Ashley Taylor

Сторінки (1/54):  « 1»

♥♥♥

Кохаю  я  того,  кого  нема,
Кохаю  я  того,  кого  не  знаю,
Кохає  і  мене  хтось  не  дарма
А  чи  насправді  я  його  кохаю?
                       
А  очі  в  нього  сірі  так  блищать,
І  як  свідомо  б'ється  його  серце.
Я  не  кохала  ще  нестримно  так.
До  цього  лиш  кохала  я  люстерце.
                                                                 
Розлука  "хай  горить  до  тла",
Чи  це  мені  лише  здалося?
Тепер  я  буду  з  ним,а  не  одна,
Я  хочу,щоб  чудово  нам  жилося.

Це  сум'яття,  це  сміх,  але  ж  ті  очі.
Вони  із  розуму  ведуть  і  нанівець,
Втрачаю  подих  я  й  чекаю  ночі,
І  хай  почують  стукіт  двох  сердець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2016


Київ - рідне місто

Живу  лише  тобою,  рідне,
В  душі  росте  патріотизм.
Ти  посідаєш  місце  гідне,
Вселяєш  в  серця  оптимізм.

Величне  місто-місто  Київ.
Звела  нас  доля  в  тяжкий  час
Існує  безліч  командирів,
Чи  краще,  де  не  має  нас?

Мабуть,  в  словах  не  описати
І  ту  любов,  і  ті  думки.
Ти  всіх  народів  рідна  мати,
Тобою  прожиті  віки.

І  ти  стоїш,  неначе  кремінь.
І  незалежний,  наче  дуб.
Ти  стягнутий  і  сильний  ремінь,
Що  стримує  століття  мук!

Твоя  природа  -  величава:
Гаї,  луки  ,  ліси  ,поля.
Сільська  місцевість  нелукава,
Де  найродючіша  земля.

Розкішний  подих  твого  вітру,
На  дотик  паросток  трави
Це  все  таке,  до  болю,рідне,
І,  навіть  ,стріхові  дахи.

Які  би  біди  не  спіткали,
Яке  б  те  горе  не  було,
Надію  в  серці  ми  тримали  
І  справедливості  крило.

Ми  -  українці,  чесні  люди!
А  справедливість,  знаю  є.  
Хоча  й  минуле  не  забути,  
І  не  сховатися  ніде.

Держава  -  понад  усе  у  світі,
Столиця  -наше  серце,  дім.      
Ти-  наше  сонце,  наше  жито,
Яке  росте  на  радість  всім.  

Коханий  -  ти  моє  дитинство,
Ти  -  все,  що  в  серці  маю  я.
Ти  -  рідне  і  єдине  місто.  
Твоє  навіки  я  дитя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658603
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.04.2016


***

Дивлюся  я  перед  собою,
Все  розпливається  мені.
Не  знаю  я  таки  покою,      
Весь  світ  мені  у  далині.    
     
І  світ  увесь  таки  без  меж.  
Не  має  меж  у  цьому  світі,                                
Куди  не  глянь  і  щось  нове,    
Навколо  все  в  новому  цвіті.  
       
І  кожен  день  нові  вже  діти,      
І  кожен  рік  -  то  дивина,
Ти  маєш  так  багато  вміти,
А  як  не  вміти  -  то  біда.          
   
Куди  ми  котимось  наосліп?
Куди  іде  прогрес  і  час,
Мабуть,  занадто  ми  дорослі,
Ніхто  вже  не  спитає  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2016


Чому сумна таки буває доля. .

Чому  сумна  таки  буває  доля,
Навіщо  плаче,рве,кричить,болить,
У  повсякчас  існує  лиш  неволя,
А  є  життя  без  неї,  хоч  на  мить?
                                                                                                                     
І  що  казати  треба,  коли  тяжко,  
Коли  душа,  як  камінь  застрява,
А  хочеться  бува,  як  пташка,
Злетіти  і  співати,  мов  жива.

Життя  таке  різке  й  таке  буденне,
Ніхто  не  допоможе  у  цей  час.
А  хочеться  побачити  натхненне,
Шаленне  і  привітне  водночас.        

Чи  варто  мати  крапельку  удачі,
Коли  надії  в  серці  вже  нема.
І  по  життю  тепер  самі  невдачі.  
І  каменів  в  душі  уже  сповна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2016


Коханому**

Я  люблю  тебя  очень  сильно
Ты  единственный  мой  и  милый.
Я  с  тобой  хочу  быть  счастливой,
А  не  летней  стеною  пыли.

Обниму  и  целую  нежно,
И  не  плачу  теперь  ночами.
Я  привыкла  к  тебе  мятежно,
Наши  годы  идут  часами.                  

Я  хочу  чтоб  так  было  вечно,
Ты  и  я  -  мы  в  одной  постели.
Я  тебя  укрываю  тихо,
Наши  чувства  годами  спели.      

Для  тебя  хочу  быть  загадкой,
Ночью  буйной,  или  путаной.
Я  с  тобою  живу  закладкой,
Что  пожизненно  нам  дана.

Я  держу  твою  сильную  спину,
Обнимая  й  лаская  губами.
Согревай  же  всегда  меня,милый,
Даже  летними  теплыми  днями.  

Грей  зимою,  и  осенью  тяжкой,
Поцелуй  при  родителях  страстно,
Забери  меня,  милый  мой,  в  сказку,
Чтобы  годы  прошли  не  напрасно.

Пролетим  мы  с  тобою  годы,    
Встретим  зрелость  и  старость  верю,
Я  забуду  былые  невзгоды,  
И  открою  всегда  тебе  двери.

Если  выдохнимся  суматохой,
Все  равно  мы  прогоним  вьюгу,  
Заведем  мы  малышку  кроху,
Хочу  быть  и  женой  и  подругой.  

Я  люблю  тебя  больше  вселенной,
Ты  весь  мир  для  меня  открываешь.  
Мы  с  тобою  по  жизни  за  руки,
Ты  "своею"меня  называешь.

Да,  мы  будем  такие  как  прежде,
Да,  и  ссориться  можно  немного.
Но  МЫ  вместе  и  неизбежно,
У  нас  будет  одна  дорога.

Обещаю,  всегда  быть  смыслом
Твоей  жизни  и  улыбаться.  
На  двоих  есть  одни  у  нас  мысли,      
Ведь  МЫ  вместе  и  это  счастье.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641958
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.02.2016


Ми так раптово захололи

Ми  так  раптово  захололи,
З  тобою  ми  разом.
Життя  трояндами  зкололи,
Не  прочитавши  й  перший  том.
                                                                                                           
Дзвінки  тепер  по  телефону
Короткі  зустрічі  малі.
Ми  сидимо  у  себе  вдома,
І  по  кутках  рахуєм  дні.

Можливо,  просто  перевтома
Спіткала  душі  в  будні  дні.
А  може  це  розлуки  кома,
Що  нас  чекає  навесні.

Вже  не  цікаво,  що  там  буде,
Мені  важливо,  що  було.
Бо  я  цього  вже  не  забуду,
Для  мене  все  ще  не  пройшло.

Пліч  о  пліч  забагато  всього,
І  чи  устигнемо  ми  все?
І  як  спинити  часу  цього
Нахабне  й  підлеє  лице.

Ми  так  раптово  захололи,
Забули  щастя  рідну  мить,
Та  все  ще  буде,  як  ніколи,
Вже  скоро  все  переболить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2014


Завжди когось не розуміють. .

Завжди  когось  не  розуміють,
І  безліч  слів,  і  безліч  сліз.
А  деякі  прощати  вміють,
А  інші  там,  де  повно  кіз.

Коли  ти  справедливий,інші
Тебе  марнують  тільки  лиш.
Коли  ти  кажеш  слова  втішні,
Вони  кепкують  ще  дивніш.

У  світі  сто  доріг  тривоги,
І  ти  один  між  них  стоїш.
Тебе  обходять  застороги,
Але  ти  не  обходиш  їх.

У  тебе  є  душа  і  серце,
Цей  світ  є  бездною  образ.
Лиш  втіхи  і  добра  відерце,
Ну  а  байдужість  на  показ.

Зачинена  доба  курйозів,
Тепер  лише  одні  думки:
Як  ошукати  на  порозі
І  обікрасти  залюбки.

Навіщо  мати  тепер  друзів?
Довіри  в  серці  вже  нема.
У  світі  тисяч  боягузів,
Що  виступають  крадькома.

Отож,  і  де  головна  думка?
Не  має  того,що  було.
Бо  світ-то  дикая  чаклунка,
А  не  життєве  джерело.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014


Чому так трепно б'є годинник?

Чому  так  трепно  б'є  годинник?
Тікають  стрілочки  кудись.
Печаль  і  мука  нагрянула,
Але  ти  в  очі  їй  дивись.

На  жаль,  не  можна  час  змінити,
Але,  жалкуючи,  про  це        
Не  можна  жити  і  вчорашнім
Та  забувать  своє  лице.

Кажуть,  що  треба  іти  вгору,
Але  ж  з  гори  ми  завжди  вниз.
Не  забувай  про  це  ніколи,
Не  зачіпай  туманний  хмиз.

Про  те,  що  трапилось  не  згадуй!
У  вічний  відчай  не  впадай.
Нехай  життя  -  підступна  зрада.
Та  вчися  ж  ти,  а  не  гадай.

Життя-це  вічна  дика  зебра,
І  ти  від  цього  не  втечеш.
Ти  подивись  лишень  у  небо,
І  на  хвилину  розцвітеш.

Годинник  йде,  і  завжди  так,
Хоч  часу  ми  не  чуєм.
Лише  коли  побачим  знак,
За  втраченим  сумуєм..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525623
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2014


Дивлюсь на час, бо він вогонь

Дивлюсь  на  час,  бо  він  вогонь,
Який  горить  й  умить  згасає.
Він  забирає  мрій  в  полон,
А  радості  зовсім  не  має.

Все  це  уже  було  до  нас,
І  ці  слова,  і  ці  думки.
Мільйони  слів  і  почуттів,
І  сліз  наповнені  струмки.

Але  іначе  й  буть  не  може,
Історії  повтор  іде.
Ніхто  вже  нам  не  допоможе,
Лише  такі  ж  слова  знайде.

Тікає  час  у  майбуття,
І,як  завжди,  ми  не  встигаєм.
Ми  біжемо,  втрачаємо,
І  щастя  мить  не  знаем.

Вогонь  горить,  вода  біжить,
Це  все  чомусь  не  вічне.
Не  бачимо  ми  щастя  мить,
Для  нас  усе  трагічне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2014


Уже відчутно стало важче…

Уже  відчутно  стало  важче,
І  у  душі  увесь  цей  біль.  
Часи  пройшли  і  гарний  настрій,
Тепер  лише  на  рани  сіль.

Що  зробиш  ти,"людино  діла"?
Немає  в  світі  боротьби.  
Пройшли  часи,  ти  не  зуміла
Запобігти  цей  шлях  війни.

Не  світить  вже  яскраво  сонце,
хоч  мало  хмар  на  небі  є.
Але  і  не  ллє  із  неба  дощик,
йому  не  має  чим  і  де.

На  вулицях  туманно  й  тихо,
І  нас  там  менше  кожний  раз.
Прийшло  до  нас  підступно  лихо,
Без  відчуття  і  без  образ.

У  снах  до  сонця  тільки  лину,
Надія,  мабуть,  ще  живе.
Знайти  все  мрію  я  долину,
Де  хоч  у  когось  радість  є..

Але  зневірилися  зовсім,
Потворні  вулиці  й  міста.          
Існуємо  тепер  наосліп,
Не  розтуляючи  уста.      

Та  десь  існує  та  долина,
В  якій  панує  щастя  час.
Де  живуть  люди,гарна  днина.
Але,  на  жаль,  немає  нас..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2014


"Слово наше рідне! Ти сьогодні зазвучало як початок, як начало. " (П. Тичина)

Слово  рідне,  в  тебе  вірю,
Ти  -  початок  усього.
Ти  завжди  маєш  надію,
Ти  -  міцне,  немов  звено.

Може  ранити  несміло,
Чи  пірнути  в  щастя  мить.
За  душею  піде  діло,
Якщо  в  голосі  дзвенить.

Ще  з  дитинства  перше  слово,
З  материнських  уст  таке.
Рідна,  ніжна  мами  мова,
І  словечко  вщент  легке.

Я  беру  початок  звідси,
Із  дитинства  у  думках.
Перше  слово-материнське
Завжди  лине,  наче  птах.

Орлем  диким  та  невільним
Голосить  і  чує  жаль.
Але  завжди  буде  сильним,
Навіть  в  боротьбу  й  печаль.

Рідне  слово  зазвучало
У  незвіданний  цей  час.
За  надію  мені  стало,
І  воно  врятує  й  вас.

Вірю  в  слово  я  сьогодні,
Човен  мій  іще  пливе.
Не  впаду  тепер  в  безодню,
Слово  рідне  ще  живе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014


Тримаю рукописи й ручку. .

Тримаю  рукописи  й  ручку,
Блокнот  дитинства  у  руці.
Ти  поруч,  лиш  пожовкле  листя,
Ти,  наче,  квітка  у  вінці.                
 
Буваю  годі  я  нечемна,
Але  кохаю  назавжди.
У  тебе  є  сторона  темна,
Але  такий  лиш  ззовні  ти.        

Пливу  за  річкою  своєю
У  дивний  дивний  океан.
Тримаю  гілку  і  лілею,
А  погляд  лине  в  рідний  лан.      

Пливу  і  дихаю  тобою,
Борюся  вірно  по  життю.  
Заради  тебе  я  війною    
Супротив  підлості  піду.

Пливу  за  річкою  натхненно,
Тебе  я  так  боготворю.
Рукопис  свій  пишу  щоденно,
А  в  ніч  з  тобою  говорю.

Навіки  разом!  Я  так  хочу!
Про  тебе  я  ще  напишу.
Про  тебе  ночі  прошепочуть,
Бо  ти  є  той,  ким  я  дишу..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2014


Безмежно горда і висока ступає вічності краса…

Безмежно  горда  і  висока,
Ступає  вічності  краса.
Немов  дівчина  каро-ока,
Тримає  раю  ворота.

І  лине  край:  земля  і  небо,
У  вічності  вона  одна,                                    
Вона  єдина  вище  неба,
Вона  є  вище  ніж  земля.

І  манить  край  до  себе  в  вічність,
І  ми,  мов  зорі,  пливемо,
Долаємо  віків  античність,
І  сьогоденності  крило.

Вона  -  це  Всесвіту  краса,
Тримає  вищі  мук  у  часі.
При  ній  не  плачуть  небеса,
Вони  лише  зливають  масу.

Вона  закохує  у  себе
Мільйони  слів  і  відчуттів.
Вона  ще  досі  вище  неба,
І  вище  тисяч  почуттів.      

Тримає  віру  та  натхнення,
Любов  її  -  зловіщий  скарб.
Вона  шанує  власне  ймення,
Малює  світ  в  мільйони  фарб.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513856
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.07.2014


Лиш ти один♥

Мільйон  годин  
В  пори  незгоди.  
Лиш  ти  один      
За  світом  водиш.

В  нас  заграва  єдина,
Околиця  свободи.
Лиш  ти  один  такий
Від  мене  не  відходиш.

Почуй  мене  і  прихисти
До  себе  у  долоні.
Лиш  ти  один,  лиш  я  одна    
І  ми  тепер  в  полоні.

Безпамятних  думок  твоїх
Дорога  нам  одна,
Іти  разом  повіки  йти
У  глиб  любові  дна.  

Але  ми  є,  я  не  одна,                              
Ми  разом  навіки,
Дивись-но  в  очі  голубі,
Розкрий  свої  повіки.

Запам'ятай,  те  що  скажу,
Ти  в  мене  єдиний.
І  хай  там  щоби  не  було
Тебе  я  не  покину.      

Мільйони  слів  і  почуттів,
Під  впливом  ста  емоцій.  
У  мене  безліч  відчуттів,  
До  тебе  на  півкроці.            

Торкаюся  обличчя  я,
Твій  погляд-то  надія.  
Вона  в  мені  уже  давно
С  тобою  бути  -  мрія.                                                  
                                                                                         
А  очі  в  тебе,  мов  кришталь,
Блищать  навпроти  сонця.
Блищать,  горять  неначе  сталь,
Мов  сонечко  в  віконце.
 
Лиш  ти  один,  такий  один,
Горить  палка  свобода.
Ми  наче  разом,  наче  ні,  
Але  це  насолода.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2014


Так неминуче, бездоганно. .

Так  неминуче,  бездоганно..
Твій  погляд  -  рай,  мої  слова
Нещадно  линуть  і  брутально,
Від  мене  кругом  голова.

Тікає  час,  і  линуть  ночі,
Бо  вдень  уже  немає  нас.
Все,  що  завгодно  поза  очі,
Все,  що  завгодно  поза  час.

Малюєш  квітку  на  папері,
Очами,  наче  на  мені.      
Її  пелюсткі  такі  милі,
Вже  височіють  на  вікні.

Хитка  троянда  й  величава,
Її  колючки  на  мені.
А  горда  і  струнка  постава,
Тримає  часом  вірні  дні.

І  іноді  мені  здається,
Як  час  тікає  і  біжить,
Ми  тут  навіки,  а  троянда
Вона  звеличує  цю  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2014


Дивлюсь на хмари крізь вікно. .

Дивлюсь  на  хмари  крізь  вікно,
Не  пробива  вже  лучик  сонця.  
І  цілий  день  туманне  дно
І  злива  залива  в  віконця.

І  що  не  день,  то  знову  дощ.
Та  де  ж  той  етикет  погоди?
Це  ж  літо,  літечко  одне
А  в  нас  вже  довгий  шлях  незгоди.  

Люблю  я  музику  дощу,
І  приспів  вітру  у  тополі.
Але  і  сонечко  люблю,
Воно-яскрава  точка  в  морі.

Чекаю  я  і  нанівець,
Роз'  ятрані  стоять  дільниці.
І  валиться  земля  з  кілець,
Провалля  мокрі  і  копиці.

Кругом  ця  музика  дощу
По  всьому  світу  і  долинах.  
А  я  ще  хвильно  сонця  жду,
Рахую  віру  у  хвилинах.

А  дощ  все  йде  і  так  сдається,
Що  вже  півлітечка  пройшло.
Вода  із  хмар  ще  досі  ллється,
А  сонце  так  і  не  зійшло.    

Так  живемо  в  туманні  будні,
На  вулицях  немає  нас.
Та  буде  сонечко  сьогодні
Я  вірю  в  це,  ще  прийде  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2014


Пливе човном моя надія. .

Пливе  човном  моя  надія
Я  -  не  актриса,  не  поет.
І  не  співаю,  не  танцюю,
Не  маю  щастя  я  кларнет.

Я  не  поет,  хоч  пишу  вірші,
Часу  півроку  й  не  пройшло.
Поет  -  людина  покоління,
А  не  зернятко,  що  зійшло.      

Надія  є,  душа  все  дише,
Натхнення  повні  груди  є.
Що  після  себе  я  залишу?
Сто  віршів,  фото  й  монпансьє?

"Вітрила  щастя"  -  лиш  слова,
Чого  не  вистачає?
Що  в  цьому  світі  значу  я?
Як  щастя  я  не  маю.

А  човен  мій  пливе,  пливе
Так  дивно  і  спокійно.
Надія  в  ньому  ще  живе,
На  щастя  задовільне.

Шукаю  шлях,  у  мріях  я.
Буденне  все  несправжнє.
Ми  живемо  один  лиш  раз,
Життя  малометражнє.        

Рукопис  мій  пливе  з  човном,
На  нього  вся  надія.
Почуй  слова,  а  їх  паром,
Це  дивна  щастя  мрія.

Так  тихо.Ніч.  І  де  ж  ти  є?
І  човника  не  видно.
Тікає  тиша.  Дощик  ллє.
Хвилює  море  плідно.

Мій  човен  ще  не  потонув,
В  душі  з  думками  лине.  
Мені  надію  повернув,
В  мені  він  не  загине.

На  щастя  ще  надія  є.
Ще  маю  безліч  часу.
Рукопис  плідний  не  втонув,
Думок  хоч  має  массу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511942
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.07.2014


Побути мрію я на хвильку. .

Побути  мрію  я  на  хвильку
Натхненням  тим,  що  маєш  ти.
Твоєю  музою  тихенько
Чи  благом  вічної  краси.

О,  мій  співець,такий  незламний
Кинь  погляд  свій  на  мене  ти.
Побудь  блаженним,  наче  ангел
Побудь  високим  і  святим.            

І  постать  в  тебе  величава,
Всевладний  і  великий  Зевс.
Ти  -  мій  титан,  твоя  постава
Блищить  красою  між  небес.    

Ти  -  ангел  зіпханий  на  землю
Тебе  щодня  боготворю.
Ти  -  маєш  напівчорне  серце,  
Але  за  це  ще  більш  люблю.

А  я,  неначе,  дивна  птиця
Несу  стожари  на  хвості.  
Я  -  не  лелека,  не  жар-птиця,
Тримаю  серця  три  ключі.
 
Червоний,чорний,  білий  колір,
Це  три  ключі  від  серця  що.
Вони  єднають  все  навколо.
Ненависть,  дружбу  і  любов.

Та  зупинися  безталанно!
Єдине,  про  що  прошу  я.
Все  що  завгодно,  але  часу
Все  менше  маю  я  щодня.      

Мій  час  тікає,  я  за  ним,
Ключі  мої  ржавіють.
Ніщо  ще  не  відкрила  ними,
А  мрії  тільки  мріють.

Але  ти  там,  титане  вічний,
Ти  -  Зевс,  ти  -  сильний  Прометей.  
В  очах  ненависть  титанічна,
А  у  серцях  любов  живе.

Ненависть  є-немає  вдачі,
А  де  любов,  там  каяття.
Мій  вічний  образ  давно  плаче,
І  безталаннєє  життя.

Немає  сліз,  немає  горя,
Це  мабуть  суджено  мені.
Лиш  пустоти  у  душі  море,
А  серце  колять  три  ключі..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2014


Прощавай дитинство!

Прощавай  дитинство!
Роки  твої  веселі,
Розгойдані  й  покинуті,
Як  мрійні  каруселі.

Полишені  і  кинуті
В  минуле,  у  думках
Лиш  спогад  міцний  блимає,
Як  рукокрилий  птах.      

І  завдання  не  з  легких
Готує  нам  життя.
Все,  що  завгодно  буде,
І  сльози  й  каяття.

Але,  ми  будем  вчитися
І  шлях  життя  знайдем.
Дитинство  ще  насниться
У  наш  дорослий  день.

Всі  безтурботні  дні  були,
Та  зараз  лиш  гадати.
Ростемо  ми  й  вчимося,
Щоб  труднощі  долати.

І  скоро,  знаю,  прийде  час,
Життя  ж  бо  швидкоплинне.
Сім'я  і  діти  будуть  в  нас
І  щастя  без  меж  дивне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2014


Рідна, мила Батьківщина♥

Рідна,  мила,  незбагненна
Батьківщина  в  мене  є.
Та  у  полум'ї  вогненнім
В  часи  люті  постає.
                         
Ти  стоїш  неначе  кремінь
Незрадливо  наче  дуб.
Ти  як  той  величний  гребінь
Що  тримає  вищи  мук.
                                                                                     
Наче  мати  заплекала
У  гаях  та  у  степах.
Я  з  дитинства  це  пізнала
Як  природній  дикий  птах.

Ти  -  і  мати  і  бабуся.
Ти  розкішна  і  краси    
Щедрої  тої  нап'юся
Хоч  в  малому  озерці.

Воля  в  тебе  наче  дуб
Хоч  іззовні  ти  тополя.
Незбагненні  ті  думки
Й  ненавмисна  твоя  доля.

Батьківщина  -  це  навіки
Спогад  і  душа  твоя.
Не  зганьби  заради  світу
Пісню,  що  в  у  ній  зросла.

Пісня  -  сонця  і  трави
Пісня  -  наче  дощик.              
Та  що  лине  с  берегів
Там  де  варять  борщик.

Суть  уся  країни  в  нас
Про  красу  природи.
Доброзичливість  лісів
Про  народну  згоду.

І  хай  щоб  там  не  було,
Хуртовини  й  грози
Рідна  нація,  народ
Не  литимуть  сльози.

А  постануть  як  з  часів
Хмельницького  году.    
І  докажуть,  що  є  братьми
Козацького  роду.      

А  природа  прекрасна
Осяйна,  квітуча.
Це  не  марево  осіннє.
І  не  сонна  туча.

З  поміж  інших  краєвидів
Наш  є  найкращим.
Далеглядний,  шанобливий
Безмежно  трудящий.

Тому  рідна  Батьківщина,
Наче  промінь,  поміж  час.
Звідусіль  лунає  гомін,
Всі  іще  почують  нас!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2014


Вже дорослі. .

Чому  так  сумно?Світ  палає
Життя  несе  мене  кудись.
Нема  більш  того  водограю
Дитячі  роки  розійшлись.

А  лиш  згадати,нещодавно
Ми  бігали  малі  такі.
І  халабудки  ми  робили
І  запускали  літачки.

Хотіли  бути  ми  дорослі,
Коли  були  іще  дітьми.
Ну  а  тепер  майже  наосліп,
Друкуємо  весь  день  "листи".

На  вулицях  нема  нікого,
Нема  веселості  між  нас.  
Прийшла  епоха  технологій,  
Пливе    собі  потроху  час.

Палає  світ  непосидючий,
Життя  летить  неначе  птах.  
Куди  не  глянь-навкруги  зомбі,
Із  телефонами  в  руках.

Та  що  уже,  куди  подітись?
За  течією  пливемо.
І  сльози  наші  можуть"литись",  
Лише  у  статусах  давно.  

Існує  тільки  світ  ілюзій,  
Ми  забагато  пишем  фраз,
Живемо  ми  у  сірій  тузі,
Бо  непомітно  пройшов  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2014


Мрію про море

Щодня  я  бачу  море
У  снах  та  у  зітханнях.
Неначе  щастя  зорі,
Що  плачуть  у  бажаннях.      

Вони  пливуть  у  море
Потік  надій  колише,
Але  нещасні  зорі,
Неначе  сірі  миші.

Не  бачила  я  моря,
Не  дихала  вітрами,    
Але  торкнутись  мрію,
Та  час  йде  за  літами.

Єдине  і  блакитне,
Прозоре,  відчайдушне.
Іду  вві  сні  на  осліп
Воно  на  хвилях  дише.

І  я  умитись  хочу,
Пірнути  у  глиб  тиску  
Побачити  нове  щось,
Глибин  морських  колиску.

Тримаю  настрій  тільки,
Дивлюся  кінофільми.
Але  це  все  не  дійсне,
Неначе  ті  мультфільми.

Тож  мрія  пливе  завше,
З'єднатись  з  морем  хочу.  
Побачити  ті  хвилі,
І  ті  прекрасні  ночі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509826
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2014


Мама

                         Мамо,  я  тебе  люблю  !
                         Рідна  моя,  білосніжна.
                         Твої  очі  -  у  любові
                         Й  материнська  мова  ніжна.

Усмішка  твоя  єдина,
Наче  пісня  між  вогнями.
Я  люблю,  коли  ти  світиш
Світиш  ясними  лучами.

                           Ти  одна,  як  Батьківщина
                           Чи  як  сонце  в  небесах.  
                           Ти  угору  завжди  тягнеш,
                           Наче  той  крилатий  птах.

Мама  -  це  єдине  слово,
Що  пом'якшує  життя.
Це  з  дитинства  рідна  мова
І  щаслива  мить  буття.

                         І  коли  ти  вже  дорослий,
                         Ти  єдину  згадку  май
                         Щоб  не  трапилося  тільки
                         Ти  її  не  забувай.

Згадка  в  серці  і  в  очах,
Збережи  свій  спогад.  
Мама  простягнула  шлях
І  життєвий  погляд.
 
                         Скільки  б  не  було  доріг,
                         Знайомих  та  друзів.
                         Мама  -  вічний  оберіг,
                         А  не  світ  ілюзій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507944
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.06.2014


👑Жінка👑

Жінка  -  витончена  грань.
Вона  єдина  в  полі  зору.
На  натуру  жінки  глянь:
Як  та  левиця  в  дикім  полі.    

Жінка  -  справжня  чарівниця  
І  уміло  робить  все.
Може  так  зробити  те  ,
Що  мужчинам  не  годиться.  

Що  іще  про  неї  кажуть?
Мабуть  всі  милі  слова.
Та  якщо  вона  ображена,
Просто  кругом  голова.  

Мільярди  слів  -  вона  єдина
Безліч  троянд  у  ванну  їй.
І  як  природа  наділила
Красою  ніжною  її?

Вона  майстриня  як  захоче,
А  хоче  може  й  медсестра.  
А  як  не  знає  чого  хоче,
То  мізки  винесе  з  гостра.

А  протилежна  стать-мужчини.
Вони  насправді  диваки.
Ведуть  себе  як  бабуїни,
І  завжди  "думають"  думки.    

Вони  звичайно  вища  сила,
Але  і  Жінка  головна.    
Ми  їхня  мила  половина.
Ми  шия  їхня  і  душа.          

У  світі  ми  одні  коштовні,
І  краще  нас  таких  нема.  
Хоча  буваєм  дурні  ззовні,        
Але  в  нас  розуму  сповна.

Жінка  -  єдина  грань  спокуси,
В  ній  непорочна  таїна.
Ну  а  вдягнула  в  перлах  буси,
Щоб  показать,  яка  вона.

Мільйони  образів  щодня,
Можливо  дуже  себе  любить.
Тому  що,  Жінка  не  свиня,
Життя  свойого  не  загубить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504582
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.06.2014


ВсЕ ПрЕкРасНо°°♡°°

Чудовий  настрій.  Все  прекрасно.
Але  в  думках  не  все  гаразд.  
Чи  може  бути  "все  прекрасно"?
Та  ще  й  із  ранку  на  показ.          

Я  звикла  так,що  все  недобре
Але  сьогодні  добрий  час.
Ти  посміхнися  мій  хоробрий,
І  затанцюй  зі  мною  вальс.

Кружляй,крути,  немовби  вітер,
І  підіймай  мене  в  хуртіль.
Ти  дуже  вправний  і  радіти
Я  буду  знову  мимовіль.

Але  чи  завжди  все  так  буде?
І  що  в  думках  за  песимізм?
Як  все  прекрасно  думать  буду!
Й  вселяти  в  душу  оптимізм.

І  кожен  день  є  неповторним,
Потрібно  вірити  у  це.
Забудь  казки,  де  лихо  чорне,
Повір  і  ти  в  своє  слівце.

Сьогодні  точно  все  прекрасно
Свобода  й  радість  всіх  думок.
Як  підфартило  своєчасно
Узяти  доленьку  в  танок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504513
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 11.06.2014


Про пори року


У  літку  спека  неминуча,
Узимку  холодно  завжди.
Хіба  не  можна  обмінятись?
Улітку  -  сніг,а  взимку  -  ні.          

Але  про  це  ми  завжди  мрієм:      
Узимку  -  щоб  і  сонце,  пляж.
У  літку  треба  щоб  сніжило,  
Ти  хоч  у  холодильник  ляж.

Зимою  мрієм  вже  про  літо,
А  коли  те  приходит  в  час.
Ми  ходимо  такі  роздіті,
І  тільки  корчимо  гримас.

Чому  природу  не  цінуєм?
Чому  не  можна  поважать?
Ці  бездоганні  пори  року,
Які  натхненню  людей  вчать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2014


Коханню "НІ"

Коханню  "НІ"  -  все  паралельно,  
І  ти  не  той,  і  я  не  та.
Забули  щастя  дні  вселенні
Забули  стежку,що  вела.  

Згадать  не  зможем  ті  моменти
Бо  вони  просто  вже  не  ті.
І  під  покрив  аплодисментів
Ми  йдемо  різнобіч  шляхів.
   
І  що  було?  А  як  звучали
твої  слова  -  потік  надій.              
Вони  були  та  не  зостались    
У  почутті  далеких  мрій.

Трагічна  доля  у  людини.
Можливо,це  коли  любов      
зрадливо  манить  у  долину
А  там  насправді  крутий  ров.

І  так  тепер  постійно  мабуть
Яке  мінливе  в  нас  життя.
А  чи  слова  "повір  в  кохання"
Ще  мають  дійсне  відбиття?

Коханню  "НІ"  все  справедливо.  
І  не  інакше  -  вір  в  буття  :
Якщо  в  коханні  ти  щасливий
Це  просто  мрійне  сум'яття..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2014


Україна єдина☆☆☆☆☆

Кохаю  рідну  Батьківщину
Вона  єдина  і  одна.
Потроху  йде  у  полонину
Її  затятая  війна.

Хай  зливи  й  громи  громихають,
Але  її  ти  не  зганьби!              
Ти  -  громадянин  України
Що  удостоєний  хвали!

Ти  рідна  нам  ,хоча  й  парламент
Неначе  сбір  державних  мух.  
І  всі  одного  шпотирхають,
І  на  чолі  достатньо  вух.

Загарбники  і  пси  правління,
На  поводку  у  вищих  служб.
Ну  яке  ж  у  нас  везіння?
Для  співпридушення  всіх  журб.

А  побратимів  як  спитати  
Сусідів  наших  та  братів.
Вони  неначе  непричетні
До  українських  ворогів.

Це  дивина  мабуть  та  й  годі.
Ми  вороги  самі  собі.
І  що  ти  думаешь  робити?
Куди  тепер  іти  тобі?            

Це  українськая  загадка
Іде  пліч  о  пліч  терроризм.
А  на  чолі  небожі  діти,
А  на  чолі  іде  фашизм.

Шматок  держави  відхапали
І  хочуть  тепер  все  віднять.
Та  що  ж  так  "мало"  ви  забрали?
Робіть  весь  світ  під  одну  стать!

Зажурливі  козацькі  діти,
Одвоювали  й  козаки.
Та  не  радіють  в  благо  світу,
На  світі  є  ще  злі  дядьки.  

Та  ми  не  будем  горювати,  
Бо  Україна  в  нас  єдина.
Нам  все  на  світі  подолати
Яка  б  не  випала  година.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503616
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.06.2014


■Додай мене у чорний список■

Додай  мене  у  чорний  список!
Забудь  навіки  ти  мене!
Це  краще  аніж  дичавіти,
Не  зачіпай,  хай  час  мине.              

Навіки  вічні  посварились,
Забули  радість  ми  життя.
Куди  ж  моменти  оті  ділись?
Які  не  знали  каяття.

Додай  мене  у  чорний  список,
І  не  жалій  ,  зроби  -  но  це.
Я  не  онлайн,  та  ти  не  думай.
Я  не  згадаю  тобі  це.    

Ти  просто  хам  і  недороба!
Ненависний  майбутній  раб.
Тож  не  кажи  заради  Бога,                                
Що  ти  цькуєш  державний  штаб.

Ти  наче  пуп'янок  землі,
Привласнив  наче  небо  й  зорі.
А  чи  життя  не  у  вогні?
Я  не  прощу  тебе  вже,  годі!        

Подумай  про  свої  слова,
Вони  неначе  кров  з  зінниць.
Від  тебе  кругом  голова,
Що  досі  не  упала  з  пліч.

Хай  добрі  люди  знають  діло
І  розуміють  більшість  слів.
Але  ти  просто  важке  тіло,
Ти  навіть  розум  розгубив.        

Додай  мене  у  чорний  список,
Бо  мені  дійсно  "ла-ла-ла",  
Ти  з  глузду  з'їхав,  купа  трісок
І  як  тебе  я  знать  могла?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502790
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.06.2014


Єдиний ти (синові)

Твоя  усмішка  -  наче  цінна  розкіш
І  ти  єдиний,  який  може  певно  так.
Єдиний  в  світі  рідний  і  непорочний,
Один  єдиний  ти,  неначе  в  вирі  мак.

Дивись  у  поле,  квіти  розквітають,
Як  тільки-но  побачили  тебе.  
Єдиний  ти  у  молодому  гаї,
Єдиний,  наче  небо  голубе.
       
Це  що  за  дивина,  мов  у  колисці
Гойдаються  лілеї  молоді.
А  ти  чудний  тримаєш  щастя  миску
Нe  роздавай  її,кажу,тримай  собі.

Єдиний  ти!  повторювати  буду
І  кожен  день  у  серденьку  тримай.    
І  віру  й  щастя,  і  любов  й  надію,
Даровану  з  дитинства  пам'ятай.

Тримай  долоні  щастя  й  подих  віри,
Хай  соловей  снує  удачу  у  тобі.
Ти  виростеш  і  підеш  в  світ  щасливий!
А  розпач  і  невдачі  залиш  у  давині!

Дитина-цвіт  життя,  що  непорочно
Втикається  в  доросле  сум'яття.
Життя  доросле  вабить  зброєносно,
Дітей  з  колиски,  наче  дивна  гра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502772
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.06.2014


Палкий митець

Палкий  митець  замріяний  тобою
Чекає  дзвін  омріяних  мистецтв.
Але  ти  не  розкалюй  в  серці  зброю,
На  світі  вистачає  дивних  верств.

У  кожному  є  слові  закарлючка
Пиши  охайно,  а  кажи  як  є.
Життя  -  це  дивовижна  штучка,
Не  забувай  і  пам'ятай  про  це.            

Чудовою  опорою  для  щастя,  
Мабуть  існує  мудрий  фахівець.
Але  ти  не  чекай  його  запчасті,
Бо  сам  для  себе  ти  палкий  митець.

Палкий  митець  то  мріє,  то  малює,
Думки  перебирає  в  голові.
Омріяний  з  омріяним  полює,
За  думкою  і  за  бажанням  тим.

Бажання  щось  робити,  співчувати
Бажання-йти  додому  навпростець.
Це  вічне  відчуття  себе  здолати,
Наперекір  невдачам  ти-митець.  

Іти  по  рівненькій  доріжці,
Нема  такого  й  не  було.
Та  і  набрати  щастя  діжку
Зуміє  той,  кому  дано  .      

Палкий  митець,  пиши,  що  бачиш!
Він  каже  те,  що  захотів.
І  в  супереч  усім  невдачам
Ішов,  упав,  піднявся  та  зумів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2014


Птах, що без крила. .

Однокрилим  буть  погано,
Але  можливо,як  і  є.
Одного  дня  ,одної  ночі,
Такий  на  ґаночку  живе.
Маленький  птах,  неначе  пишний
Стрибає  й  дзьобає  траву,
Але  літати  вже  розкішно,
Він  не  зуміє  наяву.  
Я  співчуваю  цій  пташині.
Омріяна  краса  його,    
Але  ти  ж  глянь  на  цю  картину
У  птаха  зірване  крило.
Безкрилий  птах  живе  ,не  гине
Життю  щасливий  без  того.                        
І  має  друзів  достовірних,
Які  підтримають  його.
Безкрилий  птах  -  неначе  образ,
Що  затуляє  простір,  час.
Одне  крило  -  і  він  не  може
Літати  й  їсти  без  образ.
І  люди  жорсткі  шпотирхають
Пташину,  кожен  день  і  ніч.
Не  розуміючи  звичайно
Вагу  і  погляд  тих  зінниць.
Прекрасний  птах,  неначе  ангел,
Як  той  поламаний  митець.
Сбиває  ніжки  потихеньку
І  співчуття  дитячих  серць.        
Та  що  робити  йому  далі?
Забудуть  всі  і  це  кінець?
Невже  ніхто  не  допоможе?
На  світі  бездна  злих  сердець.
Той  милий  птах  всьому  радіє,
хоч  бачу  сум  в  його  очах.
Та  він  терплячий,все  зуміє,
Пройде  не  раз  тернистий  шлях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2014


Натхнення

Нема  натхнення  у  людини,
Що  значить  це?  Скажи  мені!
Можливо,  це  коли  години,
твоєї  творчості  пройшли?

А  може  не  пройшло  нічого?
Мабуть,  ти  просто  позабув
Години  проханої  миті.
І  що  за  рай  вечірній  був.                    

Та  не  втрачайте  і  хвилини!
Нехай  за  мрією  журчать,
Оті  безпам'ятні  билини,
Які  тебе  мистецтву  вчать.
                                                                                 
Чудовий  гай,  далекоглядний
Отримай  назву  і  печать.
Нехай  усі  твої  смереки,
Заномінують  рідну  стать.

Нехай  же  квіти  боговення,
Розквітнуть  знов  і  наяву
Пізнаєш  ти  своє  натхнення,
Що  поринуло  в  давину.        

Пізнай  долину  довголіття
Твоїх  омріяних  мистецтв.
І  хай  вже  не  зелене  віття,
Але  ти  є  -  і  ти  митець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502007
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.05.2014


Ти - людина

Єдиний  світ,  ти-мов  загадка,
Якщо  тобі  погано  вмій:
прощати  вмій,  вмій  забувати,
І  сльози  утирати  вмій.

Ті,  хто  не  знають  горювати,
Веселиця  і  жартівня,
Оточує  блакитні  шати,
Ті  шати  зіткала  весна.        

Людина  ти  -із  букви  "Л",
З  великою  такої.
А  якщо  ні  -  то  ти  вже  вмер,
Тихенько  на  долоні.

Поглянь  сюди,  мені  у  вічі,
Я  правдую  тобі  скажу.
Я  не  збрешу,  клянуся  двічі,
Я  шлях  достойний  покажу.

Поглянь  навколо,  озернися,
Тут  все  цвіте,  потік  надій.
А  ти  і  досі,  наче  в  лісі,
У  хащах  заблуканих  мрій.    

Якщо  ти  плачешь,  то  так  треба,
Радієш  так,  а  чом  би  й  ні?
Лиш  не  бреши,заради  неба,
Воно  не  заслужило,  ні..                      
   
Завдяки  праці  -  ти  людина,
Заради  матері  -  дитя.
Заради  сонця  -  ти  повинен,
До  люду  мати  співчуття.          

Тримай  свій  шарм,  знайди  талант,
Ти  маєш  справді  все  для  цього.  
Допоки  ти  живеш,  роби,
Роби  добро  заради  Бога.

Омріяна  людина  стій,
Подумай  трохи,  обернися.
Ти  вийди  на  хвилинку  з  мрій,
І  у  реальність  окунися.      

Мої  слова  -  не  просто  звук,
Що  далечать  з  твоїх  думок.  
Мої  слова  -  слова  наук,
Не  запирай  їх  на  замок.          

Адже  цей  світ  такий  чудовий,
Він  повний  проклятих  турбот.
Але  із  ними  -  кольоровий,
Життя  -  це  рух,  не  без  хлопот.

То  ж  май  натхнення,  ти  -  людина,
А  їй  підвладне  геть  усе.
І  щонайменше  ти  повинен,
Не  забруднить  своє  лице.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499163
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.05.2014


Ты научи меня мечтать. .

Ты  научи  меня  мечтать..
Сочти  мой  милый  это  нужным.
Мы  в  небесах,  не  нужно  врать,  
Где  облачная  ходит  служба.    
   
Потерян  мир,и  мы  на  Марсе,
Ты  научи  меня  мечтать,
Я  -  та  кто  свет  былью  загасит,
Та,  кто  захочет  воевать.              

Не  буду  ползать  на  коленях,
Я  унижаться  не  люблю.
Я  -  та,  кто  будет  в  свое  время,
Зорею..что  начнет  войну.        
                             
Потух  весь  свет  и  на  Венере,          
Мы  улыбаемся  опять.
Убиты  празничные  звери,
Ты  научи  меня  мечтать..

И  вдруг  возьмись  из  ниоткуда,
Искра  блеснет  над  головой.
Эта  звезда  -  самое  чудо,
И  мы  за  ней,  прошу  постой.        

Исчезли  мы  в  дыре  космичной,
Потерян  рай,  потерян  ад.
Все  очень  странно,  необычно,
Что  невозможно  описать.

Все  мысли  врозь,  всё  паралельно,
Однажды  буду  повторять.
Но  мы  вернемся...непременно,
Ты  научи  меня  мечтать..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498034
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 10.05.2014


Потерянные мы. .

Мы  постоянно  на  иголках  
И  ты  и  я  ,и  я  и  ты.
И  в  этом  милый  нету  толку
И  полигамной  остроты.

И  каждый  раз  мы  угасаем
И  каждый  раз  бушует  кровь.
Наперекор  того  не  зная.,
Мы  попадаем  в  крутой  ров.

Дорогу,  милый,  мы  стоптали,
С  тобой  прошли  не  малый  путь.
Но  мы  же  шли,  теперь  устали,
И  допустили  каламуть  .

Пойми  люблю  тебя,  терять..
Хочу,  а  может  не  хочу.
Но  как  ты  это  понимаешь?
И  как  теперь  понять  "люблю"?

Ждать  изменений  нету  смысла.
Напрасно  ждать,  а  нужно  ли?
Как  же  понять  что  все  напрасно?
Куда  же  чувства  все  ушли?

Скажи  зачем  кого  то  слушать?
Скажи  зачем  чего-то  ждать?
Зачем  наушники  так  глушат?
И  есть  ли  смысл  нас  понять?

И  так  живем  не  забывая,
И  горечь  и  обида  есть.
Уже  друг  друга  мы  не  знаем,
Но  еще  помним  эту  месть.
         
Может  быть  стоит  оглянуться?
Забыть  былое  и  простить?
Мне  просто  нету  сил  вернуться,
И  уже  нету  отомстить..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496574
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.05.2014


Поверь в себя. .

И  пусть  сквозь  слёзы  все  горит  внутри  ,
И  пусть  душа  твоя  рыдает  не  на  шутку.
И  пусть  ты  в  комнате  в  своей,  как  в  заперти,
Но  ты  кричи  прошу,поплачь  минутку.  

И  пусть  ты  сквозь  депрессию  и  страх,
И  мир  весь  ты  от  злости  ненавидишь.  
Прошу  садись  и  тихо  помолчи  теперь,      
И  станет  легче  сразу  же  увидишь  .

И  пусть  вся  жизнь  твоя  тебе  невыносима,
Это  не  повод,  чтоб  заканчивать  её.
И  пусть  судьба  сейчас  к  тебе  не  мила,
Не  унывай,  прошу,  благодари  её.

Не  делай  выводов  и  тех  поступков,
О  которых  вскоре  сможешь  пожалеть.
Из  гаряча  ненужно  нам  таких  маршрутов,
Которые  помогут  со  стыда  сгореть.

Учиться  нужно  на  своих  ошибках,
Ведь  таки  трудно  их  не  совершать.
Не  обещай  ,тогда  ,когда  ты  счастлив,
И  когда  нет,  не  стоит  обещать.

Живи,  учись  и  самосовершенствуй,
Познай  себя,  не  ври  и  не  кради.
И  пусть  опять  в  жизни  розкол  -  не  ремствуй,
Поверь  в  себя,  иди  вперед,  а  не  сиди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495682
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.04.2014


стоит задуматься

Живем  мы  люди  и  не  знаем
Вдруг  мы  во  сне.  Может  мы  спим?
Есть  наши  мысли  и  воспоминания    
Но  дни  проходят  как  один.  

Твое  нелепое  молчанье
Судьба  моя,  где  кодекс  твой?
И  мы  в  застое  ожидания
На  перемену  иль  устрой.                

В  ряду  стоим  на  выживание,
И  предвкушение  где-то  вновь.
Мы  не  живем  -  мы  существуем,
В  надежде  не  пролить  чтоб  кровь.

И  как  так  жить  того  не  зная,
что  будет  завтра..И  Будет  ли?
Мы  не  живем  -  мы  выживаем.
Себя  пытаемся  найти..

Зачем  мы  созданы  ?  К  чему  бы?
Что  должны  делать?  Чего  ждать?.
В  чем  смысл  жизни?Не  быть  грубым?
Или  себя  суметь  познать?                  

Во  что  нам  верить?  Я  в  печали..
И  каждый  день  -  он  как  один  .
Неужто  люди  не  устали?
Неуж-то  мало  ста  причин..?
     
Я  думаю,  что  нужно  сделать
Нам  нужно  просто  перемен!
Может  быть  это  и  поможет,
Но  заберет  что-то  взамен.

Найти  себя  и  это  мало,
Сдесь  важно  ведь  не  опоздать.
И  как  судьба  бы  не  молчала,
Свой  мир,  уют  умей  создать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495391
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.04.2014


Прости , не слишком откровенно?

Ты  нагло,  как  с  высокой  башни,
Смотришь  вниз  высокомерно.
Имеешь  в  жизни  много  денег
С  тобой  успех  одновременно.  

В  руках  айфон,  и  все  со  вкусом
И  парни  за  тобой  всегда.  .
Но  не  гуляешь  вечерами
И  где  же  все  твои  друзья    ?

Ты    -просто  пафосная  фифа  
Меня  тошнит  с  такой  тебя.
Всегда  с  деньгами  от  папули
Он  обеспечет  всем  тебя.

Но  что  сама?Что  же  ты  можешь?
Ты  только  можешь  нагло  врать.
И  быть  подругой  ты  не  можешь
Тебя  вообще  нельзя  понять!

Ты  вроде  учишься  неплохо,
Стараешься  быть  лучше  нас.
Мы  просто  смертные  как  будто
Собою  ухудшаем  класс.

Флиртуешь  ты  подряд  со  всеми,
Потом  бросать  их  и  не  жаль.                    
Ведь  у  тебя  своя  то  схема,
Не  знаешь  любви,  не  видала  печаль.

Таких  как  ты  мне  просто  жаль.
Лишь  в  голове  твоей  бардак.
Ты  модница!Что  взять  с  тебя?
Не  можешь  быть  собой  никак.

При  встрече  маску  одеваешь  
И  ходишь  с  ней  туда  сюда
Делаешь  вид,  что  все  ты  знаешь
Но  без  папули  никуда.

Ты  можешь  дать  любую  взятку,
Купить  ты  можешь  все  подряд.
Но  ты  любовь  терпеть  не  можешь,
Она  вообще  не  твой  наряд.    

Ты  как  всегда  невыносима  ,
Выносишь  мозг  ты  всем  всегда.
Порою,  ты  как  кукла  барби,
Сидишь  и  смотришь  в  никуда.  

Тобой  хотят  все  поиграть,
Но  ты  не  хочешь  чтобы  так.
Сама  не  можешь  наиграться  
Ведь  в  этом  деле  ты  "мастак".
                                                       
Твой  жалкий  и  притворный  смех
Противен  мне  как  слизь  по  венам.
Ты  просто  сумасшедший  сброд!
Прости,  не  слишком  откровенно?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485834
рубрика: Поезія, Портретная поезия
дата поступления 15.03.2014


МЫ --- ПАТРИОТЫ

Прекрасный  облик  разложился  
На  небесах  и  на  земле
И  благотворно  растворился
По  всему  миру,как  в  имле.

Смотрю  с  небес,а  там  сияние
Что  осенило  вдруг  меня.
Я  патриот  и  я  же  верю
Уйдет  вся  тьма  день  ото  дня.

И  может  МЫ  напрасно  верим
Может  надеемся  МЫ  зря
Но  МЫ  же  люди,а  не  звери
МЫ  хотим  лучше  времена!

Но  облик  тот,что  растворился
На  небесах  и  на  земле.
Прекрасен  он  собою  внешне
И  безобразен  в  западне.

Лапшу  на  уши  людям  вешать
Все  выгоднее  стало  им.
Но  МЫ  сильны  и  не  разрешим
И  не  допустим  МЫ  войны!

МЫ  выдержим  во  чтоб  не  стало
Стоять  МЫ  будем  на  посту.
Тогда  когда  война  настала
Не  здуем  веры  МЫ  свечу.

Во  что  ж  я  верю  и  надеюсь?
Скажу  я  честно  говоря
Я  лично  соберу  всю  смелость
И  не  поеду  я  в  бега.

Прошу  я  вас,народ  отважный,
Не  упадите  вы  в  печаль,
Она  была  и  может  будет
Это  борьба  не  за  медаль.

Патриотизм  Страны  Единой
Не  истоптать  и  не  измять.
Если  дорога  в  домовину
МЫ  все  равно  будем  стоять!








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485299
рубрика: Поезія, Патриотичные стихи
дата поступления 12.03.2014


Демон

Он  словно  демон    воплоти,
Грядёт  как  племя  на  мосты.
Не  знает  он  любви  и  смерти
Он  знает  ложь  и  боль.
Внутри  нет  уж  ничего,
И  душу  продал  он  давно.
Не  ждет  на  Новый  год  подарка  ,
И  этот  праздник  он  не  ждет.
Его  подарки  –  это  души,
Что  хлынут  на  него  волной.
Когда  ты  зол  и  мосты  рушишь,
Все  рушишь  сам  ты  за  собой.
Такие  злые  души  ему  как  раз  по  вкусу,
Такие  злые  души  понравятся  ему.
___________________
Но  если  ты  хороший,
Не  носишь  злобы  ношу,
То  демон  не  захочет
Забрать  тебя  к  себе.  
Теперь  считай  в  уме  
Насколько  ты  хороший.
И  сколько  добрых  дел
Несешь  ты  на  себе.
___________________
А  демон  твой  ненастья  
Находится  в  тебе.
И  не  видать  тут  счастья,
Ведь  если  тут  же  в  раз
Он  вырвется  наружу  
И  даст  тебе  приказ,..................
Который  обсуждению  явно  подлежит,...
Но  только  если  сам  ты  отключишь  динамит..
Поборешь  ты  демона  своею  добротой....
И  пусть  теперь  навечно  он  катится  долой.....
В  свой  ад  у  подземелья,где  чёртики  его...
Ужасных  и  злых  душек  поучают  давно.
                 
                                                     2013  ,декабрь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484763
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.03.2014


Поклик мрії

Я  мрiю,  щоб  ясно  сонечко  свiтило
Та  було  весело  менi.
Щоб  сонце  грiло,  грiло,  грiло
Було  неначе  увi  снi,
Усе  красиве,  полум  ’яне,
I  квiти  квiтнуть  на  росi,
Нiяка  зелень  не  зiв  ’яне,
Бо  iнодi  iдуть  дощi.

Я  мрiю,  так,  я  про  це  мрiю
Блакитне  небо,  щоб  завжди
I  сонечко  в  моїй  душi.
Нехай  же  грiє,  зiгрiває
Щоб  було  лiто  назавжди.
Уся  природа  розквiтає,
I  я  люблю  це  навеснi.
Бо  це  усе  схоже  до  раю,
Який  вiдкрився  на  землi.

Маленькi  трави  виростають,
Бiжать  малесенькi  струмки,
I  я  бiжу  собi  до  гаю,
Що  вiдкривається  менi.
Зеленi  вiти,  мов  вiтають
Цей  вiтер,  сонце  вдалечi.
А  я  бiжу  та  й  розумiю,
Що  лiто  вже  не  в  далечi.

Вже  й  лiто,  сонце  пригрiває
Все  жарить  землю  золоту.
Я  це  люблю,  хоч  вiдчуваю
Ї  ї    вже  доленьку  суху.
Хай  сонце  свiтить,
Це  ж  так  мило.
Пiвденний  вiє  вiтер  мiй,
Цей  теплий  вiтер  вiє  вiти,
Вiн  любить  крона  молодi.
Наче  матуся  вiн  гойдає
Маленьких  дiточок  своїх.

Дивлюся  в  небо  –  нi  хмаринки,
Не  бачу  я  удалечi.
Проте  я  знаю,  буде  дощик,
Маленький  дощик  уночi.
Кохане  сонце,  вiтер,  небо,
Водичка  тепла  в  озерцi.
Це  все  природа,  лiто  тепле.
Ви  не  зникайте  уночi,
Холодних  днiв  таких  осiннiх,
Де  завжди    ллють  собi  дощi.

Люблю  я  осiнь  золотаву,
Але  вона  не  по  душi,
Бо  не  люблю  я  порожнечу-
Осiннi  заморозi  цi.
То  що  ж  мiй  поклик  –  поклик  мрiї  ?
Вiн  чудернацький  взагалi.
Люблю  тепло  я  понад  мiру
Природу  –  матiнку  люблю.
А  мрiю  я,  щоб  справжє  лiто
I  щастя  стало  на  землi.


                                                                     2012  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484473
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.03.2014


Осінь

Летять  так  легко  листя  вниз
Безтямно  й  так  далеко.
По  обрію  ключем  тяглись
Мрійливо  в  даль  лелеки.

А  я  на  ґанок  погляну,
І  бачу  там  травичку,
Яка  збирать  в  собі  росу
Щодня  має  за  звичку.          

І  листя  падали  щодня.
Й  в  агонії  осінній                                      
Крутив  їх  трепно  листопад  
У  хуртовині  дивній.

Крутив,  крутив  допоки  в  раз
Вони  не  позлітали.
Й  дерева  голії  тепер
Стояти  собі  стали.

І  холодно  зробилось  щось,
Та  я  не  розумію.      
Неначе  вітер  загасив
Деревам  всю  надію.

І  так  щороку  восени
Кружляє,  вітер  бродить.
Немов  би  щось  шукає  час,
Та  зовсім  не  знаходить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482942
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.03.2014


Хочу. .

Хочу  уснуть,  но  не  могу.
Могу  гулять,  но  не  хочу.
Могу  я  сею  ночкой  ждать.
Могу  желать  или  просить,
Могу  тебя  лишь  ублажить.
Но  не  хочу!  Хочу  одно  -  
Не  потерять  свое  звено.
Что  бы  ты  понял  свой  удел
И  страсти  кошелёк  свой  дел.
Оставил  там,  где  я  скажу,
А  я  на  это  погляжу.  
Со  стороны-
Там  ,где  сопят.
 Где  совы  маленькие  спят.

Сегодня  ночью  расскажу
Как  я  живу..О  чём  молчу.
Но  слышать  это  сможет  тот  ,
Кто  очень  мило  мне  споет.  
Или  кто  просто  хочет  знать
Мой  сон,  мечту,  или  опять  :
Весь  мир  меня,  молчания  крик.
Ведь  каждый  миг  -  особый  миг.
Особый  сон.Особый  свет..
Другого  быть  не  может  ..Нет!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482843
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 01.03.2014


ТИ все для мене. .

Дивлюсь  на  тебе
Й  промінь  часу
Хитає  мрію  у  душі.  
Кожну  хвилину  ТИ
Й  ніяк  інакше
Все  просто,  наче  уві  сні.        

Люблю  твій  подих  
І  твоє  натхнення.  
Дивлюсь  на  тебе    
Щиро  і  завжди.  
Це  просто  сум'яття
І  божевілля,  мабуть,
Та  ТИ  вже  скрізь:
І  в  серці,  і  в  душі.
       
ТИ  -  крик  надії,
ТИ  -  мій  поклик,час.
ТИ  -  все,  що  маю  я
І  що  не  маю.
ТИ  -  вітер  мій,  
Що  так  уміло  враз                                  
Пір'  їнку  ніжно  підіймає.

ТИ  -  книга  знань,
Яку  щодня  листаю  .
І  дізнаюся  я  щодня  нове.
Про  погляд  твій,  твою  надію,  
Про  те,  що  робиш  ти,
Про  абсолютно  все.

ТИ  -  та  надія,
Що  в  моїй  душі.
Безпам'ятна  дорога
Й  час  минає.  
Але,  ТИ  -  все  для  мене.
І  будеш  ним  завжди,  
ТИ  -  той  ,кого  безтямно  я  кохаю..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2014


Любовь и боль.

Любовь  и  боль  я  говорю
Способны  накликать  беду.  
Блаженства  ноль.  
Не  в  этом  суть.
Побудь  еще  со  мной,чуть  чуть.  
Одно  навернека  скажу  ,
Что  сочитать  их  не  могу.
Простая  боль  -  она  одна.
Но  есть  любовь,  как  та  звезда  ,
Что  освещает  млечный  путь.
Забудь  про  боль,молю,забудь.

Не  удосужишся  родной  
Понять  меня,как  ту  загадку.
Раскрыть  иль  угадать.                          
Но  серце  мое  так  стучится    ,
А  ты  его  не  смог  понять.  
Уносит  время  вопреки
Нас  на  весенние  ветры.
А  за  тем  лето,но  все  так  же,
Не  изменилось  ничего.
Любовь  и  боль  ,что  рвет  на  части  ,
Сметает  в  раз  все  за  собой.

Одна  любовь,  а  боли  много,
Теперь  опять  наоборот.
Мы  не  живем  ,мы  выживаем.
И  так  ведь  каждый  Божий  год.
Один  лишь  день-однообразие        
Один  денек  на  целый  год    .                    
Ну  что  любовь  ты  так  не  гоже
Вплетаешь  цепи  в  оборот?
А  боль  берет  меня  за  душу
И  весит  на  большой  крючок  ,        
Чтобы  хоть  кто-то  улыбнулся
И  пал  глазами  поперек.

С  улыбкой  чтобы  посмеялся  
И  не  заметил  ничего:
Не  в  боли  суть;  
Не  в  любви  счастье.          
И  в  жизни  нету  уж  того  ,
Что  заставляет  улыбаться.
Здесь  просто  нет  уж  никого.  
Душа  слезами  открывает    
Себя  затем  кому  -  то  вновь.    
А  сердце  медленно  пронзает  
Цветок  и  нож.Любовь  и  боль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482474
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 28.02.2014


я сегодня одна…

Я  все  брошу  и  стану  хорошей  ,
И  я  больше  теперь  не  наглёша    
Я  сегодня  одна,
Целый  день  без  тебя
Мне  так  плохо  как  никогда.  
Утоли  мою  боль,
И  отдай  мне  любовь
Что  ты  носишь  под  серцем  своим,
И  тепер  будь  моим
Лишь  навеки  моим
Не  забудь  про  меня  никогда!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482466
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.02.2014


Мій милий світ

Мій  милий  світ,твоє  обличчя
Я  бачу  гарнеє  щодня  .
Щодня  є  сонце,  вітер,  небо
прозоре,  вічно  голубе.                          
Хоч  взимку  те  закрите  в  хмарах    
Але  ж  воно  насправді  є.  

Щоночі  місяць  ясно  сяє.
Він  дивиться  мені  в  вікно
Долину  ночі,всі  дороги      
Освітлює  все  темне  дно.                                        
Його  я  бачу  у  водичці,
В  прозорому  струмку
І  силует  його  блискучий                    
Блищить  в  кімнаті  у  кутку.

Мій  світ,ти  дужий  і  великий
І  ненаситна  та  краса  ,
Що  змушує  тебе  любити.
Ти  сам  привів  її  в  життя.
Краса  твоя  ,мій  милий  світе,
Вона  жива  і  ми  завжди  ,
Почуємо  прекрасні  крики    
Про  те,  який  величний  ти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482306
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.02.2014


Пісня мов мрія

Пісня  -  мов  мрія  ,
Яку  я  співаю.
Прекрасна  мелодія,
Що  заграває.    
Ця  пісня  чарівна
Мене  надихає    .
Показує  шлях,
Ну  а  потім  зникає.
Неначе  це  сон  .
І  насправді  немає
Тієї  чарівності
В  пісні,що  грає.        

Мене  колихає  матуся  у  ліжку.  
Співа  колискову  про  миле  дівчисько,
Яке  так  мрійливо  торкається  хвилі
Неначе  троянди  квіточки  милі.  

Маленька  дівчисько  
Не  любить,  як  брешуть.    
Карає  усіх  ,  їй  так  мабуть  легше,
Вип'ячує  ніжні  бутони,  мов  роза,          
А  потім  шипами  карає  тривожно.
І  ті,  хто  покривдив  
Те  миле  дівчисько.
Вже  знали  ,що  помста        
Ось  -  ось  уже  близько.

Матуся  співала  мені  колискову
Про  правду  й  неправду.
Про  дивну  історію.  
Люблю  я  колиску  і  пісню  чудову
Все  мрію  почути  історію  знову.  
Матуся  мрійливо  гойдає  на  ліжку
Маленьку  мене  -  своє  миле  дівчисько.

Ця  пісня  -  мов  мрія
Її  я  співаю.
Але  як  прокинусь  -  її  вже  не  має.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482302
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 27.02.2014


Гей кохана. .

Гей,кохана,моя  мила.
Ой  до  чого  ностальгія?
Ти  забудь  мене  й  нема  ,
Любові  ,що  нас  з  розуму  звела.  

Гей  ,кохана  ,моя  мила.
Йди  собі  і  будь  щаслива,
Бо  не  той  я  став,як  раніше  був
І  вогонь  кохання  я  забув.

Ой  коханий  мій  ,а  чи  певен  ти,
Що  про  тебе  є  всі  мої  думки?
Ти  пішов  тоді  і  тебе  нема,
Не  про  тебе  вже  всі  мої  слова.

Ой  коханий  мій,не  тебе  люблю
Більше  сліз  з  очей  моїх  я  не  зіллю.
Забирайся  геть,  бо  уже  нема
Ні  дому  ,ні  обіду  в  тебе,  ні  тепла.

Гей  кохана,моя  мила,
Та  насправді  я  щасливий.
Просто  я  не  розумів,
Що  втрачаю  й  як  любив.

То  ж  дозволь  я  повернуся,
І  до  тебе  пригорнуся.
Бо  насправді  я  твій  милий
І  любить  тебе  щасливий.  

Ні,  коханий,  вибачай
Але  що  це  за  звичай?
І  усе  я  розумію
То  ж  облиш  оцю  затію!

Я  скажу  тобі  ПРОЩАЙ
І  мені  не  обіцяй:
Що  любить  мене  ти  будеш              
І  повік  ,що  не  забудеш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482066
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.02.2014


ТИ

Коли  ти  дивишся  на  мене,
У  жилах  стигне  кров.
Коли  ідеш  зі  мною  поруч,
Уся  тремчу,  холону  знов.
Коли  твій  голос  пролунає,
Немов  на  крилах  я  лечу.
Єдине  ,про  що  мрію-
 Навіки  разом  й  досхочу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2014


День влюбленных

День  Влюбленных  очень  важен  
И  тебе  я  говорю,  
Чтоб  подумал  ты  сейчас  же
Как  его  я  проведу.
Может  дома  ,может  где-то  
С  кем-то  не  с  тобой  совсем.
Иль  за  столиком  в  кафэшке  
Посижу  на  радость  всем.
       
Ты  не  пригласил  ?Не  важно
И  с  ума  я  не  сойду.
Просто  кто-то  должен  смело
Привлекать  свою  судьбу.  
И  подарков  мне  не  надо
От  тебя  уж  никаких.
Твой  подарок  мне  ненужен
Я  забыла  про  всех  их..
 
Выберать  хоть  научись  ты!
Как  и  что  и  вновь  зачем  ?
Понимаешь  ты  не  так  все
И  к  тому  же  на  зло  всем.
Не  будь  странным  и  подумай
Что  же  я  могу  любить?      
Или  ты  только  умеешь
Ненароком  меня  злить?

Надоели  все  обиды  
Эти  ссоры  каждый  день.
Неужели  мы  не  можем
Хоть  на  миг  укрыться  в  тень?
Что  бы  было  перемирие
Ведь  грядет  любимый  день.  
Будь  же  проклято  насилие!
И  пусть  свет  заморит  тень.

С  Днем  Святого  Валентина!
Поздравляю  я  тебя.
Ты  вторая  половина  
Ты  давно  моя  душа!
Мой  любимый  и  хороший
Правда  глупый  иногда.
Но  я  верю:ты  все  сможешь!
Просто  Я  ЛЮБЛЮ  ТЕБЯ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481819
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 25.02.2014


Природа

Інеєм  білим  все  покривайся,      
Синею  квіткою  все  розпускайся.
Хай  же  цвіте  все  весною  не  чахне  ,
А  розпускається  ,квітне  і  пахне.

Хай  же  весною  трави  і  квіти  
Попрокидаються  мов  малі  діти.
Вип'ють  ранкову  росу  із  листочка,
І  виростають  на  милість  лісочку.

Як  придивитись  на  гарну  картину:
Велика  білка  зриває  ліщину.
Мабуть  для  малечі,яка  у  дуплі
Чекає  матусю  й  гризе  гілочки.  

Дуже  красива  картина  природи,
Навіть  у  дощик  немає  незгоди.
Все  прямо  дихає  дружбою  в  лісі
Людина  від  цього  хай  буде  у  втісі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481342
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 23.02.2014


Години йдуть, а час тихенько плине…

Години  йдуть,  а  час  тихенько  плине
І  бачу  в  погляді  дорослий  з́ір.
Із  кожним  днем  чудова  думка  лине
У  дивний  обрій  -  обрій  почуттів.

Чи  можеш  ти  поглянути  на  хвильку
На  свій  годинник,  що  невтомно  так,
Веде  собі  маленьку  стрілку.
І  обертами  провертає  час.

Чи  завжди  так  було,  що  ми  маленькі?  
Що  день  іде,  неначе  довга  ніч
І  що  годує  після  школи  ненька,
І  сонце  влітку  жарить  наче  піч.
                                                                           
 Чи  помічав  ти  зараз,  що  дорослий?
Що  сонце  влітку,  а  узимку  -  сніг.
Що  матінка  вкладає  постіль,
А  ти  і  досі  не  збиваєш  ніг.

Забув  про  плани,  мрії  на  майбутнє,  
Про  те,  що  на  роботу  вже  пора.
Ти  досі  пам'ятаєш  рідну  осінь,
Як  листячко  збирала  дітвора.

І  де  ж  ти  зараз,  хто  ти,  і  що  робиш?
І  чи  домігся  успіху  життя?
Ти  полінився,  але,  що  поробиш?    
Тепер  не  має  мрій,  лиш  забуття..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481309
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.02.2014