| Сторінки (1/50): | « | 1 | » |
А ви знаєте-я не письменник,
мої слова,думки- ніщо,
а я продовжую шукати в людях добро
Все наше життя поразка,
І воно зовсім не схоже на казку,
Я не пишу коханій листи,
Я не згадую про неї вранці,
кому потрібні мої пусті рядки,
у неправдивій долею пастці!
А ви знаєте-я не письменник.
Мої слова ,думки -поразка.
Людське життя не казка!
Мабуть на це є Божа ласка!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2015
Якби лише ти знала,як міцно я тебе кохаю!
як тебе я прагну ,як бажаю
проте,ти лише запитала,
Чому я так страждаю!??
Чому ж життя таке таке тупе.
що не може зрозуміти,
куди людині,саму себе подіти
чому ми,вінець природного творіння,
не можемо сказати ,
хто ми є й навіщо!??
Чому у світі є вогонь,
навіщо ми створив алкоголь,
щоб напитись і згоріти у снах і не в собі?
кому ж таке життя потрібне.
Ти знаєш,я ненавиджу тебе!!
ти просто мій наркотик!
морфій ,нікотин,амфетамін,
Людство не придумало ще назву,
а я зрозумів!
Ти те для мене,без чого люди не можуть прожити ні хвилі одні.
Ти муза поета, ти воля пташок,
художника -портрети,
Ти мій життєвий урок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2015
Я хочу підійти до тебе так,
щоб чути подих твій у вухах
,
а потім випити чогось міцного!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2015
Кожен хоче знати що таке кохати!?
А я і сам хотів би на це відповідь дістати!
Поети - пишуть прекрасні сонети.
митці - чудові портрети.
Кожен шукає відповіді свої .
у своїй чи чужій голові)
У кожного вони різні і по своєму важкі)
Мої думки завжди прості.
стосовно кохання ,стосовно життя.
Ніхто не знає як його розшифрувати,
як його пройти і пізнати)
Я не знаю що таке кохати)
Але це ніяким віршем не передати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2015
Які чудові дні ці ясні.
А Небеса,які ж вони прекрасні.
Коли сонце із-за хмари визирає ясно,
А вітер наганяє дощі рясні)
Хмару вітер навздогін жене.
і я біжу за ним Кричу:
«Вітре,вітре,забери мене,
Візьми мене до себе,
Забери у небеса,нехай побачу сонце я.»
Вітер шумно прогудів,
І повз мене пролетів.
Не хотів він брати мене.
Бо душа моя ,давно уже там є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2014
Сильна країна –це сильний народ і сильна нація яка живе у цій країні,це єдність всіх людей в одну велику родину,де люди не діляться на східних та західних на україно-чи російськомовних громадян.Сильна -це єдина країна!
Єдність – ось сила народу! Та що ж єднає та зміцнює народ ?
Найперше, мабуть ,це мова бо ,мова-найбільше надбання нації,адже саме вона формує та об*єднує людей,що мають спільну територію.економічні та політичні зв*язки,культуру.Саме мова носить загальнонаціональний характер.
По –друге,патріотизм-це гордість за досягнення своєї нації,своєї Батьківщини,бажання зберегти її культурні і духовні цінності ,це любов та відданість своїй землі,інтересам свого народу,рідної мови і культури.
А зараз ,коли у нашій державі з*явилось таке поняття як «сепаратизм», «братовбивча війна»,спокій і звісно єдність були підірвані.Бо саме ці два чинники які були вказані вижче були стерті у нашій державі,розкол у мові,культурі,деякі люди втратили поняття потріотизм.І зараз споглядаючи на смерті наших братів за єдність нашої країни,на матерів які хоронять своїх синів через те ,що люди забули хто вони є,де народились і де живуть,що їдять і хто дає їм хліб,щоб вони там могли жити.Люди мають здатність забувати,тому їм необхідно нагадувати,хто вони є і де знаходяться.
Час уже зрозуміти,що ми живемо у незалежній країні,єдиній і неподільній,в країні де державна мова –українська,де державний стяг майорить синьо –жовтим кольором,а гімн розпочинається словами:Ще не вмерла Україна.І це повинен знати кожен .хто живе на просторах держави - України.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509038
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.07.2014
Ще трохи і вже день.
Новий світанок -новий день.
Усміх з*являєтся відразу.
Коли я згадую,що завтра –новий день.
Нові усмішки ,вітання,
зустрічання і мабуть, кохання.
Все це завтра в новий день.
Нові емоції,нові слова,
Позитивні ноти нового життя.
Кожен –це новий наш день.
Це наша радість життя.
Це наша усмішка буття.
Де час спішить летить ,
Де нас чекає нова мить.
У кожного своє життя.
Свої проблеми,гріхи і їх же каяття.
Та не забуваймо,
Що це просте земне буття.
А завтра новий день.
Не забуваймо,всього лиш день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2014
Кожній людині відведено долею та й ,мабуть ,самим Богом час.Час-за який людина має народитись ,вирости і пройти весь земний шлях,від роддому до кладовища.Та чи цей час однаковий для всіх.?Чи для кожного він свій?Чи комусь із нас його виділили більше чим іншому?!
Над такими важкими і питання проводили години,дні і роки видатні філософи та вчені але так ніхто і не міг визначити-скільки ж часу людині відведено на земне життя для кожного з нас?
На мій погляд,це взагалі безглузде питання.Адже людина послана Богом на цей світ,звісно ж з певною метою чи ціллю.І виконавши своє призначення,пройшовши тією призначеною дорогою,ми йдемо з цього життя на інший шлях.
Щодо призначення людини.то тут також багато різних думок відомих вчених.Одні вважають,що людина сама вибирає свій шлях у житті.інші,що його нам уже призначили.
Неможливо визначити де є правда, а де брехня,ми просто віримо у те ,що нам більше подобається.
У XXI ст. вже мабуть не має такої країни в Європі,яка б не мала власної культури і релігії .Стосовно останнього .Релія –відігравала провідну роль у світогляді людини дуже довгі роки і звісно ж це не могло позначитись на людях.Саме релігія дала людям перші уявлення про духовний світ людини,сутність людини і звісно ж її призначення.
Великі богослови та теологи-першими роз*яснювали простому люду їхню істинну ціль життя на землі.Виникали все нові і нові теорії,гіпотези та думки,та ніхто так і не міг сказати ,навіщо ми тут ,з якою метою і яка ця мета.
Кожну людину на землі цікавить її призначення.Ким стати,чи що взагалі робити,навіщо?
Та на мою думку ,все дуже просто .Ми прийшли на цей світ з певною метою,але мета ця прихована а вся сутність життя.весь цей шлях який ми проходимо від початку і до кінця ми йдемо для того,щоб зрозуміти це призначення.
Отже,не потрібно шукати призначення свого життя.потрібно просто жити і дорога сама поведе до цілі нашого життя.
Потрібно просто жити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508791
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.07.2014
Любочка
небо-наповнене-зір)
Влад
тихий туман вийшов надвір
Любочка
Густо-вкрив-мої-мрії
Влад
і відкрив сонце надії
Любочка
Надії-Любові)
Влад
надії на завтра,надії на день,надії на сьогодні
Любочка
Космічний_простір_заповнює_душу
Думки_линуть....
Влад
шукають ту пущу.де згубила сапфіра ти гущу
те місце .де колись лилась любов
Любочка
Там_де_все_було_як_у_сні)
Влад
де небо наповнюють пісні
Любочка
***
Пісні_життя,надії,віри
Де_небо_підіймається_до_чистоти
Влад
а ми удвох кохалися і йшли до висоти
де та що .кохала безтями його.
пішла у ту пустку
забула його
де час той летів наче сніг
із неба .де не було вже їх
Любочка
Той_ангел_зводив-їх_весь_час
Так_швидко_все_стало_в_наш_час 😄
Думав_він_Що-далі_робити
Пустити_на_волю
Чи_світло_гасити
Влад
та не було вже волі.
забрала та все
що колись клялася в коханні
і плювала на все
крім коханого свого
так було те усе
кохались безтямно
і понад усе
та...
пройшов вже той час
немає коханих
немає тих нас
Любочка
Кохання_зівяло,
Кохання_згубили,
Коного_вже_не_спинити
Коханого
Побіг_він
Куди_він_побіг?!
Влад
нікуди!
дивлюсь на екран
згадалось минуле
Любочка
Сльоза_промайнула_з_очей
Влад
та не плачу. бо сліз вже не має
не має тих уже ночей
і днів щасливих у коханні
залишились будні
тупі будні без усякого вітання
це безкінечна книга каяття.\
тому нехочу я життя
Любочка
Життя_цінувати-почав-він-тоді-
Коли_Дитина_в_утробі_спала)
Спала_мирним_сном)
Влад
і чекала його щоб сказати
милий! ти мій сендром
а ось і хвороба
яка згубить нас двох
у щасті -коханні
де будем ми вдвох
Любочка
Зявилась_усмішка_в-обох)
Радіють,співають)
Лілеє_її_він)
Кохання_тримає)
Аби_не_згубити_щастя_обох)
Яке_один-раз-ледь-не-втратили)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2014
Путін_ Гітлер 21 Століття.
Не дарма в народі кажуть,що ніколи не можна допускати до влади військових,тим паче розвідників, які працювали в КГБ.
Людина яка виживала в екстремальних для психіки ситуаціях, просто не може бути адекватною.В таких людей є лише завдання і ціль, і виконана вона має бути будь_якою ціною.
Вже давно було доведено,що історія це велика спіраль,яка здіймається в гору і головна її особливість_ це те,що вона завжди повторюється,завжди.
20 століття_ час великих відкриттів та потрясінь, науково _технічний розвиток призвів до двох Світових воєн, що забрали мільйони життів.Та не лише цей фактор вплинув на війни, зокрема початок Другої Світової війни був свідомо розпочатий Німеччиною,заради світового панування.Але це було бажання не Німеччини, а божевільного_Адольфа Гітлера.
Після того,як у березні 1938 р. відбувся "аншлюз" Австрії( де під егідою захисту німецькомовного населення, землі були приєднані до третього рейху)гітлерівська Німеччина перевела свій погляд на чергову жертву_ Чехословаччину.
Європа боялась агресивно відреагувати на ці події,про що свідчить Мюнхенська змова, що просто розв*язала руки Гітлеру і показала всю безхребетність та байдужість Європейських лідерів до загарбнитських дій.
На дворі 21 століття, 2014 рік.Під егідою захисту російськомовного населення на територію України були введені РОСІЙСЬКІ війська,18 березня відбулась "офіційна" анексія Криму.
Сучасний загарбник _це мов відгук з минулого.Ті самі дії,той самий метод,навіть ті самі люди це чинять.
Порада ! послухайте промови Путіна_ нікого не нагадує??
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508070
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.06.2014
Брати _ чи Вороги????
Сьогодні, ми переживаємо,мабуть ,найдраматичніші сторінки Незалежної України.Адже саме сьогодні ми творимо свою нову історію.І кожен її творить по_своєму,але робить це для себе та своєї країни і для свого блага.
Та все змінилось з приходом на нашу землю "зелених чоловічків" зі зброєю та танками.Нам почали диктувати ,що нам робити,як робити і коли ,а диктаторами цих вимог став наш "братній"народ_ Росія.І всі були просто шоковані,навіть не тим що вони окупували нашу територію,а тим що це були росіяни.Це був шок.
Проте ,не для мене,я добре знаю історію імперської Росії,а потім тоталітарної комуни і всіх її теперішніх нащадків.І відкрито заявляю, що Україна та Росія _ніколи не були "сестрами" тим паче _"братським народом".
Це усвідомлюю я,та не мої батьки і старші люди.Часто мав дискусії стосовно питання :Європи,Митного союзу,та самої Росії.Та моя позиція була і є одна. Для Росії _Україна необхідна ,як раб_сила, продовольчий податок та плацдарм для траншу газу і нафти.для більшого "малоросія" для "великоросії" не потрібна.
За часів Російської імперії_Україна годувала всю її армію,за радянських часів _весь СРСР.В планах Росії сучасної _ ми виступаєм лише ,як сіра маса та безкоштовна робоча сила_ раби.І ніколи,ніколи ми не будемо братами чи сестрами,бо вони нас не поважають і не вважають рівними собі. Ми завжди будем для них "малоросами" _мову для яких придумали австрійці аби лише відірвати від Росії, та "хохлами" _ тупими створіннями ,призначених для праці.
Тому про яку братерську любов ми можемо говорити? Де є брат, а де ворог _ вирішувати вам)
Я не закликаю до ворожнечі,я закликаю тверезо оцінювати ситуаціюі робити висновки.не підаючись на політичні маніпуляції ..
Слава Україні!!!!!
Влад Петров.(
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508069
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.06.2014
Вона закрила очі
І відчула його руки на собі.
Застогнала,затремніла
і відчула жар навіть у спині .
ЩО охоплював все тіло
І не тримав уже на цій землі.
Вона тремтіла .мліла і благала:
"Візьми мене коханий,візьми прошу візьми."
Він солодко цілував їй шию,талію і навіть ніжки.
а вона звивалась як змія під ним голодна
що хотіла взяти вже його.
А він хотів лиш одного.
Довести до безтями .закохати в себе ту
що була непідступна,незакохана,мрійлива.
Він бажав кохати.а не трахати красу)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508066
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2014
Люблю я вас чи ні.
вирішувать мені.
і не лізьте в душу ,
і не питайте чи вже ні!
Я вас люблю !
Хіба цього вам мало?
Хіба не правдиво я вам це кажу?
Я вас люблю!
І лиш заради вас живу...
Та варто вже чи ні
це вирішувать мені.
Хочу вас я обіймати,
цілувати і кохати.
Тому навіщо питання ці
Люблю я вас чи ні!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2014
Любов ... найпростіша і разом з тим найдивовижніша річ на землі.
Проте ,у сучасному світі це слово набуло непередбачуваного значення. Воно дійсно стало просто висловом, до якого всі ми відносимось не як до почуття,а просто, як до слова.
Стосунку у 21 столітті і стосунками назвати то не можна.Раніше було як?
Поцілувались_значить зустрічаємось.А зараз займаємось сексом і не знаєм як це назвати.Колись, зустрічались рік.а потім щасливо проживали ціле життя, Тепер же,можуть просто прожити з десяток років,а потім просто розійтись.
Людина створена з любов*ю і призначенна для любові,шкода ,що ми забуваємо значення цих слів,втрачаємо сенс у стосунках і живемо лише одним днем або однією ніччю.
Хлопці забули як влаштовувати для дівчат романтичні вечори,прогулянки по нічному місту,спільні ночі під зоряним небом.Дівчата втратили свою загадковість,неприступність та найголовніше _вміння по _справжньому кохати.
Молодь не знає ,що таке прогулянки парком, в будь _яку погоду ,в будь _яких обставинах.Ми всі живемо віртуальним життям і втрачаємо так багато.
Та пам*ятаймо! ВК _ не життя,СП _ не почуття..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507529
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.06.2014
Що ми бачимо у цьому слові, що бачиш там ти?
Чи зраджував коли небудь,чи був зраджений?
В слово "зрада" кожен бачить себе.або ту ситуацію.коли зрадили його.Один чоловік сказав:" Нас зраджують, тому що ми занадто довіряємо".То що ж тепер недовіряти? Хоча це монета з двох сторін,ми часто вірими близьким людям,або довіряємось своїм коханим чи відданим друзям.Ми відкриваємось їм, відкриваємо найпотаємніші таємниці нашої душі. а що в кінці.?
Рано чи пізно хтось із них нас зрадить.забуде ту обіцянку і просто піде по світі із частинкою нашої душі.
І для людини це найгірше.нема нічого гіршого чим зрада близької нам людини,яка ще вчора дивилась у вічі і казала що кохає.а сьогодні ...
Кожна людина здатна до гріха і зрада_ це мабуть найгірший....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507528
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.06.2014
Ігри розуму безтямні,
що вбивають мозок мій.
Що йдуть вперед і вже без бою
здають позиції усі.
що були в моєму сні.
Та хай ідуть ,нехай ламають,
я вистою усі ці дні.
Я заберу з собою всі емоції дурні.
І нехай вже скажуть ті,
Собаки ці дурні,
що чекають кості зі столу
і рвуть уже підлогу,
що усе скінчилося уже .
Нема кісток і сили вже.
Хай з*їдять тепер себе.
А мене собаки проклятущі
ви забудьте пси летющі.
Бо тепер я вже не раб
це не гіпотеза .
І я не Гіпократ)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2014
В світі існує три пастки для людського розуму і вони забирають все наше щастя і ми просто втрачаємо радість життя через них.
По _перше! Жаль про минуле.
Найгірша і мабуть найбільша проблема у людському житті.
Ми все роздумуємо чи правильно тоді вчинили,а можливо щось можна було змінити,та ми забуваємо головне. Це минуле_ і його не змінити.А жаліти за минулим просто немає сенсу.
По _друге, Тривога за майбутнє.
Питання з якими щодня прокидається кожна людина: що робити,як далі жити,що нас чекає далі.?? І цим самим ми самі себе ще більше накручуємо.тим самим і створюємо свою тривогу.
По _третє. Невдячність за сьогоднішнє!
ми часто нарікаємо на сьогодення,думаючи ,що завтра буде краще,та навряд щось зміниться якщо ми будемо лише нарікати і нічого не робити.Наше життя залежить лише від нас.Тому не потрібно нарікати,просто вирішуйте ці проблеми.
І тоді ми не нарікатимемо на сьогодення,не переживатимемо за майбутнє,та не жалітимемо за минулим.
Все залежить лише від нас.все....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506417
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.06.2014
Щастя...Що це таке і головне _що воно для нас означає?
Провівши невелике опитування у соціальній мережі,долучивши до нього близько 50 осіб, я сміло роблю висновки,про самі результати опитування.Та висновки ,що ж таке щастя...
Відповіді були різні.деякі навіть вражали.та все ж кожен висловив свою думку і сказав ,що є для нього щастя.Більшість людей писали у відповідь прості та буденні бажання.хоча й вони не мало важливі в нашому життя,проте дехто і не знає поки.що для нього є щастя,та й всі ми мабуть плутаємось у словах щастя,заловолення та радість. Так один із учасників опитування написав просто:"Щастя для мене ,це просто слова з 5 букв".
Спочатку мене вразила така відповідь.але і вцих словах є сенс.бо щастя це мить,коротка мить ,як і саме слово.Хтось відповідав хоч банально але потрібними речами всім нам_ це здоров*я,радість буття,головне _щоб рідні та близькі,друзі та знайомі були просто здорові.Що може бути кращим,коли всі твої оточуючі посміхаються ,радіють життю з тобою.Мабуть для кожної людини це і є велике щастя.І я вже думав зупинитись та писати про це ,як тут прийшла відповідь одного хлопця.Він написав просто одне слово,ЖИТТЯ.
І тут щось сахнулося в грудях, а що ж таке життя.?А життя на його думку_ це і є щастя.Те ,що ми народились,ходимо,дихаємо,живемо_це і є щастя.Ось проста відповідь на просте запитання,ось вам і істинне щастя _наше життя!...
Більш відкрито та детально про своє щастя описала одна моя чудова знайома,від якої я і очікував щось такого.
Вона написала:"Для мене щастя буває різним: від найменшої дрібниці до масштабнішої радості. Іноді, коли сидиш надворі в сонячну погоду, просто дивишся на зелені дерева, слухаєш пташиний спів і просто розумієш, що це життя, на скільки ж воно прикрасне!. Розумієш, що жити - це найцінніший дар. Життя - це загальний рай і ніких вад в ньому не існує.
А буває щастя, яке тобі приносять люди. Не в долонях, в душі. Коли ти проводиш час з дорогими тобі людьми, ваші душі мають звязок. І ти розумієш, що ніхто не зрозуміє тебе краще за них, ти можеш відкритись, не приховувати нічого, говорити і робити дурниці, а все тому, що вони близькі люди. Вони зрозуміють. Вони такі ж самі.
Щастя - це не буденна річ. Її не можна повязувати з матеріальним достатком, тілесним задоволенням чи соціальним статусом. Щастя народжується в душі, там воно і живе. Воно існує у своєму ірреальному світі. Цей світ бездоганний. І навіть розуміння цього приносить щастя".
Прочитавши ці слова,дійсно розумієш,що наша радість прихована в самих нас,у нашому серці,у наших думках,у наших вчинках.Наше життя _ось істинне щастя .до якого всі так прагнуть.
Не потрібно жити і прагнути щастя, потрібно просто жити.бо ми вже маємо щастя....
Влад Петров
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506416
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.06.2014
Ти сказала ні.і це було вже не уві сні.
Чи чекав я цьго ?
звісно ні... нема вже слів одні лиш сльози.
та кому потрібні ці метаморфози.
Ти сказала ні ,вже нас нема
та й не буде більше.
Я іду у світ вже сам.
як і завжди знову сам.
По життю я просто сам_
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2014
Пробач що пишу,але не втримуються слова.
Пишу.і навіть сам не знаю чому.
Просто для тебе і до тебе пишу.
Стримував себе не раз,
Але на цей не зміг,пробач ще раз.
Не спалося просто.
Бо все думалось за тебе.
Якісь мрії нездійсненні. Та ілюзії в душі.
Ось пишу щоб запитати.
Як навчання,як сама,
Як мама,як сестра?
Які майбутні плани на життя.
Якось перечитував всі твої смс.
Потім був черговий нервовий стрес.
Ніяк тебе забути я не можу.
А іншої просто не хочу.
Живу просто.
Змінилось все...
А водночас і нічого..
Змінився я,оточення те саме.
Просте життя .простого школяра.
Хотілось чомусь дізнатись як твоє життя.
Почути голос та згадати минуле
Хотілось просто поспілкуватись.
Диким просто є для мене те.
Що навіть «привіт» вконтакті для нас є заважке.
Я не пишу,бо не наважуюсь писати більше.
Боюсь згадувати ,те що ніколи не забуду.
Ти вже мене забула.
Я і не здивуюсь. Пройшло доволі часу.
А я і досі пам*ятаю твою усмішку.
Твій погляд, та солодкий поцілунок на щоці.
Так! Це були мої найкращі дні)
Знаючи ,що такого більше не переживу
Я просто йду.
Поки маю трохи часу. Хотів з тобою ще поговорити.
Хоча уже нічого не змінити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014
Мої слова,мої думки,
мої внутрішні поезії в душі.
То є власність моя
і ніхто на це права більш нема.
Що бажаю _те пишу.
Про що хочу_говорю.
І ніхто не може мі заборонить
Що і де: писать,читать,казать.
То є моє право,
Моє право на гласність та життя.
Тому не вам судить мої слова)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2014
Трагедії,щастя,радість,сміх
наслідки від нашого буття,
все це вривається в наше життя.
Стрімголов і напролом,
мчить,біжить,спішить ,летить.
І проблема наша та,
Що ми так поспішаєм жити,
що забуваєм і любити.
Ми чекаєм і не знаєм чого,
ми любим і не знаєм кого.
Ми йдем туди,куди не знаємо самі.
Але йдем ,бо ж ми завжди праві.
Ми ті ,що жили і живем,
і жити будем повсякчас
Проте,питання лиш одне,
Чи довго світ витримає нас?)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2014
А давай ми вип*ємо з тобою чаю!
зустрінемось і на прощання.
скажу ,як палко я тебе кохаю.
Я вдячний за все те ,
що було між нами,
за те ,що ми були разом
і як кохані пили каву.
Тепер ми вже не ті,
і я запрошую тебе на чашку чаю.
Просто хочу ще хоч мить,
згадати як ми були кохані.
та час невпинно летить.
Забулися всі ті бажання.
Тому запрошую просто,
на чашку теплого чаю)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2014
Виходжу вночі надвір покурити,
щоб хоч якось час свій убити
і відразу помічаю на небі вогні,\
десь там високо вгорі,сяють замріяні зірки.
А літачки світлячки майорять вдалині.
Навкруги дзвінка тиша
і п*янко віє холодний вітерець.
Невже це кінець?
Заглядає місяць у вікно
і нагнітають спогада,ті що вже були так давно.
Так , це було мов у кіно.
Настає кінець ось цьому,
але кажу привіт новому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2014
Той стяг ,що над Рейхстагом майорів,
Та кров,що землю вкрила,
Та матір,що сина на війні згубила,
Той вождь ,що забрав мільйони життів.
Це символи тих зловісних часів.
Коли Європа палала в огні,
А по Україні пройшлися вражі полки.
Коли вбивали наших дідів
і в полон забирали наших батьків.
Помирали мільйони за те,
щоб у мирі жили їх сини.
Та що зараз робимо ми?
Руйнуємо те ,що будували наші батьки.
Знову хочем продати душу "москві"
за нещасні рублі?
Чи рятувати Європу,
як тоді в зловісні роки?
Знову війна між заходом і сходом іде,
та забули у битвах ми те,
ЩО сини України ми є)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2014
Ляхи,турки та татари,москалі,
І ще багато нечисті по світі,
Що хотіли були править на нашій Украні,
Від пачатку Русі і аж по наші дні,
Всі хотіли захопити наші землі золоті.
Та «Surdum cordam,
Тим телячим мордам.!»
Кажу я і вся моя козацька сім*я.
Не буду я ні хлопом, і ні кріпаком ,
Я буду вільним козаком.
Якого боятись будуть
Від Москви аж до Сени ріки.
І нема такої сили,
Щоб душу козака спинила.
Хоч і газдували нами ,мов волами.
Земля розходилась під ногами.
А вороги кланялись під нами,
І було так ,і буде повсякчас.
Бо на кіл посадимо ми всіх,
хто холопами зробити хоче нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480871
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2014
Вільно та просторо на душі.
Людська відраза в голові.
А там у серці на самому дні.
Думається чомусь дурній цій голові.
По чому можна з*ясувати ,
що здуріла людина на землі.
Ексгуманні настрої ,та екстреміскі думки,
Чомусь не покидають дурної голови.
Творить щось чудне, для когось і не зрозуміле.
Розуміє ,де чорне а де біле.
але не розуміє.для чого воно йому дибілу.
Однак життя_ це велика шахова дошка.
Де від ходу пішака, залежить наше життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480870
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2014
Я знаю ,що ти мене не кохаєш.
Адже ти мене навіть не знаєш.
Проте.таку натуру маю я
Що ,мабуть ,закохався в тебе я.
Я чекаю твого смс.
простого смайлика в мій адрес.
проте. для тебе я ніхто.
Ніким не був. ніким і так не стану.
Хотів тобі сказати лиш одне.
Будь моєю ти.
Будь моєю музою натхнення.
Будь коханою на все життя.
Хотів з тобою зустрічі я.
Але не доля значить ти моя.
Своє серце я тобі відкрити хочу.
Щоб при зустрічі нахлинули сльози на очі.
Хочу з тобою зустрічатись.
При зустрічі солодко цілуватись.
А на відстані ніколи не прощатись.
Проте. ти лише мрія моя.
Вигадка...
Уява поета простяка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2014
Розуміючи всю складність цього життя,
Хочеться просто піти в небуття.
Залишитись самому на тому дні.
Забути всі ті часи , на сонячному тлі.
Складається все якось так безглуздо.
Що жити стає просто тупо.
Хочеться нових вражень.
Шалених вчинків і сварливих зауважень.
Та все проходить.
Час на місті не стоїть.
Пройшла любов,зав*яли помідори
і фермер той давно вже здох..
Стерв*ятникам на поживу.
Залишився його лиш льох.
Проходить молодість.
І мчать літа вперед.
Забув вже я коли у сніжки грав.
І брав до рук велосипед.
Усе проходить.
Залишається лише вона.
Та пам*ять, що стала така дорога
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014
Мені потрібна лише ти.
Лише ти одна.
Моя кохана, дорога)
Проте. хто для тебе я?
Я простий хлопець.
що зустрів тебе лиш раз.
А ти ангел,що спустився сюди вниз.
Я не для тебе. й це прекрасно знаю.
Проте. я так тебе кохаю.
Хочу бути я з тобою.
Щодня і повсякчас.
Хочу чути твій голос,такий солодкий та терпкий.
Хочу йти з тобою я в той час ,коли для тебе він складний.
Хочу бачити усмішку на твому обличчі.
І сльози від радості.
Мені потрібна кожна ніч
і кожен день з тобою.
Мені потрібно все .
що зв*язано з тобою(
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2014
Нас не має і не буде.
Нас і не було
Затонуло навіть те, що було
Але хотілось чогось більшого.
Мріялось але не збулось так багато.
Навіть більше чим можна було уявляти.
А я вже думав будем ми гуляти\
будем ми кохати.
Проте не для тебе все це.
Ти вільна , і любиш волю ти.
Тож лети , лети Кохана ввись.
Там будеш вільна ти(
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2014
І знову тиша,
Знову пустота,
Настільки стало тихо.
що аж дзвенить у голові.
Тепер просто глухо.
А що було тоді?
Тоді я мав її.
І не були ми самі.
Ми були чужі .
проте на хвилю ми ставали мов свої.
Так думав я .
Але не ти....
Захлиналось серце від журби
І втрачав я мову від мольби.
За тобою.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2014
не знаю чому ,але ревную я тебе
навіть не уявляю чому.
ти пишеш йому а тут просто горю.
ну так я не для тебе.
і бути ним не можу.
а ти лиш мрія та ілюзія моя.
проте така солодка,
що не хочу я її кінця.
а ти лиш вигадка і мій обман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2014
Красою неземною ,
наділив тебе сам Бог.
Щоб зачаровувала нею
ти всіх принців та небог.
Їз далекої країни,
літаками_ кораблями
приплила до нашої Вкраїни.
І оселилася ти тут,
Щоб дарувати усміх та прощення
Щоб правити усім живим.
Ти стала музою мого натхнення.
Прошу тебе, не йди від мене.
Залишся ти іще на мить.
Я закохався в тебе до безтями.
А ти лиш мить.
Котра так швидко біжить.
Ти вже пішла .
Я сам ...
Вино..
Хрусталь.
Розбита склянка.
І в душі лише печаль(
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2014
хоч видаляй, хоч не видаляй, все залишиться колишнім.
Коли побачиш цю людину.
то мимоволі так кольне у середині.
згадаєш ті веселії моменти які провели ви разом.
і захочеться все повернути
і забути всю свою образу
гадати що все повернеться
стане як було.
але такого не буває.
Адже життя _ це не кіно))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2014
Кого назвати можем ми курвами?
Тих.що торгують своїми тілами?
Чи тих,що гублять цілу країну своіми ділами?
І хто_зна ,з яких причин.
та дівчина пішла в цю справу)
Від нестачі сексу і кохання,
Чи від нестачі грошей на проживання*?
Хай думає хто як хоче.
Але судити .це діло Боже(
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2014
Кохана, Кохана!
мила моя довгождана.
був з тобою я мов у раю.
І тепер чекаю я від тебе звістку хоч одну.
Пішла давно із життя ти мого.
А я і досі для тебе пишу під ноту сумну,
можливо і не треба
Але все одно пишу.
Чекаю того дня коли тебе зустріну.
Коли тебе побачу і міцно обійму.
Загляну я в твої зелені очі.
І солодкий поцілунок подарю.
Але кому я все це пишу?
Тобі на мене пофіг і на мої вірші!
Знайшла вже іншого давно,
а згадуєш мене тоді,
Коли їбе тебе він уночі.
Та що зробити можу я?
За тобою я страждав і плакав, і ридав.
Хотів тебе я повернути.
Хотів тебе тоді.
А тепер лише згадую уві сні.
Та й не потрібна мені ти.
Лише згадка ти, яку не можу викинути я із голови(
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Алкоголь , куріння,секс.
Ось сучасні ліки у нашому житті.
Допомагають завжди і у будь _якій біді.
Це спробували всі і я у тому числі.
Проте сказати мушу щиро.
Нічого це не допомагає.
Лише на дно душу затягає.
Потім і не милий світ.
І ніби хочеться піднятися з цих пут.
Але душа гнила.і вже живе життям роспуст.
Блядська стала та душа,
що була колись відкрита,
що раділа сонцю
і кожному новому дню.
Бризу хвилі і подову легенького вітерцю.
Нема того,усе змінилось.
пусто стало в тій душі.
А вина цьому одна.
Ліки ці, що стали уже віковічні(
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
можливо ,просто хочу я поговорити.
чи побачити тебе.
та й сам уже не знаю.
чого душа моя бажає)
мабуть,лише того ,чого я хочу так давно.
знайти лиш ту ,котру любитиму без тями.
бути завжди з нею,
і ніколи не відпускати.
але ти така далека)
тому не можу я цього й бажати.
ти просто ілюзія і все це обман.
я просто вірю в те ,
чого й не може бути.
але я просто вірю в цей обман.
тому що визнаю.
я все таки тебе люблю.
і хочеться з тобою закружляти\
у вирі танцю і кохання.
під звуки _музики сердець.
осіннього ранку.
у холоднім світанку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2014
за вікном плаче тихо дощ,
а я доїдаю свій вчорашній борщ.
попоївши, сходжу покурити)
потім знову сяду щось робити.
що? уже сам не знаю.
щось знайду,адже так не буває.
ось знову день.
а тут вже й вечір наступає.
а скоро Новий рік до всіх у гості завітає.
а що ж зміниться від цього?.
що прийде на зміну цьому?
ще один рік кохання.
365 днів чекання..
того, мабуть уже не буде.
буде лиш мить.
мить того кохання,яке втрачено давно.
яке уже не повернути ,бо все уже пройшло))
але дякую я Богу
за те _прекрасне і щасливе.
за те_ веселе і мрійливе.
за те кохання що у мені жило.
але яке уже пройшло.
Тепер дивлюсь на цей сумненький дощ.
доїдаю вже застиглий борщ.
палю всі ті вірші, що писалися тобі
і фотографії на котрих були щасливі ми))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2014
я більше не писатиму про тебе)
не тому що не можу ,
а тому що більше не хочу.
не хочу згадувать тебе.
не хочу думати й гадати.
а тим паче вже писати.
та й тобі вже всеодно.
на мене і на все моє письмо.
я більше не писатиму про тебе.
це кінець для мене
хоча для тебе настав він вже давно.
мабуть ,ще пам*ятаєш,
як холодним днем осіннім.
коли небо плакало ,а під ним я .
зі мною ти навіки розпрощалась.
розлюбила) зрадивши не мене.
а я досі пам*ятаю ті слова,
якими ти мене благала бути завжди.
бути разом із тобою.
дивилась мені в очі і так ....
(як тепер я зрозумів)
чудово ти брехала.
що хочеш бути ти зі мною.
що ніколи не розлюбиш.
що лише моєю будеш.
і я вірив. ...
вірив ..як нікому більше.
тобі одній я вірив.
і з тобою завжди мріяв.
що закінчимо ми універ
і будем разом жити.
працювати і разом відпочивати.
а головне будем кохати.
по Деребасовській з дочкою весело гуляти
Проте для тебе це не головне.
бо мене ти не кохала.
лише життя мені ти поламала.
Я більше ніколи не писатиму про тебе.
ніколи вже не скажу і не напишу _
привіт кохана)
для мене ти ніхто,
ти просто рана.
котра і досі так болить
коли згадую тебе "Кохана"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2014
зустрів незнайому золотоволоску.
котру любить ввесь мій двір.
таку маленьку,веснянкувату і руденьку,
котра любила ,мабуть ,сильно.
а йому було те пофіг.
бо то було не стильно.
треба сильно впасти в пути.
щоб із нею бути.
думав так раніше.
але все пройшло і все змінилось.
крутий той хлопець.
за яким всі упадали.
пропив і прокурив
свою усмішку веселу, якою чарував він всіх.
і ніхто не хотів вже з ним бути.
лиш та незнайомка_ золотоволоска.
котра любила його досі.
все так палко як тоді.
подала йому руку.
подарувала усмішку
і як тоді просто пішла собі)
він лише дивився як зникають її сліди.
на мокрому асфальті,від його крові
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2014
Вона не терпить крику
і не ходить в клуби.
На одинці переживає біль ,стиснувши зуби.
Не чекаючи нічого.
Лише кава,гарячий шоколад і молоко,
можливо й сигарета,але це уже було давно.
Вона стиха, привідкривши вікно,
Буде чекати лиш його.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Забудь,забудь мене
і вже не згадуй.
Забудь усі слова,що я тобі казав,
усі ті смс, що я тобі писав.
Забудь,усі ті ночі і ті дні,
що провели з тобою ми.
Забудь мої очі голубі
і обійми,ті що дарував тобі,
теплі та палкі.
Забудь, що були з тобою ми!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Життя немов стежина
Якою йдемо ми постійно
Подивившись ввись,
ти бачиш ,як летять хмарки кудись.
Повернувши голову на ліво
Ти бачиш ,як пташки виспівують мрійливо.
Подивився ти направо.
А там комусь кричать ура і браво.
Проходячи повз лаву на якій сидить старий дідусь
Ти зупинишся чомусь,
Щоб запитати житєвої поради,
Бо сам чомусь не можеш дати ради.
А він життя це вже пройшов,
Багато чого втратив але не мало і знайшов.
Тепер ось подорожніх вчить
Як правильно на світі жить.
Пройшовши трохи далі,
Зустрів хлопчиська в якого порвані сандалі.
От ідеш ти колосистим полем
Ідеш так просто босоногим,
А довкола ні душі
І чомусь так тихо,
Що аж дзвенить у голові
Проте життя на місці не стоїть
А вперед баским конем біжить.
Не повертаючи назад,
Не падаючи в кохання зорепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014
Все як завжди,
Я один в пустій квартирі .
Пройшла вже половина ночі.
На столі недокурена сигарета
А біля неї недопита пляшка вина,.
Якісь записки та листівки з нагоди Різдва.
Хтось привітав.
Мабуть той ,хто досі пам*ятає,
Той із ким ділився я думками.
Той ,хто мене знає.
Проте не написав той ,хто кохає.
Але чомусь таке життя.
І так постійно в нім буває.
Таке наше буття,
І його ніщо не заміняє.
Раніше думав що самотність
Це кінець життя і смерть.
Та мабуть помилявся.
Бо це суть життя .
Що відкриває нам сенс буття.
Коли ще можна зрозуміти,
Що життя яскраве і ним треба просто жити.
Радіти всьому,що дає нам Бог.
Дійти до самого дна
І лише там зрозуміти.
Що потрібно просто любити.
А все інше і так ми зможем зробити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014
Кожен чекає свій потяг із небуття
надіючись ,
що на ньому прибуде нове життя.
різнобарвне й кольорове,
безтурботне й просторове.
Прийде щастя таке
яке чекав життя усе.
проте дурниці це все і неправда.
потяг цей несправжній.
і у кожного він свій.
котрий будується залежно від подій.
А якщо сидіти і чекати.
то можна потяг цей і провтикати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Знову тупий ігнор.
знову ти не відповідаєш.
Сидиш собі там граєш,
а на мене і уваги не звертаєш.
Як набридло все мені.
І ти і всі твої тупі понти.
Піду і пригну я з високої гори.
І буду горіти у пеклі на дні
Через твої ігнори ті тупі)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
Пролог
Все розпочалось в прекрасну пору року – осінь.Вона така чудова,жовто-червона,багряно – перламутрова,і все ще по – літньому тепла.
Вони зустрілись у натовпу у вирі руху,бурхливому морі людей,де всі кудись поспішали і нічого не помічали навкруги,лише свої проблеми.Можливо,цим вони обоє і виділились із цього виру натовпу і закохались один в одного,закохались до безтями – поглядом!Вони ще навіть не говорили а вже закохались.
Ну а як можна було її не помітити, коли вона така прекрасна!
І він ,як місяць молодий,пірнув із головою,
В кохання зорепад,
Не озираючись назад.
На серці був жовтневий штиль,
І шторм під час затишшя і покою.
На крилах долі ,
Їх із різних берегів привела, мабуть,
Господня воля!
І щоб любов назавжди зберегти,
Осінньо- молоді слова кохання,
В серцях збудили юності мотив.
Це просто випадок і вони стали поряд.
Тільки одне слово,тільки погляд.
А в душі запекло,защеміло.
Тільки слово,а душа ожила.
Але життя - єдина мить.
Погляньте всі навколо,
На місці ніщо не стоїть!
Ось так і це кохання,
Це лише єдина мить.
Що буде далі?
Це недописаний роман,
Сторінка недописана остання.
І цю книгу ще ніхто не закривав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014
Ось пройшов 2013 вже рік.
А 14 тут як тут на наш поріг
Що чекатиме нас там.
Що приготував ти нам?
Мабуть,знов випробування,
нові болі та страждання
він довгожданого чекання.
А можливо радість,успіх та визнання.
Хтозна ,хтозна, що чекатиме нас там.
Поживем побачим,адже що робити нам))))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014