| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
Ти так і не відчуєш того рубіжу
Між дитинством і віком після.
Скільки ти взяв свого багажу?
Чи донесеш доки дограє ця пісня?
Кров згортатиметься на твоїх ранах,
Серце буде битися десь у грудях.
Доки ти блукатимеш в цих туманах,
Доки прийде розчарування в людях.
Ти матимеш хибні стосунки з людьми,
Котрі матимуть тебе по повній.
Ти бачитимеш стільки пітьми.
Що не освітить місяць навіть у повню.
Ти бачитимеш світло в її руках,
Вона триматиме його як повітряну кульку.
Світло любить ховатись в жінках.
Вони послідовники древнього культу.
Як темряву й світло,
Як чорне і біле.
Вас носитиме світом
Наче насіння кульбаби спіле.
Світле як вона,
Темне як він.
Наче кіно чорно-біле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2014
Хлопче, ти ж не покажеш загалу
Шлях який прокладав на Вальгалу?
Люди звикли бачити наслідки і результати.
На те як ти їх досягав їм наплювати.
Проте їм цікаво хто ти і звідки,
Важлива інфа яку доносять їм свідки.
Їм досить твого одного падіння,
Аби призабути про всі твої вміння,
Всі звершення, всі перемоги.
Їм всерівно на твої тривоги.
Вони нагадають про всі свої застороги
словами “А я ж казав що так може бути.”
І повір тебе захочуть збити з дороги.
Цезар теж колись сказав “І ти, Бруте…”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2014
А знаєш, навіть не хочу знати як тебе звати!
Ти чуєш, мені ж начхати на імена та дати!
Тихше, звук тишу розбиває...
Швидше, надворі вже світає...
Легкий голод, цигарки, купюри м’яті.
Мінералка, чорна кава чи чай із м’яти.
Такі ж пом’яті,
Як на плакаті.
Мабуть буває,
Що накриває.
Такі живі, кумедні, щирі, справжні,
Напевне відфільтровані від фальші.
Начхати навіть хто ми: автори чи персонажі,
В думках слова про щастя намальване із сажі.
Повідомлення, дзвінки та есемеси -
Така міцна обкладинка від преси.
В думках моїх лиш ти на перших шпальтах.
А в їхніх версіях “зірки” у дорогущих пальтах.
Навіть не хочу знати як тебе звати.
Мені ж начхати на імена і дати.
Лише живи, живи в думках вві сні і наяву.
Допоки ти жива я теж по-справжньому живу.
24.I.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2014
Ловили оком промені.
Палили печі домені.
Ломили хід історії.
Хворіли від істерії
Під стінами мерії.
Мріяли бути вільними.
Хотіли стати сильними.
Оволоділи бойовими навичками.
Стали нулями з паличками.
Змінили владу — для галочки.
Вчорашні діти стали солдатами.
Вчорашня влада ще не за ґратами.
У них, мовляв, є угоди,
Що гарантують свободи
Торгівлі країною й датами.
Вони, мовляв, всі чесні.
Давали слово честі.
Міняли назви і символіку.
Партійні алкоголіки
Та позафракційні гомики.
“Хто, — казали вони, як не ми
Повалить всі корупційні схеми,
Відновить законність
Та поверне порядність?
Нам не знайоме слово жадність.
Ми змінимо все докорінно,
І це свободи проміння
Освітить все довкола.
І ця країна квола
Підніметься в світлі прозріння.
Ми генії фінансових ринків,
Ми бійці політичних рингів.
І ми вам кажемо правду,
І ми цінуємо нашу громаду.”
Казали вони на одній із площ ринків.
Хтось один вийшов з юрби.
Його очі були повні журби,
Його тіло рясніло шрамами,
Його діла були правими,
На рукавах у нього державні герби.
Мовив він хрипким басом:
“Наш народ тримається разом,
В наш герб вшито слово «Воля»,
Слізьми та кров'ю вмита наша доля.
Ми готові битися й з бісом!
Ми двадцять років боремось з вами.
Ви завжди нас вважали нулями.
Та хто ж без нулів одиниці:
Партійні брехуни і п'яниці.
Ви ж не рахуєтесь з нами!
Тепер у нулів є палиці,
Трохи злості і крапля ненависті.
І наснага дати по пиці
Кожній брудній одиниці,
Кожному клятому вбивці!
Ми не віримо вам.
Ми не віримо в вас.
вас немає без Нас.”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
Світло завжди мало здатність світити,
Даючи рослинам можливість рости.
Без світла їм ніяк не прожити,
Без нього їм ніяк не цвісти.
Рослини люблять землю корінням,
Землю з якої їм судилось рости.
Мабуть, вони пишались цим вмінням,
Коли купалися в краплях роси.
Рослини дарують повітря з часів зародження світу.
Вони просто стояли тут вже надто давно.
Надто, для того щоб людину хоч трохи любити,
Вони втомились дивитись на все це багно.
Та вони змушені все це й надалі терпіти,
Жертвуючи листя своє нам на прожиття.
Змушені лише тому, що не вміють ходити.
Змучені всім, вони дають нам кляте життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
Коли ти вже згадав її номер,
ЇЇ адресу та колір волосся.
Холодний готельний номер,
Про який вона згадує й досі.
Згадав її звички та морщинку під оком.
ЇЇ коханців, котрих, спалив ненароком.
Всі її зриви, крики та скандали,
Дзвінки, на які вона не відповідала.
Всі її темні помисли та світлі ідеї.
Всіх недоумків, що клеїлись до неї.
Всі її спалахи любові, ласки і люті,
Всі дні коли не хотіла тебе і чути.
Всі розмови, повні радості й болю,
Всі ночі, коли вона засинала з тобою.
Все що залишилось в нервових клітинах,
Серцебиття, котре колись безупинно
Дарувало все те, що могло дарувати.
Життя, мовляв, не лише надбання і втрати.
Життя як та дівчина, яку не можеш забути —
Після смерті його вже ніяк не вернути.
Тож як згадаєш її, змальовану наче з ікони,
Зателефонуй, забувши душевні антициклони.
24.IV.2014р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
Якщо тепло — лише відсутність холоду.
Якщо добро — лише відсутність зла.
Тоді чому вмирають люди з голоду?
Тоді чому у світі може буть війна?
Якщо релігія — це голос, який чують.
Якщо спаситель нас спасе.
Тоді чому священники дітей гвалтують?
Тоді чому Бог допускає це?
Тож якщо темрява — лише відсуність світла.
То ми хворіємо відсутністю тепла.
Тож якщо глупість — лише відсутність розуму.
То ми хворіємо відсутністю добра.
06.ІІІ.2014р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014
Реанімуючи свою втому,
Я повертаюся додому.
У свою рідну чужину,
У свою звичну низину,
У своєрідну павутину,
У однорідную рутину,
Де я, можливо, і загину.
Мені би трохи віри.
Немає змоги. Діри.
Суцільні діри.
Немає міри.
В алкоголі.
Немає долі.
Ми все вирішуєм самі.
20.IV.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2014
Цей день новий – історія нова, окрема,
Там бачиш знову сотні перехожих.
Сірих, німих, на божевільних схожих,
Вони немов сліпі – не помічають неба.
Ми вже забули що таке життя…
Зійшли з дороги, чи повернули не туди.
І нашим вчинкам вже немає вороття,
Не замести наші брудні сліди.
Що найцінніше не коштує ні цента,
А ми купуємо пластмасу під проценти.
З ким вчора другом щирим був,
Сьогодні вже тебе не знає,
А та, яку б повіки не забув,
Сьогодні іншого кохає…
Весна версії 2012 року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Цей дах давно вже протікає,
Цей цвях давно проіржавів.
Невдах в природі не буває
Раніше я цього не розумів.
Цей страх давно вже не лякає,
Цей крик давно вже відзвенів.
А спокій тишу не зламає,
Все буде так як ти звелів.
Цю субмарину море поглинає
На швидкості п'яти вузлів.
Цей вітер крилами здіймає
Тих, хто від радощів зомлів.
Це море радощів вщухає
Для тих, хто думав що згорів.
Яскраве світло маяка шукає
Всіх, хто ще досі не узрів.
Невдах в природі не буває...
Тепер я точно зрозумів.
Невдах в природі не буває,
Та так багато є сліпців.
12.IV.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Мабуть буває,
Що розквітає
Душа у квітні
Так непомітно.
Так переможно,
Беззастережно.
Та так вже мліє,
Уперше наче.
Голос німіє
Від тих побачень.
А може квітне
Вона востаннє?
Всім своїм цвітом
Будить повстання.
9-10.IV.2014p.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2014
Ми так жили поспішно,
Неначе завтра мали вмерти.
Збираючи діагнози невтішні,
Ховаючи листи в конверти.
Листи про будні
Й хлоровану воду.
Про те що в грудні
Пізнали ми силу народу.
Про те що болить,
Чи вже давно відболіло.
Про те що горить,
Й про те що згоріло.
Листи про вічне й тлінне,
Листи про те, що невпинно
Зникає час, як комета.
Життя неначе монета.
В кого розмінна,
Кому – колекційна.
В кого розбита,
Кому – пропорційна.
Та не дозвольте ж їм
Поцупити ваші монети.
Будуйте свій дім,
Збирайте кращі моменти.
Життя – лише шанс,
Аби достойно померти.
Не забувайте про нас
У світлу фазу комети!
9-10.IV.2014p.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493294
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.04.2014