April lady

Сторінки (1/4):  « 1»

Пісня

Лунала  пісня  невагома,
Легке  звучання  відчулось  мені.
Почулися  ноти  до  болі  знайомі,
Мелодія  з  дитинства  відома  мені.

Обшарпані  стіни,німе  це  вікно.
Нічого  не  вабить,мені  все  одно.
Так  хочеться  співу,так  хочеться  руху.
Так  хочеться  йти  не  переводячи  духу.

Бігти  за  поглядом,за  голосом  вільним.
Таким  незвичайним,таким  мимовільним.
За  голосом  вітру,колосу,ниви,
За  річкою,небом,крилатим  вітрилом.

За  силою  вищою,ніжною,дивною,
Такою  незнаною,такою  нестримною.

Той  спів  не  затихне,не  замовчить,
Мене  не  покине  –  його  не  спинить.
Зі  мною  за  хмари  біжить  дивний  дзін,
Зі  мною  у  світі  блукатиме  він.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2014


«Все у житті буває вперше»

Не  все  дається  з  легкістю,
Не  все  пливе  у  руки,
Не  всі  мають  впевненість,
Не  всі  дають  поруки.

Усе  буває  вперше,
Ніхто  не  обмине
До  того  як  умерши,
Життя  промайне.

Все  буде  в  перший  раз.
І  райдуги,і  ди́ва.
І  зорі,місяць  й  ніч  така  вродлива.
І  сонця  промінь,золото  прикрас.

І  сум,і  сльози,і  страждання,
Поразки  й  гіркота  розчарувань.
І  мстива  заздрість,і  перше  кохання
І  мрії,і  радості  й  ночі  зітхань.

Кожен  це  відчує,
Кожен  це  побачить.
Все  в  житті  минеться  –
Серце  хай  не  плачить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2014


Воспоминания

Воспоминания  наши  как  волки
Рыская  в  памяти  переулках,
По  ночам  нажимая  на  сердца  иголки,
Проискивая  в  голове,в  забытых  давно  закаулках.


Дергая  за  струны  души,
Словно  людей  ищут  в  глуши,
Нашептывают  нам  на  уши  воспоминания,
Они  как  пауки  забираются  в  подсознание.


Нити  сущности  обрывая,
Рвут  не  зная,ни  конца,на  края.
На  наших  нервах  играя,
Утром  бесследно  улетая.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456238
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.10.2013


***

До  сонця  палкого  прямує
Той  жайвір,що  не  хоче  його  обминуть.
З  обпечиними,  наче  вуглі  крилами,
Не  знає  куди  приведе  його    путь.

Разом  з  надіями  впевнено  уверх  летів,
І  зупинятись  не  хотів.
Чим  вище  злітав,тим  сонце  отруйне
з'їдає  надійні  опори  світів  .


Чим  вище  летиш  ти  угору
Здіймаючи  пари  усі,
Безсило  шукаєш  опору,
Щоб  не  втрачати  осі.

Обережно,неспішно,непевно
Плануючи  в  хмарах  глухих.
Повільно,але  безупинно
Летить  до  зірок  нових.


Як  перший  політ  невдалий,
Що  швидко  лишив  його  крил,
Залишив  лиш  небо  яскраве
У  згадку  про  досвід  гіркий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2013