іванесса

Сторінки (2/191):  « 1 2 »

ЦЕЙ ЖОВТЕНЬ.

Цей  жовтень  надто  сонячний  і  теплий,
Немов  предвісник  особливого  чогось.
Неначе  променем  серпневим  оповитий
І  золотавий,  наче  скарб  розсипав  хтось.

Цей  жовтень  випадково  стрівся  з  літом
І  за  розмовою  та  кавою  в  саду
Забув  про  дощ,  про  паморозь  і  вітер,
Й  про  те  що  осінь  він  також  забув.

Замилувався  вродою  природи,
Позаздрив  літу  на  коротку  мить,
Але  не  випустив  із  затвору  негоду,
Нехай  ще  почекає...  посидить,

Хай  набереться  сил,  щоб  розгулятись
Коли  на  волю  вирветься  вона,
Чи  листопаду  ту  негоду  дати,
Чи,  хай  негоду  забере  собі  зима...

Так  думав  жовтень,  коли  з  літом  пили  каву
Під  грушкою  в  замріянім  саду,
Тихенько  сонечко  за  обрієм  сідало,
Щоб  не  сполохати  цю  дружбу  золоту.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851661
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.10.2019


ПОДАРУЙ

Подаруй  мені  в  кошику  осінь,
Щоб  там  трішки  любові  й  добра,
Щоб  усього  у  нім  було  вдосталь;
Вірність,  злагода,  мир,  теплота.
Щоби  трохи  кохання  й  довіри
Й  щоб  роки  так  не  швидко  текли,
Й  сивина,  що  на  скронях  осіла
Не  змогла  снігом  все  замести.

Подаруй  мені  в  кошику  щастя...
Щоб  повінця,  щоб  аж  через  край,
Хай  ця  осінь  буде  найкраща,
Ти  цю  осінь  на  пам'ять  тримай.
Поклади  ще  в  той  кошик  надію
І  терпіння  ще  десь  примости...
Я  повірю  у  тебе...  повірю,
Як  зумієш  цей  скарб  донести.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851352
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.10.2019


ЗА ЦІЛИЙ СВІТ…

Спасибі  Тобі,  Боже,  за  талант,
Що  з  слів  рядки  складаються  у  риму,
Що  розгляділа  золоту  стежину
І  відкопала  незрівнянний  скарб.

Спасибі  Тобі,  Боже,  за  життя,
Що  наділяєш  силою  й  терпінням
До  тих  усіх,  хто  цілиться  камінням
Й  за  силу  прощення,  як  мучить  каяття.

За  те  що  можу,  і  за  те  що  мушу,
За  сльози  розпачу  і  за  веселий  сміх
Тобі  я,  Господи,  вклоняюся  до  ніг
За  цілий  світ  і  за  безсмертну  душу.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850937
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.10.2019


ЗМОЖЕ…

Вона  в  руках  своє  тримала  щастя,
Воно  горіло  й  обпікало  руки...
Чи  зможе  втримати...  Обов'язково  вдасться,
Бо  серце  вже  втомилося  від  муки.

Бо  серце  вже  втомилося  боліти
Й  зализувати  застарілі  рани,
Те  щастя  вона  мусить  захистити
І  пронесе  крізь  сумнівів  тумани.

Вона  в  руках  свою  тримала  долю,
Тримала  міцно,  аж  німіли  пальці...
Вона  зуміє  перейти  те  поле,
Бо  серце  гріло  запізніле  щася.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850387
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.10.2019


НЕХАЙ

Дорога  пролягала  через  гай,
Такий  осінньозолотобагряний.
Ще  промінь  сонця  зайчиком  стрибав:
То  листям  грався,  то  стрибав  над  нами,

То  ніжився  на  золотих  гілках,
То  плутався  в  розплетенім  волоссі,
То  думав  політати,  наче  птах
І  це,  на  мить,  навіть  йому  вдалося.

Він  ще  радів  і  тішив  нас  усіх,
І  намагався  втримати  цю  осінь,
Бо  жовте  листя  скоро  вкриє  сніг,
Як  сивина  сідає  на  волосся.

А  золотобагряний,  теплий  гай
Немов  спинивсь,  щоб  трішки  відпочити...
Буде  зима...  І  сніг  впаде...  Нехай!
І  з  сивиною  можна  ще  пожити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850374
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.10.2019


Все вчасно.



Все  вчасно,  без  запізнень  і  вагань;
Кохання,  дружба,  зустрічі  й  розлуки,
Цю  долю  хтось  давно  нам  написав
І  буде  саме  так,  як  має  бути.
І  хоч  здається  нам  що  творимо  самі
Шукаючи  лиш  правильні  дороги,
Насправді  ж  йдем  по  вказанім  путі,
Й  по  тім  путі  несуть  нас  власні  ноги.
Нічого  небуває  просто  так,
Усе  в  житті  пов'язане  нитками;
Схід  сонця,  промінь,  розквітає  мак....
Так  і  в  життя  на  нас  є  свої  плани.
Родився  син  -  у  когось  є  донька,
Яка  на  світ  з'явилася  для  нього,
Й  через  роки  стежиночка  в'юнка
Їх  приведе  до  отчого  порога.
Буває  й  так,  хтось  долю  не  зустрів
І  в  самоті  тиняється  світами,
А  може  її  доля  це  той  син,
Якого  без  жалю  позбулась  мама.
Для  чогось  в  світ  приходимо  ми  всі,
Для  кожного  поставлене  завдання,
Хтось  вчить,  хтось  вчиться,
Пише  хтось  пісні,
Хтось  змушує  повірити  в  кохання.
Хтось  змушує  повірити  в  добро,
А  хтось  добро  те  сіє  в  кожнім  слові.
Тож  щоб  в  житті  у  нас  не  відбулось
За  все  й  за  всіх  вклонитись  треба  долі.

©Іванна  Лаврик

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848176
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.09.2019


НЕ ЗМУШУЙТЕ!

І  ось  тепер  чекаю  лиш  на  краще,
Усе  погане  не  вміщається  вдуші.
Втомилась  жити  днем  отим  вчорашнім,
А  ще  любити  без  взаємних  почуттів.

Хай  вже  біжать  своєю  чергою  події,  
Хай  день,  хай  ніч,  хай  сонце  і  гроза,
Сьогодні  доброту  в  ріллю  посію
І  поливатиму,  скоріше  щоб  зійшла.

І  хай  ще  по-дитячому  так  віриться  у  диво,
В  любому  віці  хочеться  тепла,
І  хоч  життя  квітками  не  стелилось,
Та  всеж  траплялася  на  стежечці  трава.

Усе  пройшла...  а  чи  ще  мало  буде?
Та  хай  там  що,  до  мрії  добреду,
А  як  не  зможу,  допоможуть  люди,
Не  всі  ж  згубили  совість  й  доброту.

Тепер  чекаю  тільки  на  хороше.
Запрограмую  щастям  новий  день,
Якщо  ж  не  вірите,  то  просто  дуже  прошу,
Не  змушуйте  не  вірити  й  мене.

06.  08.  19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844475
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.08.2019


ДОЩ

Сьогодні  трішки  мокла  під  дощем,
Немов  змивала  втому  повсякденну.
І  з  серця  той  такий  глибокий  щем,
І  очищала  думку  сокровенну.

І  думала  про  всіх  і  про  усе:
Про  те,  що  було  і  про  те,  що  буде...
Просто  стояла  й  мокла  під  дощем
Непереймаючись  про  те,  що  скажуть  люди.

А  люди  дивувалися:"Чому?".
І  кожен  власну  версію  леліяв.
Все  дуже  просто  -  просто  дощ  люблю,
Бо  кожен  дощ  немов  нова  надія.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844136
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.08.2019


Гірше зброї…

Скажи  мені  чому  вже  очі  не  горять,
Невже  погасло  щастя  назавжди?
Невже  погасла  вся  любов  твоя,
Аж  снігом  замело  її  сліди?

А  може  її  й  зовсім  не  було,
Й  одна  лиш  тінь  блукала  і  сміялась,
І  серце  марно  мрією  жило
І  марно  щось  чекало...  сподівалось?

Намріяла,  надумала  собі,
Намалювала  щастя  на  долоні.
Свою  любов  несла  чимдуж  тобі,
Та  не  було  їй  місця  в  твоїм  домі.

Й  вона  пішла...  неозираючись  назад,
Пішла  без  сліз  і  без  якихось  там  пояснень,
Лише  одна  непрохана  сльоза,
Як  зірка  засвітилась  і  погасла.

І  в  серці  поселилась  пустота,
Воно  не  відчувало  більше  болю
І  не  боліла  від  образ  душа,
А  навпаки,  немов,  відчула  волю.

І  хай  погасли  вогники  в  очах
І  мрія  розучилася  літати.
Та  крил  не  склала  втомлена  душа,
А  навпаки  звільнилася  від  зради.

І  не  повірить  більш  твоїм  словам,
Їй  всеодно,  втомилася  любити.
Її  любов  ти  зрадами  вбивав,
А  зрада  може  гірше  зброї  вбити.

01.  08.  19


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844130
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.08.2019


ПОВІРТЕ У СЕБЕ…

Усе  буде  добре!
Ви,  просто,  повірте  у  себе.
Повірте  у  доньку,  у  сина,
У  того  хлопчину,  що  поряд  сидить.
І  кожного  ранку  молитву  пошліте  до  неба,
І  кожного  вечора  молитва  хай  в  небо  летить.

Усе  буде  добре!
І  Бог  нам  усім  допоможе;
Хтось  стане  здоровим,  а  хтось  все  ж  дійде  до  мети,
Бо  з  вірою  й  Богом  добро  все  лихе  переможе,
Бо  з  вірою  в  Бога  зуміємо  щастя  знайти.

Повірте  у  мрію  й  вона  неодмінно  здійсниться,
Повірте  в  кохання  й  воно  неодмінно  прийде.
І  хай  ще  сьогодні  у  шибку  дощ  зради  приб"ється,
Та  все  стане  краще,  як  зраночку  сонце  зійде.

Повірте  у  себе!  Повірте  у  доньку  чи  сина.
Повірте,  що  завтра  постукає  щастя  в  вікно,
Повірте,  що  завтра  настане  та  сама  година,
Якої  ніколи  ще  в  вашім  житті  не  було.

12.  07.  19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841673
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.07.2019


ЗНАЄШ…

Знаєш,  ми  зустрінемось  сьогодні...
Випадково,  а  чи  може  й  ні?
Дні  без  тебе  одинаково  самотні
І  думки  однаково  сумні.

Просто  ти  повинен  існувати!
Ти  повинен  десь  блукати  у  світах.
Ти  ще  й  сам  не  знаєш,  що  літати
Можна  не  лише  у  мріях  чи  у  снах.

Просто  ще  дороги  не  співпали...
Кожен  з  нас  долає  власну  путь
Наші  ангели  роман  не  дописали,
Тож  і  стрітися  нам  досі  не  дають.

Та  вони  допишуть  нашу  долю,
Залікують  душі  від  образ
І  тоді  зустрінемось  з  тобою...
Може  вже  й  сьогодні  день  для  нас.

02.  07.  19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840688
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.07.2019


ПЕРЕБОРОТИ ВСЕ…

Перебороти  все,  почати  все  з  початку.
Забути  тих,  хто  смів  забути  нас,
Над  кожним  "І"  я  ставлю  жирну  крапку
І  крапку  у  кінці  останніх  фраз.

Кінець  усьому,  що  принесло  смуток,
Прощайте  всі,  хто  зрадити  посмів,
Я  обіцяю  все  і  всіх  забути...
У  кого  вірила  і  тих,  хто  віру  вбив.

Ну,  а  потім  почну  писати  знову
Нову  сторінку  у  новім  житті.
І  незважаючи  на  повсякденну  втому
Всміхнеться  сонечко  в  блакитній  висоті.

І  застрибають  знову  різні  знаки  -
Поема-розповідь  без  сліз  і  без  кінця...
А  головне  ніхто  не  може  знати
Коли  поставить  крапку  нам  життя.

30.06  19




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840428
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.06.2019


ОСВЕНЦИМ.

Там  зупинився  час  колись  й  назавжди.
Там  біль  і  кров,  несамовитий  крик  і  страх,
Там,  навіть,  смерть  вже  над  тілами  плаче,
Там  Ангели  втопились  у  сльозах.

Просякли  кров"ю,  вже  зчорнілі  стіни
І  в  кожному  кутку  чиєсь  життя.
Людей  везли  вагонами  в  катівню
І  видирали  в  матері  дитя...

Будівля  віку,  чи...  будівля  смерті?
Гектари  згублених,  зкатованих  сердець,
А  у  валізах  їх  останніі  речі,
А  у  валізах  ще  надії  каганець.

На  купі  золото,  на  іншій  окуляри,
А  у  куті  малесеньке  взуття.
На  стінах  написи...  а  чи  для  нас  писали?
Чи,  просто,  так  прощалися  з  життям.

І  пекло  поселилося  в  Освенцим.
Там  зупинився  час,  тоді  і  назавжди,
Історія  народів,  що  писалась  смерттю,
Там  й  до  сьогодні  ще  її  сліди.

Історія,  яка  писалась  кров"ю,
А  між  рядками  був  дитячий  плач
І  сам  диявол  на  своєму  троні
Втішався  тим,  що  він  і  є  палач...

Освенцим,  дроти,  колія,  вагони.
На  підвіконні  душі  гомонять.
Історія  глибоким  болем  стогне,
А  наші  душі,  за  всіх  них  болять.

12.  06.  19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838592
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.06.2019


У ВІКОНЦЕ ПОСТУКАЛО ЛІТО.

У  віконце  постукало  літо.
Несміливо  так,  наче  боялось,
Залетіло  у  шибку  відкриту
Й  у  кутку  від  дощу  заховалось.

Я  кажу,  щоб  виходило  з  відти,
І  спішило  в  поля  працювати,
Що  не  можна  у  хаті  сидіти
Треба  сіно  в  копиці  складати.

Треба  ягоди  рвати  у  кошик
І  варення  нести  до  комори.
Але  літо  мені  відповіло:
"Не  піду...  Я  поїду  на  море."

26.05  19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838211
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.06.2019


ДОПОКИ…

Коли  душу  замучить  самотність,
Коли  у  грудях  серце  защемить
Ти  зрозумієш,  що  мабуть  вже  досить
І  пригадаєш  ту  щасливу  мить.

Перегорнеш  свого  життя  сторінку,
Згадаєш  час,  коли  крутилась  голова.
Може,  й  мене  згадаєш  на  хвилинку
І  ті,  з  любов"ю  сказані,  слова.

І  пригадаєш  все  те,  що  минуло
І,  накінець,  зізнаєшся  собі,
Що  ти  жалкуєш  за  всім  тим,  чого  не  було,
За  тим,  що  мрією  залишилось  в  житті.

Що  в  певний  час  не  вистачило  сили
І  руки  опускались  знову  й  знов,
Що  вчасно  не  розправилися  крила...
І  не  прикрили  змучену  любов.

Тепер,  самотність  одягла  корону
І  королевою  ввійшла  в  твоє  життя.
Тож  не  сиди,  жени  її  із  трону,
Допоки  ще  любов  твоя  жива.

17.  05.  19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835852
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.05.2019


ВИШИВАНКА.

Я  вишиваночку  новеньку  одягнула
У  коси  гарні  квіти  заплела.
І  Богу  помолитись  не  забула
І  рідних  всіх  з  любов"ю  обняла.

Ця  вишиваночка,  як  символ  України,
А  ще  неперевершена  краса.
З  покон  віків  вона  давали  силу
Та  зігрівала  душі  та  серця.

А  найціннішою  вважалась  вишиванка,
Яку  з  любов"ю  й  молитвами  на  устах,
Всю  ніченьку,  аж  до  самого  ранку
Матуся  вишивала  при  свічках.

У  кожнім  хрестику  її  невтомні  руки,
А  ще  любов,  молитва  і  добро.
Я  збережу  сорочечку  для  маминих  онуків,
Щоб  і  вони  відчули  мамине  тепло.

16.  05.  19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835727
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.05.2019


За все, Ісусе, дякую Тобі.

У  Страстну  П"ятницю  зайду  тихенько  в  храм
І  на  колінах  підповзу  до  Плащаниці.
Ти,  Господи,  за  наш  життя  віддав,
А  ми  і  досі  не  навчилися  молитись.

І  ось  я  знову  щось  про  себе  шепочу
І  до  кінця  не  освідомлюю  всю  сутність,
Бо  знову  у  молитві  щось  прошу,
Тому  що  біль  твій  не  змогла  відчути.

А  ти  ж  колись  і  мій  хрест  підіймав,
А  я  сьогодні  у  гріхах  зав"язла...
Бо  вже  тоді  Тебе  мій  хрест  вбивав
І  спис  у  ребра  через  мене  вп"явся.

Ти  й  через  мене  на  Голгофу  йшов,
Щоб  я  жила  тебе  на  хрест  поклали,
А  Ти  в  своєму  серці  ніс  любов
Катам  своїм  віддавшись  на-поталу.

І  я  у  храмі!  Через  всі  віки
Стою  й  вклоняюся  до  Твої  Плащаниці.
Прости,  Ісусе,  всі  мої  гріхи,
Прости,  що    нарікаю  на  дрібниці.

Прости,  що  нарікаю  на  життя
І  що  образу  у  душі  тримаю.
Тобі  своє  кладаю  каяття...
Прости,  що  знову  я  Тебе  вбиваю.

І  покотилася  сльозинка  по  щоці,
Неначе  знак  твого  благословіння.
За  все,  Ісусе,  дякую  Тобі
І  за  Твоє  Святеє  Воскресіння.

13.  04.  19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832690
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.04.2019


ДАЙ БОЖЕ…

Дай,  Боже,  вміння  ще  писать  вірші.
Дай  сили  йти  в  перед  до  казки-мрії.
Дай,  Боже,  так  життя  прожить  мені,
Щоб  не  втрачала  віри  та  надії.

Допоможи  пройти  без  помилок  життя,
Чи,  може  просто,  виправить  завчасно.
Тобі  моя  любов  та  каяття,
Допоки  в  небі  зірка  світить  ясно.

Дозволь  писати  й  вірити  в  добро,
Дозволь  кохати  й  знати,  що  кохана
І  щоб  в  моїм  житті  не  відбулось,
Щоб  все  пройшла  і  духом  не  впадала.

Дозволь  писати  ще,  не  забирай  талант.
Нашіптуй  вірші  Ангелом  чи  вітром.
Я  вірю  у  майбутнє  недарма,
А  з  вірою  й  суха  верба  розквітне.

23.  03.  19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830132
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2019


ОКРЕМО… НЕ ЖИВУТЬ.

Ні  там,  ні  тут,  ні  завтра,  ні  сьогодні,
Тай  взагалі,  чи  ще  буде  колись?
Усе  не  так...  усе  якась  безодня.
Без  крил  до  хмар  ніяк  не  дотягтись.

Усе  не  так  і  щастя  заблукало,
А,  може,  й  зовсім  загубилось  назавжди.
Для  нього  двері  й  вікна  відкривали,
Та  в  них  заходили  одні  лише  вітри.

Гуляли,  заглядали  в  кожну  шпарку
І  шматували  кожен  закуток  душі.
І,  навіть,  те,  що  було  в  закамарку
Повитягали  й  покидали  під  дощі.

А  під  дощами  зовсім  сліз  не  видно.
І  плачеш,  чи  не  плачеш  -  все  дарма.
Вітри  ж  у  очі  так  подивляться  єхидно,
А  вних  нічого,  тільки  пустота.

Закрили  двері  і  вікно  закрили,
Вітри  повиганяли  із  кутків,
Якщо  десь  теє  щастя  загубилось,
То  і  вітрів  не  впустимо  у  дім.

Нехай  летять,  нехай  його  шукають.
І  щастя  хай  на  крилах  принесуть...
Бо  щастя  без  любові  не  буває,
Вони  окремо  просто  не  живуть.

18.  03  19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829620
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 18.03.2019


ВСЕ ЗМОЖУ.

Проходить  час,  біжать  невпинно  дні!
А  я,  без  змін,  свою  чекаю  мрію.
Вона  мені  наснилася  ввісні
Тож  я  все  більше  й  більше  в  неї  вірю.

Я  знаю  зможу...  і  усе  пройду,
Тому  що  впевнена,  що  все  у  мене    вдасться,
Тому  що  я  живу  і  я  люблю,
Любити  у  житті  -  найбільше  щастя.

20.  02.  19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826376
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.02.2019


ЧАС НЕ ВТРАЧЕНО

Час  не  втрачено  -  ні,
Ти  не  просто  жила,
День  за  днем  прокладала  стежину!
Може  десь  і  зкотилась  сльоза  в  самоті,
Ти  ж  на  цю  не  зважала  сльозину.

А  змахнувши  її  крокувала  вперед,
Більше  й  більш  здобуваючи  досвід.
За  спиною  мости  догорали  ущент,
Бо  їх  час  вже  закінчився  просто.

І  не  зовсім  погане  за  ними  було...
Скажем  так:  "Було  всього  по  трохи".
Та  усе  відболіло  і  усе  відцвіло...
Було  всього  і  цвіту  і  моху.

Що  пройшло  те  пройшло,
Догоряють  мости  і  освічують  нові  дороги,
Щось  забуть,  щось  пробач,  а  ще  щось  відпусти,
Душу  й  серце  звільни  від  тривоги.

З  чистим  серцем  іти  буде  легше  тобі
І  душа  перестане  боліти.
Відпускай  -  хай  летять  думки-кораблі,
А  душа  хай  від  щастя  розквітне.

20.  02.  19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826372
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.02.2019


УСЕ ЗДОЛАЮ І УСЕ ПРОЙДУ.

Я  цього  хочу!
Значить  так  і  буде.
А  свою  мрію  в  небо  відпущу.
Вона,  із  хмарами,  там  політає  всюди
І  впаде  крапельками  теплого  дощу.

Я  цього  хочу!
Й  вірю  в  свою  мрію.
І  знаю  віра  створює  дива.
Я  зачекаю...  а  чекати  вмію
І  це  чекання  душу  зігріва.

Нехай  сміються,
Хай  собі  говорять.
В  моїх  світах  не  так  все  як  у  вас.
В  моїх  світах  -хороші  люди  поряд,
І  Ангел  Охоронець  там  весь  час.

А  він  мені  у  всьому  допоможе.
Підійме  коли,  раптом,  упаду.
Я  з  ним  усе...  усе  на  світі  зможу,
Усе  здолаю  і  усе  пройду.

13.  02.  19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825299
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 13.02.2019


ЩОБ БІЛЬШЕ БУЛО ЩАСТЯ…

Закутавсь  день  в  зимову  сонну  ніч
І  втомлено  прикрив,  нарешті,  очі.
У  небі  загорілось  сотні  свіч
Їм  місяць  щось  захопливо  шепоче...

І  всюди  тиша,  ніби  час  спинивсь,
Ні  подиху,  ні  вітру...  все  поснуло.
За  гілку  місяць  срібний  зачепивсь
І  дерево  стривожено  зітхнуло.

В  печі  горять,  потріскують  дрова,
А  за  вікном  мороз  все  більше  тисне.
І  пишеться  історія  нова,
І  сніг,  немовби,  білий  аркуш  чистий.

А  ніч  як  ніч,  усі  давно  вже  сплять.
Зима  малює  вікна  вітражами.
Сніжинки  наче  Ангели  летять,
Щоб  більше  було  щастя  поміж  нами.

21.  01.  19  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822208
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.01.2019


ВАРТО…

Одного  разу  ти  від  щастя  посміхнешся
І  жодна  проблема  не  постукає  в  дім.
Й  тоді  відлік  часу  вже  інший  почнеться,
Тому  що  ти  станеш  назавжди  моїм.
І  хай  ти  не  віриш,  що  сонце  засяє
Я,  знаю  все  буде,  ти  тільки  зажди.
Кохання  і  віра  усе  подолають;
І  вітер,  і  зливу,  морози  й  сніги.


Усе  буде  так,  як  написано  Богом.
Й  життя  так  іде,  як  повинно  іти.
І  хай  ми  з  тобою  на  різних  дорогах,
Та  все  ж  їм  судилось  у  стежку  зійтись.
Нехай  не  сьогоді  і,  навіть,  не  завтра...
Легкої  дороги  до  щастя  нема,
Та  варто  чекати  і  вірити  варто,
Бо  щастя  без  крил  до  небес  підійма.

20.  01.  19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822123
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.01.2019


ЛИСТИ

А  як  писали  ми  колись  листи!
В  кожен  рядок  шматок  душі  вкладали,
А  потім  часто  в  скриню  заглядали
Чи  відповідь  жадану  принесли.

А  пам"ятаєте  із  маркою  конверт?
Як  малювали  серце  із  стрілою
І  відправляли  із  тривогою  й  любов"ю
Й  чекали  тиждень,  коли  відповідь  прийде.

"Привіт"  -  пишу  .  "Ну,  як  твоє  життя?"
Писали  знову  за  рядком  рядок,
А  поміж  них  стелилася  любов
Й  усі  людські  звичайні  почуття.

А  ще  відкритки,  з  привітанням  різних  свят;
Із  квітами,  звірятками,  містами
І  це  все  доповнялося  словами
Такими,  щоб  всміхнувся  адресат.

А  наш  поштар  спішив  їх  донести;
Когось  примушував,  від  щастя,  танцювати,
А  хтось  й  його  спішив  поцілувати...
Та  радість  всім  приносили  листи.

04.  01.  19.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820113
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.01.2019


ЛИШЕ ОДНИМ ТОБОЮ.

Усе  життя  просочене  любов`ю
І  зігрівається  душа  твоїм  теплом.
Живу  і  дихаю,  лише,  одним  тобою.
Без  тебе  день  не  день  і  сон  не  сон.

І  кожен  раз  торкаючись  губами
До  рідної,  колючої  щоки,
Впиваюся  коханням  до  нестями
І  так  назажди,  на  усі  віки.

Твої  обійми,  твої  поцілунки,
Немов  нектар,  немов  солодкий  мід
Й  немає  більш  дорощих  подарунків,
Ніж  знати,  що  в  тобі  мій  цілий  світ.

Не  відпускай,  тримай  в  своїх  обіймах,
Цілуй,  кохай  сьогодні  й  до  кінця,
З  тобою  я  лечу,  з  тобою  -  вільна
І  хай  коханням  гріються  серця.

3.  01.  19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820012
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.01.2019


ПРИВІТАННЯ

Найкращі,  найдорощі  друзі  та  знайомі  !!!
А  ще,  всі  найрідніші  люди  на  землі.
Нехай,  прийдешній,  Рік  Новий,  казковий,
Здійснить  найзаповітніші  бажання  всі.

Хай  радісттю  наповниться  оселя
І  хай  усмішка  прикраша  уста.
Щоб  всі  були  здорові  та  щасливі.
А  у  душі  хай  розквіта  весна.

Нехай  Прийдешній  подарує  долю,
Таку,  щоб  щастя  в  кожному  кутку,
Нехай  у  вас  всього  буде  доволі:
У  хаті,  у  коморі,  в  сповитку.

Усіх  люблю,  і  всім  безмежно  вдячна,
За  те  що  ви  були  і  є  в  моїм  житті.
Достатку  вам,  любові,  миру,  щастя!
І  хай  здійсняться  ваші  мрії  всі.
   31.12.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819700
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 31.12.2018


ОСЬ ТАК ЖИВЕМ.

Ось  так  живем,  гортаючи  життя,
Долаючи  і  прикрощі,  і  втому
І  відриваємо  листки  календаря...
Так  день  за  днем,  з  роботи  та  додому.

Немає  часу,  сил  не  вистача,
Грошей  не  вистачає  на  розваги
Й  не  відчуваємо,  як  зранена  душа
В  день  дощовий  вже  помира  від  спраги.

Ми  хочемо  багато  і  всього...
І  як,  коли  в  сусіда,  трохи  більше?
Не  помічаємо  ми  ближнього  свого,
Й  коли  проблеми  в  нього,  навіть,  тішить.

Неможна  так!  В  нас  цінності  не  ті!
Ми  більше  просимо,  чи,  просто,  вимагаєм,
А  коли  іноді  й  помолимось  в  пітьмі,
То  дякувати  знову  ж  забуваєм.

Ось  так  живем,  усе  бігом-бігом...
Невистачає  дня  і  тижня  нам  замало.
Зібратись  важко  за  одним  столом...
Та  час  знаходимо,  коли  когось  не  стало.

11.12.  18



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817147
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 11.12.2018


СУДИЛОСЯ…

Нікуди  ти  не  дінешся  від  мене.
І  я  від  тебе...  ну  куди  ж  піду?
Нас  доля  водить  стежками  в"юнкими,
Та  різними  стежками  на  біду.

Обходять  одна  одна  ті  стежини,
Лиш  іноді  зустрінуться  на  мить,
Життя  минула  більша  половина
І  скільки  ще  судилося  пожить?

Хай  через  ліс,  хай  через  поле,
Хай  блукають...
Та  все  ж,  я  знаю,  стрінуться  колись,
Вони  самі  ж,  допоки,  ще  не  знають,
Що  їм  в  житті  судилося  зійтись.

7.  12.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816661
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2018


МИ ПРОРВЕМСЯ.

Одного  дня  прокинешся,  а  ти  уже  не  ти.
Не  ті  думки  і  зовсім  інша  мрія.
Позаду  залишились  труднощів  мости,
Попереду  незвідані  події.

І  ти  з  надією  ступаєш  крок  вперед,
Тому  що  знаєш  все  у  тебе  вийде.
І  хай  дорогу,  навіть,  снігом  замете,
Ти  знаєш  прийде  час  і  сонце  зійде.

Сьогодні  ж,  просто,  зліпиш  бабу  сігову:
Смішну,  велику,  з  добрими  очима.
І  хай  вона  у  цю  пору  важку
Мете  тобі  до  успіху  стежину.

А  там  вже  не  далеко  і  весна!
Весна  по-іншому  вже  зазирне  у  очі
І  ти  здувуєшся,  що  все-таки  змогла
І  сумнів  не  турбує  серед  ночі.

А  пам"ятаєш  ти  завжди  казала  всім:
"Як  є  -  тоє,  немає  -  обійдемся.
Здорові  -  дякуйте,  а  ще  щоб  мир  у  дім...
Все  інше  буде  добре  !  Ми  прорвемся  !  "

7.  12.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816634
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2018


З НАМИ БОГ.

Прийшла  пора  почати  все  спочатку...
Як  кажуть  люди  з  чистого  листа.
Життя  без  спину  крутить  коліщатко
Сторінку  за  сторінкою  горта.

І  хай  не  все  було  так,  як  хотілось,
Не  все  вдавалось,  не  усе  збулось,
Та  все  воно  в  минулім  залишилось:
І  сміх,  і  сльози,  смуток  і  добро.

Краплинка  щастя  сяяла  росою,
Котилася  непрохана  сльоза.
Сплітались  радості  та  прикрощі  косою
І  створювалась  доля  непроста.

Яскраві  барви  додавали  свята,
Що  інколи  крутилась  голова...
Було  всього  і  всякого  багато.
Були  і  вчинки  і  пусті  слова.

Й  тепер,  коло  довколо  все  біліє,
І  рік  спішить  довершити  свій  хід,
Нова  сторінка,  сповнена  надії,
Що  у  прийдешньому  добрішим  стане  світ.

І  ми  разом  напишемо  не  драму,
А,  сповнений  романтики,  роман.
Покращимо  життя  кардіограму,
Як  виженем  з  країни  бусурман.

Як  буде  важко,  звернемось  до  неба,
Бо  не  буває  легких  премог...
Та  ми  зуміємо  й  напишемо  як  треба...
Напишемо,  тому  що  з  нами  Бог.

30.  11.  18


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815779
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2018


ВСЕ У НЕЇ ВДАСТЬСЯ.

Вона  пішла  самотньою  у  ніч.
Без  слів,  без  сліз  і  без  емоцій.
Щось,  там  в  середині,  зламалося  у  ній
Тай  досить  марити  дурнею...  досить.

Життя  одне,  й  вона  така  одна  
І  ніч  ця  не  повториться  ніколи.
Там  у  минулому  щасливою  була,
А  у  майбутньму  для  щастя  зверне  гори.

І  хай  там  що,  вона  іде  вперед,
Долаючи  життєві  перешкоди:
Буває,  не  жаліючи  себе
І  незважаючи  на  принципи  погоди.

І  знову  вийде  у  глибоку  ніч,
Вдихаючи  на  повні  груди  щастя.
А  там  і  новий  день  спішить  навстріч...
Все  буде  добре...  все  у  неї  вдасться.

12.  12.  18.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813573
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2018


ТИ МОЖЕШ САМА)

Осінь  поставила  крапку  в  коханні?
Чи  може  й  кохання  того  не  було...
Серце  сховалось  в  осіннім  тумані,
Але  не  плаче...  не  тужить  воно.
І  на  душі,  наче  й,  зовсім  не  важко,
Просто  усьому  приходить  кінець,
Й  для  чого  збирати  розбиту  чашку
Коли  погас  у  душі  пломінець.
Для  чого  чекати,  що  станеться  диво?
Тільки  у  казці  бувають  дива,
А  у  житті  не  усе  так  красиво...
Та  диво  творити  ти  можеш  й  сама)))

19.09.18


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807202
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 19.09.2018


А НА ПОРІГ СТУПИЛА ОСІНЬ.

А  на  поріг  ступила  тихо  осінь...
Позолотила,  все  ще,  літній  сад,
Рясні,  та  прохолодні  срібні  роси
Омили  вже  достиглий  виноград.

Рум"яні  яблука  загупали  у  трави,
Горіхи  по  доріжці  стукотять,
А  сонечко,  по  літньому,  ласкаве
Милується  як  журавлі  летять.

Барвисті  айстри  голови  схилили
Й  розповідають  чорнобривцям  сон,
Що  ще  діждуться  вони  літню  зливу,
А  осінь  ще  не  все  взяла  в  полон...

Та  день  за  днем  все  більше  лист  жовтіє,
І  кожен  ранок  холодніші  роси...
Ще  літо  бабине  так  мило  душу  гріє,
Та  володіє  світом  золотава  осінь.

19.  09  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807196
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 19.09.2018


УСЕ ЗАБУДЕТЬСЯ…

Усе  забудеться,  усе  переживеться...
Твій  сум  розвіється  неначе  дим...
Душа  замучена  до  сонця  посміхнеться
І  милуватиметься  небом  голубим.

А  ти  розправиш  свої  руки-крила,
І  полетиш  прямісінько  до  хмар
Й  здивуєшся,  що  все-таки  зуміла,
Й  що  скинула  з  душі  весь  свій  тягар.

А  там  у  хмарах  залиши  минуле.
Не  згадуй    більше  про  лихі  часи.
Ти  не  забула  все...  звичайно  не  забула,
А  хочеш  -  у  щоденник  запиши.

Колись  відкриєш  зошит...  прочитаєш
І  знову  в  спогадах  усе  переживеш...
Це  ти  сьогодні  все  це  пам"ятаєш,
А  час  багато  з  пам"яті  зітре.

Ну  а  сьогодні  посміхнися  долі,
Махни  крилом,  забудь  що  ще  болить,
Воно  загоїться...  ти  полетиш  на  волю,
Найголовніше  -  проживи  цю  мить.

15.  09.  18






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806754
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2018


СИЛЬНА ЖІНКА.

Думаєте  сильна  жінка  не  плаче?
А,  може,  і  душа  у  неї  не  болить?
На  людях  вона  радісна  одначе
У  серці  біль,  такий  вбиваючий,  сидить.

А  знаєте,  як  іноді  ночами
Вона  вдивляється,  задумано,  в  пітьму
І  біль  у  зошиті  записує  славами,
Та  зовсім  не  про  те,  що  на  яву.

А  зранку,  взявши  посмішку,  як  зброю
Іде  і  посміхається  усім,
Щоби  ніхто  не  бачив  її  болю,
Й  порадами  не  докучав  її.

Так  день  за  днем,  лиш,  змінюючи  маску,  
Й  ховаючи,  у  посмішці,  жалі
Вона  вже  і  сама  повірить  в  казку
В  ту  саму,  що  писалась  у  пітьмі.

І  ніч  так  більше  душу  не  тривожить,
А  посмішка  вже  справжня  на  вустах,
Вона  прорветься...  все  на  світі  зможе
І  знову  все  запише  у  віршах.

Ще,  іноді,  поплаче  сильна  жінка,
Ховаючи  за  маскою  сльзу,
Перегорне,  життя  свого,  сторінку,
Нераз  іще  потрапить  під  грозу.

Та  мрія  не  дозволить  скласти  крила,
З  новими  віршами  напишеться  сторінка...
Вона  ще  буде  у  житті  щаслива
І  вже  не  сильна,  а  звичайна  жінка.

20.  08  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803884
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 21.08.2018


ЗОРЯ

Підняла  голову,  а  там  мільйон  зірок...
Чиясь  погасла,  а  чиясь  горить...
Чиясь,  лиш  тільки  почала  світити,
Для  іншої  лишилась  тільки  мить.

А  зорі  світять,  світять  і...  згасають.
То  падають  на  землю,  то  горять  до  тла.
Дивлюсь  на  них...  свою  зорю  шукаю,
Бо  десь  між  ними  є  й  моя  зоря.


І  ваші  є...  їх  так  багато  в  небі...
І  знову  впала  зірка  до  землі.
Чому  ж,  нам  людям,  так  багато  треба?
Чому  не  дякуємо  за  прожиті  дні?

Чому  кудись  постійно  поспішаєм,
Й  не  помічаємо  сторонньої  біди?
Адже  ніхто-ніхто  не  знає,
Коли  його  зоря  у  небі  догорить...

17.  08.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803509
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2018


ДІАЛОГ…

-Не  спиш?
-Не  сплю...
-Що  не  дає  спокою?
-Думки  докучливі  у  голові  гудуть:
Все  думаю,  як  добре  було  вдвох...з  тобою
А  може  спробуємо  долю  обмануть?

-Та  ні...  не  спробуєм...
Її  не  обманути.
І  мою  душу  більше  не  шматуй.
Забути  все...  пошвидше  все  забути...
А  хочеш,  біль  мій,  хоч  тепер  відчуй.

-А,  може  завтра,  впустиш  в  своє  серце?
-Ні,  не  впущу...  бо  ти  і  досі  там...
Ти  там  давно  і  сердься  чи  не  сердься,
Але  свого  тобі  я  більш  не  дам.

-А  як  же  я?
-Не  знаю,  якось  будеш...
Тобі  не  вперше,  в  тебе  так  завжди.
-Невже  мене  ти  більше  вже  не  любиш?
-Люблю...  тому  і  в  душу  більше  не  сміти.

14.  08  18.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803130
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2018


УСЕ ТАК ПРОСТО.

Усе  заплутано  і  все  занадто  просто...
Одна  і  таж  історія  мільйон  разів.
Можна  пробачити,  а  ще  забути  можна...
Й  не  витрачати  надаремно  слів.

Усе  так  просто  й  одночасно  складно.
Не  перші  й  не  останні...  так  як  всі.
І  не  потрібні  нічиї  поради,
І  співчування  не  потрібні  нічиї.

Все,  що  стається,  так  повинно  статись.
І  хай  не  вірний  зробимо  ми  крок,
Лиш  тільки  не  потрібно  забувати,
Що  буде  саме  так,  як  хоче  Бог.

14.  08.  18



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803107
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 14.08.2018


А Я ЩАСЛИВА…

А  я  щаслива...  Так,  недивлячись  на  все
Я  маю  здатність  вірити  й  любити...
Я  можу  бачити,  ходити,  говорити,
Спостерігати,  як  весна  цвіте.
Як  літо  променем  вигладжує  поля,
Як  сіно  косить,  квіти  доглядає,
А  потім  їх  росинками  вкриває
І  як  від  цього  посміхається  земля.
Як  осінь  стелить  стежку  жовтим  листом,
Збирає  груші  й  яблука  в  саду
І  ніжно  трусить  сливу  молоду,
Калину  пишну  одягне  в  намисто.
Повіє  вітер...  снігом  замітає
Сади,  поля,  дороги  і  стежини
І  лиш  червоні  грона  горобини
Як  згадка,  що  життя  усеж  триває...

І  я  щаслива...  хай  душа  болить...
Усе  мине  й  сніги  усі  розтануть,
А  в  серці  квіти  лиш  тоді  зів"януть,
Коли  моя  свіча  у  небі  догорить.

03.  08.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801804
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 03.08.2018


ПІШЛА…

Пішла,  а  серце  й  душу  не  забрала.
Пішла  й  закрила  двері  назавжди
І  неважливо,  що  душа  кричала,
Важливо  те,  що  ти  мене  не  зупинив.

Важливо,  що  тобі  усе  байдуже...
Була  й  була...  пішла  -  нехай  іде...
І  серце  не  страждає  і  не  тужить,
Чи,  просто,  впертість  тобі  жити  не  дає.

А  я  зумію  жити  і  без  тебе...
І  цю  історію  у  пам"ть  запишу-
Тоді  змогла  б  я  прихилити  навіть  небо...
Тепер  до  свого  світу  не  впущу.

Пішла  і  втратила  того,  кого  любила...
Але  мене  не  мучить  каяття,
Тому,  що  ти  залишивсь  без  тієї,
Яка  тебе  любила  більше  за  життя.

01.  08.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801601
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2018


ОСТАННІЙ ДЕНЬ ЛИПНЯ…

Останній  день  липня  заплакав  дощами,
Так  гірко  заплакав,  аж  серце  болить.
Тримай  мене  міцно  своїми  руками,
Щоб  в  серці  назавжди  лишилась  ця  мить.

А  сльози  липневі  по  шибці  зкотились,
Останній  день  липня  прощався  й  прощав,
А  в  пам"яті  нашій  лиш  спогад  лишився,
Як  липень  дощами  кохання  змивав.

Усе  переходить  і  час  неодмінно
Розставить  події  на  свої  місця
І  буде  в  кохання  ще    бабине  літо
Бо  справжнє  кохання  немає  кінця....



І  не  кажи  мені,  що  серпень  на  порозі,
Що  швидко  так  минає  наше  літо...
І  зупинити  ми  його  не  в  змозі,
Ми  часу  плин  не  в  змозі  зупинити.

30.  08.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801532
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2018


НЕ ЗУМІВ

Я  думала,  що  ти  найкращий  в  світі,
А  ти  такий  же  самий,  як  усі...
І  я  зумію  більше  не  любити,
Повір,  я  знайду  сили  у  собі.

Я  вірила,  надіялась  ,  чекала,
А  ти  як  всі  у  душу  наплював.
Я  мріями  у  небеса  злітала,
Ти  ж  моїм  мріям  крила  обламав.

Я  так  хотіла  бути  лиш  з  тобою,
Та  не  судилось...  доля  не  моя.
І  серце  розривається  від  болю,
Від  болю  розривається  душа.

Я  думала,  що  ти  один  на  завжди,
А  ти,  як  вітер,  тільки  нашумів.
Про  біль  тобі  ніколи  не  розкажу...
Ти  ж  не  зумів  найкращим  бути...  не  зумів.

29.07.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801197
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2018


УСЕ МИНАЄ…

Усе  минає  і  усе  проходить...
Щось  забувається,  щось  в  пам"яті  назавжи,
А  сонце  як  сходило,  так  і  сходить,
І  знову  втомленою  нічка  спати  ляже.
А  там  світанок  променем  торкнеться,
Росою  вмиє  сонні  оченята...
І  знову  день  у  воза  запряжеться,
Щоб  потім  вечора  гуляку  зачекати.

Світанок...  Сонечко  на  сході
Туманом  вкрите,  наче  пеленою...
Усе  минає  і  усе  проходить,
Щось  забувається,  щось  не  дає  спокою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800969
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2018


ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ

Все  буде  добре...  неодмінно  буде.
І  сонечко  засяє  в  небесах,
І  промінці  свої  розкине  всюди,
А  до  оселі  завітає  щастя  птах.

Все  буде  добре,  чуєш,  неодмінно...
Твій  власний  світ  позбавиться  вагань
І  ти  одного  разу  раз  й  на  завжди
Позбавишся  від  смутку  і  страждань.

Розправиш  свої  сильні  руки-крила
І  полетиш  до  мрії,  до  мети...
І  закричиш  на  цілий  світ:  "ЩАСЛИВА"
Й  найщасливіша  в  цьому  світі  ти.

Все  буде  добре...  буде  так  як  хочеш.
І  мрія  здіЙсниться,  і  сни  найкращі  теж.
Ти  зможеш  все,  ти  все  на  світі  зможеш...
І  щастя  вже  не  буде  мати  меж.

21.  07.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800188
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 21.07.2018


ТАКА РОЗМОВА НАЧЕ ЛІК…

Я  часто  розмовляю  з  Богом...
Ні,  не  молюся...  просто  розмовляю.
Розказую  як  цілий  день  пройшов,
Й  про  те,  що  від  прийдешнього  чекаю.

Я  з  Ним  своєю  радісттю  ділюсь...
Про  біль  розказую,  що  душу  рве  ночами...
Що  над  собою,  іноді,  сміюсь,
А  іноді  вмиваюся  сльозами.

Ще  про  любов  свою  я  розкажу
І  про  кохання,  що  так  серце  зігріває.
Ми  без  любові  так,  як  квіти  без  дощу,
А  без  кохання...  і  душа  вмирає.

Про  все  скажу;  про  мрії,  про  жалі...
Хоч  Бог  усе-усе  про  мене  знає.
Але  така  розмова  наче  лік...
Вона.  як  сповідь,  душу  й  тіло  очищає.

9.  07.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799651
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 17.07.2018


ТЕБЕ ЛЮБИТИ….

Тебе  любити  -  щастя  найбільше,
Цілувати  очі  твої  і  уста...
Кожного  разу  слухати  тишу
І  п"яніти  від  сухого  вина.

Тебе  любити  -  найбільша  радість.
Чекати  з  роботи,  готувати  сніданок,
Дивитись  в  майбутнє  і  чекати  на  старість,
І  дякувать  Богу  за  ніч  і  за  ранок.

Дивитисья,  як  косиш  траву  неслухняну,
Дітей  глядіти,  чекати  онуків...
І  як,  після  сварки,  шепочеш:  "Кохана".
Тебе  любити  -  найсолодша  мука.

27.  06.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797278
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2018


ЦІНУЙ ЯКЩО ЛЮБИШ

Цінуй  якщо  любиш...
Бережи  як  кохаєш...
Бо  життя  не  збагненне,  а  часом  й  важке.
І  ніхто,  повір...  ніхто  не  знає
Які  нам  судились  дороги-стежки.
Кохати  когось  -  це  величне  й  таємне,
Пригорнутися  ніжно  до  Його  плеча
А  ще  краще  коли  кохання  взаємне,
Тоді  щастя  без  крил  підніме  в  небеса.
Бережи  як  кохаєш  і  цінуй,  якщо  любиш,
А  ще  більше  цінуй,  коли  люблять  тебе.
Все  проходить  як  сон,  щось,  можливо,  й  забудеш...
Лиш  з  коханням  людина  повноцінно  живе.

27.  06.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797276
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2018


ЗАБЛУКАВШЕ КОХАННЯ

Заблукавше  кохання  повернулося  в  серце.
І  засяяли  очі,  і  душа  розцвіла.
Запізніле  кохання,  наче  знову,  уперше,
Наче  юності  знову  повернулась  пора.

Не  біжи,  не  спіши,  не  прискорюй  події...
Не  біжи,  не  спіши,  нехай  звикне  душа.
Нехай  втомлене  серце...  хай  воно  зрозуміє,
Що  у  нього  тепер  зовсім  інше  життя.

Заблукавше  кохання  повернулось  додому,
Перепливши  ріку  і  найглибші  моря...
Заблукавше  кохання  подолало  утому
І  з`єдноло  у  пару  зачерствілі  серця.

Не  біжи,  не  спіши,  не  прискорюй  події.
Нехай  звикне  душа  до  кохання  того...
Нехай  втомлене  серце...  хай  воно  зрозуміє,
Що  нарешті  знайшлася  половинка  його.

17.06.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796155
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2018


МІЙ АНГЕЛЕ.

Мій  Ангел!  Знову  вечір  на  порозі
І  я  молюся,  звівши  очі  до  небес.
Душа,  немов  у  клітці,  б`ється  у  тривозі...
Чомусь  так  важко  нести  власний  хрест.

Дай  трішки  сили  йти  по  тій  дорозі,
Щоб  не  спіткаючись  добратись  до  мети,
Брехню  від  правди  відрізнити  була  в  змозі...
Дай  сили!  А  гріхи  мені  прости.

Мій  Ангеле!  Молюсь  до  тебе  слізно.
А  ще...  за  все  я  дякую  тобі.
Й  дозволь,  мій  Ангеле,  допоки  ще  не  пізно...
Дозволь  в  гріхах  покаятись  мені.

17.  06.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796153
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 18.06.2018


ПОДЯКУЮ… І ПОПРОШУ ПОРАДИ.

Побути    б  наодинці  із  собою...
Щоб  тільки  вітер  ніжно  плечі  обіймав.
І  щоб  думки  ніхто  не  розганяв,
І  щоб  душа  очистилась  сльозою.

Щоб  все  покласти  на  свої  місця  -
І  кожну  справу  на  свою  поличку,
А,  може,  трішечки  змінити  звичку,
Відмовитись  від  "гострого"  слівця.

Згадати  все...  обдумати  життя...
Чи,  краще,  змусити  пошвидше  все  забути...
Все  що  було  -  уже  не  повернути
Хоч  іноді  тривожить  каяття.

Але  минуле  марним  не  було;
Хтось  досвіду  додав,  хтось  змусив  жити,
А  хтось  навчив  кохати,  вірити,  любити
І  підіймати  келиха  з  вином.

На  самоті  молитву  прокажу...
Подякую...  і  попрошу  поради...
Брехню  солодку  від  гіркої  правди-
Уміння  відрізнити  попрошу.

11.  06.  18


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795247
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2018


ЩАСЛИВІ ЛЮДИ.

Як  виглядають  у  житті  щасливі  люди,
Коли  те  щастя  без  усяких  меж.
Коли  воно  вже  розійшлось  повсюди,
Коли  сягнуло  до  самих  небес?

Коли  у  вранішній  росі  воно  і  у  вечірніх  зорях,
В  ромашках  польових,  трояндовій  імлі,
Коли  те  щастя    не  вміщається  в  долоні
Його  розсіють  по  усій  землі....

Як  виглядають  у  житті  щасливі  люди?
Які  думки  рояться  в  їхній  голові?
...Але  вони  нікого  не  осудять-
У  них  своє  життя...  світи  свої.

А  ще  вони  радіють  кожній  днині;
Чи  за  вікном  дощі,  чи  пролітає  сніг...
У  них  в  очах  такі  горять  іскринки,
Що  здатні  розтопити  в  серці  лід.

Щасливі  люди  пишуть  свою  казку...
Щасливі  люди  вірять  у  дива...  
А  ще  щасливі  не  вдягають  маски-
У  щастя  масок  взагалі  нема.

1.  06.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794056
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2018


ВАРТО…

А  знаєте...  варто  чекати...
І  варто  вірити  в  диво...
Варто  надіятись,  варто  кохати-
Тоді  й    за  спиною  крила.

Варто  прощати  й  кривду  забути,
Казку  свою  написати.
Інколи  варто  і  зраду  відчути,
Щоб  потім  ще  більш  цінувати.

Варто  спідкнутись  і  впасти  до  болю.
Варто  й  зронити  сльозинку.
З`їсти  завчасно  свою  жменю  солі,
Щоб  медом  полити  скоринку.

А  знаєте  -  варто  на  диво  чекати
Чи,  може,  це  диво  творити...
Варто  любити...  варто  кохати,
І,  просто,  на  світі  жити.

11.  04.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787083
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2018


НІЧОГО НЕ БУВАЄ ВИПАДКОВО…

Вже  квітень  заквітчав  свої  права,
Зазеленілося  усе  довколо.
І,  навіть,  стара  вишня  ожила,
А  знаєш,  ожила  не  випадково...

   Вишня  білим  цвітом  зацвіла,
   Білим  цвітом  стежечку  покрила.
   І  любов  у  серці  ожила,
   І  немов  здійнялася  на  крила.
   (  А  кохання  душу  полонило).
   Вишня  білим  цвітом  зацвіла
   Вкрилася  стежина  білим  цвітом
   І  любов  у  серці  ожила,
   Серцю  захотілося  любити.

Бо  випадковостей  в  житті  нема...
Нічого  не  буває  випадково.
З  тобою  ми  зустрілись  не  дарма,
Зустрітись  мали  ми  обов`язково.


Квітками  замаїлась  вся  земля
І  посхиляли  голови  нарциси,
Почулись  переспіви  солов`я  -
Це  так  весна  мою  любов  колише.

А  стара  вишня  буйно  зацвіла,
Хоч  стільки  років  в  самоті  дрімала.
І  стане  ця  щасливою  весна,
Весна  мені  любов  подарувала.

10.  04.  18.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787014
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2018


ОБЛІТАЄ ЦВІТ ВИШЕНЬ…

Облітає  цвіт  вишень  до-долу,
Застеляючи  стежку  в  саду.
Я  до  тебе  спішу  на  розмову,
Я  на  зустріч  з  тобою  спішу.

І  мені  не  кажи,  що  не  любиш,
Про  розлуку  мені  не  кажи,
У  очах  твоїх  бачу  я  смуток
І  твій  голос  зрадливо  дрижить.

ПРИСПІВ;
Добре  знаю  -  мене  ти  кохаєш,
Добре  знаю,  що  любиш  мене.
Хай  вишневий  цвіт  облітає,
А  кохання  ще  довго  цвіте.

Облітає  додолу  цвіт  з  вишень,
Як  сніжинка,  спинивсь  на  долоні.
І  не  стане  любов  колишня-
Перетвориться  в  вишні  червоні.

Йдем  з  тобою  по  білому  цвіту,
Білим  килимом  встелена  доля.
І  повір,  що  не  гріх  любити,
А  кохання  -  це  й  є  Божа  воля.

ПРИСПІВ.

Вже  осипавсь  цвіт  вишень  до  долу,
Вітер  в  вітах  неначе  затих,
Він  підслухав  всю  нашу  розмову
Й  постелив  нам    до  щастя  рушник.

І  хай  стежечка  вкрилася  цвітом,
І  хай  втратила  вишня  красу,
Ми  з  тобою  милуємось  літом,
Зберігаючи  в  серці  весну.

10.  04  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786854
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.04.2018


ГІЛОЧКО ВЕРБОВА

Гілочко  вербова,  листячко  зелене,
Хай  усе  погане  за  водою  плине,
Подаруй  вербичко  мудрості  і  сили,
Щоб  жили  в  здоров*ї,  щоб  жили  у  мирі.

Дай  нам  сили  Страстний  тиждень  пережити:
У  гріхах  покаятись,  Паску  посвятити.
Щоби  нас  простили,  щоб  і  ми  прощали.
Щоб  Христа-Ісуса  разом  прославляли.

Гілочко  вербова,  котики  пухнасті,
Подаруй  нам  радість,  подаруй  нам  щастя.
Наче  сніг  під  сонцем,  хай  наш  ворог  згине
Хай  весна  принесе  мир  до  України.

31.03.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785404
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 31.03.2018


Я ТАКА ЩАСЛИВА

Шепочуть  зорі:"  Не  сумуй,  все  буде  добре.
Минає  день,  минає  ніч  і  сум  минеться"
Недарма  ж  кажуть  люди  в  цілім  світі:
Усе  що  робиться,  на  краще  все  стається.
Шепоче  вітер,  заколісує  гілками,
А  ти  цю  тишу  слухаєш  і  плачеш...
Просто  від  того,  що  живеш  в  цім  світі,
Що  відчуваєш,  любиш,  серцем  бачиш.
Шепоче  ранок,  мов  зорю  колише...
Неначе  срібло,  впали  в  трави  роси.
Шепочуть  верби,  голови  схиливши,
А  вітер  розплітає  їхні  коси.
І  кожен  день  вклоняється  світанком.
І  цілий  світ,  тобі  дарує  диво...
Йдучи  росою,  молодим  серпанком
Собі  шепочеш:  "  Я  така  щаслива".

28.  03.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784852
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018


СЛОВА…

Слова  ховаються  глибоко  в  серці,
А  потім  б`ють  на  зовні  джерельцями.
Черпаю  їх  руками  і  відерцем,
А  чи  наспівую,  тихесенько,  піснями.
То  тихий  сум,  то  туга,  то  любов,
Чи  заполонить  світ  кохання  сила-
Візьму  у  руки  олівця  і  знову,  й  знов
Пишу  слова...  і  я  така  щаслива.
Слова  на  аркуші,  на  серці,  на  душі.
Слова  лягають  рівними  рядками...
Палає  полум`я    чарівної  свічі
І  неповторними  стають  вони  віршами.

21.  03.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783621
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2018


ВСЕ НАПИСАНО НА НЕБІ

Якби  минуле  можна  повернути...
Чи  я  б  хотіла  щось  змінити,  щось  забути?

Чи  обійшла  б  свою  я  долю  іншими  стежками,
Користувалася  б  чи  іншими  словами?

Та  ні,  вчинила  б  так,  як  все  і  відбувалось...
Так  само  вірила  б,  так  само  б  закохалась.

Нічого  б  я  не  змінювала  в  долі,
Хоч  там,  в  минулому,  всього  було  доволі...

Було  багато  смутку  і  страждання,
А  також  були  друзі  і  кохання...

Були  ще  сльози  радості  і  горя...
Встелялись  хмари  і  світили  зорі.

Мело  снігами  й  цвітом  посипало,
І  ніч  росою  покривала  трави...

І  хай  не  так  все  склалось,  як  хотілось,
Але  якщо  б  змогла,  якщо  б  змінила?

То  зовсім  іншою  була  б  моя  дорога...
У  мене  б  сина  не  було  такого,
 
У  мене  не  було  б  такої  доні,
Та  їхнього  тепла  в  моїх  долонях.

Все  сталось  саме  так,  як  мало  бути-
Когось  судилось  стріти,  а  когось  забути.

Когось,  можливо,  й  не  побачу  більше,
Когось  згадаю  у  своєму  вірші...

Але  все  буде  так,  як  нам  судилось
І  ми  надалі    будем  вірити  у  диво...

І  будем  впевнені,  що  творимо  для  себе...
Насправді  ж  все  написано  на  небі.

13.  03.  18


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782067
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2018


БУДИНОК ІЗ ПІСКУ

Так,  ти  сподобавсь,  але  що  я  вдію
Коли  обручка  на  твоїй  руці...
Тому  про  тебе  навіть  і  не  мрію.
Бо  із  піску  будинки  не  міцні.

Навіщо  все  й  кому  від  того  краще,
Коли  сім`я  у  тебе  -  ти  чужий...
Не  буде  щастя,  коли  поряд  плачуть-
Тож  більше  про  кохання  не  кажи.

Мою  сім`ю  також  колись  розбили...
Мої  надії,  мрії,  почуття,
А  я  не  можу  витрачати  сили,  
Щоб  зруйнувати  ще  комусь  життя.

26.  02.  01.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781386
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018


ПОДРУГАМ ДИТИНСТВА.

Не  все  збувається,  про  що  так  довго  мріяли.
Ось  й  наші  з  вами  мрії  не  збулись.
А  пам`ятаєте,  як  ми  колись  надіялись?
Згадайте,  як  дружили  ми  колись.

Невже  так  легко  дружбу  розірвати?
Адже  не  так  хотіли  з  вами  ми
Та  доля  всеж  інакше  вирішає,
Й  ніщо  не  змінить  течію  ріки.

Згадайте  наші  перші  танці,
Перше  побачення  і  перші  ті  слова,
Перше  кохання,  перший  поцілунок,
Як  в  наші  душі  грянула  весна...

А  перший  біль  загубленого  щастя?
Гіркі  ті  сльози  на  своїм  плечі...
Чому  ж  так  легко  з  вами  розійшлися,
Куди  поділись  мрії  золоті?

Ми  мріяли  стрічатися  сім`єю,
А  навіть  на  весіллях  не  були...
Та,  думаю,  минуле  не  забулось,
Адже  воно  лишилось  назавжди.

І  якби  ваші  доленьки  не  склались,
Але  минуле  все  одне  і  теж.
Живіть  щасливо,  подруги  дитинства
І  щастя  ваше  буде  хай  без  меж.

31.  05.  01

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779921
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 02.03.2018


ПРОЩАЙ БАБУСЮ

Не  тільки  радісно  в  житті  буває,
Стає  похмурим  навіть  літній  день.
І  кожен  раз  хтось,  тай  когось  втрачає,
А  ми  сьогодні  втратили  тебе.

І  ти  пішла  від  нас,  рідненька,
Так  нам  бракує  твоїх  теплих  слів...
Ти  нам  бабуся,  прабабуся,  ненька,
Та  більш  ніколи  ти  не  прийдеш  в  дім.

Ти  віднайшла  сій  опочинок,  де  навіки
Запанували  спокій  й  тишина
І  не  зустрітися  нам  більше  в  цьому  світі,
Ти  в  далечінь,    у  інший  світ  пішла.

Й  так  боляче,  чомусь,  нам  з  цим  змиритись,
Що  більш  ніколи  в  гості  не  прийдеш,
Що  не  зустрінеш  нас  у  своїй  хаті,
Не  поцілуєш  нас,  не  обіймеш.

Прощай  рідненька,  спочивай  із  Богом...
Та  всеж  не  вірю,  що  усе  це  так...
Закінчилась  твоя,  в  житті,  дорога...
Хоч  інколи  з`являйся  в  наших  снах.

2004

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779919
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 02.03.2018


А Я ПИСАТИМУ…

А  я  писатиму  й  надалі  про  життя,
Але  тепер  без  темних  барвів  та  без  болю.
В  минуле,  знаю,  вже  немає  вороття,
Тож  і  минулому  тривожити  я  не  дозволю.

А  я  писатиму  й  надалі  про  життя-
Про  майбуття,  а  ще  про  свої  мрії.
Про  те,  що  вже  закінчилась  війна,
І  там,  на  Сході,  вже  пшеницю  сіють.

Ніхто  не  їде  більше  за  кордон,
Дітей  не  віддають,  не  викидають,
Цінується  і  чесність  і  любов,
Батьків  шанують,  старість  поважають.

Вже  на  полях  не  квітнуть  бур`яни,
А  ярина  зеленим  оксамитом,
Крислаті  соняхи    "поперли"  до  гори,
В  задумі  шелестить  вусате  жито.

А  я  писатиму  й  надалі  про  життя-
Про  щастя  в  сім`ях,  злагоду  в  родинах...
Останнім  подихом  повіяла  зима...
З  весною  прийде  мир  на  Україну.

25.  02.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779023
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 25.02.2018


КОХАННЯ І ЖИТТЯ.

Кажуть,  щастя  любить  тільки  тишу,
Тому  ми  в  двох  і  тиша  навкруги.
А  сумніви  на  вітах  заколишу
І  ми  з*єднаєм  наші  береги.
Я  своє  літо  не  віддам  нікому,
Твоє  кохання  в  серці  збережу.
І  хай  вже  осінь  не  далеко  від  порогу,
Свою  любов  лише  тобі  несу.
Усе  тобі...  і  все  б  життя  з  тобою...
Хоч  доля-річка  розділила  береги,
Та  ми  зуміємо  переконати  долю
І  вже  довіку  поряд  будем  йти.
Лиш  ти  і  я...  і  хай  говорять  люди  -
Осуджують,  пліткують,  гомонять...
Та  день  за  днем  й  вони  про  все  забудуть...
А  нам  залишиться  кохання  і...  життя.

23.02.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778681
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2018


ОСВІДЧЕННЯ ( на замовлення)

Кажуть  -  немає  кохання  на  світі,
Кажуть  -  все  це  дурня....
Та  як  можна  тебе  не  любити,
Як  же  жити  без  тебе  щодня?
Я  люблю  твої  очі,  слова  твої  ніжні,
Я  молюся  на  твій  ніжний  стан.
Моя  мила,  найкраща  у  світі-
Я  нікому  тебе  не  віддам!!!
 І  я  хочу  з  тобою  по  щасті
Йти  разом  однією  стежиною,
Тож  сьогодні  прошу  тебе  ЛЮБА-
Будь  на  віки  моєю  дружиною.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776977
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2018


Я НЕ ЧЕКАТИМУ…

Я  не  чекатиму,  коли  дощі  пройдуть...
Я  вчуся  танцювати  під  дощами.
Я  промінь  сонячний  між  хмарами  знайду
І  обплету  його  барвистими  квітками.

Я  не  чекатиму,  коли  мине  гроза...
Наввипередки  з  громом  заспіваю.
Нехай  дощами  плачуть  небеса,
А  я  сльозу  у  посмішці  сховаю.

Я  не  чекатиму,  коли  мине  зима,
А  напишу  сніжинками  "ЩАСЛИВА"
Минає  все...  так  і  життя  мина.
Тож  треба  жити  й  вірити  у  диво.

02.  02.  18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774785
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 02.02.2018


ВИ ЧУЄТЕ, ЯК ПЛАЧЕ УКРАЇНА?

Ви  чуєте,  як  плаче  Україна?
Вже  вкотре  загуділи  дзвони  над  селом,
Вже  вкотрий  раз  хоронить  свого  сина...
І  знову  мати  землю  б*є  чолом.

Герой,  герой...  Герої  не  вмирають...
Герої  ні  -    у  небо  йдуть  СИНИ  !!!
Своєю  кров*ю  землю  поливають,  
А  ми  її  скропляємо  слізьми.

Не  висихають  сльози,  сиплять  "ГРАДи"...
Вже  в  кожному  селі  нові  хрести...
Сини  в  руках  тримають  автомати,
Щоб  їхні  діти  з  квітами  росли.

А  в  мережі  вже  знову  нове  фото...
Навіки  згасла  вже  чиясь  зоря....
Везуть  у  домовині  сина  вкотре???
Сльозами  плаче  небо  і  земля...

Ви  чуєте,  як  плаче  Україна?
І  як  сміється  за  спиною  звір?
Ви  чуєте,  як  плаче  Україна  ???
...І  знову  в  небі  стало  менше  зір....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774758
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2018


ПОВІРИТИ У МРІЮ…

А  я  завжди  була  твоя...
З  тих  самих  днів,  саме  з  того  моменту
Коли  ти  гостем  завітав  в  моє  життя,
Усе  тоді  розбив...    розбив  до  щенту.
Хоч  і  жила  в  своїх  тісних  світах
Знаходивсь  час  подумати  й  про  тебе...
З  тобою  я  літала  наче  птах,  
Я    бачила  яке  на  колір  небо.
Чомусь  здавалось,  що  з  тобою  я  -  це  я...
І  знову  мріями  у  небеса  летіла,
В  твої  обійми  рвалася  душа,
Але  у  клітці  зачинили  тіло.
І  так  проходять  дні,  минає  час,
Нічого  не  міняється  з  роками
Є  просто  "Я"  і  "ТИ"...  немає  нас...
Тиняється  кохання  між  світами.
Та  я  молюсь...  молюся  до  небес
І  в  серці  бережу  свою  надію-
Я  знаю  ти  прийдеш  та  обіймеш-
Важливо  лиш  -  повірити  у  мрію.

24.  12.  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767931
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2017


В АВТОБУСІ ЩАСЛИВА ЇДЕ ЖІНКА.

В  автобусі  щаслива  їде  жінка-
Усмішка  на  губах,  в  очах  зірки.
В  її  житті,  мабуть,  нова  сторінка,
Напевне  щастя  доторкнулось  до  руки...

Вона  закрила  очі,  мов  дрімає,
Та  щастям  випромінюють  уста.
Вона  не  спить,  а  з  мріями  літає...
Вона  така  і  грішна  і  свята.

В  автобусі  щаслива  їде  жінка...
Їй  серце  зігріває  ніжний  щем,
В  її  житті,  мабуть,  нова  сторінка,
В  руках  букет  прекрасних  хризантем.

11.12.  7

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765470
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2017


Я ВІРЮ В МРІЮ…

Життя  так  швидко  пробігає  шлях,
Що  не  встигаєм  навіть  оглядітись.
На  скронях  засріблилась  сивина
І  вже  попідростали  діти.

Минула  юність,  молодість  минає,
Й  ніколи  не  повернеться  назад.
Не  знаємо,  що  далі  нас  чекає,
Та  без  твого  кохання  в'яне  сад.

І  день,  і  ніч,  і  ранок  у  росі-
Годинник  витанцьовує  по  циферблаті...
Ми  все  чогось  чекаємо  в  житті
І  щастя  виглядаємо  по  даті.

Минула  юність,  молодість  минає,
Й  ніколи  не  повернеться  назад.
Не  знаємо,  що  далі  нас  чекає,
Та  без  твого  кохання  в'яне  сад.

І  хай  там  що...  я  мрією  живу.
Я  вірю  в  мрію  і  вона  здійсниться.
Я  знаю  -  скоро  щастя  обійму
І  вже  не  відпущу  свою  синицю.

Минула  юність,  молодість  минає,
Й  ніколи  не  повернеться  назад.
Не  знаємо,  що  далі  нас  чекає,
Та  без  твого  кохання  в'яне  сад.

09.  12.  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765014
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2017


БОГ ЦЕ ЩАСТЯ ДЛЯ НАС БЕРІГ

Я  на  крилах  до  тебе  лечу,
А  з  тобою  у  небо  злітаю.
Тебе  бачу  в  краплинках  дощу,
В  сяйві  зір  тебе  виглядаю.
А  в  очах  твоїх  бачу  любов-
Справжню,  ніжну,  як  сонце  гарячу.
Й  твої  губи  цілуючи  знов,
Я  від  щастя  мало  не  плачу.
Хай  так  буде  завжди...  цілий  вік.
Хай  від  щастя  очі  палають-
Бог  це  щастя  для  нас  беріг,
Він  же  знає  як  ми  кохаєм.

22.  11.  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761876
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2017


ДОЧЕКАЮСЯ СВОГО.

Ось  так  і  я  пишу  для  себе  долю,
Спочатку  в  мріях,  потім  у  віршах.
Щось  навигадую  собі,  що  аж  до  болю,
А  щось  побачу  в  швидкоплинних  снах.

Щось  у  молитві  попрошу  у  Бога,
А  щось  намрію  в  тихій  самоті.
І  стане  легшою  життєва  та  дорога,
Тому  що  з  мрією  йти  легше  по  житті.

По  вірі  нашій  нам  усе  дається,
А  ось  і  щастя  стукає  у  вікно...
І  знову  серце  швидко-швидко  б'ється.
Я  ЗНАЮ  -  дочекаюся  й  свого.

03.  11.  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758539
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2017


Я ПРОСТО ДЯКУЮ УСІМ

А  я  сьогодні  дякую  усім,  хто  мого  світу
Навіть  думкою  торкався.
Хто  з  чистим  серце  йшов  до  мене  в  дім,
Хто,  просто,  зранку  щиро  привітався.

Життя  ж  важке  й  самому  не  пройти...
Завжди  потрібна  чиясь  допомога.
Хоча,  свій  хрест  самі  ми  мусимо  нести,
Та  з  Семеоном  легша,  всеж,  дорога.

А  як  всього  багато  відбулось...
І,  часом,  слово  добре  рятувало  .
Хтось,  в  час  важкий,  своє  підклав  плече,
А  хтось,  всього  лиш,  посміхнувсь  ласкаво.

Було  усе  і  дощ,  і  буревій,
Але  про  це  і  згадувать  нетреба.
Сьогодні  у  своїм  вірші
За  всіх...  за  все  подяку  шлю  до  неба.

Я  дякую  хорошим  лікарям,
Їх  звати  просто  -  Леся  і  Тамара.
За  ними  не  одне  врятоване  життя-
Від  мої  доньок  відганяли  хмари.

І  хай  говорять  без  грошей  ніяк...
Не  все  й  не  всі  -  це  я  напевне  знаю.
Бо,  коли  "ЛІКАР"  -  ЦЕ  У  СЕРЦІ  ЗНАК,
Він  цим  живе  і  він  не  вимагає.

Хороші  люди  завжди  є,  й  були,
І  світ  тримається  на  доброті  й  любові.
Хто  знає  чи  сьогодні  й  ми  б  жили,
Якби  довколо  не  було  Героїв.

А  ще  я,  Вікторе,  подякую  тобі
За  те,  що  ти  живий  вернувсь  до  дому.
Що  там  на  сході,  на  передовій  
Ти  перебув  і  горе,  і  утому.

По  віку  ти  для  мене-  менший  брат,
А  як  для  нас  зробив  багато  нині  -
Три  роки  у  АТО-  ГЕРОЙ-СОЛДАТ,
Я  низько  кланяюсь  батькам  твоїм  й  дружині.

Я  дякую  усім  хто  повернувсь,
І  тим,  хто  й  досі,  нас  оберігає.
Я,  навіть,  уявити  те  боюсь,
Що  кожен  з  вас  там  зарас  відчуває.

А  ще  вклонюся  я  своїм  батькам-
Їм  дякую  за  вміння,  вдачу,  вроду.
Любов  я  вашу  своїм  дітям  передам
Хай  буде  так  від  роду  і  до  роду.

А  ще  я,  Боже,  дякую  Тобі  -
За  хліб,  за  сіль,  за  осінь,  і  за  літо,
За  те,  що  легко  пишуться  вірші,
Що  можу  жити,  вірити,  любити.

28.10.17


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757654
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.10.2017


А ЧАС І НЕ ЗУПИНЕШ Й НЕ ОБМАНИШ…

Як  час  біжить...  як  швидко  плинуть  роки!
А  так,  немов,  учора  все  було  -
Закінчились  набридливі  уроки
І  ми    усі  побігли  за  село...

...А  потім  вечір  всипаний  зірками
І  вперше  він  мене  поцілував...
Всі  спогади  в  моїй  душі  роками,
Вони  ще  й  досі  душу  зігріва...

Усе  було...  багато  що  забулось,
А  щось  забутись  й  досі  не  дає.
Зима...  весна...    вже  й  літо  повернулось...
Так  день  за  дем,  так  рік  за  роком  йде.

А  потім  біла  сукня,  білі  квіти...
Здавалось  щастя  ось  воно,  держи...
Та  налетів  шалено-сильний  вітер
І  світ  довколо,  наче  зупинивсь  .

Та  лікар-час  загоїв  в  серці  рани,
А  поряд  донечка,  як  сонячне  тепло...
І  лід  в  душі,  неначе,  вже  й  розтанув,
А,  може,  його  й  зовсім  не  було...

І  знову  день  за  днем.  за  літом  літо...
Нова  сім"я  і  все  так,  як  у  всіх-
Живемо,  підростають  діти...
А  в  серце  повернулись  лід  і  сніг.


Та,  кажуть,  люди  до  усього  звичні.
Верба  приймається  усюди  де  втикнеш...
І  чи  народні  вислови,  а  чи  медичні  -
Яка  різниця?  ТИ  Ж  ІЩЕ  ЖИВЕШ.

Та  хай  там  що  -  весна  змінила  зиму  ...
Бо  ж  час  і  не  зупинеш  й  не  обманиш.
Життя  триває  і  біжить  невпинно  -
Вже  і  моя  донька  виходить  заміж.

17.  10.  17.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755738
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 17.10.2017


І НЕХАЙ НА ПОРОЗІ ВЖЕ ОСІНЬ СТОЇТЬ…

А  вже  наші  літа  повертатимуть  скоро  на  осінь,
Соловейко  в  саду  відщебече  в  останнє  для  нас,
У  широких  полях  відцвітатимуть  сині  волошки,
І  багряним  дощем  затанцює  для  нас  перший  вальс.

Але  свою  любов  даруватиму  я  кожен  день
І  повір    у  житті  нам  з  тобою  нічого  не  треба,
І  нехай  на  порозі  вже  осінь  стоїть  -
Нас  з  тобою  завжди  зігріватиме  сонячне  небо.

А  давай  ми  зупинемо  літо...  хай  тільки  на  мить,
І  нехай  у  полях  літні  трави  давно  вже  покошені,
Та  у  грудях  зрадливо  так  серце  щемить,
Ми  з  тобою  ще  зовсім  не  звикли  до  осені...

І  хай  осінь  туманами  срібло  у  коси  впліта,
Ми  разом,  ще  за  звичкою,тішимось  зоряним  літом
І    ніяка  в  житті  нам  з  тобою  пора  не  страшна,
Якщо  в  наших  серцях  забуяла  весна  білим  цвітом.

Та  кохання  своє  даруватиму  я  кожен  день
І  хай  сумнів  ніколи  думки  твої  не  тривожить
Це  не  осінь,  не  осінь  це  ранок  холодний  лишень...
Осінь  взяти  в  полон  нас  ніколи  з  тобою  не  зможе.



26.  09.  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752410
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.09.2017


ЗАРАДИ МРІЇ - ВАРТО

Моє  завжди  залишиться  мені...
І  хай  там  кажуть  що,  і  хай  там  що  у  світі.
Моє  завжди  залишиться  мені.
І  це  не  важко,  зовсім,  зрозуміти.

Чи  впаде  дощ,  чи  снігом  замете,
Нехай  роки  біжать    собі  невпинно,
Моє  мене  повсюди  віднайде-
Таке  життя  -  і  радісне,  і  дивне...

Моє  завжди  залишиться  мені...
І  ти  давно  живеш  в  моєму  серці-
Минають  ночі,  пролітають  дні
І  відображення  міняєть  в  люстерці...

Вже  у  волоссі    заблукала  сивина
І  скоро  літо  поверне  на  осінь,
А  у  душі  ще  тішиться  весна,
В  душі  живе  надія  й  досі.

Моє  завжди  залишиться  мені...
І  буде  ніч...  і  буде  наше  завтра...
А  ще  є  мрія...  і  весна  в  душі
Тож  треба  вірити...  заради  мрії  -  варто.

22.  09.  17


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751688
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2017


І ДЕНЬ НОВИЙ ВІДДАТИ В РУКИ БОГУ

Ми  казку  пишемо  самі,  
Хоч  зачасто  виходить  тільки  драма.
Ми  й  долю  обираємо  собі,  
А  виявляється,  вона  нам  Богом  дана.

Ми  все  плануємо  -  я  зможу,  я  зроблю,
Але  ж  до  ранку  ще  є  так  далеко.
А  треба  лиш  подякувать  Творцю
За  день  прожитий,  хоч  було  й  не  легко.

А  з  ранку  поклонитися  Землі,
Промовити  молитву  на  дорогу,
Подякувать  за  трави  у  росі
І  день  новий  віддати  в    руки  Богу.

10.08  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745551
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 10.08.2017


МОЯ УКРАЇНО - ЛЮБЛЮ ТЕБЕ… КРАПКА.

Все  буде  як  буде,  все  буде  як  треба...
Я  часто  молюся  -  звертаюсь  до  неба,
Прошу  допомоги,  поради  та  сили,
А  ще  прошу  віри,  надії  та  миру.

Дай,  Боже,  нам  жити  без  сліз,  та  без  горя,
Щоб  серце  й  душа  не  щеміли  від  болю.
Щоб  діти  й  онуки  у  мирі  зростали,
В  полях  пшениці  золотисті  буяли.

Щоб  мати  діждалася  сина  до  дому,
Щоб  більше  ніколи  не  стріляли  по  ньому,
А  там  де  бої  -  колосились  жита,
Щоб  в  мирі    жила  УКРАЇНА  СВЯТА.

Дай,  Боже.  Вкраїні  розправити  плечі,
Щоб  завжди  ми  чули  клекіт  лелечий,
Щоб  мальви  й  калина  росли  під  вікном,
Щоб  сонце  своїм  зігрівало  теплом.

Щоб  зорі  світліші,  щоб  небо  ясне,
Щоб  ми  цінували  свуій  труд  і  себе.
Щоб  жили  у  злагоді,  мирі,  достатку.
МОЯ  УКРАЇНО  -  ЛЮБЛЮ  ТЕБЕ...  крапка.

27..07.17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743793
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 28.07.2017


НАСПРАВДІ ВОНА ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ…

В  твоїх  обіймах,  наче  у  раю.
В  твоїх  обіймах,  наче  знову  двадцять.
І  я  люблю  тебе,  чи  не  люблю  -
Сама  собі  боюсь,  чомусь,  зізнатись.

Мені  так  затишно  у  тебе  на  плечі,
Твоє  кохання  серцем  відчуваю.
Ти  мій...  Нічого  не  кажи...  мовчи,
Бо  ж  що  надалі  буде,  я  й  сама  не  знаю.

У  Бога  кращі  задуми  на  нас,
То  ж  не  спіши  -  все  буде  так,  як  треба,
А  у  твоїх  обіймах  кожен  раз
Без  крил  я  піднімаюся  до  неба.

Життя  шмагало  нас,  кидало  в  бур"яни...
То  ж  щастя  нам  з  тобою  не  зашкодить,
Адже  колись  розійдеться  туман,
Бо  ж  після  ночі  завжди  сонце  сходить.

Ти  ж  знаєш,  що  життя  гірке  на  смак,
Та  цукор,  хоч  на  дні,  та  всеж  лишається,
Й  якщо  історія  закінчилась  не  так,  
Насправді  вона  тільки  починається.

23.  06.  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739897
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2017


ЩОСЬ ЗЛАМАЛОСЬ У ДУШІ.

Щось  у  душі  зламалося,  перегоріло...
Ти  не  чекаєш  більше  на  дива...
Чи,  може,  просто  опустились  крила
І  знову  по  житті  ідеш  одна.

Щось  у  душі  зламалось...  так,  раптово,
Одна  лиш  мить  і  все  неначе  сон
І  щезла  навіть  та  краплинка  щастя
Коли  серця  дзвеніли  в  унісон.

Ти  вже  не  мрієш  й  сни  тобі  не  сняться,
Ідеш,  як  і  раніше,  по  житті.
Просто  живеш,  просто  ідеш...  без  щастя,
Тому  що  щось  зламалось  у  душі.

28.  05.  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735796
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2017


ІНШЕ ВСЕ ХВОРОБА.

Що  краще  друзі,  а  чи  вороги?
Не  знаю  що  на  це  сказати,
Бо  іноді  таке  трапляється  в  житті,
Що  краще  ворога,  ніж  друга  мати.


Бо  ворог  ворогом  залишиться  завжди
І  за  одним  столом  ти  з  ним  не  їж,
А  друг,  твої  цілуючи  сліди,
Сміється  в  очі,  а  у  спину  ніж.


Що  краще  в  світі  правда  чи  брехня?
У  кого  це  усе  все  розпитати?
Та  кажуть  краще  правди  гіркота,
Чим  солодко,  до  тошноти  брехати.

Тому  що  правда  стесує  кути,
Тому  що  правда  дивиться  у  очі.
Брехня  ж,  твої  цілуючи  сліди,
За  спиною  над  правдою  регоче.

А  ще  б  хотіла  запитати  у  людей-
Краще  кохати,  чи  знати  що  кохають,
Краще  любити  погляд  тих  очей,
Чи  знати,  що  тебе  вони  чекають.


Кохання  має  бути  навзаєм,
Й  одна  на  двох,  лише  одна  дорога.
Кохання  -  це  коли  вона  і  він.
А  інше  все...  а  інше  все  -  хвороба.

12.  05.  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733131
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2017


КРАДЕНЕ ЩАСТЯ

Крадене  сонце,  крадене  щастя,
В  небо  дивлюся  і  хочу  пропасти,
Хочу  злетіти  та  крила  зламала,
Крадені  зорі  згубились  у  хмарах  

Крадене  щастя  -  сльози  рікою,
І  чи  люблю,  чи  хворію  тобою...
Крадене  сонце  не  зігрівало,  
Лиш  обпекло  і  за  обрій  сховалось.

Все  переходить,  час  полікує...
І  не  з  тобою  зорі  рахую,
Крадене  щастя  -  крадена  доля,
Життя  наче  сцена  -  переплутали  ролі.

8.05.17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732646
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2017


І ТЕБЕ Я ВІДПУСКАЮ.

Коли  усе  відпускаєш  у  вільний  політ,
Тоді,  чомусь,  усе  й  не  відлітає.
Коли  у  серці  гасиш  всі  вогні,
Тоді  й  вогонь,  чомусь,  не  погасає.

                   ПРИСПІВ:
І  тебе  я  відпускаю...  відпустила.
Лети  у  світ,  лети  на  вогники  чужі.
І  не  важливо  чи  люблю,  а  чи  любила-
Моє  завжди  залишиться  мені.


А  ти  не  хочеш  відлітати  на  чуже  тепло,
А  ти  не  хочеш  на  чужі  пороги,
Було  усе...  усе  у  нас  було,
Лишень  немає  спільної  дороги.


 ПРИСПІВ.


Наші  стежки  давно  ідуть  вперед,
Та  паралельно  без  пересікання.
І  я  прошу  у  Бога  кожен  раз,
щоб  все  одно  зберіг  наше  кохання.

6.  05.  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732254
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2017


НАПЕВНЕ СЕРЦЕ ЦЮ ДИКТУЄ ФРАЗУ

Можливо  набиваю  я  собі  ціну,
А  може,  просто,  серце  відчуває...
Чому  ця  думка  в  голові  гуляє
Я  і  сама,  по  правді,  не  збагну.


Не  ворожила  я  на  тебе...  ні,
Для  чого  долю  картами  збивати,
В  очах  твоїх  все  можна  прочитати...
Достатньо  в  очі  глянути  твої.


Наш  юний  час  давно  уже  минув
І  все  було  в  житті,  окрім  життя...
Були  надії,  сподівання,  каяття...
І  кожен  з  нас  оберігав  сім"ю.

І  я  свою  сім"ю  оберігала  -
Стелилася  до  ніг...  бо  ж  діти,  бо  ж  сім"я...
Усім  старалась  догодити  я,
Усе  ліпила,  клеїла,  зшивала.


Та  діти  підросли...усе  минає.
Терпець  урвавсь  і  сили  вже  нема..
Одна  людина  -  це  завжди  одна,
Коли  ж  одна  то  і  см"ї  немає.

Ось  і  наважились  на  нові  почуття,
Один  для  одного  відкрили  свою  душу...
Хоч  ти  один,  а  я  й  надалі  мушу...
Не  можу  ще  змінити  я  життя.

Та  хай  там  що,  та  ми  будемо  разом...
Можливо  набиваю  я  ціну...
Та  і  сама,  по  правді,  не  збагну...
Напевне  серце  цю  диктує  фразу.

03.  05.  17


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731721
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2017


ДО НЕБА Я ОДНА НЕ ДОЛЕЧУ

Не  даруй  мені  крила,  не  треба,
Не  кажи  про  кохання...  мовчи.
Ти  ж  зі  мною  не  хочеш  у  небо,
Ти  й  по  шляху  не  хочеш  іти.
Не  обіцяй,  що  подаруєш  зорі-
Вони  далеко  -  їх  не  досягти
І  квітів  не  зривай  у  полі-
Нехай  живуть,  дозволь  їм  ще  цвісти.

А  крила  не  даруй  мені...  не  треба.
Мені  б  лише  сховатись  від  дощу...
Ти  ж  не  збираєшся  зі  мною  в  небо...
До  неба  я  одна    не  долечу.

17.  04.  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729220
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2017


БАБУСЯ ВІДЛІТАЛА ЗА СЕЛО…

Дорогою  цією  не  ходила  я  давно-
Вже  років  десять,  а  чи,  може,  й  більше.
І  майже  не  змінилося  село,
Тільки  кудись  поділись  з  саду  вишні.

А  люди  як  жили,  так  і  живуть-
Хтось  постарів,  а  хтось  помітно  виріс...
Роки  усе  міняють  на  своїм  ходу,
Й  ніхто  не  потрапляє  в  їхню  милість.

Ось  і  хатинка  нахилилася  на  бік.
Насупивсь  дах  та  потемніли  вікна,
Обперлись  двері  на  старий  поріг...
Давно  у  хаті  не  вмикали  світла.

Колись  в  хатині  молодість  жила,
Ляльками  гралося  в  піску  дитинство,
Там  моя  мама  молода  була-
Роки  нанизувала,  як  намисто.

А  ще  -  цвіли  нарциси  під  вікном,
Та  п"янко  пахла  сонцем  полуниця...
Бабуся  гуси  гнала  за  село
І  з  відрами  спішила  до  криниці.

А  потім  юність-  стежка  в  білий  світ,
Й  бабусині  поради  гріли  душу...
Переступила  й  правнучка  поріг
І  так,  як  я  горнулась  до  бабусі.

Та  сум  і  біль  постукали  в  вікно,
Заплакала  калина  біля  хати...
Бабуся  відлітала  за  село,  
Щоб  ластівкою  в  небі  закружляти.

17.  03.  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724100
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 17.03.2017


МИ Ж ДОТИ ДІТИ - ПОКИ ВИ ЖИВІ…

Я  низько  кланяюся  нашим  матерям,
Простіть  за  все,  якщо  вас  засмутили.
Ми  ж  ще  не  знали  ціну  тим  словам,
Доки  самі  дітей  не  народили.

Пробачте  за  непослух,  за  сльозу,
За  ніч  недоспану,  за  споконвічне  "зараз",
Й  пробачте  нам  за  першу  ту  весну,
Коли  закоханих  до  ранку  виглядали.

За  те,  що  догоджали  як  могли,
А  ми,  бувало,  це  не  цінували.
Для  нас  ви  лікарем,  і  вчителем  були,
І  як  спец-наз  ви  нас  охороняли...

Пробачте  за  усе,  за  все  простіть,
Що  і  сьогодні  скажемо  щось  зайве,
Ви  ж  на  дорогу  нас  перехрестіть
Й,  ще  довго-довго,  в  гості  виглядайте.

Хай,  як  найдовше,  квітнуть  квіти  на  вікні,
Хай  ваші  коси  розплітає  вітер-
Ми  ж  доти  діти,  поки  ви  живі,
Тож  не  гасіть  у  вікнах  своїх  світло.

16.  03.  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723889
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2017


ЛИШ НАРОДИТИСЯ МЕНІ ДОЗВОЛЬ

О,  мила  мамо,  матінко,  матусю!
До  тебе  я  звертаюсь  -  не  убий!
По  твоїй  волі  я  не  народжуся,
А  я  жива,чи,  може  і  живий...

У  мене  є  душа  і  серце  б'ється,
Я  чую  голос  твій,  я  відчуваю  біль.
І  я  не  ембріон,  як  всім  здається,
Я  твоя  донька,  чи  синочок  твій.

А  ти  побачиш  -  я  найкраща  в  світі,
У  мене  твої  очі,  носик  твій,
Тобі  це  зараз  важко  зрозуміти...
Сама  ж  побачиш...  тільки  не  убий.

Дозволь  мені  побачити  світанки,
Дозволь  побігати  по  вранішній  росі,
Дозволь  мені  вдягнути  вишиванку,
Дозволь  мені  торкнутися  душі.

Дозволь  мені  тебе  назвати  МАМО,
Відчути  теплоту  твоїх  долонь...
Слухняна  буду...  кращим  в  світі  стану,
Ти  тільки  народитися  дозволь..

16.  03.  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723886
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 16.03.2017


Я ПРО КОХАННЯ БІЛЬШЕ НЕ ПИШУ.

Я  про  кохання  більше  не  пишу,
Тому  що  вже  і  я  нікого  не  кохаю...
Я  краще  візьму  книжку,  теплий  плед  візьму
І  заварю  собі  міцного  чаю.
Вже,  краще,  з  головою  у  роман  -
Там,  у  книжках,  кохання  є  і  вірність,
Не  те,  що  у  житті  -  один  обман,
А  справжні  почуття,  чомусь,  не  цінять.
Я  про  кохання  більше  не  пишу,
Не  вміємо  по  справжньому  кохати...
Я  заховаюся  за  ризами  дощу,
Щоб  сльози  й  біль  свої  не  показати.

Я  краще  візьму  книжку,  теплий  плед  візьму
І  заварю  собі  міцного  чаю...
Я  про  кохання  більше  не  пишу,
Бо  і  сама  вже  більше  не  кохаю.

14.03.17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723553
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2017


НЕ ТУРБУЙТЕ ЗАДАРМА МРІЮ

Не  турбуйте,  та  не  стукайте  в  душу,
Бо  ж  не  треба  вітру  в  душі.
Вітер  спокій  тільки  нарушить,
Й  дощ  холодний  залишить  мені.
І  не  стукайте  більше  у  серце  -
Це  палац  моїх  мрій  й  сподівань,
А  від  протягу  біль  воскресне,
Протяг  тільки  додасть  страждань.
Не  заходьте  в  життя,  як  у  гості,
Після  гостей  багато  сміття,
Після  гостей  бокали  порожні
І  збивається  з  курсу  життя.
Не  турбуйте  задарма  мрію,
Хай  вона  хоч  світло  побачить.
Я  усе...  геть  усе  розумію,
Підлий  ж  протяг  я  не  пробачу.

Тому  ж  і  ти  із  протягом  не  лізь  в  мої  світи,
Там  вже  були  Катріни  і  Торнадо,
Там,  навіть,  Смерч  у  вихорі  крутив
Змішавши  день,  і  ніч,  і  сніг  із  градом.
Тож  протяг  вже  не  принесе  біди,
Хіба  що,  тільки  душу  розтривожить...
Та  все  одно,  не  лізь  в  мої  світи,
Якщо  залишитись  в  них  зіркою  не  можеш.

9.  03.  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722748
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2017


БАБИНЕ ЛІТО

Останній  подих  бабиного  літа,
Останні  сльози  на  твоїх  очах,
Мені  тебе  вже  більше  не  зігріти,
В  минуле  відлетів  любові  птах.

Останні  сльози  і  слова  любові,
Букет  троянд  самотній  у  траві,
Ми,  як  усі  не  утекли  від  долі,
Ми,  як  усі  і  грішні  і  святі.
             
               ПРИСПІВ
Бабине  літо,  бабине  літо
Руки  твої  вже  в  останні  цілую,
Бабине  літо,  серце  розбите,
Я  не  живу  я  без  тебе  існую.

Кленове  листя  обліта  до  долу
І  пахне  короваєм  на  столі.
Свою  ти  долю  віддала  другОму,
Свою  любов  віддала  не  мені.

Вуаль  лягла  на  коси  і  на  плечі,
І  біле  й  довге  плаття  наче  сніг...
Тебе  до  шлюбу  зовсім  інший  кличе,
А  я  кохання  наше  не  зберіг.

15.  07.  01

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721273
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2017


КОЛИ ВЕСНА ПОСТУКАЛА В ВІКНО

Коли  весна  постукала  в  вікно,
Усе  ще  тихо  й  мирно  спало,
Ще  сніжна  ковдра  берегла  тепло,
Ще  зігрівало  сніжне  покривало.
Та  лиш  землі  торкнувся  промінець,
Струмочки  срібним  дзвоном  задзвеніли,
З-під  снігу  показався  пагінець-
Підсніжник  перший,  як  нова  надія.
А  потім  все  прокинулось  зі  сну-
Задзюркотіло,  зацвіло,  заграло...
Все  зустрічало  дівчину-весну,
Куди  й  поділось  сніжне  покривало.

1.  03  .17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721270
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2017


МЕНІ ЗНОВУ НАСНИЛИСЬ ТРОЯНДИ.

Мені  знову  наснились  троянди
Ніжний  запах  і  колір  надій,  
Квіти  щастя  мого  та  нещастя,
Сподівання  усіх  моїх  мрій.

Ти  бував  і  таким,  як  троянди,
І  колючим  і  нжним  в  той  час,
Та  не  можу  ніяк  я  забути,  
Як  зустріла  тебе  перший  раз.

Мені  знову  наснились  ці  квіти,
Мені  знову  наснились  ті  дні,
Та  не  можеш  ніяк  зрозуміти,
Що  без  тебе  сумно  мені.

6.  12  1994

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720903
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2017


ПИШУ, ЩОБ БІЛЬШЕ НЕ ОБРАЗИТИ

Я  кожен  раз  дивуюся,  коли  пишу,
Тому  що  не  збагну  іще  сама,
Хто  ж  це  нашіптує  мені  й  чому,
І  звідкіля  з"являються  слова.

І  не  повірите,  здається  кожен  раз,
Що  хтось  мені,  немов,  диктує,
При  цьому  може  бути  різний  час  -
І  неважливо  день  чи  ніч  панує.

Коли  ж  вночі  не  брала  олівця-
Тому  що  лінь  мені  було  вставати,
ТО  зранку  невідома  сила  ця
Вже  не  хотіла  більше  розмоваляти.

А  потім  певний...  довгиий  час
Вже  ні  думок,  ні  замислів,  нічого.-
Тоді  не  записала  мудрих  фраз-  
Образився  мій  Ангел  із-за  цього.

Тепер  стараюся  носити  при  собі-
Блокнот  і  ручку,  олівець-  усе  відразу,
Й  коли  шепоче  Ангел  на  плечі
Пишу,  щоб  більше  не  образити.

10.  02.  17  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717589
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2017


КОЛИСЬ ТИ БУВ ДЛЯ МЕНЕ ЦІЛИЙ СВІТ

А  хочеться  злетіти  в  небеса,
Щоб  політати  в  самоті  над  полем,
Щоб  відпочила  врешті-решт  душа,
Щоб  серце  не  вистукувало  болем.

Я  вірю  людям,  вірю  у  дива,
Та  не  чекаю  на  кохання  більше...
Я  звикла  бути  сильною  сама,
Й  твоя  присутність  вже  мене  не  тішить.

Пережила,  перехворіла...  все  пройшло,
Душа  і  серце  стали  мов  граніт.
Де  ти  тепер  мені  вже  все  одно,
Колись  ти  був  для  мене  цілий  світ.

9.02.17


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717294
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2017


І ПОЛИН І МЕД

Потрібен  час,  щоб,  просто,  пережити.
Потрібен  час,  щоб  все  розставив  на  місця.
А  треба  жити...  треба  тілики  жити,
І  не  чекати  кожен  раз  кінця.

Усе  минає,  все  в  житті  проходить,
Й  колишній  біль  вже  більше  не  пече,
А  сонце,  як  сходило,  так  і  сходить
І  річка,  як  текла,  так  і  тече.

Сьогодні  також  все  здається  неможливим,
І  від  думок  у  голові  вже  аж  гуде,
Та  кожен  з  нас  у  Бога  особливий
І  кожному  він  відповідь  знайде.

А  треба  вірити,  а  треба  сподіватись,
Із  мрією  іти  тільки  впред,
Бо  ж  мріям  є  властиво  і  збуватись,
А  у  житті  є  і  полин  і  мед.

3.02.17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716020
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 03.02.2017


УСМІХНЕНОЮ ВИЙДУ ЗА СЕЛО

Я  про  свій  біль  нікому  не  скажу.
Я  краще  його  в  посмішці  сховаю,
Зап"ю  його  терпким  гарячем  чаєм,
Й  накрию  зверху  ризами  дощу.

Не  розкажу  нікому  про  печаль,
З  журбою  в  серці  краще  посміхнуся,
Й  ніж  кожному  свою  відкрити  душу
Я  одягну  із  радощів  вуаль.

А  сльози  заховаю  в  час  нічний,
Прикрашу  їх  ранковою  росою,
Щоб  знову  із  усмішкою  ясною
Ступати  впевнено  в  прекрасний  день  новий.

І  як  би  в  грудях  серце  не  пекло,
І  як  би  туга  душу  шматувала...
Щоби  душа  по  полю  погуляла
Усміхненою  вийду  за  село.

1.  02.  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715775
рубрика: Вірші, Портретна поезія
дата поступления 01.02.2017


КОХАННЯ КАЖЕТЕ…

Кохання  кажете...
А  де  ж  його  візьму?
Та  і  здається,  що  його  немає...
Хіба  в  романах  може,  у  піснях,
А  у  житті  лиш  марево  блукає.
Кохання  кажете...
Не  знаю,  не  було...
Не  зустрічалося  в  житті  ніколи,
Життя  іде  так  само,  як  і  йшло,
Той  самий  шлях,  одні  й  ті  самі  кола.
Кохання  кажете...
...з"являлося  у  снах,
Та  не  змогла  його  я  розпізнати,
Чомусь  такий  мене  опутав  страх,
Що  більше,  навіть,  не  хотілось  спати
Кохання  кажете...
Для  чого  це  мені?
Щоб  серце  знову  рвалося  від  болю?
Я  так  не  хочу  більше...  я  жива.
Й  плювати  в  душу  більше  не  дозволю.
28.  01.  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715119
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2017


І ЗНОВУ ВСЕ З ПОЧАТКУ…

Я  розмалюю  рік  на  кольори  -
На  білосніжний  й  трохи  на  сріблястий,
Щоб  все  з  початку,  з  чистого  листа,
Щоб  не  було  де  прикрощам  упасти.

Додам  ще  трохи  кольору  трави
І  барви  листя  пензлем  домалюю,
А  ще  додам  небесні  кольори
І  сонця  колір  на  плечі  відчую.

А  потім  розгуляється  душа  -
Додам  бузковий,  сонячно-яскравий,
А  ще  волошковий,  і  з  маками  в  житах
І  знову  колір  травів,  травів,  травів.

Все  заштрихую  кольором  дощу,
Так  щоб  з  грозою,  з  блиском  і  громами
Й  яскравий  колір  свіжості  візьму
Його  розвію  над  селом  й  полями.

А  потім  ще  придбаю  золотий,
Багряного  візьму,  так  щоб  багато,
Щоб  вистачило  на  усі  сади,
Щоб  всі  ліси  довколо  змалювати...

І  ще  такий,  щоб  яблуневий  сад
Із  вдячності  обдарував  плодами,
А  стиглим  намалюю  виноград
І  все  прикрашу  айстрів  кольорами.

Перепочивши,  пензлика  візьму
Й  додам  небесного...  щоби  було...  на  згадку.
А  потім  колір  вітру  та  дощу
І  все  це  сніжним  кольором,  щоб  знову  все  з  початку.

28.  01.  17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714990
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 28.01.2017


ХТО ЛЮБИТЬ ХАЙ ЛЮБИТЬ


Усе  відпускаю...  хай  йде,  як  іде.
Хай  ранок,  як  ранок  і  день  наче  день.
Хай  зраночку  сонце,  а  ввечері  зорі,
Хай  річка  біжить  і  впадає  у  море.
Хай  квітне  підсніжник,  бузок  розквітає,
Хай  листя  пожовкне,  а  потім  злітає.
Хай  вітер,  хай  дощ,  хай  снігами  мете...
Хто  любить  хай  любить,  хто  йде  хай  іде
28.01.17

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714988
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2017