| Сторінки (2/109): | « | 1 2 | » |
Вона любила запах правди,
і "кимось" не хотіла стати.
Вона була лише собою -
Маленька дівчинка з косою.
І я б назвав її Весною,
але з холодною красою.
І я б пішов із нею в пекло,
і ми б боролися запекло.
А потім - поцілунки в нерви,
Ми ще живі, нас ще не стерли.
В ломбарди час несуть пропащі,
в труні перевернувся пращур.
Прийди ще раз у сни ці дивні,
де нас не розлучають гривні,
і де не страшно вийти з хати.
Вона любила запах правди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Комусь на пляжик у Парижі,
комусь поранення і грижі
Комусь екскурсія по світу,.
а хтось без ніг радіє літу.
Комусь вино у ресторані,
а там червоне б'є із рани
Комусь щоденні селфі в Римі
а хтось розірваний на міні.
Комусь кафешки у Берліні,
а хтось у Бучі втратив сина.
Невдалий час для відпочинку
і не важливо - дід, чи жінка.
За вас щодня вмирають люди,
ви їх не кращі, не забудьте.
І до душі вертайте тіло,
бо це ваш дім, в якому сила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2022
cильним жінкам не потрібен ніхто -
вони можуть голими вийти в пальто,
вони можуть в сорок зробити тату,
вони мають більше, ніж секс і плиту
сильним жінкам не потрібно когось -
у них і без когось усе відбулось,
від них не почути порад і пліток,
за спинами – крила, в навушниках – рок
сильні жінки не біжать ні за ким,
ти їх не образиш фактично нічим,
собаки так люблять погавкати вслід.
на сильних жінках тримається світ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2021
Фату одягають повії,
Я й досі у вище вірю,
Хоч вірити стало важче -
Я йду по землі пропащій.
Я йду крізь райони дикі,
Я йду крізь людей дволиких,
Я йду крізь пропиті мізки,
Лишаючи дітям записки.
Мій одяг порвали темні,
І тіло поранив демон.
Та треба дійти якось, треба
До правди, до тебе, до неба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021
У неї не буде дитини:
Звичайна собі картина.
Вона тут нікому не винна,
Бо вибір зробила людина.
Бо вибрала інші дороги,
Бо вибрала інші тривоги,
Бо мамою бути не хоче,
Бо інше побачили очі.
Не купує візок і речі,
Бо вибрала тихий вечір,
Бо бачить геть іншу картину,
Це не привід судити людину.
Не лякає самотність і старість,
Просто інше приносить радість.
Їй стакан із водою не треба -
Обіймає тварин і дерева.
Тільки змії готують жало,
Будуть жалити душу без жалю
За звичайний вибір людини:
Вибір жити одній, без дитини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021
Дітки вживають мати,
Не догледіла, мабуть, мати,
І тато нічого не бачив,
Напевно, батьки - незрячі.
Дітки втрачають цноту,
Не минути уже аборту,
Сходить байдуже жито,
Дітки вбивають діток.
А батьки все кричать на кухні,
А батьки вже давно відсутні.
Заскрипіли ворота в`язниці:
Ось і виросли діти-вбивці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2021
З мене все-таки виросте дерево,
Те, що в тілі моєму посаджене.
Воно з мене всі сили витягне,
Ще й комахами буде вражене.
З мене все-таки виросте дерево,
Бо потрібно йому тут вирости.
Ми щоночі із ним говоримо,
В цих розмовах багато щирості.
З мене все-таки виросте дерево:
З колючками, листям і квітами.
Буде боляче, дуже боляче,
Та його вже з корінням не вирвати.
З мене все-таки виросте дерево,
Як дитину його виношую.
Вже воно прориває черево:
Я на волю його запрошую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
Мудрі стають німими,
бо голос уже не лікує.
Зашивають свої роти,
і не згадують Бога всує.
Маски здирає старість
із витончених та красивих,
Барбі та Кени швидко
хворі стають і сиві.
Часу занадто мало
на те, щоб Людиною стати,
Та ще й косарі-пухлини
можуть раніше забрати.
Діти усе розуміли,
та їм не давали слова.
Часу занадто мало
на пустопорожню розмову.
Ставити кому – марно,
ставити крапку – надійно.
Мудрі стають німими,
ставати німими – сильно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020
Алкоголь - це напій для рабів.
Хтось під ним власну матір убив,
Хтось зарізав дитину свою,
Хтось кричить, що "я хочу і п'ю!".
Кожен день у новинах труп,
Прямо в ліжко кривавий суп.
Але висновків знову нема:
Алкоголь - убивство - тюрма.
Магазини забиті спиртним,
Ігноруєм проблему, мовчим.
Червоніє у склянці спирт,
А байдуже суспілсьтво спить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2020
віруси, вибухи, вбивства
потопи, пожежі, злодійства
не рік, а конвеєр трагедій
двадцятий - клінічно мертвий
ти мріяв про море і гори
та щодня тільки чорне горе
не врятує Беретта чи Кольт
від дві тисячі двадцять вольт
запасайся терпінням і вір
у те, що літають без крил
згадай про важливе і стій
тримайся, тримай, розумій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2020
Сліди в них не тільки від масок,
Ніяких не буде відмазок -
Усю ніч на ногах і на нервах:
Головне, щоб життя не вмерло.
Білі янголи, білі халати,
Так хотілось би їм літати,
Та навколо - обдерті палати,
І не гріють мізерні зарплати.
Витягати із того світу
Будуть маму, бабусю, чи діда,
За светр, за ноги, за душу,
Як отих, що тонули, на сушу.
І ніби немає в них німбів,
Насправді ж то тільки "ніби".
Червоний на білому хрестик -
Як прапор надії та честі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2020
дівчинка втратила зуби,
розірваний одяг і нерви
перед нею лежали трупи,
які "випадково" вмерли
дівчинка втратила зуби,
не втратила честь і цноту
з дитинства любила лезо,
і вміла чинити спротив
дівчинка втратила зуби,
не мала ні грама стрАху
молитва, балончик, ножик -
Давидом стає мураха
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2020
Вона не пІде по руках,
У неї янгол на плечах,
Тримає він великий ніж,
Тож не підходь, її облиш.
Вона не піде по руках,
Не треба їй брудних розваг,
Вона кохає тільки раз,
Для неї він спиняє час.
Вона для нього берегла
Кохання, цноту і слова.
Горить вогонь у їх очах.
Вона не піде по руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020
Забагато самотніх мам,
Забагато пустих порад,
Забагато тупих реклам,
І людей не цікавить Декарт.
Тут, по суті, ніхто не живе,
Тут живих добивають ножем,
Та Творець мій мене береже,
І протягує ручку та джем.
Забагато вонючих пліток,
Забагато колючих образ,
Хоч цілують ікони вони,
Та стріляли у спини не раз.
Забагато політики тут,
І за гроші можливо все.
Я б літав, та хіба дадуть,
Я б шукав, але все не те.
Визнаю, що я гірший за них,
Бо все бачу, а сенсу - нуль.
Може, Віра врятує мене
Від ворожих іржавих куль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2020
Мої дівчата сплять у трунах,
Вони залишили печаль,
Вони сильніші, ніж ти думав,
Вони - моя душевна сталь.
Мої дівчата - вище неба,
Хоча давно уже в землі.
Мої дівчата знали пекло,
Вони у трунах, та живі.
Мої дівчата - під хрестами,
Вони стрибали у вікно.
Мої дівчата - світу рани,
Вони не вмерли все одно.
Вони живі, вони зі мною,
Вони живіші всіх живих.
Вони дають мені набої,
І я боротимусь за них...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2020
Нести свої хрести,
хреститись і нести,
а потім ці хрести
замінять наші сни.
Засни, давай засни,
під супровід весни,
нести свої хрести,
тримаючи пости.
Нести свої хрести,
не зможуть підвезти,
нести, лише нести,
собі шляхи плести.
Нести свої хрести,
пропасти безвісти,
коли оті хрести
не буде сил нести.
А поки що – неси,
наповнить кров носи.
Нести свої хрести,
зникаючи, нести…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2020
паралізована весна,
горять ліси, іде війна,
стоять автобуси в депо,
у вікна заглядає зло
все менше їжі на столах,
все менше сенсу у словах,
під маски сховані роти
і ми уже немов кроти
нас поділили по сортах,
керує нами злість і страх,
ми розбиваємось, як скло,
весна, якої не було
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874129
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.05.2020
хтось у касу здає квитки
хтось рахує на небі зірки
хтось один а хтось не один
у країні моїй карантин
хтось дістане з полиці сіль
хтось дістане з полиці біль
хтось заплаче а хтось вкраде
хтось із розуму скоро зійде
хтось готує смачний обід
хтось готує обід із бід
хтось рахує свої УЄ
а у когось лиш віра є
хтось боїться а хтось помер
в телевізорі ситий мер
лікарів забирає трамвай
ти тримайся і душу тримай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874128
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.05.2020
Мийте руки, мийте ноги,
Мийте крила, мийте роги,
Мийте нирки, мийте вуха,
Мийте подругу і друга.
Мийте вранці очі з милом,
Щоб не здатися дебілом.
Мийте брови і волосся,
Щоб нікому не здалося.
Мийте кішку і собачку,
Не вхопити щоб болячку.
Мийте унітаз і ванну,
Мийте довго, бездоганно.
Але я б тобі порадив
Фільтрувати всі поради.
Основне сказати мушу:
Мийте мозок свій і душу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874083
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.04.2020
Вже тихо на "Арені" шостий рік,
Але земля кричить, ти чуєш крик?
І стогнуть терикони так трагічно,
І люди втратили свої обличчя.
Я й досі пам'ятаю того діда,
Який кричав "ШАХТАР!" і щиро вірив.
У нас "шахтЁр" переривали інші.
Донбас вмирає, та не Стуса вірші.
Донбас вмирає, та не дух Донбасу!
Його хотіли вбити час від часу,
Свої з чужими виривали серце,
Ще скільки крові в краї цім проллється?
Виходь же сонце, прожени проказу!
Троянди топчуть шинами камазів!
Та в цьому злі лунає рідна мова,
А значить - ми продовжиму розмову...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874082
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.04.2020
не така як усі
не сідає в таксі
не вживає отрут
не ведеться на бруд
вічна втома і біль
у навушниках бій
в неї крила – ножі
ти для неї чужий
не така, як вони
не складає ціни
просто вірить у тих
що ходили без ніг
ти її оминай!..
не для неї твій «рай»
не для тебе вона –
дивна леді-війна
дивна дівчинка-лід
дивна дівчинка-слід
дивна дівчинка-час
їй так добре без вас
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2020
Крізь тіло видно душу.
Крізь очі видно море.
Життя буває біле,
Життя буває чорне,
У неї дивний погляд,
У неї серце тепле,
Вона хотіла раю,
Але дійшла до пекла.
Вона фарбує часто
Своє волосся ніжне,
І я, напевно, знову
Закоханий у ніжність...
Крізь тіло видно душу,
Крізь очі видно море, -
Ти не така як інші
Твоя душа прозора...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2020
Кохай без мертвих квітів,
Кохай без різних дат,
Даруй тепло і вітер
і не бери назад…
Кохай за мить мовчання,
Кохай за запах злив,
Щоб в радості і горі
Крилом її накрив…
Кохай за погляд вірний,
Кохай за спільні сни,
Кохай у люті зими,
Кохай у дні весни…
Кохай, коли далеко,
Кохай, коли ви вдвох,
Кохай свою лелеку…
Лиш не кохай у борг.
Кохай за криком серця,
Кохай без зайвих слів…
І намалюй коханій
небесних кораблів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2020
Ми ніколи не йшли за руку,
Ми ніколи не спали в ліжку,
Не були ми ніколи в клубах,
Не читали гламурні книжки.
Ми ніколи не станем ними,
Ми ніколи не станем вами,
Ми лише дві закохані тіні,
Ми лише дві закохані рани...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866467
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2020
Вона десь існує -
Сидить і сумує.
П'є чай з бергамотом
І дивиться фото.
Звичайна для всіх,
А для мене незвична,
Дівчина-біль,
Любить літо і тишу.
Люди проходять,
Її не помітять,
З таких непомітних
І робиться вітер,
Який цьому світу
Дарує надію -
Вона десь існує
І я в неї вірю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2020
Все більше у світі ран --
Австралія і Тегеран,
Україна, або Ірак...
Щось у світі пішло не так!
Ракети, пожежі, кулі.
Сліпота, пустота. Поснули!
Відходим щодня від Бога,
В результаті в нікуди дорога.
І все більшає трун і горя.
Ми діти кривавого моря.
Ми в полоні гріхів і земного!
Прокинься, допоки є змога...
© Міха Невідомський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860757
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.01.2020
Людям потрібні ляльки, а не люди,
щоб мило всміхались, але так не буде.
Ляльку купити не вийде ні в кого,
це буде поразка, а не перемога.
Людям потрібні ляльки, а не люди,
щоб їх було видно, щоб їх було чути.
Забули, що лялька живіша, ніж мертві,
хазяїна вмить перетворить на жертву.
Людям потрібні ляльки, а не люди,
щоб слухали їхню словесну отруту,
щоб тихо кивали, терпіли знущання.
Але лялька встане й уб'є на прощання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855665
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2019
Мама варить кішку,
лиш кістки на ліжку.
Не настане ранок:
забагато ранок.
Проросло колосся.
Ні, лише здалося...
Полягали спати,
І уже не встати.
Не було там їжі,
Та народ мій вижив.
На іконах сльози,
Що течуть і досі...
© Міха Невідомський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855580
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2019
Скільки треба скурити трави,
Щоб з тобою були «на ви»?
Скільки випити треба з ними,
Щоб твої визнавали рими?
Ми по різні з тобою боки,
Нас уже розділяють роки,
Нас уже розділяють століття,
Випий більше і вийди, Вітя.
Я тверезим помру сьогодні,
Не протягуй свої долоні,
Ти живий, та насправді мертвий,
А я мертвий, та сильно впертий.
Зрозумію скоріше мавпу,
Ніж людину, що смокче лапу,
Похітливо шукаючи жертву.
Та халепа потрапить в халепу.
Заспиртований мозок не чує,
Хто там завтра у кого ночує?
І, здається, забули люди,
Що мистецтво не терпить отрути…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855080
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2019
Ти кроки осені почув:
Кістки хрустіли та шприци.
Ти кроки осені відчув:
Побачив зморшки на лиці.
Уже не чуєш голоси,
На очі одягаєш ніч.
Ще ціла вічність до весни:
Мотузку в темряви позич.
Це місто їсть тебе і все,
Ці люди смерть несуть тобі.
У клітці з левами живеш,
І плавиш тіло в боротьбі.
Але тебе уже нема.
Нема, нема, нема тебе.
А за парканами зима,
Візьме за шию і зітре.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854452
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2019
Ми ляжемо всі у землю,
Ми скинемо наші тіла,
Залишимо статуси й статки,
Залишимо наші діла.
Можливо, це буде сьогодні,
А може підем через рік.
У кожного проміжок різний,
У кожного різний вік.
Людина - це роки і кроки,
Людина – кістки і час,
Який витікає швидко:
Не буде вже скоро нас.
На могилах - сумні портрети,
Що дивляться в душі живих.
Живі ж опускають очі
Й біжать по дорогах кривих,
Шукаючи хибного щастя,
Осуджують інші думки,
Шукають вітру у полі -
Друзі, рідня, вороги.
Усе мало бути інакше,
Могли б жити мирно усі.
Та люди не чують Бога,
Викликаючи в пекло таксі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852497
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.10.2019
за гроші бувають "хороші"
і посмішки також за гроші
за гроші авто і клуби
за гроші війна і трупи
за гроші стають "кохані"
за гроші "повага" мамі
за гроші ти "друг" і "щось більше"
за гроші стають "добріші"
за гроші хороша робота
за гроші в лікарні турбота
за гроші оцінки хороші
вмирати і жити за гроші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847461
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.09.2019
Цвинтар самотніх людей,
Іржаві хрести і холод.
Попіл гарячих ідей,
Попіл любові навколо.
Цвинтар самотніх людей,
Дощ обіймає могилки.
Ніхто не згадає слова,
Ніхто не згадає вчинки.
Цвинтар самотніх людей,
Територія хижого міста.
Дивні діти казкових країн,
Дивні діти з іншого тіста…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2019
«Над прірвою у житі»,
Метро, мовчання, миті,
І щось у серце коле,
Рюкзак і пляшка «Коли».
І знову ця мовчанка,
Ми запхані у склянку.
Ще мить – і ти виходиш.
Нічого не поробиш.
У вухах знову Дженіс,
Кохання грає в теніс.
Лише легкі обійми,
Я знову біг за ними.
Хай кажуть що завгодно:
Казати зараз модно.
Мовчати лиш не дуже.
Тебе цілую в душу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846990
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2019
На моєму районі смерть
Гуляє в руці зі спиртом.
Наші сльози – то наша твердь,
Хто не плаче – той вже каліка.
На моєму районі кров
Розтікається вмить по траві.
Ти лежиш і думки переводиш
із МР у формат AVI.
На моєму районі біль,
Сотні тих, хто давно на межі.
На моєму районі страх,
І серденько кричить «Біжи!».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846884
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.09.2019
людей продають на вагу
цінники дряпають спини
я біжу по розбитому склу
і вже одяг промок від слини
я не блазень для ваших хоромів
я не песик до вашої шубки
я могила я пара й пороми
я спітніле сидіння маршрутки
у кишенях моїх лиш дірки
я не стану для когось коханим
я цілую в чоло віки
і дівчата мої це рани
звісно винен у всьому сам
непокірні повинні вмерти
вибачай що тобою не став
вибачай що занадто впертий
не тіла тут залишать сліди
не розкішні авто і квартири
у пустелі достатньо води
треба тільки не вбити віру
треба тільки не бути сліпим
треба тільки людиною стати
вибачай що я щось говорив
вибачай за слова з палати
я тут гість а тому з рюкзаком
скоро треба мені в дорогу
я старався не бути скотом
і служити тобі та Богу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843723
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 01.08.2019
Людина була - людини нема,
свічечки, сльози на показ і все.
А далі - одвічна тупа боротьба
за місце у стаді під наглядом зла.
Людину забудуть і сунуться далі,
залишивши серце в старому підвалі.
Зміниться свічка на фото яскраве,
новий співрозмовник знайдеться до кави.
І ніби життя це кудись таки суне,
питання "куди?"... Заіржавіли струни.
Відрізок і так є занадто коротким,
квартира, машина, все інше - на потім.
І мрія про щастя з картинки зі Штатів,
ховати себе у костюмі, чи платті.
А інший давно не живий від отрути.
Ти віриш у диво? Та дива не буде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832767
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 15.04.2019
все цінне не має цінників
все цінне цінують цінні
все цінне народжене в серці
все цінне живе в людині
все цінне не там де політика
все цінне не там де система
все цінне не там де критика
все цінне не там де темно
все цінне не скажеш словами
все цінне живе у мовчанні
все цінне не стане речами
все цінне відчують на грані
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832024
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.04.2019
селфі з деревами
танці із нервами
сльози під Скрябіна
психіка зламана
сонце утоплене
вічна утопія
люди чи копії
шузи розтоптані
всі ми закопані
всі ми розгублені
хтось хоче дунути
хтось може думати
селфі з деревами
сни із перервами
вийдем за межі ми
будемо стежити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829552
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.03.2019
похила площина
безвихідь на листок
червоне на платок
і килим вже промок
поїла одяг міль
поїли нерви дні
і вже не пише Бог
картини на вікні
твій друг на дереві
висить у горах десь
або уже в землі
у чорноземі весь
вона у ліжку з тим
хто мабуть зміг і встав
а ти як пам'ятник
прийшов і просто став
і пишеш ці рядки
давно уже мовчиш
лишив холодний слід
лишив останній вірш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827632
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.03.2019
янгол дуже стомився
його вже це зло дістало
дістало це хворе місто
убогість людей дістала
його понесуть на ношах
ті хто в такому ж стані
заварять зеленого чаю
сльозами загоять рани
а потім кудись втечуть
подалі від цього бруду
янгол дуже втомився
від злого і сірого люду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826263
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.02.2019
Коли хтось виходить заміж,
хтось поруч виходить за межі.
Я бачив людей у петлях,
я бачив людей на вежі.
Я бачив багатих і бідних,
які пропивали розум,
я бачив принцес і принців,
які перевищили дозу.
Коли хтось виходить заміж,
я почуваюся вільним,
на фоні весільних машин,
на фоні дівчат ванільних.
Тягну за плечима карму,
кермо відірвав на нервах.
Коли хтось виходить заміж,
я роблю у житті перерву.
Я чекаю закінчення свята,
тоді місто накриють грози.
Коли хтось виходить заміж,
ми фарбуємо чорним коси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825187
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.02.2019
Все більше думаю про космос,
все менше - про земне життя.
Я вимикаю телефони,
виношу з голови сміття.
Багато бачив перехожих,
і серед них були святі,
були розумні та яскраві,
були холодні та пусті.
Життя - це сон, чи навпаки?
Мені, на жаль, не зрозуміти.
Дивись, як змінюється все,
і виростають інші діти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824873
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.02.2019
Люди виходять із вікон,
єдиний політ вдається.
Повітря розбавлене криком,
ламається змучене серце.
І ось уже тіло холодне
обіймає німий бетон.
А навколо ілюзія щастя:
лотомаркет, ломбард і притон.
А навколо обличчя байдужі
плюються на речі святі.
При владі - продажні туші
розпинають Христа на хресті.
Виходять із вікон люди,
їх штовхають туди щодня
поради, поразки, Іуди,
образи, удари, брехня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823536
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.01.2019
Тіло закохалось в тіло.
Душі довго мились в душі
І не бачили, напевно,
Як з кохання роблять суші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823459
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.01.2019
"Як легко ці краї любить здаля", -
одного дня про це подумав я.
На мізер виживати, як раби,
не назбирати навіть на гроби.
Як легко ці краї любить здаля,
бо не вбивають кулі із Кремля,
і українська влада десь далеко,
а на душі завжди спокійно й легко.
Коли ніхто за гривню не уб'є,
коли не вітер у кишенях, а УЄ,
то можна й вишиванку одягти,
Та це понти. Насправді це - понти.
Як легко ці краї любить здаля,
і владу, й президента-короля.
Якщо усе він робить так, як треба,
чому ж ви так поїхали далеко?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821654
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.01.2019
Менти стережуть "Космолоти",
щоб більше ти там залишив.
Ця країна змусить холонути,
в цьому морзі Господь не вижив.
Я, звичайно, для більшості хворий,
бо все бачу, і все відчуваю,
сипте в рани побільше солі,
І штовхайте мене до краю.
Я так вірив...У що ж я вірив?
Померти...Я хочу померти!
Президент наплював у їжу,
і сказав мені: "Виродку, ЖЕРТИ!"
Я втомився кричати правду,
бо безвихідь гуляє містом.
Хтось кинув у пса петарду,
бо пес був прив'язаний міцно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820911
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 11.01.2019
Садок вишневий коло хати
життя примусило продати.
Одні під вишнями поснули,
а інші з клубу пяні сунуть.
Плугатарі плуги пропили,
лишили в барах все,що вміли.
Хтось висне днями в інтернеті,
заклеївши себе в конверті.
А хтось продав себе спокійно
і вже тепер нема людини.
забувши про духовні речі…
Самих себе штовхаєм в печі ,
купуємо нові мобіли,
та тільки правду схоронили.
Садка не стало, є паркани.
Природу гроші нагло ранять.
А мати з пивом коло діток
вдихає дим, тримає літр –
і соловейко сліз не стримав,
упав із гілки та й загинув…
Жбурляє в жар країну нашу,
ми ложками черпаєм кашу,
яка давно вже зіпсувалась…
Життя зламалось, ми зламались…
Садок вишневий коло хати
безжально знищили примати,
Хильнув горілки знову тато,
отримавши малу зарплату.
Садок вишневий коло хати
пришли чужинці відбирати.
І той, хто вчора мав за брата,
Сьогодні – в серце автоматом.
Садок вишневий коло хати-
Війна, брехня, бої, солдати.
Міста приречені палати,
Країну програють у карти...
Садок вишневий вже палає,
надія стогне, помирає..
І люди у ліси тікають,
садок вишневий покидають…
Хто спинить це? Хто скаже «ні»?
Хто виростить нові дерева?
Садок садити знову треба
і воскресити власний рай.
Не спи, не спи, не засинай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820762
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.01.2019
моя і не моя країна,
моя і не моя земля,
не хоче мати чути сина
чия у цьому є вина?
чужа лунає всюди мова,
і так багато злих людей,
вдягає вишиванку сталін,
вінок вдягає саша грей.
моя і не моя країна,
Христос тут явно не воскрес,
свята неділя з перегаром,
спиртним вимірюють прогрес.
дощами ллються сльози Стуса,
гримить розгніваний Тарас,
а за вікном регоче туса.
чи ж хтось із них читав "Кавказ"?
всі вищі речі у ломбардах,
а в мізках лиш амфітамін,
країну цю програли в карти,
народ мовчить в полоні цін.
глуха, сліпа, німа еліта
будує до небес паркан.
у цій країні віру вбито,
мільйони в цій країні ран.
моя і не моя держава,
кладе мені на спину хрест.
лишилось вирізати нирку,
або повіситися десь.
за неї мруть найкращі діти,
ідуть митці жебракувать,
на троні ж ті, кому на неї
завжди відверто НАПЛЮВАТЬ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820611
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.01.2019
цнотлива дівчинка з ножем
стоїть і туші їхні жде;
у неї ніж гостріший ніж...
тому веселим буде двіж.
цнотлива дівчинка з ножем
прийшла спалити цей гарем;
у рюкзаку є те, що вмить
зуміє зло це запалить...
цнотлива дівчинка з ножем
уже давно в мені живе -
і прокидається частіше,
і з кожним разом лезо більше...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817749
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2018
Без крил не буває польотів,
без сил не буває пілотів,
її не буває без нього,
та в мене немає нікого...
Я босий і все це косить,
викошує нас потроху;
дивно, що досі Вірю,
і вмираючи дякую Богу...
Холоне у жилах надія,
зникають у буднях люди:
сьогодні ти нібито є,
а завтра тебе не буде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817459
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2018
Голос мертвих сильніше живих,
старість — це плата за впевненість…
Ти для себе тут жив,чи для них?
Хто підсунув тобі обмеженість?
На моєму районі смерть
лускає злісно насіння…
Ти шукаєш мудрість в людей,
але мудрість лише в каміння...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817220
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 12.12.2018
Я знаю дівчину, якої не існує,
Вона приходить тільки в сірих снах.
У неї на руках портрети болі
І світ горить в безжалісних очах.
На тілі шторм і тонуть кораблі,
Там гинуть люди в цих татуюваннях.
А на спині у неї крила і ножі,
І напис "Ця весна остання".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817215
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.12.2018
Безпритульні тварини
з очима дитини...
холодні, голодні,
звичайні, не модні.
Собаки і кішки
засмучені трішки,
а може і дуже -
загублені душі...
Блукають по місту -
шукають поїсти...
Покинуті друзі
постійно в напрузі
В них вірності більше
ніж в тих, що повище...
Візьми собі друга -
розвіється туга...
Він стане любити,
не скаже: "Іди ти!"
Пухнасте створіння
для тебе спасіння...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816674
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.12.2018
Твоє життя - коротка мить;
болить, помреш, переболить….
Усі досягнення і цілі
знайдуть майбутні у могилі....
Твоє життя - коротка мить;
ти пробуєш його прожить
точніше, по чужим слідам
ідти туди, де славлять спам….
Який у тебе там є графік?
Застряг в кущах старенький «Рафік»…
Тобі бажають щастя ніби,
коли ти їх вдягаєш німби…
А там Ісус пішов на хрест…
Пішов, бо то його протест…
Хоч раз подумай ширше, друже,
і відшукай у тілі душу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816543
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.12.2018
Лише землі віддам своє тепло —
земля не збреше, бо земля не зло…
Землі не треба грошей і машин;
Земля мене полюбить і таким…
Лише землі віддам усе що мав —
Нікого я не зрадив, не вбивав,
Нікого я не вдарив просто так, —
Я біль, я струм і я дорожній знак…
Колись у ній закінчиться мій шлях —
запросимо у гості ми комах…
Можливо ще покличем хробаків —
лише в землі є те, чого хотів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816073
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2018
грудень тікає в нікуди,
сніг і дощ ведуть хороводи,
в метро перелякані люди.
перегар - не ознака свободи...
цінники... ціни... реклама...
життя пробігає по колу,
грудень тікає в нікуди,
і діти прогулюють школу.
я буду бродити до ночі
сумними кварталами міста,
шукатиму добрі очі,
відчувши себе туристом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815942
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2018
Криваве лото
Скільки крові і горя було,
а при владі лишалося зло;
вже небесні мільйони там,
а при владі ще досі спам…
Намагання змінити все,
та чомусь не туди несе;
цю країну і цей народ,
не один ще чекає фронт…
Замордовані кращі сини —
люди гинуть під сміх сатани;
олігархи — кати ще ті:
«за повітря вмирай, чи плати!»
Що нас гріє, крім вічних надій?
просим в неба — будь ласка прикрий…
Дай сили Творець, збережи —
вороги знову точать ножі…
Ми втомились летіти без крил —
забагато дірявих вітрил,
що там далі незнає ніхто —
нами грають в криваве лото...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815571
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2018
Моя весна не вийде заміж,
Вона за межами давно.
Моя весна не візьме квітів
І не піде в чуже кіно.
Моя весна така яскрава,
Моя весна не хоче зла.
Їй посміхаються вокзали,
Вона несе важкий рюкзак.
Моя весна — суцільна рана,
Але живіша всіх живих.
Вона встає занадто рано
І йде до поглядів нових.
Моя весна така маленька,
Але вступає вкотре в бій.
Моя весна не вийде заміж,
Вона не хоче, зрозумій!
Моя весна — дитина вітру,
І я кохаю лиш її.
Вона — моя залізна квітка,
Моя надія у крові.
Моя весна не вийде заміж,
Іду на ви! — кричить вона.
Моя весна не має страху,
Моя весна, моя весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815202
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2018
літак хотів завжди літати
бо народився літаком
його зламали злі примати
смертельне місто, крапка ком...
несуть на брухт холодні крила
у їх очах безмежна лють
якщо в тобі відчують силу
її у тебе заберуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814386
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2018
Коли ти на межі,
Коли ковтаєш ножі,
Не впусти власний світ,
А розбий весь цей лід.
Буде болісним зліт,
Буде чорна весна,
Але ти не один,
Але ти не одна,
Там є вище,за час,
Щось є вище за нас,
Придивись і не плач,
Просто бийся і знач...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813482
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2018
Ішов їжачок по місту,
у плеєрі слухав «KORN»…
Себе почував туристом,
якого взяли в полон…
Його кожен міг зачепити,
образити кожен міг,
а він так хотів любити,
та люди збивали з ніг….
І ось він згадав раптово
про сотні своїх голочок —
не буде уже як завжди,
не буде наївних думок…
Ішов їжачок по місту,
по місту ішов їжачок,
нанизував злих людей
на сотні своїх голочок…
У кожній порядній людині,
у тілі є свій їжак:
терпіння колись зникає,
з долоні стає кулак...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813477
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2018
Ти дерево, яке вони рубають,
ну то впади хоча б на них…
Якщо це твій останній подих,
то хай він буде глибше всіх…
Життя — це час, якого вже немає
життя не має правил і мети…
ти дерево, яке вони рубають,
але вони забули про сліди…
Ти їх лишаєш у піснях і віршах,
твої брати лишають їх також…
ти дерево, яке вони рубають,
але сокири тупляться, отож...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811758
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2018
Вір у диво навіть у пеклі,
тримайся зубами за нитку:
Творець не прийде до тебе,
якщо не відкриєш хвіртку…
Вір у вище і дихай на повну,
навіть, якщо тебе душать…
І ніколи не падай духом —
незважай на плювання в душу…
Вір у диво, кричи від болю —
це ознака життя, а не смерті…
Не здавайся ніколи, чуєш?
Будь сильним,будь добрим і впертим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811757
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2018
Моя душа — то маленька дитина
і звісно жіночого роду…
Побита життям, депресивна,
ховає під ранами вроду…
Виткана з болю і нервів,
вибиті зуби і мрії,
але все одно вродлива —
одежі у неї не сірі…
Холодна до душ холодних,
гаряча вона до гарячих…
На тілі тату і пірсинг,
сміється від того, що плаче…
Тягне вона на собі
хворе і змучене тіло…
Маленька дитина-душа
шукає жадану силу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811702
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.10.2018
Колись на похорон митця
прийшла собака і вівця:
одна погавкати хотіла,
а друга плюнути у тіло…
Стоять вони і тупо ждуть,
коли труну вже принесуть,
коли поставлять на стільці
розвагу суці і вівці…
Бо дома сумно жити їм:
варить борщі, змивати грим,
консервувати огірки…
Та ще й бухі чоловіки.
А тут митець-ледащо вмер:
«ой лишенько, ну що ж тепер?»
«Хоч на останок ми йому
прокльонів кинемо в труну»
А так хотілося навчить
його життям "нормальним" жить:
щоб жЫнку мав, а ще авто,
а то усе не те, не то…
Але помер нажаль митець:
лежить в коробці молодець…
От зараз ми туди візьмем
і дружно разом харканем…
Приперли вже труну, ура!
Відкрили, а митця нема…
і від такого от удару
собака і вівця сконали…
Мораль у казочки така:
Не буде з груші огірка,
тому живи своїм життям
на зло собакам і вівцЯм…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811697
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 28.10.2018
В душі нарив новий нарив —
і той нарив мене накрив…
Свої думки своїм дарив,
а хто чужий,той в душу бив…
Тепер в душі лише нариви —
такі от наші «перспективи»…
І не питай мене про мене,
і без питань занадто темно…
Живе душа, а в ній нарив,
ну той новий,що я нарив,
і він болить, і серце плаче —
напевно так і треба значить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811452
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2018
Життя занадто коротке,
Краса, взагалі, лиш мить…
Сьогодні усе вирує,
а завтра усе горить…
Не варто чекати принців,
не варто чекати принцес…
Занадто життя коротке —
кладе нас усіх під прес…
Людину побачити варто
у цих караванах сліпих…
Все інше — ілюзія просто,
що тане, як перший сніг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811447
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2018
Будинок сімейного типу:
на вході потрібно вийти…
Дитині так хочеться вити,
доля побігла курити...
Будинок сімейного типу —
суміш печалі і грипу…
Батьки, то якісь динозаври,
які поступово зникали…
А потім татУ замість тата,
а в когось по венах зарплата…
Будинок дитячого болю
залишив стакан алкоголю...
Будинок сімейного типу:
вирваний зуб, що не випав…
Прокинувся дід від жаху,
згадавши дорогу на плаху…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2018
Потрапляють люди в ДТП,
Вчора ще сміялись, де тепер?
Тут немає справедливості, повір,
Це життя — голодний, дикий звір...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811408
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2018
Крізь асфальт пробивалась квітка,
по асфальту неслись авто…
По асфальту ходили люди,
ховаючи душі в пальто…
По асфальту текла отрута,
по асфальту текла і кров —
по асфальту тіла ходили
і вбивали в собі любов…
Ну а квітка тягнулась до сонця,
пробиваючи вперто бетон —
по асфальту ходили люди,
обіймаючи сірий фон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810395
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 17.10.2018
День народження - годинник,
Він рахує дні до смерті,
День народження зупинка,
На якій міняють светри.
Я небуду святкувати,
Я не хочу бути старше,
Я не хочу помирати,
Я не хочу стати фаршем,
Їдем далі без зупинок,
Не біда ,що сиві коси,
Ми залишимось дітьми,
У поезії і прозі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810392
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.10.2018
Душа втомилася від тіла,
а тіло від життя і ран;
Ножами люди ріжуть крила
і вже звичайним став цей стан…
Куди ідти? Куди тікати?
Кому потрібна та печаль?
Байдуже тіло хоче спати
й душа натисла на педаль…
Так мало часу, дуже мало:
старіють принци і раби…
Перемикай свої канали,
а за вікном несуть гроби...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807924
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2018
Мій друг повісився у лісі,
а ти лишився тим, ким був;
Маленьке судно точать криси —
я вашу підлість не забув...
Я не запаска, я людина;
люби свого, мене забудь…
Мене дістала ваша слина
і я для вас тримаю ртуть...
За спиною ви всі герої —
скажи в лице усю цю гниль…
рука вже тягнеться до зброї —
вам повернеться весь цей біль...
Мій друг повісився у лісі —
Для мене він залишив ніж…
Пригод шукатимуть актриси:
хтось тихо прошепоче: «РІЖ»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807714
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2018
Фантики хочуть уваги,
серця розуміння прагнуть,
життя вимагає відваги,
проблеми до низу тягнуть…
Випиває горілка людей,
викурюють їх цигарки —
нічого, нажаль, не змінилось,
хоч ніби й минули віки…
Холонуть на небі зорі,
блюють з телевізора ЗМІ,
шукають спасіння хворі,
найгучніше кричать німі…
Хтось купує за гроші тіло,
ну а душу несе на базар…
Диваки досі вірять у диво,
та нажаль не літає Ікар…
Зачиняться двері метро —
звільніть вагони і душі…
Набивають голодний рот
брехливі слова і суші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2018
Встигни побути людиною,
встигни, бо часу мало…
Іще трішки зим побачиш
і скажеш «привіт» фіналу…
Досить пхати у нору непотріб —
роздай ти його нужденним.
Часу мало, його дуже мало —
тож встигни побути не темним…
У морі чужих стандартів
не тони, а відчуй особисте;
не важливо ким ти тут був —
важлива та мить барвиста.
Важливе твоє відчуття
цього світу і цього руху —
встигни відчути життя,
встигни прогнати задуху…
В нас є ще одна хвилинка —
не більше, але й не менше,
побути людиною встигни —
це завдання твоє найперше...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807093
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.09.2018
Я не буду за неї вмирати
Я не буду за неї вмирати,
Різати руки чи битись…
Я не буду за неї чекати,
Я не буду за неї труїтись…
Я не стану для неї успішним,
Я не стану для неї кращим…
Я не хочу від неї нічого —
Ми усі тут нічого не значим…
Я не той, хто радіє дитині,
Я не той, хто будує дачу…
Я звичайна собі людина,
хоч незвично усе це бачу…
Я не буду за неї вмирати —
я помру за слова пророчі,
я помру за знайомого Бога,
але не за збуджені очі.
Я міг би за нею бігти,
але то не мої дороги…
Я її залишаю в серці —
не мені цілувати їй ноги…
Напишу їй я сотні віршів…
Не за борщ, а за дощ у травні.
Ми живі, доки тіла вище,
ми живі, бо закохані в рани...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806920
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2018
Ти завжди почувався чужим:
не добрим, не вільним, не злим…
Ти зникав серед сірих людей
і насаджував крила на клей…
Їх не раз відірвуть іще,
їх кохання — купюри з борщем;
А ти інший придумав шлях —
витри сльози… І лізь на дах.
Будеш там обіймати птахів —
Може станеш таким, як вони...
Може стрибнеш із даху вниз
і опинишся вмить у труні...
Ти завжди почувався чужим
серед тіл, що не чули тебе…
Це вони там кричать «стрибай!» —
хочуть свято для себе нове…
Ти не слухай, а просто співай:
витри сльози і витри кров…
Ти завжди почувався чужим —
не вмирай, помираючи знов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806847
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.09.2018
Я ніколи не бачив моря —
хай те море мене пробачить…
Тут занадто багато горя
і слова вже нічого не значать…
Я ніколи не бачив моря —
бачив ліс і холодні обличчя;
бачив мертві міста і сльози,
а те море мене все кличе…
Я ніколи не бачив моря —
бачив алко- і наркопритони…
Я ніколи не бачив моря —
не відчули його нейрони…
Я ніколи не бачив Європи,
не відвідував я ресторани…
Я ніколи не бачив моря —
тільки кров, самоту і рани...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806846
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.09.2018
Крововилив:
кров на крила,
кров на стелю,
ти — пустеля…
Крововилив,
кров — це сила…
Небо в ранах,
зло в стаканах…
Крововилив.
Вже не тіло…
Кров на одяг,
кров — це мода...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805385
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2018
Чорні люди у чорних будинках,
Чорні люди у чорних одежах
Будують свої чорні плани,
Переходять будь-які межі…
Чорні люди чорніють ще більше —
Чорне серце вже майже не б’ється…
Чорні люди не стануть інші —
Кожен з них напролом несеться…
Чорні люди готові вбити,
Чорні люди готові роздерти,
Чорні люди забули про милість,
Чорні люди жорстокі і вперті…
І міста вже від них чорніють —
Стає чорним навіть повітря…
Чорні люди по чорному діють —
Чорна фарба у їх палітрах…
Чорні люди вже майже повсюди;
Точать леза на наші душі.
Чорні люди під впливом отрути:
вони злі, агресивні, байдужі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805384
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2018
Краса – це не те, що зовні,
краса – то є очі повні,
краса – не лице й не груди,
краса – це коли ми люди.
Красі не потрібна фарба,
краса не у клубах чи пабах.
Красі фотошоп не треба,
краса потребує неба.
Краса не продажна, а вічна,
краса не зникає у січні,
краса просто поруч тихо,
краса зупиняє лихо.
Красі не потрібно уваги,
краса потребує поваги,
красі не потрібні квіти,
красу неможливо змити.
Краса по руках не піде,
красу обдурити не вийде,
краса – у звичайних кросах,
ховає ножі у косах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804593
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2018
в твоєму мозку таргани
тебе не сприйняли вони
і ти тепер лежиш одна
і ліжко то твоя труна
завариш чаю і помреш,
до ранку чи до середи!?
до біса пастку соцмереж!
а за вікном війна і дим…
а ти цнотлива і жива
в костюмі клоуна лежиш
і вже не віриш у слова
і вже не хочеш у Париж
постійно ти себе гризеш…
до біса телефонний шлак!
сьогодні ти збагнула все
побачивши вві сні маяк…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803384
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.08.2018
тікати від вулиць пропитаних спиртом
тікати від зла і забльованих ліфітів
тікати від тих, з ким ти ріс, та не виріс
тікати від міста, яке отруїлось
тікати, кричати, забути, забити
заснути у лісі, мобільний розбити
розбавити відчай вагонним скрипінням
умитись дощами із іншого неба
тікати, тікати, тікати...
так треба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803382
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.08.2018
Присмак заліза в роті,
той, хто не за, а проти;
не люди в метро, а шпроти —
до смерті будуть колоти…
Цінники майже повсюди —
кожну мить продаються люди…
За слово, за славу, за гроші —
і, звісно ж, усі — «хороші»…
і, звісно ж, кожен все знає…
Далеко до вашого «раю»,
хворобливе ходіння по краю,
Ти живеш, ну а я — вмираю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803340
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.08.2018
Ти не купиш її за гроші,
Їй не треба твоїх подарунків.
Їй достатньо блакитного неба,
Їй достатньо щирих стосунків.
В неї радість від ніжного вітру,
В неї радість від слів без масок.
Їй не треба твоя автівка,
Їй не треба твої прикраси.
Ти не купиш її за гроші,
Не посадиш її у клітку,
Бо вона має сильні Крила.
Не для тебе ця дивна Квітка.
Ти не купиш її за гроші,
Бо не лялька вона, а Людина.
Ти не купиш її за гроші,
Не повісиш її на стіну...
© Міха Невідомський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803237
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.08.2018
Одягнувши на мозок навушники,
Встромивши в легені цигарку,
Ти раптом збагнеш,що існуєш,
У великому зоопарку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803236
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.08.2018
Вона відрізає коси,
одягає штани і кроси,
тіло вмивають роси,
в руках - загострені коси...
Вона відрізає коси,
вивчає азбуку Морзе.
Емоції, вірші, проза...
Не легко лишатися поза.
Вона відрізає коси...
Коси цих уродів потрішки.
Зранку - кефір і горішки,
замість вина і сіжки.
Вона відрізає коси,
позаду сміються кози,
за гроші стають у пози,
та мають погані прогнози.
Вона відрізає коси,
кладе у рюкзак волосся.
В кишені у неї насіння:
час ростити нове колосся...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802287
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.08.2018
Від вікон лікарень до сцени,
від прощань зі своїми до інших,
від присутності болю до правди,
від криків і крові до тиші.
Залишились фото, а в серці -
моменти, поезія, голос.
Життя видає інструменти -
ручки, блокноти та компас.
Міста пожирають свідомих,
вставляючи ніж у крила.
Але ми потрібні для чогось,
В тому наша біда і сила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802286
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.08.2018
Країна «Богданів», бомжів і банкірів,
Країна, де гроші затьмарили віру.
Країна – руїна, могила у стразах,
Країна доріг, що ведуть лиш до каси.
Країна, де ржуть товстосуми з поетів,
Країна, де люди спиваються вперто,
Країна кредитів, бандитів і бидла,
Країна, де більшість не бачили світла.
Країна корупції, злості і болю,
Де спонсори спорту – пляшки алкоголю.
Країна сліпих і обкурених зомбі,
Де бідний не може поставити пломбу.
Де дядя при грошах шикує на повну.
Де щиру любов замінили на порно.
Країна совкових вагонів і ліфтів,
Забльований пляж і обдурені діти.
Країна шансону і втрачених шансів,
Де розум – недолік, де мозок – на танцях.
Країна жлобів і базарного пекла,
Країна попси, ні жива, і ні мертва.
Де думка тупа «треба так, як у всіх»
Змиває надії і лупить під дих.
Країна-біда, що біжить у нікуди.
Країна, в якій пропагують отруту.
Країна, з якої тікають в Європу.
Країна, яка бенкетує в окопах.
Країна печалі і наркопритонів,
Країна, в якій не буває законів.
Країна, де совість програли у карти,
Ростуть, як гриби, ігрові автомати.
Велику руїну любити так важко,
Павук доїдає маленьку комашку.
Та все ж ти її обіймаєш легенько.
Бо дух тут літає Тараса Шевченка.
Бо вмерло за неї занадто багато:
За справжню Свободу, за Віру і Правду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801596
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2018
Так легко давати поради —
так важко за когось радіти;
Так легко себе продавати —
так важко по правді жити….
Так легко образити брата —
так важко підтримку дати;
Так легко у спину ножем —
так важко чужих обіймати…
Так легко судити когось,
не знаючи корінь проблеми…
Так легко іти за всіма,
так легко,коли в системі…
Так важко кохать ні за що —
так легко,коли за гроші;
так важко,коли ти скло —
так легко,коли на ношах…
Так важко йти напролом —
так легко,коли заносять…
Нас усіх запитають про все —
нас правду сказати попросять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800745
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2018
Життя втрачало значення
під звуки Євробачення
просив сліпий пробачення
зі смертю на побаченнях…
А ми ковтали сумніви,
розтрощені системою:
серденько ніби стукає
по голові проблемою…
Життя втрачало значення:
Кохання — просто галочка…
І ти на позитивчику,
коли в руці є чарочка…
До трійки нулик тулиться —
ми діти, що зістарілись…
Ну що там далі в розкладі?
«Біленькою» затарились?
У трунах мало посмішок —
комфорту вже не хочеться…
Допоки всі навколішках,
життя повз нас проноситься...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800742
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2018
Там президент Чорновіл,
стадіони збирає Кузьма,
там Лукьяненко прапор несе,
там не чути слово «війна»…
Там солдати, без зброї уже,
розмовляють за чашкою кави…
Там немає ні куль,ні ножів —
Івасюк з Мозговим там співають…
Там Шевченко зі Стусом чаює —
Українка влаштовує вечір…
Там думає кожен і чує,
і говорить розумні речі…
А ми тут — замучені всі…
і ніби живі, та лиш «ніби»…
Чи потрапимо ми туди?
Вибирай, доки маєш вибір...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800602
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.07.2018
Можливо, усе просто випадок
і знову із вікон хтось випаде;
хтось не знає, де діти мільйони,
а комусь — смітники і прокльони...
Хтось в Камазі, а хтось під Камазом;
хтось у часі, а хтось — поза часом…
Вона кривиться через прищика,
а десь там понесли небіжчика...
На аватарках ніби все супер,
а в реальності просто… Ну їх.
За нею стадами бігають —
вечеряють нею і снідають...
Вона змінює їх, як прокладки —
не людина важлива, а статки…
Та і нею також скористалися —
принцеси на петлях гойдалися...
А у хоспісі знову поповнення —
не життя, а одне задоволення;
Ковтають людей крематорії —
наш потяг зійшов із колії...
Заливайся щодня алкоголем,
чи всі сили віддай начальнику…
Ця країна просякнута болем —
знову дотик до тіла паяльником…
Розумні всі книги прочитані,
та по суті — нічого не змінено…
Не встигнеш назад озирнутися,
як тебе вже, по суті, замінено...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800600
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.07.2018
Хай ця злива змиє тіла —
хай залишаться тільки душі…
Хай не буде тілесного зла —
хай потоне воно в калюжі…
Хай ця злива змиє красу —
саме ту, що нічого не варта…
Хай прокинеться справжнє життя,
хай почнеться воно вже завтра...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800322
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2018
Біс виходить на біс —
його викликають щодня;
Виростає бетонний ліс,
виростає із миру війна.
Біс виходить на біс
Під крики оголених дам;
Виростає бетонний ліс,
забиває коробки хлам…
Біс виходить на біс —
аплодує сірий народ;
їхні діти,такіж як вони,
доїдають отруйний торт…
Біс виходить на біс,
вириває чужим язики…
Минають в тумані дні —
під копірку діла і думки…
Біс виходить на біс —
руйнація душ і тіл;
ти кажеш,що «все окей»,
та чому ж ти тоді без крил?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800321
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2018
Всі люди колись помруть —
у цьому, напевно, вся суть,
у цьому, напевно, вся сіль,
у цьому, напевно, весь біль…
Бідні,багаті,веселі —
стануть жити в новій оселі;
світлі,темні,гарячі —
стануть для когось плачем.
Часу насправді все менше —
вже скаче у темряві вершник…
У нього обличчя немає —
він тихо тіла підбирає…
Всі люди колись розтануть —
голоси їх уже не почують…
А вони все будують дачі,
а вони все себе ж не чують…
Між могилками бродить сонце —
шукає собі притулку;
Його вже давно забули
і померли в своєму провулку…
А смерть - то є те, що буває
з ким завгодно,але не з ними…
Всі люди колись помирають,
залишаючи хлам і руїни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800269
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2018
Занадто уже надихано —
надихають лиш сходи вагону…
І слова:«проводжаючі, вийдіть!»
І вкотре — тікати із дому…
В плацкарті занадто гамірно:
Я німий, я не можу балакати…
Вкотре їду без чаю і постілі —
ці плацкарти приречені плакати.
Хтось знайомиться з новим тілом —
тіло, видно, також не проти…
Одягаю "робочий"навушник,
а в думках буду їх колоти…
Я колода, яка ще дихає —
Вже не треба мені нічого…
Ні чаю, ні раю, ні пекла —
в мене є вже печаль і тривога.
У кишенях не буде і сотні,
в рюкзаку є «Мівіна» і спогад…
Мої нерви занадто холодні,
але їм не потрібен медогляд.
Я вмираю для всіх раптово —
забагато цих ран і ранок…
Лиш із мертвим знаходжу мову —
нам обом не потрібен сніданок…
Замітає людей система —
забагато в людей отрути…
Я сідаю в іржавий потяг,
щоб не бачити і не чути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800209
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2018
Можливо, щось у горлі стане,
коли когось уже не стане,
а потім знову в мертве коло -
немає часу ні на кого...
Побільше б хламу у домівку —
новий айфон, або автівку;
а хтось помер, когось нема —
нещасний випадок, війна...
Хвороба, вбивство, суїцид...
Стає на серці товщим лід;
на аву свічечку на тиждень —
хорошим був, шкода не вижив...
Хотів зустрітись... Як на зло —
на нього часу не було.
Робота вимотала вкрай —
не можу, друже... Пробачай...
Нема в людей на друзів часу;
життям заплатять всі у касу...
Тож не спіши, а набери, —
Допоки дійсні номери...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2018
Нам дали тіло напрокат
І трішки дали часу,
А хтось гребе усе підряд
І хоче все й відразу…
Але скарби не на землі —
Вони лише на небі…
Ми тут на мить, коротку мить;
Ми на снігу портрети…
Тож будь людиною і все;
А інше — то лиш попіл…
Від смерті не спасе земне —
Душа сильніша плоті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2018