| Сторінки (1/31): | « | 1 | » |
Ти—моє покращення
Стабілізаційне,
Встромлення без змащення
Вигідно-акційне.
Ти—моє оформлення
І формулювання,
Мегазадоволення,
Втілене бажання
Глибинопроникнення
В свердловинонадра,
Екстракнопковвімкнення
Спалаху, мов ватра,
Черевонаповнення
Булочками мрії,
Збільшення й становлення
Правильної дії.
Ти—всуціль гармонія
Серед моветону,
В тебе у полоні я,
Гільзонько патрону!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2014
Живі пам`ятки
(Юрієві Весельському)
Він пішов добровольцем,
Бо інакше не міг,
Коли деякі хлопці
Поховались в барліг.
Він пішов воювати
За вкраїнський Донбас,
Взяв до рук автомата,
За життя усіх нас,
За батьків і за друзів,
За надію без сліз
Страх смертей і контузій
На корню перегриз.
Не шкодуючи тіла,
Український боєць
У свята і неділі
Був готовий на герць
І у день той червневий
Кермував БТР
Через дощ металевий
На оплот ДНР.
Їх підбили одразу,
Щоб колону спинить
Й мінометна проказа
Налетіла за мить!
Зусібіч їх дробили
Через зраду чиюсь—
Горе дітям і милим,
Ллються сльози матусь.
Обливалися кров`ю
У пекельній броні
Й побратимське здоров`я
Берегли у вогні
Зі своїм командиром,
Накладаючи жгут
На прострелені діри
В одне однім ніг-рук…
Та все ж вивів машину
Від подальших пригод
Через обстрілів стіну
Наш сміливий мехвод!
…Та ось марева тіні
Відпливли в далечінь,
Він відкрив очі сині,
Щоб позбутись видінь.
Сонця промінь в палаті
Oпритомив нараз
І заплакана мати,
Що сіда на матрас.
«Буде добре все, мамо»,—
Проказати лиш зміг,
Сам дивуючись марно
Нечутливості ніг.
Лиш тоді зрозумів він,
Що лежить без ноги,
Зайвий зграям царівен,
Хай вам грець, вороги!
Вже боролись хірурги
А би ліву спасти,
За сприяння літургій
І в фейсбуці постів.
В 20 років хлопчині
Так потрібен протез,
Наче корінь рослині,
Як Донбасу Торез.
Тепер молиться Богу
Від світанку до сну,
Щоб зберіг другу ногу
І Вкраїну ясну!
Бог—надія єдина,
Не спасе більш ніхто—
В сім`ї ще дві дитини,
Батько б`ється в АТО,
Їм зібрати 100.000
Єврів не до снаги,
А інакше не бігти
Пацану без ноги…
Тож цінуй, Україно,
Тих, хто служить тобі
І подякуй уклінно,
Хто поліг в боротьбі!
Та найбільше шануймо
Саме хлопців-калік
Словом, ділом і віршем,
Їм-бо мучитись вік!
Не сховати за банер
Цих живих пам`яток,
Що принесли в наш табір
Прекривавий урок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514853
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2014
Прославляю тебе, моя булочна,
Незрівнянна з крамницями іншими!
Ти стояла завжди центровулично,
Не описана жодними віршами,
Хоч ходили у тебе багато хто
Закупатись хлібами і булками
Покупців голодуючих натовпи
Середмістя кривими провулками.
Але їм би лиш шлунки наповнити,
За банкноти надбати калорії,
Нечуттєві дрібнесенькі хобіти,
Носії лише душ бутафорії.
Ти для них була лиш посередником
Вгамування потреби напхатися,
Тож мій меседж таким попередникам,
Щоб від тебе подалі трималися!
Ти красива і зовні й всередині,
І теплом, й ароматами сповнена,
Всі багатства твої не привезені,
О, бездонно моя одуховнена!
Лиш ввійти в тебе—вже задоволення!
А торкнутись батонів і булочок—
Неймовірне екстазонаповнення,
Піднебесної вежі підмурочок!
Твоє борошно вдало поліплене,
Досконало у печі запечене,
Особливим чимсь Богом наділене
Й булкоїдами не заперечене.
Я співаю тобі, моя булочна,
Свою оду між жрачними мавпами,
Ти аперитивно-закусочна
Недовипещена дифірамбами!
Але виражу віршем смішним тепер
Я свій подив твоєю принадою,
Аби погляд твій хоч на мить завмер,
Заслухаючися серенадою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514420
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.07.2014
Жило-було симпатичне молоде дівчисько
Серед степу де гуляла слава запорізька.
Дівка мала стародавнє наімення Пріська
Й ні найменшого бажання йти служить до війська.
Та змінила якось дівка погляди армійські,
Як побачила у полі полчища чужинські.
Отоді пішла до війська
Молоденька Пріська!
Сумували дуже довго мама, тато й кицька,
Коли потяг доньки рушив до міста Хмельницька,
Там вивезли новобранку на високий пагорб,
Де стоїть Міноборони підготовчий табір.
Там сказали їй, що дуже гарна вона дівка,
Тож за зброю їй послужить снайперська гвинтівка.
Рада, що пішла до війська
Молоденька Пріська!
Жили в якімсь казематі, де відсутні двері,
А поспати можна лише на твердій фанері,
Годували, правда, смачно—всім мало не буде,
Бо торби з харчами добрі їм носили люди.
Й хоча Пріська була моцна й дужа, мов атлетка,
Їй надали поганяло «южна малолєтка».
Отаке чекало в війську
Молоденьку Пріську!
Далі, шановне слухацтво, мушу вам сказати,
Що єдина Пріська в роті жіночої статі,
А тому цілком логічний чинник той природний,
Що її бажали дуже старшина і ротний.
Конкуренція між ними склалася жорстока,
Аж командир роти скоро опинивсь без ока.
Такі пристрасті у війську
Чекали на Пріську!
Але якось у травневу і спекотну днину
Прилетів наказ військовий у їхню частину,
Щоб сідали вояченьки в танки і машини
І рушали визволяти Східну Україну,
В край де копанки, степи, кряжі і долини
І приречені Москвою хлопці в домовини.
Гордість тим, що служить в війську
Напала на Пріську!
Неприємності почались прикінці дороги,
Їхать через баб не було ніякої змоги—
І лягали під колеса, й пхали в дуло дулі
І здорові молодиці, і старі бабулі.
Але Пріська та друзяки геть не мали страху,
Стріляниною завдавши навіженим жаху.
Всяке може бути в війську,—
Зрозуміла Пріська!
Коли ж стали на Донбас сутінки лягати,
Полетіли нашим в спини кулі і гранати,
Наші мужньо прийняли усю міць удару
І почали відганяти зелену отару.
Вкрита стала вражим трупом довкружня долівка—
Прислужилась Україні Прісьчина гвинтівка.
Недарма пішла до війська
Молоденька Пріська!
Через день зелені хлопці знов пішли в атаку,
Лиш поперед себе гнали зграю баб .ракату,
Обступили українців спереду і ззаду
Й умовляли учинити їх військову зраду,
Обіцяли всьому складу й, перше, командиру
Купу грошей, пільг, машину і в Москві квартиру.
Отакі спокуси в війську
Чекали на Пріську!
Спокусився ж вражим благом командир загону
Й дав наказ, щоб йому здали зброю до патрону,
Але Пріська досить швидко взяла в руки справу
І зробила співслужбовцям отаку заяву:
В Україні мить настала надто вже тривожна,
Тож наказ такий злочинний виконать не можна!
Небезпека суперблизько—
Розуміла Пріська!
Як зв`язали командира, він зізнавсь, що зрадник
І який його купив і за скільки ватник.
У Міноборони хлопці послали записку,
Що вони своїм комбатом обирають Пріську.
Пріська швидко повела до нових звитяг—
Через місяць на друзки був розбитий враг!
Так геройкою із війська
Повернулась Пріська!
Так геройкою із війська
Повернулась Пріська!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513301
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.07.2014
Життя проплива, як .айно в ополонці,
Ми розбиваємось рибою в лід,
Злітають у небо вкраїнські хлопці,
Бісом вар`ює підступний сусід.
Що не новина—причина депресії,
Що не година—криваві жнива,
Інформаційно-культурна диверсія,
Вперлась в безвихідь сама булава.
Хочеться вити сліпим вовкулакою,
Криком кричати, що Путін—мурло,
Спитий народ його з голою сракою
Змушує йти нас у спільне житло!
Кажуть бувалі: «В сім`ї не без виродка»,
«Лисиця собаці—рідна сестра»,
Та з москалями ми з різного виводка,
Різних дітей видаєм на-гора.
Різна ментальність, культура і звичаї,
Це і дитині—константа з констант,
Марно на стіну дереться у відчаї
Їхня двохглава істота-мутант!
Ми не здамось на поталу нікчемності,
Бігтимуть ватники звідси в тайгу
Через торжественне свято взаємності—
Нашу незмогу лишатись в боргу!
Жест наш яскравий до демонстративності
Дасться взнаки самозваним братам,
Як присягатиметься в легітимності
Їхній господар у місті Пхеньян.
Більш не побачимо гостей непроханих,
Даром не візьмемо їхнє пальне,
Родичів наших самопроголошених
Радо пошлемо на місце одне!
Життя пролітатиме АНом-140,
Дрібно з борта виглядатиме світ,
Найнепримиренніший нинішній ворог
У підлабузники перебіжить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512164
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.07.2014
Ланцюг нерозривний бруківкоподачі—
Найперша локальна задача,
Гарячі серця поєднують руки,
Вкладаючи в них каменюки.
Ні в бабки, ні в дівки рука не здригнеться—
Конвеєр смертельного герця.
Від Головпоштамту до сцени і йолки
Фабрика робить осколки,
Ми мусим чіплятись за крихітний шанс,
Бо ми їх або ж вони нас!
Мала в нас можливість себе врятувати—
Нам в голови кулі й гранати,
Але не здамось: ні дівчата, ні хлопці—
Тут б`ються лише добровольці.
І кожен готовий до баби з косою
В останнім кривавім двобої.
Але ми прийшли не для того, щоб вмерти—
Лише для життя наші жертви.
Нам стомлені руки стискають дрючки,
Вода уже по кісточки.
І хай виглядаєм, як пітекантропи,
А ворог, немов робокопи,
Не знищить нас ордам залізних злодюг,
Бо маємо душу і дух!
І житимем в місті без лавок і бруку,
Та сповненім вільного духу.
Ми спиним озброєну до зубів зграю
І виграєм! Я обіцяю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481070
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.02.2014
Нема нічого ліпше
За твій нічний дзвінок,
Що надихнув на вірші
Про кращу із жінок!
Хоч пів на третю ночі
Збуди мене зі сну,
Я чути тебе хочу,
Зорю мою ясну!
Твій голос, мов струмочок
Джерельної води,
Зробить його ковточок
Бажаю я завжди!
В обіймах у Морфея
Без тебе щось не те,
З`єдналося без клея
В тобі просте й святе,
Складне, смішне і грішне,
І крила, і плавці,
Майбутнє і колишнє,
Шосе і манівці,
Озера і діброви,
Долини і гаї,
Найкращі звуки мови
Речуть вуста твої!
Без тебе день порожній,
Самотня й ница ніч,
Дровині я тотожний,
Що кинута у піч.
Налий мене собою
Поки горять зірки,
Спали, як греки Трою,
Протри в мені дірки!
Нехай присвітить трохи
Нам місяць-молодик
Оті стежки й дороги,
На котрі Бог прирік!
Не витерплю й під ранок,
Як вітер прилечу,
Під твій промоклий ґанок,
Тримаючи свічу!
Почуй, відчуй, розкрийся,
Впусти в своє вікно,
Не проміняй на принца
Намріяне давно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479962
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.02.2014
Ганьба усім, хто ще не на Майдані,
Хто втік—мої останні співчуття.
Вам хочеться свободи, як в Пхеньяні?
І під чиюсь копірку жить життя?
Виходьмо з своїх затхлих закапелків
Вдихати дух свободи і чеснот,
Допоки нам ще не заткнули пельки
І скочу не наклеїли на рот!
Козацький дух в собі ми носим, люди,
І скільки років він би в нас не спав,
Ми зробим вдих нарешті в повні груди,
Прапрадід наш—Хоробрий Святослав!
Нащадки Калнишевського, Мазепи,
Сірка, Шевченка, Стуса, Богуна,
Невже вам в радість влада Допи й Гепи
І їхнього злодюги-пахана?
Розправмо крила в вільному польоті,
Смакуймо смак справдешніх почуттів,
Гаспидів син у тихому болоті
Народ наш вільний поховать схотів!
Лише активна самооборона
Нам вірний порятунок обіця,
Хай заженуть нас до криївки-схрону,
Та не позбавлять власного лиця!
Не плазувати ми в цей світ з`явились,
Краса і велич—наш природній стан!
Плекаймо силу м`язів наших крилець,
Летить до перемоги птах Майдан!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476719
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2014
Я вже не вірю у майбутнє світу
Й моєї розпрекрасної землі,
Яку ґвалтують, як сліпу кобіту
До краю озвірілі москалі.
А ми не здатні на найменший опір
Всміхнулись дурнувато й стоїмо,
Вбачаючи в усьому світлий колір
Через велике і страшне більмо.
Нас так уміло нагинають раком,
Що ми цього й нездатні помічать,
Народ наш жив і зникне небораком,
Мов має на собі якусь печать.
В нас мучеників повно, як героїв,
Яких ми щиро прагнем забувать
Й самі наб`ємо їм в чоло набоїв,
Якщо вони почнуть нас рятувать!
Не ваблять нас висоти позахмарні,
Ми звикли буть синонімом невдач,
Активні, наче плити тротуарні,
Відтворюємо сміх крізь власний плач.
Таке життя: хтось в ньому принц, хтось—злидар,
А хтось вже звик до статусу «ніхто»,
Не варто через це здіймать гармидер,
Вливать горілку відрами в нутро,
Потрібно просто брати в руки вила
І розкидати по ділянці гній,
Якщо й тепер не візьмемось до діла,
Чека нас точно в пекло випускний.
Востаннє ми уже на рубіконі
І лише страх та дивний пієтет
Можуть не дать прибрати зло в законі
Й змінити врешті свій менталітет!
Ми мусимо довести власну змогу
Пливти потужній течії навстріч,
Щоб врешті вибрать саме ту дорогу,
Яка осяє майбуття сторіч!
А поки жнем посіяне самими
У найплідніший на цім світі ґрунт,
Отримуючи ляпаси і кпини
Від банд в погонах і новітніх хунт.
І в цім нема сенсації чи дива—
Що заробили, те й дає Господь,
Та заробітки збільшити можливо,
Якщо цього захоче весь народ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475080
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.01.2014
Вагітніли ми два місяці
Цим громадянським суспільством,
Щоб віником нечисть вимести
Невідворотним насильством.
Наш мазохізм на фініші,
Волі стрибок на старті,
Ми по-любому в виграші,
Адже вже чогось варті!
Труїте газом, покидьки?!
Тіштесь останньою втіхою,
Це ще ми кажемо пошепки
Перед новою віхою!
Буде вам торба глиняна,
Глухо-сліпі створіння,
Лікуйте нашими мінами
Свої недолугі сумління!
Не чуєте голос нації,
Що дала ім`я державі—
Скинемо вас межи станції
По революційному праву!
І вийте там скільки схочеться
Поза межею стеження,
Вже закінчилася порція
Китайського попередження.
Не труїмось вашим газом,
Втратили страх від гранат,
Спалений бус наразі
Б`єм держаками в такт.
Бруківки у місті вдосталь
І вільних повстанських сердець,
Затопим дрібний ваш острів
Зіпсований кимсь нанівець.
Як вам зашкарублу совість
До серцевини обдерти
І викохану попсовість
Підставить під водомети?!
Ми бачимо світло в тунелі,
Хоча воно й ще за рогом
І трощим в друзки ламелі
Качанівським в радість острогам.
Життя почалося зараз,
Принаймні, на нього шанс!
Шановний товариш Азаров,
Не падайте прошу в транс—
Майбутнє нове вготуєм
Ми зокрема й для вас:
Не буть вам більш рускіх холуєм
І посміховиськом мас!
Не буде у тих свободи,
Хто й думать про неї не сміє,
Усі успішні народи
Спроможні до протидії.
Тож всі кому вже набридло
Бути ґвинтами системи
Скажіть собі: «Ми—не бидло,
Лиш раз на землі живемо!
Борні віддамо всі сили
І хай вибір зробить доля,
Що ми в цій борні заслужили:
Ганьбу, владу, смерть чи волю!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474965
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.01.2014
Стою на роздоріжжі
На багаторівневому,
Читаю «П`ятикнижжя»,
Терзають тіло демони.
Навіщо маюсь світом,
Що лиш дезорієнтує,
Топчу вірші і квіти
І мимохіть, і всує.
Сам себе зрозуміти
Я не годен. То хто ж тоді?!
Засміяли б і діти
Насередині сповіді.
Нерозірваний світ мій—
Розривати нема чого,
Я мов неповнолітній
На поруках у мачухи.
Не дістатися цілі—
Не розставлені вектори,
Зблідли й змеркли од цвілі
Маяки і прожектори.
Завше манить дорога,
Ненавиджу роздоріжжя,
Прошу прощення в Бога
Грішніший, ніж інші грішні.
Я втікаю од світу,
Який і ловить не хотів,
Не передам привіту
І змиюсь під дзенькіт дощів.
Не попрошу рятунку,
Зникну цілком не зненацька,
Довго чекала трунку
Вдача холодна юнацька.
Світ не зазнає зміни,
Не зблякне і не змаліє,
Не скреснуть крига й стіни.
Амінь і меlancolie…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2014
Найсмачніший у світі куліш
На перемерзлім Майдані,
Нас бандити не ставлять і в гріш,
Як сало ізраїльтяни.
Гріє діжка лише сталева
Дров горінням смерекових
І ґаздиня із міста Лева
У рукавичках кремових.
Нищука чую більш ніж тата,
Панотцем Парубій навчає,
Співає душа «Брат за брата»,
Тіло прагне до чаю.
Сил забракне нас заклювати
Птахам лиха й жорстокості:
Соколятам і беркутятам
Без страху мізків і совісті!
Згуртовує влада країну—
Пісня летить гайдамацька,
Народ випростовує спину
Від Краснодона до Шацька!
Коріння проб`є асфальтівку—
Марно тішитесь, демони,
Ще встромимо пальмову гілку
Між спиляними кленами!
Вар`юйте, покидьки прОкляті,
Наші сини підростають,
Муки страшні ще во плоті
Чекають на вашу зграю!
Та пекло не дасть вам прОщення,
Вічно будете топтані,
Як ті елементи мощення
Обпльовані і обдовбані!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472555
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.01.2014
Вітер виє по кишенях,
Копійчина в жмені,
Подивися, перехожий,
Бодай раз на мене!
Я вродивсь в сім`ї циганській
Надто блідолиций,
Викинули пси поганські
Мене на вулицю.
Вітер виє по кишенях,
Копійчина в жмені,
Подивися, перехожий,
Бодай раз на мене!
Наказали не вертатись,
Бо проломлять череп,
Звідки знав, що може статись
Зі мной такий жереб?!
Вітер виє по кишенях,
Копійчина в жмені,
Подивися, перехожий,
Бодай раз на мене!
Став тинятись малолітка
Смітниками міста,
Заздрю всім звичайним діткам,
Дуже хочу їсти.
Вітер виє по кишенях,
Копійчина в жмені,
Подивися, перехожий,
Бодай раз на мене!
Дайте гривню або хліба,
Дуже вас благаю!
Доки мент мене не здибав—
Гроші відбирає…
Вітер виє по кишенях,
Копійчина в жмені,
Подивися, перехожий,
Бодай раз на мене!
Я не маю документів,
Не вмію писати,
Не діждуся аліментів
Від жодної влади.
Вітер виє по кишенях,
Копійчина в жмені,
Подивися, перехожий,
Бодай раз на мене!
Сплю в підземнім переході
І місця міняю,
Не тому, що якийсь злодій—
Просто виганяють.
Вітер виє по кишенях,
Копійчина в жмені,
Подивися, перехожий,
Бодай раз на мене!
В дитбудинок хтіли взяти
Мене дного разу,
Та утік я через ґрати—
Не стерпів образу.
Вітер виє по кишенях,
Копійчина в жмені,
Подивися, перехожий,
Бодай раз на мене!
У душі шкребуться кішки
Й думки нехороші,
Бо мозолі мучать ніжки,
А голову—воші.
Вітер виє по кишенях,
Копійчина в жмені,
Подивися, перехожий,
Бодай раз на мене!
Життя котиться банально,
Але маю мрію,
Що колись-таки нормально
Все тіло помию…
Вітер виє по кишенях,
Копійчина в жмені,
Подивися, перехожий,
Бодай раз на мене!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472315
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 13.01.2014
Я тебе запросив на побачення.
Ти сказала мені «до побачення»,—
Це для тебе не має значення.
Ось і все. Закінчились приколи.
Замість зустрічей валідоли.
Хоч я з досвідом—вже після школи.
Ось і все. Облітає листя.
Дуже просить зустрітися Христя—
Не піду і за гривень двісті.
Ось і все. Я хотів з тобою
Плавать у воді й під водою,
Як карась із красноперкою.
Та черв`як мій—тобі не приманка,
Кришить марно і хліба буханку,
Не зі мною ти прагнеш світанку.
Ось і все. Оголились каштани.
В тебе інші з`явилися плани.
Не в твоєму смаку ботани.
Ось і все. В полі мерзне капуста.
Знову дзвонить зустрітись Августа,
Та на серці страшенна пустка.
Я не хочу без тебе йти,
Хоч ти заколотила понти.
Тебе тягнуть з фонтану менти…
Ось і все. Розчиняюсь у жовтні.
Всі каністри терпіння повні,
Вже нічого тобі не бовкну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471985
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.01.2014
Він стояв на шпалерному ринку
З пінопластовими багетами,
Та давно вже не радував жінку
Конвертованими в гривні метрами.
«Епіцентри», «Олді» та «Лінії»
Банкрутіти невільно змушують
Убивають надії із мріями,
Б`ють у тім`я стиглими грушами.
Та його креативній дружині
Прийшла в голову шоу-програма—
Щоб стояв він посеред вітрини
У костюмі прабатька Адама!
«Покупців,—каже,—бісова хмара
Налетить, як на шаровий оцет,
Тож чимбільш напасися товару,
Бо, напевно, у тебе не досить…»
Тож наступного ранку на точці
У прабатьковім новім костюмі
Походжав він вже поміж рядочків,
Наче Жирік по рідній Держдумі!
У колег відпадали щелепи
Від небаченого маркетингу,
Зі складів виповзали скелети
Від бажань емоційного пресингу.
Покупців оточили натовпи,
Репортери навіть з`явилися,
Пильні погляди, вигуки з матами,
Та торгівля лишилась на милицях.
Хоч набігло дивитись пів вулиці
Й не згасало блимання спалахів,
Та його погонаж забули всі
І на виручку—жодних натяків.
Тож замисліться ринку суб`єкти
Чи потрібна така вам реклама,
Що як липку вас може обдерти
Й одягти в обладунки Адама…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471159
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 08.01.2014
Візьми мене, мій депутате,—
Благає нутро моє злате,—
Вершина усіх моїх мріянь—
Впустить тебе в залу засідань!
Зручно направ до губ мікрофон,
Ніжно натисни на мій клаксон,
Якщо ж справи маєш нагальні,
Ввійди хоч в громадську приймальню,
Вдовільнися моїм проектом
Хоч сам, хоч з усім комітетом
Я збудилась, мов грипу вірус,
З`яскравіла, як стиглий цитрус!
Не кажи тільки ж на фракції
Усім про мої реакції.
Я втомилась стоять і чекать,
Хочу негайно тобі надать
Весь довіри своєї мандат,
Ти—улюблений мій депутат!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470273
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.01.2014
Ніч новорічна віртуальна...
Що може бути краще?!
За щось реальне, аж банальне,
Не ддам її нізащо!
В ніч новорічну все незвично
І статуси у всіх неждані!
Хай хтось, як лох, вдяга наплічник
Та мерзне на Майдані...
В ніч новорічну авки новІ,
І спілкування жваве,
Стіна в графіті кольорових
І олів" є на клаві!..
Хай хтось збирає друзів давніх
І рідних тісним колом...
Шкода, що люди ці вульгарні
Й не шарять у приколах!
Вони в цю ніч салати кришать,
Доварюють горілку,
А дехто ще і вірші пише
Нашвидкоруч в мобілку...
Та я на все це не ведуся,
Бо я "внатурі не старпьор",-
Сиджу й замріяно дивлюся
В свій надсучасний монітор!
Все буде добре, точно знаю,
Наш не загине світ!
Душа ж злітає до вай-фаю
У повний безліміт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469800
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.01.2014
Я сьогодні лопну від щастя—
Я в самому серці столиці,
Тут зі мною хочуть кохаться
Пишногруді і білолиці,
Тут широкі проспекти й сквери
І дзеркальні вітрини шопів,
Я приїхав рубати двері
До ще кращої, мабуть, Європи
І підтримати президента
В його потугах стабільності,
Годі кращого ждать момента
Власний виклик кинути бідності!
Я тут бабки гребу нормальні—
300гривень/доба+хавка
Дез відбійника, як в копальні,
І начальник зміни не гавка.
Не сам я такий із Горлівки,
Нас—22 автобуси:
Шахтарі, бомжі алкоголіки—
Обличчя нашої області.
Водять містом тільки загоном—
Такі умови відрядження,
Що живе за своїм законом
З ледь зрозумілим призначенням.
Але то мені все байдуже—
Лиш не рвати б зв`язку з Росією,
Мої руки натішились дуже б
Задля цього активними діями!
Якби ж дали у премію сотню,
Голіруч би мочив бандер,
Порубав би буржуїв модних,
Як мій прадід, творець СССР!
А поки сказали стояти
І кричати: «Ми за Європу!»,
А на решту мені начхати,
Аби тільки не шкварили в жопу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466240
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.12.2013
1.
Ферми, стрілялки,
Бридж, доганялки,
Стратегії, танки,
Із гуми коханки,
Пляшка і чарка,
Шприц і цигарка,
Незграбні дії,
Дешеві повії,
Жуйки, вібратори,
Тоталізатори,
Усе, як завжди,
Йде по спіралі,
Сказать по-правді,
Ми Бога дістали!
Ми вбиваємо час,
Час убиває нас,
Нас убиває час
В помсту за вбивство нас!
2.
Нелюблені діти,
Несаджені квіти,
Забуті батьки,
Щодня матюки,
Нав`язані файли
Й нещирі смайли,
Одяги брендові,
Заздрощі френдові,
Продажні цілунки,
Короткі стосунки,
Усе, як завжди,
Йде по спіралі,
Сказать по-правді,
Ми Бога дістали!
Ми вбиваємо час,
Час убиває нас,
Нас убиває час
В помсту за вбивство нас!
3.
Постійні пошуки,
Порожні кошики,
Брехня на папері,
Зачинені двері,
Кохані вінчані,
Надії скінчені,
Мозочки збуджені,
Судини звужені,
А пики гладкі,
Хоч бий пацюки!
Усе, як завжди,
Йде по спіралі,
Сказать по-правді,
Ми Бога дістали!
Ми вбиваємо час,
Час убиває нас,
Нас убиває час
В помсту за вбивство нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465696
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 12.12.2013
Мерзну я і мерзнеш ти,
Всі в житті ми учні
І не можем віднайти
Засоби підручні,
Щоб зігрітись без панчох,
Светрів, рукавичок,
Хоч ці засоби дав Бог,
Та не маєм звичок
Жар душі передавать
Через пучки пальців
Лиш шкідливе хочем брать
Від братів-китайців.
Бо насправді в нас в руках
Величезна сила—
Знайдемо тепло в тертях,
Моя мерзла мила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2013
Інтерв`ю із тобою—мрія
Всіх моїх журналістських буднів,
Усі інші теми паскудні
І писати про них не смію!
Принеси мені вічну славу
Словом лагідно-сенсаційним
І посійся в мені насінням
Майже спільного самвидаву!
Твоя думка смішно-глибока
Розірве читача на шматки,—
Не добрати плеча до руки,
А брову й повіку до ока!
Може видавсь страшним тобі фон
І проблема моя байдужа,
Та піднести бажаю дуже
Я до вуст твоїх свій мікрофон!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464092
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.12.2013
З тобою добре
(Без тебе гірше),
Стаю хоробрим,
Бадяжу вірші,
Іду по кризі
У капці взутий,
Не страшно слизі—
Я довбонутий,
І в воду впасти
Я теж не годний,
Козирні масті
Мені природні!
З тобою разом
Ми на Майдані,
Екстаз з оргазмом,
Обоє п`яні
Танцюєм танець
З якимсь «Мед Хедзом»,
Горілка, перець,
Рушаєм мерсом,
Летим по трасі,
Мов навіжені,
Нема наразі
На штраф в кишені.
Нам все до дупи,
Ми разом—сила!
Нам не заснути
З тобою, мила,
Лиш реготати
Й бешкетувати,
Немов примати
Чи ті пірати.
Все буде супер,
Наш кінь заскаче,
Розтане цукор,
В чайку неначе!
Життя відкриєм
Загальний зошит,
Запустим змія
На все хороше.
Усе в нас буде,
Що нам потрібно,
Позаздрять люди,
Сади розквітнуть,
Натхнення рушить
Нестримним танком,
Наповнить душу
Ясним світанком!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2013
Розцвіли помідори в саду,
Уродили в гаю абрикоси,
Я до тебе, кохана, прийду
Через тернії, бурі й морози!
Я тобі доведу при усіх
Помідорного кошика повність
Й аби викликать твій щирий сміх,
Покажу його з"їсти готовність!
Я найбільших нарву абрикос
Повні пазуху, жмені й кишені,
Чим розчулю тебе аж до сльоз,
Попри те, що вони ще зелені.
Помідорів найкращих пару
З абрикосом скришу в салат,
З помідорів зварю узвару...
Чим тебе мені ще здивувать?
Якщо будеш це їсти і пити,
Ще й впадеш в кулінарний екстаз,
Я тебе буду ладний втопити
В океані захоплених фраз,
Помідорів рум"яні щічки
В пружний лук натягну огірком
І проллю в тебе теплі потічки
Абрикосово-ніжним струмком...
Я для тебе зробив би надалі
Все, чого не робив іще досі,
Лиш в саду помідори б не в"яли
І родили в гаю абрикоси!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462620
рубрика: Поезія,
дата поступления 26.11.2013
Вибачте, усі недообійняті,
Вибачте, усі недопочуті,
Випадково рішення не прийняті,
Знаю, вам цього недозбагнути.
Я стою над краєм нерухомості,
Стиснутий в лабетах недовірша,
Порпаюсь у закутках свідомості,
Недосовість все дедалі гірша.
Марення мої недеформовані,
Недосформульовані зізнання
В нетрях власних рухів недоховані
Недоспричинили ці зітхання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462320
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2013
«Дай Боже нашому теляті
Колись ведмедя з`їсти,
Тоді й добро настане в хаті,—
Казали пацифісти,—
Та ми на нього не підем—
Це небезпечна штука,
Бо ще відправить нас в Едем
Й повідриває руки!»
Із вовком теж та сама річ,—
Хоч шкодить той страшенно,
Але сідницям ближче піч,
Там тепло і приємно!
Це у ментальність вже вросло—
Сидіти склавши руки,
Хай проти нас вар`ює зло,
Та ми не зробим рухи,
Щоб дать тиранові відпір
І скинути кайдани!
Нехай це зробить командир
З сусіднього майдану…
Можливо прийде волі час
І я пишу це всує,
Якщо чужий прийде до нас
Й насильно порятує.
Не хочемо робити крок
І вірим: мир— це благо,
Не з тих, що треба сторінок
Черпаємо наснагу.
А в Книзі Книг писав пророк:
Веди війну священну,—
Надай дияволу урок,
Борися з ним щоденно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462170
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2013
Пізній вечір. Білий конверт.
Ти зникаєш на кілька діб.
Певно добре, що я інтроверт,
Але шкода, що ще й осліп.
Ти говориш мало і твердо.
Я не слухаю. Просто втомивсь.
Наші душі сьогодні обдерто,
Наче вранці хтось з нас не моливсь.
Кілька діб проминули швидко.
Я скептичний, а ти заскладна.
Та права була бабця-сусідка:
«Нащо здалась тобі вона?!»…
Вже не йдуть рука із рукою
І не прагнуть цілунків вуста,
Почуття стали купою гною
Й відпливають уламки моста…
Ти красива, немов картинка,
Та на землю спустись згори!
В кожній дівчині є родзинка,
Та з тебЕ ж хоч компот вари!!!
Не люблю нерозв" язні кросворди,
Й хоч рахують курчат восени,
Не плистиму в твої фіорди,-
Йди до інших поетів у сни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2013
Не ганяють по місту лузери
на лендкрузері,
Не хвилюються футболісти,
що поїсти
І не відмовляють повії:
«Я не вмію».
Не будують наркомани
далекі плани
Лише зрідка бліднуть курці,
мов мерці…
Ми красиві, розумні,
Надзвичайно культурні,
Завдяки нашій владі
Життя в шоколаді,
Всі сім смертних гріхів
Ми здали у архів!
Після мене хай хоч потоп,—
Дума кожен вкраїнський хлоп!
Не друкують в газетах вакансії
у санстанції,
Не уміють культурно депутати
вести дебати,
Не катаються фотомоделі
у «Газелі»
І не ходять діти голі
прямо в школі.
Модний в фільмах і у книжках
всякий жах!
Ми красиві, розумні,
Надзвичайно культурні,
Завдяки нашій владі
Життя в шоколаді,
Всі сім смертних гріхів
Ми здали у архів!
Після мене хай хоч потоп,—
Дума кожен вкраїнський хлоп!
Ми милуємось псевдокартинами,
мов перлинами,
Біжимо в театри і галереї
на Бродвеї,
Неможливо стати пророком
в нас під боком,
Бо не може щось гарне знаходиться
на околиці.
Нам нема коли, хай Богородиця
за нас молиться!
Ми красиві, розумні,
Надзвичайно культурні,
Завдяки нашій владі
Життя в шоколаді,
Всі сім смертних гріхів
Ми здали у архів!
Після мене хай хоч потоп,—
Дума кожен вкраїнський хлоп!
В наших мріях світле майбутнє
не присутнє,
Ми не знали власне минуле,
ще й забули,
Наші предки славні козацтвом,
ми—пияцтвом.
Бути на чорноземі голодним
так природно,
Власних лідерів ми не маєм—
хай чужинці керують краєм!
Ми красиві, розумні,
Надзвичайно культурні,
Завдяки нашій владі
Життя в шоколаді,
Всі сім смертних гріхів
Ми здали у архів!
Після мене хай хоч потоп,—
Дума кожен вкраїнський хлоп!
Ми хотіли зазнать незалежності
до безмежності,
Здали власним суперникам зброю
до набою,
Більш ніж треба купляємо газу
у три рази,
Ми самі загнали себе, а не вороги
у борги
І гадаємо до чийого ж протекторату
віддать хату…
Ми красиві, розумні,
Надзвичайно культурні,
Завдяки нашій владі
Життя в шоколаді,
Всі сім смертних гріхів
Ми здали у архів!
Після мене хай хоч потоп,—
Дума кожен вкраїнський хлоп!
В нас дороги надто корковані
та зіпсовані,
Скоро нюхатимем повітря не газоване
лиш дозовано,
Небезпечно тепер із криниці
пить водиці,
Де були корисних копалин поклади—
лише спогади,
Не лишилось в Карпатах й смереки—
смерть далеко…
Ми красиві, розумні,
Надзвичайно культурні,
Завдяки нашій владі
Життя в шоколаді,
Всі сім смертних гріхів
Ми здали у архів!
Після мене хай хоч потоп,—
Дума кожен вкраїнський хлоп!
Ми красиві, розумні,
Надзвичайно культурні,
Завдяки нашій владі
Життя в шоколаді,
Всі сім смертних гріхів
Ми здали у архів!
Після мене хай хоч потоп,—
Дума кожен вкраїнський хлоп!хлоп!
Ми красиві, розумні,
Надзвичайно культурні,
Завдяки нашій владі
Життя в шоколаді,
Всі сім смертних гріхів
Ми здали у архів!
Після мене хай хоч потоп,—
Дума кожен вкраїнський хлоп!хлоп!хлоп!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461655
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.11.2013
Узяв якось газету
Й подався до клозету—
Там думати приємно
Й читать (коли не темно).
На першій же сторінці
Мороз пішов по спинці—
Усупереч народу
Нас пруть в євроспільноту!
На другій мої нерви
Ледь не порвались, стерви,—
КамАЗ посеред днини
Вчавив аж три дитини!
На третій про юриста,
Що вкрала тисяч триста
З державної скарбниці.
І не знайти дівиці…
Сторіночка четверта
Звалась «Листи з конверта»:
Писали там старенькі,
Що пенсії маленькі.
На п`ятій звіт по світу
Про лікування СНІДу,
На шостій суперечка:
«Чи подорожча гречка?»
На сьомій депутати
Взялись розповідати,
Де тре відпочивати,
Як не працюють Ради.
На всю восьму сторінку—
«Як лікувать печінку?»,
А також про загрозу
Появи в нас цирозу.
Тоді телепрограма
І ще якась реклама,
Кросворди, гороскопи,
Світлини Пенелопи,
Ще інтерв`ю із геєм—
Художником-євреєм,
Звичайно ж, анекдоти
Смішнючі до нудоти,
Поради актуальні
Про пози сексуальні,
Вітання зі святами
Від земляків з Панами…
Не зчувсь, заснув блаженно,
Бо так було приємно—
Таке цікаве в світі!
Та що там говорити…
Отямився зненацька—
В обличчя б`ють бідацьке!
Дивлюсь—моя дружина:
«Ти знов заснув, скотина?!»
О, ти, дурепо повна,
Я ж розвивавсь духовно!
Та як їй пояснити
Мою жагу освіти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461465
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.11.2013
Ми народилися у жовтні,
Хоч вже прожили півжиття,
Натхненням груди стали повні,
Нема у серпень вороття!
Намистом очі заблищали,
До ручки тягнеться рука,
В зіницях втоплені корали,
Рядочок прагне до рядка!
Із листя килим дуже теплий
Холодні нам зігрів серця,
Аж біль задавнений запеклий,
Здається, зазнає кінця…
Жовто-гарячі барви світу,
Щось з нами коїться не те,
В Бангкок не хочеться летіти,
Стаєм щасливі в с.м.т.!
Тепер ми справжні жовтенята
Без більшовицьких сновидінь,
Що жити хочуть і кохати,
Не озираючись на тінь!
П`янке повітря лісопарків
Легені киснем розрива,
Злетіти хочеться до хмарки,
Щоб закрутилась голова!
О, жовтню наш натхненнолистий,
Довіку кращого не знать!
Хвала, що дав в життя нам змісту
І сповнив щастям жовтенят!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013
Я до себе тебе притисну
Поки ти не всміхнешся: «Ого…»,
Сподіваюся, я не трісну
І не скривджу тіла твого.
Ти також закладаєш руки
За моєю спиною в замок…
Ця приємна миттєвість злуки,
Як двигун позитивних думок!
Й хоч процес цей простий і звичний,
Що трапляється з нами щодня,
В ньому обмін енергетичний,
Проти сил сатанинських борня.
Тож благаю вас: не стидайтесь,
Якщо є у серцях почуття,
Обіймайтесь і обіймайтесь,—
Уяскравлюйте ваші життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2013
Дні мої без тебе порожні,
Неначе душі самотні безбожні
Або ранкові кафе придорожні.
Ти умієш мене надихати
Руки пхати за моцні ґрати,
Мати кричати через три хати.
Тобі і не снився спокій
В буденності щасливо-жорстокій.
Для інших потрібен тютюн чи опій,
Та цього тобі не збагнуть ніяк,
Бо в тебе в шафі завжди коньяк
І в списку контактів чи не кожен—дивак.
Та що ти могла знайти у мені:
Не в ноти заспівані пісні гучні
Чи бурмотіння постійні нудні?!
Водиш за носа… Навіщо йду я?
Що наразі робити вартує?
Не розумію, гублюся всує.
Ми, здається, з різних планет,
Які єднає хіба інтернет
І спільний мобільний тарифний пакет.
Ти не бажаєш разом орати,
Я—малювати чорні квадрати,
Нас не розлучать твої адвокати.
Все розумію, життя—спіраль,
Караюсь і мучусь, але, на жаль,
Не можу здобути й срібну медаль.
Байдужість твоя не знає меж,
Неначе серпневий дощ в Бангладеш,
Який і мене скоро змиє, авжеж.
Ти візьмеш факел найбільших пожеж
І вдень шукати мене побредеш,
Та потяг вже зникне, як в Бермудах кортеж.
Закладеш усе нехитре майно
І підеш в похід, як геройка кіно,
Та слід за рогом прохолоне давно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2013