Лія Ладижинська

Сторінки (1/42):  « 1»

І буде день тридцяте лютого…

І  буде  день,  тридцяте  лютого,
Лиш  раз  в  житті,  то  ж  варто  не  проспати,
В  ту  днину  пасмурну  я  поверну  тебе,
Зруйную  часу  металеві  грати.

Зітруться  зайві  знаки  розділові,
Що  обірвали  нашу  story  незавершену,
Тепер  ніхто  не  спинить  на  півслові-
Втомилися  від  безперервних  екшенів.

Цю  гіркоту  в  очах,  полином  зрошену,
Розвію,  висушу,  бо  вже  я  знаю  ціну
Тієї  пристасті,  що  у  серця  іде,  й  непрошена,
По  собі  залишає  там  руїни...

Та  ми  з  тобою  є  дотичними,  суміжними
Одного  почуття,  що  не  вмирає,
Тож  все  відновиться,  буває  щастя  й  пізнім,
Давай  на  нього  просто  почекаєм.

Бо  буде  день,  повір,  тридцяте  лютого,
Ця  дата  призупинить  циферблати,
Я  поверну,  ти  чуєш,  поверну  тебе,
Щоб́  більше  вже  ніколи  не  втрачати!́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2020


Задоволена?

Задоволена?

Безпросвітна  ніч  і  виє  вітер,
І  на  плечі  сипить  дрижаки,
Заховай  усіх  -  ти  ж  всюди  лідер,
Долями  керуєш  залюбки.

Задоволена?

Підкорювала  вежі,
Змішувала  карти  й  імена,
Їх  штовхала  в  полум'я  пожежі,
Й  залишилася  у  німоті  одна.

Задоволена?

Все  зводила  рахунки,
Докази  збирала,  і  серця,
Руйнувала  і  почуття,  й  стосунки,
Не  знаючи  ні  міри,  ні  кінця.

Задоволена?

Усе  ж  було,  як  треба,
Як  планувалось  для  усіх  невдах,
Чому  ж  з  тобою  сталася  халепа
Й  усе  обличчя  у  гірких  сльозах?

Нема  кого  винити  й  нарікати,
І  досить  гратися  в  просту  знедолену,
Неси  свій  хрест  -  не  варто  ще  чекати,
Все  сталось,  як  хотіла,    ЗАДОВОЛЕНА?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834950
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2019


Не відпускаю…

Мене  в  твоїх  думках  багато  -  це  дратує,
Хоч  вирізаєш  мене  з  пам'яті  щоразу,
Шматками  собі  серце  ампутуєш,
А  я  пускаю  в  душу  метастази.

Ти  драматично  рвеш  усі  світлини,
Та  це  із  ран  твоїх  не  змиє  солі,
Від  того  розриває  на  клітини
І  ти  втопаєш  вкотре  в  алкоголі.

Ти  слідував  всім  правилам  простим,  
І  захаращував  кохання  сірим  мулом,  
Вважав,  що  не  дошкулити  нічим,  
Тим,  хто  вже  забув  своє  минуле.

То  що  ж  не  так?  Чому  в  системі  збій?
Не  розумієш  ти,  де  ж  ті  ключі  від  раю,
А  справа  в  тому,  що  ти  мій,  ти  тільки  мій,
І  я  тебе,  пробач,  не  відпускаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2018


Як було б круто…

А  знаєте,  як  було  б  круто
Полишити  усі  звинувачення
Й  мати  змогу  те  повернути,
Що  по  дурості  було  втрачено.
Знову  марити  власним  випускним,
Універом  -  все  як  годиться,
Про  диплом  червоний  і  вже  за  ним
Про  роботу  цікаву  в  столиці.
Про  зізнання  в  коханні  тихе,
Несміливі  обійми  до  щему
І  найперший  цілунок  під  снігом,
Раннім  зовсім,  можливо,  жовтневим.
Пробудити  почуття  незнайоме,
Що  так  міцно  спало  у  серці,
І  до  краплі  розчинитись  у  ньому,
І  дивитися  крізь  рожеві  скельця
На  увесь  цей  світ,  і  чекати
На  власну  весільну  казку,
Й  знов  навчитися  довіряти,
І  самій  не  носити  маски.
Стати  іншою,  не  такою,
Яка  вийшла,  як  так  зробити?
Як  себе  із  ножем  за  спиною
Самостійно  і  швидко  зцілити?!..
Уявіть,  як  було  б  круто
Полишити  усі  звинувачення...
Дуже  шкода,  що  не  повернути,  
Що  по  дурості  було  втрачено!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807081
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.09.2018


Вихідний…

Потяг  пульсував  вже  півдоби,
Втомлено  сопіли  пасажири,
Хтось  читав  роман,  а  хтось  сатиру,
Глумився  час  з  вагонної  юрби.

Хтось  колотив  у  склянці  чаю  вирву,
Хтось  відсипався,  доки  у  дорозі,
А  за  вікном  із  нами  брела  осінь,
Мости  латала  крізь  незримі  прірви.

Сочився  дощ,  ліниво  стукав  в  шиби,
Дорога  чухала,  як  ребра,  худі  шпали,
І  день  снував  із  усіма  помалу,
Все  сподівався  десь  знайти  колибу.

В  життєвій  метушні  нині  простій,
Бо  ми  його  придбали  із  квитками,
І  як  гурмани  невеличкими  ковтками,
Смакуємо  -  сьогодні  вихідний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757166
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2017


Дистильоване повітря втомленої осені…

Дистильоване  повітря  втомленої  осені,
Крізь  ватні  закуйовджені  прошарки  хмар,
У  жовтня  нині  бал  і  ми  запрошені,
От  тільки  супровід  для  нас  із  різних  пар.

Чи  ти  прийдеш?  Все  не  засну,  а  згадую
Останню  зустріч  доленосного  покрою,
Де  нас  поділено  було  моєю  зрадою,
Поставлено  було  крапки  сльозою.

І  сотні  вже  далеких  перспектив,
Тоді,  ще  ледь  трималися  за  павутини  літа,
На  них  ми  мовчки  креслили  хрести,
І  сподівалися,  чим  швидше  розлюбити.

Кохання  згасло  на  одній  із  прощ,
Ми  їх  щодня  долали  у  турботах,
Та  зараз  маєм  шанс,  під  цей  жовтневий  дощ
Теплом  залити  всі  в  душі  пустоти.

Та  чи  можливо,  щоб  до  щастя-  крок?
Й  чи  зможемо?  У  відповідь  лиш  тиша
Й  туман  задушливий  чи  дим  від  цигарок  -
Похилю  голову  -  для  тебе  все  складніше.

Чи  стане  сил  разом  піти  за  Рубікон?
І  чи  можливо  в  житті  дійсно  "розкохати"?
Жовтневі  арії  із  серцем  в  унісон,
Про  те,що  я  не  хочу  відпускати.

На  всіх  граблях  вже  відстояла,  тож  пробач,
Прийди,  ти  чуєш,  знаю,  завинила!..
Прийшов  із  іншою  й,як  хочеш,  так  тлумач,
Чи  ти  рубаєш  чи  даруєш  крила?..

Сама  здогадуюсь,  як  тільки  бачу  очі,
Мабуть,  кохання  -  не  пусті  легенди,
Ти  хоч  й  ображений  та  серце  так  стукоче,
Що  наша  казка  буде  з  happy  end-ом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2017


До кінцевої на трамваї…

До  кінцевої  на  трамваї  –  
Осінь  здатна  на  сентименти,
Не  піддайся  їй,  бо  зламає,
Крок  за  кроком  зітре  аргументи.

А  майбутнього  з  нею  немає  -
Лиш  минуле  дублює  у  кольорі,
Вже  ясніє  над  небокраєм,
А  ми  досі  полюєм  за  зорями.

Скільки  часу  минуло  –  не  знаю,  
Холод  ночі  розбудить  інстинкти,
Ми  по  чорному  білим  латаєм
І  блукаємо  лабіринтами.

Покалічені  душі  від  зграї
Вже  відбилися,  глянь,  на  милицях,
Дрібні  краплі  складних  мозаїк
На  віконниці  загубилися.

До  кінцевої  на  трамваї…
Пошукаємо  винних  у  зливі?
Геть  ілюзії,  хай  сконають,
Поодинці  будемо  щасливими.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2015


Краплі по оголеному тілу…

Краплі  по  оголеному  тілу,
Їм  не  змити  всі  мої  кліше.
Я  тебе  так  звабити  хотіла,
В  результаті  закохалася  лише.

Впала  в  яму,що  сама  копала
В  тепер  змиваю  з  себе  бруд
Пристасті,агонії  і  шалу,
Над  собою  чиню  самосуд.

Упереджено  вважала,що  скорила,
Бумерангом  зваба,ніби  хміль,
Теплі  краплі  заливають  тіло
І  не  змивають  й  сотні  божевіль.

Краще  б  пустка  врешті-решт  здолала,
Не  лишила  б  почуттям  і  шансу,
Вода  потоками,  як  титри  до  фіналу
Історії,що  складена  з  романсів.

Я  потопаю  -  за  гріхи  розплата,
Лиш  кілька  слів  як  висновок  з  безсонь:
Не  грай  з  коханням  -  перетвориться  у  ката
І  спопелить,  бо  гірше  за  вогонь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2015


Таке якесь (втомою надумане)

Безперебійний  рух,  життя  -  транзит,
У  ньому  істини  для  нас  пропащі,
Черговий  в  совісті  хапаємо  кредит  
І  сподіваємось:  все  зміниться  на  краще.

Не  цінимо,  не  бачим  основне,
Засліплені  хто  чим,  рубаєм  дрова
Й  відмовки  потім  –  то  не  головне,
Бо  вчинки  –  все,  а  от  слова  –  нічого.

Зриваєм  зливи  із-під  довгих  вій,
Коханням  маримо,  аби  душа  горіла,
Не  бачимо  шляхів,  а  шлях  простий  –  
Любити  душу,  а  не  доступне  тіло.

Знеможені,  тікаємо  від  всіх,
Й  радіємо,  якщо  вдалася  втеча,
І  позбавляємо  самі  себе  утіх,
Що  їх  би  дав  сімейний,  тихий  вечір.

Ми  топим  смуток  в  келихах  ви́на,  
Перетворились  просто  в  біом́асу,
А  помилка,  вона  на  всіх  одна:
Вважаємо,  що  маєм  вдосталь  часу.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2014


До тебе у віршах на "ти"…

До  тебе  у  віршах  на  "ти"  -  рефлекс,
Бо  спогади  болять  -  моє  безсилля,
Вже  півдесятка  літ  з  тобою  "екс",
Але  кохання  досі  як  похмілля.

Труять  свідомість  тіні  з  моїх  шаф,
Безчасся  поглинає  мої  ночі,
Скелети  на  поверхні  -  хто  ховав
Тепер  нехай  розкаже  про  свій  злочин.

Бо  сотні  незавершених  розмов
Лишились  в  зародку,завмерли,пам'ятаєш?
На  них  ніхто  не  зважив,ти  пішов,
А  я  із  них  усе  рядки  складаю.

Закам'яніли  часточки  тепла,
Що,милосердний,кинув  ти  жебрачці,
Я  своє  серце  ними  обпекла
І  півдесятка  літ  тепер  в  гарячці.

Думки  про  тебе  -  у  смітник,  у  тлін,
Від  того  жару  тру  нервово  скроні,
В  кімнаті  два  на  два,в  оправі  стін,
Я  у  архівах  пам'яті  в  полоні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2014


Шипшиновий ужинок

Дрібного  листя  жовтого  півряд,
Колючі  пагони,  що  ранять  без  причини  –  
Це  все,  що  залишилось  від  троянд…
Шипшинові  плоди…Тримай  ужинок!

Вони  гіркі,  бо  бракне  вже  тепла,
Душа  холола  з  ними  теж  помалу,
Але  кохання,  все  ж  азартна  гра
І  я  у  неї  ще  б  не  раз  зіграла.

Адреналін  у  кров…Це  жарт  з  вогнем
Та  я  не  рватиму  із  коренем  шипшину
І  хід  не  пішаком    -  гнідим  конем,
Тепер,  можливо,  втрапиш  в  павутину.

Її  плела  не  рік,  не  два,  не  три,
Розарій  дичавів  і  я  із  ними,
Холодний  розрахунок  для  мети:
Зіграла  ставка  між  людьми  чужими.

Ужинок  твій…  Чого  стоїш?  Тримай!
Таких  ще  не  отримував  дарунків?
Твоїми  почуттями  твій  врожай,
Сам  заслужив  свій  результат  стосунків...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2014


Весняні дощі….

Парасолями  кольоровими  у  зашторене  небо,
Контроль  втрачений,  місто  спить  уже  і  нехай,
Ти  ще  ближче  будь,  тебе  бачити  –  це  потреба,
А  у  відповідь  чую  лиш:  «Пізно  вже,  то  ж  бувай».

Перехожими  випадковими  вітер  бавиться,
З  рук  висмикує  від  яскравих  сфер  повідки,
Тобі  –  байдуже,  мені  –  боляче,  всі  цікавляться,
Весняні  дощі  розбазікають  всім  плітки.

Тротуарами  незнайомими  злива  котиться,
І  мідянками,  миті  колії  повзуть  вдаль,
Визнаю  усе,  як  бажаєш  ти,  хоч  й  не  хочеться,
Поміж  нами  злива  креслить  вже  вертикаль.

Мемуарами  паперовими  в  час  агонії,
Я  на  себе  накличу  нашестя  безглуздих  сліз.
Весняні  дощі  –  це  відродження  чи  іронія?
Та  скоріш  за  все,  це  -  з  майбутнього  мій  ескіз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014


Зорі від Swarovski, вишукана ніч…

Зорі  від  Swarovski,  вишукана  ніч,
Сукня  від  Dior,  з  викотом  на  спині,
Коляться  щетиною  сотні  протиріч,
Ми  давно  застрягли  в  їхній  павутині.

Вороття  немає,  тисни  на  курок,
Поки  світлофор  ще  світиться  зеленим,
Вибивай  вже  страйки  із  моїх  думок
І  відверті  спогади  забери  у  мене.

 Докази  зітри  всі  й  фото  не  лишай,
Я  розставлю  знову  почуття  як  кеглі,
Не  затягуй  більше,  впевнено  збивай,
Ти  тут  головний,  інші    всі  –  підлеглі.

Вишукана  ніч…Сукня  від  Dior,
Та  і  що  від  того?  Коли  я  самотня.
Бренди  –  маячня,  стосунки  –  бутафор,
І  кохання  зникло,  зникло  у  безодню…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2014


Весняний антураж

Вже  за  вікном  новітній  антураж,
Весна  прокинулась  руденьким  кошенятком,
На  світ  накинула  із  рясту  трикотаж
І  сонечка  хлюпнула  із  горнятка.

Обнові  тішиться  земля  і  до  люстерка,
До  плеса  річки  поспішає  із  птахами,
Смакують  бджоли  квіти,  як  цукерки,
І  вітер  небо  натирає  рушниками.

Вапном  дерева  пудрять  свої  носики,
Бруньки  вплітають  у  рідке  волосся
І  по  бруківці  дощ  ногами  босими
Біжить  усміхнений  і  все  про  щось  голосить.

Весна  іскриться,  сповнена  теплом,
Із  кошика  всім  дістає  дарунки,
З  відродженням  вітає  і  добром
Й  бажає  щастя  вищого  ґатунку!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484535
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.03.2014


Благання….

-Мамо,  я  прошу,  не  плач,  не  треба,
Тату,  досить,  я  молю,  лиш  перестань!
Майже  кожен  день  одна  халепа  -  
Місиво  із  бійок  і  знущань.

Я  вам  принесу  добро  у  жменьках,
Лиш  скажіть,  куди  мені  іти,
Байдуже,  що  я  іще  маленька,
Все  ж  зумію  сонце  зберегти.

Принесу  його  до  нас  в  кімнату
І  воно  засяє,  чарівне,
Й  від  тепла  добрішим  стане  тато,
І  від  синців  у  неньки  біль  мине…

Та  знову  сварка,  гірше  вістря  леза,
Слізьми  вкотре  змиваємо  провину
Зараз  сонце  принесу…    І  під  колеса
Втрапило  дівча  й  нема  дитини…
***
Чомусь  ми  забуваємо  одне,
Життя  ж  за  це  нам  теше  гостряки,
Допоки  кожен  істину  збагне:
Втрачаєм  цінне,  а  рахуєм  мідяки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2014


8 березнева метушня) ) )

Квіткові  ріки  і  букетів    океани,
Слова  в  листівках,  смс-ки  й  побажання
Матусям,  подругам,  колегам  і  коханим,
Подяки,  компліменти  і  зізнання.

Суцільна  метушня  у  магазинах,
У  подарунки  посуд  й  шоколад,
Шикарні  тости  топимо  в  рідинах,
А  після  слухаєм  шансони  серенад.

Чоловіки  уважні  як  ніколи,
Салати  ріжуть  рухами  тремтячими,
Ну  потерпіть  вже,  втомою  замучені,
Ми  Вам  у  інші  дні  за  все  віддячимо!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2014


Запрошення на чай (із банального)

Прірва  відстанню  в  кілька  фраз,
Терпкий  погляд  на  шмаття  крає,
Намистини  гірких  образ  
Воском  плавляться  і  зникають.

Вся  гостинність  моя  і  чай,
Й  очі  в  очі  –  для  нас  як  доза,
Догорає  тонка  свіча
І  байдужість  –  лише  віскоза:

Синтетична,  несправжня.  Хай
Обриваються  телефони,
Вимкни  просто  і  не  зважай,
Абоненти  втекли  із  зони...

Аж  до  ранку  не  вщухне  сказ,
Нас  для  інших  уже  немає
І  залежить  тепер  від  нас,
Чим  завершиться  чай  без  чаю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484180
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2014


**** навіяне відлигою….

Заходь,  зрадлива  весно,  в  двері,
Ламай  льоди  міцних  імперій,
Стирай  зізнання  на  папері,
Усе  бери…

Тебе  чекаєм  –  без  діяння…
Ми  не  врятуємо  кохання,
Підняті  білі  в  пориваннях
Прапори…

Який  сенс  з  лементу  і  крику?
Сварки  -  не  вихід  і  не  ліки,
Ми  два  Титаніки-каліки
Йдемо  на  дно…

Нас  понівечила  відлига,
Ми  екстрасенси  чи  індиго?
Для  нас  самих  це  ще  інтрига,
Як  у  кіно…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2014


Дозволь слабкою стати…

Дозволь  слабкою  стати,  хоч  на  день,
Я  так  втомилася  від  гуркоту  фанфарів,
Щомиті  цілитися  влучно  у  мішень
І  вислуховувати  про  жіночі  чари.

Дозволь  слабкою  я  побуду,  хоча  б  раз
Емансипація  подолана,  ми  квити,
Тепер  хотілося  б  без  хитрощів  й  прикрас
Тебе  єством,  а  не  ролями  підкорити.

Ролі  –  це  гра…  А  усередині,  десь  там,
Гримерка  для  актриси-практикантки  –  
Єдине  місце,  де  усім  жінкам
Дозволено  виходити  за  рамки.

І  пити  сум  вже  вистиглий  з  горнят,
Зітхати  важко  і  скидати  брили
Соляні,  з  ран.  І  залишити  дублікат
У  пам’яті  того,  кого  любили…

Дозволь  нарешті  я  відкриюся  тобі,
І  не  дивуйся,  що  в  мені  таке  прогледів,
Я  лиш  керована,  програла  наш  двобій,
Твоя  слабка  і  не  залізна  леді.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2014


Снігопад

І  знову  в  місті  нашому  зима,
Така  м’яка,  невпевнена,  пухнаста,
Сміється...  Хазяйнує  жартома
І  білизною  згладжує  контрасти.

Усюди  сніжно,  всюди  замело
І  хоч,  здається,  затишок  –  нон  грата,
Але  від  січня  віє  лиш  теплом,
Згадалася  цитата  з  Пастернака.

І  справді,  в  засклених  очах  пітьма  –  
Вікна  без  світла  і  нікого  вдома,
 А  всюди  лиш  зима,  одна  зима
Кошлатим  прядивом,  тонким  і  невагомим

Турботливо  закутує  весь  світ,
На  втечу  ми  не  маємо  і  шансу  –  
Маскує  вихід,  замітає  слід,
Щоб  не  лишити  місце  дисонансу.

Лише  елегія,  гармонія  і  сни,
Лапатими  сніжинками  на  вії,
Торкнуться  до  душі,  її  струни,
Що  снігопадом  вже  і  так  хворіє…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2014


Захід сонця

Розлилась  магма  по  твердині  хмар,
Із  сонячного  кратеру  потоки
Все  не  міліють:  в  них  і  пристрасть,  й  жар
Промінням  червонястим  на  всі  боки.

Пече  блакить  цей  захід  вогняний:
Хутчіше  б  сутінки,  хутчіше  б  вечоріло
Та  сонцем  хтось  керує  запальний,
Він  не  зважає,  що  все  небо  розпашіло.

У  фарби  заганяє  без  кінця,
Малює  кистю  поміж  хмаро  тріщин,
Не  важко  в  ньому  визнати  митця
І  враз  втихає  цей  вулкан  зловіщий…

Останні  краплі  вивержених  лав  –  
Набряклі  хмари  попрощалися  із  сонцем…
Вже  сутінки.  І  вечір  вже  послав  
Каганчик  місяця,  що  буде  охоронцем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475338
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.01.2014


Кохання не дорівнює нулю

Риторика  питань  і  повна  тиша,
Жебрачить  лише  серце  про  минуле,
Але  тепер  від  цього  буду  вище,
Не  сподівайся,  абИ  я  щось  утнула.  
Цинічність  обрисів,  об’їдки  від  довіри,
Навіщо  знову  ми  розв’язуєм  рівняння?
Ікси  та  ігреки…  У  сумі  нас  чотири
І  не  дорівнює  нулю  кохання.
Не  заперечуй,  я  прошу  хоча  б  заради
Того,що  ти  зі  мною  пережив
І  не  твоя  вина,  що  мене  зрадив…
Я  вірила  тобі  –  не  заслужив!
Оце  й  усе…  І  більше  вже  ні  слова  
Не  витягнеш  із  вуст  –  заціпеніли…
Ти  попрощаєшся  так  холодно  й  зимово
І  коридором  ехо  кроків  прошуміло.
Пішов,  ображений…  А  серце  навздогін
Зібравши  волю  у  кулак  іще  стою,
Пора  вже  втямити  самій,  що  втямив  він:
Кохання  не  дорівнює  нулю!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2014


Ліхтар про себе…

Я  -  ліхтар.  Я  бачу  все  і  чую,
Непомічений  ніким,  я  знаю  більше,
Хоч  і  не  прагну,  але  виходить,  що  шпигую
І  що  розчулить,  то  про  те  напишу  вірші.

Я  -  ліхтар.  Останній  з  того  краю,
Де  майже  вже  шосе,  в  кінці  алеї,
Де  вже  дзвенять  по  коліям  трамваї,
Одягнені  у  пафосні  лівреї.

Я  -  ліхтар.  Роками  таємниці,
Палкі  зізнання  і  щемкі  образи
Архівами  на  пам'яті  полицях
Я  зберігаю  сотнями  щоразу.

І  щодоби  старі  й  нові  обличчя
Кидаються  в  гармидер,  в  поспіх,  в  смог,
По  переходам,  по  дорожнім,  по  узбіччям
Смакують  келихи  поразок  й  перемог.

Я  -  ліхтар.  Я  кожен  день  згораю,
Освітлюю  з  життів  чіткі  етюди,
Хоч  і  не  прагну,  але  все  ж  спостерігаю
І  добре,  що  про  це  не  знають  люди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471835
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 11.01.2014


Марципановий сніг

Марципановий  сніг  кружить  колом
Він  й  насправді  солодкий  на  смак,
Щось  не  склалось  дуету  –  два  соло,
Кожен  з  нас  повноцінний  співак.

Серце  з  прив’язі…  Геть  на  морози,
Все  без  сенсу,  втікай  за  паркан,
Хай  замерзнеш…  Без  тебе  я  зможу,
На  нашийник  вчеплю  талісман.

Мистецтво,  пастель,  світлий  фон,
На  картині  реалії  –  сніг
Ще  солодкий...  Бережи    медальйон,
Завше  поруч  тримай  оберіг.

Марципановий  сніг  з  гіркотою…
Трохи  дьогтю  в  рецепт  хтось  додав,
Я  і  ти…  Сирота  з  сиротою,
Мабуть  щастя  все  ж  грудень  украв…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2013


Сніжить

Сніжить  життя  наперекір  календарю,
Йому,  що  осінь,  що  зима  –  нема  різниці
І  кожен  рік  те  саме:  дежавю,
Періодично  копіюємо    дрібниці.

Сніжить  життя  у  кожного  своїм:
Добром  і  злом,  зізнаннями  і  зрадою,
Щоразу  іншим  стукає  у  дім,
Дивує  ніжністю  і  водночАс  лякає  владою.

Життя  сніжить  холодним  білим  блиском
Та  чи  надовго  цей  лапатий  сніг?
На  що  ми  здатні  під  оцим  колючим  тиском?
Чи  знайдем  шлях  серед  заметених  доріг?

Сніжитиме  й  надалі,  безсумнівно,
Та  згодом  весь  кришталь  розтане  вмить,
Це  не  теорія,  це  справді  імовірно,
А  поки  що  чекаємо…  Сніжить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2013


Листи з неба…

На  небі  літак  маленькою  цяткою,
Не  розгледіти  навіть  розправлені  крила,
Слід  широкий  лишає  про  себе  на  згадку,
Ніби  пише  по  синяві  білим  чорнилом.

Дивний  лист  без  відправника  і  без  призначення,
Без  адрес,  без  конвертів,  і  навіть,  без  марок,
Та  я  знаю,  насправді,  це  з  тобою  побачення,
Ти  ж  слідкуєш  за  мною  з  накрохмалених    хмарок.

Відчуваю  присутність  і  без    перебільшення,
Бачу  тінь,  чую  голос  -  це  не  вітер,  а  ти…
Я  люблю,  ти  найкращий,  ти  почуй  ці  освідчення,
Я  ж  не  в  змозі  писати  тобі  також  листи.

Я  шкодую:  дорослою  стала  запізно,
Ми  не  сядемо  разом  за  обіднім  столом,
Ти  не  будеш  ласкавим,  не  ставатимеш  грізним
І  лише  листування  залишилось  обом.

Я  сумую,  повіриш?  І  без  тебе  так  важко!
І  до  тебе  не  можна,  поміж  нами  життя,
Лягло,  ніби  провалля,  серце  б’ється,  мов  пташка,
Я  так  хочу  назад,  та  нема  вороття…
………………………………………………………….
Не  один  уже  рік  гудуть  літаки,
А  рядки-послання  –  спогадів  запорука,
Ти  пиши,  любий  мій,  і  надалі  пиши,
Я  чекатиму  пошти…  Пам’ятай  про  онуку…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2013


Вечір напередодні св. Миколая

Біла  віхола,  тихий  вечір,
Не  гарчить  навіть  дикий  вітер  
Й  для  зимової  холоднечі
Буде  складно  знайти  епітет.

Просто  темрява,  просто  грудень,
І  вогнів  яскраве  намисто
Розмальовує  на  вікнах  етюди,
Скло  рясніє  шедевром  барвистим.

Біла  віхола,  вже  дев’ята,
Перехожих  давно  немає,
М’яке  світло  у  кожній  хаті,
Всі  чекають  на  Миколая.

І  у  теплих  ліжках  малеча
Обіцяє  вкотре  не  спати,
Щоб  побачити  тінь  старечу,
Про  усе  її  розпитати.

Біла  віхола,  ніч  казкова,
Не  гарчить  навіть  дикий  вітер,
Всіх  приспить  Зими  колискова,
Наближається  свято  велике…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2013


Дебют зими

Зима  уже  сидить  в  передпокої  –  
За  тиждень  вихід  юної  особи,
Я  разом  її  з  осінню  палкою
Проводжу  до  останньої  трущоби.
А  далі,самостійно,  дебютантка  
Увійде  гордо  у  жорстокий  світ,
Охопить  її  дивна  лихоманка,
Рум’янець  зникне  із  блідих  ланіт.
Прикуті  погляди  сьогодні  лиш  до  неї,
Це  перший  вихід  і  вона  нервує,
Хоч  супроводжують  вітри,  немов  лакеї,
Та  впевненості  юнці  ще  бракує.
Від  хвилювання  згубить  всі  сніжинки
Й  на  вікнах  візерунки  олівцем
Та  незабаром  перетвориться  на  жінку,
Яка  серця  катує  морозцем.
А  поки  що,  лиш  паморозь  накине
І  хризантеми  посіріють  від  застуди,
Повірте,  вона  згодом  все  поглине,
Зима  прийшла,  а  значить:  далі  бУде…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2013


Незвично…

Тобі  незвично  та  я  лягаю  о  десятій
І  це  не  вперше,  так,  мабуть,  вже  рік,
І  перевагу  надаю  не  гіркуватій
Без  цукру  каві  -  краще  просто  сік.
Сполуку  щастя  все  шукаю  як  алхімік,
Всі  досліди  записую  репризами,
Уже  сама  давно  я  втратила  їм  лік,
Їх  таємниця  схожа  до  усмішки  Мони  Лізи.
Й  нехай  щоразу  спотикаюся  на  осуд,
Кохання  знову  випаровувати  буду
Та  вкотре  лише  сум  у  білий  осад
Й  не  допоможе  почуттів  тут  амплітуда.
Тобі,мабуть,  читати  це  незвично
Та  вже  не  знайдеш  сліду  в  соцмережі,
Я  стала  по  наївному  цинічна:
Твої  зізнання  –  тільки  послуги  ведмежі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2013


Самотня…

По  калюжах  у  легких  балетках,
Захворіла  шалом  я  сьогодні,
Все  минуле  у  смітник  –  лише  чернетки,
Епілог  й  пролог  однаковий  –  самотня.
Спотикаюсь  крок  за  кроком:  де  ж  та  грація?
Замерзаю,  не  зважаю,  а  дарма,
І  чому  мене  спіткала  абдикація
Твоя  до  мене?..  Я  тепер  сама.
Мжичка  рядном  мокрим:  схаменися,
Зупини  анархію  думок,
Наболіле  облетить,  неначе  листя,
Згоїть  досвід  рани  помилок.
А  поки  що  втікай,  до  нитки  ж  змокла,
Невдовзі  справи  увійдуть  у  звичний  плин…
Вже  розпач  не  приховую:  самотня
Я  точно  буду,  але  чи  він  один?!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2013


Антракт

Антракт…Досить  слухати  кантати
Почуттів,  що  так  втомились  від  розлуки,
На  авансцені  вони  стоять  пихаті,
А  за  завісою  такі  зрадливі  звуки.

Антракт…  Неповних  хвилин  десять
Давай  забудемо  зіпсовану  виставу,
Не  прикривайся  маскою  експресії,
Від  того  не  здобудеш  слави.

Антракт  кінчається  –  дзвінки  покличуть  мрійників,
Ти  увійдеш  у  роль,  ти  знов  казкар,
В  партері  знов  шукатимеш  прихильників,
А  я  ковтатиму  образу  в  бенуар.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2013


Ти досі віриш у пітьму - таких багато…

Ти  досі  віриш  у  пітьму  –  таких  багато,
Ховаєш  пам'ять  за  металевими  дверима,
Дозволь  я  зазирну  в  душі  кімнату,
Осяю  світлом  зрозуміле  і  незриме…

У  темряві  я  промінцем  ковзну  по  стінах,
Звичайних  цегляних  і  посірілих
Здивуюся:  усе  житло  в  світлинах
У  рамах  дивних:  трохи  чорних,  трохи  білих.

Попід  вікном  помічу  плетений  стілець,
На  столику  скляному  стигне  кава,
У  попільничці  –  залишки  сердець,
А  на  підлозі  ковдра  споминів  шершава.

І  попід  стелею  метелики-нічниці,
То  все  слова  несказані  –  я  розумію,
Ти  тут  як  у  раю  чи  у  в’язниці?
Плекаєш  сум  чи  ти  плетеш  надію?

Та  відповідь  вже  зовсім  не  важлива,
Сподобався  твій  світ,  дозволь  лишитись,
Ховатимемось  тут  в  осінню  зливу
І  згодом  я  навчу  тебе  світитись…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2013


Зустріч

Попід  вікнами  школи  пролягає  мій  шлях,
У  минулому  будні  -  йду  повільно  з  роботи,
Помічаю  із  шиби  визирає  дитя
У  очах  лиш  цікавість  і  ні  крихти  турботи.
Усміхається  сонячно:  "А  чому  ти  сумна?
Глянь  же  осінь  яка!  Золоте  немовлятко!
Тиха,  тепла,  привітна,  ясна,  чарівна,
Смакує  дощі  із  малого  горнятка."

Шовк  волосся  спадає  на  високе  чоло:
"Скучила  за  дитинством?  Я  запрошую  в  гості,
Не  соромся,  заходь,  згадуй  як  все  було,
Може  лишимось  разом  тут  з  тобою  назовсім?..
Пам'ятаєш  цю  ляльку,  а  родинні  свята,
А  подруг,  що  зараз  роз'їхались  світом,
А  кохання  найперше,  а  солодкі  вуста?
Чому  серце  з  грудей  рветься  несамовито?"

Я  заплющую  очі  і  зникає  дівча,
Набігає  сльоза,  як  слайд-шоу  минуле,
Як  шкода,  що  в  дитинство  не  знайдеться  ключа,
Ми  б  всім  світом  туди  без  вагань  дременули!
"Я  не  можу  прийти"  -  шепіт  слухає  вечір,
"До  побачення,  люба"  -  я  крокую  вперед,
А  услід  мені  дивиться  синьоока  малеча
Крізь  призму  років,  через  кожен  фацет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2013


Розтинає небо лезом блискавиця…

Розтинає  небо  лезом  блискавиця:
Хмари  -  витинанками,  а  дощі  –  нитками,
Позахмарні  янголи  у  своїй  скарбниці
Відбивають  ритми  диво-молотками.

Розтинає  лезом  душу  блискавиця:
Помахом  єдиним  -  геть  усі  обгортки,
Рятувати  буде,  це  не  таємниця,
Досі  сподівається,  що  єство  солодке.

Розтинає  лезом,  розтинає  зрання,
Застала  ж  бо  зненацька  –  тішиться  собою,
Задає  безглузді  дивні  запитання,
Я  прикинусь  сплячою  чи  взагалі  німою.

Посердиться,  відступить  гнів,    її  чекають  далі,
Поспіхом,  в  гармидері  складе  убогі  речі,
Прочитає  на  останок  епілог  моралі
Й  зникне,  залишивши  в  серці  порожнечі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2013


Cхолії кохання

Роки  біжать,  а  за  вікном  без  змін  -
Щороку  листя  витанцьовує  фокстрот,
На  фоні  зблідлих  сірих  мокрих  стін
Воно  чарівне  в  сяйві  позолот.

Роки  як  лікар,  але  душа  ще  та
Нудьгує,  звісивши  із  парапету  ноги,
З-за  горизонту  щастя  вигляда,
Викреслює  дощем  свої  тривоги.

Роки  як  птахи,  вмить  знялись  увись,
А  досі  ще  не  віриться,що  страта
Для  почуттів,  які  жили  колись,
А  залишились  лише  згадки-небожата.

Роки,  роки…  І  я  усі  підряд
Читаю  схолії  до  нашого  кохання
Щоосені  їх  пише  листопад
І  обіцяє  кожен  раз,  що  це  востаннє…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2013


Бабця-любов

На  широкій  лаві  ,  що  в  куточку  скверу
Засиділась  жінка  вже  не  молода,
В  дивній  одежині,  схожа  на  химеру,
З  розпачем  у  погляді,  згорблена,  бліда.
Потирає  руки  –  холодно  одначе,
Листопад  зійшов  на  погодній  трон
Онде  панна  –  осінь  з  піснею  терпляче
Клеїть  листя  золотаве  у  шпалер  рулон.

В  пам’яті  старечій  спогади-сюжети
Як  колись  чекали,  що  вона  прийде,
А  тепер  лиш  залишилась  у  віршах  поетів
Та  й  і  тих  реальність,спалить,як  знайде.
Не  потрібна  світу,  все  тепер  без  неї,
Бо  вона  програла,  а  безмежжя  див,
Нескінченні  спроби,  витівки,  ідеї
Ніхто  і  не  помітив,  ніхто  не  оцінив.  

А  вона  в  дарунки  загортала  спокій,
Затишок  і  вірність,  щастя  і  тепло
Та  чому  ж  до  неї  всі  навкруг  жорстокі
Як  подібне  статися  узагалі  могло?...

Розчулена  й  знедолена  підвелася  помалу,
Старенька  сива  бабця  відома  як  Любов,
Вічна,  всепрощенна,  терпляча,  досконала
Розтанула  у  сумові  й  за  нею  слід  схолов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2013


Моя сестра - то осінь блідолиця…

Моя  сеструня  скоро  прийде  в  гості,
Осипле  золотом  й  дарами  щедро  всіх,
Нарешті  для  думок  знайду  я  простір
Й  для  споминів  заасфальтованих  своїх.

Моя  сестра  –  то  осінь  блідолиця.
Вона  ховається  в  чадру  щільну  з  дощів,
У  нас  із  нею  спільні  біди  й  таємниці
Про  них  шепочемось  під  світлом  ліхтарів.

Я  вдячна  їй,  адже  я  маю  вдачу
Осінню,  з  присмаком  гіркого  полину,
Тому  я  часто  мжичкою  дрібною  плачу,
Згрібаю  світ  в  туманну  пелену.

Й  нехай  всі  інші  лиш  кидають  зверхньо,
Що  це  лише  затятий  песимізм,
Це  -  є  життя,  святкове  і  буденне
Й  у  ньому  безліч  зваб,  ідей,  харизм.

Осіння  вдача  –  то  дарунок  долі,
Не  все  ж  іскритися  вином  багряним,
Зі  смутком  у  очах  я  апріорі,
Я  -  частка  «анти»  всім  світам  весняним.

Жовтневий  вітер  згоїть  мої  рани,
Втішатиме  вкотре  моя  сестриця
Впадуть  із  гуркотом  з  душі  важкі  кайдани,
А  через  кого  вони  там?  Яка  різниця…

Лиш  осінь  знає,  через  кого  побратались,
Обоє  зраджені  теплом  байдужим,
У  цьому  їй  одній  була  зізналась
Й  з  тих  пір  ми  про  своє  дівоче  тужим  …

2013  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452253
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.10.2013


Моя душа - зупинка залізнична…

Моя  душа  -  то  імітація  перону,
Вокзал  спустошений,  зупинка  залізнична,
Серця  чужі  снують,  немов  вагони,
Своїм  маршрутом  форс-мажорним  або  звичним.

І  розклад  потягів  нікому  невідомий,
Я  щиро  рада  -  хто  б  не  завітав,
Стою  на  роздоріжжі  нерухомо,
Не  маю  спогадів,  ні  почуттів,  ні  справ.

У  сукні  із  туману-полотна,
Іржаві  колії  -  браслетом  на  зап'ясті,
Для  когось,  це,  можливо,  дивина:
Фотографують  чи  напам'ять,  чи  на  щастя.

Я  не  зважатиму.  Відправлення  чергове
Оголошу:  хтось  вирушить  у  світ,
Із  ним  не  попрощаюся  свідомо,
Лише  рукою  помахаю  вслід.

2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2013


Де-факто і де-юре

Розбилось  літо  на  зірки  галактик,
Сердець  гарячих  осінь  вже  сягнула,
Ми  порізно  тепер  і  це  -  де-факто,
Але  для  всіх  ще  пара  -  це  де-юре.

У  скло  з  гостинцями  дощі  стукочуть  в  такти,
Та  нас  застукавши  -  сором'язливо  дременули,
Ми  рідні  одне  одному  -  де-факто
Та  стати  маємо  чужими  -  це  де-юре.

Кохання  й  осінь  не  витримують  антрактів
І  розмежовують  майбутнє  і  минуле
Кохаю  досі,  ще  палкіше  -  це  де-факто
Та  вже  забула  для  людей  і  це  -  де-юре.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013


Нічне побачення

У  сутінках  старого  міста  
Ти  знайдеш  мене  випадково  -
Ми  блукатимемо  по  кам’янистим  
Вузьким  вуличкам  літнього  Львова.  

Пити  будем  напій  кохання  -
Міцну  каву,  щоб  не  заснути,
Загасити  щоб  хвилювання,
Аромат  нічних  квітів  вдихнути.

Нічне  місто  очі  сховає,
Бо  ж  усюди  закохані  слуха
Як  чуттєво  скрипаль  виграває  -
Розітне  Паганіні  задуху.

Ця  мелодія  зникне  уранці,
Ну,  а  поки  безліч  сердець
Добровільно  здадуться  у  бранці  -
Пристрасть  спалить  їх  нанівець.

Це  все  Львів,  наш  Париж  український
Затуманить  розум  краса
Я  і  ти…Зовсім  поруч,  так  близько
Атмосфера  творить  чудеса.

Це  реальність  чи  все  ж  напівсон?
Більш  не  буде  схожих  побачень,
Де  б  здались  почуттям  у  полон
Добровільно,  без  звинувачень.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2013


На золотім піску лежали квіти…

На  золотім  піску  лежали  квіти,
На  небі  вечір  малював  пейзаж,
Дістали  світлячки  свої  трембіти,
Втопав  у  сутінках  самотній  пляж.
І  теплі  хвилі  заливали  ноги  -
Так  грався  з  нами  стомлений  прибій,
Сьогодні  були  зайві  діалоги,
Була  твоя  лише,  а  ти  був  тільки  мій.
Теплом  нас  огортало  юне  літо
І  чайками  літали  наші  душі,
Вітри  бажань  звільнилися  від  гніту,
У  серці  розквітали  дивні  ружі.
Кохання  сила  нас  єднала  знову,
І  відстаням  далеким  не  здолати  -
Ми  переможемо  усі  шляхи-дороги,
І  розіб’ємо  вщент  всі  циферблати!
І  не  блукатимуть  в  безмежжі  ночі  й  днини,
А  поки  маємо  лиш  тіл  шалений  трепет
І  навіть  час  змінив  вже  величини:
Мить  із  тобою,  вічності  без  тебе.
І  поки  є  оці  моменти  я  живу,
Твої  цілунки  сенс  життю  приносять,
Бо  ти  кохаєш  лише  мене  одну
І  цього  навіть  більше  аніж  досить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2013


Іржава осінь

Іржава  осінь,холоди,дощі
І,як  безхатченки,  в  лахміттях  всі  дерева,
Змарніли  квіти,оголилися  кущі
Й  лише  ялина  іще  досі  королева.

Неначе  вицвілі  старечі  очі  -  скрізь  калюжі
І  оранка  лягла  на  поле  зморшками,
А  поруч  лише  ворони  байдужі
І  вітер  сьорбає  печаль  малими  ложками.

Стареча  постать  або  ж  навіть  просто  тінь
Землі  знесилено  хитається  по  світу,
Блукає  в  пошуках,де  неба  ясна  синь
Разом  із  сином-сонцем  її  могла  б  зігріти.

Та  не  знайде  -  чекати  доведеться
І  марними  всі  будуть  сподівання,
Бо  сонце  вже  ніде  і  не  озветься
І  скінчаться  за  мить  її  страждання.

Лиш  жалібно  ще  раз  протягне  руки
У  вись,  далеко,  куди  сина  відпустила,
Зітхне  у  безнадії,  лиш  розлука
Очікує  на  матір,що  зростила.

Жорстока  осінь,  холоди,  дощі,
Земля  проронить  мимохідь  скупу  сльозину,
Не  дочекається  нікого  й  в  цій  іржі
Забута  усіма  самотня  згине.

Й  її  покриє  сніг  і  злічить  рани,
Щоб  навесні  все  знову  повторити,
Бо  ж  її  серце  як  і  серце  мами
Дитя  своє  завжди  буде  любити.  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451253
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.09.2013