Оксана Ракіта

Сторінки (1/6):  « 1»

Дитя турбот

                           *  *  *
Дитя  турбот,  не  відаю  краси,
І,  певно,  дотепер  її  не  знаю,
І,  янгольські  почувши  голоси,  
Подумаю,  що  я  недочуваю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2014


Сумнівний настрій - думи сиві

                                 *  *  *
Сумнівний  настрій    -  думи  сиві,
Вечірній  присмерк  настає
В  душі  від  остраху  лінивій
І  посміхнутись  не  дає.

У  вирій,  темний  і  глибокий,
Пірнути  хочеться  мені,
Та  жах  якийсь,  блідий,  високий,
Тріпоче  десь  на  глибині.

І  очі  має  він  великі
Та  дуже  голосом  слабкий.
Серед  людей  він  був  би  дикий  –  
У  лісі  –  тихий  і  ручний.

Сумнівний  настрій  –  думи  грають,
Вечірній  присмерк    -  звідусіль.
Жевріє…  Зорі  поринають  
У  плинну  водяну  купіль…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2014


Життя без обертів

                                           *  *  *
Життя  без  обертів,  невпинне,  як  вогонь!
Завидна  річ  і  майже  недосяжна,
Воно,  як  птах,  з  розгорнутих  долонь
Злітає  й  не  вертається  до  башти.

Життя,  замріяне  в  високу  далечінь,
Розгорнуте  на  велетенських  крилах,
Швидке  і  невідступне,  наче  тінь,
Що  цілий  день  край  сонця    боронила.

Життя,  приречене,  мов  спалах  на  вітру,
Мов  зорепад,  згораючий    в  безодні…
Влетіти  в  чорну  зоряну  діру
Приречене  і  завтра,  і  сьогодні…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014


Примари привид огидкий

                     *  *  *

Примари  привид  огидкий
Зринає  геть,  за  небосхил…
Пташиний  щебет  голосний  
Здолає  смерть,  на  всі  віки…

Дзвінке  відлуння  знов  живе,
Воно  росте,  як  ісконі,
Воно  знайоме,  лісове,
Та  не  просте,  у  наші  дні.

Минають  дні  у  самоті,
Пекельні  дні,  мов  дивний  сон…
Бліді,  усміхнені  святі,
Ви  теж  одні,  і  се  –  канон.

Але  повір’я  проросте
У  певний  час,  сакральний  час.
Воно  аж  нібито  просте,
Та  не  для  нас,
Та  не  про  нас…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014


Новий рік.

                           Новий  рік.

Зима  поволі,  ніби  навмання,
Ступає  в  переддень  Нового  року,
Неначе  повінь  змішує  глибоку
У  сутінках    минаючого  дня.

Зима  деінде,  все  ж  не  звідусіль,
У  розшуках  п’янички  Водолія,
Від  шалу  і  від  повіні  п’яніє
І  кригу  б’є,  вгамовуючи  біль.

Розхристана,  роздягнена  ущент,
У  розпачі  збісилася,  скажена,
Хмільна  повія,  дика  наречена,
Останніх  днів  настояний  абсент…

Автор:  Оксана  Ракіта

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490703
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014


Можливо, день не вигорить безсило

                                       *  *  *
Можливо,  день  не  вигорить  безсило,
Нехай  хоча  б  одну  залишить  мить,
Що,  наче  диво,  буде  в  світі  жить
Без  ладану  терпкого  і  кадила,

Без  сумніву,  що  світло  спопеляє,
Без  жаху,  що  від  вітру  мерехтить…
Лише  мистецтва  незбагненна  мить
Легким  відлунням  поміж  гір  лунає…
     
Автор:  Оксана  Ракіта

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014