| Сторінки (1/25): | « | 1 | » |
Наче помилка долі - відстань.
Сентименти до твого міста.
Я приховую всі сподівання,
Кожна зустріч - можливо остання.
Твоє місто неначе кличе,
Подивитись тобі в обличчя.
І почути вживу твій голос.
Такий рідний, далекий водночас.
Скажи, справді немає шансу?
Вирок винесений передчасно?
Лиш скажи, я зміню усі плани,
Хоч на мить перетнутись шляхами.
Скільки ми вже знайомі? Довго.
Весь наш світ починався зі слова.
Знали марно - не намагались.
Де зустрілися, там і прощались.
Недоречна умовність між нами,
Інтонаціями, чи словами.
Не ховай свої очі від мене.
Що, якщо ми до ранку помремо?
Розум згоден, що це неможливо,
Що не варто чекати на диво.
Тільки серце реальність не прийме.
Я ж, навпіл розривають між ними.
Заховаю далеко в зіницях,
Бережу тебе, як таємницю.
На душі, ледь помітні шрами,
Там, де ти доторкався руками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2023
Коли ночі занадто довгі,
Коли вперто чекаєш ранку.
Коли очі твої вологі,
Наливаєш отрути у склянку.
Коли важко підвестися з ліжка,
Коли важко зіпнутись на ноги,
Коли всякий поставить підніжку,
І не варто чекать допомоги.
Коли навстіж відчинені вікна,
Коли вітер літає а кімнаті.
Коли ти обламав свої ікла,
Коли кігті - і ті, вже щербаті.
Коли тиша буває нестерпна,
І від правди брехня ранить гірше.
Знай, душа твоя - досі безсмертна.
Це не вб'є тебе - зробить сильнішим.
Катерина Макарук
(bard of pain)
05.10.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2016
Обвивають тебе, наче тіло зміїї,
Її руки тонкі і тендітні.
До грудей притуляєш долоні її,
І твої почуття так помітні.
Притуляй ще сильніше і ближче, нехай,
Моє серце пронизує струмом.
Ще сильніше її до нестями кохай,
Я ж для тебе залишуся шумом.
Хай сильніше, ніж я, тебе любить вона,
Як ніколи би я на зуміла.
Наречена, кохана, майбутня жона,
Чарівна, і пригожа, і мила.
Я наврядчи б така тобі бути змогла,
Бо я пташка не твого польоту.
А вона ж бо нехай, не завдасть тобі зла.
Я ж літаю на інших висотах.
Катерина Макарук
(bard of pain)
12.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016
Я бачила тебе лиш уві снах,
Іще до того, як в житті зустріла.
І крок за кроком, по твоїх слідах,
Мене вела, якась незрима сила.
Не відаючи точно, чи прийдеш,
Я завжди між людей чомусь шукала,
Хоч обриси твоїх темних одеж,
Бо неможливе, завжди досконале.
А ти прийшов, і це вже був не сон,
А ти впізнав мене, нарешті ми зустрілись.
Ти поглядом забрав мене в полон.
І я не відала: чи кара це, чи милість?
Нехай, я зараз є тобі ніким,
Нехай з тобою ми малознайомі,
Майбутнє наше, є надто хитким,
Та я любов цю вибрала свідомо.
Катерина Макарук
(bard of pain)
10.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2016
Твої очі... Невже блакитні?
Я не знала цього дотепер.
Ну невже це аж так непомітно?
Як поглянула в них - світ завмер.
Голос твій забирає мій спокій,
В неспокої лишає саму.
Ніби поряд, за декілька кроків.
Але я тебе не обійму.
Залишається тільки дивитись,
Я ж стороння, далека чужа.
І повік не посмію відкритись,
Бо чітка поміж нами межа.
Катерина Макарук
(bard of pain)
02.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2016
Я більше не торкнусь твоїх долонь,
І рук не покладу тобі на плечі.
Губами не торкнуся твоїх скронь...
Такі прості, та необхідні речі.
Я більше не торкнусь твоїх повік,
Не зазирну в твоїх зіниць глибини.
Тебе у серці збережу на вік,
Та не зроню й єдиної сльозини.
Зап'ястків твоїх більше не торкнусь,
Чоло не похилю тобі на груди,
Де відшукати втіху? Хоч якусь.
Коли мені ввижаєшся ти всюди.
Катерина Макарук
(bard of pain)
19.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2016
Я знаходитимусь завжди поряд,
Не порушуючи дистанцію.
Не потраплю під твій пильний погляд.
Своєрідна капітуляція.
Завжди поруч, і завжди на відстані,
Не насмілюсь тебе потривожити.
Ти не думай про це, моя істино,
Вже забуте, пробачене, прожите.
Буду ж завжди тепер непомітною,
Наче привид, німою, прозорою.
Як зустрінеш, не здамся привітною,
А прикинуся короткозорою.
Буде погляд блукати усюди,
Та ніколи з твоїм не зустрінеться.
Невзаємність не має облуди,
І від неї ніхто не подінеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015
Іноді ти просто читаєш мої думки,
Іноді говориш моїми словами,
Іноді варто торкнутись твоєї руки,
І цілий світ, вмить завмирає.
Іноді ти розповідаєш мені,
Речі, яких я ніколи не знала,
Іноді я сліпо вірю тобі.
Скажи, невже, цього замало?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2015
Завдавай мені болю своїми словами,
Лиш тільки мовчанням мене не вбивай.
Холодна стіна тепер буде між нами,
Відтепер я в тобі зневірюся вкрай.
Кожне слово твоє - це тонке гостре лезо,
Яке ранить мене, без краплі жалю.
Лиш тепер, я на тебе дивлюся тверезо,
Та, без тебе життя своє не уявлю.
Гучніше кричи! Щоб мені стало гірше.
Щоб в грудях кололо і в скронях пекло.
Твоє каяття мене більше не втішить,
До купи не зійдеться ламане скло.
Катерина Макарук
(bard_of_pain)
17.01.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2015
Незграбні вірші - мій єдиний хист,
Це все, чим мене доля наділила.
Життя мого - один-єдиний зміст,
Білий листок, і чорнії чорнила.
Як і на думці - так і на листку,
Округлий почерк, дивний візерунок,
Окреслить лінію життя, хитку,
Для мене це - найкращий порятунок.
Під тихий шепіт, музи і душі,
Римуються рядки, один за одним,
А ти - лишень старанно запиши,
Все ж, кажуть, вірші - справа благородна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2014
В житті так легко втрапити у пастку.
Коли вже втрапив, звільнишся не швидко.
Невже ніж доторкнеться до зап"ястка?
Невже розріже заповітну нитку?
Невже відмовившись від тіла згубиш душу?
За це отримаєш миттєво покарання.
Чи заборону споконвічну ти порушиш?
Чи тут залишишся, терпіть людські страждання?
Чи будеш жити далі в світі болю?
Терпітимеш життя несправедливість...
Залишишся до смерті у неволі?
Як поведе себе твоя сміливість?
А може, світ наш, це уже є пекло?
І ми народжуємось тут, аби страждати.
Можливо, ми лиш грішники запеклі,
Яким до раю шлях не відшукати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2014
Погляд із чорно-білого фото,
Я не дихаю і не живу.
Повсякденна марна робота -
Не писати листи йому.
Не траплятись йому на очі,
Оминати його на шляху,
Навіть погляду не підіймати,
Коли поряд із ним пройду.
Не казати йому і слова,
Зробить вигляд, що не впізнаю.
А буденні пусті розмови,
Не потрібні мені і йому.
Катерина Макарук
(bard_of_pain)
26.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524749
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2014
На кожному кроці мене переслідують спогади.
Хоч я й не боюся, та все ж, варто їх уникати.
Давно вже розбіглися, кожен своїми дорогами.
І з часом здається, що це не така й значна втрата.
Він просто був поряд, та ким був для мене, не знаю.
Він не відпускав мене, але, все ж, і не тримав.
Він показав мені всі смаки пекла і раю.
А голос його був миліший від шелесту трав.
Я слухала часто, коли говорив він дурниці,
Не перебивала ніколи, і вірила свято:
Навіщо йому журавель якщо має синицю?
Якщо я є поряд, то інших не треба шукати.
Та все ж, його кликали інші, чужі пороги,
І в слабкості цій він собі відмовляти не міг.
Заради минучого, кинув любов попід ноги.
Пішов у блукання чужих і далеких доріг.
Катерина Макарук
(bard of pain)
20.09.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014
Він мій поет, та я не його муза,
Для мене він нічого не писав.
Бо ми із ним, не більш, ніж просто друзі,
На нього я не маю жодних прав.
Чи знає він, скільки віршів про нього,
Старанно береже записник мій,
Може, йому, не варто знати цього.
Слова з вірша, не призведуть до дій.
Він саме той, на кого я чекала,
Таких на світі, більше не знайти.
Напевно, і подібних дуже мало.
Для мене він безгрішний і святий.
А мій поет, вдягається у чорне,
Моя любов - філософ і аскет,
Єдиний в цьому світі, неповторний,
У ньому стільки неземних прикмет.
Про нього варто написати книгу.
Можливо, я її ще напишу,
Та все ж, мені не розтопити кригу,
Холодне серце, не зігріть віршу.
Катерина Макарук
(bard_of_pain)
20.09.14.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014
Ти неначе кидаєш виклик,
Всьому світу, й мені зокрема.
Захопитись тобою - ризик.
Вороття з того шляху нема.
Полум"яний, рішучий твій погляд,
Викриває всю сутність твою,
Бунтівний, нетиповий світогляд,
Так, неначе, ти весь із вогню.
Самовпевнений, завжди, у всьому,
Перешкоди тобі не страшні.
Ти ховаєш від всіх свою втому.
В повсякденній людській метушні.
Ти не з тих, кого легко забути,
На взаємність надії малі,
Я ніколи не буду почута,
Як на небі, так і на землі.
Катерина Макарук
(bard of pain)
20.10.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2014
Вона водить тебе за руку,
Ти покірно за нею ідеш,
Ти так сильно боїшся розлуки,
І вона, очевидно - теж.
Забуваєш про все на світі,
Коли поряд з тобою вона,
Все жития обіцяєш любити,
Випиваєш її до дна.
Та розмови твої порожні,
Як порожня у тебе душа.
Ти говориш їх ледь не кожній.
Та брехня тебе не прикраша.
Ти й мені говорив багато,
У далекі часи молоді.
Не навчився ти слова тримати,
Зараз, так як не вмів і тоді.
Катерина Макарук
(bard_of_pain)
22.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2014
Біль різкий полонив усе тіло,
Сил немає, темніє в очах,
І тепер вже стає зрозуміло....
"Невже так обірветься мій шлях??"
Біль нестерпний, терпіти не сила,
Крик не стримати "Мамо, прости",
"Ти ж мене попід серцем носила,
Мамо, знай, мене вбили кати...."
"Мамо, вибач, що йду так невчасно,
За Вкраїну життя віддаю.
Моя доля - життя тут покласти.
Щоб ти жила у вільнім краю.
Вже страждання підходять до краю,
Смерть до мене впритул підійшла,
Тіло тлінне, воно помирає,
Але житиме вічно душа....
Погляд смерті пронизує наскрізь,
Боже мій!! Ну за що?? І чому??
Яка долі людської вартість??
І чи має вона ціну....
Катерина Макарук
(bard_of_pain)
28. 02. 2014p.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513604
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2014
Тепер все знову на своїх місцях,
Життя без тебе - так було раніше.
Вогню немає в спалених серцях,
А серце стомлене і прагне тиші.
Забутись - найсильніше із бажань,
Та сльози викликає кожен спогад.
Знай, я не мала жодних сподівань,
Любов і смуток завжди ходять поряд.
Твоя кохана - дівчина зі снів,
А я реальна, тому й ненависна.
Ти серцю наказати не зумів.
Ти вбив мене словами ненавмисно.
Ти ненавмисно біль завдав мені,
Ти ненавмисно ввів мене в оману.
Вже крил нема, лиш рани на спині,
Хоч знаю, що у тебе такі ж самі.
Серце твоє - нерозтопимий Л.І.Д.
Старання всі мої безрезультатні.
Не лізь у воду, як не знаєш брід.
Та, я робила це неоднократно.
Чи сльози висохнуть, чи все мине?
Чи час загоїть всі болючі рани?
Чи буде серце битися живе?
Чи перейде через пекельні брами?
Хоч час пройде, але згадаю я,
Те, що не варто згадувать, напевно.
Ті очі карі, рідкісне ім"я.
І почуття розтрачені даремно.
Катерина Макарук
(bard_of_pain)
15.04.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2014
Вони стріляли в нас, беззбройних, неприкритих,
Нас захистити не змогли тонкі щити.
Навколо була кров невинновбитих,
За Україну нам судилось полягти.
Вони стріляли в нас безжально і жорстоко,
Вони дивилися на нас через приціл,
Смерть наближалася до нас шаленим кроком,
Щоб наші душі видерти із тіл.
І от, поранення, мокрий асфальт від крові,
Це ще не смерть, але вже не життя.
Я бачу світ в туманному покрові,
Тепер мене чекає забуття.
Я тут лежу, поранений у скроню,
Це наче сон, та не прокинусь я.
Стиснувши пальці лікаря в долоні,
Спробую втриматись востаннє за житя.
Та марні будуть всі мої старання,
Рана смертельна, тільки б не дарма.
Вдихну ще раз, і видихну востаннє,
Ще мить єдина.... Болю вже нема....
Катерина Макарук
(bard_of_pain)
Присвячено Роману Гурику.
13. 03. 2014p.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2014
Вже день за днем, складаються до купи,
Опало листя безнадійних мрій.
Рахую дні, які не повернути,
В рядки складаю увесь смуток свій.
Не вірю я, що з часом стане легше,
Бо час іде, а біль все не мина.
Коли з журбою стрінешся уперше,
Навік в душі оселиться вона.
Та час все йде, втрачаючи вагомість,
Здається, ніби увесь світ німий.
Проходять дні, ведуть у невідомість,
А невідомість - гірший ворог мій.
Катерина Макарук
(bard_of_pain)
10. 09. 2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2014
Немає поряд братнього плеча,
Нема в руці щита, нема меча.
Немає сил - завзято в бій піти.
Сам собі воїн, в полі самоти...
Тримати зброю - вже не до снаги,
Вчорашні друзі - люті вороги.
Не так давно ти був ще на коні,
А зараз, із ножами у спині.
Катерина Макарук
(bard_of_pain)
15. 05. 2014 p.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2014
У протертий, старий записник,
Хороню свої вірші щоразу,
Він як вічний німий захисник.
Береже усі рими і фрази.
З кожним разом їх кількість росте,
Почуття заливають сторінки.
Кожне слово і звичне й просте,
Набуває нового відтінку.
Не тримаю вірші в кулаку,
Відпускаю на волю по світу.
Багатьом вони не до смаку,
Знаю, всім неможливо вгодити.
Я всю душу вкладаю у них,
Хоч вірші мої недосконалі.
Не бажаючи лаврів мирських,
Попри все я писатиму далі.
Катерина Макарук
(bard_of_pain)
27.10.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2014
Все на світі лише для тебе,
літнє сонце, осінні дощі.
Буйні трави і синє небо,
лиш для тебе мої вірші.
І пливуть кораблі у морі,
І летять поміж хмар літаки,
І з небес опадають зорі,
Уночі, на міські дахи.
Шепіт вітру і сонця промінь,
листопади й зимові сніги,
і далеке відлуння грому,
і зелені ліси, і луги.
В ріках води течуть прозорі,
У дібровах щебечуть птахи,
І сади розцвітають весною,
Лиш тому, що на світі є ти.
Катерина Макарук
(bard_of_pain)
25.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2014
Розійшлись на початку вулиці,
Відтепер ми назавжди чужі.
Очевидно, він цим не журиться.
Ми давно вже були на межі.
Нехай бачить тепер в мені ворога,
Перед ним чиста совість моя.
Бо за скоєне зло платять дорого.
А за що заплатить мушу я?
Що хотіла зробить дійсне бажаним?
Він мені не дозволив того.
Та на нього я геть не ображена.
І кого тут винити? Кого?
Мені очі він виколов правдою,
Я не ставлю йому це в докір.
Тільки жаль, що про нього ще згадую.
Він, водночас, людина і звір.
Так, він звір, і натуру звірячую,
Не втаїть він у тілі людськім.
Полонив мою душу, незрячую,
Хоча зовсім того не хотів.
Катерина Макарук
(bard_of_pain)
05.04.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2014
Звикай, тепер завжди так буде,
Розмови з пустотою кожен вечір.
"Шукай своє" - торочать вперто люди,
А в грудях тільки тиша й порожнеча.
"Усе пройде" - хтось скаже задля втіхи,
Додасть: " Ще вік у тебе молодий".
Та старість не завжди приходить з віком,
А мертвим може бути і живий.
Катерина
(bard_of_pain)
01.05.2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014