Юлія Кириленко

Сторінки (3/268):  « 1 2 3 »

ЗА ГРАНЬЮ

Казалось  бы,  безумие,  
Коснуться  -  и  упасть.
За  гранью  полоумия
Блуждает  света  часть.
За  гранью  невесомости  -  
Несметные  замки.
Близки  в  своих  условностях  -  
Без  них  так  далеки.
Бескровно-бестелесные
Грызут  чужую  плоть...
Вопя  во  всю  о  честности,
Спешат  перемолоть.
Глотая  клятвы  заживо,
Придумали  устой:
Рукой  одной  приглаживать,
И  отбирать  другой...
Казалось  бы,  безумие,
Коснуться  -  и  прозреть.
За  гранью  полоумия  
И  золото  -  что  медь.
За  гранью  отрешенности  
Блуждают  огоньки.
Близки  и  без  условностей
Мы  выживем-таки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718431
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.02.2017


Все одинаково счастливы…

Лето  бросило  в  зиму,  как  в  колодец,
Не  дав  привыкнуть  хоть  на  у́нцию.
Но  это  не  худший  из  всех  исходов:
Можно  жизнь  проспать  и  не  проснуться.

Можно  гулять  в  полном  одиночестве,
Посыпая  голову  сырыми  осенними  листьями.
Можно  выходить  с  букетами  из  цветочного,
Подаренными  себе  от  себя  независимой.

Можно  в  первый  же  день  умереть  без  крика,
Лишь  посмотрев  в  глаза  этому  миру.
Можно  годами  жить  с  человеком  диким,
Который  играет  тихого,  мирного.

Можно  с  задором  и  радостью  пойти  на  фронт,
Устав  от  правосудия  безучастного…
По  правде  говоря,  всем  по-разному  не  везёт,
Но  все  бывают  одинаково  счастливы.

Нам  бы  лишь  каплю  любви  и  безмятежности,
Родного  плеча  и  тёплой  руки  под  пледом.
И,  независимо  от  любой  принадлежности,
Сытного  и  вкусного  завтрака,  ужина  и  обеда.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695013
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.10.2016


Сталося, отже, сталося…

Знаєш,  мені  завжди  здавалося:
Сталося,  отже,  сталося.
Хай  осінь  в  тернових  паростях  
Ховає  свої  плоди.
Знов  небо  на  мене  звалилося,
В  долоні  одній  помістилося,
А  потім  пішло  на  милицях,
Ближче  аби  до  води.

Знаєш,  я  була  впевнена:
Доля  сіється  зернами,
Устелено,  чим  устелено.
Далі  потрібно  йти.
«Чому  саме  я?»  –  не  питай  себе,
Злидні  бувають  ласими,
Рухають  позачассями,
Не  трусяться  від  висоти.

Знаєш,  я  маю  сумніви,
Що  виповзають  зсувами,
Та  сходить  раптом  у  куряві
Сонця  сліпучий  магніт.
Сталося,  отже,  сталося,
Сльози  у  землю  всоталися.
Стань  же  мені  витривалістю,
А  я  тобі  стану  за  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2016


Слёзы неба

Опухло  небо  от  слёз,  не  спрятаться.
Глубокой  осени  алый  этюд.
Идёт  безумного  мира  матрица
Туда,  откуда  другие  бегут.

Вслух  отсчитать  до  бесконечности
Под  дождя  громовой  барабан.
Наш  аквариум  так  и  мечется,
Чтобы  выплыть  уже  в  океан.

Разве  просто  признать  свои  хилости?
Нет.  Никто,  никогда,  не  сразу
Будет  жадно  просить  милостыню
У  того,  кто  пожизненно  связан.

Небо  землю  из  виду  утратило,
За  слезами  лишь  рябь  до  дна.
Да  когда  же  замолкнет  тот  дятел,
Что  долбит,  будто  жизнь  одна?

Не  бывает  границ  у  сознания,
И  у  смерти  есть  свой  дефект:
Не  умрёт  ни  одно  создание,
Пока  в  нём  ещё  жив  человек.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690156
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.09.2016


Так тому и быть!

Ночь  идёт,  запутавшись,  икая,
И  луну  воткнули,  словно  шприц.
Вот  она  –  колдовья  мастерская
С  миллионом  искажённых  лиц.

И,  казалось,  спрятаны  в  агате
Тусклые,  протёртые  грехи.
Тащит  ночь  свои  коряки  ватные,
Жалуясь  на  давнишний  бронхит.

Нет,  ни  в  коем  случае  не  верю  я,
Что  бывают  ночи,  как  ужи,
Будто  проползают  по  артериям,
Не  давая  до  утра  дожить.

Верю  –  ровно  в  полночь,  без  сознания,
Когда  мысли  сбрасывают  прыть,
Можно  загадать  одно  желание
С  чистым  сердцем  –  так  тому  и  быть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689217
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.09.2016


Не оборачивайся

Не  оборачивайся,  просто  иди  вдоль  дороги.
Знаешь,  за  проявленный  героизм  часто  ломают  ноги,
За  доброе  сердце  часто  бросают  камень,
Только  голову  успей  прикрыть  руками.

Не  оборачивайся,  просто  иди  восвояси,
Знаешь,  мы  так  боимся  раствориться  в  массе,
Что  зачастую  теряем  глубинную  суть…
Если  услышал  –  помни,  послушал  –  забудь.

Только  не  оборачивайся.  Позади  –  одна  только  хлябь,
Постарайся  идти  ровно,  с  осанкой,  не  косолапь.
Знаешь,  мы  забыли,  как  пишутся  настоящие  письма,
Как  бумажные  корабли  касаются  почтовых  пристаней.

Но  не  оборачивайся,  иди  уверенно  и  прямо,
Ведь  судьба  целует  в  губы  только  упрямых.
Моргай  часто,  пей  воду,  не  донкихотствуй,
Помни,  что  в  мире  горбатых  стройность  –  это  уродство*.

Главное  не  оборачивайся.  Да,  будущее  не  безбрежно,
Потеряв  совесть  –  не  бойся  терять  одежду.
Но  всё  же,  если  дойдёшь,  сохранив  душу  –  
После  жутких  разрух  ты  будешь  во  всеоружии.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686966
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.09.2016


Не я один лишив тебе одну

Не  говори  зі  мною  про  війну.
Не  кайся  в  помсті,  бо  зведе  в  нікуди.  
Не  я  один  лишив  тебе  одну  –  
Нас  тисячі,  а,  може,  й  сотні  тисяч  буде.

Спираючись  багнетом  об  стіну,
Лиш  бачив  хату,  що  зайшлася  пла́чем.
Не  я  один  лишив  тебе  одну.
Хай  більш  ніхто,  та  Бог  завжди  все  бачить.

Перед  очима  змахував  ману,
Ворожих  яструбів  збиравши  в  просі.
Не  я  один  лишив  тебе  одну,
Та  смерті  і  цього  замало  досі.

Не  бийся  в  муках  і  не  клич  труну,
З  тобою  нам  вже  не  одна  дорога.
Не  я  один  лишив  тебе  одну,
Та  це  для  смерті  не  пересторога.

Завий  у  коси  ма́ківку  ясну,
Збери  всі  сили  і  збіга́й  од  повені.
Не  я  один  лишив  тебе  одну,
Та  ти  одна  у  серці  будеш  збо́ленім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2016


Let us be realistic…

Let  us  be  realistic  –  one  day  we  all  die.
No  one  can  escape  from  the  death.
But  I  want  to  look  deep  in  your  eyes
And  see  sweltering  sparkle  there.

Let  us  be  realistic  –  no  visions…
Oh,  telling  this  I  can’t  stand  crying.
We  are  going  for  moral  extinction,
So,  don’t  surprise  if  your  soul  is  dying.

Let  us  be  realistic…  But  how?
How  can  we  refuse  from  desires?
Just  believe  me  –  that  even  above
I’ll  be  ray  when  all  others  expire.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680234
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2016


Как обещали

Как  обещали,  –  свет  сошёлся  клином,
Не  так  уж  много  лет-веков  спустя.
И  словно  конь  с  агатовою  гривой
Заржал,  копытом  землю  взбороздя.

Как  обещали,  –  свет  сошёлся  клином.
Да  только  вот  не  на  тебе  совсем.
И  с  новым  летом  пухом  тополиным  
Он  улетит  в  заката  сладкий  джем.

Как  обещали,  –  клином  свет  сошёлся,
Зашился  прочно  нитями  вожжей.  
И  как  кота,  что  гладят  против  шёрстки,
Его  сдавило  комом  мятежей.  

Как  обещали,  всё  как  обещали.
Нам  до  сих  пор  не  выбить  этот  клин,
Пока  две  стороны  есть  у  медали,
Покуда  я  одна  и  ты  один.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665271
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.05.2016


Только верь

Почему…  Почему…  Почему  ты  не  здесь?
Пустота  отвечает  охрипшей  листвою.
Убежала  луна…  На  кого  я  повою?
С  кем  смогу  на  окошке  у  пропасти  сесть?

Вроде  шорох…  И  стук!  Сердце  в  пятки  на  ноль…
Спотыкаясь  о  стулья  мизинцем,  кричу!  
Запыхавшись,  к  двери  я  бегу,  к  палачу…
У  соседа  не  вовремя  кончилась  соль.

Закрываю  засовы  покрепче.  Оттает.
Ведь  оттает  к  утру  подо  дверью  твой  след.
Одиночество  снова  придёт  на  обед,
И  до  ночи  поить  будет  пурпурным  чаем.

Почему…  Почему?  Почему  я  не  сплю?
Простынь  бреда  накроет  до  пяток.  До  боли
Натирать  будут  сердце  от  мыслей  мозоли.
Я,  забившись  в  углу,  паутинку  ловлю…

Будто  ниточка  веры  в  серебристом  пруду,
Одиночеством  в  прошлый  оставлена  вечер,
Тихо  тронет  меня  за  дрожащие  плечи
И  прошепчет:  «Ты  верь.  Только  верь  –  я  приду».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642262
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.02.2016


Мираж

Здесь,  как  в  пустыне,  -  всё  может  быть  миражом.  
И  зату́пят  часы,  что  полвека  исправно  ходят.
Завтра  можно  проснуться  на  ветке,  что  сегодня  поджог.  
Но  дожить  чтоб  до  завтра  -  нам  надо  выжить  сегодня.

Леопарды  всё  рыщут  кругами,  не  зная,  что  делать.
Слишком  много  фигурок  сошло  со  змеиных  нард.  
Вдруг  застыли  часы.  Просто  им  ходить  надоело.
И  змеиную  кожу  надел  молодой  леопард.  

В  полубред  окунаясь,  слетают  глаза  с  орбиты.
И  в  горячей  пустыне  тела  отметка  дрожит.
Я  смотрю  леопарду  вслед.  Жаль,  что  когти  отбиты.  
Но  вернувшись  домой,  он  взгордится  желанием  жить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639407
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.01.2016


Не берите в аренду чувств!

Голых  нервов  диминуэндо  
И  крещендо  ночных  дорог...
Не  берите  лишь  только  в  аренду  
Недоспевшие  чувства  впрок.

Арендуйте  машины,  квартиры,  
Банки  офисов  из  под  сардин,  
Арендуйте  кроссворды  в  сортире,
Но  не  трогайте  старых  морщин.

Забирайте  "в  аренду"  ручки
У  рассеянных  ваших  коллег.
"Арендуйте"  деньжат  до  получки,  
Лишь  чужой  не  схватите  грех.

Арендуйте  платья  парами,
Чтоб  дневное  менять  на  вечернее.
Но  запомните:  плюсик  в  карму
Лишь  тому,  кто  смотрит  с  доверием.

Чьи  глаза  заалмазились  ярче,
Чей  колодец  не  будет  пуст.
Арендуйте  машины  и  дачи.
Не  берите  в  аренду  чувств!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637291
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.01.2016


Мішок кісток

Багрянять  стелю  недолугі  зга́дки
І  накрапа́ють  прямо  на  чоло
Й  на  губи  з  присмаком  Мерло,
І  котру  ніч  не  можу  більше  спати.

І  гірко  в  роті  від  нічних  видінь…
То  ж  тільки  марево…  Хай  грець  йому  і  трясця!
А  тільки  досі  ще  болить  зап’ястя,
Коли  в’язка́  над  ліжком  висне  тінь.

Мішок  кісток,  лежи  собі  спокійно!
Про  тебе  пух  землі  забув  давно,
Стверділо  чорноземове  вино
І  розсоталося  разо́м  з  в’язкою  тінню.

Вже  й  журавлі  блукають  смітниками,
Скасовано  південно-східний  рейс.
І,  помираючи,  останній  едельвейс
Не  пожалкує  за  старими  квітниками.

І  зелень  саду  не  проб’є  снігів.
Душа  зійде  із  дерева  додолу,
Підніме  сукню  білу  похололу
І  до  мішка  натягне  ланцюгів.

Мішок  кісток,  лежи  собі  спокійно
І  біля  ліжка  тінню  не  тряси!
Іди  вже,  про́шу…  Що  стоїш  єси?
Я  вже  довік  твого  не  збуду  мерехтіння.
Не  надкусив  душі́  –  то  вже  і  не  з’їси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2016


Открываюсь

В  нашем  песочном  замке
Сыпятся  окна  и  двери.
Как  пряник  хрустит  фундамент,
Пол  -  ядовитый  ёж.
Меня  накрывает.  Пледом.
Я  закрываюсь  в  преддверии,
Что  завтра  наступит  утро.
Утро,  ты  ведь  придешь?

Правда?  Но  ждать  так  долго.
Тянутся  жвачки  времени.
Тянут  тугие  канаты
Острые  мысли  в  круг.
Меня  отпускает.  Резко.
Я  открываюсь  в  преддверии,  
Что  утро  уже  сегодня,
А  утром  проходит  испуг.

Я  открываюсь  плавно,
Чтоб  не  засыпать  замок.
Пусть  он  стоит  в  обнимку
С  гущей  осенних  слез.
Я  открываюсь  снова.
Помню  осанку,  мама.
Горбиться  больше  не  буду.
Я  открываюсь  всерьез.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623582
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 24.11.2015


Голос

Я  люблю  його  голос  як  оголошення  надзвичайного  стану,
Коли  шкіра  -  то  поле  битви  людей-мурах.
Треба  кожей  той  звук  по  молекулах  як  небесну  манну
Збирати  й  ховати  у  пазуху.  То  нови́й  мій  фах.

Нащо  бути  філологом,  якщо  можна  просто  слухати
Рі́зкі  спади  й  градації,  п'ятдесят  відтінків  тембру.
Ні,  не  сірого.  Кольорового.  Слухай,  ти
Випадково  голосом  вийняв  кілька  ребер.

Тут  багато  нот,  які  він  не  зможе  ого́втати.
Тут  є  безліч  відлунь,  що  сховались  у  дірах  скронь.
Я  люблю  його  голос,  він  мене  любить  зводити
В  тиху  безвість  бе́зуму,  де  не  чутно  як  б'ється  скло.

Я  кричу!  Я  уламок,  я  крихта  у  цілім  просторі,
Що  вривається  раптом  в  залізне  крещендо  дощу.
Я  волаю,  волію,  цей  голос  так  зводить  з  розуму...
Я  стихаю,  благаю,  шепочу,  мовчу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2015


АПОКАЛИПСИС

С  неба  падают  камни.
А  Он  ведь  предупреждал,
Что  настанет  тот  день  –  
День  расплаты  за  каждый  грех.
И  не  будет  готов  никто,
Никому  не  сбежать.
И  последних  оставшихся
Вырвет  с  корнями  смех.

С  неба  падают  стрелы:
Двужильная  острая  сталь.
Всё,  что  двигалось  –  
Замертво  пало,  не  выхватив  вздох.
Проржавело  хрипели  качели,
Рисуя  спираль.
С  постаревшего  фейса  Земли
Соскребало  следы  эпох.

С  неба  падают  звёзды,
Но  не  для  желаний  теперь.
Они  просто  сожгут
Без  разбору,
Что  есть  на  пути.
Из  охотника  вдруг  человек
Стал  как  загнанный  зверь.
И  засохшие  корни
Больше  не  будут  расти.

Опадает  кусками  небо,
Как  листья  в  желтке.
Подгорает  планета,
Как  будто  рождественский  гусь…
Очень  странный  сценарий
Сегодня  приснился  мне.
Но  я  чувствую  боль
До  сих  пор.
Мне  болит.
Я  клянусь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619180
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.11.2015


Две мудрости

Завтрашний  день  подползает  слепым  кротом,
Напуская  на  волосы  осени  смутности  газ.
Есть  простая  мудрость:  чтобы  было  легко  потом,
Через  трудности  надо  пройти  сейчас.  

Осень  тихо  сливает  с  прядей  крепкий  портвейн
И,  краснея  в  холодном  ветре,  зовёт  на  ужин.
Есть  ещё  одна  мудрость:  не  ныряйте  в  моря  для  людей,
Что  для  вас  никогда  не  смогут  осилить  лужи.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613357
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.10.2015


ИУДА

Опрокинутый  ру́бленный  череп  –
Этот  дико-пустынный  овраг,
Каждый  камень  его  –  
Исступлённо  застывшая  мысль.
Скорпион  развевает  
Сквозь  шаткие  ноги  хвост-флаг,
И  беле́сая  муть  
Поднимает  глазницы  ввысь.
Со  стеною  оврага
Сроднилась  его  серота́,
Быстро  ночь  поползла  
Борозда́ми  его  морщин.
Среди  честных  воро́в  
Он  изгнанник  и  сирота,
Он  мельчайшая  сошка
Среди  настоящих  мужчин.
Что  не  слово  его  –  
Горсть  обгло́данных  жалких  костей,
Резко  брошенных  в  стаю  
Неистово  тощих  собак.
Он  от  света  скрывался,
Ища  уголок  холодней,
И  приютом  надёжным  
Помог  ему  верный  овраг.
Как  чудовищный  плод,
Изгибаясь  от  ветра  пинков,
Он  качался  над  городом
Славы  и  веры  господней,
Уверяя  посмертно,  что
Только  лишь  он  был  готов
За  учителем  следом  пойти,
Так  обманут  угодник…
Тонкой  шеей  шатая  
На  стороны  мира  живых,
Он  кричал:  «Обманули,
Вы  все  обманули  Иуду!».
И  расплата  придёт,
И  свои  продадут  своих,
И  треклятое  тело  его  
Всё  истычут  иголками  вуду.
Только  тридцать  монет
Разрезают  чека́нным  торсом
Всю  планету,  и  в  руки  нам  лезут
С  вопля́ми  «Нате!».
И  за  тысячу  лет  
Мы  открытость  
Мешаем  с  притворством,
До  сих  пор  не  поняв:
Кто  пре́дан,  а  кто  предатель.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610143
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.09.2015


Обещаю помнить

Видишь,
Луна  как  прокисшая.
Точно  сметана  прокисшая.
Пахнет  она  прокисшею,
Выбросят  скоро  с  тарелки.
Знаешь,  
Давно  мы  погибшие,
К  беде  как  пиявки  прилипшие
С  голосом  тихим
Охрипшим.
С  дырами  от  перестрелки.

Знаешь…
А  мы  ведь  не  встретимся.
Слышишь,  мы  больше  не  встретимся?!
Чувствуешь?..
Никогда  не  встретимся...
Я  судьбе  проиграла  пари.
И  топчутся  дни,
Словно  месиво,
Лезут  по  вре́менным  лестницам,
Ищут  за  что  бы  повеситься
И  догорают  внутри.

Но,  веришь?
Я  обещаю  помнить.
О  старых  качелях  помнить.
И  об  улыбках  помнить,
Танцующих  в  эхе  босто́н.
Забьюсь  в  уголок  поукромней,
Секунд  отключу  приёмник.
И  разверну  двухтомник
О  вечном  и  о  простом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606200
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.09.2015


ЗАВТРА

Я  вишию  листя  в  осінньому  тілі,
Вплітатиму  пальцями  зжовклі  мантри…
Сьогодні  ми  бути  удвох  хотіли,
Але,  як  завжди,  відклали  на  завтра.

НЕДОпрацьовані  тексти  в  шухлядах,
НЕДОвідкриті  для  вдиху  зябра…
Сьогодні  чекаю  від  тебе  правди,
Але,  ма́буть,  отримаю  її  завтра.

Перефарбовані  люттю  погляди,
Забута  подяка  організаторам…
Чи  не  єдине,  що  не  вийде  із  моди  –  
Перекладати  відповідальність  на  завтра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605899
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2015


Жутко. Громко. Близко

Жутко.  Громко.  Запредельно  близко.
Стал  Восток  кормёжкой  жадных  птиц.
Смерть  теперь  центральная  солистка,
Жизнь  перетерпела  смену  лиц.

По  зелёным  лакмуса  бумажкам
Человечья  меряется  жизнь.
Если  точит  корни  дико  жажда  –  
Можно  глотку  залпом  перегрызть.

Громко.  Жутко.  Страшно  до  тошно́ты.
Перепонки  лихорадит  град.
Уходя,  оставь  мне  свои  ноты  –  
Ими  я  верну  тебя  назад.

Больно.  Сильно.  Непереносимо.
Пальцы  в  ступор  мыслями  забьёт.
Но  не  сдамся.  Из  минут-песчинок
Соберу,  как  пазлы,  жизни  код.  

Жутко.  Громко.  Близко  запредельно.
Рядом.  В  двух  шагах.  Плечо  к  плечу.
Мы  с  тобою  всё  же  уцелели
И  не  превратились  в  каучук.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603940
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.09.2015


Три хвилини до…

Коли  стане  твоєю  її  реальність,
Обтягне  гнучкими  стеблами  пекла  –  
Тризуб  і  решка  однієї  медалі
Тебе  повернуть  туди,  де  спека.

Три  хвилини  –  не  більше,
Бо  втратиш  розум.
Не  забудь,  що  ще  маєш  для  кого  жити.
Три  моменти  поезії  –  
Далі  проза,
І  загнузданий  її  кіньми  вітер.

Доброхітно  здаватись  –  
Найбільша  зрада.
Навіть  літо  воює  за  дні  з  осінню.
Уяви:  ти  затятий  виноградар,
А  твій  урожай
Хтось  «поніжив»  косами.

Відступати  пізно,
Й  тобі  не  личить.
Із  дев’ятого  кола  –  за  три  хвилі.
Поверни  гойданку,
Повернись  обличчям,
Пригадай  їй,  які  ви  були  щасливі.

Хай  силкуються  грішники
Дати  ляпас,
Пульсація  пекла  
Фінішує  в  раллі.
Та  найшвидший  гепард  –  звичайна  шкапа
Відносно  бажання  жити  далі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2015


Черешня із плоті

Я  вростаю  ногами  у  землю,
І  до  сонця  витягую  голову.
Вже  бетонні  підму́рки  сточила  моя  вода.
Може,  рік  через  другий
Із  каменоте́сного  норову
Світ  побачить  черешня  до  п’янкощів  молода.

Я  заплющую  очі,
Вище  підтягую  паростки
І  уперто  вбираю  належне  мені  тепло.
Повнокровні  черешні  
Усупереч  будь-якій  заздрості
Не  зсушило,  не  збило  і  градом  не  розтовкло.

Допоки  ще  місяць  
Із  чорного  возу
Змітає  щоночі  продрі́млі  мрійливі  зірки,
Дозрілі  черешні  
У  світло  і  здавлену  про́синь
Виводять  боками  пекучі  нестримні  рядки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2015


Сюїта

Я  шукаю  твій  дотик  
у  кожному  із  дзеркал
І  виловлюю  кроки  
з  сітчастих  мелодій  сюїти.
В  морі  сліз  зачаївся  
Дев’ятий  приречений  вал…
До  війни  ще  задовго  
мені  ти  півсонний  сказав,
Що  із  того  «круїзу»  
я  маю  тебе  зустріти.

Жаль,  що  панна  Війна  
грає  вправніше  в  піжмурки  смерті,
Жаль,  що  ноти  твої
більше  нам  не  читати  удвох…
Пальці  вдарять  на  сполох,
зубами  до  плоті  продерті,
Поміж  клавіш  блукатимуть  
страчені  в  спогадах  впертих…
Та  сюїта  –  останнє,
що  зможе  забути  мій  внутрішній  бог.

Я  шукатиму  руки  твої  
у  кожнісінькім  такті,
Хоч  сама  допишу  
епілогову  ноту  сюїти…
Хто  ж  помислити  міг  –  
ті,  що  щастя  найбільше  варті,
Ті,  що  борють  його,  
не  зважаючи  смерті  жарти,    –  
Це  приречені  спалахом  миті  
засохлі  квіти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2015


Більше нічого не вимагається…

Мов  сліпому  незмінна  палиця,
Наче  милиці  для  калікого…
Більше  нічого  не  вимагається  –
Лиш  довіру  приймати  як  ліки.

На  добу:  рано-вранці  і  ввечері,
І  опівдні  хоч  крихту  унції  –  
Тоді  станемо  ми  приречені
На  блукання  щасливими  вулицями.

Випірнають  дива  у  звичайнощі  –  
Лиш  зі  мною  ти  зможеш  ходити.
У  довіри  немає  крайнощів,
У  довіри  нема  ліміту.

Коли  місячний  віз  перекинеться
На  обпечену  сонцем  землю  –  
Не  спіши  прибирати  милиці,
Бо  не  знаєш,  що  буде  напевне.

Мов  сліпому  незмінна  палиця,
Наче  милиці  для  калікого…
Більше  нічого  не  вимагається  –  
Лиш  довірся  мені  навіки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2015


Дай, Боже

Дай,  Боже,  сили  і  навчи  прощати
Всіх,  хто  в  душі  колодязь  харкотить,
Хто  лізе,  мов  у  рот  солодка  вата,
А  потім  виразкою  вилізає  вмить.

Дай,  Боже,  сили  і  довготерпіння,
Щоб  не  клясти  «люб’язних»  ворогів,
Щоб  замість  помсти  виплекать  з  насіння
Добра  зачатки  і  згубити  гнів.

Дай,  Боже,  сили  і  над  нею  влади,
Дай  мудрості  життєвої  хоч  пуд,
Щоб  всі  приватні  варіанти  правди
Носив  у  горбі  внутрішній  верблюд.

Дай,  Боже,  піни  хвиль  з  ріки-любові,
Щоб  спрагла  кров  їх  жадібно  ловила.
Дай,  Боже,  друзів  –  берегти  напоготові,
А  не  у  душу  сунутись  без  мила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2015


Шовковим присмерком спадала ніч на плечі…

Шовковим  присмерком  спадала  ніч  на  плечі,
Ховала  по́квапом  оголення  долонь.
І,  як  ніколи  досі  ще,  доречно
Зіткнулись  дві  півправди  безборонь.

І  поки  погляди  ховались  в  засором’ї
Під  ковдру  вій  і  під  гладі́нь  думок,
Її  рука  лежала  тихо  в  комі,
Його  рука  вже  змірювала  крок.

І,  подолавши  пі́дступи  бар’єрні,
Ковзнули  пальці  через  рубікон.
Від  зорогля́дих  млявих  браконьєрів
Їх  ніч  запеленала  в  тихий  сон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2015


Твоя панацея

Ти  холодною  вмийся  водою
І  оговтай  свої  амплітуди.  
Я  не  буду  ніколи  зручною
І  ручною  я  теж  не  буду.

Закарбуй  на  точе́нім  лобі
І  над  ліжком  плакат  напни:
Краще  стану  твоєю  фобією,
Аніж  в’язнем  міцної  спини́.  

На  твоїм  харалужнім  форті  
Так  і  блимає:  «Ловелас».
Підіймися  із  зони  комфорту,
Подивись,  як  втікає  час.

Ці  хвилини  –  твоя  панацея,
Або  крупнокаліберна  зброя.
Не  стинайся  з  моєю  межею,
Краще  побережи  здоров’я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2015


Я жадаю грози!

Я  жадаю  грози  і,  мов  чуда,  її  дожидаю,
Цю  призвідницю  змін,  бунтівни́цю  громоголо́су.
Поки  рейки  ногами  витісують  сонні  трамваї,
Виривається  плоттю  з-під  хмар  заклеко́тчана  про́синь.

Я  не  хочу  більш  я́сного  неба,  не  хочу  спо́кою,
Забирайтеся  геть  планування,  прину́ки,  сітки́!
Під  мелодію  пару,  що  рветься  повітрям  із  мокко,
Хочу  бачити  бурю  й  робити  усе  навпаки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2015


Завари філіжанку світла…

Завари  філіжанку  світла.
Завари  філіжанку  болю.
Цукру  вкинь,  щоби  я  осліпла,
І  укрий  павутинь  габою.

Завари  філіжанку  неба,
Окропи  ароматом  зливи,
Щоби  я  із  медових  стебел
Пила  слово  твоє  в  поливі.

Завари  філіжанку  щастя,
Хоч  маленьку,  на  сто  п’ятдесят,
Щоби  я  на  твоїм  зап’ясті
Витинала  кохання  плакат.

Завари  філіжанку  вічності,
Скаламуть  її  гладь  вітрами,
Щоби  я  в  нездоланній  щільності
Не  знайшла  й  міліметра  між  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2015


Виживуть тільки коханці

Коли  слово  втоне  у  безмов’ї,
З  ляском  бахне  дверми  гравітація,
Говори  зі  мною  любов’ю,
Бо  виживуть  тільки  коханці.

Захлинеться  ввесь  світ  безголов’ям,
І  шарахне  кінцева  станція.
Дихай  на  мене  любов’ю,
Бо  виживуть  тільки  коханці.

Краплі  крові  на  листі  терновім,
Мов  остання  Його  інкрустація.
Видивляйся  мене  любов’ю,
Бо  виживуть  тільки  коханці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2015


Не слушай никого

Летит  "сегодня"  шариком  в  рулетке,
По-английски  с  прошлым  днём  простясь.
Страх  не  должен  подавать  совета,
Гнев  не  должен  говорить  за  нас.

Подбирает  "завтра"  нам  аккорды,
Модуляции  при  этом  не  забыв.
Не  должна  тиранить  нами  гордость,
И  не  должен  в  клетке  быть  позыв.

Пусть  голоса  осколками  о  камень
Расколются,  как  очень  чёрствый  хлеб.
У  каждого  из  нас  есть  свой  регламент,
Чужие  ставки  –  сущий  ширпотреб.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587228
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.06.2015


Бисерки любви

Всё  покрыто  ложью,  словно  пылью,
Скорчилось  в  мученьях  слово  «милость».
Из  дробовика  прошёл  навылет
День,  когда  Земля  остановилась.

Вновь  сценарий  этот  мне  приснился,
И  в  который  раз  я  ощутила,
Как  по  мне  стотонной  дикой  крысой
Пробежались  будущего  вилы.

Толку  нет  в  боязни  суматохах,
Что  планета  сдохнет,  как  дистрофик.
Если  в  каждом  доме  верит  кроха,
То  плевать  не  бредни  философий.

Мы  живём  не  до  потери  пульса,
Не  до  дыр  телесных  боковин.
Живы  мы,  пока  душа  вся  в  бусах
Из  целебных  би́серок  любви.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586954
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.06.2015


Надто приречені

Надто  зіпсований  вечір,
Надто  знесилена  я…
Ми,  мабуть,  навік  приречені
Катувати  календаря.
Щурами  з  фатального  судна,
Мертвими  віями  вниз
Лізуть  хвилини  й  секунди,
Шукаючи  свій  «парадиз».
Надто  прострочена  страва,
Що  ми  готували  вдвох.
Надто  мерзенна  справа:
Уявляти,  що  ти  –  бог.  
Надто  заплутані  карти,
Надто  невмілий  гравець.
Твоя  манія  уявляти
Всі  зусилля  звела  нанівець.
Надто  я  вже  терпіла,
Надто  багато  швів.
Зболене  щастям  тіло
Ти  обсікти  зумів.
Надто  дешева  віза
У  здалених  закордонь.
Добре,  що  надто  пізно
«Пити  з  твоїх  долонь».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2015


Без возможности, без причины…

Без  возможности  просто  уйти,
Без  единой  причины  остаться
В  завитках  суетящихся  станций
Бродит  мальчик,  лет  эдак  пяти…

Без  возможности  что-то  сказать,
Без  единой  причины  поверить
Он  (с  рождения  жуткий  холерик)
Вдруг  спокойным  и  тихим  стал.

Без  возможности  скрыть  капли  слёз,  
Без  единой  причины  так  сделать,
«Разве  видно  во  мне  ещё  тело?»,  –  
Он  глазами  буравил  вопрос.

Без  возможности  всё  объяснить,
Без  единой  причины  на  это
Он  прозрачным  бродил  силуэтом
И  хватал  каждый  взгляд,  как  нить.

Без  возможности  пусть  помочь,
Но  с  важнейшей  мега-причиной
Вы  спросите  его  имя,
Отведите  к  себе  домой…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586454
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.06.2015


Ти майже нічого не знаєш про неї…

Ти  майже  нічого  не  знаєш  про  неї,
Ні  нитки  на  тканому  полотні…
Лиш  тягнуться  звечора  вто́мні  лілеї,
Затиснуті  вазою  в  крайнім  вікні.

Ти  знаєш  про  неї  –  ну,  майже  нічого.
А  може  то  марення,  вдарена  млість?
Лиш  сукню  вихоплює  вітер  за  рогом,
Й  за  мить  вже  з  балкону  струмує  «Хардкіс».

Ти  знаєш  про  неї…  нічого  майже.
І  боязко  мрії  виношуєш  плід.
Та  знай  же:  щодня  в  павутинні  вітра́жнім
Вона  завмирає  під  зда́лений  слід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2015


Мій птах прудкої диковолі

Лети,  мій  птах  прудкої  диково́лі,
Зривай  палітри  сонячних  світів.
Ще  є  на  нас  пудів  зо  двадцять  солі,
А  коріандру  –  то  ще  й  поготів.

Та  ми  з  тобою  неділи́ме  ціле,
Й  до  гострого  у  нас  одні  смаки.
Долоні  наші  не  зсоро́мить  цвіллю,
Бо  не  існуємо,  а  живемо́-таки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2015


Шоколад

Однією  рукою  ламав  всі  можливі  правила,
А  інша  фортуну  голубила  по  крилу.
Та  обставини  в  кілька  кроків  його  обставили,
І  тепер  він  засі́паний  палить  під  «Реддісон  Блу».

Тонкослізний  мій  шлунок  стискає  від  запаху  диму,
Не  перетравлюючи  шкідливих  звичок.
Та  я  підійду  до  нього  й  скажу:  «Ходімо,
У  сьогоднішній  шторм  я  коло  твоє  рятівниче».

З  того  часу  його  я  порівнюю  із  шоколадом,
Гірко-чорним  з  відливом  усіх  дев’яноста  відсотків.
Хоч  спочатку  він  змусив  рецептори  перестраждати,
Трохи  згодом  мій  тиск  підійняв  до  міцної  сотки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2015


Я знаю про тебе усе…

Запа́рений  вечір  із  присмаком  сальси,
Запалена  поглядом  перша  зоря…
Я  знаю  відтінки  твоїх  іпоста́сей,
Мов  літери  зле́жаного  букваря.

Кого́ртяться  вкупі  іскри́ни  автівок…
Кого  б  ти  покликав,  як  сонце  зайшло?
Я  знаю  структуру  твоїх  підмурі́вок,
Неначе  єдине  моє  ремесло.

Малинові  ночі  на  кексах  скайла́йнів
Малими  цятка́ми  втікають  в  асфальт…
Я  знаю,  де  сплять  твої  меридіани,
І  їхні  перерізи  всіх  космошпа́льт.

Люби́сткові  ноти  як  зда́лений  спогад…
Любити  зі  жменями  пересторог?..
Я  знаю  про  тебе  усе  і  навздо́гад
Піймаю  і  те,  про  що  знає  лиш  бог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583730
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2015


Холодний чізкейк із м'ятою…

Холодний  чізкейк  із  м’ятою,
Гарячий  ро́мовий  грог…
Ти  зізнався,  що  мріяв  писати,
Тому  я  пишу  за  двох.

Поділимо  все  по́рівну.
«Ні,  ні,  не  треба  решти».
Сірі  кеди  з  чужими  бо́лями…
Ти  шепо́чеш:  «Прикольні  ме́шти».

Підведусь  і  застигну  раптом,
Прихопивши  брунатну  сумку.
Я  не  вміла  терпляче  чекати,
Ти  заходив  завжди  без  стуку.

«Погодуй  Ба́кстера  ввечері,
Я  приїду  за  ним  завтра».
Нам  казали:  «На  щастя  приречені».
Ми  кресали  під  ром  і  Сінатру…

Просто  щось  нагорі  переплутали,
І  якась  секретарка-тюхтійка    
Посплітала  міцними  путами
Несумісні  життєві  лінії.

Не  старайся  хоч  щось  второпати,
Підведись  й  проведи  за  двері
Не  кохану  й  не  рідну  подругу
Зі  своїх  сухоре́брих  прерій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2015


In memory of…

Слова  заплутались,  мов  пір’я  у  волоссі,
У  чорних  смокінгах  піжони-дзеркала́.
А  ти  не  відкриваєш  очі  й  досі,
Як  не  кричала  б,  як  би  не  звала́…

Лиш  хрип  гіркий  повзе  тунелем  горла,
Зачіплюючи  струни  голосів.
Це  ж  ти  казав,  що  є  ще  добрий  порох,
Та  звоювати  так  і  не  зумів.

Це  ж  ти  так  жартував  природно,  палко,
Що  сміхом  міг  би  довести  до  сліз.
Та  смерті  жарт  з  життєвої  гойда́лки
Тебе  зіпхнув,  мов  наглий  фаталіст.

Засипле  час  ще  нам  піску  за  комір,
Дрібні  роки  верве́чкою  у  путь…
Та  прошепоче  небесі́ні  колір,
Що  серця  парості  твого  не  відцвітуть  ©  YK

Lots  of  love,  my  dearest  godfather...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582204
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2015


Ти йдеш, краса…

Ти  йдеш  у  неба  по́дувах  крилатих
Крізь  закулі́сся  сіробри́лих  днів.
Тебе  кали́новими  гронами  звінчати
Сьогодні  вранці  вітер  захотів.

Ти  йдеш  повільно,  наче  колискова,
Й  криниці-очі  опускаєш  вниз.
Твій  погляд  –  нерозгадана  розмова
Премудрих  доводів  і  почуттів  реприз.

Ти  йдеш,  долоні  зводячи  в  незламність,
І  молишся  за  миру  першоцвіт.
Лише  в  тобі  природа  філігранно
З’єднала  тіні  світових  орбіт.

Ти  йдеш,  краса,  і  все  рятуєш,  навіть
Якщо  навколо  сплять  сузір’я  бід.
Живи,  краса,  і  в  супокійну  за́водь
Веди  людей  на  свій  цілющий  слід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2015


Город Дорог

Потускневший  цветок  и  остывшая  тень  поцелуя
В  грязно-жёлтом  конверте,  покрытом  пятнами  в  грог,
Этим  пасмурным  утром  «приехали»  в  урну  литу́ю
Муравейной  столицы  под  именем  «Город  дорог».

Разношёрстные  волны-цунами  влетают  в  вагоны,
Деликатных  и  скромных  снося  грациозно  с  ног.
А  она  на  мольберте  окна  тонкоки́стной  ладонью,
Замечтавшись,  рисует  надпись  «Мой  Город  дорог».

Миловидная  девушка  бросила  дом  и  работу,
И  на  том  же  окне  замаячил  последний  мазок.
Задушевной  дачу́шки  и  плодородных  трёх  соток
Стал  дороже  ей  разветвлённый  Город  дорог.  

Марафонцам-глазам,  что  по  людям  мотают  мили
И  слезятся  порой,  попадая  на  жизни  смог,
Что  боятся  лжеку́рса,  который  ведь  сами  чертили,
Предлагает  свой  хо́стел  задумчивый  Город  дорог.

Как  парижский  собор  Эсмеральде  и  Квазимодо
Чистой  плотью  пожертвовал,  чтоб  отложить  эпилог,
Так  не  устарева́ющий,  хоть  и  немного  обглодан,
Простирает  себя  беспощадно  наш  Город  дорог.

Замухрышки-изгои,  успешные  мистеры,  леди,
Рядовые  сотрудники  офисных  банок-берлог…
Подустав  от  житейских  прелюдий  и  интермедий,
Будто  из  Шоуше́нка  слетаются  в  Город  дорог.

Здесь  никто  вас  не  ждёт,  и  не  встретит  плакат  на  Вокзальной,
До  костей  продушившейся  схожим  на  пирожок.
Но  лишь  здесь  каждый  спутник  отыщет  свою  орбита́льность,
Так  что  «вэлкам»  в  пустынно-оазисный  Город  дорог!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581358
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.05.2015


Каштанів збілені шанда́ли…

Горять  каштанів  збілені  шанда́ли
Попід  софітами  кана́ркових  свічок.
Мене  твої  слова  опам’ятали
І  потягнули  рвучко  за  смичок.

Горіть,  горіть,  каштанові  лої́вки,
Забілюйте  дерев  густі  шапки!
Хай  плавляться  старі  мої  платівки,
Хай  б’ються  об  підлогу  черепки.

Зсуває  ґрунт  руками  свіжа  парость,
Зростається  міцним  стебеллям  прірва.    
Все,  що  минуло,  там  же  і  зосталось.
Прийдешнє  все,  у  тебе  тільки  вірю!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2015


Єдиний мотив

Ми  як  крещендо  та  дімінуендо:
Я  лину  вгору  –  ти  прямуєш  вниз.
Ми  два  початки  все  одного  ж  енду,
Розділені  уламками  реприз.

Та  час  прийде  –  з’єднаються  частини,
І  зліпить  ноти  вмілий  музикант.
Нам  все  ж  таки  страшенно  пощастило,
Що  наш  мотив  –  єдиний  варіант.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2015


Бессмысленное (в честь майских праздников)

В  уго́льной  башне  задыхалась  всё  принцесса,
Туда-сюда  швыряя  нож  лито́й,
Ждала  героя  с  телом  Ахиллеса,
А  дождалась  с  одной  его  пятой.

«То,  что  дают  –  хватай  ты  безоглядно»,  -
Ей  чьи-то  мудрые  припомнились  слова.
И  у  героя  с  лопнувшею  пяткой
Вдруг  оказалась  Зевса  голова.

А  если  здесь  вы  смысла  не  сыскали,
И  не  увидели  житейскую  мораль…
Так  посмотрите  на  своём  мангале  –  
Там  есть  такая  же  до  точности  деталь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578784
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.05.2015


Моя промисловість

Стоять  дубів  стожи́льні  цитаде́лі,
І  тихо  ходять  вітру  вартові
Під  зеленавим  за́тишним  тунелем,
Штовхаючи  тіла  їх  вікові́.

Сичать  трави́  довгасті  смолоскипи  
І  проводжають  по́зирком  тужни́м.
В  моїй  душі  підлога  рветься  скрипом,
Й  думки-актори  вже  знімають  грим.

Смеркається  дугою  видноколо,
І  задуває  канделябри  сонць.
Пригну  до  себе  свіжу  матіолу
І  прогортаю  учорашній  сон.

Запалить  ранок  світочі  воско́ві,
І  заблаки́тніє  кармі́нна  небесінь.
Я  дбаю  про  єдину  промисловість  –  
Слова  щоб  не  втопталися  у  тлінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2015


Упаду…

Я  ковтаю  нестямно  й  запоєм
Яблуне́вих  зефірок  цвіт.
Поцілунком,  немов  пелено́ю,
Проміня́стий  зітри  софіт.

Я  знесилено  і  підтя́то
Упаду  до  твої́х  обійм,
Мов  юрба  у  церковне  свято
В  двері  храму  наперебі́й.

Заватні́ють  тремтячі  ноги,
І  додолу  злетить  рука.
Із  колодязя  вічно  пустого
В  ме́ні  раптом  розли́лась  ріка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2015


Чёртик из табакерки

Ты  мне  выскочил  прямо  под  ноги,
Будто  чёртик  из  табакерки.
Не  привыкшая  к  жизни  фо́рсингам,
Я  проснуться  хочу  в  Альбукерке…
Или  где-то  на  юге  Франции,
Только  бы  не  в  своей  постели,
Чтоб  прилично  прошлёпав  сланцами,
На  гамак  свой  залезть  еле-еле
И  не  думать  о  том,  что  последует,
И  забыть  обо  всех  знакомцах…
Я  отправлюсь  лёгкой  галерою,
Чтобы  сердца  запрятать  донце.      
Ты  меня  не  ищи,  пожалуйста,
Не  преследуй  словами-птицами.
Будет  день  –  я  откликнусь  парусом,
Чтоб  к  тебе  навсегда  возвратиться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577483
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.04.2015


Все найкраще трапляється з нами спонтанно…

Все  найкраще  трапляється  з  нами  спонтанно,
Мов  обійняті  морем  знайшли  острови.
Не  складай  кожну  мить  як  прийдешнього  вламок,
Тільки  тут,  тільки  зараз  –  живи!

Спотикатись  об  те,  що  шукав,  не  знайшовши,
Пропускати  «сьогодні»,  попе́реду  ж  «завтра»…
Ця  хвилина  для  тебе  не  кара,  не  ноша,
А  іскри́на  життя,  що  розпалює  ватру.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2015


Не та…

Не  той  ты  взгляды  все  бросал  украдкой,
Не  той  букет  тяжёлый  еле  нёс…
Как  можно  спутать  женщину-загадку
С  той,  что  везде  просунет  длинный  нос?!

Не  той  дарил  слова  полупустые,
Не  к  той  взбирался  ты  сквозь  плеть  террас…
Как  можно  спутать  женщину,  что  лиру,
С  той,  что  играет,  словно  контрабас?!

Не  той  ты  руки  целовал  так  нежно,
Не  к  той  бежал  сквозь  прядей  ночи  смоль…
Как  можно  спутать  женщину-безбрежность
С  той,  что  вредна,  как  мебельная  моль?!

Взмахнёт  плащом  широкополым  время
И  разметает  всё  к  своим  брегам.
Не  путай  больше  даму-эпидемию
С  той  женщиной,  что  в  сердце  строит  храм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577229
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.04.2015


Что будет с нами, если…?

Я  забываю  шум,  суе́ты,  «тарарамы»
И  прячу  голову  в  зыбучие  пески.
Что  будет  дальше,  если  свет  упрямый
Начнёт  разламывать  все  мысли  на  куски?

Что  будет  с  нами,  если  в  небосводе
Наполнятся  озёра  сочных  звёзд?
Что  будет,  если  наши  «может»,  «вроде»
Вдруг  станут  чем-то,  сказанным  всерьёз?

Я  так  в  себе  рискую  обмануться,
Я  так  боюсь  кого-то  обмануть…
Ты  научи  меня  великому  искусству  –  
С  тобою  истинный  найти  и  общий  путь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577074
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.04.2015


Тріпоче ліс крилом…

Тріпоче  ліс  крилом,  мов  дика  птаха,
І  зелени́ть  весна  дрімо́тливий  листок.
Вона  завжди  завершує  хід  шахом
І  в  досконалості  мережить  кожен  крок.

Б’є  ліс  крилом  нестримно,  наче  буря,
Із  вітрові́єм  пересі́пується  вниз.
А  понад  кронами  шанована  фігура  –  
Орел  бундючний,  мі́фовий  нарциз.

Одну  хоч  мить  на  самоті  побути,
Вдивляючись  у  неба  чисте  скло…
Мов  від  дощу  над  мною  вісь  напнута,
І  сонцезлоття  сміхом  обняло́.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577070
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.04.2015


Вишневі вени…

Вишневі  вени  вже  наповнились  відваром
Літе́плих  ди́хів  пізньої  весни
І  просльозилися  судинами  бульварів
Туди,  де  волі  паросток  рясний.

Течуть  вони  крізь  днів  нитки  пошерхлі
І  їх  обточують  теплом  своїх  цвітінь,
Аби  живі  не  зблідли  гірш,  ніж  мертві,
І  в  світлотінної  довіри  йшли  глибі́нь.

Кричать  вони  стебе́ллям  гучнокри́лим
І  терпко  падають  в  обійми  до  землі.
Кого  вишневі  доторкнуть  вітрила,
Тому  й  вночі  не  треба  ліхтарів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2015


Жага дарувати тепло

Іде  весна  в  квітучім  ластовинні
І  позирає  в  неба  лазуро́ву  даль…
Знання  свої  засіяти  в  дитині  –  
Ось  істинний  учителя  Грааль.
Це  розуміння  надійшло  одразу,
Як  тільки  цей  переступила  я  поріг.
Життя  тепер  в  нову́  вступило  фазу,
Бо  мною  обрано  найкращу  із  доріг.
В  людини,  що  усю  себе  поклала
На  благо  інших,  на  знання  вівтар,
В  чиїй  душі  коріння  повпускало
Святе  добро  і  му́дростевий  жар,
Завжди  буде  іскритися  відвертість,
Сіяти  посмішка  привітна  на  устах…
Тож  доля  у  новенькому  конверті
Мені  подарувала  справжній  шлях.
До  вас  я  скоро  повернуся  знову,
Щоб  дітям  дарувати  все  тепло,
Щоб  окропити  їх  палким  бажанням  слова,
І  парость  знань  щоб  проросла  стеблом.

P.S.  Враження  від  практики  у  школі,  присвячено  Київській  гімназії  №154.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2015


КРАСА У СЛОВІ

Простяглися  каштани  густою  зеленою  меккою,
На  цвітіння  якої  злітаються  на́божні  бджоли.
Я  невпинно  шукаю  в  гладі́ні  людського  дзеркала
Відображення  те,  що  не  зрадить  мене  ніколи.

Поміж  тіней  мутни́х,  що  блукають  в  бетонних  стінах,
Поміж  сотень  вогнів,  що  на  місто  злітають  ордою,
Я  від  важкості  слів  безперервно  шукаю  спасіння
І  сама  ж  обпиваюсь  тією  п’янкою  водою.  

Крізь  бурштиння,  що  опада́є  на  крівлі  дрімли́ві,
Крізь  апа́тії  сиві,  що  скачуть  з  чиїхось  очей,
Я  вишу́кую  відповідь,  де  проживає  диво,
Що  мене  обів’є  від  життєвих  усій  панацей.

Абрико́совий  цвіт  поцілунком  зриває  вітер,
І  взаємністю  дихають  ці́лі  сузір’я  грон…
Я  шукаю  красу  у  нестримнім  потоці  літер,
А  сучасні  міри́ла  вроди  –  не  мій  фасон.  

Я  сповідую  віру  в  країну  і  серце  вогненне,
І  не  вірю,  що  перехожі  для  нас  випадкові.
А  якби  запитали,  у  чому  краса  для  мене,
Я  б  не  вагаючись  відповіла́:  «У  слові».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2015


ВРЕМЯ

На  нить  я  бережно  секунды  собираю,
Чтоб  ни  одна  не  потерялась  в  дней  песке.
Затрутся  волны  о  корму,  и  сеть  взрывная
Застынет  вдруг  в  неистовом  прыжке…

Мы  часто  путаем  все  важности,  дилеммы,
Им  придавая  незаслуженные  смыслы.
Единственная  ценность  –  это  время,
А  худшее  с  ним  сделать  –  перечислить.

Нельзя  его  терзать  так  беспощадно,
Спеша,  теряя,  забывая,  уходя…
У  времени  один  костюм  –  парадный,
Не  променяйте  на  рваньё  бродяг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575769
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 20.04.2015


ЖИВИ

У  собі  загуби́вши  світ,  ти  загу́бишся  в  цьому  світі
І  зали́шишся  списаним  зошитом  в  тру́хлій  шухляді.
Щоб  себе  не  втрачати,  візьми  всі  слова  із  вітру
І  живи  не  «супро́ти»,  живи  «заради».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2015


ПОВЕРЬ В СЕБЯ

За  веткой  бед,  что  ты  рукой  своей  откло́нишь,
За  чёрной  полосой,  длиною  как  удав,
Сквозь  сеть  минут  в  себе  найдёшь  ты  помощь,
В  мгновенье  ока  самым  сильным  став.

И,  оглянувшись  на  сбегающую  пропасть,
Песок  тех  дней  в  ладонях  теребя,
Ты  вдруг  поймёшь,  что  самый  главный  фокус  –  
Поверить  в  жизнь  и  в  самого  себя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575467
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.04.2015


Я до безумия люблю твои слова…

Я  до  безумия  люблю  твои  слова,
Что  словно  миги  с  временной  слетают  лестницы,
И  по  ладоням  до  дуги  плеча  скользят…
Но  вот  когда  же  обратятся  в  птицу  действия?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574800
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.04.2015


І хто тут присяжний?

Рифи  слів  усікають  нестримні  потоки
Під  ватерлініями  тендітної  рішучості.
Я  силкуючись  роблю́  найперші  кроки
І  намагаюсь  у  ціль  влучити…
Вона  ж  бо  така  «досяжна».
Гирла  наших  мину́лостей  і  майбуттів  
На  підході  до  моря  злили́сь  воєдино.
Затекло  під  підмостками  (ти  ж  так  хотів!)
Сьогодення  в  отруті  бджолиній.
І  хто  тут  присяжний?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2015


Квітневий експрес

Я  виштовхую  з  тіла  літери
І  не  зовсім  вже  вірю  в  прогрес…
За  крайне́бом  весна  кульбі́тами
Збудувала  квітне́вий  експрес.

Я  запли́гну  у  нього  на  швидкості
Без  квитка,  без  речей,  без  думок,
І  наважуся  в  долі  викрасти
Свій  маленький  фортуни  шматок.

І  закотиться  сонце  утомлене
Десь  за  ліжко  із  тьма́вих  хмар,
А  квітне́вий  експрес  парасолею
Відбиватиме  кожен  удар.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2015


Ти потрібен мені! - Ти мені потрібна!

Простяглися  каштани  густою  зеленою  меккою,
На  цвітіння  якої  злітаються  на́божні  бджоли.
То  наче  не  я  –  відображення  мертвого  дзеркала.
То  наче  не  ти  –  відгомі́ння  весня́ного  грому.

Крізь  плямисте  світило,  що  засписува́ло*  всі  вулиці,
Криштале́віє  дощ,  розтягнувшись  на  свіжім  асфальті.
Та  невже  почуття,  мов  вчорашні  тіня́ви  минулися?
А  довіра  усілась  на  крихтах  відсві́тів  мансарди?

Я  не  вірю  у  те,  що  зникають  всі  миті  у  бе́звісті,
Не  повірю  нікому,  хто  скаже  мені  подібне!
І  коли  пролетить  понад  нами  весна  в’ю́нким  ше́лестом,
Відіб’ється:  «Ти  потрібен  мені!»,  «Ти  мені  потрібна!».

*Засписувало  –  вкрило  списами  (промінням)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2015


Пере- і недо-

Береги  поміж  пере-  і  недо-
Стяглися  бездонними  прірвами.
Він  пересолодив  медом,
А  вона  була  недовпіймана.

Дві  півправди  зрослись  у  неправду,
Постинавши  всі  недо-  і  пере-…
Він  перегородив  барикадами
Межі  всіх  її  недоімперій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572264
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2015


УСЕПРОЩЕННЯ

Самая  благородная  и  сладкая  месть  —  это  прощение  (Пьер  Буаст).

Усепрощення  –  найсолодша  помста,
І  благородніших  розплат  вже  більш  нема.
Коли  відпустить  пальці  коло  шосте,
Завесняні́є  світла  пелена.

Тоді  побачиш,  як  стікає  місяць
В  небесну  лунку  аж  за  круговид,
Як  зорі  капелюшками  повиснуть
На  вішалці  смарагдових  бескид.

Протерши  очі,  мов  від  сну  важкого,
Ти  відрахуєш  лункода́лля  такт
І  підіймеш  стотонне  забороло,
Щоб  інший  курс  тобі  вказав  маяк.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571717
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2015


ТАК КАЗАВ ЗАРАТУСТРА

«Життя  –  це  линва,  ми  –  канатоходці»,  –  
Так  Заратустра  до  людей  казав.
В  останньому  життєвому  півкроці
Ми  зберегли  невірний  інтервал.

«О,  Заратустро,  ненави́сний  людям,
Тікай  ізвідси,  а  інакше  завтра
Живий  через  твої  змертвілі  груди
Стрибатиме,  мов  через  згаслу  ватру!».

Прошепотів  фантом  і  вмить  розтанув,
А  Заратустра  ніс  пожарові́ле  слово
Крізь  блискавицю  надлюдського  клану,
В  своїх  устах  йому  зробивши  сховок.

«Живий  і  мертвий,  я  несу  для  вас
Клапо́ття  істини,  відкрийте  ширше  ду́ші!»,  –
Так  Заратустра  словом  поривавсь,
Аби  перлини  виросли  із  мушель.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2015


Компаративістика (наука порівняння)

Знаєш,  є  така  штука  –  компаративістика…
Це  коли  хтось  когось  або  щось  порівнює.
Колись  ти  був  невиправним  романтиком,  а  став  містиком,
І  перемежував  мої  з  чужими  паралельними  лініями.

Не  потрібно  ніколи  більше  застосовувати
Наукових  цих  методів  до  міри  чиєїсь  людяності.
Якщо  не  хочеш,  щоб  на  тебе  дивились  зацьковано  –  
Не  порівнюй  своїх  витоків  із  чужими  устями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2015


ПЕРШОКВІТНЕВИЙ ЖАРТ

Забудь  усе,  що  я  колись  сказала,
Бо  всі  слова  скотилися  за  край.
Забудь  круті́ж  Південного  вокзалу,
Із  мене  витягни  свій  копірайт.

Забудь  стоко́лірний  в  моїх  долонях  розпис,
Волосся  пасма  стри  у  каламуть.
Ми  досить  вже  награлися  в  дорослих,
Тож  дай  дитиною  ізнов  себе  відчуть.

Забудь  очей  моїх  колодязі  глибокі,
Якщо  була  для  тебе  чогось  варта.  
І  як  збринять  відлуння  вже  знайомих  кроків  –  
Вважай  мене  першоквітневим  жартом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2015


Як можна?!

На  душах  сотні  надбудов,
І  мізки  трохи  набакир.
Як  можна  битись  за  любов
І  завойовувати  мир?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2015


***Дай заколишу тебе до смерті…***

Дай  заколишу́  тебе  до  смерті,
Одягну́  обіймів  капелюх.
Ти  не  другий,  третій,  не  четвертий,
А  найперший  той,  кого  молю,
Задля  кого  вкре́шу  небокраю,
І  у  кого  виллю  серця  ром.
Від  усього  світу  відрікаюсь,
Визнаю  єдиний  твій  канон.
Ти  не  другий,  третій,  не  четвертий,
Ти  найперший  і  останній  теж.
Нам  життя  на  світлому  мольберті
Більш  ніколи  не  змалює  меж.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2015


ТАК, МІЖ ІНШИМ

Ти  дошукуєш  в  чистім  брудо́ту,
А  у  бруді  шукаєш  чистіше,
Це  для  тебе  мейнстрім  –  нова́  мода,
Решта  все  –  то  вже  так,  між  іншим.

Згустки  реплік  чіпляють  за  комір,
Я  прокашлююсь  свіжим  ві́ршем.
А  ти  далі  ведеш  перегони
Не  із  кимось,  а  так,  між  іншим.

Я  вито́плюю  сперті  фарби
І  малюю  акорди  в  тиші.
Ти  проціджуєш  п’яні  паби
Не  для  втіхи,  а  так,  між  іншим.    

І  зірветься  земля  до  танцю,
І  крутне́  барабан  сильніше.
Я  тобі  на  прозорій  таці
Підвезу  твоє  «так,  між  іншим».

Поки  вітер  просіє  «завтра»
Крізь  свої  сухоті́лі  ніші.
Я  тобі  прошепо́чу  мантру:
«Ти  для  мене  лиш  так,  між  іншим».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2015


***Жити повногрудо…***

Я  не  руйную  те,  що  є,  
і  не  живу  лиш  тим,  що  бу́де,
І  не  шукаю  істин  там,  
де  їх  нема.
Мені  не  треба  у  житті
ні  інспіра́торів,  ні  су́ддів,
Ні  пліткопря́дів,
ні  компло́тів,  ні  клейма.  

Я  просто  хочу  
жити  повногрудо
І  уплітати  у  волосся  
звуки  крихт,
Щоб  із  моєї  
гливкотілої  споруди
Зліпити  щастя
сталий  материк.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570667
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2015


Моя наука - наука серця

Захлинатись  буденністю,  теребити  пальцями,
У  бетонний  пісок  ховаючи  голову…
Я  втомилась  накладати  на  слова  нові  значення,
Припікати  їх  думками  свого  сонного  олова.

Я  заплуталась  в  ролях  і  квінтесенціях,
Не  моя  стихія  ця  філософія.
Моя  єдина  наука  –  наука  серця,
Що  просікає  асфальти  й  байдужості  опії.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570270
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.03.2015


Мій кирпатий Мефістофель

Олов’яно-синій  по́смерк  вечорі́ючого  неба
Зомлівав  у  хвилюванні,  що  текло  густим  вином
Крізь  клітинку  кожну  шкіри,  крізь  судини  і  крізь  ребра,
Й  досягало  сво́го  пункту,  де  душі  бетонне  дно.

Мій  «кирпатий  Мефістофель»,  що  годується  сльозами,
Мій  хижак,  що  запускає  твердь  пазу́рну  в  свіжу  плоть,
Хоч  іззовні  ти  на  вигляд  –  незворушний  ломика́мінь,
Знаю  я,  що  в  оболонці  спить  відлуння  сонцезло́ть.

Не  скемі́ють  твої  жертви,  відбиваючись  щосили,
Тож  і  звик  ти  до  покори,  до  «німої  сліпоти́».
Ще  любові  смертний  віддих  у  тобі́  підносить  жили
Й  не  дає  палкому  серцю  з  тво́го  тіла  утекти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2015


***Я стану для тебе…***

Похитує  ві́ддих  легке́  доміно,
Ось-ось  без  снаги  впа́де  за́мертво.  
Я  стану  для  тебе  терпким  полино́м,
Гіркою  нестерпною  стравою.

Закутують  ко́міри  по́під  висотками  
Зворожені  зорями  мляві  прохожі.
Я  стану  для  тебе  устами  солодкими,
Незтертою  миттю,  на  інших  не  схожою.

І  поки  останні  слова  не  промовлено,
І  поки  ще  місяць  рушає  у  плавання,
Я  стану  твоїм  улюбленим  кольором,
Я  стану  спокійною  вічною  заводдю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2015


НАША ПРИСТАНЬ

Засипле  небо  ластови́нням  зір,
І  місяць  віддзвенить  свої  кантати.
Я  тихо  попрошу  тебе:  повір.
Я  тихо  попрошу:  умій  чекати.

Підставить  вечір  спи́ну  під  удари,
Забли́сне  у  повітрі  налигач.
Мої  слова  у  сотнях  екземплярів
Розвіються  відлуннями  «пробач».

І  ти  повіриш,  ну  а    я  –  пробачу,
В  тривких  обіймах  час  удвох  зати́сне.
І  між  драгли́стим  за́воді  мокря́ччям  
Ми  відшукаємо  свою  просві́тну  пристань.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2015


Довіра кольору "шампань"

Не  пірнай  у  когось  з  головою,
Не  ослі́пни  від  зустрічних  фар.
Від  іскри́  лише  спала́хнуть  двоє,
Але  потім  –  то  ціли́й  пожар.

І  на  згарках  пожада́нь  застиглих,
У  лави́нні  скостенілих  обіцянь  
Виправлятимуть  потроху  свіжий  вивих
Від  довіри  кольору  «шампань».

P.S.  не  все,  що  приємне  на  колір,  приємне  і  на  смак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2015


ІДИ ЗА МНОЮ

Іди  за  мною!  Йди  на  схри́плий  голос!
Я  покажу́  тобі,  що  так  ховають  тіні.
Коли  тягнутиме  шипу́чий  мегаполіс,
Я  вирву  зі  шпарко́го  часопли́ння.

Іди  за  мною  по  зелених  водах,
І  крок  у  крок  за  скі́сний  небокрай.
Більш  не  роби  поквапний  напівпо́дих,
А  що  є  сили  ле́гітно  вдихай!

Іди  за  мною,  йди,  не  зупиняйся,
І  ми  знайде́мо  вта́єний  рецепт.
Нехай  напо́каз  ми  такі  мовча́зні,
Зате  в  очах  розмов  лунких  адепт.

Іди  за  мною  крізь  прогі́рклі  нетрі,
Іди  й  не  обертайся  більш  навспак!
І  в  кожнім  про́йденому  нами  міліметрі
Відчуй  життя  терпко-солодкий  смак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2015


Імбирне печиво і теплий чай із липи…

Імбирне  печиво  і  теплий  чай  із  липи…
Цукрові  сни,  що  розтають  у  нім…
Зітлів  камін  сухим  стереотипом,
І  грішники  святий  вдягнули  німб.

Що  приховалося  у  накипі  півправди,
Що  рвало  кігті  на  кільці  гранат,
Те  скоро  визирне  і  виставить  всі  вади,
Повідкривавши  при́тінок  шарад.

Імбирне  печиво  і  теплий  чай  із  липи…
Ми  вже  прокинулись  нарешті  з  напівсну.
Пора  дістати  згаслі  смолоскипи
І  припинити  видиму  війну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2015


Мовчи вже, мовчи!

Мовчи  вже,  мовчи!  Тобі  більше  ніхто  не  повірить…
І  останній  твій  слід  буде  сто́птано  з  брудом  ногами.
Може  десь  в  глибині  ти  живий  відчайдушний  лірик,
Але  ззовні  –  байдужий  і  мертвий,  неначе  камінь.

Мовчи  вже,  мовчи!  Що  сказано  –  того  досить!
Вже  твій  голос  баси́стий  не  буде  нічого  варт…
У  млявій  тіня́вості  слів  пролетить  безголосся,
На  підлогу  жбурляючи  купу  про́грашних  карт.

Мовчи  вже,  мовчи!  Не  сорочка,  на  жаль,  наша  пам’ять,
Яку  можна  златати,  діставши  слова  із  дір.
Заблукай  у  безмо́в’ї,  зітри  гамірли́ві  грані,
І  нехай  кожен  вчинок  пройде  мій  суворий  відбір.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2015


You can’t give up

I    was    alone    and    I    was    sad,
My    thoughts    were    trying    to    drive    me    mad,
But    tiny    star    fell    on    my    lips,
She    told    me:  “Fight    with    fire    ships!
You    can’t    give    up,  you    haven’t    choice!”…
I    fell    asleep    with    that    sweet    voice.
And    when    the    morning    waked    my    space,
I    met    my    fortune    face    to    face.

06/04/2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2015


***НІ, я не та…***

Ні,  я  не  та…  Я  не  та,  що  вві  сні  ходить  в  гості…
І  не  та,  що  зітханням  примушує  впасти  до  ніг…
Крізь  нервово  зіжма́кану  білим  безсонням  постіль
Увижаються  контури  тьмяних  заручників  втіх.  

Ні,  я  не  та…  Я  не  та,  що  засвічує  зорі…
І  не  та,  що  ховає  під  сукнею  хитрощів  ніж…
Я  не  та,  що  триматиме  інших  в  своїй  покорі,
Та  й  сама  не  скорюсь  під  овації  схриплих  афіш.

Ні,  я  не  та…  Я  не  та,  що  скує  лише  оком...
І  не  та,  що  вустами  до  болю  нутро  зкам’янить…
Я  не  та,  до  котрої  сто  тисяч  вітластих  кроків,
Та  й  не  інша,  якої  торкнутися  можна  за  мить.

Ні,  я  не  та…  що  марити  нею  бу́деш…
І  не  та,  що  навколо  всі  радять  остерігатись…
Я  не  та,  що  годує  щодня  невгамовні  облуди,
Але  та,  що  вирощує  серця  ажурну  парость.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2015


***The night of silver silence…***

The    night    of    silver    silence    came,
And    broke    dams    of    my    soul.
The    time    passed    by    and    left    the    claim,
My    life    has    turned    to    show.

With    every    second,  every    slice
Of    blooding    wounds    in    us
The    night    take    back    a    game    of    dice
And    crawls    with    anxious    cuss.  

I    try    to    scream,  but    voice    in    frost,
The    night    is    calling    through,
She    wants    my    heart,  she    knows    it’s    cost,
I’ll    run    to    fort    of    sooth.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2015


Симфонія тіл…

Сісти  вітру  на  плечі  і  ковзати  пальцями  в  небі,
Забувати  безживну  мотузку  оголених  днів,
Забрести  у  волосся  пшеничного  згущені  нетрі
І  торкнутись  зап’ястям  обпалених  кров’ю  чуттів…

Я  зітру  разом  з  вітром  іржавий  минулого  пил  
Під  мелодію  сну,  де  лунала  симфонія  тіл.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2015


СТИМУЛ

День  и  ночь  над  судьбы  шарадой,
Всё  ищу  разных  "может"  и  "кроме"...
Когда  нет  самых  близких  рядом  –  
Это  путь  к  долгосрочной  коме.

Закрывая  глаза  на  правду,
Открываю  слепые  ти́ши.
Когда  нет  самых  близких  рядом  –  
Это  мост  над  пучиной  зависший.

Обернувшись  на  полминуты,
Вижу  тень  запропавших  радуг.
Не  постигнуть  мне  смерти  шуток  –  
Отбирать  всех,  что  были  рядом…

Даже  если  все  силы  покинут  –  
Не  страшит  смерть  своим  каскадом.
У  меня  есть  огромный  стимул  –  
Ощущать  самых  близких  рядом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565611
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.03.2015


Напівгріхи й півусмішки…

Льодя́ний  м’ятний  чай  холодними  губами,
В  кутку  тріщать  думки,  мов  ко́лені  горіхи.
Гадай,  читай  мої  залаштунко́ві  грані,
Витягуй  з  них  лещатами  піву́смішки  й  півгрі́ху.

Лови,  лови  зап’ястями  холоднокровні  ві́ддихи,
Жадай,  жадай  потрапити  у  милість  крижану.
Напівгріхи  й  півусмішки  розпустять  дрі́бні  кігтики
І  вп'явшись  ними  в  шкіру,  стягну́ть  на  бистрину́.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2015


ЦЕНЫ

Где  ты  видишь  на  людях  цены?  
Что,  дружок?  Ты  чего  приник?
Возомнил…  Ты  не  Авице́нна,
А  всего  лишь  его  ученик.

Хоть  подумай  разок  толко́во,
Без  опоры  на  чии-то  слова.
Не  ради  игр  привинтили  голову  –  
Чтобы  думал  ты  хоть  едва.

Не  спускайся  на  су́дьбы  и  случаи,
С  чужой  шеи  не  свешивай  ног,
Не  гадай  на  вертлявость  пау́чью,
А  прочи́сти  души  своей  слог.  

Сам  себе  будь  искусным  художником,
Режиссёром,  поэтом,  судьей.
Чтоб  потом  не  попасть  под  заложники,
Пообве́шавшись  чей-то  ценой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564691
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.03.2015


БРУД

Бурчить  порожнім  шлунком  холодильник,
Годинник  вибиває  ритм  секунд.
В  чиєїсь  совісті  закі́нчились  чорнила,
І  на  папір  нестримно  випадає  бруд.

Хтось  обдирає  нагло  крила  з  птахи  віри
І  сміє  вижидати  вдалий  суд.
А  в  когось  сльози  не  порушують  приціли,
Аби  повигортати  клятий  бруд.

Хай  згіркне  в  роті,  де  терпкі́є  медом,
Нехай  розтане  солі  вбогий  пуд.
Крицева  віра  у  відлуннях  сво́го  кредо
Іде  здирати  зкостені́лий  бруд.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2015


***ПРОСТО БУДЬ СОБОЮ***

Коли  думки  у  льодокри́л  закуті,
Коли  знемоги  дрі́бки  налітають  роєм,
Із  серця  вишкріба́й  наму́ли  люті
І  просто  будь  собою.

Коли  усе,  що  бачилось  безхмарним,
Загрузне  в  дра́глому  життєвому  погно́ї,
Ти  проведи  невдачу  під  фанфари
І  просто  будь  собою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2015


***ЗАВОРОЖИ***

Заворуши  попіллям  днів  над  горизонтом,
Мої  слова  в  долонях  зворожи.
Тобі  завжди  вдавалися  експромти,
Тривкі  й  колючі  в    дотиках  шипшин.

Заворуши  молочним  колом  над  полями,
Заворожи  їх  чорно-білий  дикий  крик.
Як  тільки  дотик  перетворюється  в  камінь,
Довіра  сиплеться  на  сотні  вбогих  крихт.

Заворуши  мені  волосся  вітром  сизим,
Заворожи  мене  у  провесні  ажур.
І  хай  довіри  довгополі  шиті  ризи  
Нас  вкриють  від  життєвих  коректур.      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2015


***Однажды, двадцать лет спустя***

Однажды,  двадцать  лет  спустя,
Идя  сутулым  дряхлым  склоном,
Мечтаний  шваркнутых  костяк
Над  головой  твоей  застонет.

Что  в  жизни  сделано  не  так?
Что  толку  в  будничных  суетах?
Однажды,  двадцать  лет  спустя,
Ты  вдруг  найдёшь  свои  ответы.

Отрезав  головы  снастям,
Ты  правду  замотал  в  бинты.
Однажды,  двадцать  лет  спустя,
По  склону  ты  пройдёшь  пустым.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563732
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.03.2015


***АБСОЛЮТ ЩАСТЯ***

Крізь  просвітки  із  сонячного  пилу
У  амплітудах  почуттів-валют
Для  себе  я  нежданно  так  відкрила
Твій  миготливий  щастя  абсолют.

Немов  маяк,  що  за  корму  проводить
Своїм  промінням    кожен  корабель,
Здіймаючи  із  дна  киплячі  води,
Так  ти  стріляєш  поглядом  зі  скель.

Подай  мені  той  промінь  рятівничий
І  виведи  на  щастя  абсолют
Крізь  чорні  плями,  де  проходить  відчай,
Крізь  буйні  хвилі  почуттів-валют.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015


***Поговори зі мною, як востаннє…***

Поговори  зі  мною,  як  востаннє,
Бурштиння  сонць  в  долоні  поклади.
Крізь  тінь  війни,  крізь  куль  глухе  ридання
Зі  мною  хоч  на  мить  поговори.

Поговори  зі  мною  в  напівтиші,
Вдихни  безпам'ятно  волосся  шоколад.
На  серці  клятву  дай  святу  мені,  що  виживеш,
Пройшовши  крізь  пекельний  маскарад.

Поговори  зі  мною,  не  мовчи  лише,
І  хай  ввесь  світ  ногами  догори,
Не  покидай  в  знімілому  чистилищі,
А  що  є  сил  зі  мною  говори.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015


Ты будешь там?

Ты  будешь  там,  где  звёзды  засыпают  
В  объятиях  Молочного  пути,
Где  пыльная  туманность  временная
Над  городами  бродит  во  плоти?

Ты  будешь  там,  где  солнечные  пятна,
Взрываясь,  в  космос  мечут  жгучий  вопль,
Где  под  накидкой  атласной  заката
Воспоминанья  делают  подкоп?

Ты  будешь  там,  где  медовеют  росы,
Упаивая  диких  журавлей,
Где  пастиловая  песков  струится  россыпь
Вдоль  полусонных  вьющихся  аллей?

Ты  будешь  там,  под  сводами  просторов
Поющих  ангелов,  что  крыльями  звенят,
Где  паутинки  судьб  плетут  узоры...
Там  подожди  меня,  там  подожди  меня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556632
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.02.2015


***Холодні сни на згарищах душі…***

Холодні  сни  на  згарищах  душі,
Мов  плями  сонць  на  ві́дзимках  крилатих,
Кричали  вслід:  "Ви  досі  не  чужі!",
Але  розбився  крик  об  вглухлі  лати.

Забив  на  сполох  напівталий  сніг
І  передсмертні  відраховував  хвилини.
Ми  цілу  зиму  будували  свій  барліг,
А  він  розтікся  золотим  буршти́ном.

Біліли  ночі,  догорали  дні,
Старі  листи  пожовкли  від  знемоги.
Нестримний  крик  топтався  по  стерні
І  янголів  виводив  на  дорогах.

Холодні  сни  на  згарищах  душі,
Мов  відголо́ски  спогадів  картатих,
Зкричали  вслід:  "Ви  більше  не  чужі!"
І  приземли́лись  у  кутку  кімнати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2015


***Не стій на зимному порозі***

Ввійшовши  раз  -  затримався  навік,
Незваний  гість  вмить  став  таким  жаданим.
Зимові  брості  зацвісти́  прирік
І  рукавом  розвіяв  всі  тумани.

Зухвалий  сон  зірвав  завісу  вітру
І  повернув  за  горизонт  на  розі.
Або  ввійди,  або  злети  з  орбіти,
Але  не  стій  на  зи́мному  порозі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2015


*Україна воскресла*

Мороз  відступив  і  програв  теплову  контратаку,
Збігли  скрипки-сніги  і  крига  давно  вже  скресла.
А  рибки  і  досі  ковтають  наживку  з  гаком,
Кидаючи  погляд  на  рятункові  весла.

Люди  біжать,  спотикаючись  власними  цілями,
Бо  за  дугами  обрію  –  гроші,  тендери,  гранди…
А  позаду  усе,  у  що  душі-зозулі  вірили,
І  відібрані  силою  п’янкощі  хвиль  Ореанди.

Та  ще  повернеться  життя  із  довгого  вирію,
Зарубцюється  біль,  поламавши  ворожі  леза.
І  в  міліметрах  клітин,  під  судинами  й  шкірою
Ми  відчуємо  крик:  «Я  у  кожному  з  вас  воскресла!».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2015


***А с любимыми…***

Хочу  маленькую  «персональную»  тучку,
Как  в  итальянских  фильмах  про  «Фантоцци».
Я  ведь  тоже  часто  бываю  невезучая,
Пусть  надо  мною  она  разольётся,
По  ладоням  и  сердца  ступенькам
Безучастием  терпким  стекая.
В  одиночестве  все  мы  мелкие,
А  с  любимыми  –  крепкая  стая.
Мы  без  них  окропляемы  тучками,
И  под  лёгкими  словно  иголки.
А  с  любимыми  –  самые  лучшие,
А  с  любимыми  –  шёпоты  громкие.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556099
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.01.2015


***ЧЕМ ПАХНЕТ ЖИЗНЬ***

Чем  пахнет  жизнь?  Пьянящим  поцелуем,
Что  каплей  мёда  стынет  на  губах,
Теплом  густых  багровых  крови  струек,
Лучом  искрящим  из  истлевших  плах.

Чем  пахнет  жизнь?  Ванильным  тлом  рассвета,
Заката  летнего  клубничной  тетивой,
Молочным  кофе,  что  в  него  одеты
Замёрзшие  уста  в  январьский  зной.

Чем  пахнет  жизнь?  Далёкой  сказкой  детства,
Хмельной  прогулкой  с  неба  высоты,
Лесным  цветком  таинственного  места,
Где  подо  мхами  прячутся  мечты.

Чем  пахнет  жизнь?  Победы  сладкой  тенью
И  терпко-горьким  шоколадом  неудач,
Крылатым  трепетом  надежды  на  спасенье
И  сталью  веры  в  свой  последний  матч.

Чем  пахнет  жизнь?  Сказать  никто  не  сможет,
Ведь  каждый  миг  -  отдельный  аромат.
Кого-то  от  духов  в  гортани  гложжет,
Ну  а  кому-то  пахнет  даже  взгляд.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555816
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.01.2015


Ты снова хочешь дотянуться до Луны…

-  Ты  снова  хочешь  дотянуться  до  Луны,
Гнездо  покинув,  серебрить  крылом...
Туда,  где  звёзды  в  небо  вплетены,
И  Млечный  Путь  гуляет  босиком.

За  дымным  кратером  сидит  пучина  тайн,
Синеет  шар  земной  на  горизонте.
А  над  Луною  миллионы  звёздных  стай
Посадки  ищут  над  свинцовым  фортом.

-  Вот  я  лечу,  крылом  взбивая  воздух,
Как  будто  сливки  в  кофе  для  тебя.
И  пусть  в  пути  мне  будет  так  непросто,
Луна  ко  мне  тянулась  ведь  не  зря.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555347
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.01.2015