| Сторінки (1/32): | « | 1 | » |
Як хочеться написати тобі листа,
Із легким,ніжним дотиком зізнання.
Ти знаєш,ця спроба не така вже й легка –
У моїй голові сотні тисяч думок та зітхання.
Серце загоїлось вже давно,а точніше,
Це ти своїм поглядом його ізцілив.
Годуй мене з рук – так буде смачніше,
Бо ти замок із мрій моїх спорудив.
При заході сонця,укрий мене ковдрою,
Щоб зорі зігрівали у казковому сні.
Ти будеш моєю гарячою зброєю,
При лютому холоді чи просто грозі.
Я прошу, будь моєю таблеткою,
Від болі,самотності та від самої себе.
Будь моєю найсолодшою цукеркою,
Допоки цукор по венах не роз’їсть тебе.
Як хочеться написати тобі листа,
Із легким,ніжним дотиком зізнання.
Моя ейфорія,що в голові – це все неспроста.,
То зародок почуттів, паросток кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2014
Ти пам’ятаєш?... Звичайно пам’ятаєш…
Той день, ще не прохолов від вітру.
Той день, в своїх долонях ти тримаєш,
Ти не забудеш почуттів оту палітру.
Під ясним небом спілості й вогню,
Коли весь світ притих від літа,
Коли та ніч дорівнювала дню,
Зійшлись два Всесвіти в суцвіття.
Воно цвістиме ніжно й обережно.
Торкаючись до губ – твого проміння.
А потім відцвіте – як тому й належно.
Лиш в пам’яті зостанеться цвітіння.
Ти пам’ятатимеш?... Звичайно так…
Ще на вустах зостався ніжний цвіт.
Стежками підеш, мрійли́вий одинак…
У пошуках «свого»,минаючи весь світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014
Дотиком я завагітніла від тебе…
Тепер виношую дитя у лоні.
Не бійся, подбаю я про себе,
Лиш на згадку протягни долоні.
Долоні – сонце,що мені дарує,
Надію світлу про майбутнє.
І легким поштовхом відчую
Дитя,що в грудях моїх квітне.
І з кожним заходом й світанком,
Воно пишніє… майорить…
Достигне раптом дивним ранком,
Й ходить навчиться в одну мить.
До тебе прийде пізнім літом,
Простягне руки й обійме.
Як пахне воно тво́їм світом,
Як дитя нагадує тебе!
І ти посадиш в свої груди,
Отой клубочок щастя й цвіту,
На мо́є ехо підеш ти в нікуди,
І я,як ти, піду у пошуках по світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014
Зв’язати у вузол надії про щастя.
Закутатись ковдрою небес та пісків.
Малювати молитву на сво́їх зап’ястях.
Мандрувати у вічності поміж років.
Рахувати обличчя на перехресті.
Закрити вуха,щоб не чути плітки.
Не згублю по дорозі своєї я честі.
Не забуду ковтати сво́ї думки.
Кидати слова на білі простори.
Закрити дверцята до сво́ї думок.
Зануритись «голим» у теплеє море.
Обминатиму пагорби кислих пасток.
Тримати тепло у сво́їх долонях.
Нести в майбутнє цвітіння квіток.
Зберігати мудрість чисту на скронях.
Вірити в щирість дитячих казок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014
Чекати тебе, мов спасіння від Бога,
Тримаючи молитву-надію в руках.
Мабуть,обрала фальшиву дорогу,
Що веде у безодню,веде по світах.
Я буду блукати, чекати спасіння.
З дощем довгожданим я обіймусь.
Стули собі вуха, щоб не чуть голосіння,
Без твого проміння ж не обійдусь.
І скільки зосталось цього прокльону?
Краще ковтнути напій забуття.
Не вимагаю від тебе голосного поклону,
Я хочу просто чистого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498741
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.05.2014
Ти знаєш,як катастрофічно не вистачає
Тебе,у моїх ілюзійних світлинах.
Лиш тінь твоя біля себе тримає,
Лиш вона розписує все по хвилинах.
Останнім подихом ти був на світанку,
Тепер задихаюсь від нестачі нектару.
Шукай на Заході іншу приманку,
Я ж буду чекати майбутню примару.
І будем блукати по різних світах,
У пошуках справжнього кисню.
Будем знову жити в дешевих словах,
Де для мрій та надій буде нам тісно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014
Дозволь напитись твоєю усмішкою,
Вкотре,так солодко захлинутися нею.
Дозволь насолодитися крадіжкою,
Та поділитись ейфорією своєю.
Дозволь торкнутись твого моря,
Поринути у нього на світанку.
Дозволь з тобою рахувати зорі,
В обіймах сидячи на ганку.
Дозволь рахувати дні й години,
До жаданої зустрічі з тобою.
Дозволь забути ті сумні хвилини,
Що нахабно викрали тебе з собою.
Дозволь тихенько бути поруч,
Дарувати тепло та надії медові.
Давай побудуємо Всесвіт власноруч,
Де будуть дихати наші мрії казкові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014
Чому мовчиш? Поглянь мені у вічі…
Хіба тобі не люба,чи не мила?
Погоджуюсь,що почуття не вічні,
Та хіба тобі я зовсім не потрібна?
Хіба не згадуєш ти теплі дні,
Прогулянки по місту та усмішки,
Обійми наші на нічному тлі,
Та поцілунки – нахабнії крадіжки?
Тепер проходиш мимо,не зирнувши,
Повільно так,навмисно й болючи.
Ідеш ти мимо так і не збагнувши,
Як хочеться торкнутися руки.
Як хочеться зловити погляд мрійний,
Що надихає,манить й просто живить.
Тепер я відганяю сум постійний,
Та по дорозі його ніхто не спинить.
Ти ж викрав мрію з мого тіла,
Тепер злодійкувато мене маниш.
«Я ж просто бути поруч хтіла»,
Натомість у відповідь мені ти скажеш:
«Пробач мене,не в силах я кохати,
Слабкий я,мрій давно немає.
Думками буду лиш тебе тримати.
Тобі ж я щастя тільки побажаю».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014
Щирість людська вночі дикістю стала –
Від молитви тікають усі навчання.
Навчилась цінити усе,що я мала,
Й те,що справжнє,лікує моє життя.
На світанку палим сигари брехні,
Видихаючи з димом біль й чорнослив.
Хіба прикидатись не набридло тобі,
І тікати від чорних палаючих злив?
Потрібно звільнитись від тернових тенет,
Що обійняли нас ще тієї весни.
Збери свої мрії у квітучий букет,
Який у чисте майбутнє будеш нести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
А ти мрієш про нескінченність теплих снів?
Коли тебе ковдра ніжно обіймає,
Коли живеш у почуттях,де не потрібно жодних слів.
Де так солодко й гіркого ніколи немає.
А ти мрієш відчути пташиний політ?
Побувати у горах,відвідавши Аляску.
Обійняти крилами нескінченний світ,
А згодом,описати свої мандри-казку.
А ти мрієш про дитячу безтурботність?
Як у дитинстві,граючись сміятись.
Коли не знаєш,що таке самотність,
Й коли не знаєш що й кого боятись.
А ти мрієш? Просто…мрієш?
Це так вагомо й важливо у житті.
Без мрії білої ти просто не зумієш,
Віднайти себе у сірому бутті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014
Мовчання часто перебиває тишу
У кімнаті,де лиш тінь панує.
На згадку я її тобі залишу,
Нехай вона всю гіркоту відчує.
Залишу слід на твоїй я шкірі,
Нехай вбирає в себе чорну ртуть.
З молитвою залишусь жити,в вірі,
Що білі мрії знову розцвітуть.
Обійму я Сонце, спілими руками.
Воно наповнює мене лиш щастям.
Поцілую його теплими вустами,
Дотулюсь до нього ніжно я зап’ястям.
Розповім тобі про дощ солодкий,
Що так нахабно тебе проганяє.
Хмурно стає,сон охоплює глибокий,
Коли тебе поряд зі мною немає.
Проте,це лиш мрії,що спокушають.
Ваблять мене,мов липовий мед.
До шалених «дурниць» вони спонукають,
До відкриття несвідомих планет.
Ми відкриємо їх,в наступну суботу.
Коли всі поснуть, й буде тиша довкола.
Пригорну я до тіла твою всю турботу
Ще солодко так не бувало ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2014
Так ніжно бавишся моїм волоссям,
На пісках морів душі моєї.
Ледь непомітно торкаєшся колосся,
Що проросло під впливом ахінеї.
Торкаєшся ти весняної шкіри,
Що поросла зеленими квітками.
Від дотиків бринить струна, молодої ліри,
Незаймана й просочена словами.
Тримаєш у руках мої долоні,
Що випромінюють тепло клубком.
Почуття виношуєш у лоні,
Що й так помітно світять маяком.
Пестиш мої губи на останок,
Що почервоніли при останньому морозі.
Зустрінемо в обіймах НАШ світанок.
Забути НАШУ весну,ми не в змозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
Крізь кілометри писати листи,
Кожен ранок… моя це вже звичка.
Викидати рядками безмежні думки,
Це мабуть безглуздо,пуста це дурничка.
Замість листів пограєм в мовчанку,
Хоча,це також таємна промова.
Останній лист отримаю я на світанку,
А далі розіллється щира розмова.
Говорити про весну за чашкою кави,
В яку я вілляла мрії прозорі.
Запитати у тебе - «Як твої справи?»,
Якось банально… поговорим про зорі.
Поговорим про сцену – небесну блакить,
Що пише для нас життєвий сценарій.
«Розкажи про свою найщасливішу мить»…
Обіцяю,це буде тільки між нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Лягай. Ось тут,біля мене поруч,
Кутай тіло у ковдру м’яку.
А я буду під серцем,від тебе ліворуч,
Й почую мелодію, небесну й швидку.
Давай говорити взагалі ні про що.
Ловити,хапати мрію за руки.
Відчувати її нескінчене тепло
Й поглинати трояндові звуки.
Зіпрусь на плече, зігнувшись в клубок –
Так солодко ще не бувало ніколи.
Зв’яжу тобі светр із весняних ниток,
Що берегтиме від болючих «уколів».
Цей подарунок,то твій оберіг.
Хай огортає теплом і любов’ю.
І хоч перед нами ще сотні доріг,
Я поруч завжди… я поруч з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2014
Скоро весна… І досі ніхто не зігрів,
Ніхто не подарував обійми теплі.
Прикидатись кимось іншим ти не хтів,
Тому мої надії непотрібні й мертві.
Лежать закинуті поміж рядків твоїх,
Вже поржавіли від обіцянок й прокльонів.
Ти відмовляєшся уже й від слів своїх,
А я й не вимагаю голосних поклонів.
Ти думаєш,що я прив’язана путами.
Ну що ж,гори високомірністю своєю.
Нахабність сильно зажимай вустами,
Й заливай свою горлянку кислою брехнею.
На моєму тілі не відіб’ється ця байдужість,
Й не залишаться глибокі чорні шрами.
І попри переконань гнилих потужність,
Творю я долю духм’яними руками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2014
Скільки болю,скільки жалю у очах.
Скільки сліз комком у горлі стали.
Побратими,що вмирали на руках,
Своє життя за нашу волю віддавали.
Тепер вони не глянуть в материнські очі,
Що більше не чекають свого сина.
Не поцілують ніжних рук дівочих,
Які молилися у небо безупинно.
Вони ж бо правду в Україні хтіли.
Жили у мріях славних,при надії.
Вони ж кричати щиро так уміли:
Героям Слава! Слава Україні!
У пам’яті герої,у серцях навіки…
Плачуть у скорботі тисячі очей.
Розіллються слави повноводні ріки,
І залишать слід свій у серцях людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014
Молитва… це все,що залишилось в руках,
Вона тамує біль і інших співчуття.
Немає більше пустощів в очах –
Ти викрав мрію із мого життя.
Ти викрав серце із моїх грудей,
Тепер там пустка,вітер там гуляє.
Залишив ти мене поміж людей…
Тепер ніхто не пригорне і не подбає.
Ти між думок моїх блукати будеш.
То вирок – життя в сатиру грає.
За іронію життя ти не полюбиш,
Воно на самогубство надихає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2014
Зникай… Безслідно,як ти вмієш,
Ковтай слова,що адресував мені.
Забути весну нашу не посмієш,
«Усе взаємно», лишилось в голові.
Ах… Скільки марнотратних мрій було.
Тепер вони у прірві забуття,
І кава охолола вже давно.
До біса нескінченні сльози й каяття!
Досить вже! Я стала загартована…
Холодна шкіра, нерви вже стальні.
Твоїми думками давно уже зґвалтована,
Лиш виживати залишилося мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2014
Щаслива людина – вимираючий вид.
Не часто зустрінеш на дорозі життя.
Замість неї соціофобний гібрид,
Що закривши очі біжить навмання.
Байдужість і черствість тільки в очах,
Вже й не цінується щирість людська.
Вона зустрічається давно уже в снах,
А зараз натомість підлість бридка.
Закривши нам очі,вона контролює
Звички,дії і наші слова.
Вона ж бо під себе усе підлаштує,
А нам дістається лиш примха пуста.
Ми жалюгідні в руках маріонетки.
Та вибір це наший,тепер ми страждаєм.
Ковтаєм від пустки і болю таблетки,
Та прірву в душі наразі ми маєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2014
Давай жити по-справжньому. Не існувати.
Дихати солодкими поцілунками й спілістю вишні.
Розправивши крила,будемо високо літати,
Спаливши минуле й відкинувши спогади лишні.
Торкайся мене своїми теплими від морозу вустами.
Цілуй у плече та ніжно і трохи незграбно…
Дивуй мовчанням й недописаними листами.
Викради мене із обійм вітру трохи нахабно.
Розпали вогнище,щоб зігріти руки зимою.
Обійми мене так,щоб шкіра бриніла теплом.
Запалюй серце пахучою і ранньою весною.
Накрий мене ковдрою,ніби лагідним крилом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2014
Чотири місяці мовчанки… Прощай.
Усі надії марнотратні йдуть.
Доїдати до кінця себе не дозволяй,
Лиш чорні тіні крадучись прийдуть.
Залишив ти мене…Як сироту.
Біля чорної дири, під назвою «суспільство».
Не маю мрії,не переслідую якусь мету,
Лиш в голові свойого ж «Я» убивство.
Я попіл чорний поглинати буду,
Вдихати терпкість голосу твого.
Вже не боюсь я жалібного суду,
Й оману сліз,що добиваються свого.
Провокуючи,вони ведуть на перехрестя,
Де слуги підлості ведуть рахунок.
Від чорноти не відмиєш ти вже серця.
Це долі чорної пекучий поцілунок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2014
Твої очі - безмежні світи.
Їх поблище пізнати я хочу.
Та мені до них не дійти -
Кілометри за собою волочу.
І відстань розриває нам руки,
Й не здатна відчути твій дотик.
Та чую турботи я звуки,
Що краще ніж всякий наркотик.
В сновидіннях приходиш до мене,
Так тихо й чуть крадучись.
Серцебиття відчуваю шалене -
В твої очі так ніжно дивлячись.
Та пройде час... він летить непомітно,
І сон чудесний оживе наяву.
Навкруги навколо замерехтить світло,
Й знову мріями я заживу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2014
Піти. Й нікому не сказати.
Залишитись з думками наодинці.
І вічно в мороці блукати,
Й зупинитися на трішки на зупинці.
Куди поїхати?В яку маршрутку сісти?
Як вибрать путь, коли не знаєш карти?
Коли навкруг живуть лиш егоїсти,
яким на все байдуже наплювати.
Де ж дітися у цьому злому світі,
Коли нікому не потрібний,як щеня.
Ніхто й ніколи не буде розуміти,
Як хочеться злетіти в небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2014
Диктант самотності мені життя диктує.
І оповите все тривогою сумною.
Мене вже геть нічого не хвилює,
Адже назавжди зосталася одною.
Душа давно вже почорніла,
Від маси людської брехні.
І я давно вже зрозуміла,
В жахливому знаходжусь сні.
Не відчуваю щирості й кохання,
Я так їх прагнула знайти.
Усі тепер я маю сподівання
Кусочок щастя знову віднайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476401
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2014
В очах моїх,тінь сірого буття,
Присутні страх,і сльози,і печаль.
І я біжу по світу навмання
Все поринаючи у даль.
Несу я за плечима весь тягар,
Що впав мені за всі гріхи.
Життя,солодке,як нектар,
Але часто розтавля свої пастки.
І хоч кричи від болю ти,
Ніхто не гляне,не відгукнеться.
Мир і спокій хочу віднайти.
Життя не те,яким воно здається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014
Печаль породжують уста твої,
І не можливо все це пережити.
Почуй хоч раз благання ти мої,
Мені тебе так боляче любити.
Коли ж згадаю перший поцілунок,
Ту мить,коли зійшлися два серця,
То був неначе ніжний подарунок,
Який я збережу на все життя.
І хочеться кричати вслід тобі,
Німими звуками у даль.
Як прикро й боляче мені,
Уста твої породжують печаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014
Твої вуста мені слова шепочуть,
Немов із тиші долинають звуки.
І несміливо й лагідно сказати хочуть,
Що не потерплять довгої розлуки.
Так обережно ти виходиш з тіні,
Й крокуєш в напрямку до мене.
Від сьогодні я з тобою нині
Буду щира на рахунок себе.
Торкаючись до ніжних рук твоїх,
Невичерпне тепло твоє я відчуваю.
Живеш й надалі ти у снах моїх,
Але вірю,тебе я згодом відшукаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2014
Годинник тобі час покаже,
На скільки ти на зустріч запізнився.
Та він ніколи й нікому не розкаже,
Для кого час життєвий зупинився.
Ми ніколи не цінуємо хвилини,
Години, миті, й навіть пів життя,
Проведенії разом із близькими
Без яких була б давно нам тьма.
А час летить… Його вже не повернеш.
Лиш тільки в пам’яті зостануться фрагменти,
Які у душу обережно ти завернеш.
Тому цінуймо рідних й світлії моменти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2014
Здається,я знов ожила…
Так ніжно,як паросток квітки,
до цього ж тільки у смутку була,
він прокрався до мене ні звідки.
Теплий вітер прогнав його в даль,
надіюсь,забуде до мене дорогу,
а ти зовсім поруч біля мене стояв,
і навчив не думать про тривогу.
Це так необхідно було, я вдячна
за тепло,яке адресуєш саме мені,
тепер обіцяю,я буду обачна,
я обіцяю…обіцяю тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475203
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2014
Вітер спогадів знову навідав мене.
Дивно...Запрошень йому не давала,
Ну от,тепер бачу знову тебе,
"Чому?" і "Навіщо?", - крізь сльози питаю.
Я ж постать хочу забути його,
І теплі слова, що врізались в душу.
Як просто, хороше вдвох нам було,
Тепер забути усе це я мушу.
Прошу, втечи подалі від мене,
І залиш, будь ласка, мене наодинці.
Не хочу відчувати я біль і кохання шалене,
Одне для одного тепер ми чужинці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2014
Люблю тебе… Не відповідай нічого
На крик цей позабутої душі.
Мовчи,не промовляй ні слова.
Це провокації думок німі.
Це лиш спокуса. Вона така зваблива,
Як мед,який зостався на вустах.
В тобі вона давно жагу збудила,
Жагу зустрітися хоча б у снах.
Не копирсайся,не заворушуй
Минуле мертве,так постав лиш хрест.
Не хочу,мене ти не примушуй,
Робить тобі останній жест.
Нехай панує тиша,не лунає
Ілюзій ехо між думок твоїх.
У даль все йде, з роками все минає,
Тож продовжуй жить в реаліях своїх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2014
Добиваю себе своїми ж думками,
В лабіринті тягучому сумних безнадій.
Давно пожираю себе молодими роками,
Де не бувало ніколи сміху і мрій.
Дивно,але це до вподоби мені…
Звикла до цього нищівного насильства.
Вже не дивуюсь морщинам брехні
Й моралі привселюдного вбивства.
Нехай вважають,що я божевільна.
Мене не турбують хижі думки.
Відкинула цей непотріб…тепер я вільна!
Тримаю всіх на відстані руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2014