dissident

Сторінки (1/2):  « 1»

Справа людини, її життя

Як  грані,  шлях  діяльності  людської,
Весь  цінний  скарб  століттями  життя,
Повчае  все  суспільство  гостротою,
Шліфованого  часом  здобуття.

І  в  чому  ж  сенс,  для  чого  ж  саме  власне,
Людина,  -  тобто  я,  прийшла  у  світ,  
Думок  ми  чули  безліч  одночасно,
Від  пращурів,  як  в  спадок  –  заповіт.

Життя  як  сенс,  одвічне  те  питання,
І  справою  людини  -  визнав  час,
Це  боротьба  за  власне  існування,
Як  Колізей,  відстроений  для  нас.

Але  ж  є  й  інша,  інша  думка,
Життя  не  ринг,  це  є  жива  вода,
В  пізнанні  світу  ,  і  себе  самого,
Залишив  погляд  нам  митець  -  Сковорода.

Збагачення  людського  інтелекту,
Любов  та  мудрість,  віра  в  почуття,  
Духовність  для  суспільства,  -  час  респекту,
В  моїм  уявленні  –  мораль  є  для  життя.

Мораль,  що  прагне  разом  об’єднаться,  
Мій  погляд,  не  єдиний  в  світі  шлях,
І  хоч  мені  за  віком  два  по  двадцять,
Я  мрію  про  добро  в  людських  серцях.

Із  часом  все  знецінеться  коштовне,  
Адже  живем  лише  одне  життя.
Нехай  до  краю  кошик  наш  наповне,
Любов  та  мудрість,  віри  почуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487271
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.03.2014


Коммунизма не будет, коммунизма нет!

Нам  с  детства  мозг  дотошно  промывали,
Навязывая  идола-царя,
А  мы  в  ответ  безропотно  молчали,
Как  под  водой  дыхание  затая.

Но  Стоп!  Довольно!  Сыты!  Хватит!
Ведь  коммунизм,  он  так  и  не  настал!
А  Ленин,  со  словами:  Ну  вас  нахер!
С  гранитной  тумбы  слез,  и  убежал.

Нам  не  закрыть  уже  глаза  очками!
Нам  розовые  линзы  не  одеть!
Не  приковать  нас  больше  кандалами!
-  Товарищ  Путин,  хватит  нам  трендеть!

Я  с  гордостью  скажу  вам:  Украина,
Моя  земля!  И  Родина!  И  Мать!
И  с  Крымом,  есть  одно  –  Неразделима!
Кто  не  согласен,  мне  на  вас  Насрать!

Я  хлебом  поделюсь  с  любым  из  братьев,
Хоть  русский  ты,  хоть  белорус,  аль  хоть  татар,
Услышав!  Передай  всем  –  Крови  хватит!
Ведь  кто-то  жизнь  за  нас  уже  отдал.

Не  уж-то  мало  вам  тех  гор  и  моря?
Не  уж-то  мало  вам  лесов,  степей?
Достаточно  уже  нам  злого  горя,
Довольно  слёз  усталых  матерей.

Открой  глаза!  –  Россия!  Украина!
Не  смей  молчать!  Друг  другу  руку  дай!
В  единстве  братья,  тая  наша  сила,
За  нами  Бог!  Вставай!  Вставай!  Вставай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486238
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 17.03.2014