо терзаний души.
И истина близко, и правда красива,
Но проще ведь просто бездумно крушить.
Возвышенных истин восставшая клика -
Пою о любви и о боли порой...
Но ночью опять просыпаюсь от крика,
Напоена горечи мертвой водой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519197
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.08.2014
Я плачу, рыдаю и снова смеюсь...
Живу, наблюдаю, взрослее стаю…
Я сильной бываю. Местами – борюсь.
Споткнусь иногда… Но мгновенно встаю.
Свободна ли я? Нет… Я в рабстве ума.
Поддаться эмоциям очень боюсь.
И хотя, никогда не бываю одна,
Но в душу мою пробирается грусть...
Бывает без повода, бывает по делу… Но
Часто я просто теряю контроль…
Трепещется сердце и слеза, постепенно,
Предательски быстро стекает щекой…
Я раньше все больше смеялась и пела…
Сейчас – каждый миг ожидаю войну.
Мой разум кричит: «В этом мире все тленно!»
Но сердце не может понять почему…
Почему на Земле ни одно поколение
Не может без крови прожить? Ни одно!
Умом понимаю, что в мире все тленно…
Но сердце не хочет понять все равно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519087
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.08.2014
Я пойму солдата, что спустил курок...
Не пойму я мать, позвавшую солдата...
Каждый в жизни должен выучить урок –
Возвратится зло всегда стократно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519086
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.08.2014
Привет, "Луганчанин"! Давай посудачим?
Я просто решила твой стимул понять.
Ты выкрикнул рифмой и весьма озадачил…
И мне любопытство теперь не унять
Сначала представлюсь – меня зовут Инна.
Я в Украине всю жизнь прожила
Люблю ее сильно – надеюсь взаимно.
Общаюсь свободно на двух языках.
Хочу я задать тебе пару вопросов…
Чтоб просто немножечко может понять.
Скажи, неужели вам с нами так плохо,
Что нам так внезапно пришлось воевать?
Мы жили ведь дружно и верили в волю…
Никто ведь из нас тебе зла не желал…
Зачем же ты Неньку решил умыть кровью?
Зачем спровоцировал братский скандал?
Ты думаешь, смерти твоей мы желаем?
Подумай логично – зачем она нам?
Ты думаешь, просто солдат присылаем,
Чтоб «мирных» бомбили, иль разрушили храм?
Ты просто попробуй осмыслить все фазы!
Что было за чем? И кто первый начал?
Мы только очнулись – не высохли слезы…
А ты уж «Расея» так громко кричал…
Сорвали знамена – «фашистов» боялись?
Мы в шоке смотрели и плакали мы…
Зачем вы над Родиной так надругались?
Неужто, действительно желали войны?
Мой друг, из Луганска, сбежал не от армий
Украинских, русских – не в том соль беды.
Преступности всплеск и жестокости дикой
Его от родного крыльца увели…
Чего ты желал, когда Родину предал?
Какой же реакции ты ожидал?
Что просто тебя по головке погладят?
Коль предал – ответь. Есть честь хоть на грамм?
Что скажешь теперь? Не твоя Украина?
А чья? Ну, коль так – ты полнейший нахал.
Ты в моей стране воздвигаешь руины!
И кто ж тебе право на это давал?
Давай, может, выйдем почестному в поле?
Чтоб «мирных» не трогать – не все за тебя.
Иль давай уходи – пока еще волен!
Я так… между прочим… Безмерно любя…
П.С.
В ответ на http://tvoistihi.com.ua/article/52609.
Не хочу комментировать само произведение - выполнено отлично. Суть сказанного понятна. Но не понятны мотивы...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518906
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.08.2014
Я молода и, может быть, еще глупа,
Но уж понятно стало для меня –
За «просто так» никто, ничто и никогда
Не даст тебе, на блюдечке неся.
Я молода и, может быть, еще глупа,
Но жизнь уже преподнесла урок –
Что если хочешь чтоб судьба не подвела,
То цели нужно подготовить впрок.
Я молода и, может быть, еще слепа,
Но я в богатстве не найду вины…
Ведь коль умеешь заработать – в чем беда?
И если помыслы твои честны…
Проблема наших дней – глупцу лишь не видна…
Мы все шаблоны не порвем никак.
О том, что доброта бывает лишь бедна,
А если деньги есть– то ты «кулак».
Твердили нам – богатство избранных удел,
А мы на них ровняться не могли.
И не хотели лезть меж гнусных, грязных дел
И не хотели вязнуть между лжи.
Мы лишь роптали, тихо сидя на софе,
Что нам достатка свыше не дают.
И что виновники всех наших бед «вот те» -
Политики, что нагло, подло врут.
Я молода и, может быть, еще слепа…
Но я средь вас не вижу смельчаков,
Кто совершал бы те великие дела,
Чтоб вырваться из бедности оков.
Я молода и, может быть, еще глупа…
Пока мы будем ныть, все их браня…
Пока мы перемены не начнем с себя –
И будет в бедности корпеть страна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518491
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 20.08.2014
Балкон, фонарь и пустота…
В соседей новости грохочут.
И мне сегодня не до сна –
Опять тревоги лезут ночью.
О, как замучила война!
Я болью пропиталась… Болью!
Но ведь и музою она
Пришла ко мне весны порою.
За десять лет – ни строчки в рифму.
А тут поток… Что день – то стих!
Пускай я дилетант, но я иначе гибну.
Стихи… Я выливаю душу в них
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518462
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.08.2014
Без втоми – не буває відпочинку.
Без болі – щастя радість не несе.
І сум також дає в життя іскринку.
В житті відчути треба все….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518276
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.08.2014
Много ли надо жене для скандала,
нет я, пожалуй, начну все сначала.
Снова билеты едва не забыла...
Чуток опоздав она все же успела.
Снова летит - встречи, споры, кураж.
Давно позабыла уж слово "мандраж".
Снова одна. Опять в самолете
пишет партнерам тихо в полете.
Снова домой. Опять няня и дети.
Снова от мужа скупое "приветик".
Только явилась - звонит телефон.
Снова дебаты - забыла про сон.
Берет выходной - она же ведь мама.
Маску отбросит спокойно тирана.
Отдых с семьей, мужу часик-другой,
денег потратит небрежной рукой.
Дети веселые, песни и пляски -
Нужно разбавить сгущенные краски.
Завтра в работе опять - не уснешь...
Этой дорогой легко не пройдешь.
Вечером мужу расскажет свой план -
как акций унять "тупой деребан"...
Мужа пытается в дело втянуть,
дико надеясь отдать свой хомут.
Муж, вроде, слышит - а мысли далЕко...
Во взгляде его - мечты поволока.
В бизнесе - скучно... Тяжелый на взлет...
Вновь продолжает жена свой полет.
Она бы уняться очень хотела...
Но как же бизнес? Но как же дело?
Ведь деньги - не пахнут, а дети - растут.
Вырастут может и маму поймут...
Попытка дополнить цикл Л. Постниковой http://tvoistihi.com.ua/author/431
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518275
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.08.2014
Поведал мне один художник слова
Преинтереснейшую вещь.
Ссылаясь на Традиции основы,
Пробил в мое сознанье брешь.
Он говорит, что люди есть двух видов.
И соответственно их жизнь
Течет по разному. Но без гибридов
И тут нам, друг, не обойтись.
Один из видов – человек-строитель.
Имеет цель и строит дом...
И цель ясна и план весьма понятен,
Но ограничен он в одном.
Всю жизнь (иль меньше) движется он к цели.
Достигнув – спрячется меж стен.
Для достижений он уже потерян...
Ведь для него и цель есть плен.
Второй – всю жизнь в садовника играет.
Он тут посеял, там собрал.
И цели под погоду он меняет.
Со стороны – тартарарам.
Нам иногда совсем не видно смысла
В его осмысленных трудах.
Но вот уж тенью красота нависла...
И процветает пышный сад.
Кто больше в жизни похвалы заслужит?
Не нам судить... Но нам решать,
Что нас влечет и, что тоской нас глушит.
Но главное – уметь мечтать!
П.С. Начала читать "Брида" П. Коэльо
Врезалась в мозг цитата:
"Один неизвестный текст Традиции говорит, что каждый человек в своем существовании может иметь 2 позиции: Строить и Выращивать. Строители могут убить годы на свои задачи, но однажды закончат то, что делали. И тогда они остановятся и останутся ограничены своими же собственными стенами. Жизнь теряет смысл, когда строительство оканчивается. Но существуют те, кто выращивает. Они иногда страдают от бурь, сезонов года и редко отдыхают. Но, в отличие от здания, сад никогда не прекращает расти. И в то же время требует внимания садовника, позволяет, чтобы для него жизнь была большим приключением.
Садовники признают друг друга, потому что знают, что в истории каждого растения находится рост всей Земли."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518143
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.08.2014
Стою опівночі і слухаю село…
Навколо пахне чимось дуже свіжим.
Вже в світлі мрії душу повело,
І навіть гавкіт псів здається милим.
Я слухаю, як місяць посилає вірші
Зіркам, кокетливо захованим між хмар.
І в змученого серця потаємні ніші
Вливається потоком щирості бальзам.
Стою опівночі і слухаю село…
Легка утома розлилась по всьому тілу,
А добре так, що й серденько звело
І хочеться віддатись ночі співу.
Я тут проїздом – скоро місто знов покличе…
А хочеться лишитися і просто жить!
Тут вільно дихаю і нать душа не плаче...
Та знов втечу по хмарочосам ворожить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517875
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.08.2014
А в мыслях пустота грохочет.
Пытаюсь думать – силы нет.
Мое нутро покоя хочет,
А к голове звучит кларнет…
Пытаюсь плакать – слезы сохнут.
А улыбнусь – душа болит.
И думаю – как не подохнуть?
Когда вокруг страна в крови.
Они кричат, что мы «фашисты»…
Я тихо плачу за их жизнь…
Мне все равно на ваши «жесты»!
Я каждому ору: «Молись!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517385
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.08.2014
Бджілка квіточку зустріла
І давай нектар збирати.
На пелюсточку присіла –
Треба влітку працювати.
І під сонечком яскравим,
І під дуже хмурим небом
Бджілка візьметься до справи –
Буде взимку чай із медом!
Вона трудиться як треба.
Їй не треба заважати,
Бо розсердиться на тебе.
Може навіть покусати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517338
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.08.2014
Іду сама непевною ходою.
Тяжкі думки несу з собою.
В руках букет прив’явших квітів.
В очах - іскринки непривітні.
Сама собі… Сама з собою…
Бурчу під ніс нерівною строфою
Про біль, про совість, почуття…
Яке ж воно у нас крихке… життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2014
Болить душа… Тепер я знаю – так буває…
Ти хочеш плакати, а сліз немає…
І крик безсилля душить горло…
І відчай весь світогляд поглинає…
За що? Кому? Навіщо? Перестаньте!
У очі близького свого погляньте.
Що бачите у них? Бажання жити…
Моліться Богу і про мир благайте!
Не хочу бачити в новинах трупи…
Не хочу більше про загиблих чути…
Не маю сили більше це сприймати…
Не може мозок мій усе оце збагнути…
І вірш не пишеться… Лише матюччя ллється…
Невже в людей у серці лиш ненависть б’ється?
Не хочу вірити що все не сон…
Що це насправді… Це мені у сні верзеться…
Прокинусь – двадцять п’яте листопада…
Знайду я метод, зброю й просто знищу гада…
Хай потім покарають, але карта інша ляже.
Змінити ці пів року – є для всіх розрада.
Не буде «сотні». Не буде сліз та страху.
Не зрадить Крим. Не буде цього жаху.
Не литиметься кров, не гинутимуть люди.
Лиш «яживой» зазнає краху…
Але таке навряд чи має шанси стати…
Молитись маємо й Вітчизну захищати!
Я хочу миру, але вже живу війною…
Налякана… Та вірю – ми не можемо програти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2014
То є не наші єноти…
Напевно… Як могли
Ми таких зростити?
Де вони раніш були?
Невже то України діти?
Не вірю…
То є не наші єноти..
Заберіть собі назад!
Як могли в Україні жити?
Не цураючись наших засад…
І це наші брати?
Не вірю…
То є не наші єноти…
Ми своїх впізнаєм за версту.
А чужих потрібно здолати.
За волю свою золоту...
Або в наших перекувати…
Не вірю, що зможем… Але…
Навіяно М. Щуром
https://www.youtube.com/watch?v=vTev1QBI0W4
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517085
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.08.2014
Так обпікають ніжно почуття,
Що у душі пустили вже коріння.
Не хочу іншого без тебе я життя
Й за принцами примарного гоніння.
Так щемко в серці тріпотить весна!
Так солодко твої кохають губи!
Мені всміхається моя твоя душа
І йде кохання сяйво від усюди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2014
Если хочешь услышать - услышишь!
И сверчка сквозь шум автострады.
Если хочешь увидеть - увидишь!
Как луна облакам рассылает награды.
Если хочешь любить - ты полюбишь!
Твое сердце ведь будет открыто.
Если хочешь найти - не отступишь!
Ведь мечта не должна быть разбита.
Если хочешь почувствовать - чувствуй!
Как в ночной пустоте возникают мгновенья.
Если хочешь мне верить - уверуй!
Пусти искру в души ответвления.
Если хочешь лететь - крылья будут!
Только б ветер попутный дул в спину.
Ты ведь просто не верь пересудам
И иди лишь вперед до вершины
П.С. Фото мое свеженькое. Пыталась поймать суперлуну на свою "мыльницу"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516826
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.08.2014
Я хочу прокинутись посеред ночі
Під звуки дощу за вікном.
Притиснутись ближче. Заплющити очі.
І тішитись твоїм теплом.
Бездумно… Безжурно… І тільки удвох…
Лежати й дивитись на стелю…
Забути про все. Голова без думок
Про справи, роботу, оселю.
Вдихати твої почуття і п’яніти.
Віддати цілком і назавжди себе.
Не бігти життям, а по справжньому жити!
А решта повз нас хай спокійно пливе.
Я хочу прокинутись посеред ночі
Відчути що поруч ти... І повністю мій.
Прилинути, шепнути слова таємничі…
І летіти разOм серед зоряних мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2014
Я іншої не мала Батьківщини,
Коли родилась і коли буда дитям…
Я чула всюди голос України.
Тендітний, ніжний, наче фіміам.
Росла козачкою, на мові щебетала,
Любила й пізнавала рідний край,
Франка читала і Шевченка поважала,
По мрії бігала в квітучий пишний гай.
Розкинуся в траві, заплющу очі.
І вже думки літають між зірок…
А зоряні, прекрасні, тихі ночі?
А ранок, пташиних сповнений пліток?
Сказати, що тоді любила Україну?
Не знаю… Не було таких думок.
І лиш сьогодні зрозуміла, що загину
Як втрачу…
Я плачу слухаючи гімн, а в серці прапор
Жовто-блакитним полум’ям горить.
Не легко зберегти, а легко втратить…
Якщо любов’ю серце не зміцнить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2014
Не знаю, правда, иль обман,
Но мне вот дачник рассказал:
«Чтоб урожай улучшить вам –
Бой надо дать жукам!
Ведь подлый, наглый колорад
Усе сожрет. Вы между троп,
В войне неравной с паразитом,
Как я, посейте-ка укроп!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516708
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 10.08.2014
Мама, я прошу - ты просто помолчи
Или тему, может, переменим?
Я люблю тебя всем сердцем, но, прости,
Слов поток твоих – мне не приятен.
Мама, я молю открой свои глаза!
Ты ведь в Киеве уже, послушай
Как над нами мирно шепчут небеса…
И мой город "хунтой" не разрушен.
Мамочка, тут можно вольно говорить
На каком тебе удобно языке.
И никто тебя не хочет тут убить.
И не слышно взрывов вдалеке.
Мама, я прошу - ты просто помолчи…
Я забрал тебя к себе из ада…
Я все знаю! Знаю, что Донбасс в крови,
Но, поверь, нам этого не надо.
Мама! Ты ведь сердце ранишь без ножа!
Я же с братом тоже "укр" для "ваших"!
Мама! Мамочка! Ты просто подожди…
Мама… Я прошу… Ты просто помолчи…
П.С. Друг в эмоциях рассказал о ссоре с матерью. Они с отцом приехали из Алчевска... Вчера вечером поссорились очень сильно... Надеюсь, что в скором времени все у них утрясется... Но я не могу понять почему для людей навязанные стереотипы более достоверны чем слова близких?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516429
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.08.2014
Я знову ледь спиняюсь на межі…
Лише на мить, щоб знов набрати швидкість!
Одного лише хочеться мені –
Щоб трохи побороти часу плинність.
Я знов несусь в незвідані світи.
Я знову розірву чужі шаблони.
А поруч посміхаються зірки…
Нема для мого серця перепони!
Обмеження для дурнів і вони
Блукають дуже дивними стежками.
А я несусь крізь пелену пітьми,
Щоб сонце ніжно обійнять руками.
Хай скажете "Скажена!" – то пусте.
Ми з вами значить скоро розійдемся…
А в мене серце від пригод цвіте
І інколи душа назовні рветься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2014
Понад небо, понад зорі
Полетить душа героя!
Вище пам\'яті людської
Стане материнське горе.
Довго-довго виростало...
Все лелеяла, плекала.
Серце матері співало!
Та коли його не стало...
Ніби ворон-чорнокнижник
Виклював матусі очі.
Запалило все на небі
Цим кривавим жаром сонце!
Навіть пташка десь у лісі -
Захлинулась, не співала...
Мати слуха лихі вісті
На коліна старчі впала.
Ніби небо сколихнулось,
Ніби звідти біда впала.
Мати дивиться в синяву -
Полетіла б... якби встала...
Та не встане більше мати!
Ви її в ярмо втоптали!
Ви - антихрести безбожні!
Ви забрали в мами сина.
Ви забрали в Неньки долю!
Ви розвіяли по вітру
України мужність й волю.
Але знову встало сонце...
Знову віра запалала...
Ми здолаєм! Ми поборем!
Нас орда ще не зламала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2014
Аэропорт.
Контроль.
Без стресса.
Салон.
Конфетка.
Стюардесса.
Стакан.
Наушники.
Посадка.
Аэропорт.
Автобус.
Пересадка.
Маршрутка.
Книга.
Пассажиры.
Трясет.
Толкают.
Всюду дыры.
Конечная.
На тротуар.
Дорога…
Привет, любовь моя!
Я дома!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516211
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.08.2014
Сижу и думаю – о чем бы написать…
Так надоело плакать, огорчаться…
Так хочется душой плясать
И бурным радостям отдаться.
Но уж опять читаю комментарий,
Что я слепа и предала славян…
И этот бред настолько регулярен,
Что так и хочется в ответ послать «баян».
Пишу о боли, чувствах и о страхе,
А вы мне пишете «Россия велика!»
О как же этот бред уже затра…л!
Простите, что сорвалось с языка…
Прощайте милые – поэт ушел поплакать.
Вернусь потом, как высохнет слеза.
Устала я рвать на груди своей рубаху…
Моя душа от вашей – далека!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516017
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 07.08.2014
Я так давно не бачила зірок!
Вони приречені на нас дивитись з неба.
Кокетливо моргають між гілок
Й нічого іншого, здається, вже нетреба
У просторі розгублена, милуюсь,
Як дощ краплинами руйнує спокій плеса
Промокла трохи, але не хвилююсь -
Я почуваюсь якось майже безтілесно…
Я зазвичай гучна і балакуча
Притихла й слухаю, як гомонять дерева.
Їм вторить вітер і трава пахуча…
Я слухаю. Їх бесіда іде крізь мене…
Ніч. Залишили вудилища в спокої.
У самоті цінуєм затишок природи…
Ліс. Озеро.І нас, рибалок, двоє…
Нам добре так! Ми, певно, з дикої породи.
Вогонь готує нам смачну вечерю.
Вогонь вже сушить наші мокрі, теплі речі.
І спогад про цивілізовану оселю –
Такий пустий, смішний і дуже недоречний.
День був важким, насиченим, бурхливим –
По тілу розтікається блаженна втома.
В таких місцях час плине хаотично…
Незчулися як сплив – і вже пора додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516016
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.08.2014
Метель. Кружится снег
И падает на желтые цветы.
Стою я в синем платье на перекрестке,
Пытаясь на ту сторону пройти.
Тут снег и ветер среди лета -
До боли хлещет вьюга по душе.
Тут плачут дети.
Тут мать уже седая и я седею от огня.
Тут лжи потоки и дерьма.
Воняет гарью, смертью, адом…
А там я слышу смех.
Там лето зеленью зовет.
Там дети бегают по лужам и смеются.
Там мать готовит вкусный ужин.
Там мне тепло…
Там мне спокойно…
Там – хорошо…
Туда хочу…
Стою на перекрестке в синем платье…
А под ногами желтые цветы...
Боюсь я сделать шаг ведь по дороге танки…
Там люди в форме…
Одни – приветливы и добродушны.
Другие – с устрашающим оскалом.
И все с оружием…
Одни – зовут с улыбкой подвезти…
Другие – улюлюкая, цепляют…
А мне б лишь на ту сторону пройти!
И я бы долго так стояла, но…
Проснулась…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515788
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 06.08.2014
Я знаю – скоро вже переболить…
За рік, за два... А може і раніше.
Дай тільки це жахіття пережить,
А потім час біду вколише…
Як потім буде дітям пояснити?
Як їм маленьким донести,
Що хлопці гинули щоб жити…
Щоб вільно жити ми могли!
Сьогодні знову на світанку
До мене стукає безвихідь.
І знов тягнуся по цигарку
(Не кину знову вочевидь)…
Між димом крутяться думки.
Та сльози горло знову душать.
Невже, ще будуть литися струмки
Криваві? Невже, це пекло не потушать?
Гуляє тяжка дума хаотично –
Не привести до ладу голови.
І хочеться сказати поетично…
Та лайку все підшіптують чорти….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515787
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.08.2014
Шукаю посмішки в обличчях
Іду й всміхаюсь всім підряд
Така у мене дивна звичка
Без неї не живу ні дня
Ховають очі перехожі
А декотрі бурчать «Чудна»
Ловлю я погляди ворожі
І іскра інколи зі дна
Але ота одна іскринка
Зігріє душу нам обом
Лікує посмішки краплинка
І прикрашає наш дурдом
Я посміхаюсь на базарі
Я посміхаюся в метро
Я посміхаюсь на вокзалі
Тепло міняю на добро
Ми вже не вміємо радіти
Речам звичайним як колись
А що мені, в душі дитині?
Ти не сумуй, а просто посміхнись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2014
Слагаю чувства в мысли,
А мысли преобразуются в слова.
Слова построчно запишу на листик -
Из строчек образуется строфа.
Таким путем вам душу обнажаю,
Не зарекаясь, что она чиста.
Свои тревоги рифмой выливаю...
Мои стихи - моя душа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515579
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.08.2014
Я хочу прокинутись посеред ночі
Під звуки дощу за вікном.
Притиснутись ближче. Заплющити очі.
І тішитись твоїм теплом.
Бездумно… Безжурно… І тільки удвох…
Лежати й дивитись на стелю…
Забути про все. Голова без думок
Про справи, роботу, оселю.
Вдихати твої почуття і п’яніти.
Віддати цілком і назавжди себе.
Не бігти життям, а по справжньому жити!
А решта повз нас хай спокійно пливе.
Я хочу прокинутись посеред ночі
Відчути що поруч ти... І повністю мій.
Прилинути, шепнути слова таємничі…
І летіти разOм серед зоряних мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2014
А час спливає непомітно…
Я йду дорогою життя.
Я посміхаюся привітно,
Коли вдивляюсь в майбуття.
Спинитись хочеться на хвильку
І озирнутися назад.
Зробити крок, а потім кілька,
Скоригувавши плани в ряд.
Ми стільки робимо помилок!
Вчимося рідко ми на них…
Несемся прямо, без зупинок…
Серед зусиль й безглуздих втіх…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2014
Я знову нанизала кілометрів
Ще кілька сотень на своє намисто…
Знов вирвалась із міста душних нетрів,
Де навіть дихати буває тісно.
Наздоганяю сонце і милуюсь,
Як тихо обрій в полум’ї палає.
Нічого зайвого уже не чую.
Лиш вітер між думок моїх гуляє…
Старанно намагаюся забути
Про сум, про втому і нудне буття
Прощаюся із затишком набутим,
Щоб спробувати вільного життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2014
Капельки с неба и ветер прохладный.
Вроде тепло, но местами до дрожи.
Запах зефира, коктейль шоколадный
Манят в кофейню зайти осторожно.
Капельки с неба в преддверии бури.
Люди бегут – кто домой, кто куда.
Капли дождя ударяют как пули…
Воздух натянут и всюду вода…
Капельки с неба и пахнет газоном.
Выкошен утром, но еще не увял.
Мне бы в троллейбус, но я пешеходом
Мчусь вся промокшая навстречу мечтам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514989
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.08.2014
Посмертно.
Посмертно…
Посмертно…
Посмертно!
Лунає у вухах і в день, і вночі.
Ще вчора він думав, що буде безсмертним…
Сьогодні – палає в пекельній війні.
Померти.
Померти…
Дай Бог, не померти!
Там вдома дружина чека й дві дочки…
Як потім ці кадри із пам’яті стерти?
Як вимити з крові обидві руки?
Нестрашно.
Нестрашно...
Шепоче молитву…
За волю… За правду… Дарує життя!
За жінку. За матір. За дочку. За віру.
За рідну Вкраїну іде в небуття.
Молюся за тебе, мій милий солдате…
Ти – брат мій і батько. Коханий і син.
Сьогодні чи завтра…
Сьогодні чи завтра?
Ти кров'ю нам вибореш бажаний мир!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2014
Серпанком світ покрило спозаранку –
Не видно далі, чим за кілька метрів
Чому ж прокинулась сьогодні на світанку,
Розбурхана тривогою із сонних нетрів?
Вдивляюся в молочне диво за вікном -
Шукаю привід знову в царство сну вернутись.
Ще трохи обпікає кава з молоком...
Сиджу в тумані і хочеться його торкнутись.
Ще трохи часу і промені серпанок знищать.
Балкон. Цигарка. Філіжанка кави й сум.
Безглузді, безпричинні сльози горло душать...
Лиш трошки заспокоюсь і тоді піду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2014
Хожу всегда по краю – так интересней.
Ведь жизнь – она лишь раз дана.
Ведь кто я? Лишь комок телесный,
В котором бурно плещется душа.
Без риска – не бывает приключений.
Без приключений наша жизнь скучна
И не бывает исключений.
Хватайте жизнь, как за рога быка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514797
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.08.2014