Vitalikkuzdrovskyy

Сторінки (1/28):  « 1»

Невелика плата

Скоріше  світло  вимкнути  потрібно,
Сердешний  друг  появиться  в  кімнаті.
Комусь  здається  не  гуманним,
Душевний  лікар  в  чорному  халаті.

Розляжуся  на  ліжку  нерухомо,
Мій  приятель  ховається  у  тиші.
Перед  розмовою  оголю  руки,
З  ним  міміка  і  жести  лишні.  

Безболісно  під  шкіру  вводить  голку,  
Тепер  я  можу  розділити  таємницю.
Все  поглинає  вірний  темний  лицар,
Боюсь,  що  перетвориться  в  п'яницю.

Пий!  Не  соромся!  Плата  невелика!
Та  швидше  завтра  повертайся,
Я  ще  знайду  чим  поділитись.
Ти  тільки  слухай,  слухай  й  прислухайся

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2016


ПЛИВЕМО

Там  берег  вдалині  купається,
Пірнув!
І  довго  вже  його  немає?
То  ти  пливеш,  чи  граєшся?  
Не  бачиш  в  темряві  нічого  і  жахаєшся!

Спокійно,  хвилі  віднестуть  в  відкрите  море.
Ти  що,  про  сушу  мрієш  під  ногами?
Ти  ж  розумієш,  кораблі  народжені  просторами  .
Мандруємо!  
Можливо  невідкритими
шляхами.

Зупинимось  на  островах,
Шукати  за  смолою  для  свого  варнави.
Мерщій!
Багато  вже  відкрили  на  ковчегах,
Залишились  короткі  переправи.

Це  що?
Я  зрозумів.
Та  чорт  з  тобою!
В  твої  очах  камін  блимтить  в  кімнаті,
До  нього  руки  гріють  тільки  парами!
Чому  тобі  так  важко  зрозуміти,
Що  мрії  родичаються  з  примарами?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2016


ГОЛОВИ ПУСТІ

То  не  земля  зійшла  з  орбіти,
Війська  Люцифера  не  в  грі.
То  люди  розучились  розуміти,
Канібалізм  моралі  -  суть  в  житті.

Горланять  всі:  "Розвинуте  суспільство!"
Комунікації  немає  меж.
Бабусі  ж,  все  ще  ніде  сісти,
В  трамваї  всі  занурені  в  "прогрес".

Живемо  без  язичного  суспільства,
Та  ідоли  залишились  живі.
Дітей  наших  позбавили  дитинства,
Оділись  в  бренди  голови  пусті.

Фотографуємо  скоріш  ніж  з'їсти,
У  смайлах  виражається  життя,
Невже  прийдеться  знову  у  печери  лізти?
Куди  закотиться  людське  буття!?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2016


Прив'яли трави на покосі

Прив'яли  трави  на  покосі,
Та  доля  не  жаліє  козака.
Десь  там  засумувала  у  коморі,
В  руках  бринить  чужа  коса.

Січе  та  крає  паростки  зелені,
Мов  буревій  спустошує  поля.
Виблискує  на  сонці  лезо  гостре,
Із  трепетом  здригається  земля.

Хотів  чорнявий  пісню  заспівати,
Жаль  заніміли  тугою  уста.
Наперестка  коваля-умільця  ,
Та  не  приносять  радості  жнива.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015


Навіщо ти змінилася у снах?

Навіщо  ти  змінилася  у  снах?
Вже  не  боїшся,  не  ховаєш  очі.
Де  взявся  блиск,  коли  і  як?
Слова  мої  ковтала  так  охоче.

Для  чого  за  руку  взяла?
Це  жест,  увага?  І  чому  так  міцно?
На  думці  я  зловитися  боюсь,
Нічого  не  змінилось,  ти  не  інша!

Навіщо  ти  змінилася  у  снах?
Я  ж  звик  до  тебе  боязкої.
Навчилась  ніжності  в  словах,
Щей  слідуєш  у  крок  зі  мною.

Схилилась  тихо  до  мого  плеча,
Надію  дала,  та  скоріш  це  ноша.
На  думці  я  зловитися  боюсь,
Нічого  не  змінилось?  Ти  не  інша?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015


Не питай

Ти  не  питай  які  нам  світять  зорі,
І  чи  cтанцюємо  життя  у  такт.
Ти  не  питай,  чи  я  люблю  до  болі,
Чи  ти  кінець,  чи  може  лиш  антракт.

Я  ж  бо  тобі  у  відповідь  сказати  мушу,
Теплі  слова  з  протертих  фраз.
Що  корабель  наш  не  пізнає  сушу,
Не  всилі  грози  розлучити  нас.

Ти  не  питай!  Я  не  скажу,  я  не  напишу,
Хоч  в  ділі  цьому  і  мастак.
Для  тебе,  я  відкрию  душу,
Ти  зрозумієш:  назавжди,  або  ж  лиш  так...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2015


Тріолет про любов

Я  розповім  вам  про  любов
Як  серце  пече  і  крає
Що  Немає  меж  і  основ
Я  розповім  вам  про  любов
Без  нудних  і  лишніх  промов
Лиш  те  що  душу  терзає
Я  розповім  вам  про  любов
Любові  мій  друже  немає.

Я  покажу  тобі  зірки
Які  зрідка  буває  моргають.
Ними  в  небі  клеють  дірки
Я  покажу  тобі  зірки
Не  замінять  їх  феєрверки
Чим  вони  так  звеселяють?
Я  покажу  тобі  зірки
Я  бачив,  вони  згасають.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2014


Тільки з тобою

Не  колишеться  в  полі  трава
Без  ранкових  п’янких  вітрів.
Пелюсток  не  покине  роса,
Солов’я  не  почувши  спів.

Не  підніметься  в  небо  птах,
Сил  не  взявши  в  сонця,  землі.
І  весна  не  наступить  в  лісах,
Не  здолавши  брили  скляні.

Так  не  буде  життя  й  мені
Без  цілунків  твого  чола.
Стануть  хмурними  дні  земні
Без  твоєї  душі  тепла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2014


Муза душі моєї

З  краплинок  дощових  з'явилась  річка,
Що  з  кожним  днем  сильніша  і  стрімка.
Усмішка  пролітає  крізь  містечка,
Долає  відстані,  манИть  мене-  п'янка.  

Мов  промінь  сонця  в  сірих  хмарах,  
Виблискує  перлиною  на  глибині.
Щирість  її  вимірюють  в  ударах,
Ритм  серця,  що  сили  надає  мені.

Неначе  нічка  -грає  думками  поета,
Приходить  тоді  коли  інших  нема.
Немає  орбіти  у  диво-планети,
В  сузірї  моєму  вона  муза  одна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2014


На дощ збирається

Осінь  стукає  в  вікна  краплинами,
Залишає  на  склі  колії.
Люди  тихо  сидять  в  меланхолії,
Небо  хвилями  вкрито  бурхливими.

Вітер  листя  краде,  застигає  кришталь,
Блискавиці  б'ють  над  просторами.
Небо  грає  пісню  мінорами,
жалюзі  опускаються,  люди-сталь.

З  тиші  туга  крадеться,  ховається,
Пройшла  злива  -  дощ  не  вщухає.
Кожну  мить  хтось  когось  забуває,
Я  щасливий,  на  дощ  збирається  ...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2014


Cоколина доля

Б'ється  сокіл  крилами  до  болю,
Забажав  в  промінні  сонячнім  купатись.
Вибрав  прудко  найвищу  тополю,
Змахнув  пір'ям  -  ринув  підійматись.

Браво  він  добрався  до  вершини,
Сидить  гордий,  вниз  не  поглядає.
Та  не  гріють  промені  пташини,
Стрілами  гарячими  крила  обпікає.

Залишив  сердечний  в  полі  долю,
Десь  з  вітрами  й  воля  промайнула.
Кинувся  б  до  долу,  сів  на  рідну  землю,
Пізно,  факелом  надія  спалахнула.

Метушиться  сизокрилий,  страждає,
З  криком  проклинає  небеса.
Та  ще  бореться  -  надію  має!
Згорить  тіло,  чиста  ще  залишиться  душа.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2014


Міра щастя

Ще  мить  -  і  слово  перейде  межу;
Значимість  не  прикриє  сутність.
Ще  раз  слова  зіграють  гру  ,
В  головній  ролі  -  неминучість.

Терезам  не  пізнати  міру  цю,
На  них  ти  не  положиш  душу.
Ще  досі  визначають  одиницю  -  
Любові  грам  на  долю  твого  сміху.

Невидима  для  ока  довжина,
Що  виміряє  біль  в  ударах  серця:
Тут  реанімація  зовсім  проста  -  
Поруч  з  моїм  твоє  хай  б'ється.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2014


Золоті часи

Ти  вже  забув  як  пахнуть  коридори,
Що  наповняли  зрілістю  роки?
А  пам'ятаєш,  як  миналися  пороги,
Що  на  заваді  в  гіркий  час  були?

Згадай  моменти  радості  та  сміху,
Та  і  про  час  невдач  ти  не  забудь.
Ти  розпочав  там  книгу  шляху  -
В  ній  рідні  люди  поселились  і  живуть.

В  ній  закарбований  безцінний  досвід,
Знань,  мудрості,  умінь  там  джерело.
Їй  ти  завдячуєш  свій  розцвіт!
А  знає  хто,  куди  б  тебе  життя  звело?

Проходить  час  і  забуваються  деталі,
Котрі  ще  тому  мить  важливими  були.
Сторінки  заповняються  все  далі,
Але  признайся  -  мрієш  повернутися  туди.

Пройтися  ще  хоч  раз  стежинкою  вузькою,
Що  нас  вела  у  руки  до  майстрів  -
Вони  навчали  слово  наповняти  думкою,
Кували  з  нас  майбутніх  сіячів.

Ти  збережи  цю  книгу  в  серці,
Повір,  такої  більше  не  знайти.
Фундамент  із  твердою  палітуркою,
Із  надписом:  "Студентські  рОки  -  золоті  часи".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2014


ти знаєш. .

Ти  знаєш,  як  згасають  зорі?
Коли  торкаються  Землі.
Спалахують  востаннє  на  роздолі,
Зникають  тихо  в  голубій  імлі.

Ти  знаєш,  як  земля  німіє?
Як  скресла  крига  проникає  в  ґрунт.
Просочується  ніби-то  водою,
А  разом  з  нею  поглинає  бруд.

Ти  знаєш,  як  весною  дощ  крапоче?
Коли  пустіє  хмара  дощова.
Неначе  щось  сказати  хоче,
Даремно  -  сили  забрала  гроза.

Ти  знаєш,  як  згасають  люди?
Коли  мовчать  на  самоті.
Коли  стискає  з  болі  груди,
Коли  кохають,  а  їх  ні..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2014


Фальшиве щастя

Заповнюєш  легені  димом  фальші,
У  алкоголі  топиш  пустоту  буття.
Здається,  все  по-плану,  все  прийнятно,
Насправді  вже  не  відчуваєш  ритм  життя.

Вдягаєш  маски,  граєш  різні  ролі,
Та  сил  не  залишаєш  на  фінал.
Із  кожною  життя  іде  поволі,
Яка  твоя  ,ти  досі  не  обрав.

Шукаєш  в  темряві  іскру  надії,
Зігріє  тіло,  душу  не  впече.
Холодне  море,  сонце  тліє,
Все  залишається,  а  час  все  йде.

Продовжуєш  любити  без  надії,
Хоч  і  не  знаєш  суті  почуттів  .
Давно  стопити  лід  ти  мрієш,
Та  ще  знайти  проміння  не  зумів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014


План Переходу Прірви Перепон…


Пройти,  пробігти  прірву  перепон,
Перепливти  пустелю,  простір  перетнути.
Поріг  переступити,  перехворіти,  промайнути,
Пройти,  перелетіти  прірву  перепон.

Почути  поклик,  підхопити  правди  плин,
Підняти  парус,  пісню  проспівати.
Покірливо  покаятись,  повстанням  пролунати,
Почути  поклик,  приглушити  прояв  примх.

Піймати  промінь,  проблиск  процвітання,
Піти  по  полі,  пожати  плоди.
Пізнати  простоту,  побудувати  переходи,
Пройти  повз  прірву  перепон...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2014


Кораблик

Кораблик  із  тонкого  клаптика  паперу,
Стоїть  ,  не  опускаючи  у  воду  якорів.
А  за  туманом  видно  залишки  пожару,
В  кораблика  немає  парусів.

Його  не  потривожить  звук  гармати,  
І  не  спіткає  доля  горе-корабля.  
На  палубі  тут  не  дозволено  співати,
Всі  слухають  мотиви  скрипаля.

Спустошені  каюти  поглинають  звуки,
Та  лиш  в  одній  тут  залишилося  життя.
Це  капітан,  що,  незважаючи  на  муки,
Чекає  ту,  з  якою  попливе  у  небуття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014


Дорогою весни

Мій  шлях  не  гартувався  сталлю,
І  не  дзвенів  на  кінчику  меча.
Хтось  так  і  залишився  паралеллю,
Когось  життя  приклало  до  плеча.

На  ньому  люди  -  то  птахи  крилаті,
Летять,  щоб  не  застала  їх  зима.
Є  раді  лютувати  в  одній  хаті,
З  теплом  багато  принесла  весна.

Я  не  будую  стіни  недовіри,
Та  і  не  кошу  лестощів  траву.
Час  по  місцях  розставить  всі  фігури,
Я  цих  вистав  вже  бачив  не  одну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014


Навчись чекати. .

Навчися  говорити  з  тишиною,
Найкраще  ти  отримаєш  тоді.
Зробити  це  ти  зможеш  боротьбою,
Не  з  бідністю,  а  з  черствістю  душі.

Запам’ятай,  як  кинуть  на  коліна,
То  рук  своїх  не  опускай.
Призначене,  здійсниться  неодмінно,
Пропасти  духу  тільки  не  давай.

Здолай  у  собі  проблиск  легкодумства,
Кинь  в  прірву  жадібність  свою.
Запал  душі  призводить  до  безумства,
А  мудрістю  ти  виграєш  війну.

Цінуй  у  книзі  суть  а  не  оправу,
Звільнися  від  думок  раба.
Бо  хто  боїться  полягти  за  правду,
Тому  закритий  вхід  на  небеса.

Навчись  чекати  брате  мій,
Сховай  у  часі  всі  свої  безумства.
Він  перейде  дорогу  пустих  мрій,
Підкреслить  плюси  твого  недоумства.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2014


Україні

Не  має  в  нашім  домі  миру,
Багато  родичів  але  мала  сім'я.
Посіяв  ворог  зернята  роздору,
Живив  їх  кров'ю  брата-бунтаря.

Їй  не  для  того  дали  ймення-Україна,
Щоб  пес  сусідній  тягав,  шматував.
Тому  ж  бо,  що  вона  земля  своя,  єдина,
Земля,  що  породила  Кобзаря!

Хіба  то  брат,  що  сипе  сіль  на  рану?
Й  годує  за  спиною  вовченя.
Ні,  не  потрібно  нам  таку  гостину!
Нам  не  потрібна  ворожа  рідня!

Наш  рід  козачий.  Вічна  йому  слава!
Бандерівець-не  прізвисько,  а  честь  моя.
Якщо  помру  за  волю  Батьківщини,
То  не  даремно  в  матері  я  взяв  життя!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486888
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014


ВЕЧІР

Я  перестав  любити  вечір,
Каміння  в  душу  він  мені  кладе,
Журбу  і  біль  лиш  думка  жне,
А  в  серці  люті  холоднечі.

Ми  ладили  колись  із  ним,
В  його  часах  збігали  втіхи,
Не  дав  замкнути  і  повіки,
Ставав  покірним,  легкокрилим.

Любив  мене  кудись  поволокти,
Здавалося,  що  в  нім  весь  я,
Росла  в  нім  воля  й  честь  моя,
З  ним  бачив  площі  і  проспекти.

Тепер  та  дружба  не  така  міцна,
Напевно,час  забрав  своє,
І  юність  розділив  на  двоє,
Закінчилася  станція  -  "Нічна".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014


Твій сміх

Це  знову  ти  на  фоні  ночі,
Прийшла  одягнута  в  моє.
Твій  погляд,  дотик,  твої  очі,
Мені  це  рідним  вже  стає.

Зайшла  на  мить  і  залишилась,
Зробила  крок,  стопила  лід.
А  може  не  ті  двері,  помилилась?
Не  повертайся  вже,  не  слід!

Іди  собі  дорогою  своєю,
Та  хай  мене  вона  не  обмине.
Тоді  ти  станеш  долею  моєю,
А  якщо  ні,  бажання  
                                         прокидатись  
                                                             пропаде….

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2014


ТРИ ВІЧНИХ СЛОВА

У  цих  словах  немає  рими,
В  них  не  тонули  кораблі.
Ти  ними  не  заповниш  і  хвилини,
Але  без  них  життя,  мов  будні  дні.

Слова  ці  –  зброя  і  водночас  ліки.
Для  них  немає  мовних  перепон
Вони,  мов  сніг,  сідають  на  повіки,
І  цифрам  не  підвладний  їх  кордон.

З  чиїхось  уст  вони  мізерні  та  неситі,
З  твоїх  почути  –  Бога  я  молю.
Бо  найпрекрасніші  на  світі
Слова  ці  -  Я  ТЕБЕ  ЛЮБЛЮ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2014


Перший і останній …

Лиш  темні  ночі,  вкриті  тьмою,  несуть  душі  моїй  покій,
Бо  день  наповнений  тобою,  живу  тобою  кожну  мить,
Ти  перша  думка  на  світанку,  ти  мрія,  що  живе  в  мені,
Ти  стимул  мій,  моя  відвага,  з  тобою  рівні  зорі  всі.

Ти  зірка,  що  летіла  з  неба  і  доторкнулась  до  землі,
Ти  промінь  сонця  що  зігріє,  але  спалить  у  глибині,
Ти  квітка,  що  дарує  радість  коли  пахуча  і  жива,
Ти  вільна  птаха,  що  не  сіла,  ще  жодному  і  на  плеча!

Від  мене  очі  не  сховаєш,  бо  вже  давно  їх  блиск  в  мені,
Тремтіння  рук  твоїх  я  знаю,  бо  вже  тремтіли  і  мої,
Я  хочу  бути  лиш  з  тобою,  зберігати  тепло  твоїх  рук,
Дозволь  до  тебе  доторкнутись,  аби  відчути  серця  стук!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2013


Лист в минуле

Привіт,  "коханнячко"моє,
Як  поживаєш?
Чого  не  пишеш?!Що  вже  не  скучаєш?
Напевно  вже  забула  ,що  казала,
Як  до  кінця  любити  обіцяла!
В  хвилині  щастя,  та  в  біді,
буду  з  тобою-шепотіла,
Та  як  та  птаха,  що  з  тонувшого  судна  злетіла,
Мене,  залишила  на  самоті  і  в  вир  злетіла!

А  я  стояв  на  краю  прірви.

Та  я  не  впав!
Мене  за  руку  друзі  вчасно  підхопили,
Як  пташеня  ,що  випало  з  гнізда,  надією  кормили!
Повір  вона  тебе  не  варта  –  бадьорили,
Усе  щоб  повернути  до  життя  робили!

Проходив  час  і  рани  заживали,
Я  не  жалію,  навпаки,  я  радий,
Я  тільки  дякую  хотів  сказати!
За  те  ,що  СПРАВЖНЮ  ДРУЖБУ  ,
мене  навчила  цінувати!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2013


КАНОЕ

По  замкнутому  колі,
Блукаю  мов  в  тумані,
"Стій!  зупинися!  "  -  каже  розум
"Продовжуй  шлях!"  -  душа  благає.

Буде  багато  болі  й  страху,
На  шляху,  що  його  ти  обереш,
Ти  тільки  не  забуть  собі  сказати:
"Я  зможу!  Воля  ця  з  небес!"

І  сівши  у  каное  долі,
Пливучи  по  життя-ріці,
Ти  пам'ятай,  що  кожний  човен  має,
Не  тільки  весла  а  і  якорі.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2013


Материнська доля

Земелька  стукає  об  дерево  червоне,  
І  краплі  сліз  наздоганя  її,  
Лунає  дзвін  з  церковці  цегляної,  
Тривожну  звістку  він  доносить  всім.

З  журбою  тихо  небо  плаче,  
І  ніби  все  завмерло  навкруги,  
Лиш  тільки  ніжне  слово  "Мати"  
Доноситься  з  "кривавої  гори".

Померла  жінка,  а  для  когось  мати,  
І  кажуть,  доброю  людиною  була,  
Допомагала  людям,  свату,  брату,  
І  сина  вивела  в  життя.

Леліяла  малого,  пригортала,  
І  дбала  щоб  завжди  хліб  на  столі  лежав
Роботою  синочка  не  цькувала,  
З  надією,робила  все  сама.

І  ось  перед  могилою  клінчить  її  дитина,  
Де  сину  мій  ти  був,  
коли  мене,  із  нашої  хатини,  
Чужії  люди  виносили?  
Де  весь  цей  час  блукав?

Чому  мене  стару  ніразу  не  провідав?  
Чому  про  мене  ти  онукам  не  сказав?

Хотів  би  відповісти  син  матусі,  
Та  слів  йому  таких  вже  не  знайти,  
Щоби  зуміли  маму  повернути,  
Дитині  з  під  холодної  плити!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459849
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.11.2013


Хто є хто?

                                     
Є  люди,  що  живуть  заради  себе
Я  не  такий  ,  до  цього  я  не  звик  
Є  люди,  що  останнє  відберуть  із  рота  
Таким  ніколи  я  не  був,  в  душі  моїй  турбота!

Є  люди,  що  в  біді,  залишать  помирати
Таких  я  зневажав  ,  боявся  таким  я  стати
Є  люди  щирі  ,  милі,  ще  й  привітні
Але  в  душі  їх  гнів,  ненависть,  зло  і  підлість!

Багато  є  людей,  немов  зірок  на  небосхилі
Питаєте  хто  я..?  і  що  мені  під  силу  ?

Я  не  всесильний,  про  це  я  добре  знаю
Але  в  однім  вас  запевняю!
Я  друга  у  біді  ніколи  не  покину
Я  горло  відгризу  ,  за  рідную  кровину
За  рідну  землю  ,  можу  я  життя  віддати
А  за  кохану  вічність  у  вогні  страждати!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459847
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.11.2013