| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Мій тихий янгол прилетить
І пір’ям білим затріпоче.
Ти ще не знаєш, як болить
Холодний дотик серед ночі.
Ти ще не знаєш, як слова
Вогненним смутком відізвуться,
У них надії острова,
Де янголи з жалю сміються.
Ти ще не бачив, як в очах
Від сміху тане горя крига.
Та янгол принесе у снах
Тобі знання, що тліє стиха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014
[img]http://188.121.37.240/media/textpict/36356[/img]
...асфальт
земля
крик сонця
небо
цей смуток
струм крізь тебе в мене
спів вітру
листя дотик в ніч
ми знову разом
віч-на-віч
трава
комахи
монстри цвіту
мене несе
куди — до світла
ти — зловиш
сонце
день і хмари
холодний вітер
мокрі пари
під небом синім
земля каміння
суд
страта
хмари з громом сині
а ми — невинні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014
Відчуваючи тишу...
В руках — тихе тління.
Ми помножимо час,
ми розмножимо мить.
Поховаємо сором
у парку Знесіння.
Ми минемо.
Із вітром це літо згорить.
Ми сховаємось там,
де в безмежнім чеканні
проминули роки,
проминули світи.
Бо дороги до завтра,
одвік нездоланні,
поринаючи в небо,
так важко знайти.
Ми минемо.
А вітер в сутужнім зітханні
пробачатиме зраду,
снуватиме знов
на прощання мереживо.
Клаптики ткАні
нам до зоряних снів
транспортують любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
Не прагну не тобою не хворіти,
Не прагну. Та, на жаль, часом буває:
Хтось подарує незрівнянні квіти,
Хтось обіцяє провести до раю,
А я жену всіх геть. Болить тобою
Від всіх образ моє розбите серце.
Не цілував, не мріяв — непокоїв.
Тож не тебе забути доведеться.
Не словом не повернення благаю.
Неправди вже не хочу. Мерзнуть руки.
Налию у горнятко кави-чаю.
Не манія, а фобія розлуки.
Не прагну не тобою не хворіти,
Та день за днем хвилиною минає
І нескінченно, ніби, не любити
Не прагну, але так, повір, буває...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2014
Давай я порахую нам до трьох:
На старт, увага, руш – і час по колу.
Ти справді знав до мене багатьох,
І будеш знати. Світ – мов Кока-Кола.
Давай я порахую нам до трьох:
Я, ти і світ, який давно нас втратив.
Спадає тихо ніч, жорстокий бог,
Та ніч, коли мене ведуть на страту.
Тим часом назбираю в жменьку сни,
Не буде в них ні смерті, ані крові.
Я зможу крізь століття пронести
Свій траур по незрадженій любові.
Налию трішки трунку нам на двох,
Ковток останній питиму спроквола.
Ти справді знав до мене багатьох...
Брехня любов. Без коки Кока-Кола.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
Раз, два, три, чотири, п’ять,
Вийшов гопнік погулять:
У провулку “тьолку” зняв,
В парку лавочку зламав,
Закурив, попив горілки,
Вибив в неформала “філки”,
Під шансон пожер насіння —
Отаке воно створіння.
Раз, два, три, чотири, п’ять,
Я піду його шукать.
Трошки мого лексикону
Затормозить ’го до скону.
Дам ще й книжкою по пиці —
Зуби лишить на полиці,
Буде хлюпатись в калюжі —
І кому такий він “нужен”.
А його попереджали,
Довго “братани” навчали:
“Нащо того менінгіту?
Не трапляйся ерудиту!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494625
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 24.04.2014
Дивись, дитинко, місяць світить,
Шепочуться тихенько зорі.
Усі вже сплять в городі квіти,
І котик твій заснув в коморі.
Вже сплять дерева у гайочку,
Поопускали свої віти,
Пташки заснули у садочку,
Заснули всі маленькі діти.
Ти спи, дитинко моя мила,
Твій сон татусь оберігає,
Матуся постіль застелила,
Бабуся пісню заспіває.
Ти спи, коханнячко маленьке,
Для нас ріднішої немає,
Дивись, вже місяць-місяченько
Зірки у ліжечко вкладає.
Хай сон твій, ластів’ятко любе,
Ніхто не сміє зачіпати.
Хай бережуть тебе усюди
Ісус, ангели й Божа Мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494452
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.04.2014
Так дивно-дивно, наче в казці,
Спустилась Ніч у чорній масці.
Вона принесла для дитинки
Чарівні радісні картинки.
На них матуся любить тата,
Всім подає Смугастик лапу.
Дідусь гуляє по садочку –
Бабуся там плете віночок.
А для ріднесенької доні
Привела Ніч біленьке поні.
Та він Смугастика злякався
І швидко в казочці сховався.
[img]http://cs608922.vk.me/v608922194/7364/J7WhLURu6Ic.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494451
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.04.2014
Загину разом з Вавилоном.
Впаду, мов мурів стрій міцний.
Розчавленим багряним гроном
Стікатиму на тацю змін.
Загину разом з Вавилоном,
Пожовклим восени листом
Зогнию кинутим прокльоном,
Зістарію забутим сном.
Завмру в садах Семіраміди —
Квіткове зілля кров п’янить.
В новому капищі Ісіди
Воскресну у наступну мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014
[b]I[/b]
Відчути дотик долі
Сховатись в перший
темний провулок міста
Так незвично легко
моторошно озиратися
Страх жене кров
По вулицях
Жене у невідомість
стати – прокинутися вовком
швидше за вітром
ночі очима дивитися
Вереском…
Нестися межею лісу
лісу мертвих
Містом привидів.
[b]II[/b]
Метал місяця
світло ночі
темряви
лицар…
Ти – захист - прихисток нещасних.
Чи ж я щаслива?
Пече серце
синь очей спустошує
Лицар…
Ти – воїн правди
Кривди?
Захисту! Прошу!
Лицар сили…
Чи ж я винна?
Чи ж я повинна?
Первинна.
Холодний лицар
синього вогню…
Пекла?
Лицар…
Невже не шкода мене?
Мене – без тебе – тебе
В мені
Вовчиця
[b]III[/b]
Субстанцій духу незрячих
Ховаючись у під'їздах невідомих
планет
Збігаючи сходами вниз
нижче
Морок підвалу – під валом
І каміння ріже лапи
звіра
Потвори
Прихисток – сховок
печера
Заснути в ній
Проспати світанок і свій танок
Прокинувшись вчора
На самому початку
полювання
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494204
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 22.04.2014