John Rashe

Сторінки (3/206):  « 1 2 3 »

И уже по мне высыхает

И  уже  по  мне  высыхает
Чистая,  прозрачная  роса,
Только  мама  на  могиле  рыдает,
Только  меня  никто  не  вернёт  назад.
Я  не  смогу  слушать  свист  свинца,
Что  постоянно  сжигал  меня  рядом,
Я  не  смогу  увидеть  лица,
Которого  мне  видеть  и  не  надо  было.
Я  не  услышу  музыки  тихой,
Что  на  пластинке  была  много  лет
Я  только  улечу  уже  с  Афгана  в  цинке
Без  наград,  которыми  дом  мой  пропет.
И  тихо  внизу  будет  теряться
В  головокружение  моей  истории,
И  тихо  я  там  буду  валяться,
Разлетевшийся  на  все  четыре  стороны.
С  уверенностью  ещё  до  той  мраки
Я  буду  идти  в  путь  шагов,
Чтобы  не  путать  в  себе  борьбу  и  драку,
Чтобы  гвоздики  лежали  вместо  орденов.
Чтобы  мама  знала  своего  сына
Ещё  в  один  слой
Чтобы  знала  жестокая  чужбина,
Как  держится  наша  страна  со  страной.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502146
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 30.05.2014


Моё тело уже падает

Моё  тело  уже  падает,
Слишком  низко,  словно  падаль  я
Себе  ощущаю  в  эти  минуты,
Когда  нельзя  мне  проснуться
Навеки.
Уже  не  терпнет  рука,
Пульс  не  издаёт  лишнего  звука,
Сердце  замёрзло  моё,
Когда  обгорело  огнём
Положив  над  собою  реки.
Стучится  звон  ранний,
А  душа  отложила  свидание
На  неопределимый  срок,
Когда  от  слёз  мокрый  замок
Земля  накрыла.
Тьма  кружится,  трясётся  дверь,
Идут  вместе  грусть  и  смерть.
Я  тихо  жду
Когда  мой  отгул
Мысль  спалила.
А  на  дне  океанов
Ещё  плавают  раны  –
Подводная  дрожь
Сбив  с  ног
Плачет,  что  при  жизни  не  смог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502145
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 30.05.2014


Не жду від Бога я отвіту

Не  жду  від  Бога  я  отвіту,
І  не  жду  спасіння
Не  жду  я  блага  у  цім  світі,
Зайвого  благословення.
Не  жду  прощення,  хоча  каюсь,
Не  жду  у  руки  свої  мрії,
Та  серце  плаче,  серце  грає,
Серце  тріпоче  нитку  надії.
Я  жду  холодних  вечорів,
Я  жду  якоїсь  в  світі  зміни
Не  жду  я  погляду  спід  брів,
Спід  брів  дівочих  і  любимих.
І  серце  стрепенеться  чисто,
І  чисто  гляну  уперед,
Де  з  нитки  життя  роблять  намисто,
А  з  нитки  правди  чорний  плед.
Я  жду  хвилини  в  захід  сонця,
Яка  мене  у  серце  б’є
Яка  заросте  зверху  травою,
А  знизу  вогнем  обдує.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501677
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.05.2014


Три песни

Три  песни  сердце  мне  подняли,
Три  песни  в  залпе  уплыли,
Но  вспомнил,  как  мама  меня  обняла
В  разлучный  путь  неведомой  были.
Три  слова  небо  освятили,
Три  слова  подняли  автомат,
На  душу  грех  свой  положили
На  глаз  мишень  и  залп  огня.
Три  мысли  защищали  поле,
Когда  не  было  надежды,
Когда  на  край  всевышней  боли
Огонь  порвал  мою  одежду.
Одна  мечта,    одна  идея,
Одна  жизнь  у  каждого  была,
Одна  родина.  И  с  нею
Мы  брали  в  руки  автомат.
Чтобы  мама  горько  не  рыдала,
Чтобы  девушка  не  бросила  мечты,
Чтобы  отечество  не  пропадало
Под  свинцом  враждебной  черты.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501676
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 28.05.2014


На світ білий, світ широкий

На  світ  білий,  світ  широкий
Я  ступив  ногою
Та  затрясся,  коли  збоку
Побачився  не  з  собою.
Затремтіло  моє  тіло
З  дзеркала  із-зліва
Все  змінило,  все  згубило,
Лице  на  цім  тілі.
На  лице  моє  упали
Всі  гріхи  почутті
Коли  душа  уже  пропала,
Коливалась  в  забутті.
По  секундах  серце  билось
По  годинах  спало
Хоча  і  ще  не  зрозуміло
Кого  і  де  злякалось.
Я  гріхи  свої  в  обличчя
Кинув  з  простотою,
А  те,  що  було  звичним,
Сягнуло  з  гіркотою.
Сторонами  і  з  віками
Лилися  сльози
Тряслась  земля  під  ногами,
Але  то  вже  Боже.
Не  почую  я  нічого,
І  цього  ужахнуся
Бо  те,  що  було  жорстоким
До  лиця  обернулося.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501534
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 27.05.2014


Останії ходи назад

Останії  ходи  назад
Були  секундою  надії,
Бо  не  цінив  я  те,  що  мав,
Коли  окутали  ті  змії.
Коли  я  втратив  свій  цей  дар,
Разом  з  життям  тихо  й  безлюдно,
Коли  мрія,  єдина  і  проста,
Мене  зрадила  й  забула.
Немає  щастя  у  житті,
Коли  немає  половини,
Коли,  немов  і  на  смітті,
Лежиш  ти  цілий,  та  не  без  провини.
А  стук  думок  у  голові
Нагадує  про  те  минуле,
Та  жах,  окутавши  в  смітті,
Окутує  все  те,  що  було.
Окутує  крок  до  ідей,
Що  проливають  кров  чи  благо,
Показує,  який  же  світ  оцей,
Але  не  покаже  те  все  зразу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501528
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 27.05.2014


Почав я віку на мілі

Почав  я  віку  на  мілі
Й  мені  вже  треба  закінчити
Життя  гниле  оце  скоріш,
Немає  далі,  нема  як  жити.
І  не  співає  соловей,
Не  гнеться  береза  до  мене,
Бо  я  серед  усіх  людей
Талант  і  біль.  Таким  загину.
Я  витер  сльозу  з  свого  ока,
Я  виніс  вітер  на  долину,
Бо  всі,  що  було  зі  мною  жорстоким
До  серця  Раю  всі  полинуть.
Немає  далі,  нема  крові,
Немає  зайвої  усмішки
Нема  таких,  де  чорні  брови
Повернулися  до  мене  й  трішки.
А  сонце  сяє.  Вечори.
Мутять  голову  разом
Коли  мої  очі  погнили
А  душа  пішла  сухим  бродом.
І  розірване,  сухе  серце
Що  висохло,  як  втекли  сльози
Було  життя  лихим  подерте
А  Бог?  А  Бог  не  допоможе.
І  не  страшусь  смертей  біблійних
Ізрину  до  пекла  лихого
Мене  покинула  надія,
І  кинула  там  радість  Божа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501167
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 25.05.2014


Прости меня, жизнь моя грешная

Прости  меня,  жизнь  моя  грешная
За  туманное  начало
Прости  за  то,  чего  не  хватало
И  извинения  нелепые.
Прости  за  вечера  унылые,
За  тени  страшные  в  голове
Прости  и  направь  вконец  мне
Светло  и  волю  за  силою.
Когда  закат  закончит  своё  дело
Я  буду  ждать  твоего  ответа,
Которого,  может  быть,  и  нету,
Но  которое  закончит  сквернить  тело.
Заставь  меня  забыть  мгновения  весны,
Заставь  за  это  принять  жуткие  страдания,
Но  только  вдали,  без  лишнего  внимания,
И  рваной  моей  далее  судьбы.
Терпеть  невыносимо  стон  позора,
И  это  я  хочу  оставить  за  собой,
Забыть,  забыть  прошлое  долой,
И  принять  за  это  физическое  горе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501165
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 25.05.2014


Несла воду дівчина

Несла  воду  дівчина
Та  й  на  коромислі,
І  ступали  по  землиці
Босі  ноги  чисті.
Несла  душа  гріх,
А  серце  тривогу
Коли  плигнуло  в  брудний  міх
Без  всілякої  допомоги.
І  поставили  там  грати
Далеко  на  Сибірі
Буду  віку  вікувати
У  цім  грішнім  тілі.
Поставали  з  очей  сльози
Зсунулися  хмари
І  ударили  та  грози
І  ударили  мари.
Свої  віки  жить  на  світі
На  землі  собачій
Що  робити,  що  робити,
А  робить  лиш  плакать.
Спалахнула  нова  хвиля
Старої  тривоги
І  зігнулись  старожили
Від  лживої  допомоги.
Лиш  на  землі  і  під  землею
У  одній  хустині
Що  робити,  як  же  жити
На  рідній  Україні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500965
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 24.05.2014


У селі маленькому

У  селі  маленькому,
На  порозі  дерев’яному,
Сидів  старий  козаченько
Розказував,  що  туманило.
Як  в  бої  ходив  великі,
Як  жиду  закладався,
Як  вірні  й  сміливі
Козаки  скакали.
Як  за  Україну  тремтіли
З  усієї  люті
Як  чесність  й  віру  любили
І  як  те  все  забулось.
Нема  козаків.  Вже  пропали,
Хто  у  полі,  хто  у  дома,
Що  із  тими  москалями
Уклали  угоду.
Як  Потьомкін  і  цариця
З  ними  мирну  укладали,
Щоб  козаки  на  просторах
Вже  не  ночували.
Як  засіли  у  хатах,
А  не  на  Січі,
Як  їхні  шаблі  у  сльозах
Зітхали  днем  й  в  ночі,
Що  порохом  покрились,
Кінчали  вікувати
Тепер  вже  поржавіли,
Тепер  вже  їх  не  знати.
А  ви  під  ними  сидите,
Бо  вони  хитріші,
А  ви  їх  звідси  не  женете,
Бо  з  вами  і  добріші.
А  ви  засіли  у  кутках,
І  думаєте,  щастя  буде,
Кинули  матір  погибать,
Втекли,  її  забули.
А  ви  на  продаж  ідете,
А  ви  їм  пісеньки  співаєте,
Нехай  вас  доля  ізмете,
Що  ви  так  гнило  каєтесь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500964
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 24.05.2014


Ой, чи стрітимось з тобою

Ой,  чи  стрітимось  з  тобою,
Воле  моя,  люба?
Чи  згнию  в  тюрмі  з  конвоєм,
Чи  ще  десь  побуду?
Ой,  чи  ще  вдихну  у  груди
Свіжого  повітря?
Щоб  не  збавила  застуда
Світлого  літа.
Ой,  чи  буде  ще  тремтіти
Тут  гомін  соловейка,
І  чи  буде  серце  боліти
За  Украйну  –  неньку.
Ой,  чи  буде  у  руках
Шабля  ще  співати,
Чи  доведеться  на  віках
Мерти  в  казематі.
Ой,  чи  встану  я  на  ноги,
Що  постійно  крутять,
Чи  помолюсь  я  ще  Богу,
Чи  й  Бог  мене  забуде.
Ой,  чи  гляне  ще  на  мене,
Молода  дівчина?
Чи  хитнеться  на  могилі,
Червона  калина?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500735
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 23.05.2014


Под стоном и криками помочь

Под  стоном  и  криками  помочь,
Ползу  в  болоте  день  и  ночь
Стараясь  добыть  какой-то  результат
Но  собственная  тень  будет  душить
Если  на  единый  миг  забыть
Какой  ценой  есть  твой  возврат.
Залпы  вижу  я  кругом,
Но  ползу  возле  мин  сухим  рвом
Подать  сигнал,  уйти  с  осады
Свинец  летит,  вокруг  стреляют
Меня,  наверно,  прикрывают
Сзади.
Ещё  недолго,  но  мин  полно,
И  единый,  тихий  стон
Расстрел  мгновенный
А  далее  и  берега
Вроде-бы  легче,  но  разгар
Охоты  на  жизнь  мою  не  сменен.
Сзади  стреляют,  и  впереди
Солдат  за  каждой  мухой  следит
И  ловит  дыхание  за  милю
Бегом,  скорее,  страшна  спешка,
Вокруг  война,  а  сбоку  –  слежка,
И  жизнь  мою  уже  забыли.
Но  вроде  вышел.  Дали  лес
Бегу,  и  китель  с  меня  слез,
Лечу  скорее  за  подмогой,
И,  прибежав  я  в  часть  другую,
Полковнику  сказал  беду  я
И  упал  я  на  пол  от  изнемоги.
А  далее,  уже  пошли
И  бэ-тэ-эры  по  земли,
И  все  солдаты  и  орудия
И  через  два  дня  уже  прогнали,
А  кто  не  сбежал  –  то  расстреляли
Изгоняя  оттудова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500734
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 23.05.2014


Стрибок у саме серце пекла

Стрибок  у  саме  серце  пекла
Мені  доля  наврочила,
Коли  відкрила  помста  крила,
І  плоть  моя  згубила  серце.
Коли  з’явився  на  моїх  губах
Смак  помсти,  вічності  смак,
Коли  каяння  закрило  слова,
Ми  відкрили  правду  й  страх.
Чотири  сторони  ідеї
І  десять  сторін  жахів  корони
Не  злякали  справжні  закони,
Закони  справедливості  всієї.
Обезчещені  і  вбиті,
Довічно  хворі,  не  признанні,
Дівчата,  життям  у  рабство  здані,
Ваша  гіркота  не  буде  змита.
Безкарні,  не  довго  вам  сміятись,
Не  довго  плащ  волі  носити,
Я  ваша  кара,  бо  еліта
Спаде,  спаде  з  вас  вічність  того  свята.
Закон  Правди  я  відкрию,
Закон  Правди  –  ваш  вогонь,
Пекельний,  бо  на  долоні
Я  душі  ваші  важким  змию.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500541
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 22.05.2014


Ой у мене, у неділю

Ой  у  мене,  у  неділю
Всі  зібрались  танцювать
Народила  сина  жінка,
Будемо  ми  всі  гулять.
Медовуха  і  горілка
За  здоров’я  сина  ллються,
Всі  лежать  до  понеділка  –
Натанцювалися  й  сміються.
Навіть  голова  колгоспу
Тут  мене  прийшов  вітать,
А  коли  не  бачить  жінка,
Чарку,  другу,  потягать.
На  вусах  у  мене  хмільне,
Що  й  в  козаків  в  голові,
Хмільна  Божа  ця  неділя,
І  тепер  повзуть  усі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500540
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.05.2014


І я у тебе, й ти у мене

І  я  у  тебе,  й  ти  у  мене,
Питаємо  постійно  поради
Щоб  зрозуміти,  що  наплине
Які  чекають  далі  вади.
Яке  буття  чекає  далі,
Жорстокість  –  воля,  любов  –  біль,
І  ждуть  мене  ці  самі  провали,
Ждуть  нас  ті  береги  сліз.
Не  береги,  бо  ми  чекаємо,
Поки  річка  нас  затопить,
Та  справжнього  чорта  ми  не  знаємо,
Не  знає  й  біс,  що  далі  зробить.
Не  сидить  чорт  на  лиці,
Сидить  глибоко,  терпливо  жде
А  потім  звирує  криниці,
В  яких  по  нас  і  гул  піде.
Я  прийшов  спитатися  ідеї,
Прийшов  глянути  на  личко
Й  почути  думки  там  твоєї
І  щоб  душа  не  вспіла  смикнуть.
Та  всі  старання  зійдуть  прахом
Уся  історія  зітреться
А  оповідати  будемо  зі  страхом
Поки  вічність  не  поллється.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2014


Мені хотілося брехати

Мені  хотілося  брехати,
Я  вірив,  що  се  допоможе,
Хотів  тікати  я,  вмирати,
Побий  мене  Амінь  і  Боже.
Мені  хотілося,  не  крию,
Я  надто  грішний  в  цій  землі
Та  правду  казав,  що  я  не  вспію
Годину  пожити  у  житті.
Мені  вже  церква  не  поможе,
Й  куди  піду  –  не  знаю  сам,
Бо  й  Рай,  і  те  пекельне  ложе,
Не  пустять  по  таким  слідам.
Мені  туман  вже  в  голові
Мутить  розум  сивим  златом
І  залишає  там  нулі,
Що  вже  самі  і  хочуть  спати.
Та  навіть  коли  туман  пройде,
Коли  покаюсь  од  свого  гріха,
То  правда  наша  ще  не  буде  стоїть
Найменшого,  поламаного  гроша.
Бо  якщо  сам  і  не  прощу,
То  мені  навіть  Господь  не  допоможе
А  так  служу,  я  забуваюсь  і  служу,
Хоч  пам’ять  завжди  буде  тривожить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500341
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 21.05.2014


Чи буде ще колись у нас

Чи  буде  ще  колись  у  нас
Хвилинка  часу  на  запас
Чи  буде  доля  ще  для  нас
Ми  розбрелися  як  по  полю
В  різних  хатах  шукати  долю
Бо  в  рідних  ми  лиш  гості  болю.
І  ти  втекла,  і  я  утік,
Від  синіх  очей  чорних  повік,
Наш  час  уже  там  стік
Я  може  буду  з  жупанами
А  ти  з  червоними  каблуками,
Може  ми  будемо  і  між  панами.
А  може,  як  і  в  злидоті
Тримати  дірки  на  видноті
Наполовину  у  болоті.
Наш  ворог  й  друг  -  життя  це  наше,
Що  думало  про  нас  і  краще
Хоча  й  воно  за  нас  і  старше.
Стою  у  воді  я  по  коліна,
Стою  в  Дніпрі  хрещеним  сином
Спокутуючи  твою  провину.
Бо  ти  не  підеш  в  церкву  святу,
Хоч  й  я  не  святий,  але  сліпу
Душу  бачу  я  свою.
Задихавшись,  ми  втечемо
Один  до  одного.  Ми  будемо
Повінчаними  там,  де  стоїмо.
Бо  ми  упали  вже  чекати
І  нам  набридло  упадати
До  бруду  через  чуже  вікно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500154
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 20.05.2014


Колебалось сердце моё в страхе

Колебалось  сердце  моё  в  страхе,
Когда  стояло  перед  началом  весны
А  весна  в  полном  своём  размахе
Дегустировала  мои  сны.
Шелестела  и  трава  зелёная,
Падали  капельки  росы,
Когда  ты  уходила  и  с  ладонь  твоих
Летели  две  горькие  слезы.
Тишина  уже  не  была  уютной,
И  уют  не  казался  тишиной,
Смешав  вместе  гвоздики  и  незабудки
Я  потянул  дело  сердечною  струной.
А  по  городу  ещё  мчатся  дилижансы
Даже  не  думая  об  этой  суматохе
Не  думал  я,  что  с  тобой  и  не  останусь
Всё  вышло  в  спешке  и  лишней  тревоге.
Забудем  даже  мы  всё  это,
Точнее,  я  забуду  эти  места,
А  ты,  ты  будешь  плакать  до  рассвета
Пока  из  травы  не  исчезнет  роса.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500153
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 20.05.2014


Курить козак люльку

Курить  козак  люльку,
Дим  сивий  пускає
Чекає  дочку  з  гульні,
А  доньки  немає.
Висять  старечі  вуса,
Зігнувся  козак  на  порозі
Тепер  і  жінка  мусить
Сваритися  зі  злості.
Чи  на  дочку,  чи  на  женишка,
Чи  на  свого  чоловіка,
Та  дочка  не  йде,  бо  батькова  рука
Є  твердою,  поки  він  не  закриє  повіки.
Вона  давно  вже  звідти  прийшла
Й  сховалась  за  кущами
Як  батько  ліг,  то  й  вона  лягла,
Коли  гукнула  мама.
А  ранком  батько  покурив,
Вже  ніщо  не  питався
Тихенько  доньку  насварив
І  до  роботи  убрався.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499953
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.05.2014


Гуляє вітер поночі

Гуляє  вітер  поночі
По  широкому  полю
Просить  дівчина  помочі,
Попавши  в  неволю.
Просить  дівчина  Боженька
І  людей  навколо
Та  ніхто  не  тривожиться
Подать  руку  долі.
Гуляє  вітер  при  місяці
При  повному  і  молодому,
Плаче  дівчина  за  кліткою,
Ніхто  не  візьме  додому.
А  дім  той.  Де  є  правда
Де  є  чесні  люди
Вони  тільки  помоляться,
А  помагать  не  будуть.
Навіть  жиди  і  жидівки
На  козачку  плюються
Беруть  усе  на  смішки
І  сльози  забудуть.
Дівчина  плаче  молодая,
Дівчина  ллє  сльози
Ніхто  й  в  Украйні  не  помагають,
Занепадає  Світ  Божий.
Вклоняється  вона  додолу
Та  ніхто  й  не  тикне,
Бо  для  рабів  така  доля,
Для  рабів  це  діло  привичне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499952
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 19.05.2014


Ой у садку яблуня цвіте

Ой  у  садку  яблуня  цвіте,
Цвіте-розквітає,
А  із  поля  батько  йде,
Додому  поспішає.
Ой  у  садку  Галя  ховається
Із  Йваном  за  кущами,
А  батько  вдома  вже  лається,
І  Галю  шукає.
- Ой  Галю  йди  додому,
Роби  їсти  скоріше,
Ой  де  пропала  ти  знову
І  лаявся  все  частіше.
Так  він  кликав  Галю,
Ходив  навколо  хати,
Але  Галя  та  Іванко
Не  хтіли  туди  стати.
Та  батько,  все  ж,  побачив,
Підкрався  тихенько
За  комір  підняв  Йвана,
Хоч  й  той  був  не  слабенький.
Й  нам’явши  йому  вуха
Через  пліт  його  кинув
А  Галі,  що  не  слуха,
Заборонив  дівчині
Три  години  й  один  вечір
Забути  про  гулянки,
Щоб  Йванові  вуха  по  плечі
Не  робили  танцю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499761
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 18.05.2014


Не видно чорта зразу

Не  видно  чорта  зразу
Навіть  із  рогами
Надіне  він  шапку
Й  буде  жить  із  нами.
Він  буде  всередині
Й  Господь  мішать  не  буде,
Поволі  буде  гнити,
Страдати  будуть  люди.
І  в  чорта  буде  доля,
І  він  на  щось  є  здатен,
Чорт  лиш  закриє  очі,
Якщо  хтось  буде  плакать.
Не  чорт  є  справжнім  лихом,
Є  лихом  самі  люди
Що  підкрадуться  нишком
Зробить  якусь  облуду.
Не  чорт  є  самим  горем,
А  невірні  дії
Утоплені  сухим  морем,
І  розбиті  мрії.
Не  чорт  свою  історію
Плете  в  пеклі  своєму,
Влада  плете  це  все  горе,
Через  яке  ми  сльози  ллємо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499759
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 18.05.2014


Не та стала Україна

Не  та  стала  Україна
І  не  тії  люди,
Той  плює  на  землю  рідну,
І  той  якось  блудить.
Там  до  храму  строять  брами,
Що  за  храм  дорожчі
Україна  вже  не  з  нами
Звідси  й  кожної  ночі.
Там  дорога  йде  без  Бога,
Чи  бог  їх  не  тримає,
І  всі  хочуть  перемоги,
Жертви  ллють  без  краю.
Жертви  ллють  а  вони  йдуть
І  усе  по  гроші
Й  ніхто  не  скаже  «Не  забудь,
Що  і  ми  хороші».
Такою  стала  Україна,
Такою  на  частини  б’ють,
Бо  іншою  стала  сама  людина,
Та  всі  з  цим  легко  так  живуть.
І  не  звертають  ні  до  кого,
Ні  до  себе,  ні  до  друга,
І  ні  до  Господа  свого  Бога,
Заплутались  усі  у  плутнях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499548
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 17.05.2014


Хочу душе моей покоя

Хочу  душе  моей  покоя,
Хочу  я  от  душной  суматохи
Отбиться  и  уйти  волною
На  ржавчиной  покрыты  вздохи.
Достали  меня  все  эти  краски,
Достали  Невские  ряды
И  те,  кто  строит  на  них  глазки
Для  притяжения  беды.
Достала  скука,  злая  скука,
Единственный  мой  враг  и  друг
Единственная  радость  и  разлука,
Не  считая  прежних  разлук.
Достало  время.  Жду  покоя,
Хотя  покоем  порабощён
И  мир  я  вижу  на  ладони,
Но  он  фальшивый,  это  не  он.
В  связи  с  угрюмостью  во  мраке
Я  свет  скорей  хочу  пролить
И  перестать  ходить  во  фраке,
Хочу  спокойно,  как-то  жить.
Забиты  теремки  фонтаном
Восстанут  против  тех  мгновений
А  я  упущу  то,  что  мне  дано
И  для  видимости  я  брошу  тени.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499547
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.05.2014


Між царями нема правди

Між  царями  нема  правди,
Немає  довіри,
Для  царів  сльози  немає
До  кобзи  і  ліри.
Для  царів  щастя  в  кармані,
Щастя  їм  у  златі,
Бо  гидують  вони  нами
Ті,  хто  є  багаті.
У  царів  нема  любові
Чистої  і  вірної,
Бо  графи,  князі  і  барони
Не  плачуть  для  покірної.
Вони  усе  що  є  –  купляють
Титулами,  орденами,
Хоча  й  самі  вони  і  знають,
Що  є  гратися  з  вогнями.
Вони  самі  те  все  купляють
Нашими  грошима,
Бо  нас  вбивають,  а  їх  лиш  лають
Та  й  то  –  якусь  хвилину.
А  ми  дурні,  прах  обману,
Яким  вони  живляться,
Та  запече  ще  серце  дане,
Вогнем  ще  очі  загоряться.
І  язиками  світовими
Потрапите  ще  ви  туди,
Покоптитеся  ви  ще  в  диму
Каячи  свої  сліди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014


Трагічні секунди

Трагічні  секунди,
Коли  їх  відсутність
Позначається  на  тобі
Без  егоїзму
Й  фанатизму,
А  просто,  коли  тобі  немає  слідів.
Не  страшна  мить,
Коли  життя  не  горить,
Коли,  дивлячись  в  вікно,
Ще  видно  небо
Свіже,  тепле,
А  страшно,  коли  мутніють  простори.
Я  втечу,
А  потім  прийду,
Й  навіки  зрадником  залишусь
Рівноправно
Зникне  й  слава,
І  груди  сильно  вона  стисне.
Океани
Б’ють  кармани,
Але  не  наповняють
Але  тепер  я  вічний,
Хоча  й  колишній,
Хоча  й  не  знав,  що  закриваю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499359
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 16.05.2014


І судити мене будуть

І  судити  мене  будуть
Тії  ж  люди.  Нехай  судять
Нехай  судять,  бо  мені
Немає  правди  ні  від  кого
І  навіть  від  Господа-Бога
Лиш  плювки  й  спереду,  й  на  спині.
Нехай  мене  і  люди  не  люблять,
Та  любить  мати  й  не  забуде,
І  люблю  я  оцей  народ
Зрадливий,  нечесний,  та  не  всі
Не  всі  такі,  лихі  лиш  дні,
Коли  у  серці  те  було.
І  треба  тягти  у  своїй  душі
Такії  дні,  і  не  спішить
Й  сльозу  не  треба  додолу  пускати,
Все  буде,  колись  ще  щось  і  буде,
І  піднесуть  те  ці  самі  люди,
А  мені  треба  лиш  триматись.
Одною  хвилиною  навколо
Ще  позовуть  колись  до  столу,
Бо  треба  лиш  розумно  знати,
Коли  треба  собою  бути,
Але  і  себе  не  треба  забути,
Й  надіти  вчасно  треба  лати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499148
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 15.05.2014


Посадили дуб поляки

Посадили  дуб  поляки
У  Вкраїнськім  лісі,
Де  українськії  козаки
Співали  вольні  пісні.
І  міцний  той  дуб  виріс
Навіть  не  зрубати,
І  козацькії  сокири
Тупилися  тут  марно.
Здається,  дуб,  нічого  лихого
Та  це  тільки  здається
Просили  тут  козачки  Бога
Долю,  що  сміється.
Висіли  на  цім  дубі
Нещасні  дівчата,
Що  робили  тут  зарубок
Кого  хтіли  кохати.
Висіли  молодиці,
Що  втрапили  горе
Гарні  дівиці
На  гілках  просторих.
Висіли  молоденькі,
Що  на  гріх  полюбили
Чорноброві,  рум’яненькі,
Холодні  на  мильній.
Висіли  нерозлучні,
Тяг  дуб  бідою
Вішались  і  душились
Над  зеленою  травою.
І  слава  грішна  за  цим  дубом
Почала  ходити
Немов  граніт  він,  твердий,  грубий,
Ні  зрубати,  ні  спалити.
І  що  тут  далі,  як  з  ним  бути
Що  поляки  посадили
Сльозу  не  капнути
Щоб  ті  потруїлись.
Плакали  дівчата
Біля  міцного
Вічнії  грати
Взяли  на  дорогу.
Та  заплакала  якось
Паночка  біля  дуба
Сестра  її  на  гіляках
Опинилась  через  любого.
Хлопець  зрадив  її  туго
Вона  і  злетіла
А  сестра  біля  дуба
Поливала  коріння.
Заплакала  на  грубий  корінь
Гарячими  сльозами
Завирували  сльози
Упав  дуб  гілками.
Упав  і  зломився
Не  тяжкою  рукою
Сльозою  простився
Хоч  виріс  на  гною.
Упав  сльозою  паночки,
Чистою  сльозою
А  ляськії  пряники
Покрилися  тьмою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499146
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 15.05.2014


Не легшає вже і мені

Не  легшає  вже  і  мені,
Коли  сиджу  біля  вікна
Дивлюсь  на  голубів  в  вікні
І  жду  письма.
І  день  за  днями  так  проходить,
Та  лиш  старіє  моя  врода
І  більш  нічого.  Сторож  бродить.
А  відповідей  нема.
І  пишу  Бог  знає  кому,
І  прошу  ще  щось  відписати
Але  душевну  ту  оскому
Ще  треба  тримати.
І  жду  я  волі,  свої  волі,
Тут  клацнув  чогось  замок
Може,  надіюсь,  то  моя  доля,
І  не  прийдеться  гнітити  вікно.
Й  радію  тут,  радію  я,
Радію,  як  не  радів  з  усіх  літ,
Та  сторожовий  тут  мовить:  «Тля,
Відійди,  несуть  обід».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498931
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 14.05.2014


Дед

У  поломанной  двери
У  вечерней  зари
Сидел  дед  хромой
Старый,  с  бородой
Кружку  пива  он  держал
Половину  выпил,  половина  расплескал
Голову  на  бок  положил,
И  о  чём-то  он  тужил.
А  вокруг  и  молодицы
Спорили,  зачем  тужится
А  дед  молчал  и  вспоминал
Товарищей,  кто-где  упал,
Кто  где  нашёл  свой  упад
И  почему  сейчас  он  не  рад.
Года  лихие,  вьются  больно
Но  им  этого  довольно.
Он  вспоминал  братские  руки,
Что  не  давали  умереть  от  скуки.
Он  саблю  острую  упомянул
И  мыслями  дед  словно  в  воду  канул.
Слеза  за  братских  потекла,
И  злость  с  тех  мест,  где  сабля  была.
Устал  дед  тот,  домой  пошёл
И  прошёл  он  тихо  стол.
Рад  был,  что  жизнь  была  такая
Казацкая  и  волевая.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498930
рубрика: Поезія, Портретная поезия
дата поступления 14.05.2014


Зостарілися козаки

Зостарілися  козаки
До  бою  гуляти
Заржавіли  їхні  шаблі,
Заржавіли  й  лати.
І  ослабла  рука  міцна,
Й  буде  смерть  не  в  бою
І  життя  уже  не  тішить
Як  колись  у  полі.
Лежить  козак  вже  на  ложі,
Немає  Вкраїни,
Святий  Хрест  не  допоможе
Сказати  «Козаче»  сину.
Зостарілися  козаки,
Дома  шкребуться
А  козачки  повзуть  рачки,
На  Батьківщині  й  гнуться.
Зостарілась  добра  доля
А  нема  нової,
І  лисіють  оселедці
Разом  із  журбою.
Не  гуляють  вже  у  полі,
Не  роблять  облави
І  тому  разом  з  тобою
Сидимо  на  лаві.
Зостарілась  Україна,
Не  така  і  стала,
Тепер  є  дві  лиш  половини,
Які  ми  розірвали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498737
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.05.2014


У полі ромашка цвіте

У  полі  ромашка  цвіте,
А  вдома  –  калина,
У  полі  тополя  росте
А  вдома  –  дівчина
Чорноброва,  синьоока
Струнка,  як  та  тополя
Білі  руки,  білі  ноги
І  не  в  чорнім  полі.
У  полі  козаки  б’ються,
Кров  свою  проливають
А  дома  дівчина  цілується
Й  на  хлопців  заглядається.
У  полі  мечі  січуть
І,  як  грім,  лунають,
А  дома  батьки  пшеницю  жнуть
Й  дівчину  заставляють.
Та  її,  ті  білі  руки,
І  ті  карі  очі
Не  дивляться  на  пшеницю,
Дивляться  на  хлопців.
У  полі  мертві  лежать
Козаки  із  бою,
А  голубки  на  лаві  сидять,
Цілуються  з  любов’ю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498736
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.05.2014


Туман сходить

Туман  сходить,  туман  бродить,
Туман  розвидняється,
Та  не  бачать  мої  очі
Де  що  відбувається.
І  чи  стало  щось,  чи  впало,
Чи  ти  когось  полюбила
Мені  лиш  серце  те  сказало,
Бо  очі  доля  закрила.
Сліпі  ночі,  сліпі  очі,
Сліпе  моє  дальнє,
Страшно,  коли  навкруги  чорно
А  в  серці  –  печально.
Може  й  ти  когось  влюбила,
Іншого  за  мене
Може  мати  народила
Життя  таким,  не  денним.
Але  серце  ще  щось  мовить,
А  воно  то  бачить
Далеко  і  широко,
І  слава  Богу,  ще  не  плаче.
Годиною  людиною
Не  стану  й  для  себе,
Але  найтоншою  волосиною
Полізу  до  неба.
Серце  знає,  воно  знає
І  все  бачить  для  тебе
І  через  те  й  сліпим  я  маю
Надію  у  серці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2014


Зміниться світ за годину

Зміниться  світ  за  годину,
А  доля  за  мить
І  обірвуть  червону  калину,
Але  вже  не  ми.
Й  затанцюють  танець,
Та  не  гопака
Й  залунає  пісня,
Та  вже  не  така.
За  столом  сидіти
Будуть  ті  козаки
Будуть  вони  жити,
Та  не  воювати.
Зацвітуть  в  Україні
Не  рідні  чорнобривці,
Панські  якісь  квіти,
Краще  б  бур’ян  і  кропива.
Шаблю  закопають
Ще  нижче  могили
Тепер  вони  стріляють,
Така  тепер  там  сила.
Не  згадають  землю  рідну,
Коли  будуть  спочивати
Заасфальтують,  що  не  пролізе
Дух  батьківський  Раювати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498579
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 12.05.2014


Мені здається, що вже впились

Мені  здається,  що  вже  впились
У  серце  козацькі  вечори
І  з  гордістю  кажу,  що  молились
Ви  тільки  щоб  підтримати  парі
І  кажу  я,  бо  не  страшні
Мені  ні  смерть,  ні  гірше  того
І  хочу  я  щоб  ви  на  дні
Дніпра  вже  побачили  Бога,
Бо  ви  не  вірили  в  нього  в  житті
То  гріх,  побачте  після  нього
Поколупайтеся  у  власнім  смітті
І  переступіть  до  пекла  пороги.
І  станемо  ми,  патріоти
Тарасівці  до  праведного  діла
Бо  ми  українці  і  ніколи
Не  зрадимо  свою  ми  Україну.
А  тих  що  зрадили,  нехай
Їх  і  Бог,  і  ворог  покарає
Ми  підемо  дорогою  у  Рай,
Чисті,  чесні,  вірні,  славні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498298
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 11.05.2014


За стенами осталась ты

За  стенами  осталась  ты,
За  брошенными  зданиями,
Без  строительной  суеты,
Зато  с  сердечными  страданиями.
Не  будут  падать  кирпичи
Из  недостроенных  небоскрёбов,
Но  в  один  миг  все  мечты
Разрушатся  с  нескольких  слогов.
Ты  покоришь  воздушное  пространство,
Но  полностью  будешь  повержена  душой
И  притяжение  бесконечных  странствий
Для  тебя  будут  действительной  игрой
А  слово,  каждое  слово  твоё,
Алмазом  на  стекле  прорежется
Хоть  ты  и  сама  не  поймёшь  грусти  с  концом,
Да  и  ум  при  таком  раскладе  не  держится.
И  вздёргиваются  у  меня  амбиции
Скучно  сидеть  без  срока  окончания
И  понимая,  что  я  на  самом  деле  из  провинции
Но  тянусь  я  всё  время  к  высшему  приданию.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498296
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 11.05.2014


Дивуйтеся люди

Дивуйтеся  люди
Що  з  мене  буде
Бо  пройде  год,  другий,
Зринувши  в  тугу,
Та  й  я  вас  забуду.
І  ви  мене  не  згадаєте,
При  зустрічі  не  взнаєте
Іншими  ми  стали
Чи  розквітли,  чи  попропадали,
Та  пройденого  не  піймаєте.
І  я  не  хочу  бачить  нічого,
Ні  слова  праведного  від  Бога,
Ні  найменшого  страждання,
Що  колись  було  за  бажання,
Колись  потребувало  допомоги.
Тепер  я  інший,  я  іду
По  кругу,  по  власному  сліду
Та  це  ще  не  плутає  мене,
Мене  лиш  плутає  одне  –
Мій  страх  і  біль  мій  на  виду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498070
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 10.05.2014


Не гуляла моя доля

Не  гуляла  моя  доля,
І  не  погуляє.
Немає  відради  з  того  болю,
І  болю  немає.
Заховаю  його  тихесенько,
Нікому  не  кажучи
Заховаю  молодесеньким
У  Рай,  неявний,  квітучий.
Заховаю  я  ті  дні
У  самому  пеклі
А  потім  доля  поболить
І  те  пекло  щезне.
Та  залишиться  той  біль,
Залишиться  зрада
Залишиться  гніт  мій
Не  помалу,  а  зразу.
Упаду  на  землю  сиру
Ударюсь  головою
Та  лиш  в  серці  зроблю  діру
Пройдену  з  тобою.
Нехай  живуть  усі  інші
Життям  іншим,  ніж  в  мене
Нехай  серця  будуть  простіші
Бо  в  мене  печене.
І  триматися  я  буду
За  власну  волосинку
Бо  ніколи  не  забуду
Зраджену  хвилинку.
Нехай  доля  рве  мене
На  маленькі  шматочки
Я  розверну  все  пройдене
У  діряві  бочки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498069
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 10.05.2014


Була одна у мене доля

Була  одна  у  мене  доля,
Були  і  страх,  і  благо,
Але  зрівнявся  я  з  тобою,
Пустив  те  все  я  прахом.
Русі  коси,  гарні  очі,
Вітряна  секунда,
Чорні  брови,  чорні  ночі,
Немов  доля  почула.
Та  стався  крах,
Мов  уві  сні
В  жахливих  думках
Збулось  мені.
Сторінка  загорнулась,
Сторінку  спалили,
А  я  не  проснувся
Серце  кров  пустило.
Пішов  до  тебе,
Я  пішов,
Але  тут  неба
Не  знайшов.
Зорі  палали
І  далеко,
Як  ми  гуляли,
Спинив  я  небо.
Думки  зітліли,
Серце  згнило
Але  повіки
Були  ще  милі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2014


Між вогнями кохання

Між  вогнями  кохання
В  серці  дим  відчуваю,
Летить  сльоза,  бо  не  знаю
Істинного  прощання.
Ошелешена  доля
Здається,  відповідь  відчула,
Коли,  утопаючи  в  мулі
Прийшла  ненависть  та  болі.
Я  гортав  дві  сторінки
Минуле  забуваючи,
Гублячи  любов.
А  зустрів  промінь  жінки,
Коли  душа  потонула
І  вилилась  кров.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2014


Упала

Упала,  ти  уже  упала
На  тверду  землю
Й  постраждала,
Зіткнулася  серцем  об  кремінь.
І  на  колінах
Ти  стоїш
Немов  дитина,
Та  твої  ж
Сльози  на  все  це  протестують
Гіркі,  солоні
І  не  чують
Нікого,  просто  в  сторонці
Тихо  гірке  проливають
Та  голосно  твоє
Серце  страдає
Бо  любов  б’є
І  сильно,  й  неминуче
І  ти  утратила
Щастя  в  її  руках
Й  потрапила
В  кошмар,  справжнісінький  кошмар
Й  не  поворухнутися
Йде  хмара
Обману,  щоб  збутися
Тебе  під  самий  кінець
І  слово  –  упущення
Та  навпростець
Без  слів  закрутиться
І  голова,
Та  серце  ще  б’ється,
Бо  в  словах
Й  німих  якось  життя  уп’ється.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497395
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 07.05.2014


Ад

Витаю  я  вокруг  болота
Может,  и  жду  зачем-то,  кого-то,
Может  и  жду.  Пока  не  знаю.
Я  чёрным  призраком  летаю
В  низу  я  вижу  омут  тихий,
И  думаю,  что  все  утихли.
Как  бы  ни  так,  в  глубине
В  болоте  чёрном,  на  самом  дне
Вижу  –  черти  танец  пляшут,
Протёр  глаза,  но  всё  же  страшно.
А  сбоку  на  острой  метле
Ведьма  летит  скорей  ко  мне.
Слышу  –  дудочка  играет  –
Это  черти  напевают.
Мороз  по  коже,  коченею
Ущипнул  себя  –  синяк  на  теле.
И  вырваться  хочу  скорей
За  спиной  оставить  замок  дверей.
Но  теперь  в  смоле  чёрной  я  оказался
А  с  ней  и  бесполезно  драться.
Теперь  в  аду  я  на  десятом
Уровне  я  оказался  взятый.
Ведь  видно,  на  просторе  лугов
Когда-то  имел  я  много  грехов.
Когда  было.  Теперь  я  здесь
Кровь  и  смолу  мешаю  в  смесь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497394
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 07.05.2014


Этот лес заброшенный

Этот  лес  заброшенный,
В  котором  тишина
Этот  ночи  тёмные,
Без  малейшего  огня
Эта  река  холодная,
Быстрая  река,
Что  течёт  по  сторонам
Водопадом  с  высока.
Это  место  родное,
Родное  для  меня
Тишиной  и  любовью
Греет  у  огня.
И  трава  зелёная
На  этих  лугах,
Не  дорога  асфальтовая
В  пылящих  городах.
Резвыми  мыслями
Из  головы  я  бью  поток,
Когда,  не  улицами  узкими,
Брожу  здесь  одинок.
И  смеясь  в  награду,
Я  воздухом  свежим  дышу.
Нет  для  меня  преграды
К  вольному  шалашу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497160
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.05.2014


Усталость бьёт по вечерам

Усталость  бьёт  по  вечерам,
Когда  я  прячусь  по  углам
И  пишу  стихи  в  тишине,
Пишу  стихи  я  при  луне.
Когда  никто  не  отвлекает,
Когда  моя  муза  восторгает.
И  сердце  бьётся  с  каждым  знаком
Когда  усталость  кружит  радость.
И  воздух  душит  непонятно
Без  признанья,  без  возврата,
Без  капли  в  море,  но  со  звездой
И  даже  усталость  не  скажет:  «Стой».
Тихонько  плоть  на  бок  клонится
И  век  та  же  звезда  искрится.
Пойду  ка  спать,  уже,  наверно
Так  утомляться  просто  скверно.
На  завтра,  в  тот  самый  час,
Стихи  буду  летать  твореньям  глаз,
Твореньям  ума  и  тишины
Теперь  пойду  я  смотреть  сны.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497159
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 06.05.2014


Затряслась берёза от пасмурной погоды

Затряслась  берёза  от  пасмурной  погоды,
Опадают  листья,  навевают  тень,
Мрачно  стало  мне  в  эти  сырые  годы,
Мрачные  года  становят  каждый  день.
Я  летнего  жду  солнца,  всё  на  восток  смотрю
Брожу  по  этим  лужам  в  меховых  сапогах
И  дивно  в  этом  болоте  я  до  сих  пор  стою  –
Наверное,  я  жду  простуды    иль  радости  в  словах.
Трясёт  здесь  моё  тело,  и  я  не  знаю  от  чего
То  ли  –  от  слабости,  то  ли  –  от  безумия
Ненавистна  и  красива  мне  эта  прелесть  снегов
И  я  стою  здесь  как  замороженная  мумия.
Хочу  я  лета,  хочу.  Но  в  тот  же  миг
Не  выдержать  мне  блесков  маленьких  снежинок
Той  красоты,  богинь  блестящих  и  слепых
И  я  хочу  всё  время  путешествовать  с  ними.
И  я  стою  всё  в  луже  заледенённой
И  балуюсь  я  мыслями  от  остановки
А  путь  то  кружится,  то  перед  глазами  стелиться
На  ухо  говоря  о  несуществующей  помолвке.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489370
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.03.2014


Вільна українка

Стоїть  вишня  біля  хати
Під  вітром  нагинається
А  за  вітами,  за  тими
Дівчина  ховається.
Виглядає  вона  хмурно,
Тихо  і  боязко
А  на  лиці  білому  смуток
Заховалася  ласка.
Не  пускає  мати  з  дому
З  дівчатами  співати
Не  пускає  мати  з  дому
Хлопців  любувати.
Вона  за  вишні  виглядає
Як  співають  дівчата
І  сама  тихо  співає
Щоб  не  чула  мати.
Щоб  не  чула,  не  сварила,
Молоду  дівчину
Щоб  нікуди  не  ходила
Лиш  щоб  гнула  спину.
Як  же  й  так,щоб  молоденька
Та  й  не  поспівала
І  щоб  вечірком  темненьким
На  досвітках  не  танцювала.
А  ось  так.  І  під  замком
Сидить  та  і  сумує
І  що  робиться  кругом
Вона  зараз  не  чує.
Може  потім  і  розкажуть
Їй  про  це  подруги
Якщо,  звісно,  тут  побачать
Біля  вишні  цю  тугу.
А  так  –  дома,  не  виходить
Ні  про  що  не  знає
Ось  як  вільна  українка
Волю  відбуває.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489369
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.03.2014


Весна мне воздухом сияет

Весна  мне  воздухом  сияет,
Стучит  для  сердца  моего,
И  я  всё  выше  подымаюсь
Под  волшебством  взгляда  твоего.
И  незачем  мне  этот  запах
Запах  свежести  й  уюта
Когда  есть  рядом  твои  сласти
Твои  чары  в  поцелуях.
Кружится  над  моею  головой
Мечты,  мечты,  мечты  й  желания
И  я  быстрою  ходой
Лечу  в  неизвестность  признания.
Весна  меня  зачаровала
И  вы  вдвоём,  две  королевы
Над  которыми  пропала
Унылость  в  облако  осеннее.
И  стебель  та  растёт  всё  выше
Будто  волшебные  бобы
Но  я  здесь  ничего  не  слышу
Я  стараюсь  всё  забыть.
И  я  влюбился  в  ту  мечту,
Которую  придумал  сам
И  изыскал  ей  красоту
И  даже  слезу  ей  изыскал.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489129
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 30.03.2014


Я посажу в себе угрюмость

Я  посажу  в  себе  угрюмость,
Кусочек  северного  льда
Я  посажу  и  неспроста
Потом  с  теплом  всё  это  забуду.
Потом  возвышу  я  все  мысли
Потом  пойду  я  в  далека
Иль  унесёт  меня  река
Иль  улечу  на  птичьих  крылах.
Без  разницы,  все  это  –  хмурь
Та  самая,  что  мне  мешает
Уйти.  Я  всё  страдаю
И  не  могу  я  выбить  дурь
Не  с  головы  своей,  а  с  сердца
Я  не  могу  слезу  пустить,
Мне  остаётся  лишь  грустить
Закрыв  для  радости  все  дверцы.
И  холодно  мне,  и  печально
Какие  странные  мечты
Из  дворца  хрустального  уйти
Но  сердце,  всё  же,  здесь  страдает.
Я  жду  ответа,  жду  спасения,
Я  жду  другого  блеска  здесь
Как  непостоянна  наша  смесь,
Как  разноцветны  простые  тени.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489128
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 30.03.2014


Ми ж разом тут у цім селі

Ми  ж  разом  тут  у  цім  селі
Росли.  Ми  за  руки  тримались,
І  кожен  звук  із  наших  слів
Ми  спільно  у  душі  єднали.
Горнулися  ми  ще  рідніше
Ніж  матір  дитину  до  серця  горне
Горнулися.  Та  де  ж  поділось
І  хто  ж  назад  те  все  верне.
Тепер  не  хочеш  пізнавати
Й  дивитися  на  мене  гидко
Бо  в  тебе  будинки  вже,  не  хата
Й  чому  змінилася  ти  так  швидко.
Бо  ти  багатою  там  стала
А  я  бідняк.  І  що  робити?
Бо  ти  для  мене  вже  пропала
Лиш  сумно  у  цім  селі  так  жити.
Немає  щастя,  лиш  копати
Город  у  кожну  неділю
Мені  немає.  Пропадати
Чи  від  людей  тікати.  Мрію
Я  в  молодості  ще  загубив
А  тепер  вже  Бог  тут  губить
Не  знаю,  який  я  гріх  зробив
Лиш  бідний  –  от  і  народ  судить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488935
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.03.2014


І хто ж сказав, що панами

І  хто  ж  сказав,  що  панами
Лихими  не  родяться
І  хто  ж  сказав,  що  лиш  обманом
Діла  грішні  робляться.
І  хто  сказав,  що  без  причини
Гріха  в  тебе  не  буде
І  хто  сказав,  що  в  людини
Серце  туго  любить.
І  хто  сказав,  і  хто  те  мовив
Хай  знає,  що  ці  самі  люди
Не  можуть  не  вертатись  знову
До  грішної  якоїсь  облуди.
І  чисті,  вільні  козаки
Знайдуть  в  собі  якийсь  тягар
Тягар  до  грішної  руки
І  до  небесних  чорних  хмар.
А  ми  це  знаємо.  І  ви
Можливо  знаєте  цю  історію
Бо  біль  –  великі  острови
Що  єднаються  й  пливуть  по  сторонам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488934
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.03.2014


Ой сяду я біля дому

Ой  сяду  я  біля  дому
На  небо  подивлюся,
Як  на  свою  оскому
На  життєвій  смузі.
Ой  буду  я  сидіти
А  зверху  три  ворони  літають
Три  долі  на  світі
Три  сльозинки  в  Раю.
Буду  я  гадати
Що  мені  робити
Чи  так  життя  згнивати
Чи  по  дорозі  загубити.
Ой  буду  слухати  як  Дніпро
Шумить  недалеко
Буду  чути,  як  в  нім  кров
Ллється  по  камінцях  стертих.
Буду  плакати,  бо  сльози
Розмішають  в  нім  червоне
Буду  дивитися,  як  ідуть  роки
І  в  Дніпрі  тім  тонуть.
Буде  запах  до  мене  йти
Волі  козацької
Буду  знати,  що  робить
Коли  не  буде  долі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488748
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.03.2014


Старечі ми уже до крові

Старечі  ми  уже  до  крові
Старечі  ми  уже  до  злості
Та  тільки  зайде  про  це  розмова
Гнівно  затрясуться  мої  кості.
Ми  не  пропали  в  тих  віках
Не  згинули  в  козацьких  битвах
А  жаль,  бо  в  самих  кращих  снах
Лежу  я  й  по  мені  іде  молитва.
Я  хочу  битися,  вогні
Старечі  палять  моє  тіло
Не  дозволяють  ті  мені
Кажуть  що  достатньо  воно  уже  потіло.
Роки,  валять  мене  роки
Та  для  Бога  й  бійки  я  довічний
Бо  я,  бо  ми  всі  –  козаки
І  плоть  мою  усе  це  тішить.
І  сталь  нагріта  у  руках
Мені  все  ж  буде  помагати
І  не  згубить  мене  страх
Лиш  свинцю  шматок  змусить  упасти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488747
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 28.03.2014


Та гордовита, та багата

Та  гордовита,  та    багата
Та  красива,  та  жоната
І  не  найду  собі  дівчину
І  в  лихо  хмуреє,  в  годину
Нема  кого  де  вибирати.
Ту  не  пускають  батько  й  мати
На  вечорниці  йти  гуляти
І  всім  ще  рано,  а  мені  –
Мені  лиш  бути  в  стороні
Й  тихенько,  хитро  придивлятись.
Та  в  стороні  і  не  знайдеться
Побудеш  трохи  й  відіб’ється
Як  пташка  біла  полетить
Без  дівчини  тут  буду  жить
І  так  туга  постійно  в’ється.
І  хочеш  сказати  щось  колись
Не  знаєш  що  –  тільки  мовчиш
І  посоромившись  втікаєш
Кущі  на  ходу  вириваєш
Від  сорому  таким  стоїш.
А  то  і  інше,  коли  самі
Лепечуть  дівчата  язиками
Не  знаєш  де  тобі  все  ж  бути
Не  знаєш  і  не  можеш  забути
Красу,  заради  якої  ті  старання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488508
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 27.03.2014


Мстиві

Не  знаю,  якого  вам  хреста
Поставити  на  тій  могилі
За  ті  гріхи,  за  ті  слова
Що  ви  тут,  аспиди,  творили.
Не  злодії  ви  тільки,  ні
Бо  це  вже  якось  можна  простити
Й  не  вбивці  ви,  але  в  багні
Засіли  такім,  що  нема  де  жити.
Бо  ви  знущались  над  жінками
І  грішно  й  мовить,  що  там  робили
Та  гірше  –  маленькими  дітками
При  цьому  погралися  і  вбили.
І  мало  просто  смерті  для  вас
І  мало  для  вас  тяжкого  каяння
І  тяжко  чекати  на  судний  час
Найгірші  для  вас  повинні  страждання.
І  сльоза  тече  від  злоби  цієї
Що  є  ще  вільні  і  щасливі
Вільні,  які  так  само  робили
Та  вас  очікують  ще  мстиві.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488504
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 27.03.2014


Пишу я зараз на папері

Пишу  я  зараз  на  папері
Слова  останні
Бо  вже  двері
До  пекла  бачу,  хоч  ще  рано.
Немає  що  тут  завіщати
Майна  ось  тут  немає  мого
Лиш  є  талан  і  що  сказати
І  через  це  я  молю  Бога.
«Не  суди  мене,  Величний,  строго
Бо  вже  взяла  мене  хвороба
Та  і  найменшої  тут  допомоги
Я  не  очікую  й  від  Бога.
Я  просто  хочу,  щоб  Вкраїна
І  її  діти,  що  справжні  чесні,
Не  ті,  що  ховаються  під  юбку  москалівни
І  в  Бога  просять  тільки  лесті.
Я  хочу,  щоб  оця  держава
І  всі  її,  ті  справжні  люди
Отримала  вкінці  ту  справжню  славу
І  щоб  кінці  вже  швидше  були.
Я  хочу,  щоб  наші  неньки
Не  проливали  за  нас  сльози
А  щоб  гордилися,  щоб  усенький
Світ  склонивсь  під  наші  ноги.
І  щоб  гордилися  ми  всі
Що  маємо  таку  країну
З  людьми,  чесними  людьми
Чесними  і  завше  простими.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488308
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 26.03.2014


Не з тобою

Ні,  не  з  нами  вже  й  прийдеться
Жить  тобі  на  Україні
Не  будемо  бачити,  як  сміється
В  колисочці  твоя  дитина.
Не  з  нами  будеш  ти  гуляти
Не  з  нами  до  церкви  будеш  ходити
І  в  полі  будеш  засівати
Розвіяне  тими  кістьми  жито.
Ти  будеш  жити  на  Вкраїні
Але  про  нас  не  будеш  чути
Не  з  нами  на  отій  любимій
Зможеш  повітря  свіжеє  вдихнути.
І  порох  з  наших  кісток
Зітреться  вже  давно  другими
Не  з  нами  ти  ступаєш  крок
По  нашій  славній  Батьківщині.
Не  з  нами  ти  будеш  в  садку
При  яснім  місяці  сидіти
Гадати  про  долю  свою
Не  з  нами  будеш  ти  так  жити.
Та  не  з  тобою  ми  в  полях
Скачемо  на  могутніх  конях
Не  від  тебе  тремтить  земля
І  ще  гірше  шкури  ворожі.
Не  з  тобою  ми  весною
Будемо  кров  славну  лити
Травою  зеленою  і  запашною
Крити  радість  того  світу.
Не  з  тобою,  як  ураган
Шаблями  гострими  рубаємо
Ворогів  всіх  наповал
А  друзів  з    честю  ми  ховаємо.
Так  що,  гадай,  чий  кращий  світ
Гадай  зі  своєю  журбою
Бо  в  нас  є  шабля  і  горілка
І  ми  вмираємо  не  з  тобою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488307
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.03.2014


А я дурну голову у руки

А  я  дурну  голову  у  руки
Візьму  свою.  Трясу,  трясу
Та  не  лишусь  своєї  муки
І  через  те  я  зараз  пишу.
Пишу  я  кожне  перше  слово
Що  в  голову  прийде  оту
І  вірш  мій  –  чистая  полова
Та  я  інакше  не  буду.
Бо  я  любив  і  пропадав
Бо  я  не  знав,  що  там  робити
Страдав  тоді,  тяжко  страдав
Але  інакше  не  міг  жити.
Але  найгірше,  що  не  маю
Здоров’я  у  бутті  своєму
Потроху  гірке  відбуваю
Але  оскомина  все  ж  впилась.
І  може  й  вільний,  бо  не  бачу
Кайданів  на  своїх  руках
Та  вони  на  серці  і  я  плачу
Ховаючи  від  усіх  страх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488089
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 25.03.2014


І, може й правда, зупинитись

І,  може  й  правда,  зупинитись
Мені  тут  треба
І  захопитись
Запахом  вечірнього  неба.
А  потім  заплисти
І  взяти  шматок  папірця
І  написати,  що  болить  ще
У  когось  за  Вкраїну  душа.
І  написати,  що  болить
А  потім  порвати  папірця
Так  душа  моя  сліпить
Коли  відчує,  що  сльоза
Гірка,  солона,  але  чиста
Є  десь  поблизу,  біля  неї
І  молитву  сказати,  щоб  простила
Мати-ненька  любов’ю  своєю.
І  мовити  їй  голосно  з  відлунням
Відлунням  по  усій  Вкраїні
Що  є  ще  люди,  чесні  люди
На  твоєї  історії  сторінці.
І  будемо  боротися,  і  будемо  знати
Що  є  в  нашому  серці  натхнення
Є  в  нашому  серці  Україна  -  матір
І  є  в  наших  серцях  братства  насіння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488088
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.03.2014


Що мені недоля

Що  мені  недоля
Як  я  вільним  на  коні
Скачу  безмежним  полем
Вбиваючи  горе.
А    що  горе,  що  там  буде
Вільному  козаку
Бо  Україну  в  серці  любить
Поки  доля  не  згубить.
Що  мені  ті  страхи
Коли  є  збоку  друг
А  у  руках  є  шабля
Що  мене  славить.
Що  мені  невдачі
Я  б’юсь  за  Батьківщину
А  колись  й  заплаче
Нещастя  від  удачі.
Що  мені  ті  ночі
В  яких  лягаю  кров’ю
Коли  у  серці  дівочі
Яснії  очі.
Що  мені  вороги
Коли  я  ще  дихати  можу
Бо  всі  ми  вільні  козаки
Українські  слуги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487875
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 24.03.2014


Й лишили нас на полі бою

Й  лишили  нас  на  полі  бою
Такий  ваш  гімн
Бо  тільки  такою
Падає  перемога  до  колін.
Лишили  ви  наших  братів
А  ми  ж  старались
Але  в  осаді  чорних  днів
Упали.
Та  найгіркіше
Без  медалей
Без  почестей  нас
Поховали.
А  ми  боролись
Свинець  рукою  брали
А  ви  нас  просто
Закопали.
Сліпучі  пристрасті
Диму  поржавілого
Очистив  нас
Наше  тіло.
Така  є  слава
Вас  вітають
Бо  генерали
Не  впадають.
Не  гірко,  ні
Або  інакше
Бо  в  золі
Не  гниють  старші.
І  зло  бере
Та  ми  вірні  присязі
Й  ми  тут  впадемо
Бо  ми  –  солдати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487873
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 24.03.2014


Покинув дівчину

Тече  Дніпро  в  Чорне  море
Виблискує  на  Сонці
Оплакує  дівчина  горе
У  темній  сторонці.
Оплакує  вона  за  хатою
За  зеленими  кущами
Щоб  не  бачила  часом  мати
Не  згрішила  словами.
Плаче  вона,  що  козаченько
Від  неї  втік  до  іншої
Коле  у  неї  серденько
Кожен  раз  сильніше.
Плаче,  що  не  злюбив  її
Не  злюбив  милий
Плаче,  що  серед  цих  кущів
Її  він  покинув.
Плаче,  що  не  взяв  до  шлюбу
Бідну  дитину
І  тепер  вже  забуде
Немов  учорашню  днину.
Немов  сон  забуде
І  не  вернеться
А  вона  ж  його  любить
А  він  з  неї  сміється.
Тепер  з  іншою  гуляє
І  іншу  покине
Вона  під  кущами  страдає
Поки  там  пісні  линуть.
Вона  до  землі  холодної
Своїми  руками  торкається
А  він  милується  з  чужої  вроди
За  іншу  руку  тримається.
Хоча  гіркі  не  допомога
Та  все  ж,  легше  стане
Хоч  на  колінах  до  Бога
Так  не  вимолити  Раю.
Та  зате  сльози  пройдуть
Може,  навчать  майбутнього
Люди  із  усім  живуть
Та  не  всього  слухають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487680
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 23.03.2014


І встав я вдосвіта

І  встав  я  вдосвіта
Й  вдихнув
Повітря  босого
Й  забув
На  мить  проблеми  одинокі
Згадав
Дівчину  красну,  чорнооку
Й  упав.
І  серце  стислося
Від  болю
Від  того,  що  крилося
Любов’ю.
Ховалось  воно  там
Та  не  змогло
Пропало  воно  там
Бо  любов.
Це  хитра  штука
І  мені
Від  неї  мука
Як  в  вогні.
Й  палаю  я
Постійно  тривожусь
Й  пече  страх
Бо  я  не  можу
І  підійти
І  розказати
Наскільки  любима  ти
А  я  хочу  страдати.
Не  страх
А  може  й  він
Б’є  по  ночах
Й  немає  сил.
І  я  боюсь
Якщо  відвернеш
Страдаю  біля  вогню
Й  боюсь  йти  першим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487678
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 23.03.2014


А пісня лунає

Біля  глиняної  хатини
Біля  високої  тополі
Йде  дівчина,  молодая  дівчина
По  воду  поволі.
Йде,  співає  про  козака
Свого  на  воронім
Душа  радіє,  лице  сяє
А  серце  тріпоче.
Про  бої  його  у  полі
Про  шаблю  блискавичну
Йде  співає,  молодого
Згадує  все  личко.
Згадує,  як  сиділи
Вони  разом  на  лаві
Згадує,  як  з  чорнобровим
Вони  тут  цілувались.
Згадує,  як  за  білі  руки
Вони  разом  тримались
Згадує,  як  сльоза  котилась
Коли  тут  прощались.
Набрала  відра  і  пішла
Та  пісня  далі  тут  лунає
Адже  ждала  його,  ждала
Та  він  у  степу  спочиває.
Пісня  лунає,  щоб  вернувся
Скоріше  додому
Та  об  свої  він  вже  спіткнувся
На  чужу  оскому.
Пісня  грає,  щоб  живий  був
І,  звичайно,  без  рани
Та  цього  ніхто  вже  не  почує
Хоч  не  знає  кохана.
Хоч  не  знає  кохана
Що  лиш  кінь  вороний  разом  з  ним
На  собі  його  тримає
І  йде  не  знати  куди.
В  лісі,  в  зеленому  лісі
Приліг  кінь  біля  нього
Та  й  заснули  вже  обидва
Дуже  надовго.
Найшли  потім  козаки.  Закопали
І  коня,  і  хлопця
Хлопцю  хрест  вони  поставили
Коня  ж  закидали  мохом.
Пішли  далі,  бо  багато
Таких  серед  гаю
Почестей  на  всіх  не  хватить
А  пісня  лунає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487446
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 22.03.2014


І я викину останні думки

І  я  викину  останні  думки
Я  впущу  слабість  із  руки,
В  яку  візьму  я  автомат
Я  без  всілякої  там  заборони
Піду  я  в  бій,  піду  у  кровний
Бо  я  також  український  солдат.
Я  хочу  йти  в  бої.  Не  спинить
Ніщо,  бо  я  –  людина
І  я  український  патріот
І  покладу  життя  під  кулі
Я  покладу  і  світ  пробуджу
Від  тих  гнилих,  сімейних  турбот.
І  будуть  танки,  БТР-ри
Будуть  ворожу  землю  дерти
І  будуть  вони  іти  вперед
Й  жахливі  ночі  будуть  снитися,
Але  не  в  снах  ми  будемо  битися
Ми  будемо  стріляти,  тримаючи  кулемет.
Вогні  страшні,  вогні  печальні
Кружляють  навколо,  але  на  педалі
У  нас  стоїть  назва  –  «Патріот»
Ми  українці,  ми  нащадки
Славетних  козаків  й  Тараса,
І  кров  ця  проллється  серед  Дніпрових  проток.
І  з  радістю  будемо  воювати
Бо  ми  є  –  чеснії  солдати
І  ми  є  вічні  козаки
Щоб  держати  нашу  державу
Її  порядок,  мир  і  славу
Крізь  безконечнії  віки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487444
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 22.03.2014


Сліпого каліку кинули

Сліпого  каліку  кинули
Біля  роздоріжжя
Сліпому  каліці  зринули
Думи  його  грішні.
А  за  віщо,  а  за  віщо
Що  біля  Дніпра  жебрачив
Награв  на  кобзі  пісні
Награвав  і  плакав.
Сліпий  каліка  на  камінь
Головою  спіткнувся
Не  москалі.  Люди  наші
Кинули  і  збувся
Співець  сивий  життя  свого
Свого,  старечого
Й  ринув  старець  до  Бога
Світлою  течією.
А  той  камінь,  ті  що  були
Ті  що  кинули  співця  того
Освятили,  бо  не  буде
Їм  гріха  й  злого  слова.
Бо  ніхто  не  бачив
Ніхто  не  узнає
А  потім  підуть  покаються
І  старець  знову  співає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487229
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 21.03.2014


Тільки сльози на Україні

Тільки  сльози  на  Україні
Мої  проливаються
Тільки  сльози.  Більш  нічого
Від  мене  Бог  ховається
Від  мене  Бог  ховається
А  я  не  шукаю
Хай  дивиться,  як  настраждається
Хлоп,  якого  має
Хлоп,  який  в  цій  шкурі
Не  знає  що  робити
Лиш  плакати  сльози  понурі
Або  себе  вбити.
Ходити  по  землі  рідній
Й  дивитися,  як  страдає
Страдає  моя  Україна
Без  слів  проводжає.
А  я  ходжу.  Що  ж  я  зроблю
Понурими  вечорами
Сміх  та  й  годі.  Зостається
Гнутись  під  москалями.
Україна,  рідна  матір,
Що  нас  породила
Що  ж  робити  нам  безславним
Чому  нас  не  побила.
Чому  залишила  мені
Такі  жахливі  і  соромні
Чому  залишила  ці  дні
Забравши  у  нас  усіх  волю.
Тяжко  дихати  в  ярмі
Вже  й  плакати  не  туга
Чи  настануть  десь  ті  дні
Щоб  кожен  був  другом.
Другом.  Яке  хороше  слово
Як  хороше  з  ним  тут  жити
Та  кожен  для  себе  молить  Бога
Та  це  для  слова  лиш  «Спасіте».
Для  кожного  Дніпро  тече
У  різні  сторони  ілюзій
Але  воно  у  нас  одне
Але  очі  у  всіх  заплющені.
Ми  станемо  разом  у  бій
Щоб  ворога  там  подолати
Ми  станемо,  хоч  ми  одні
Хоча,  по  правді,  навіщо  брехати.
Навіщо  брехати,  коли  знаємо
Ніхто  за  руки  не  візьметься
Ми  станемо  але  і  ми  ж  впадемо
Бо  так  в  Україні  серце  б’ється.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487228
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 21.03.2014


Не ймуть мені віри без гаманів

Не  ймуть  мені  віри  без  гаманів
Не  ймуть  мені  віри  без  гарних  очей
Не  ймуть  мені  віри,  бо  талан  мій
Тепер  ніхто  радувати  не  хоче
Навіть  дівочі,  карі  очі
Дивитись  у  цей  бік  стидають
Бо  я  сірома,  бідний  хлопець
Та  бідного  ніхто  і  не  кохає.
І  він  страдає,  кожен  страдає
Хто  має  таку  долю,  як  і  я
Хто  має  світ  й  не  має  Раю
Хто  має  долю  та  не  має  життя.
Такого,  щоб  не  повне  сміття
Такого,  щоб  люди  хоч  трохи  любили
Такого,  щоб  світ  за  дві  копійки  не  продав
А  знав,  що  ми  не  спіли
Щастя  хватить.  Ми  лиш  сіли
У  гурті  на  сирій  землі
Багато  таких,  що  біль  гасили
Сльозами  по  щоці  своїй.
Багато  таких,  що  на  землі  цій
Гребли  усе,  що  ми  спіймали
Бо  є  лиш  кучка  гарних  слів
Що  душу  всю  свою  продали.
Чорту  продали.  А  ті,  що  тримали
Ті,  що  навіки  її  берегли
Ті,  що  таланом  прикривались
І  є  ті  самі  бідаки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487037
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.03.2014


І поки шабля гостра в нас

І  поки  шабля  гостра  в  нас
Чи  поки  кров  тече  у  жилах
Ми  будемо  боротися,  поки  на  небесах
Бог  дивиться  на  честь  і  силу.
І  поки  ворог  не  впаде
Чи  поки  самі  на  лузі  не  зляжемо
Світ  буде  вільний,  поки  йдемо
За  Україну,  нашу  матір.
За  слово  вірне,  за  рідню,
За  всіх,  хто  потребує  допомоги
Будуть  гартуватися  в  бою
Рука  сильна  й  душа  Божа.
І  швидше  блискавки  летітимуть
Коні  наші  до  честі  й  слави
Неньку-Україну  гордитимуть
Ці  люди  сильнії  віками.
Панів  безчесних  у  болото
Тих,  що  знущалися  над  нами
Бо  ми  українці,  патріоти
Патріоти,  прославлені  степами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487035
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.03.2014


І, може й правда, зупинитись

І,  може  й  правда,  зупинитись
Мені  тут  треба
Щоб  захопитись
Запахом  вечірнього  неба.
А  потім  заплисти
І  взяти  шматок  папірця
І  написати,  що  болить  ще
У  когось  за  Вкраїну  душа.
І  написати,  що  болить
А  потім  порвати  папірця
Так  душа  моя  сліпить
Коли  відчує,  що  сльоза
Гірка,  солона,  але  чиста
Є  десь  поблизу,  біля  неї
І  молитву  сказати,  щоб  простила
Мати-ненька  любов’ю  своєю.
І  мовити  їй  голосно  з  відлунням
Відлунням  по  усій  Вкраїні
Що  є  ще  люди,  чесні  люди
На  твоєї  історії  сторінці.
І  будемо  боротися,  і  будемо  знати
Що  є  в  нашому  серці  натхнення
Є  в  нашому  серці  Україна  -  матір
І  є  в  наших  серцях  братства  насіння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486751
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 19.03.2014


Що мені недоля

Що  мені  недоля
Як  я  вільним  на  коні
Скачу  безмежним  полем
Вбиваючи  горе.
А    що  горе,  що  там  буде
Вільному  козаку
Бо  Україну  в  серці  любить
Поки  доля  не  згубить.
Що  мені  ті  страхи
Коли  є  збоку  друг
А  у  руках  є  шабля
Що  мене  славить.
Що  мені  невдачі
Я  б’юсь  за  Батьківщину
А  колись  й  заплаче
Нещастя  від  удачі.
Що  мені  ті  ночі
В  яких  лягаю  кров’ю
Коли  у  серці  дівочі
Яснії  очі.
Що  мені  вороги
Коли  я  ще  дихати  можу
Бо  всі  ми  вільні  козаки
Українські  слуги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486750
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.03.2014


Сухие тучи

Сухие  тучи
Сгущаются  надо  мною
Я  словно  призрак
Плыву  над  тобою.
Я  будто  капля  солёная
В  пресной  воде
Я  неуместно  и  жестоко
Рву  сердце  себе.
Я  сладкие  глаза
Вижу  перед  собой
Но  не  могу  я  понять
Истинную  цель  игры  судьбой.
Не  могу  также  поймать
Ветер  с  твоим  поцелуем
Вечер  идёт  на  закат
А  я  всё  верю  в  игру.
Как  же  мне  низко
Смотреть  в  твои  глаза  с  надеждой
И  как  же  сейчас  быстро
Судьба  забывает  всё  прежнее.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486494
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 18.03.2014


Я хочу, щоб скоріш в Дніпрі

Я  хочу,  щоб  скоріш  в  Дніпрі
Вже  потонули  москалі
Жиди,  поляки,  щоб  нечисті
Щоб  шиї  їх  скоріше  стисли
Правдиві  пальці  нашої  землі.
Щоб  справедливість  у  всіх  нас
Не  на  годину,  на  весь  час
Поставили  нерушиму  браму
У  Україні.  І  щоб  знали
Усі,  що  земля  ця  –  чиста  і  своя.
Я  хочу,  щоб  навіки  знали
Й  не  тільки  знали  –  щоб  тримали
Руки  для  чесних  доріг
Бо  ми  українці,  бо  цей  світ
На  наших  плечах  лежить  віками.
І  ми  гордитися  повинні
Що  на  цій  землі  росли.  Й  старинні
Козацькі  звичаї  ми  берегли
Бо  ми  –  патріоти,  що  тут  жили
Ми  чесні,  вірні,  православні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486493
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2014


Ох, якби то зараз

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486375
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.03.2014


Не шабля гостра

Не  шабля  гостра,
І  не  кулі
Не  голос  Божий
Глухо  почутий
Не  совість  уявна
Не  гарна  промова
Душу  править
На  сльози  в  слові.
А  тільки  прочитане
На  папірці
Гарне,  цілительне
Ждуть  слово  усі.
Гарно  римоване
І  серцем  скуте
Піднімає  мову  нашу
Вірш  забутий
Солдатів  до  бою
До  серця  кохану
Тільки  такою
Просить  ця  мана
Цими  віршами
І  смерть  відвернеться
Заслухається  з  нами
Сльозами  поллється
Заслухається  віршами
Гарного  поета
І  радість,  і  бажання
І  зроблять  краще  жити.
Заслухається  доля
Заслухається  слава
Відвернуть  вони  болі
Для  сльози  гарячої.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486374
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 17.03.2014


И снова дождь проливной

И  снова  дождь  проливной
Над  нашей  головой
Над  нами  бьёт  постоянно
И  снова  ветер  рвёт
Крыши  домов  и  озноб
Уже  на  людей  налетает.
И  жуткий  кашель  по  бокам
И  жуткий  холод  ногам
Теперь  уже  мы  получаем
Я,  словно,  окаменел
Я  выхожу  за  предел
Но  дрожу  и  страдаю.
А  ветер  всё  равно  не  стихает
Люди  все  убегают
По  домам,  курткой  накрывшись
Вода  всё  льёт  ледяная
А  я  в  тихий  сон  упадаю
От  холода,  тихо  з  Богом  простившись.
Мой  кашель  всё  тяжелее
А  тело  горячее
И  его  я  теряю
И  вдруг  это  всё  перестало
Моя  температура  спадает
Только  я  этого  уже  не  знаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486045
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 16.03.2014


Ми стали сірими для свого віддзеркалення

Ми  стали  сірими  для  свого  віддзеркалення
Ми  стали  чорними  для  власної  душі
Та  до  кінця  не  зрозуміли  ще,  чому  ж  ми  таки  страдаємо
Та  щоб  до  початку  повернутися  немає  вже  слідів.
Ми  вже  не  хочемо  дивитися  на  речі
Які  ж,  усе  таки,  згадують  минуле
Яке  то  падало,  то  зігрівалося  на  наших  плечах
Але  усе  ж  таки,  воно  нас  не  забуло.
Ми  хочемо  повірити,  що  ми  погані
Жорстокість  навіваємо  в  серцях
Та  крихта  каяття  завжди  спричинить  рану
Завжди  та  крихта  буде  у  думках.
Не  хочемо  і  знати  те,  що  збоку
Вважається  єдиною  нашою  надією
Єдиним  нашим  теплим  кроком
Та  ми  не  хочемо,  бо  вже  керуємося  силою.
Задуха  нам  настала.  Гаряче  і  млосно
Сни  сняться  тільки  кошмари
Від  переміни  каяття  і  злості
Та  й  навіть  днем  сіріють  мені  хмари.
Година  часу  пройде.  Як  нічого
Нічого  й  не  сталося.  Дивно  гадати
І  тільки  я  постійно  молю  Бога
Щоб  крихту  каяття  цю  не  відпускати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486043
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 16.03.2014


Я слишком плох для Рая

Я  слишком  плох  для  Рая
И  слишком  хорош  для  ада
И  куда  же  мне  –  не  знаю,
Но  воистину  ль  мне  это  знать  надо?
Упаду  я  вниз  с  закрытыми  глазами
Иль  поднимусь  к  вечному  покою
Моя  судьба  решалась  годами
Но  один  промах  поставит  другой  стороною.
Вечные  фигуры  разлетятся
Полностью  меняя  направление
Полностью  меняя  в  мире  краски
Чтобы  не  осталось  от  меня  здесь  даже  тени.
Я  слишком  уже  увязался
Чтобы  найти  время  для  лечения
Слишком,  но  я  собственной  дури  отдался
И  не  понял,  что  это  и  является  теми  же  тенями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485840
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 15.03.2014


Навіщо ж я свій сон перериваю?

Навіщо  ж    я  свій  сон  перериваю?
Навіщо?  Тепер  зістрибую  постійно
Кошмари  якісь  у  голові  літають
Після  того,  як  заплутався  у  думках  єдиних.
Чому  я  тебе  втримати  не  можу?
Чому  моє  серце  плавиться  на  морозі
Чому.  Мені  просто  попросити  тебе,  Боже,
Чи  просто  витерти  і  зрозуміти  свої  сльози?
Мій  світ  –  моя  власна  ціна
Ціна  мого  життя  й  таланту
Ціна,  яка  осушує  келихи  до  дна
Залишаючи  лиш  надію  і  слабкість.
Ніколи  польоти  власних  думок
Не  здавалися  ще  такими  пустими
Ніколи,  але  час  сплутався  із  сном
А  сон  сховався  за  вогнями  жаркими.
Затремтіли  мої  руки  від  цих  слів
Затремтіли  мої  сльози,  ті,  солоні,
Затремтів  і  я,  коли  згадав  всі  дні,
І  зрозумів,  яким  насправді  був  з  тобою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2014


А ми ж не знали

А  ми  ж  не  знали
Коли  взяли
Із  світу  книжку  свого  свавілля
Й  сторінки  розгорнулись
Ми  в  них  пірнули
В  душі  відчуваючи  несмілість.
Зринувши  вгору
Ми  в  ту  пору
Літали,  покинувши  думки
Хоча  й  такі  самі
Як  вдихи  ранні
Ми  осліпилися  із  власної  руки.
Яка  дарувала
Життя  й  не  знала
Хто  ж  його  тут  діставав
І  смішно  стало
Бо  ми  спали
Як  фонтан  того  божевілля  вирував.
Та  ми  насправді
Лиш  прикидались
Ми  самі  не  хотіли  розуміти
Така  історія
У  різні  сторони
Ховає  шлях  нормально  світити.
Рукою  тою
Ми  очі  свої
Сховали  від  сторонніх  облуд
Ми  самі  творимо
Горе  по  сторонам
А  потім  хочемо  змити  той  бруд.
А  ми  самі  ж  його  створили
Ми  самі  життя  розбили
І  кричимо,  що  це  не  так
Та  хто  ж  послухає
Того,  хто  заблудиться
Що  він  на  дереві  поставив  знак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2014


Старые теперь мысли мои

Старые  теперь  мысли  мои
Старые  и  грустные
Одно  и  то  же.  Жизнь  бежит
А  я  кручусь  путаницей.
Мне  жарко,  очень  жарко  стало
Теряю  постепенно  надежду
Я  хотел  остановить  солнца  закаты
Но  понял,  что  не  туда  я  лезу.
Мечтать  о  геройстве  средь  веков
Это  не  есть  надежды  истории
Это  есть  только  удел  юнцов,
Которые  по  сторонам  не  смотрят.
Мне  тесно,  тесно  в  этом  мире
Хотя,  будет  ли  легче  в  мире  ином
И  надо  ль  мне  быть  настолько  настырным
Чтобы  искать  суть,  почему  мне  не  повезло.
Мы  слепы  даже  с  открытыми  глазами
Только,  суть  блудит  здесь  не  та
Не  теми  она  блудит  вечерами
Чтобы  рассказывать  сказки  без  конца.
Зачем  судить  нам  победителя,
Когда  знаем  в  сердце  –  виноваты  мы  сами
Зачем?  Наверное,  потому,  что  не  видели
Истины,  скрывающейся  за  глазами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485693
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 14.03.2014


Ми падали

Ми  падали
Від  втоми  цієї
Бо  падаллю
Я  став  зі  сторінки  своєї.
Ми  думали
Хотіли  тут  торжествувати
Та  спіткнулися
Об  поріг,  коли  зайшли  в  палати.
Ми  бачили
Реальність,  та  вдавали  що  сліпі
Тільки  тлумачили
Сторінки  життя  на  прозорому  столі.
Нам  відкривались
Незримі  світу  таємниці
Але  продались
Вони,  забравши  наші  лиця.
В  руках  крутився
Найсильніший  ураган
Та  він  відбився
Страхом,  який  у  нас,  начебто,  і  не  бував.
Ми  падали
Ми  знали,  що  буде  внизу
Й  злякалися
Як  тільки  пізнали  в  страху  суть.
Як  тільки  відкрили
Ми  двері  до  пустого  дому
Ми  розбилися
І  стали  непотрібні  нікому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485501
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.03.2014


Одинокие звёзды

Одинокие  звёзды
На  небе  горят
Одинокие  слёзы
Из  твоих  глаз  летят.
Одинокий  свет
Меня  согревает
Когда  тебя  нет
Когда  я  одиноким  бываю.
Одинокая  ты
И  я  такой  самый
Когда  нет  в  сердце  любви
Или  в  любви  есть  раны.
Когда  на  самом  закате
Я  не  увижу  тебя  рядом
И  в  пустой  кровати
Меня  уже  не  порадуют
Единые  глаза
Которые  я  когда-то  любил
И  намочит  слеза
От  того,  что  не  простил.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485498
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.03.2014


Й у цьому славному Дніпрі

Й  у  цьому  славному  Дніпрі
Проллється  колись  кров  ворожа
Проллється  кров,  а  козаки
За  спасіння  помоляться  Богу.
Помоляться  Богу,  що  рятував
Душі  православні
Що  нам,  козакам,  він  давав
І  щастя,  й  долю,  й  козацьку  славу.
Але  крім  того,  дорогого
Що  у  руки  ці  дісталось
Він  подарував  нам  Україну
Гарну,  чисту,  вільну  державу.
І  славимо  її  віками
І  славимо  її  для  Бога
Бо  ми  козаки,  всі  козаки
Але  найбільше  ми  –  патріоти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485206
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.03.2014


Я чую тишину власних слів

Я  чую  тишину  власних  слів
Я  бачу  віддзеркалення  думок
Я  знаю,  що  кожна  секунда  в  моєму  дні
Закриє  з  отрутою  серце  на  замок.
Я  відчуваю  подих  чужого  тепла
Й  не  бачу  власного.  Чому?
Чому  ж  трясеться  з  холоду  рука
А  я,  немов  існую,  немов  якесь  табу.
Із  всіх  можливих  й  неможливих  ідей
Я  не  можу  вибрати  собі  єдину
Не  можу  вибрати  шлях  до  своїх  дверей
Не  можу,  бо  знаю  –  вистрілять  в  спину.
Я  чую  спів  із  далеку  сльозистий
Не  знаючи,  не  знаючи  сльози    в  собі
Я  тільки  чую  спів  цей,  чистий
Я  тільки  чую  дзенькіт  старих  слів.
Та  ще  й  і  сам  не  знаю  –  де  кінець?
Та  ще  й  і  сам  не  знаю  –  де  початок?
Але  слово  це  засіло  і  в  мені  пече
Бо  лиш  тепер  я  зрозумів  –  гріх  багато  знати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485205
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 12.03.2014


Не благородні ми, прості

Не  благородні  ми,  прості
Не  ніжні  ми,  лише  звичайні
Та  справжні  ми  тільки  в  житті
І  тільки  в  серці,  хоча  й  росли  в  стайні.
Пізнання  світу  в  нас  лежить
Глибоко,  хоч  люди  не  бачать
Та  життя  наді  мною  стоїть
Життя  стоїть,  поки  не  заплаче.
І  духом  лежачих  наді  мною  слів
Бо  вже,  крім  духу,  нічого  немає
Я  все  одно  живу,  хоч  і  не  в  собі
Я  все  одно  живу,  і  тепер  уже  в  Раю.
І  грубо,  й  холодно  колись  було
А  потім  стало  жарко  і  –  нічого
Зійшло,  вгорі  вже  сонце  по  мені  зійшло,
Залишивши  в  думках  тільки  тривогу.
Я  трясусь,  але  на  диво  спокійний,
Спокійно  дихання  переводжу
Я  буду  лежати,  але  буду  тримати  надію
І  буду  знати,  що  я  піду  до  Бога.
Без  квітів  (бо  тоді  на  них  грошей  не  мали)
Без  почестей  (бо  і  не  потрібні  вже  вони  мені)
Без  сліз  (за  мною  сльози  не  проливали),
Але  серце  я,  все  таки,  візьму  собі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485095
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.03.2014


Колись були з тобою

Колись,  колись  були  з  тобою
Ми  дітьми  маленькими.  Поза  стіною
До  всіх  ми  гралися,  сиділи
Колись  любились  ми,  любились
Але  то  було  колись.
І  степ  відкритий  цей,  широкий
Козацький  степ,  і  на  якому
Ми  бігали  тут  колоски  рвати
А  часом  й  тікали,  щоб  не  била  мати
Та  тепер  він  бур’янами  заріс.
Співоче  слово,  гарна  пісня
Лунали  й  лилась  тут  річка  чиста
Та  інша  ти  і  інший  я
Бо  ми  не  діти,  бо  життя
Змінило  нас  до  всіх  низин.
Одною  хвилиною  страждання
В  нас  спільне  туркало  бажання
В  нас  спільна  ціль  була  ось  тут
Та  пізнали  ми  тільки  облуд
І  сумнівів  у  самих  собі.
Нас  кинуло  сум’яття  долі
І  ми  розпалися  з  тобою
На  дві  частини.  Вже  не  разом
Ми  опинилися  поза  вікном
Та  цей  раз  поодинці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485094
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.03.2014


Тим, що билися

Без  почестей
І  навіть  без  медалей
Хлопців,  тих  що  билися  хлопців
В  землю  закопали.
А  вони  ж  боролись
Робили  кулі  із  землі
Та  лиш  в  гарячій  крові
Потонули  в  кінці.
Вони  ж  страждали
За  Батьківщину
Вони  упали
Без  єдиного  спомину.
Лиш  батьки  і  Бог
Їх  імена  будуть  знати
А  батьківщина  не  зможе
Навіть  згадати.
Світлої  пам’яті
В  наших  серцях
Тим  хто  не  повернеться
Хто  навіки  пропав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484806
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.03.2014


Я не прошу пробачення

Я  не  прошу  пробачення
І  не  прошу  надії
Бо  по  очам  твоїм  бачу  вже
Те,  що  серце  закриє
В  очах  світло  карих
Я  темні  кроки  стрічаю
Я  не  можу,  я  марю
Я  пропадаю.
Я  зробив  так  помилку
Необережно,  але  надовго
І  світ  в  моєму  стилі
Вже  бачить  лиш  болі.
Ідеї  й  нагороди
Колись  наді  мною  кружляли
Та  я  зрозумів,  що  не  можу
Ступить  в  свої  далі.
Мій  світ  ледь  тримається
Мій  час  по  секундах
Поступово  згинається
І  я  вже  відсутній.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2014


Але, ми не зупинимося

Але,  ми  не  зупинимося
В  боях
Хоч  кожну  годину
Відчуваючи  крах
Змахуючи  кожну  каплю  крові
На  собі
Наполовину  тонучи
В  багні
Наполовину  шматуючи
Своє  тіло
Ми  не  почуємо
Криків  осілих.
Ми  будемо  йти
Вперед
По  болоті,  лиш  свої
Піднімемо  автомати  вверх
Кожна  крапля  свинцю
Що  буде  сочитися  мимо
Не  перешкодить  бійцю
Бути  патріотичною  людиною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484578
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 09.03.2014


Но вы не слышали там ничего

Но  вы  не  слышали  там  ничего
И  вы  не  знали,  каково
В  секунде,  в  которой  я  хотел  спасти
Я  потерял.  Я  потерял  жизнь  в  забытьи.
И  когда  стекала  кровь  по  струнам
Когда  воссоединились  стоны  в  звуке
Я,  как  ни  странно,  растерялся
Но  стоны  твердят  –  я  жив  остался.
Просто  от  времени  отнять
Несколько  секунд,  чтобы  сказать
Чтобы  спросить  о  чём-то  на  ухо
Но  это  не  возможно.  Нет  здесь  звуков.
И  ты  не  слышишь.  Далеко
Иль  очень  близко  в  течи  годов
Тошнит  от  пространства.  Мне  здесь  странно
Игра  прячет  суть  в  карманы.
Неловко,  невозможно,  нелегко
Мне  ужасно.  Очень  глубоко
Или  не  хочется  сказать
Потерялись,  без  хода  назад.
И  я  не  знаю,  нужна  ли  помощь
Ведь  я  только  просекаюся  ознобом
Нужны  ли  эти  пустые  слова
От  которых  только  болит  голова
И  тихий  час  уже  не  в  моде
Когда  стоят  над  тобою
И  устало  светят  фонари
Ведь  здесь  свет  не  гаснет,  только  горит.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484576
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.03.2014


Ведь настоящей истины

Ведь  настоящей  истины
Я  ещё  не  знаю
Но  на  бумаге  записано
То,  что  постепенно  теряю.
На  бумаге  записано
Имя  твоё  с  любовью
И  я  в  суете  числюсь
От  путаницы  с  тобою.
Одиночество  нагнетается
Красным  закатом
Я  стараюсь,  постепенно  стараюсь
Но  не  знаю,  ль  этого  хватит.
Невозможно  то,  что  неузнанно
Страшно  то,  к  чему  годами  стремишься
Чтобы  увидеть,  что  будет  далее
Узнаешь  ты  это  или  простишься?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484359
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.03.2014


Пізнавши страх

Пізнавши  страх
Пізнавши  муки
Пізнавши  голод  і  розлуку
Я  все  ж  стою  на  цих  ногах.
Надія  потроху
Все  щезає
Без  правди,  її  просто  немає
Без  правди  і  смілого  кроку.
Я  втратив  віру
Згубив  цвіт
Але  серце  у  мені  не  спить
Черкаючи  потроху  ідею.
Та  я  змінився
Хоч  далеко.  Не  с  тобою
Не  страхом  змінився,  а  сльозою
Та  спізнився.
Бо  втрачений  слід
Думки  погаслі
Та  я  змінився.  Але  час  мій
Подумав,  що  цей  шлях  вже  спить.
Нікого  збоку
Лиш  дане  слово
Оберігати  ворога  тобою
Нікого  у  моєму  кроці.
Дві  правди  в  серці
Думка  й  очі
Сни  і  ночі,
В  яких  я  сліпо  був  тобою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2014


Чи ми тоді ще разом були

Чи  ми  тоді  ще  разом  були,
Чи  ми  тоді  до  шляху  йшли,
Чи  ми  були,  чи  ми  забули,
Роки,  що  світло  в  серці  берегли?
Чи  ми  шукали  шлях  до  себе
До  свої  істини  одної
Та  зрозуміли,  що  не  треба
Наводити  на  шлях  героїв.
І  скільки  часу,  скільки  старань
Були  утрачені  так  марно
Скільки  понівечено  нам  обіцянь
І  скільки  бушувало  сварок.
Чи  ми  це  знали?  Може  й  ні?
Хоча  і  сумнів  був  на  шляху,
На  шляху  чи  на  самому  дні
Зазнали  ми  у  цьому  краху.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2014


Горить троянда червоними пелюстками

Горить  троянда  червоними  пелюстками
Немов  ніжний  поцілунок  коханої
Горить  серце  днями  й  ночами
А  чому  –  відповіді  досі  не  знаю  я.
Полюбити  можна  за  поглядом,  можна  за  часом
Але  ти  не  пірнай  у  ці  переконання
Ти  покорила  мене  і  словом,  і  дотиком  й  запахом
І  крутиться  у  мені  це  кохання.
Засвітить  місяць  сонячним  світлом
Бо  сонце  буде  всередині  душі  моєї
А  я  з  радістю  хочу  тихо  пройтися
Подихати  свіжістю  цією.
Любов  –  це  неподільна  та  прекрасна  частина
Двох  людей,  двох  джерел,  однієї  долі
І  дочекаюсь  ще  я,  коли  настане  хвилина
Поєднання  двох  спільних  просторів.
Забуті  бутони  наших  сердець
Розцвітуть  духмяною  красою
А  я  візьму  й  лунко  пройдусь  навпростець
І  ще  раз  побачусь  з  тобою.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2014


Я хочу тримати руку твою

Я  хочу  тримати  руку  твою
А  поглядом  створювати  небеса
Забути  той  час,  в  якому  пливу
І  який  не  повернеться  назад.
Я  поглядаю  на  тишину
Яка  з’єднала  погляди  найміцнішим  путом    
Бо  я  кохаю  лиш  тебе  одну
Мою  небом  надіслану  подругу.
Від  дотику  руки  я  спалахну
І  порину  до  твоїх  тенет
Бо  я  люблю  тебе,  дуже  люблю
Солодку  зорю  усіх  небес.
Ніжність  і  божественність  цих  очей
Долоні  дотик  із  небосхилів
І  губ  поцілунок  твій  простий
Це  мрії  реальні,  що  можуть  здійснитись.
Яка  ж  незвичайна  річ  це  кохання
Бо  спішить  і  не  має  зупину
Але  все  ж  коронують  тут  наші  бажання
Я  хочу  тримати  руку  твою  без  упину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2014


Я сижу среди маков

Я  сижу  среди  маков
И  крапает  слеза
Которая  горит  жизнью
Отвергнутой  назад
Лесная  дорожка
Стелиться  передо  мною
А  я  лишь  немножко
Играю  собою.
И  снова  запрет
И  снова  собственный  стон
Но  я  хочу  его  забыть
Среди  видений  и  снов.
Сорву  один  цветочек
И  в  него  слезу  опущу
Потому-что  я  призрак  среди  ночи
А  днём  с  тенью  кричу…
Груз  мой  становиться
Стеною  немой
А  болезнь  вечная
Спаивает    темнотой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475844
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 29.01.2014


Воздух пьянеет

Воздух  пьянеет
Плывут  берега
Солнце  не  греет
Пропала  радости  дуга…
Свет  мой  погас
Земля  не  играет
Лишь  держит  на  себе  нас
Но  ничего  не  знает.
Стон  горький  судьбы
За  собой  луну  тянет
А  где  мне  тогда  быть
Если  мир  отвергает
Огнём  я  возрождён
А  водою  потерян
Свинцом  воспламенён
И  его  свистом  немереным.
Родина  моя
Ты  есть  жизнью  навеки
Лишь  тобой  дышу  я
Не  только  до  смерти.
Мины,  пули  и  гранаты
Не  страшны  ничем  вы  мне
Я  буду  стрелять,  я  буду  драться
Жить  для  родины  в  огне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475842
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 29.01.2014


Я струшував порох з долі

Я  струшував  порох  з  долі
Яка  залишилася  в  далечині
Яка  залишилася  не  при  мені
Хоча  й  тепер  це  не  грає  ніякої  ролі.
Майбутнє  ще  не  відомо
Але  минуле  я  вже  закопав
Хоча  й  суті  його  не  знав
І  лиш  бажав  повернутися  додому
Назад  до  душі  своїх  віків
До  ідеї  й  краси  бажань,
Для  яких  стільки  приложив  старань
Але  отримати  їх  не  зумів,
Я  додам  сяйво  небес
Я  додам  сяйво  степів
Щоб  отримати  те  що  хотів
І  розв’язати  лабіринти  чудес.
І  все  ж  таки  світ  покорив  мене
Гордістю  своєї  крові
Що  гаряче  тече  в  мені
І  швидко  протікаючи  серце  пече.
Рух  свободи  єдиний
У  наших  просторах  думок
І  я  зрозумію  свій  майбутній  крок
Розв’язавши  минулу  суть  людини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475575
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.01.2014


Посторонние сказки

Посторонние  сказки
Посторонние  мечты
И  я  стал,  как  оказалось
Жертвой  посторонней  любви.
Посторонние  мысли
Посторонняя  жизнь
Мы  вконец  потерялись
Здесь  посторонние  мы.
Я  пропуск  заполнять  не  буду
И  причину  говорить  не  хочу
Я  знаю,  что  в  этом  случае
Я  тише  точки  стою.
Ты  и  я  словно  в  панике
Существуем  здесь
И  наверняка  откажемся
От  того,  что  у  нас  есть.
Посторонние,  как  оказалось
Есть  только  мы  вдвоём
Ведь  сердце  внутри  терзается
Но  мысли  у  нас  не  о  нём.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475574
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 28.01.2014


І не залишивши слідів

І  не  залишивши  слідів
І  не  покинувши  надії
Пішла,  забувши  Рай  тих  днів
Які  позаду  колосились.
Пішла,  а  я  й  не  знаю  куди
Де  тебе  мені  шукати
Бо  сніг  пішов  й  твої  сліди
Потроху  стали  забуватись.
І  час,  той  час  минулий
Мені  тепер  вже  лиш  ятрить
А  ти  забула,  це  забула
Тепер  не  згадуєш  цю  мить.
А  світ  однаковий,  німий
А  може  такий  лиш  я  у  світі
Та  слово  ніяк  не  полетить
Що  не  роби  –  серце  розбите.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2014