| Сторінки (1/60): | « | 1 | » |
Я не його міледі, він не мій герой
Та все ж, між нами виникла пригода
У двох спектаклях романтична роль -
Така собі дісталася нагода
Не говорила спершу всіх «але»
В нас і без того добрий був сценарій
Кінець його я знала наперед
Цигарки, поцілунки і…розправа
І він приймав ту другорядну роль
І був не проти, що я в п’єсі з іншим
Та лиш чекав, щоб втратила контроль
Аби кінець вистави випав цікавішим
Я не змогла. Не втратила. Здуріла.
Сама себе заплутала в тенета
Збрешу, якщо скажу, що не хотіла
Та він не мій герой, я - не його міледі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2022
Я так ненавиджу, що так тебе люблю
І так не хочу в цьому зізнаватись
Та поки в хаосі думок своїх тону
Допоможіть, як можна швидше врятуватись?
Я так ненавиджу, що я така наївна
Пригріла на душі того, хто мов змія
Стиснув і наказав стояти смирно
Бо тільки він існує, тільки його «я»
Я плачу по ночах від жалю й болю
Боюся втратити любов і почуття
Якась апатія, депресія, неволя
Себе би викинула просто на сміття
Я так ненавиджу усе це розуміти
Ну не важлива я, візьми і закінчи!
Та замість того, щоб із серця відпустити
Сиджу і знов вигадую вірші́...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2021
Я посміхаюся світу,
А він мені каже «бувай».
Як можна отак без привіту
Покласти моїй долі край!?
А я ж хочу бути щаслива
І з часом щоб аж до зірок!
«Диви-но яка ти мрійлива,
Купи в лотереї квиток».
І що з тим квитком, куди далі?
Агов, я не знаю де йти!
Ти, замість читати моралі,
Вже міг би хоч раз помогти…
«Я скажу зараз чітко і гучно, -
Відповів мені виразно світ:
Ти весь час посміхаєшся штучно
Я не хочу казати «привіт».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2020
Я геть розівчилась писати вірші
Так що я знову на себе зла
Та вірші оті то іще не найгірше
Причиною злості стала «вона»
«А хто ж то «вона», чи якась незнайомка?
Чи може то подруга твоя, скажи!»
Ой, краще б наш статус був «просто знайомі»
По́друга моя? Тьху, Бог бережи!
Ні, справа у тому, що містер Коельо
Той, що з попередніх віршів постає
Захоплений потайки мадмуазеллю.
Не мною, а «нею». Буває ж таке
Не знаю я точно цього, та здається
Що думки і чуйка моя не спроста
Тому в мене серце пришвидшено б’ється
Від того, що знаю: вона – непроста
Вона ніби ангел, принаймні здаля
Та й навіть як чорт – я ні крикну, ні пискну
Хоча, як пізнати, чи марно я зла?
Не лізти ж тепер у його переписку
Спитала в Коельо, кажу: «Викладай!»
Так може в душі мені стане спокійно
І хоч сказав «я тільки твій, пам’ятай»
За «нею» тепер приглядаю я пильно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2019
То в око щось попало, чесне слово
Можливо щось із ріжучих предметів
Або почервоніння не зійшло від вчора
А може, хтозна, пил якийсь зале́тів
То в око щось попало, чесне слово
Обличчя мила, от і витираю!
Чому всім так цікаво, що зі мною?
Бджола вкусила...джміль..не пам’ятаю!
То в око щось попало, чесне слово
Я, що, дитина, соплі розпускати?
Щоб з мене всі сміялись? Та для чого
Ні, я не плачу. В око щось попало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2018
Ти б не шукав мене як ту Естер,
Що зникла так раптово і безслідно
Пройшовся б, певно, посеред люстер,
Сказав «шукати – нудно й не солідно».
Ти б не шукав мене як ту Естер,
А я б тебе чекала з дня до ночі
Я пам’ятаю ніч, то був четвер
Тоді пішов на пошуки б охоче…
А зараз що? Невже, мов та Естер
Я маю зникнути, любов твою вернувши?
Та я б знайшлась, ти сльози мої б втер
А, я забула, що ти їх не любиш.
Ти б не шукав мене як ту Естер,
Завмерши в часі й в постаті трагічній,
Ти постраждав би мить, а потім стер
Мене, мій запах з пам’яті навічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2018
Ні, я не гніваюся, сонечко,
Я просто зараз зла
Бо ти казав, що я – те сонце, що тобі потрібно.
Ні, я не гніваюся, пташечко,
Я просто завела,
Та ні, то ти завів у рух те серце, що застигло.
Ні, я не гніваюся, котику,
І зовсім не сумна
Та й зрештою, яка різниця, ну, тобі ж все рівно.
Ні, я не гніваюся, сонечко,
Я просто не змогла.
Бо ти казав, що то любов - а було непомітно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2018
А той хлопчик з соцмереж
з’їв моє терпіння!
Я йому пишу, пишу
Знов до посиніння
Та нехай хоч відповість!
Що не любить, збреше!
Я б йому простила все…
Було б мені легше…
В сенсі? Як я не одна?
Є дівчата інші?!
Мені байдуже, його
Я люблю найбільше!
Хай всі заздрісники враз
Сумніви залишуть
Я йому поставлю лайк –
Він мені відпише!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2018
Перебираючи у снах
Свої думки дівочі
Згадала я собі тебе –
у тебе – різні очі.
Твій погляд різних кольорів
Подумала: цікаво,
твоє життя теж з двох світів
І добре, і лукаве?
Хтозна, ким був ти і є зараз
Людиною, чи вовком
Радію, що в моє життя
Прийшов ти ненадовго.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2018
Життя? Та ніби все стабільно.
Як справи? Дообре, як завжди.
А, чорт. Ніяк не добре. Брешу.
Ти хочеш правди? Що ж, зажди
Про моїх друзів. Вони - поряд.
Сміються, діляться. Дарма.
Я з ними радісно говорю,
В думках шепочучи «сама».
Про мої успіхи: потрохи.
Усе іде своїм шляхом.
Чи я тим тішусь? Може трохи
«Що буде далі?» - я з страхом.
І про любов: ай, я забила
Нема того, хто є «моїм».
Те почуття десь загубила
Піду пройдусь, або поїм.
Прохожі скажуть: «ех, щаслива,
Їй посмішка не сходить з вуст»
А я в думках їм: «то фальшива.
Тільки зізнатися - боюсь».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2017
Ти обіцяв мені піони
І, обіцяючи, казав:
«Та я тобі щодня мільйони
піонів тих би дарував!».
Ти обіцяв – а я вже знала,
Яку їм вазу підберу
В душі пташки пісні співали
Біжу, підстрибую, лечу
При кожній зустрічі втішаєш,
Твій погляд тепло обійму
А ти мені: «Їх ще немає
в крамницях, чесно. Я куплю»
І ти приніс мені, з словами:
«Тримай, піони, це ж вони!»
Проте.. відколи у піонів
На гілочках ростуть шипи..?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
Мамо, а ким я буду?
Ким стану в потоці реалій життя?
Мамо, а ким я буду?
Я ж зовсім мала, завше твоє дитя
Мамо, а ким я буду?
І хто мене кинув в це море без дна?
Мамо, а ким я буду?
Чи ким уже є, ще й не знаю сама
Мамо, а ким я буду?
Чому моя юність так скоро мина?
Мамо, і з ким я буду
Іти по життю? Я ж не хочу одна
Мамо, то ким я буду?
Чи зникне назавжди печалі стіна?
Мамо, та кимось буду
А ким – то спитати у долі пора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2016
І спробуй втекти, спробуй геть дременути
Коли вже нема шляхів далі іти
Коли на кордоні не вдасться заснути
Через непове́рнуті більш паспорти
І спробуй втекти, спробуй все подолати
Або бігти вже – або знову назад
Туди, де чекають і мама, і тато
Туди, де все добре, й, водночас, не так
І спробуй втекти, коли тягнуть з всіх бо́ків
Проблеми, невдачі, та хай вже їм грець!
І хай ті проблеми й забудуться згодом,
Тікай, ну ти ж сам життя свого знавець
І спробуй втекти, та не встигнеш на потяг
Нема літаків із маршрутом твоїм
Та ти не тікай, будь із нами, з народом
Втекти можна завжди, вернутися – ні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2016
Якось нас небо усіх прокляне
За те, що ми, смертні, не любимо осінь
За те, що ми топчемо листя лляне
За те, що за літом сумуємо досі
Що ж осінь зробила поганого нам?
Хіба відібрала щось дуже важливе?
Подумаєш, дощ надворі – не біда
Не з цукру ж. Навіщо боятися зливи?
«Я знову один, я самотня» - хтось скаже
У бідах, розлуках, в нестачі вина
І в нетрях думок нитка злості проляже
Ти впевнений: винна у всьому вона
Ох, вдарить вітрами ця осінь нестримно
За ненависть, що адресована їй
Та ви́знаєш: осінь ні в чому не винна
Вона не надво́рі, вона – в голові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2016
Мене нервують люди,
гнітять подерті стіни,
Хоч зовсім не подерті,
та й що з людьми не так?
Мене нервує вітер,
і часто бісить небо,
Ні музика, ні зорі,
не тішать вже ніяк.
Мене нервує настрій,
мої думки, проблеми,
Я мовби зла сновида.
Я хвора? Псих? Маньяк?
Мене нервує всесвіт,
я падаю, рятуйте
Сама з безодні тої
Не виберусь ніяк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2016
Принцеса любить принца
Чарівна, білолиця
Принцеса любить принца
А він її – на жаль.
Принцеса любить серцем
В душі її – озерце
Принцеса в тім озерці
Таїть нестерпний жаль.
Принцеса любить принца
Не з того королівства
Принцеса любить принца
З палацу принців злих.
Шкода, бо добрі принци
В своєму королівстві
Давно принцесу люблять
Принцесі ж – не до них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2016
Коли вже зі стра́хом упораюсь,
І зовсім не в наглості річ,
«Чому я тобі не подобаюсь?»-
Я кину словами навстріч.
Здається, не зла, не нав’язлива,
На вигляд теж, знаю, не жах
«Хіба я тобі не подобаюсь?»-
Питання знов в мо́їх очах.
Обличчя не горде, не скривлене
Казали, що гарний усмі́х
«Ну може хоч трошки подобаюсь?
Хіба я така ж, як усі?»
Та я б написала, наважилась!
Зробила б сама перший крок!
«Та як знати, що я подобаюсь?
І скрізь оминути пліток?»
Прилипла до тебе знов поглядом
При тобі і тану, і млію
«Ти ж скажеш, як раптом сподобаюсь?»-
Всміхнись, і я все зрозумію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2016
Сподіваюсь, я скоро одужаю
Бо так більше не можна, край.
Сподіваюсь, я скоро подужаю
Те, від чого так гірко вкрай
Сподіваюсь, ти більше не з’явишся
Не протягнеш отруту навстріч
І ти скажеш: «Дарма сподіваєшся»
Й отруї́ш мене тим віч-на-віч
Обіцяю, я буду знов дихати
Я відновлю серцеве биття
І поки не зробив іще лиха ти
Назавжди забудь ті почуття.
Я не буду страждати і падати
Тільки ти, прошу, не заважай
Може про́йдуть роки – поговоримо
Ну а зараз я хвора. Бувай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2016
Ми були кіллери в тому житті,
Бандити з одної команди
Хто жив у щирості і доброті,
Не ми. Ми — жорстокості банда
У нас пістолетів, ножів тих було
Хоч греблю гати, аж доволі!
Щоправда, не в зброї таїлося зло
В словах — ось, де наша сваволя!
Згадаю приємні часи перемог:
Серця як трофеї збирали
Спочатку ми сіяли зерна тривог
А потім ганяли, стріляли!
Та що нам закон? Що нам душі оті?
Вони все одно вже пропащі
Спинитись, щоб інші прийшли замість нас? Е, ні
Так не буде, нізащо
Ох, як було хвацько, як гарно було!
Слова мов ті стріли летіли
Стривай, ну а Ти? Теж словами колов!
Виходить, що Ти, як ми….кіллер?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646931
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 25.02.2016
Невже колись маленька пташка
Пове́рнеться в чуже гніздо?
Невже повіриш, що нізащо
Більш не полюбиш Ти Його?
Невже вітри́ не шепотіли
Про те, що Він сумує знов?
Невже душею, а не тілом
Ти слухаєш свою любов?
Невже небесні зорепади
Не лаяли тебе крізь сни?
Невже ти далі дух вселяєш
В роками спалені мости?
Невже не соромно, не гидко?
Старими зернами цвісти?
Мені шкода, що за всі ни́тки
Тебе тяга́ють ті вітри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2016
Музо, тебе нема
Ти десь давно заглохла
Музо, уже зима
А ти, мов під осінь, всохла
Музо, ти граєш в гру?!
То що мені, йти шукати?
Музо, а я не піду
Собі буду мовчки страждати
Музо, тебе нема?
Та й добре, нарешті відстала
Музо, ти мої слова
у сніг із болотом втоптала?
Музо, не грай з вогнем
Вернись, бо я більше не пущу
Як прийдеш зимовим днем
Собак з поводів всіх cпущу
Музо, та то все жарт
Отак я не смішно жартую
Спочатку дала мені старт
Нічого ж тепер не вартую
Музо, я так вже звикла
Що ти мої сльози збираєш
Музо, вертайся, як зникла
Бо я тебе, віриш, чекаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2016
Білі лебеді з чорними душами
Як ви любите серце клювати!
Руки, ноги ламаєте, душите
Замість того, щоб в небі літати
Білі лебеді з чорними ду́мками
Як ви прагнете долю зламати!
Оповити життя когось муками
Аби щастя ніяк не пізнати
Білі лебеді з чорними чарами
Де взяли їх рецепти смертельні?
Що так їдко впиваються грамами
Згодом літрами в шкіру ретельно
Білі лебеді з чорними душами,
Як би я не благала сльозами
Вашу силу ніяк не подужаю.
Розливайте чорнило, я з вами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2015
Ми пили карамель із вен
Їли з горіхами ключиці
Без зайвих слів, казок, імен
Ковтали залпом, блідолиці
Ми гризли скули як ті пси
Бувало, ми були гурмани
Кусали щоки з усіх сил
Вином всю біль ту запивали
Ми мозок посипали цукром
І як желе його з'їдали
А гороши́ни всіх думок
Ми як горобину клювали
Ми спорожнили все до дна
Ми врешті-решт усе доїли
Нам було вдосталь? Та брехня.
З кожним укусом голодніли
Нам не наїстись досхочу
І як би довго не жували
Все ж, тіло, серце і душа-
Нема на світі ліпше страви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2015
Дівчина з кишенями розміру серця
Рідко сміється,
Втопає в собі
Дівчина з кишенями розміру неба
Нічого не треба,
Не кидай її
Дівчина з кишенями розміру смутку
І без порятунку,
В кривавій борні
Дівчина з кишенями розміру сонця
В кишенях проміння,
Віддасть їх тобі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2015
Я...тебе…
зустріла б напевно
посеред зимової ночі
Я…тебе…
чекала б до рання
у мріях, заплющивши очі
Я …тебе…
Не знала б до скону,
Якби не капризи долі
Я…тебе…
Втрачала б до болю,
Втрачала би часто доволі
Я…тебе…
Хотіла б спитати,
Не мала би жодної сили
Я…тебе…
Воліла б сховати
Від поглядів злих і зрадливих
Я…тебе…
Тулила б до себе,
Теплом всього світу зігріла
Я…тебе…
Люблю. Чи любила?
Пробач, «би» чомусь загубила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2015
Нащо ти йому здала́́сь?
Нащо йому довіряла?
Нащо ти йому здалась?
Нащо до кінця чекала?
На промінні гойдала́сь
На мотузці із терпіння
Нащо ти йому здалась?
І твоя душа в камінні?
Нащо показала ти
Йому небесне уміння?
Він твої оті зірки
Виривав разом з корінням
Нащо ти йому здалась ?
Він іще не раз поплаче
Нащо ти йому здалась?
Та і він тобі, тим паче
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2015
Я никак не могу поверить
Что мечта предо мной на ладони
То, чего бездыханно хотела
То, в чем мы так изысканно тонем
И пускай меня ищут на улицах
Вспоминают, пока не стемнело
Я письмо им оставила с подписью:
«Не ищите. Я с ним улетела.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2015
І кожен ранок як один
Коло плити з горням під каву
В музеї ранішніх картин
Лежить червона стрічка мляво
Його відкрили ще давно
Впустили теплу атмосферу
Тепер тут віскі чи вино
Вже не зігріє, все даремно
Чому в пилюці полотно?
І стіни вічним сном шепочуть?
Старе, подряпане вікно
Навряд чи жити знов захоче
Творці, художники, поети
Натхнення не знаходять більш
Нема ні пісні, ні сонету
Ні музи на маленький вірш
Тут не звучить фортепіано,
Самотньо. Стіл в кімнаті лиш
Гойдає скатертину п’яно,
Навіює мені: «Облиш»
І якщо верх взяла недуга
І якщо в серці: «Я - один»
Допоможи забрати тугу
З музею ранішніх картин
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2015
В морі диму плавала
«Врятуй мене» - кричала
Ти курив - я плакала
Не плакала. Ридала
Все, що вкрилось мрякою
Брехню могла - ковтала
Хоч тобі я вірила
Не вірила. Мовчала.
Небо лило зливою
Ніч місяць жовтий вкрала
А я, жарина зоряна
Не сяяла, згасала.
І ти, мій милий товари́ш,
Як темрява спадала
Спитав: "А чи любила я?"
Ніколи. Я - кохала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2015
Не виводь мене з себе, не біси
Ти довів мої нерви, ти довів мою систему
Не тряси міст затишшя, не тряси
Що, епітетів замало? Ти нікчема, ти проблема
Не ходи вслід за мною, не ходи
Незнайомка - незнайомий, і ніякої проблеми
Обійди мене знову, обійди
Так ніби не знав ніколи, це ж твоя незмінна схема
Опусти вниз свій погляд, опусти
Заховай очі, бо їх може вкрасти перехожий
Відпусти краще, знаєш, відпусти
Сподівайся на щастя, хоча що вже тут поможе
Відійди, ти ніякий, відійди
Куриш? То кури в куточку, тут не твій шматок повітря
Так завжди було, буде. Так завжди
Що минуло - зів’яло. Що ще прийде - те розквітне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2015
Для когось, скажеш ти, достатньо вітру
аби відчути міру глибини
хтось розіллє на сонце фарб палітру
а я промовлю: просто обійми
Так, обійми мене, нічого більше
як хочеш - можеш ззаду підійти
закрий руками очі, а ще ліпше
було б разом до краю неба йти
А знаєш, притисни мене ще дужче
ні, не задушиш, цим не переймайся
З всіх сил, прошу, будь ласочка, найдужче
я дихаю на повну, не вагайся
Що? Ти боїшся, чи це жарт невдалий?
Хіба багато хочу, вимагаю?
Який ж ти черствий, жадібний, зухвалий
Останній грам повітря випиваю
Ну от, я задихаюсь, пізно вже, не треба
ти відпустив - я впала, все логічно
Востаннє гляну в світанковий колір неба
Шкода, що все закінчилось трагічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2015
Кицю, не плач
Загорнись в теплу постіль,
я прошу, я благаю, засни
Кицю, пробач
Розбудив тебе простір
вдарив в очі дощем голосним
Кицю, не плач
Подивися на небо
Кажеш, що у житті все складне?
Кицю, пробач
Але дев’ять їх в тебе,
А у нас, у двоногих, одне
Кицю, не плач,
Все мине, обіцяю
Хочеш, в мене поспи на руках
Кицю, врозпа́ч
Я поп’ю собі чаю
А для тебе наллю молока
Кицю, не плач
Я готова роздерти
Всіх собак, що словами кололи
З-поміж невдач
Зроблю все, що захочеш
Тільки ти не плач, кицю,
Ніколи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2015
Ми стали непомітні, ми стали бліді
Прозорі, непривітні, втонули в собі
Немовби дощ у квітні, ми стали чужі
Прийшов час витягати словами ножі
Ми стали марнотратні, ми стали скупі
Протистояти здатні ми стінам, чи ні?
Нестерпно безхребетні, з заліза, тверді
Ми загубили душу, ми стали не ті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2015
Не заплющуй очей, коли сонце заходить
За небесні тумани, безкраї світи.
Поки місяць алеями вогників ходить,
Є можливість таємну планету знайти.
Не заплющуй очей, коли сонця не бачиш,
Бо ти втратиш багато, скажу віч-на-віч.
Більше небу ніколи того не пробачиш,
Не пробачиш того, що побачив в ту ніч.
Не заплющуй очей, я пораджу у тиші,
Час пірнати в моря темно-сірих тіней.
Поки сон нічне місто у мріях колише,
Ти сьогодні на варті, нічний Галілей.
Не заплющуй очей, а як ранок настане,
Люди знати не будуть про край нічних див.
Пам’ятай завжди ту непомітну оману,
Що звершив ти тоді, коли очі відкрив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2015
Така в нас мода-не вітатись,
Чи в тебе мову відібрало?
Я дозволяю говорити
Ти не спіши, чекай, помалу
Щось ти занадто мовчазливий.
Та ж дивно, місяць не пройшов
Надміру вже сором’язливий
Куди там зорі і любов
Я пам’ятаю, говорив ти
Досить багато тоді в парку
«Можу коктейлем пригостити
Чи тобі холодно, чи жарко?»
А де ж коктейлі ті? Де радість?
В твоїх очах, коли йду я?
То певно гордість, все ж. Чи слабість?
«Прощай, бо вбиті почуття»?
Ох, молодець. Мовчиш? Ну й добре
Ховай свій погляд в котрий раз
Якби був трошечки хоробрим
То пояснив би, без образ
Шкода, твоя програма висне
Як жаль, а може це склероз?
Вона всьому причина, звісно.
Вона твій стимул, твій гіпноз
Та не потрібен ти нізащо
І рота більш не відкривай
Як соромно, що ти пропащий.
Й буде́ш таким, не забувай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2015
Можливо я не математик,
Не фізик, хімік, чи ще хтось
Я не географ, не історик.
Може хоч трохи? Ні, здалось
Я в біології далека,
я не малюю як Моне
І з претендентів на відзнаку,
навряд чи вибрали б мене
Можливо. Але я умію
лічити зорі в небесах
Та що мені ті теореми,
Коли я бачу інший шлях?
Я формули ще вивчу, справді
Не в математиці, в житті
Я буду знати бездоганно
Без нотних грамот всі пісні
Так, не розв’яжу я задачу
Це краще зробить інший хтось
Я просто запитаю сонця
А сонце скаже: навчимось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2015
Бувайте ночі, бувайте ранки
Бувайте ті, хто не спить
Бувайте будні, мої світанки
Бувайте, і хай вам щастить
Віддайте зорі, віддайте небо
Віддайте, перш ніж піду
Віддайте душу, негайно, хто-небудь
Віддайте, не кличте біду
Згадайте літо, згадайте сонце
Згадайте те, що давно
Згадайте вітер, ми незнайомці
Згадайте, було, як в кіно
Вбивайте миті, вбивайте надії
Вбивайте століття і час
Вбивайте спогади, ду́мки і мрії
Вбивайте, але не на раз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2015
Згорни у долоні папірчика клаптик
Зімни і порви. А скріпити вдалось?
Поглянь, угорі, між планет і галактик
Зірвалася зірка! Чи, може, здалось.
Та ні, все ж упала, поранена збоку
Розірвана, мнута, така жалюгідна
ЇЇ вже не прийме у сни, одиноку
Небесна блакить, бо вона їй не рідна.
Навіщо поранив, навіщо порвав?
Тобі так сказали? Хто? Я? Безсумнівно.
А слухати серце ти будеш чиє?
Чуже, а не те, що назвав колись рідним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015
На світі стільки суперечок,
І мене це їсть
Де стільки відповідей нами ще не знаних?
З-поміж білесеньких овечок
Закликають злість
Чоренні хмари, що з небес скотились самозваних
Усі чекають, мов закуті,
І мене це їсть
Невже так важко крок ступити, обійти безодню?
Казки про щастя вже забуті
Це мене теж їсть
Вони ж не знають, що чекає їх за підвіконням
Вони не винні, безсумнівно,
І мене це їсть
Хто-не́будь але не вони, заляглі у залежність
Надія вже на щось сумнівна
Це мене теж їсть
Вони відстоюють лиш в ду́мках свою «незалежність»
І радість сонцю, щирий сміх,
Мене це також їсть
Давно не чули з уст, не бачили вживу на лицях
Мене з’їдає так, як їх
Та й незабаром з’їсть
Шкода, та подвиги в нас тільки на книжок полицях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2015
А можна, на небо приляжу?
Хоч трохи, бо вже нема сил
А можна, я очі зав’я́жу?
Щоб не осліпив знову пил
А можна, я полечу вгору?
Скорботи й жалі обмина
Спитаєш «А можна з тобою?»
Не можна. Літаю одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2015
Впади в істерику зі мною
Впади, лежачим до землі
А потім, літом, чи весною
Впади в обійми диво-млі
Впади, і не відчувши болю
Візьми за руку небеса
Впади від дози алкоголю
Поки цигарки пил згаса
Впади в світ ранішньої спеки
В долину квітів і жар-птиць
Впади, поки летять лелеки
Простеж за ними горілиць
Впади, коли весь сніг розтане
Проміння сонця збережи
Впади і я відразу встану
Ти не зі мною. Ти лежи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2015
Хтось когось любив
Хтось когось ніколи
Хтось когось згубив
Болісні уколи
Хтось когось любив
Хтось когось поранив
Хтось когось водив
За ніс вечорами
Хтось когось любив
Хтось когось не слухав
Хтось когось просив
Затуляв всім вуха
Хтось когось любив
Хтось когось ночами
Хтось когось убив
п’яними словами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2015
Я дивилася вслід літакам і птахам
Ти сказав, що у мене потріскані губи
Я їх часто, бува, віддаю вечорам
Вони вабити, нищити холодом люблять
Я спитала: чому опустив сумно плечі?
Ти сказав: та тому, що це зрада.
Вибачай, бо для вітру в морозяний вечір
Мої губи-єдина розрада.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2015
Покури і зникни з поля зору
Сигаретний дим ненавиджу, іди
Ти обрав далеко не ту пору
Щоб заме́сти порохом сліди
Покури, але не в мій бік, про́шу
Вітер знає, що я люблю, а що ні
Ті думки, що в голові я но́шу
Вивітрились з димом при тобі
Покури, але будь ласка, в міру
Небо вже отравлене, боюсь
Не відчуєш ти його довіру
Знов об стіни диму серцем б’юсь
Покури. Я визнаю, тобі пасує
Морщиш лоба, скривлюєш уста
Чорт візьми, чому все більш чарує
Мене хмара та, сріблиста і густа
Покури. Ти вже? Тепер прощай
Більше рану мою не ятри
Я повільно йтиму, не зважай
Знову ріже ломка? Покури.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2015
Мої кишені під очима мов той океан
Вже сплять автобуси, машини і метро
Позаду сірі ліхтарі, а вдалині-туман
Зірки забули говорити так давно
Чомусь крокую я туди, де манить тиха даль
В її тенета попаду, шукай у полі вітру
Будинки все пливуть-течуть, шепочуть «вирушай»
Я побіжу, розбавлю трохи мною ніч-палітру
Вона, сріблиста і важка, знов доповість мені
Що сни сьогодні сплять в шухляді для душевно-хворих
Як добре в просторі годин, завмерлих в метушні
Набридли образи тіней, очей, облич суворих
Тліють і мрякнуть світлофори, ні, не йдіть, куди?!
Не засинайте, я прошу, побудьте тут зі мною
Балкони темних закавулків же́нуть, як завжди
«Замовкни, поверни назад часи мого спокою»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2014
Не можу більше. Припини, негайно
Я не тварина, не матеріал
Ти не відмовишся від гри, звичайно
Це більше ніж традиція, твій ритуал
Обводиш білим кольором спочатку
Заманливо пускаєш в очі тінь
Поки не з’явиться на білому печатка
«Вона моя» - тих фраз переплетінь
Тавро, що є на комусь, на тобі є теж
Бо хтось поставити його таки зумів
І якби глянув собі в душу, то, авжеж
Давненько все уже би зрозумів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2014
Вона п’є чай, а він з лікером каву
Він любить зи́му, а вона нена́видить сніги
Вона без солі їсть, він додає приправу
Втомився усміхатись, а їй це до снаги
Він дивиться вперед, вона-на небо
Вона б літала, він-об’їхав б світ
Йому до сонця байдуже, для неї то потреба
Вона любить троянди, а він-ромашки квіт
Він не засне до ранку, для неї сон-важливо
Вона піде,яскраво, він-опустивши зір
Він не боїться страху, вона тонка, чутлива
Життя для неї-казка, для нього то турнір
Вони до болю різні, в них різні інтереси
Їм скажуть «Ви не пара», «Шкода, та не складеться»
Дурня всі гороскопи, що пишуть зранку в пресі
Вони-разом, допоки їх серце в грудях б’ється
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2014
Ти зовсім но́вий, в обкладинці
Ти хтось, кого не знаю ще
То ти з людьми, то наодинці
Тут ти іскра, там - вогнище
Ти не порожній і не повний
Якийсь солодкий, та гіркий
Дешевий може, чи коштовний
А може й надто дорогий
Ти справжній, може, чи фальшивий
Щасливі очі, та сумні
Ти переконливо вродливий
«Можливо» - думки потайні.
То хто ти, все ж? Який ти, справді?
Понуро йдеш, чи ніс задерши?
Я віритиму тільки правді
Глава один, сторінка перша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2014
Яка ж дурна ти є, була і будеш
Безумна, досі віриш в чудеса?
Чого ж тоді нарешті не забудеш?
Тремтячі очі топиш в небесах?
Яка ж наївна, до нестями просто
Чому стоїш на місці, зроби крок!
Звільни своєю тінню сірий простір
Спустися вниз, вже досить тих зірок.
Яка ж причинна, думала, що зможеш
Його до себе притягнути знов?
Що прибіжить і зразу допоможе
Зашити рани без сварок й розмов?
Яка ж дурепа, вірила так довго
Неправдам, фальші, мов якась сліпа
Дивитись наперед-то нетактовно
Назад не заглядай-бо там стіна
Спитаєш раптом «що ж тоді робити?»
«Кумедно»,-скажуть, -«думай вже сама»
І навіть якщо будеш не любити
Почуєш в відповідь собі: «Яка ж дурна!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2014
Ми йдемо вперед, за нами шлях
Вдалині там, бачиш? Горить світло
Пливемо на різних кораблях
В океани разом із попутним вітром
Ми йдемо, ми були разом всі
До останнього, хоча й не так, як уявляли
Утопивши руки в ранішній росі
Ми стрибали вгору, з радості кричали
Пам‘ятаєш, якось, теплим днем
Йшли за руку і пісень співали?
А під хмарами зірок й дощем
Ми сиділи поруч й сумували
Було, ввечері, коли вже час прийшов
Повертатись по домівках, знов за руку
Ми з тобою, поки місяць не зайшов
На качелях гойдали свою розпуку
А згадай, було одного разу
Ми чимдуж втікали по сходинах з даху
І втікши від небезпеки ми одразу
Мов герої, забували відчуття тривожне страху
Були сльози, щирий сміх, пригоди
Ми злітали й одночасно падали, безсилі
І якими би не були перешкоди
Йшли вперед, долаючи шторми і штилі
Що ж, заходить сонце, день останній
Не спіши лягати спати, постривай!
Давай зараз крикнемо з всіх сил востаннє:
Літо, дякую за щастя, прощавай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2014
Ми в павутині вже давно
Заповстались, застрягли
Замучені, лягли на дно
Нових пригод так спраглі.
Ми борсались, та руки нам
Скувала павутина
що ж, знай, керує лігвом сам
Ні, не павук, людина
У вертикальному ярмі
Ми в пастці висимо з тобою
Усе, на час цей ми в тюрмі
Готуймося тепер до бою
Навіщо потягнув мене
В тенета ці, що пахнуть смертю?
Скажу востаннє лиш одне:
Що було - те навіки стерто.
Дай відповідь, ми стоїмо?
Чи спроба утекти усе ще в силі?
Перед сумлінням ми не встоїмо
Для того не занадто ми сміливі.
Набридло. Я кажу тобі «прощай»
Ти боягуз, виси на тонкій нитці і надалі
А,дам тобі пораду,теж рушай
Бо серце й тіло твоє,знаєш,не зі сталі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2014
Ти зайвий. Не підходь сюди
Я відштовхну тебе, не треба.
Не лізь, не пхайся, не ходи
За мною вслід, нема потреби.
Ти зайвий. Правила такі:
Мене не чув й не знав ніколи
Зімкни уста свої тонкі
Вони встромляють болісні уколи.
Ти зайвий. Геть йди, забирайся!
Ні, я не слухаю. Давно оглухла.
Змінити як було-не намагайся.
Нестримна буря почуттів давно ущухла.
Ти зайвий. Крок-і ти не будеш жити.
Я вистрілю, клянуся, обіцяю.
Ти не пізнав науки що таке любити.
Останнє слово? Ні, не дозволяю.
Ти зайвий всюди й відтепер довічно
Я вирок оголошую негайно
Пробач, сказати мушу це публічно:
Лети в світ забуття навік. Ти зайвий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2014
Коли на землі не залишиться сил
В людських венах, тілі і жилах
Коли в чорних хмарах затягнеться тил
І стріли проткнуть тонкі крила
Тоді, щоб не втратити світло надій
Останнє промовивши слово
Посеред шаленого виру стихій
Почуєш здалеку, раптово
Розмову двох постатей,що на межі
Тримаються міцно за руки
За мить вони стануть вже зовсім чужі
Лиш крок до німої розлуки
-«Ану ж, відпусти,я не буду твоя
Я вічного сну полонена!»
-«Не смій говорити таке,ти моя!
Ти чуєш що кажеш, шалена?!
Ти мариш,не хочу заснути навічно
Не бачивши днями долоні,
Які відпустили в хвилину трагічну,
В тяжкій миті, смерті полоні!»
«Прощааай!»- прокричала вона мов скажена
Втонувши в небесному морі
І мряка нестримна, густа, навіжена
Злилася в стихійному хорі
Закінчилось лихо,трагічні картини
Залишили слід у повітрі, не більше
Пливе час, минають хвилини, години
Та діло тут трішечки інше
Заглянь собі в душу і прямо спитай:
«Чи варто так довго мовчати?»
Бо іноді легко ступити на край
Та важко від болю втрачати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2014
Настав великий день. Я поспішаю зранку
Пакуючи валізи,співаючи пісень
Подивлюсь у віконце,потягну за фіранку
Заплющу на мить очі,ввійду в весняний день
Нічого не забула? Та ні,взяла достатньо
Всі спогади,тривоги -залишу ,нащо їх?
Підходжу до дверей я, «прощай» кажу востаннє
На мене ждуть дороги,шляхи до нових втіх!
На злітній смузі,радо,махаю тим,хто вгору
здійнявся й полетів вже, далеко, в небокрай
Багато волі,світла,безмежного простору
Літак рушає скоро, «я вже біжу,стривай!»
Думками-літаками я вже далеко в небі
Здавалося б,так важко,та просто,навпаки
То,може, дух підвівши,почати варто з себе?
Хтозна,а раптом в хмарах,мене чекаєш Ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2014
На вулиці давно не холодно без тебе
Стає спекотно під вікном з горням і теплим пледом
Та перш за все, сказати хочеться, та й знаєш, треба
За те, що я колись тебе вважала своїм небом
Велике дякую. Спасибі. Бо саме ти навчив науки
Яку не знала, й не хотіла знати
За те, що коли бачила тебе - тремтіли руки
За відчуття усі, що встигла я зазнати
За те, що в темряві кімнати, вечорами
Вже пізніми, при світлі місячного тла
Блукала зоряними тихими дворами
З тобою разом, і з душею, повною тепла.
Я дякую щиросердечно й точно знаю,
що моя доброта не на пусте
Тобі всіх благ і щастя я бажаю
най терен забуття чимдуж цвіте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014
Ну ось і все
Настав наш час прощання
Я згадувати довго буду, знай
Ті відчуття, те наше розставання
Що сам ти спричинив. Ну що ж, бувай
Якби ти знав, як серцем всім бажаю
Ті миті повернути знову, всі
Щоночі я не сплю, не засинаю
А думаю про ті щасливі дні
Коли були разом, чи пам’ятаєш?
Згадай, як було весело тоді!
Про що це я…ти навіть не згадаєш
Та й і мені набридли спогади сумні
Навіщо так зі мною? Це забава?
Чи це глузлива гра, придумана самим?
Якби я знала…Ох, якби я знала
До чого приведе ця маска, грим
Насправді, ти не був,ти тільки роль грав
Здавалося, ти щиро так радів і жив
Як виявилось, ні .Ти поступово брав
І обирав, включав до списку бажаних нажив.
Що ж це виходить? І навіщо ти прийшов в моє життя?
Щоб зникнути ось так,безслідно, без пояснень?
Хоча, повір, для мене це не відкриття
Мені давним-давно усе вже стало ясно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2014
Я вже не та, здається, я змінилась
Чи просто це мені здається,може й так
Здається, я в двох стінах загубилась
Але раніше я не помічала цих ознак.
Здається, я самотня. Ні, не правда!
Сама себе накручую, цькую
Здається, я втекла б зі швидкістю гепарда
Та все ж, завмерши на одному місці, я стою.
Сплітає день, ховає сонце, небо
Та сама ніч, та місячна царівна
Здається, божеволію від тебе
Здається, мені глибоко все рівно
Безглузді думки, невиче́рпні фрази
Та звідкіля взялись ви? Припиніть!
Чому не розігнала вас одразу?
Геть! Забирайтесь! Досить цих жахіть!
Ви робите ще гірше, задля чого?
Здається, я безсила…Хоча ні!
Ховаюся, тікаю від будь-чого
Страждаю від усякою дурні.
Ні-ні,що ж я таке говорю!
Здається,тиша зараз-це найкращий друг.
Я промовчу, засну, не договорю
Мовчання- кращий засіб від недуг.
Здається, це все сон,
Здається, це реальність
Це ти? Чи це ілюзія, міраж?
Це мрія, це обмежена банальність
Шкода…я вже була ввійшла в кураж.
Прийди до мене знову в сні, благаю
Хоч не вживу, та доторкнусь, почую
Здається, тихо плачу я з відчаю
Здається, болю й страху вже ніколи не відчую
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2014
Здається,ми забули,хто ми
Забули про усе довкола нас
Тікаючи далеко від утоми
Разом із нами біг і плинув час
Агов,ти тут? Біжиш зі мною?
У відповідь почула: «звісно ж тут»
Дорога нас манила далиною
І вітер нам показував маршрут
Не зупинялись ми,а чітко крокували
Здавалося,впадемо,зникне шлях
Та ми не падали. Щораз наздоганяли,
Летіли мов птахи на всіх парах.
Що буде з нами?Що на нас чекає?
Нарешті перемога,край,кінець?
Глуха,забута тиша нас лякає
Куди йти далі? Прямо? Навпростець?
Ми зупинились,взялися за руки
Почула тихо: «А якщо це все?...
Якщо на нас чекає страшне лихо?
Якщо воно ніколи не мине?»
-О,ні. Тоді вертаймось,твоя правда
Глибокий розпач до добра вже не верне
Навіщо нам з тобою знати,що там?
Якщо нас звідти вже не поверне
Дорога,що вела сюди так довго,
що вказувала напрям дотепер?
Затамувавши подих ненадовго
Наш діалог у просторі завмер
Ми не мовчали,ні,ми говорили
Але уста не рухалися в нас
Емоцій хвиля,почуттів накрила
Нам не потрібно було зайвих слів і фраз
Я знала все,що ти хотів сказати
Про що так довго мріяв і мовчав
Я вже не буду розставляти грати
Щоб болю більше ти не відчував
Не можу уявити,як без тебе,
Без усмішки твоєї і краси
На світі можна жити? І до неба
Душевні долітали голоси
Все,досить,прощавайте,вже пора
Нам не цікаво що там далі,ні
Цей таємничий вечір догора,
«Бувай» сказали тихій далині.
Ходімо далі,напрям вже не той,
Але я вірю,що дорогу вірну
Самі знайдемо.Кожен з нас-герой
Принаймні,значення це досить достовірне
Стихає вітер,небо засина
В далечині-дві постаті сміливі,
Що свято вірять в мрії і дива
І цим вони по-справжньому щасливі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2014
Я думала що ти-мій ідеал
Так-так, мій друже, правда це
Якби не королівство злих дзеркал,
Що відібрали стан твій і лице
Куди поділося твоє біленьке личко?
Я так вдивлятися любила, знаєш
В твої смарагдово-зелені вічка
І знати, що мене ти не чекаєш..
Я часто згадую тепер волосся,
Що перед сном являлося мені
Мов золоте, жевріюче колосся,
Яке гойдалося під чарівні пісні
Те королівство вщент все зруйнувало!
Можливо, я й сама допомогла..
Мені без тебе світу було мало
Та розказати це тобі я не змогла.
Мовчала. Думала, що скоро
Ти зрозумієш і нарешті зробиш крок
Що вразиш мене теплим, любим словом
А дзеркала помалу тисли на курок…
Я плакала, хотіла зупинити
Нещадний біль свій, та не знала як
Понад усе хотіла розчинити
В тобі мій світ, безмежної туги маяк
Остання сцена. Ні! Невже фінал?
Куди поділись ті, що були поруч завжди?
Де блиск в очах твій, де запал?
Що ж, не дізнатися тепер всієї правди.
Вже все, стихає буревій
І ти ідеш назустріч, врятувався!
Прошу тебе, скоріше все розвій!
Мій смуток щоб назавжди не вертався!
Ти пригорнувся, ніжно так, сказав
Що більш з обіймів не відпустиш
Мої долоні стисши у кулак
Свої прекрасні вії вниз опустиш
І ми ніколи не згадаєм разом
Про Королівство злих, страшних дзеркал
І стоячи перед тобою, я щоразу
Тихенько шепочу: «Ти-ідеал».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2014
Я п'ю його як каву з молоком
Ковтаю з відчуттям бажання й спраги
Горня обнявши тепле під вікном
Допити до кінця не вистача відваги
Я захлинаюся, солодкі краплі по лицю течуть
Потоками, ровом, зволожуючи губи
Секунди дві і вони перетнуть
Межу обличчя, не видавши моєї згуби
Я п'ю його так жадібно, нестримно
Смакую кожну частку і граминку
Тягнусь до дна з всіх сил невтримно
Ще мить, і досягну нарешті ту начинку
Ту найсолодшу, найсмачнішу
Де цукор розчиняється, мов не було
Солену ніби, але найгіркішу
М'яку, сріблясту, мов розбите шкло
Я все ковтаю,п'ю, ковтаю
Не в силах випити до дна
Хоча й втомилась, відчуваю
Як в грудях полум'ям тече гаряча рідина
-"Стій, зупинись, не можна більше пити
Його, мов воду, чисте джерело
Ти зрозумій, не треба це любити
Це кава, а не він, що було, те пройшло!"
Почула голос раптом цей,
завмерла на хвилину
"але ж одною з безлічі найкращих панацей
Була оця людина...."
Що ж, помилялась, марила, можливо
Не повернусь ніколи, ні, не буду
Самотню кави на землі краплину
Розтерла і сказала "я забуду ".
Минають дні. Коло вікна з горнятком і теплом
Потроху до нових днів я звикаю
Знов п'ю його як каву з молоком
Але смаку того я вже не відчуваю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2014