Анна Чатич

Сторінки (1/3):  « 1»

закутаю тебе в ковдру

закутаю  тебе  в  ковдру  з  теплого  молока  і  меду.
тобі,  власне,  більше  нічого  не  треба.
знайду  лише  куточок  затишний  у  себе.
не  дозволю  блукати  ігристо  під  небом.

заходь  же,  не  бійся.  прошу  любо  до  столу.
алкоголю  не  буде,  сигарет  не  курю  я  сурових.
пропоную…  зелений  чай.
як  з  дитинства:  «чай-чай-виручай».

допоможе,  я  знаю.  тримай  чашку,  зігрійся.
замерз  у  дорозі,  напевне,  імлистій.
може,  тістечка  хочеш?  то  я  принесу.
залишся  лиш,  прошу.  я  все-все  зроблю.

будемо  цокотіти  про  що  лиш  захочеш.
завжди  були  довгі  години  і  ночі.
та  це  і  на  краще,  бо  кожну  хвилину
можна  вислухати  невпинно.

давай  порвемо́  усі  межі  ванільних  надій.
поза  тенетами  сліпої  долі  ти  мрій.
підемо  до  теплого  молока  і  меду.
нарешті  ти  є.  я  так  довго  чекала  на  тебе.

/ВК:  http://vk.com/karamelllllllka  /

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2014


як на душі

не  виправдовуй  себе  словами  “настрій  –  осінь”.  
сьогодні  ніхто  не  змусить  тебе  говорити  ямбами  та  хореями.
коли  душа  заплутано  тебе  відпочинку  просить,
випий  кави  і  поплачся  чорним  олівцем  на  папері.

не  тікай  від  минулого,  знайди  правду  в  майбутньому  й  віршах.
сьогодні  ніхто  не  змусить  тебе  дихати  теперішнім.
і  не  говори,  що  настрій  у  тебе  сьогодні  трохи  грішний  
через  те,  що  люди  стали  зовсім  не  “гомерівськими”.

не  забувай,  що  можна  забутись  в  книжці.
і  небо  зоряне  тобі  на  це  нічого  не  скаже.
сходи  на  схóди,  заплутайся  в  їхнім  намисті.  
і  припини  оце  своє  “як  карта  ляже”

ти  розумієш,  про  що  я.  не  відводь  очей,  дивись  прямо.
у  трамваях  не  так  багато  людей,  яким  соромно.
і  припини  читати  вірші  із  плямами  -  
надворі  й  без  того  до  біса  холодно
/як  на  душі/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014


кава і шоколад

сьогодні  тікає  від  мене  все:
дощ,  люди.  і  навіть  рими.
але  оглянувшись  через  плече:
"ти  сама  в  усьому  винна"

дивно  так  пробігає  мить.
є  усі,  та  немає  нікого.
душа  сива  вже  майже  спить.
будеш  мені  за  близького?

кава  /грішно/  і  шоколад.
ти  знайдеш  мене  у  пустелі  
тих  думок,  що  не  знайдуть  лад
у  душі,  що  не  без  істерик.

обіймаючи  власні  коліна
забивавшись  в  куток,  як  раб
я  чекатиму  на  близького.
/візьми  каву  і  шоколад/

і  тихіше,  влягайтесь  думки...
ти  прийдеш,  я  знаю.  правда
як  завжди  одне  невтямки:
як  прийдеш.  чи  будеш  назавжди?

/ВК:  http://vk.com/karamelllllllka  /

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014