| Сторінки (1/26): | « | 1 | » |
Плаче скрипка душі моєї...
Рветься пісні її струна
Від безсилля... А поруч з нею
Серця стук. Значить ще жива…
Плачуть верби… Тремтить калина,
Губить в травах невинний цвіт…
Сполошилась в гнізді пташина...
Чом з орбіти зійшов цей світ?
Тихо смуток спаде на плечі…
Зійде в небі ясна зоря.
Ще не вечір, іще не вечір, -
Чути здалеку спів солов"я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689598
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.09.2016
Де б ти не був далеко в цьому світі,
До Батьківщини приведе дорога...
Де яскравіше сонце в небі світить,
Де все твоє, отримав ти від Бога.
Де ти робив свої найперші кроки,
Де ти сказав своє найперше слово…
Хоч будуть у житті складні уроки,
Невже забудеш мами колискову?
Спів соловейка, жайворонка в полі.
Дніпро і море, сонячні Карпати…
Чи не для тебе здобувала волю
Багато років Україна-мати?
Верба заплаче, і калина в тузі…
Невже забудеш мову солов’їну?
Де б ти не був у цьому світі друже,
Тебе чекає вільна Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689595
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.09.2016
Я вірю, що настане світлий день,
Коли не буде масок у людей…
Не буде беззаконня між країн,
І буде Бог у світі лиш один.
Я вірю, що настане майбуття,
Коли, мов дар, плекатимуть життя.
Любов у душах, правда у словах...
Я вірю, що закінчиться цей жах…
Я вірю, що настане в світі мир,
Не буде слова «ворог» чи «кумир».
А поки що у неба на очах
Тремтить земне, беззахисне життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566687
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.03.2015
Білою голубкою квітка розцвіла,-
Пелюстки розкрила - ніжні два крила.
Глянула навколо - в трави запашні,
Криком всьому світу помовчала: Ні!
А у сні пташиною в небо піднялась,
Символом свободи й миру понеслась.
Викликом природи проти сили зла,-
Білою голубкою квітка розцвіла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2015
А дощ іде…
Це плаче небо…
Здригається від жаху й болю…
Ці сльози виплакати треба –
Чиясь рука руйнує долі...
Земля приймає біль на себе…
А дощ іде…
Це плачуть хмари…
Що від жалю темніші стали.
Блукають тіні, мов примари,
Що мир і спокій нам украли...
Земля чекає з неба кари…
А дощ іде…
Це плачуть зорі…
В сльозах ховають світлі очі,
Що дивляться з небес прозоро…
Згасають в небі опівночі...
Темніє небо й синє море…
А дощ іде…
Це плаче сонце…
Тремтить за обрієм в зеніті.
Тримає міцно у долоньці
Любов і мир для всього світу…
Хто поверне на землю сонце?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527273
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.10.2014
Від стогону здригається земля…
Сльозами умиваються поля…
Крізь біль і смуток з заходу на схід
До тебе мчить тривожний мій "привіт".
Під канонади, постріли гармат,
Крізь вибухи снарядів, рій блокад…
На неспокійний і кривавий схід
Лечу крізь шелест невмолимих літ.
Лютує зло. Руйнує східний Рим…
Крізь полумя, густих туманів дим...
Немов здіймає крильця до небес,
Палахкотить, згоряє СМС…
Переплелись дві мови у одну.
Єднає Той нас , що колись воскрес.
Тебе зустріну, друже, обійму.
Молитвою полину до небес...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527271
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.10.2014
У мене польське є коріння,
Та я живу на Україні.
Російську мову добре знаю,
І навіть більше - відчуваю…
Та маю щастя розмовляти,
Співати, думати, мовчати
Тією, що навчала мати…
У мене друзі є у світі,
Та найрідніші мені діти.
Моя сімя, моя родина
І люба ненька Україна...
Усі народи поважаю,
Що не моє - я відпускаю.
Всім миру,спокою бажаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2014
Хто нам приніс війну на мирну Україну?
І зараз увесь світ схиляється за нас…
Хто все перевернув, зробивши чорне білим?
Хто мир у нас украв? Хто ще вбиває нас?
Хто час нам зупинив у звичній круговерті?
Хто розорив ущент наш сонячний Донбас?
І тисячі людей привів у руки смерті…
Хто мучив, убивав? Хто Крим відняв у нас?
Хто болю нам завдав? Хто нас іще карає
За те, що просто стали вільними людьми?
Хто ворогом нам став? Хто совісті не має?
В сутані сатана розмахує крильми…
Хто розливає бруд у наші чисті води?
Хто сіє в нашу землю сорому зерно?
Історію хто взяв у руського народу?..
Хто мову зневажав? Топтав хто знамено?
Хто губить нас віки? Не дай нам впасти,Боже!
Не дай у наших душах вкоренити зло.
Воскресне наша Русь, і правда переможе!
А хтось відчує своє справжнє тло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2014
Відспівала весна, віджурилась,
Окропивши всю землю слізьми.
Відцвіла тихим болем, стомилась...
Світле літо, мій край обійми!
Забери цей ненависті голод,
Відверни всі нещастя і зло…
Розтопи в нас байдужості холод,
Збережи нам любов і тепло.
Щоб жили ми, а не - проживали,
Кожен день, кожну ніч, кожну мить.
Щоб всміхались, дружили, кохали…
І не знали, душа як болить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507000
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.06.2014
А,справді, щастя лиш буває
Тут на землі, у ріднім краї ...
Удома, у сімї, родині,
Хоч і маленькій – батьківщині.
Там, де цвітуть у ряд каштани,
Де сиплять свіжістю фонтани,
Де сонця промені в блакиті,
Там, де сади, немов умиті.
У світі щастя не шукаю
Бо у собі його вже маю.
Те, чим душа моя багата,
Я можу тільки віддавати.
Свою я душу відкриваю,
Тим, кого серцем відчуваю...
Буває, часом, помиляюсь,
Але крізь сльози усміхаюсь.
Так, часто до зірок літаю,-
Себе у світі я шукаю...
Хоч падаю, та піднімаюсь, -
На своїх крилах повертаюсь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506998
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.06.2014
Скажи, невже у дружби є кордони?
Чому болить душа моя, за що?
Невже довіра наша охолоне,
Усе, що берегли, тепер - ніщо?
З тобою в небо високо злітала,
Без тебе я уже не долечу...
Пісень тобі багато заспівала,
Без тебе я сумую і мовчу.
Одне життя… І є в нас віра в Бога.
Одна печаль… Та два у нас крила.
Тобою подарована дорога
Дозволь, щоб не вузенькою була.
Скажи мені, як можу я мовчати,
Коли мене болить моя земля…
Коли мені так хочеться кричати!
Скажи, у чім провина тут моя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500444
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.05.2014
Прокинулася... день новий стрічаю.
До неба свою душу піднесу...
З молитвою ранковою звертаюсь
До Господа: Подай мені, прошу...»
Та враз мої слова кудись зникають.
Ранковий промінь поглядом ловлю…
Життя моє всім повне, аж до краю.
Про що Тебе, мій Боже, я молю?
Є в мене друзі, дім, сімя, зарплата.
Я дихаю, я бачу, я сміюсь.
Є руки, щоб могла я обійняти.
І серце є... Тому іще люблю.
І сенс життя душа в ту мить побачить,
Бо не буває щастя в слові «дай».
Мій Господи, за все Тобі я вдячна!
Лиш про одне молю: "Не забирай…"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2014
Коли ховається за обрій сонце,
А вечір сумно дивиться у очі,
Виходять зорі. Світло у віконцях.
Ось і ліхтар зявився серед ночі.
Цей шлях до зір крізь темінь цього світу,
Кінець тунелю. Вже очам видніше,
Де сліпить нас, а де найяскравіше
Небесне світло зіркою засвітить.
Ми по житті у сутінках ступаєм.
А прийде час і може буде гірко,
Коли у світлі ночі розпізнаєм, -
Де був ліхтар, а де небесна зірка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495398
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.04.2014
Коли бувають зайвими слова
І серце так сполохано тріпоче,
За них усе сказати зможуть очі
У дотику душевного тепла…
Тоді бувають зайвими слова,
Де є спасіння тільки у мовчанні.
Бо кожне слово – так, немов останнє,
А кожна рана у душі жива…
Таки бувають зайвими слова,
Коли пусті і змісту вже не мають.
Осіннім листям стиха опадають...
Чи зацвіте весною Сон-трава?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2014
Плаче Україна,-
Гірка її доля…
Червона калина
Багряніє кровю.
Ще не позабуто
Всі поневіряння.
І болить почуте
Немов нарікання.
Узяли історію,
Відібрали мову…
Беззаконня коїли
В час голодомору…
Підірвали повністю
Все її коріння…
Та земля зростила
У собі насіння.
Бережи нас , Боже
Від страшного болю.
Україна зможе
Захистити волю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494895
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.04.2014
Болить душа за неньку-Україну,
За степ широкий, небо голубе.
Жорстокий ворог дихає у спину...
Невже дозволим знищити себе?
У нас є мрія - сонячна країна.
У них закон, щоб слабші стали ми.
Невже ми зможем впасти на коліна,
Невже не будем зватися людьми?
Змінити думку, чи убити слово,
Святую правду у брехні втопить...
Невже рабами бути ми готові?
Дай Боже сил нам правду захистить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494894
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.04.2014
- Скажіть-но, старче:
Скільки видів дружби
Існує у людей на цій землі?
- Дивись, юначе,
Їх чотири, ну ж бо,-
Всі різні,хоч по-своєму живі.
Є друзі - їжа,
В них потребу маєш,
Є друзі - ліки, біль твою візьмуть.
Хвороба-друзі
Все тебе шукають...
А, мов повітря, - у душі живуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2014
Я дякую Тобі, мій Боже милий,
За Твій великий і безцінний дар:
За діточок, якими я щаслива,
І за любов, що гріє з поміж хмар.
Одна, мов сонце, - щира і привітна.
А друга – спокій, тиха й чарівна,
А наймолодша – мов промінчик світла,
Який любов"ю світиться сповна.
Я дякую Тобі за них, мій Боже!
Ти кожній дав "ізюминку" свою.
Такі хороші, і такі не схожі -
Своїх дівчаток над усе люблю!
Я вдячна Тобі, Боже, за сім"ю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2014
У тихому, майже забутім, селі
Жив добрий старенький мудрець.
Тягнулись до нього і добрі, і злі, -
Чимало зберіг він сердець.
А поруч, в сусіднім селі між лісів,
Жив заздрісний злобний монах .
Усім довести він у люті хотів,
Що мудрості в старця нема.
Одного безхмарного світлого дня,
Чернець перейшовши той ліс,
До старця пішов, а в долоні своїй
Живого метелика ніс,
Забувши про те, що людині святе,
На хитрий пішов він обман:
Чекав, що спрацює сьогодні проте
Давно ним придуманий план.
Задати питання йому він хотів:
"Що там у долонях моїх?
Метелик живий, як я б того хотів,
Чи мертвий ховається в них?" –
І думав монах , якщо скаже мудрець:
« Живий», - я долоні зімкну -
Метелика мертвого,(хай йому грець),
Я старцю в цю мить простягну.
Як визнає він, що метелик умер,
Долоні в ту мить розімкну:
«Звільню я метелика, - скажу тепер, -
Живим він злетить в вишину».
Дивився весь натовп, як старець мовчав...
Чекав нетерплячий монах...
А старець дивився, немов би навчав,
І мовив: «Все в ваших руках »
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492552
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2014
Тобі я, друже, розповім
Цю притчу, так давно знайому:
За гроші ти збудуєш дім,
Але не купиш щастя в ньому.
В аптеку знову ти ідеш?
Здоровя попроси у Бога.
А коли смуток обійме,
З Ним стане легшою дорога.
В житті, як, друже, не крути,
Тепла не купиш на зарплату…
Купити втіху зможеш ти,
Любов у серці мусиш мати.
Ти у душі скарби збирай,
У цьому світі все минає…
З любов"ю душу повінчай -
Життя, мов свічка, догоряє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492550
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2014
Буває, хочеться втекти,
Забувши тінь свою удома.
Ховаючись від суєти,
Байдужості, зневіри, втоми…
Буває, хочеться втекти,
Не причинивши зла нікому, -
У тиші, в стані самоти
Знайти себе у світі цьому.
Хоч світло в темряві лови,-
Бо тінь твоя завжди з тобою,
Ти з нею вже давно на «Ви».
Це за тобою ходить доля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492083
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.04.2014
Благаю я Тебе, о Боже мій:
В любові збережи моїх дітей.
Дай розрізнити правду від брехні,
Де «так» сказати, де сказати «ні»;
Відкрий серця Ти їхні до людей;
Щоб не спіткнулись на дорозі тій,
Яка веде до правди і добра;
Щоб їх завжди Рука Твоя вела;
А у тривозі, в стані самоти
Завжди вони змогли себе знайти.
Їх під Твою опіку віддаю.
Понад усе на світі їх люблю.
Благаю я Тебе, о Боже мій,
У світі захисти моїх дітей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Пройдусь я вулицями міста.
Зверну на паркову алею,
Де зелень і повітря чисте.
І я для себе тут відкрию:
Що все так просто і велично,
Що все нікуди не зникає.
І що любов є, поруч, вічна,
Хоч ми її чомусь шукаєм…
Любов у квітки пелюсточках,
У травах, ніжно так примятих…
У кожнім дерева листочку,
У тиші вітру, в оченятах
Дитячих, що тебе чекають.
І хочеться весь світ обняти,
І вірити, що не зникає
Те, що у світі чогось варте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491861
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.04.2014
У кожного своя в житті дорога,
У всiх свої малесенькі хрести…
Ми часто нарікаємо на Бога:
Життя рікою важко нам плисти.
З жалю закрило сонце свої очі,
Зітхнуло важко небо голубе…
А теплий вітерець усе шепоче:
За що, Любове, розп"яли Тебе?
Від сліз дощу вже потемніло небо,
Усе застигло - мовчанка німа...
Узявши Хрест - за мене і за тебе,
Любов воскресла і Вона - жива.
У кожного своя в житті дорога,
У всіх свої малесенькі хрести…
Чому ж ми нарікаємо на Бога?
Не хочемо свій хрест малий нести?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014
Ти озирнись назад: усі сліди,
Що по житті лишаєш за собою,
Подвійні скрізь. Супутник в тебе є –
Ти не сумуй, він поруч із тобою.
Пліч-о-пліч радий із тобою йти,
В усьому завжди він допомагає
Долати перешкоди до мети,
Йдучи вперед, від бід оберігає.
Ти зрозумієш, тільки придивись:
Там, де один ланцюг слідів зникає,
Це не тому, що ти один йдеш,
І не тому, що він тебе лишає.
Супутник твій тебе на руки брав,
Ніс на плечах, плекав, немов цілитель.
В біду велику впасти не давав
Твій друг,порадник - Ангел-хоронитель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491635
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.04.2014
Вирішуй, чим заповнити життя,
Що головне, а що не так важливе.
Понад усе - твій дім, твоя сім"я,
Коли це є, то ти уже щасливий.
Робота? Для душі лиш обери,
Кар"єра? Це вже як кому вдається.
Немає щастя більшого, коли
Життя у буднях в свято обернеться.
Усе, що можеш, рідним віддавай:
Тепло і ласку, час, що не вернути…
Увагу на дрібниці не звертай.
Бо речі, одяг – це усе набуте.
Цінуй в житті усе, що дороге,
Відкинь все зайве - ігри і забави.
Для друга час ти все-таки знайди,
Щоб випити разом по чашці кави…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2014