Dinosaurus

Сторінки (1/6):  « 1»

В полі стоїть дуб

Швидко  по  полю  заєць  пробіг,
Видно  як  кіт  під  дубом  заліг.
І  сяє  під  небом  сонечко  ясне,
І  пахнуть  тюльпани,  
Краса  вирує,  життя  співає,
І  сонце  майорить.
А  кіт,  що  під  дубом  розлігся,  вже  встав,
А  кіт,  що  під  дубом  розлігся,  замуркотав.
Рибка  з  озера  стриб-стриб,
Кіт  очима  глиб-глиб.
Вже  і  вечір  став  над  дубом,
Кіт  улігся  спать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495892
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 30.04.2014


Легенда про курку

Десь  за  річкою,  за  лугом,  за  низеньким  перелазом  жили  собі  старенькі  дідусь  з  бабусею.  Нікого  на  білому  світі  вони  не  мали  —  ні  дітей,  ні  внуків,  ні  правнуків.  Навіть  корівки  чи  кізочки  у  них  не  було.  У  дідуся  був  півник,  в  бабусі  —  курочка.
Курочка  кожного  дня  несла  яєчко.  Бабуся  продасть  яєчко  —  й  виручить  гроші  на  сіль,  на  мило,  на  гас.[img]https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTtG51r73uoogYH92t9lK-yR3tNGtCIsNvPZ6aNi9Ik-dAOnmx2[/img]  А  в  діда  грошей  немає:  який  йому  з  півня  хосен.  Надоїло  бабі  позичати  з  свого  добра  дідові,  й  каже  вона:
—  В  тебе  є  півник.  Най  знесе  й  тобі  яєчко.
Та  не  хотів  півник  знести  яєчка.  Розсердився  дід  й  прогнав  його.
Стрибнув  півень  на  перелаз,  закукурікав  і  помандрував  у  світ.  Іде  дорогами-шляхами,  селами-містами,  шукає  пристанища.  Перейшов  він  через  широкий  луг,  перелетів  річку  й  опинився  в  густому  темному  лісі.  Зустрічає  він  ведмедя.  Ведмідь  і  питає  півника:
—  Куди  ти  йдеш?  Відповідає  йому  півник:
—  Прогнав  мене  дід,  іду  я  до  світлого  царя  найматися.
—  Піду  і  я!  Буде  нас  двоє,  легше  до  царя  потрапимо,  легше  на  службу  станемо!  —  мовить  ведмідь.
—  Ставай  за  мною!  —  каже  впевнено  півень.
Ідуть  двоє.  Попереду  півень,  а  за  ним  ведмідь.  Пройшли  один  ліс,  пройшли  другий,  пройшли  і  третій.  В  четвертому  лісі,  біля  самих  полонин,  зустрічають  вовка.
—  Куди,  півнику,  з  моїм  вуйком  путь  тримаєш?
—  Прогнав  мене  дід,  іду  я  до  світлого  царя  на  службу  найматися!  —  відповідає  півень.
—  Візьміть  і  мене  з  собою.  На  полонині  нічим  поживитися,  вівчарі  пильно  вартують  овець!  —  каже  вовк.
—  Що  ж,  коли  просишся,  ходи!  Ставай  третім!
Ідуть  втрьох:  півник,  ведмідь  і  вовк.  Перейшли  полонину,  подалися  одною  яругою,  другою,  третьою.  В  четвертій  ярузі  зустрічають  лисичку.
—  Куди  ти,  півнику,  з  вуйком-ведмедем  і  братом-вовком  ідеш?  —  питає  лисиця.
—  Прогнав  мене  дід,  іду  я  до  світлого  царя  на  службу  найматися.
—  Візьміть  і  мене!  В  селі  люди  замки  на  всі  курники  повішали,  гусей,  качат  позамикали.  Доведеться  з  голоду  помирати!  —  скаржиться  лисиця.
_  Ставай  четвертою!  —  мовить  півник.  —  Будеш  в  нашій  компанії!
Ідуть  вже  четверо:  півник,  ведмідь,  вовк  і  лисичка.  Перейшли  звори,  перейшли  ріки,  поля  і  ниви.  Коли  бачили  садиби,  обминали  їх,  щоб  не  потрапити  людям  на  очі.  Нарешті  добралися  до  царських  палат.
Вилетів  півень  на  золоті  ворота,  закукурікав:
—  Кукуріку,  я  тут,  світлий  царю!  Почув  цар  і  каже  своєму  слузі:
—  Іди  запитай,  що  хоче  півень.  Півник  каже:
—  Прогнав  мене  дід  з  дому,  прийшов  я  царю  служити.  Наказав  цар,  щоб  півня  впустили  між  курей.
Коли  підійшли  до  курника,  каже  півень  царському  слузі:
—  Впусти  в  курник  і  мою  сестричку-лисичку!
—  Най  іде!
Залізла  лисичка  в  курник  і  всіх  курей  передушила.  На  другий  день  рано-вранці  вилетів  півник  на  царські  ворота  й  кричить:
—  Кукуріку,  я  тут,  світлий  царю!
Прокинувся  цар  і  наказав  замкнути  півня  в  стайню  до  коней.  Просить  півень  царського  слугу:
—  Впусти  до  стайні  й  мого  братика-вовка!
Впустив  слуга  разом  з  півнем  до  стайні  й  вовка,  а  сам  пішов.  А  вовк  загриз  усіх  коней.
Рано-вранці  півень  знову  на  царських  воротах  виспівує:
—  Кукуріку,  я  тут,  світлий  царю!
Розізлився  цар,  що  півень  йому  заважає  спати,  наказує  слузі:
—  Замкни  того  півня,  та  так.  щоб  більше  не  будив  мене  вранці!
Думав  слуга,  думав,  куди  б  закрити  півника,  й  вирішив  замкнути  його  разом  з  волами.
Повів  слуга  півника  до  стайні,  в  якій  були  воли.  Просить  півень  слугу:
—  Впусти  спершу  до  стайні  мого  вуйка-ведмедя,  а  потім  я  й  сам  зайду.
Слуга  погодився,  і  зайшли  ведмідь  з  півником  у  хлів.  Півник  скочив  на  перекладинку,  що  висіла  під  самою  стелею,  а  ведмідь  приступив  до  роботи.  До  ранку  не  залишилося  жодного  живого  вола.  Ще  й  кості  голодний  ведмідь  обгриз,  шкуру  пошматував,  роги  і  ратиці  по  хліву  розкидав.
Рано-вранці,  тільки  зазоріло,  вилетів  півень  на  ворота  під  самим  царським  вікном  і  заспівав:
—  Кукуріку,  я  тут,  світлий  царю!
Тепер  уже  справді  розізлився  цар.  Йому  снився  чарівний  сон,  а  півень  розбудив  його.
—  Замкни  цього  півня,  коли  ні,  то  накажу  замкнути  тебе  до  в’язниці!  —  каже  цар  слузі.
—  Замикали  ми  вже  того  півня  й  до  курника,  й  до  стайні,  й  до  хліва.  Та  він  все  тікає!  Що  з  ним  робити  зараз?
—  Замкніть  його  до  казни.  В  казні  ковані  двері,  звідти  не  втече!  —  наказав  цар.
Замкнули  півня  до  казни.  Всю  ніч  там  півень  орудував.  Всі  гроші  поклював,  всі  коштовності  поковтав.  Не  залишилося  в  казні  й  ламаного  крейцера.
Рано-вранці,  як  [тільки  зазоріло],  півень  вилетів  надвір  через  віконну  решітку,  стрибнув  на  царські  ворота  й  кукурікає:
—  Кукуріку,  будь  здоровий,  світлий  царю!
—  Піймайте  того  півня  й  відрубайте  йому  голову!  —  лютував  цар.
Кинулось  за  півнем  все  царське  військо,  та  півень  не  ждав,  щоб  йому  голову  відрубали.  Він  стрибав  через  луки  і  поля,  через  яруги,  перелітав  через  ріки,  скакав  через  гори.  Ведмідь,  вовк  і  лисиця  —  слідом  за  півником.  В  густому  лісі  залишився  ведмідь,  в  глибокій  ярузі  залишилася  лисичка,  в  лісі  під  полониною  затаївся  вовк.
Загубив  по  дорозі  півник  одного  крейцера.  Загубив  би  й  інші  коштовності,  та  близько  була  дідова  хата.  Півник  стрибнув  на  вікно  й  закукурікав:
—  Кукуріку,  простели,  діду,  плахту!
Тільки  дід  простелив  плахту,  півник  трусонув  крильцями,  почали  з  нього  сипатися  дорогоцінності.  Сипались  до  тих  пір,  поки  не  заповнили  всю  хату.
Пішов  дід  до  баби,  позичив  мірку,  щоб  поміряти  свої  скарби,  коли  вже  полічити  не  можна.
—  Для  чого  тобі,  діду,  мірка?  —  питає  баба.
—  Вийняв  я  з  ями  картоплю,  хочу  поміряти!  —  відповідає  дід.  Та  баба  не  повірила  дідові.  Дуже  хотіла  баба  знати,  яку-то  картоплю  буде  міряти  дід.  Капнула  на  дно  мірки  смоли.  Дід  скарби  міряв,  і  на  дно  мірки  приліпився  золотий  крейцер.
Побачила  його  баба  й  доти  діда  просила,  поки  не  розказав  їй  всю  правду.  Розізлилася  баба  на  свою  курочку  за  те,  що  вона  їй  кожного  дня  несе  тільки  одне  яєчко,  й  прогнала.  Хай,  мовляв,  іде  в  світ,  як  півник,  найматися  на  службу.  Пішла  курочка  лугом,  полем  і  знайшла  той  золотий  крейцер,  що  півник  загубив.  Проковтнула  курочка  крейцер  і  повернулася  додому.
—  Стели  плахту!  —  кричить  курочка  бабі.
Баба  дуже  зраділа.  Зібрала  всі  плахти,  які  тільки  мала  на  господарстві.  Стрибнула  курочка  на  плахту,  трусонула  крильцями,  закудкудахтала,  та  випав  з  неї  тільки  один  крейцер.  Розізлилася  баба  на  курочку  й  зарізала  її.
Довго  жила  баба  на  той  крейцер,  що  прилип  до  дна  мірки,  й  на  той,  що  курочка  принесла.  Нарешті  дід  взяв  бабу  до  себе,  і  стали  вони  жити  разом.
Певно,  добре  їм  ведеться,  бо  той  півник  часто  стрибає  на  дідове  підвіконня  й  співає:
—  Кукуріку,  простели,  діду,  плахту!
Спробуйте  і  ви  простелити,  можливо,  і  вам  півень  насипле  золота!





з  інтернету

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495788
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 29.04.2014


Вовк

Ніч  уже  настала,  білка  задрімала,
А  внизу  під  дубом  ходить,  бродить  вовк.
Він  пішов  до  річки,
Попоїсти  рибки  хтів  та  нічого  не  зловив,
Він  побіг  до  озера,
І  вже  тут  наївся  карасів  жовтеньких,
І  пішов  він  спать.



[img]https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcShxhr5SciBIXDBl7Ngvt-JgVPOYa0qX3a8z78LVnoZ1IniE7fH[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495785
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 29.04.2014


Тваринка

Біжить,  стрибає    як  блискавка  на  горіхи  налітає,
І  радість  струмками  ллється,  
Літає  по  дереву  з  дерева.
Кудись  пострибало,щось  упіймало  поїло,
А  день  вже  й  погас!

















[img]https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcS9erevT3R0Lp3Mz-c5kTnTzvsHfu50HIPDovXSZ3C-BYdmbESE[/img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495465
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 28.04.2014


Легенда про пісніжник

                                                                               [img][/img]Ще  за  тих  часів,  коли  в  Карпатах  люди  поклонялись  язичницьким  богам,  теплої  купальської  ночі  молодь  бавилася  біля  яскравої  ватри.  А  потім  дівчата,  співаючи,  опускали  в  швидкі  води  Черемоша  барвисті  вінки.  Нехай  пливуть  до  милого,  хай  причарують  його  серце  навіки,  хай  зв’яжуть  серця  вірним  коханням  на  все  життя.
Однієї  такої  ночі  дівчата  плели  вінки,  слухаючи  пісню  хвиль  Черемоша,  ловлячи  голоси  ставних  легінів,  котрі  гуляли  на  березі  ріки.

Ось  вінки  і  сплетені.  Лунко  сміючись,  веселою  ватагою  побігли  юні  чарівниці  до  Черемоша,  аби  кинути  вінки  на  воду.  Пливіть,  мовляв,  віночки,  до  щасливого  берега  кохання!
Лише  Лади,  наймолодшої  і  найвродливішої,  не  було  серед  дівчат.  Вона  так  захопилася  збиранням  квітів,  що  забрела  далеко  в  ліс  та  й  заблукала.
барвінок  Злякалася  Лада,  опинившись  сама-самісінька  в  нічному  лісі.  Почала  гукати,  кликати  своїх  подруг.  Та  дарма,  лиш  таємниче  відлуння  відгукувалося  на  її  голос.
А  ніч,  ця  чудова  купальська  ніч,  творила  в  лісі  справжні  дива:  чулися  голоси  якихось  незнаних  птахів,  на  галявині,  що  світилася  феєричним  сяйвом,  завели  свій  танок  лісові  дівчата-мавки.  А  під  темними  кущами  розквітали  небачені  квіти.  Вони  розкривали  свої  ніжні  пелюстки  і  сяяли  сріблясто,  манили  до  себе,  ніби  обіцяючи  розкрити  якусь  незвідану  таємницю.
Нахилилася  Лада,  зірвала  квітку,  вплела  до  свого  барвистого  вінка.  І  сталося  диво:  засвітився  вінок  голубуватим  світлом.  Замість  різнобарвних  лісових  квітів  постали  у  вінку  темно-зелені  гладенькі  листочки,  а  з-поміж  них  виглянули  ніжно-блакитні  п’ятипелюсткові  квіти.[img]https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcT6GyYp5zMDOoiEPCzCSFQheeixROn794hLw9x01ORx08PxUwUb9w[/img]
І  почула  дівчина  тихий  голос,  народжений  нічним  вітерцем:
—  Пам’ятай,  Ладо,  що  п’ять  пелюсток  цієї  квітки  —  то  п’ять  засад  щасливого  подружнього  життя.  Запам’ятай  їх  і  збережи  в  серці  своєму  на  все  життя:  перша  пелюстка  —  то  краса,  друга  —  ніжність,  третя  —  незабутність,  четверта  —  злагода,  п’ята  —  вірність.  Будь  щаслива!..
Замовк  голос,  приліг  вітерець  між  трав  лісових,  стало  тихо-тихо.
І  тоді  якась  невідома  сила  повела  дівчину  через  ліс.  Почало  благословлятися  на  світ.  Лада  опинилася  на  крутому  березі  Черемоша.
Нікого  там  уже  не  було.  Молодь  давно  додивлялась  останні  сни  купальської  ночі  по  своїх  оселях.  Стояла  Лада  над  Черемошем  і  все  вагалася:  чи  кидати  їй  цей  дивний  вінок  у  кришталеві  води,  чи  зберегти  його  для  себе?
Незчулася,  як  підійшов  до  неї  леґінь  красний,  торкнувся  легенько  рукою  її  плеча  і  мовив:
—  Ти  забарилася,  Ладо,  зі  своїм  вінком.  Черемош  його  не  прийме.  Може,  мені  подаруєш  той  вінок?
Не  промовила  дівчина  ні  слова.  Мовчки  простягнула  красному  леґіню  свій  вінок.  А  потім  гойдалися  дерева,  сп’яніло  плив  зелений  ліс,  і  радісно  шепотіли  хвилі  Черемоша.  Вінок  упав  на  траву,  розсипався,  розрісся  веселими  зеленими  стьожками  попід  кущами,  глянув  на  світ  блакитними  очима  квіточок.
…  Довге  і  щасливе  життя  прожила  з  того  часу  Лада  зі  своїм  судженим,  а  молодь  відтоді  плете  вінки  з  барвінку,  аби  не  переводилося  на  нашій  землі  щасливе  і  вірне  кохання.

барвінокРозпускаючись  одним  із  перших  весною,  як  і  пахуча  фіалка,  барвінок  вважав  себе  вкрай  ображеним  через  те,  що  всі  люди  й  боги  звертають  увагу  на  фіалку,  а  не  на  нього,  хоча  за  красою  свого  листя  і  квітів  він  ні  скільки  не  гірший,  хіба  що  йому  не  вистачає  її  чарівного  запаху.  І  ось  одного  разу,  коли  Флора  спустилась  весною  на  землю  й,  зачарована  п’янким  запахом  фіалки,  голубила  її,  пропонуючи  додати  їй  зросту,  аби  вона  вивищувалась  над  іншими  квітами,  а  не  пахнути  в  затінку  інших  рослин,–  раптом  пролунав  тоненький  жалібний  голосок.
–  Хто  там  скаржиться?–  запитала  Флора.
–  Це  я,–  відповів  барвінок.
–  Що  ж  тобі  треба,  чому  ти  плачеш?
–  Я  плачу  тому,  що  ти,  мати  усіх  квітів,  не  обдаруєш  мене  навіть  поглядом,  забуваєш  про  мене,  тоді  як  фіалці  –  уся  твоя  увага  й  ласка.
Флора  глянула  на  маленьку  рослину,  котру  зовсім  не  знала,  а,  може,  просто  забула,  оскільки  навіть  боги  не  в  змозі  запам’ятати  усіх  створених  ними  істот,  й  запитала:
–  А  як  тебе  звуть?
–  Мене  ніяк  не  звуть,–  відповів  барвінок,–  я  ще  не  маю  імені.
–  То  що  ж  ти  хочеш?
–  Я  хотів  би  мати  якийсь  такий  тоненький  приємний  запах,  як  у  фіалки.  Дай  мені  його,  Флоро,  і  я  тобі  буду  дуже  і  дуже  вдячний.
–  Ні,  цього,  на  жаль,  я  тобі  не  можу  дати,–  відповіла  Флора.–  цю  чудесну  властивість  рослина  одержує  у  момент  свого  виникнення  з  волі  творця  і  передається  їй  разом  із  першим  поцілунком  того  генія,  котрому  доручено  її  оберігати.  Ти  ж  народився  без  запаху.
–  Ну,  то  нагороди  ж  якимось  особливим  даром,  котрий  порівняв  би  мене  з  фіалкою,  на  яку  я  схожий  навіть  забарвленням,  а  проте  ніхто  не  помічає.
–  Гаразд,–  відповіла  богиня,–  квітни  ж  ти  довше,  аніж  фіалка,  квітни  й  тоді,  коли  фіалка  давно  вже  буде  мертвою.
–  Спасибі  тобі,  Флоро,  це  великий  дарунок.  Тепер,  коли  закохані  шукатимуть  по  всьому  саду  й  не  зустрінуть  більше  фіалки,  то,  можливо,  вони  звернуть  увагу  й  на  мене.  І,  зірвавши,  прикріплять  квіти  барвінку  до  своїх  гарячих  грудей.
–  Можливо,  –  відповіла  богиня.
–  Але  ось  що  я  тебе  ще  попрошу.  Зроби  мої  квіти  більшими,  ніж  у  фіалки,–  додав  барвінок.
–  Якщо  хочеш  –  і  це  я  можу  зробити.  Нехай  твої  квіти  будуть  більшими.  Величина  –  то  протилежність  глибини,  –  мовила  Флора  вже  роздратовано,  обурюючись  впертою  наполегливістю  маленької  рослинки,  й  хотіла  вже  йти,  проте  та  безвісна  маленька  квіточка  була,  здавалося,  усе  ще  невдоволена.  –  То  що  тобі  ще  потрібно?  –  запитала  Флора.  –  Ти  одержиш  більші,  ніж  у  фіалки,  квіти  й  цвісти  будеш  довше  за  неї  –  хіба  цього  мало?
–  Так,  Флоро.  Якщо  ти  така  вже  милосердна  до  мене,  то  дай  мені  якесь  ім’я.  Бо  без  нього  я  –  все  одно  що  бурлака  чи  волоцюга.
Замість  того,  щоб  розсердитись,  Флора  усміхнулась.
–  Гаразд,  –  погодилась  вона,  –  це  дуже  просто,  ти  матимеш  назву  Pervinca  (  переможна  ),  тобто  рослина  –  переможниця,  оскільки,  хоч  би  там  що,  а  хочеш  перемогти  скромнішу  й  красивішу  сусідку  свою.  Нехай  же  ім’я  твоє  підкреслюватиме  твій  заздрісний  характер.
І  ось  з  того  часу  наш  барвінок  має  наукову  назву  Pervinca  або  Vinca.

Жили  колись  давно  чоловік  з  дружиною  у  любові  і  злагоді.  А  найбільшою  потіхою  для  них  був  їхній  синочок  на  ім’я  Бар.  У  скорому  часі  виріс  він  гарним  парубком.  Багато  дівчат  мали  собі  на  думці  віддатися  за  нього.  Сохло  серце  за  Баром  у  однієї  дівчини,  котра  мала  за  маму  відьму.  Посватався  Бар  до  іншої,  котра  називалась  Вінка.  Ніяка  ворожба  відьми  не  могла  розбити  того  кохання.
І  ось  прийшов  день  весілля.  Щасливі  молодята  стояли  на  воротах  для  батьківського  благословення  і  чекали  тієї  хвилі,  щоб  піти  до  святої  церкві  до  шлюбу.
Аж  тут  казна-звідки  ворожка  зі  своєю  дочкою.  Ворожка  стала  перед  молодими,  проголосила  своє  прокляття  і  окропила  їх  чорним  смердючим  настоєм  якогось  зілля.  За  хвилю  на  місці,  де  стояли  Бар  і  Вінка,  вже  нікого  не  було.  Кинулися  люди  до  ворожки,  а  вона  махнула  руками  і  злетіла  чорною  вороною.  Кинулися  до  її  дочки,  а  та  злетіла  до  хмар  сірою  галкою.  Впала  матінка  Барова  на  те  місце,  де  стояв  її  син,  і  скропила  землю  слізьми.  І  сталося  диво:  на  очах  у  всіх  із  землі  проросло  зелене  зілля,  уквітчане  дрібненьким  блакитним  цвітом…
А  назвали  його  Барвінком.  І  тягнеться  він  до  хат,  до  батьківських  могил.  Кожна  дівчина  вплітає  його  у  свій  весільний  вінок.



З  ІНТЕРНЕТУ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495454
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 28.04.2014


Поле

Падає  із  дубчика  листочок,
Сонце  сяє,  вітер  завива.
На  травичці  квіти  розцвітають,
Зайчики  по  полю  десь  стрибають.
Тут  і  спокій,  тут  і  тиша,
Пробігала  в  травці  миша.
Сонечко  на  полі  вже  сіда,
Місяць  квіткою  розквіт,
Все  заснуло,  навіть  кріт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491873
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 11.04.2014