| Сторінки (4/389): | « | 1 2 3 4 | » |
Чомусь прикро усвідомлювати, що досить у зрілому віці перестаєш собою проломлювати стіни. З запізненням визнаєш, що душевне тіло втомилося голими руками обточувати гострі кути. Довгоочікуване втрачає своє значення та цінність і від втоми стає спокійніше.
Крок за кроком рухаєшся вперед і вже не зважаєш на зачинені двері перед собою. По старій звичці хочеться постукати і любою ціною відчинити та чомусь рука не піднімається. Не зупиняючись просто йдеш по своїй дорозі і не дозволяш собі озиратися. Серце б'ється вже в ритм і тільки пам'ять зціплює пальці в кулак.
Бувають миті, що хочеться розчинитись у просторі та розсіятись як дим. Пройти непомітно крізь скелю перепонів і стерти пам'ять. Зірвати обличчя з табло, кому хотілося вірити, знищити недосяжну безглузду надію, затоптати змарнований час. Хочеться зникнути за чужими плечима та загасити в собі світло.
Холодний розум та гаряче серце постійно нагадують, що двері твого світу завжди відчинені настіж і вже давно пора прикрутити на дверцята замок. Душа, наче загублена планета по свої траєкторії вимальовує хиткі оберти і рухається по своєму призначенню. Бережи себе, говорить внутрішній голос, бо це єдина енергія, яка дає потужну силу перепливати річку життя.
Таке відчуття, наче на плечах старе зношене пальто...
Лю ✒️
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958625
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2022
Сьогодні Великдень, сурмлять небеса,
Звивається жало від пекла,
Сьогодні Великдень та клята війна,
Скрегоче зубами запекло.
Моя Україна сьогодні в сльозах,
До неба волає молитву,
Бо ворог лютує і губить серця,
Криваву породжує битву.
Сьогодні Великдень та плаче весна,
І дзвони лунають поникло,
Гарматати летять чортівні без кінця,
Та стогне земля від них тихо.
Моя Україна сьогодні сумна,
І хрест свій несе на Голгофу,
Яка ж то болюча й терниста стезя,
Боротись за свою свободу.
Я знаю, що Бог це зруйнує ярмо,
В терплячій моїй Україні,
Бо рвуть на шматки, щоб її не було,
А сили її непохитні.
На небі запекла битва іде,
І воїни там демонічні,
Та Божа рука цю біду відведе,
І в пекло їх кине на вічно.
Моя Україна сьогодні в вогні,
Над нею зависла гординя,
Її осквернили у чорній брехні,
І ненависть ця не єдина.
Відкриється небо та дощ упаде,
Стій міцно моя Україно,
Насіння твоє під дощем проросте,
Я знаю, що ти непокірна.
Сьогодні Великдень, сурмлять небеса,
Святкують усі Воскресіння,
Та клята ворожа запекла орда,
Не випросить в Бога спасіння.
Моя Україна у Божих руках,
З болючих руїн ще воскресне,
І буде стояти на своїх ногах,
І Бог залікує їй серце.
Лю 🙏💛💙
24.04.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Прислушайся, какая тишина,
Как много спрятано в ней звуков,
Душа как дерево, - одна,
Блаженство это или мука?!
Как тихо, - Господи помилуй,
Поэзия моя мертва,
Не дай мне в тишине погибнуть,
Не дай мне догореть дотла.
Причудливы судьбы изгибы,
В глухие дебри все ведут,
Пера наивные порывы,
Никак истока не найдут.
Как тихо, - Господи помилуй!
Мне в спину дышит тишина,
Не дай строкам моим погибнуть,
Пока душа моя жива.
Лю 📚✍️
январь,2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937596
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.01.2022
Намалюю тебе і сховаю в блакитні простори,
В потаємні світи непомітно тебе проведу,
І зітру на шляху ланцюгові німі перепони,
Через трави шовкові у сни твої ніжно зайду.
Намалюю тебе візерунком морозного дива,
На рожевих устах я залишу ожиновий смак,
У просторах багряних світитиме зірка цнотлива,
Там сховаю тебе між світами у свій зодіак.
Намалюю тебе на полотнах небесного раю,
І тяжіння земне без вагомості стане легким,
Там у Всесвіті сни між зірками незримо блукають,
Намалюю тебе одночасно далеким й близьким.
Лю 💫
Листопад, 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2021
Мне кажется совпали все приметы,
Сейчас я знаю точно, что не сплю,
Сложились в линию небесные планеты,
И указали путь лучами к алтарю.
Пройдя шатры цыган, и бор, кручины,
Познав ничтожных, мелочных и злых,
Себя понять смогла до половины,
И что душа моя еда в живых.
Колючим проводом сжимало моё сердце,
Сквозь чудный мир брела я без узды,
Душа молчала за закрытой дверцей,
А я сжигала за спиной мосты.
Сложились в линию небесные планеты,
И моё сердце потянулось к алтарю,
Там на жертовнике лежали все ответы,
В том, что сама с собой протест веду.
Срывая занавес, замки и все границы,
Мне стало чудиться, что я уже не сплю,
И сердце с разумом, как раненые птицы,
Шепнули тихо мне, что я уже живу.
Лю🕊️
Ноябрь, 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930869
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2021
Вже все не те, і все не так,
І світ змінився в кольорах,
По-іншому вже якось навкруги,
Кудись зникаюсь давні сни.
І я не та, не ті вірші,
Мелодії не ті, не ті пісні,
Травою заросли шляхи,
Змінили напрямок птахи.
На носі осінь золота,
Душа квітує як весна,
І все не те, і все не так,
По-іншому вже якось у думках.
Слова шукають тишини,
А рими хочуть глибини,
Та я не та, і все не так,
По-іншому вже якось...
у віршах.
серпень, 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021
Под тенью сакуры на склоне гор,
Упавший на холодный камень,
Последний лепесток милует взор,
Невинность в нем благоухает.
Ах сколько здесь покоя, тишины,
Покрытых дымкою тумана,
Бушуют проблески моей весны,
Из пепла возрождая пламя.
Милует взор последний лепесток,
Упавший на холодный камень,
О, сакура, моей весны исток,
В твоих ногах ищу покоя.
март
2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907458
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.03.2021
У каждого есть шрамы прошлых лет,
Ночные диалоги из Всевышним,
Уныние, печаль и тяжкий грех,
И чувствует себя он в жизни лишним.
И кажется не раз, что позади,
Все шансы что нибудь исправить,
Что годы лучшие давно уже ушли,
И нéчего к судьбе своей добавить.
Все, что утеряно, возможно не вернуть,
И грусть с тоской безжалостно съедает,
Но вы должны пройти весь этот путь,
А для чего, один Господь лишь знает.
Не думайте, что мир сошел с ума,
Что жизнь по жёсткому играет с вами,
Для испытаний эта боль дана,
Чтоб ваши шрамы заросли цветами.
Лю...
10.05.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904516
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.02.2021
Давай з тобою ми перейдемо на Ви,
Хай в моє серце ляже мир та спокій,
Переполохані збісилися вітри,
І потривожили мій сон глибокий.
Я бачу берегом зросла трава,
Дерева цвітом стали покриватись,
А в душу проситься непрохана журба,
І сил немає цьому опиратись.
Давай з тобою ми перейдемо на Ви,
Хай пролетить долиною омана,
У небі заблудились два світи,
А в мене й досі не гоїться рана.
Лю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2020
Сьогодні холодно, і якось все не так,
Весни холодної блукають силуети,
Сумний на гілці зажурився птах,
Переплітаються з дощем сонети.
Самотній вітер розгулявся під вікном,
І прагне силоміць зайти до хати,
Грім з блискавкою покотився за селом,
Піонії в саду злий град почав топтати.
Сьогодні холодно, і якось все не так,
Турбують тишу мовчазні тенета,
Торкаються думки усіх забутих фраз
З віршів написаних, забутого поета.
Лю…
травень, 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2020
Щовечора на запітнілім склі,
Малюю пальцем я уявні двері,
Ці двері відчиняються мені,
І я тікаю швидко із квартири.
По траєкторії заплетених зірок,
Босоніж, наче пір'ячко, сповзаю,
З долоні зірочку здуваю, як пилок,
І в загадковий світ невидимо пірнаю.
Дрімає вечір в чорнім полотні,
Сріблясті зорі мене там гойдають,
І дуже затишно в цім просторі мені,
Мене додому лиш під ранок відпускають.
Лю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2020
Я літала завжди, я шукала поривистий вітер,
Там далеко у хмарах я писала красиві вірші,
Було байдуже часом, що до болю підрізані крила,
Все одно я злітала і свободу давала душі.
Там високо де зорі, де німі обіймаються хмари,
Моє серце таємно поринало в блакитні світи,
Не боялась нічого, не боялась п'янкої омани,
Я пари́ла як пташка, я шукала своєї весни.
Моя примха душі, підводила не раз до обриву,
І штовхала мене, що мороз пробігав по спині,
Я літала завжди, неземного шукала пориву,
І не раз було байдуже, що я стрімко лечу до землі.
Лю...
травень, 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020
Безсоння знову стукає в вікно,
Самотній місяць сон перевертає,
Я бачу на столі лежить перо,
Душа як завжди десь собі літає.
Відлуння спогадів до хати забрело,
І мовчки без запрошення сідає,
Чомусь до рук своїх бере перо,
Зі мною ні про що не розмовляє.
Штовхає ніч у тихе забуття,
І відлік часу в просторі щезає,
Я відчуваю на щоці сльоза,
Відлуння спогадів за плечі обіймає.
Я наче вкопана стою біля вікна,
В глибоку ніч свій погляд проводжаю,
Дивлюсь в минуле, а його нема,
Чому ці спогади прийшли? Незнаю...
Лю...
квітень, 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2020
Ви вірите в диво, ви вірите у чудеса?
Магію світла, неосяжні простори,
Палкі почуття та смарагдові зорі,
Ви вірите в щастя земного життя?
Ви вірите в чудо, в силу бажання?
Жагу до життя, таємницю душі,
Дерева голос та стогін землі,
Ви вірите в щире взаємне кохання?
Ви вірите в ніжність, що є співчуття?
Добрі думки, оксамитові мрії,
Непорушні висоти, глибокі надії,
Ви вірите в справжнє людське каяття?
***
Відкрийте серця неземним чудесам,
Дозвольте вогонь розпалити в собі,
Небесні світила впустіть до душі,
Повірте у диво, щоб диво повірило вам.
Лю🌌
08.01.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2020
Горнятко кави, погляд в невідомість,
Якісь сумні всі спогади про нас.
Запаморочив час німу свідомість,
Ми вже не ті, вже той вогонь погас.
У тиші спогади торкаються відлуння,
Шепоче хтось молитву в небесах.
Ми розчинилися уже у своїх буднях,
Гойдає прожите на Божих терезах.
Холодна кава та байдужий погляд,
У серце спокій з тишею проник.
Ми так шукали шлях у наш світогляд,
Що заблудилися і шлях позаду зник.
У забуття штовхаю вже минуле,
Ми вже не ті, вже той вогонь погас.
І якось байдуже, що в всесвіті ми були,
Стирає час всі спогади про нас.
Лю...
березень, 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2020
Боже, як віднайти себе, де, у яких краях?
Почуй серед натовпу лю'дного, де моя плаче душа.
Стань на дорозі де брожу я, стань на моїм шляху,
Якщо ти побачиш, що падаю, спіймай мене, бо пропаду'.
Шукай у широкий про'сторах, серед високих хмар,
Там я літала закохана, там я шукала свій рай.
Десь серед натовпу лю'дного, десь на краю села,
Може побачиш загублену, може відчуєш де я.
Якщо ти побачиш спустошену, десь у глухих місцях,
Якщо ти почуєш, що плаче хтось, знай, то мабуть є я.
Не дай підійти розгубленій, не дай мені стати на край,
Стань горою над го'рами, нікуди мене не пускай.
Боже, як віднайти себе, де загубилась душа,
Десь серед натовпу лю'дного, бродить напевно одна.
Лю...
січень, 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2020
Я выдумка твоя, нас нет и между нами вечность.
Придуманная ветром, всплеском волн, закатом дня.
С тобой не раз мы превращались в бесконечность,
Теряли истину, но верность ей храня.
Ты выдумка моя, нас нет и между нами пропасть,
Ненужный промысел продуманный с небес.
Мы шли незримо сквозь пространство на наш голос,
Дышали воздухом пока он не исчез.
Мы выдумка уже, нас нет и быть не может.
Сквозь призму времени утерян свыше путь.
Но до сих пор не отпускает нас и что-то вновь тревожит,
И нашу выдумку пытается вернуть.
Лю...
февраль 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866389
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.02.2020
Мій Ангел, протягни своє крило,
І обійми, та тільки обережно,
Лиш не запитуйся у мене ні про що,
Тобі пояснювати справді складно.
Давай ми просто тут посидимо',
Дарма сльозам не дам я волю,
В цій тишині про все помовчимо',
Щоб не гнівити мою долю.
Мій Ангеле, я трішки посиджу,
Чому все так, пояснювать не треба,
Але в цих роздумах не залишай одну,
Без тебе не знайду я шлях до себе.
Все розумію, все без нарікань,
Втомилась і боюсь зізнатись,
Чомусь тікаю від свої бажань,
Чомусь від себе я сама ховатись.
Святий твій погляд в серці збережу,
Перепочину під крилом ласкавим,
Нікому ні про що не розкажу,
Бо щирість топчеться лукавим.
Мій Ангеле, ти бачиш все з небес,
Ти заглядаєш гли'боко у мою душу,
Ти знаєш все, ти іноді мене несеш,
Коли я рухатись сама не можу.
Лю,
грудень, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2019
Сльоза кленового листка,
Мені упала на долоню,
Заплакала його душа,
А клен образився на долю.
Холодний вітер пролетів,
В осіннім зажурився вальсі,
Кленовий лист він відірвав,
І закрутив в останнім танці.
Над листопадом золотим,
У музиці сумній кружляя,
Злетів кленовий лист один,
З душою мовчки вже прощаясь.
В останню путь кленовий лист,
Я з жалем в серці проводжала,
Його сльоза летіла вниз,
Що помирає він, я знала.
Лю🍁
Листопад, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2019
Писала список важных дел,
Уборка, стирка, разные заботы,
У всех забот был свой раздел,
Вертелось все в круговороте.
И снова спешка, снова суета,
Обязанности, что тут скажешь?!
А где-то там сидит мечта,
Пусть ждет, ее легко обманешь.
Писала список важных дел,
Работа – дом, ни дня покоя,
Казалось бы, что все! Предел!
Но снова написала «НЕ СЕГОДНЯ!»
Лю❤
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856067
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.11.2019
Спасибо жизнь,
что научила видеть кто есть кто,
дала без жалости не раз понять,
что многое в судьбе без нас предрешено,
за шторм в душе, полёты и паденья,
что заставляла с пропасти себя поднять.
Спасибо жизнь,
что отвела чужих на расстояние покоя,
за нелюбовь, что научила быть сильней,
бросала в омут среди пауз и застоя,
без лишних слов желая возрожденья,
чтобы по новому ожить и стать смелей.
Спасибо жизнь,
что каждый день, ты даришь время,
искать свой в мире путь и просто жить,
служить добру, и не роптать на бремя,
безмолвно ты уносишь все сомненья,
и главное, ты учишь нас любить.
Лю
ноябрь, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856021
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.11.2019
У кожного своя в житті розплата,
Свій тихий плач і щире каяття,
І холод у душі, і своя правда,
В ногах у кожного хиталася земля.
Між подихом було розчарування,
Велика втома і глибокий жаль,
У кожного в душі своє зізнання,
Гірка утрата і сумна печаль.
Свій страх, свої таємні мрії,
Своя байдужість і своя біда,
І кожен з нас випрошував надії,
Коли по серці мчалася орда.
І з дня у день у кожного йде битва,
У таємничих закУтках душі,
Для кожного із нас своя молитва,
Адже минає день у метушні.
Ми одночасно одинакові та різні,
І одинаково всі падаємо в гріх,
Без винятку буваєм безнадійні,
Та щось невидимо поєднує нас всіх.
Життя дорога прикра і терниста,
І неможливо без помилок шлях пройти,
Та аксіома у життя є дуже грізна,
Ми народилися і стали в чергу вже.
І день і ніч міняє все довкола,
Все чередується для кожного із нас,
Чому тоді не ціниться дорога,
Яка колись закінчиться в свій час.
У кожного є взлети і падіння,
Добро і зло єднає нас усіх,
Для кожного існує десь спасіння,
Бо в цім житті прислідує всіх гріх.
У кожного в житті своя дорога,
Своя розплата і своя ціна,
І дуже прикро, що існує аксіома,
Бо не жалкує в своїм відліку вона.
Лю🕊️
Листопад, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856020
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.11.2019
Два малых слова ДА и НЕТ!
Я между ними словно на дуэли,
Они прицелиться уже успели,
И с нетерпением мой ждут ответ.
Лю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855312
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.11.2019
Дивлюсь тобі я в спину в своїх снах,
Ти з пам'яті моєї вже щезаєш,
Я впевнена, ти все це відчуваєш,
Зникаєш ти уже в моїх віршах.
На запотівшім склі пишу твоє ім'я,
А потім з притиском долонею стираю,
Зів'ялі квіти із корінням вириваю,
Від цього аж здригається земля.
Увесь свій жаль кидаю в забуття,
Тебе не згадую, але й не забуваю,
Все недосказане у помислах крамсаю,
Немає в сповіді про нас вже каяття.
Спливає час та байдуже мені,
Усе про нас зникає в невідомість,
Запаморочив ти мою свідомість,
На половину розчинилась я в тобі.
Лю ❤
Листопад, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2019
Мене шукаєш ти в моїх віршах,
Звичайній римі та у кожній прозі,
Блукаєш по написаних рядках,
Гадаєш, що душа як на долоні.
Блудниця, відьма, грішниця, свята,
Втрачаєш розум, хто я поміж ними,
Читаючи гадаєш, що летить душа,
А в іншім творі, що лежу без сили.
Сьогодні плачу, завтра вже сміюсь,
Перевертається в очах твоя уява,
Бо на колінах молюся і тут же я грішу,
І знову в бісовій спокусі наче Єва.
Поміж рядків, шукаєш де мій гріх,
Малюється забарвлена картина,
Все перечитуєш й шукаєш де я є,
Бо в іншім творі я мала дитина.
Скажу відверто, вже не знаю я,
В якім рядку жила, а де брехала,
Мені не вистачить і два життя,
Прожите все, що в творах написала.
Людмила Петрова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2019
Тебе штовхаю в прірву забуття,
Собі сама викручую я руки,
Крамсаю пам'ять та німа мольба,
Мене кидає у безсонні муки.
Якась жорстока у душі війна,
Тебе із пам'яті безжалісно стирає.
Червона нитка, як вузька стезя,
Нас двох в гріху, як гадина єднає.
Між нами пролетіла заметіль,
Тобі у спину я і плачу і сміюся.
Вже від розлуки притупився біль.
Та нитку цю пірвати не рішуся.
Лю...
жовтень, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2019
Моя маленька пташка, моє янголя,
Дивлюсь на тебе, стала ти доросла,
Ще наче вчора, щебетала як маля,
Ще наче вчора, я гойдала тебе в яслах.
Твоє дитинство вже давно пішло,
Шкільні роки також десь за спиною,
Моє несміло розгортаєш ти крило,
А так ще хочеться, щоб ти була малою.
Розкішні локони спадають по плечах,
Мабудь вже скоро їх сховаєш під фатою,
Безмежний світ блистить в твоїх очах,
В життя дорога розкриваються тобою.
Маленька пташко, де б ти не була,
Моя молитва завжди буде поруч,
Благатиму у Бога я щодня,
Щоб всі шляхи вели тебе праворуч.
Р. S. З любов'ю для донечки.
Лю...
січень, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2019
Папір зім'ятий, ручка на столі,
Думки вирують і шукають місця,
Листки сковзнули чисті до землі,
І байдуже, що безлад біля крісла.
Чи день чи ніч, вже якось все одно,
Доба летить щоденно в невідомість,
Усе придумане щезає у вікно,
І паморочить згадка вже свідомість.
Холодна осінь, гаснуть ліхтарі,
Все сказане у прозі посоталось,
Летять за вітром непрочитані вірші,
Лише не сказане у пам'яті зосталось.
Мерехкотить дощами листопад,
І пізня осінь холодом скрегоче,
Десь там далеко в небі зорепад,
Їм щось у слід сказати серце хоче.
Вирують в хаосі придумані вірші,
Мотлошить їх безжалісно вітрами,
Пора буває листопада у душі,
І серце знає плакати дощами.
Лю...
листопад, 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2019
Мне чужды рамки, границы и рассудок,
Уставы, правила, барьеры и мосты,
И хочется средь жизненных абсурдов,
Сломать все грани окружающей среды.
Мне слышен крик не издающий звука,
Учить плохому нас уже нельзя,
Наш мир испорчен! Честно! До абсурда!
Его спасать давным давно пора.
Август, 2019
Лю❤
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849561
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.09.2019
Я вже не плачу, серце рівно б'ється,
І рідше згадую у проміжку про нас,
До тебе шлях мені уже не сниться,
І якось дивно тягнеться вже час.
Я на свободі, вільна наче пташка,
Піднятись можу легко від землі,
Але закінчена безглузда казка,
Одне крило підрізала мені.
Жорстоко доля посотала мрії,
Мене штовхнула в прірву забуття,
Ти зник, забрав обіцяні надії,
Зоставив в серці тільки каяття.
Лю...
вересень, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2019
Наша нежность остыла, и куда-то исчезла спонтанность.
Все безумные ночи превратились в обычные дни.
Черный кофе горчит и банально пропала желанность,
Ускользнули как дым непонятные нам миражи.
И никто нашу роль не сыграет уже в интермеццо,
Нас - без нас - не сложить, мы без фальши желали друг друга,
Вдалеке до сих пор я ловлю голос твой тихим эхом,
Не возможно вернуть, между нами господствует вьюга.
Горечь режет пространство, убегаю назад в наше время,
И душа и мой разум там по прежнему спорят друг с другом,
Мы уходим без слов, унося за спиной свое бремя,
Колесницей злорадно все пути нам размыла разлука.
Бродит память, и молча по дому мотает кругами,
И не в ритм сердца стук, мы не были с тобой влюблены,
Мне осталось с тобой разговаривать только стихами,
И без спроса тайком, по ночам приходить в твои сны.
Лю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846575
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.08.2019
Не знаю, быть может судьба вносит в жизнь свои коррективы. И я прогибаясь без лишнего ей доверяю. Уже не секрет никому, в жизни все по чуть-чуть, по немножку себя же теряет. И тлеет, и блекнет, теряется вкус и кажется без исключения все умирает.
А поезд все мчится вперёд и ему все равно где моя остановка. А я вслед за ним все спешу и пытаюсь я что-то понять. Устаревает все то, что давно за спиной исчезает. И давит, и в тягость становится просто дышать.
Пустые слова, обещанья, ненужные встречи, и горечь потерь будоражат остывшую память. Я вижу, в душе разгорается с яростью пламя. И хочется все, что изжило себя, беспощадно без жалости сжечь.
Не знаю, возможно судьба вносит в жизнь свои коррективы. Но я прогибаясь без лишнего ей доверяю. А поезд мой мчит и ему все равно где моя остановка. А я вслед за ним, что изжило себя хладнокровно и молча бросаю.
Лю❤️
август, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844478
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 08.08.2019
Холодний вітер в небі хмари розвіває,
Дерева гне додолу, жалю' до них немає.
Пташки беззахісні шукають свої гнізда,
Погода неприборкана сьогодні дуже грізна.
Осінній сум задумливий, сидить відпочиває,
Дощем холодним в різні сторони кидає,
Тріпочуть ніжні айстри, наче янголята,
Злягла трава від вітру, посотана, зім'ята.
Мотлошить по землі і лячно завиває,
А листя вітер із дерев безжалісно зриває,
Сховалися пекучі промінчики від сонця,
А я на непогоду дивлЮся із віконця.
І хочеться у коцик закутатись, сховатись,
Біля каміну з вогником тихенько зігріватись,
Та вітер за вікном безжалісно скрегоче,
А сум непроханий зайти у двері хоче.
вересень, 2018
Лю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2019
Я не люблю філософію, та без неї ніяк,
Вже так багато в світі все обгрунтувалось.
Нове сказати неможливо вже, однак,
В мені найглибше щось одне закарбувалось.
Мовчання золото, у слова є ціна,
Усі людські розмови, як дрібна монета.
Чи в пустолів'ї є якась вага, хто зна?!
Штовхають іноді слова людські в тенета.
Чим пахне слово, в чім його біда,
В чім його радість, в чому насолода?
Чи заподіють шкоду неодумані слова,
Чи може сказане все нами - нагорода?
Мовчання золото, то ж зважуймо слова,
Чим менше сказано, тим легше виправляти,
Якщо слова в душі всі чорні, як смола,
Напевно краще буде їх не промовляти.
Народна мудрість народилась не дарма,
Усе важливе ми приховуєм в мовчанні,
Промова Бога з неба також мовчазна,
Якщо щось кажете, то будьте бездоганні.
То ж майте мудрість слова сказаного в строк,
Мовчання також має здатність убивати,
Щоби уникнути багато помилок,
Добре подумайте, що маєте сказати.
Р.S. Для філософських роздумів, не люблю цю науку, але здається без філософії життя - не життя. Занадто багато вже стало пустої промови, грубих висловів один одному, пустих балачок. Втрачається відчуття страху та гідності. Надіюсь, що мій непримітний вірш штовхне на роздуми кожного про мудрість слова сказаного в свій слушний час. Іноді і справді краще змовчати ніж сказати гниле слово, болюче слово і т.д. Найбільш мовчазний в цьому світі є Бог, а людські промови іноді схожі на дрібні монети. Гадаю, не завадило б знати ціну кожному своєму слову і не дешевіти у своїх висловах. Можливо тоді щось поміняється у цьому світі на краще. Але мене беруть сумніви, нація псується. Всі втомлені. (думки вголос)
Серпень, 2019
Лю❤️
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2019
- И что ты поняла?
Меня вздрогнул мой внутренний голос в голове и заставил вернуться в реальность здесь и сейчас. Я растерялась как будто не была готова на что-то отвечать. Еще миг и я сосредоточилась на вопросе. Так что же я поняла?
Часть жизни за спиной, все мои взлеты и падения перемешалось в голове. Произошел сплошной хаос. Что ж я поняла? Ну что ж я поняла?!
- Равновесие! Нужно держать равновесие, - как будто на допросе сама себе неожиданно ответила я.
Меня всегда привлекала крайность. Особенно если скользить по ней босиком с закрытыми глазами. Неосторожное движение и ты падаешь. Сколько же падений мне пришлось испытать из-за крайностей. Когда ты падаешь у тебя два варианта или ты учишься летать или все, тебя нет. Крайности. Думаю, без них мир на столько бы не шатался.
Нас не учили жизни в школе, нас учили всему второстепенному, но не самого главного. Самое ценное нас учит жизнь. Думаю, к закону равновесия жизнь плавно подводит к тому моменту, когда ты от усталости еле-еле держишься на ногах. По крайней мере, так почувствовала я.
Казалось бы все так просто, баланс. Но его удержать идеально задача вообще не с простых. Люди постоянно мечутся в поиске чего-то, особенно счастья. Человеку свойственно усложнять простые вещи, и при этом раскачивать мир. Банально, ведь самый главный закон Вселенной часто игнорируют.
Так что же поняла я? Добро и зло, война и мир, день - ночь, жизнь - смерть, левое - правое и так до бесконечности. Все держит баланс. Так почему же мы падаем в крайности?
Мысли в слух.
Лю...
июль, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841711
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 12.07.2019
А я живу как глупое дитя,
за всех кто предал, хочется молиться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839307
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.06.2019
Не зарекайтесь никогда, ни в чём,
Ведь у судьбы игра всегда без правил.
Не верьте всем, кто любит горячо,
Огонь сгорит и пепел лишь оставит.
В отчаяньи не нужно говорить,
Что все ушло и лучшего не будет,
Придет то время, чтоб опять ожить,
Но вот судьба за это вас осудит.
Не нужно клятвы закрывать замком,
Их всех без жалости судьба сломает,
И не судите строго ни о ком,
Что ждет вас в будущем никто не знает.
И может друг для вас быть палачём,
Из невозможного все может получиться,
И может враг вас защитить мечём,
Просчитывая можно ошибиться.
Меняет время в жизни все пути,
И от любви не стоит отрекаться,
Судьба заставит веру обрести,
По-этому не стоит зарекаться.
И много раз ударит вас судьба,
И силы даст, чтоб снова возродиться,
Душа не раз останется одна,
Чтобы с собой по новому сразиться.
Возможно скажите, что это все, конец!
Из ни от куда вдруг появиться надежда,
Запомните, что зарекается глупец,
И на колени падает невежда.
Не зарекайтесь никогда, ни в чём,
Судьба заставит принципам сломаться,
Ведь не простым судьба ведет путем,
По-этому не стоит зарекаться.
Лю...
ноябрь, 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839305
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.06.2019
Лиш Ти і я, між нами тільки простір,
Між нами велич, гори і моря,
В Твоїй любові а ні краплі злості,
Нема нікого поміж нас, лиш Ти і я.
Ти на моїх вустах, в думках, у серці,
З Тобою підіймаюсь до небес,
Я бачила Твій погляд у веселці,
Для мене не жалкуєш Ти чудес.
Неначе небо і земля, лиш Ти і я,
І поміж нас нікому стати не дозволю,
Тобі належить все моє життя,
Люблю Тебе, бо дихаю Тобою.
Лю...
травень, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838765
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.06.2019
Крізь темряву, тернистий шлях,
Душа блукає, як загублене ягня.
Куди веде її невидима стезя?!
Один лиш Бог про це напевно відає.
Іде на світло дуже втомлена Душа,
Пірнає глибоко, мабуть шукає дно.
Ховається за янгольське крило,
Та поміж цим, рукою тягнеться до Бога.
То падає Душа, то змучена встає,
Встає і йде, на світло йде, до Бога.
Вузька, заплутана, витка дорога,
Та силу Бог, Душі іти дає.
Лю...
травень, 2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838763
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.06.2019
Проходить все, і смуток і печаль,
Очікувана радість, насолода,
Кудись зникає довговічний жаль,
І циклами міняється погода.
Стирає час забуте каяття,
І чередуються нові випробування,
Під обертом проходить все життя,
Сотає доля не розгадані питання.
І день за днем все зближується даль,
Приливи і відливи мучать сушу,
Проходить все, і радість і печаль,
Та спершу з притиском потопчать душу.
Лю...
грудень, 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835421
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.05.2019
Мій Бог, Ти був людиною, я знаю,
Ти бачив світ з людської сторони,
І розумієш зараз кожного, гадаю,
Де між людьми та істина? Скажи!
Ти народився між ягнят у яслах,
Твій шлях життєвий зовсім не легкий,
Що родишся на муку знав завчасно,
І знав, що хрест у Тебе теж важкий.
Твій Божий промисел ніхто не знає,
Велику мудрість намагаюся знайти,
Гадаю, що не меч Твій нас усіх карає,
Розбійнику Ти першому дав в рай зайти.
Тобі блудниця у сьозах упала в ноги,
Тебе Твій друг в прокляту ніч предав,
Вже грішні й праведні з'єдналися дороги,
Бо Ти жорстокість від людей пізнав.
Примудрі книжники, а також фарисеї,
Тебе, як Бога, упізнати не змогли,
І на розбійника Вараву поміняли,
З-тих пір Тебе не можуть віднайти.
Народи сваряться і ділять Твої ризи,
А Ти з небес прикутий на хресті,
На це все дивишся, скажи відверто,
Чи є хтось праведний на цій землі?
Тебе шукаєм у книжках, в іконах,
Малюєм фарбами на чистім полотні,
Складаєм правила в святих канонах,
І одночасно залишаємося злі.
Де істина поміж людей блукає,
Чому будуємо ми пекло на землі?
Про Божий промисел ніхто не знає,
Чому ми сваримося люди на землі?
Мій Бог, Ти був людиною, я знаю,
Ти бачив все на грішній цій землі,
Тебе і досі люди всі шукають,
І розпинають тебе також на хресті.
Лю...
січень, 2019
Р. S. Для філософських роздумів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835419
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.05.2019
Ты ушел, и я знаю, что ты никогда не вернешься,
Мы друг с другом без слов, попрощались уже навсегда,
Уходящий мой год, в моей памяти ты остаёшься,
И я знаю, что ты исчезаешь уже вникуда.
Год разлук и потерь, недосказанных слов и безумий,
Суеты и тоски, в небесах заблудившейся веры,
Слишком много ночами без сна проходило раздумий,
Слишком часто тупик, слишком часто встречались барьеры.
Мимолетные встречи, пустые слова, обещанья,
Слишком горьким стал вкус на губах сладкосахарной лжи.
Ты разбил миражи, и унес далеко все желанья,
Мой неласковый год, ты развеял как дым все мечты.
Стал исчерпан лимит на доверие и на прощенье,
И горчит как полынь, бесконечная вдаль пустота,
Я прощаюсь с тобой, и не жду твоего повторенья,
И надеюсь на то, что ты был в моей жизни не зря.
Лю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820813
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.01.2019
Замедлила свой быстротечный шаг,
Все летние восторги позади,
Пришла пора спокойствия и тишины,
Так оглянуться хочется назад.
Хочу распробовать октябрь на вкус,
Душой настроиться на созерцанье,
Быть может это глупое желанье,
Но погрузиться хочется мне в грусть.
Пора неспешности, сбиваю ритм,
Смотрю как падают с деревьев листья,
Остановилась, чтобы насладиться,
Душа от суеты уставшая молчит.
Прохладный ветер листьями шуршит,
И резвость осени над небом ускользает,
Пора спокойствия, кругом все засыпает,
Замедлить шаг природа мне велит.
Лю...
октябрь, 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810988
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.10.2018
Я знаю, что такое не любовь,
Когда я мир увидела его глазами.
Я поняла, что было между нами,
Когда немного притупилась боль.
Я в прошлом думала, что он жесток,
Все выходки его прощала,
Ах, если бы я только знала,
Что он как я, был тоже одинок.
Я не могла понять, за что его люблю,
За не звонки, за частое молчанье,
За безразличие, пустое обещанье,
Ведь знал, что его очень ждут.
С вопросами я долго так жила,
Но в миг один, я кажется прозрела,
Когда на мир, его глазами посмотрела,
Все нелюбимы одинаковы всегда.
Сейчас я тоже избегаю встреч,
Умею равнодушно не брать трубку,
На сообщения ответить трудно,
И нет желания тепло к душе привлечь.
Жестоко, но холодные сердца влекут,
Чем толще лед, разбить хотят сильнее,
Подальше отойти так хочется скорее,
Но почему-то за тобой быстрей бегут.
И ты лишь зритель в этих состязаньях,
И ни одна струна не дергает внутри,
Пытаешься от всех в молчание уйти,
Все безразличные глубокие признанья.
Где равнодушные надрывные звонки,
Там не болит душа за наглое молчанье,
Внимание не обращается на ожиданье,
И не твоя забота на иллюзии других.
Сейчас я знаю, что такое не любовь,
Мы одинаково прохладные к ненужным,
Беда моя, что для него была я чуждой,
Как чужды мне другие все вокруг.
Лю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807688
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.09.2018
Якесь сьогодні дивне відчуття,
Не літо за вікном, і навіть не весна,
А осінь тепла, гарна, золота.
За обрій ніжно сонечко сідає,
Куди воно ховається, ніхто не знає,
Вже день сьогоднішній не має вороття.
На зустріч завтрашньому дню,
Босоніж парком я задумана іду,
Спокійно так, все навкруги втихає.
Пташиний спів торкає за живе,
В душі тріпоче серце молоде,
Я своє літо в невідомість проводжаю.
А так ще хочеться і літа, і весни,
Подалі час свій заховати від зими,
Та осінь молода за руку вже тримає.
Якесь сьогодні дивне відчуття,
Вирує в небі моя осінь золота,
Я своє літо по-тихеньку відпускаю.
Лю...
вересень, 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807478
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.09.2018
Душа ребёнка святостью чиста,
В ней нет еще жестокости, порока,
Она рожденная в ладонях Бога,
Еще не знает тяжести креста.
Благоухает раем детская душа,
Судьба ее ничем не соблазняет,
Она наивная еще не знает,
О тонком вкусе взрослого греха.
Лю...
Сентябрь, 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807320
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.09.2018
Який красивий зорепад,
Та зорі просяться назад.
Погляньте, падають надії,
В долонях їхніх мої мрії.
Лилове небо простягнулось,
Трава шовкова похитнулась,
Свій погляд в небо я кидаю,
Всі свої мрії проводжаю.
Та зорі стали промовляти,
Мене по щирому благати,
Не відвертатися від мрій,
Зібрати в кошик їх усіх.
Я постояла, помовчала,
Що їм сказати я не знала,
Остання падала надія,
В руках її тремтіла мрія.
І стало боляче дивитись,
Як мрії стали всі губитись,
Перевернуло небо зорі,
Душа стиснулася до болі.
Гадала я, що буде легко,
Але без мрії жити кепсько,
Останню мрію я спіймала,
Мене надія обійняла.
Душа моя помолоділа,
І жити в мріях захотіла.
Який красивий зорепад,
Летить із мріями назад.
вересень, 2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2018
В нас стрімко пропадає доброта,
Повага, ввічливість, сумління.
І багатьом не лячно, що його душа,
Черствіє вже і робиться камінням.
Як прикро усвідомлювати все,
Псується нація і людство калічіє,
Росте байдужим покоління молоде,
І з року в рік згасає в нас надія.
Втрачаєм щирість у своїх серцях,
Потрохи святість у душі руйнуєм,
Високі мури вже будуємо під дах,
І в гордиливості своїй ґаздуєм.
В несправедливість поринає світ,
Брехня як правда по землі гуляє,
Про Божий забуваєм заповіт,
Поміж людьми хвали собі шукаєм.
Збагачуються статки в богача,
Гріхам зупинки він своїм немає,
І відіймається останнє в бідняка,
Як далі жити він не уявляє.
Куди ми котимось, чого чекати ще,
На що надіятись у цім жорстокім світі?
За для збагачення ми нищемо живе,
Царям під ноги ми кидаєм квіти.
І брат на брата вже пішов з мечем,
І батько з сином у лиху годину,
Один на одного піде з ножем,
Забувши в гніві про свою родину.
Весь світ у хаосі, а ми як королі,
Гадаємо, що вічно будем жити,
Пророчі з Біблії показуються дні,
Чи зможемо все це ми зрозуміти?!
Добро і зло в серцях панує всіх,
Хто кому служить вже не розуміє,
Півсвіту плаче, в інших тільки сміх,
Як свою душу в злі не загубити?!
І з кожним днем світ крутиться скоріш,
І сум і страх усе оповиває,
Бог з сатаною б'ється за нас всіх,
Коли цей бій закінчиться, не знаєм.
Тож розум свій тримаймо в чистоті,
Хай Ангел з неба нам допомагає,
Бо скільки жити нам на цій землі,
Один Господь у цьому світі знає.
Шлях не простий у кожного з людей,
Багато з нас відпаде ще від Бога,
До пекла шлях прокладено легкий,
А в рай терниста виється дорога.
Хай Бог подасть нам мудрість із небес,
Смиренний дух в людські серця подує,
Щоб схаменулись ми від злих чудес,
Бо сатаниське жало не жалкує.
В нас стрімко пропадає доброта,
Про ці часи нам пише Откровення,
Великий бій ведеться за життя,
Пророчі з Біблії показують знамення.
Великий сум уже на небесах,
Людській жорстокості дивуються нечисті,
Народи сваряться, готується війна,
Лунають чварами промови урочисті.
Все посоталося і праведне й святе,
Мутніє розум з кожним днем сильніше,
Без Бога наша праця пропаде,
Це усвідомити потрібно нам скоріше.
І лине крик у мене на устах,
Бо серед цього важко дуже жити,
Куди не глянь, усе кипить в гріхах,
Дай Боже мужність людям це зносити.
І миру кожному дай Боже у серця,
Боротися з злим духом дай нам сили,
Не відверни від нас Свого лиця,
Бо ми без Тебе все це неосилим.
Хай кожен з нас задумається сам,
Кому він служить, і чого він хоче,
Бо де є зло, там Бога вже нема,
Це не мої слова, а з Біблії пророчі.
вересень, 2018
Лю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806914
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2018
Небесна сотня дивиться з небес,
Замість дощу на землю падають їх сльози,
Схилилися намокші пожовтілі лози,
Далеко жалібно десь завиває пес.
Моква кругом, насунулася мряка,
Природу оповив небесний сум,
Зробився вітром серед гаю шум,
Кривавими слізьми земля набрякла.
Все небо затянули чорні хмари,
Жаль розстелився як густий туман,
Хизується із пекла злий обман,
Бо задарма своє життя віддали.
Дощить слізьми на праведній землі,
Ховає сонце десь холодне літо,
Могили заросли всі горецвітом,
Барвінок обсотав хрести німі.
Р. S. Небесна сотня дивиться з небес,
Замість дощу на землю падають їх сльози....
Лю...
16.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2018
Там нет меня, где над тобой клубится небо облачно,
И кружит пожелтевший лист, прощаясь с летом боязно,
Я только там, где ночь и сон окутан тенью пристани,
И в шорохе весны, что задержалась между жизнями.
***
Там нет меня, где шелест звезд с тобою просыпается,
И солнца светлый луч твоих волос касается,
Я только там, где тихий вздох прощается с надеждой,
И в мираже с немой мечтой уходит в неизвестность.
***
Там нет меня, где слышен тебе шёпот трав,
Где летний теплый дождь летит к твом ногам ,
Я только там, где шум волны в закате прячется,
И в обретенной темноте в тоске одной мечтается.
Лю…
Настроение ЛГ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800583
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.07.2018
Не все, кто улыбаются - добры,
Не все, кто на коленях - верят в Бога,
И гордость высока, когда душа убога,
Где денег нет, там не всегда бедны.
Любви нет там, где подлость и обман.
У каждого свой Бог, свой мир, своя расплата,
И не всегда утраченое есть утрата,
Кому-то омут - безграничный океан.
Не всё то золото, что с отблеском блестит,
Не всем война войной, кому-то мать родная.
Порой жестока наша жизнь земная,
И наши промахи не каждому простит.
Кто вверх ползет, но только по плечах,
Все ордена с медалями не делают им чести,
Кто не прощает, только жаждит мести,
Нет места для таких людей в серцах.
Но каждый выбирает для себя,
Кому служить, к чему ему стремиться,
Возможно, надо бы остановиться,
Чтоб жизнь вся была прожита не зря....
Лю...
19.07.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800067
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.07.2018
Ти зраджував їй в своїх снах,
Пірнав у пристрасть і солодкі муки,
Ти цілував в обіймах інші руки,
Це все було написано в твоїх очах.
Холодна ніч спокутана в гріхах,
Заполонила душу мов міцна омана,
Ти самовільно їй віддався без обману,
І кожну ніч чекав мене у своїх снах.
Лю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2018
Люблю дальні дороги. Коли за вікном міняються пейзажі, робиться таке відчуття, що світ починає вертітись навколо тебе. Це дає мені неймовірну насолоду і жагу до життя. Обожнюю цей смак. Дальня дорога наче полотном простилає шлях у невідомість, і цим самим нагадує мені відчуття - як це летіти з тарзанки))...
Лю..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797491
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2018
Мені з тобою, і без тебе одинаково важко,
Якось доля примхливо пройшла поміж нас,
Повернутись назад не можливо та складно,
І чомусь змарнувався прожитий наш час.
День за днем пролітає життя в невідомість,
І шляхи наші спільні чомусь заплелись,
Наче хтось жартома скаламутив свідомість,
Щоб життєві дороги самі розійшлись.
Наче в прірву скотились надія і віра,
Розлетілись всі мрії в далекі світи.
Зруйнувалася вщент поміж нами довіра,
Залишилась любов і не хоче іти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2018
Чому так легко і так складно водночас?!
Мабудь вагома в цьому є причина.
Чому змовчати мудрість є для нас,
А іноді сказати - це є сила?
Чому так легко і так складно водночас?!
Коли слова собі ціни не знають,
То можуть сильно окриляти нас,
А іноді жорстоко убивають...
Лю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2018
Не пишется, молчит мое перо,
И рифмы не сливаются на строки,
Кружит покой, разорвано звено,
Притихли необузданны пороки.
Ликует время, день как день,
И с разумом не спорит сердце,
И где-то заблудилась моя тень,
Быть может отдыхает в этот вечер.
Не пишется, не вяжется в одно,
Переплетаются бессмысленные строчки,
На лист бумаги капнуло вино,
И запятые превратились все на точки.
Пусть мир кружит себе на стороне,
И ничего кругом не происходит,
Сейчас никто и ничего не нужно мне,
Наверно так поэзия уходит.
Лю...
07.06.2018
Ничего личного...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794778
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.06.2018
Давным-давно в укромном уголке,
Когда собрались человеческие чувства,
Зевнула СКУКА в третий раз уже,
Заговорило позже вдруг БЕЗУМСТВО:
«Сыграем в прятки, будет веселей!»,
ИНТРИГА приподняла брови,
БЕЗУМСТВО объяснило ей,
Простой, не сложный ряд условий.
ЭНТУЗИАЗМ затанцевал,
Запрыгали вдруг РАДОСТЬ с ЭЙФОРИЕЙ,
СОМНЕНЬЕ кто-то убеждал,
А вот АПАТИЮ не убедили.
Не прятаться предпочитала ПРАВДА,
В конце-концов ее всегда находят,
Что времени пустая трата,
Всем гордо объявила ГОРДОСТЬ.
А ТРУСОСТЬ не хотела рисковать,
Ей не хотелось быть смелее,
БЕЗУМСТВО стало вдруг считать,
И кто куда стал прятаться быстрее.
За ближним камнем у дороги,
Укрылась с головою ЛЕНЬ,
Поднялась в небо без тревоги,
Одна лишь ВЕРА, будто тень.
В тени ТРЕУМФА скрылась ЗАВИСТЬ,
Который выше всех залез,
А БЛАГОРОДСТВО заметалось,
Себя считало лучше всех.
В кристальном озере без спешки,
Укрылась как-то КРАСОТА,
А СТРАХ в ускоренной пробежке,
Пытался спрятаться в кустах.
За крылья бабочки шатаясь,
Прикрылась сладостная СТРАСТЬ,
СВОБОДА всячески хваталась,
В порывы ветерка упасть.
А ЭГОИЗМ, себя любимый,
Нашел уютное местечко,
ЗАБЫВЧИВОСТЬ про все забыло,
Маскировалось без привычки.
В глубоких водах океана,
Притихла нагловато ЛОЖЬ,
А к жерлу страшного вулкана,
ЖЕЛАНЬЕ в спешке понеслось.
БЕЗУМСТВО плавно досчитало,
ЛЮБОВЬ не спряталась еще,
Куда бы спрятаться, искала,
Все было занято давно.
В последний миг у роз красивых,
Решила спрятаться ЛЮБОВЬ,
И вот БЕЗУМСТВО сосчитало,
Искать все чувства принялось.
Конечно первым кто нашелся,
За камнем это была ЛЕНЬ,
У ВЕРЫ с Богом спор прошелся,
И стало видно ВЕРЫ тень.
А где ЖЕЛАНИЕ узнало,
Дрожал из грохотом вулкан.
ПЕЧАЛЬ в пещере отыскало,
В траве запутался ТАЛАНТ.
Затем увидело где ЗАВИСТЬ,
И догадалось где ТРИУМФ,
Где ЭГОИЗМ легко представить,
А СТРАСТЬ издала громкий шум.
Потом БЕЗУМСТВУ захотелось,
Воды напиться у ручья,
В кристальном озере купалась,
Забывата всеми КРАСОТА.
СОМНЕНЬЕ село у забора,
Себе не выбрав стороны,
А ЛОЖЬ поднялась с океана,
И чувства стали все видны.
Одна ЛЮБОВЬ не отыскалась,
БЕЗУМСТВО видит роз кусты,
Ведь от игры не отрекалось,
ЛЮБОВЬ пытается найти.
Раздвинув ветки крик издался,
ЛЮБОВЬ поранила глаза,
БЕЗУМСТВО стало извиняться,
Но от шипов ЛЮБОВЬ слепа.
С тех пор БЕЗУМИЕ с ЛЮБОВЬЮ,
Для искупления вены,
Как поводырь ведет за руку,
Когда ЛЮБОВЬ идет в пути.
Лю...
24.05.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2018
Моя лірична героїня, хто ти є?
Чому ховаєшся коли тебе шукаю?
Чи юна ти, чи ти стара, не знаю,
Чому приходиш ти в життя моє?
Ти як чаклунка вмієш вирувати,
Тривожити мене в солодкім сні.
На небі ти живеш, чи на землі?
Скажи, як можу я тебе впізнати?
Буваєш панською неначе королева,
У сукнях гарних ти являєшся мені,
Або примарою ти ходиш по воді,
Неначе міф, чи вигадка-химера.
Свої гріхи не мене одягаєш,
І як чужа стаєш у стороні,
Чи то на забавку сама собі,
На розіп'яття до людей штовхаєш.
Тебе по різному я можу відчувати,
Сказати серцем всі слова німі,
Співати всі твої сумні пісні,
І на папері між рядками уявляти.
Коли сміюся я, приходиш ти сумна,
З-під ніг барвисті мої мрії піднімаєш,
А потім з радістю ти ними осипаєш,
Якщо я плачу десь в кутку одна.
Моя лірична героїня, хто ти є?
У тебе я пірнаю з головою,
Себе втрачаю поряд я з тобою,
Чому приходиш ти в життя моє?
Лю...
23.05.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2018
Іде той час, коли усе здригнеться,
Бо стрімко світ летить наш шкереберть,
Перемішалось все у хаосі, здається,
Що десь далеко пробудилась смерть.
Брехня за правду дзвінко видається,
В гріху святе з корінням проросло,
І зло з сарказмом ввічі теж сміється,
Бо під ногами топчеться добро.
Мораль і гідність, як дрібна монета,
Слова не мають жодної ціни,
Пихата совість, як жебрак подерта,
Уже як царь панує над людьми.
Все розгубилося у світі цьому,
Переплелося праведне й грішне',
І моляться вже Богу не одному,
Яка ціна чекає нас за це?!
НенАвисть чорна вже страху не має,
Жорстокість проростає у серцях,
Душі спасіння мало хто шукає,
А світ прямує плавно до кінця.
Іде той час, коли усе здригнеться,
Пророчі з Біблії настануть дні,
Якщо народ людський не схаменеться,
Благословення він побачить сатани.
Лю...
20.05.2018
Вірш для філософських роздумів....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2018
Іде той час, коли усе здригнеться,
Бо стрімко світ летить наш шкереберть,
Перемішалось все у хаосі, здається,
Що десь далеко пробудилась смерть.
Брехня за правду дзвінко видається,
В гріху святе з корінням проросло,
І зло з сарказмом ввічі теж сміється,
Бо під ногами топчеться добро.
Мораль і гідність, як дрібна монета,
Слова не мають жодної ціни,
Пихата совість, як жебрак подерта,
Уже як царь панує над людьми.
Все розгубилося у світі цьому,
Переплелося праведне й грішне',
І моляться вже Богу не одному,
Яка ціна чекає нас за це?!
НенАвисть чорна вже страху не має,
Жорстокість проростає у серцях,
Душі спасіння мало хто шукає,
А світ прямує плавно до кінця.
Іде той час, коли усе здригнеться,
Пророчі з Біблії настануть дні,
Якщо народ людський не схаменеться,
Благословення він побачить сатани.
Лю...
20.05.2018
Вірш для філософських роздумів....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2018
Мій Ангеле небесний, брате мій,
Я знаю, що стоїш ти біля мене,
Я рідко так звертаюся до тебе,
Пробач за це, ти ж порятунок мій.
Невидимий мій опікуне з перших днів,
Тебе Господь післав мене охороняти,
Щоби біди на цій землі не знати,
А я так рідко дякую тобі.
Мене від ворога крилом охороняєш,
А над безоднею ведеш мене за руку,
Без тебе б мала я велику муку,
Мені так соромно, і ти це знаєш.
Я легковажила твоїм надхненням,
Була невдячною я за твою турботу,
Ти все одно виконував свою роботу,
Це так відчутно сьогоденням.
Я перепрошую про те, що забуваю,
Бо ти не спиш, мене крилом вкриваєш,
І біля мене спокою не маєш,
Зі мною важко у гріхах, і це я знаю.
Мій проповіднику, мій щирий друже,
До Бога молишся за мене у терпінні,
Ти підіймаєш душу й тіло у падінні,
Уклінно дякую за все я дуже.
Рятуєш ти мене у небезпеках,
Надією в стражданнях потішаєш,
І відпочинку зовсім ти не маєш,
Бо прокладаєш мені шлях до неба.
Лю..
13.05.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2018
А дні згорають наче сірники,
І тліє час без винятку, щоденно.
Згорають швидко в хаосі роки,
І зазвичай горять вони буденно.
Так кожен день беру я свій сірник,
Та спалюю уже по звичці,
А потім викидаю у смітник, і…
Пропадає день з життєвої таблиці.
І скільки цих в коробці сірників,
Не знаю я, і знати я не хочу,
Можливо половина, може ні,
Але одного в Господа я прошу.
Нехай життя згорає у вогні,
Бо це людська природа,
Та все, що залишилося мені,
Як той сірник згорить, а не відвогне.
Лю…
17.05.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2018
Коли з-під ніг посуниться земля,
А навкруги здіймуться буревії,
Коли надію втратить десь душа,
Не панікуй, довірся своїй вірі.
Можливо доля вітром пронесе
Розчарування і змішає мрії,
Якщо зруйнується в житті усе,
Не вздумай відштовхнути віри.
Якщо все впаде і підійде страх,
Душа без радості почне тремтіти,
Не сумнівайся, Ангел на руках,
Тебе підтримає по твоїй вірі.
Коли все зайве витрясе біда,
Коли почуєш ти себе самотнім,
Душа відчує, що вона одна,
То віра витягне тебе з безодні.
Якщо шляхи всі сплутаються в мить,
І повернеться світ спиною,
Твоя лиш віра розверне цей світ,
І твої рани загоїть собою.
Довірся всьому, що є у житті,
Розчаруванням і хитким надіям,
Бо після них почуєш ти в собі,
Які блаженства подарує віра.
Лю..
13.05.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2018
Летять думки, переплітаються у рими,
Сюжети різні проживаю в голові,
Чи може правда, може брешу я собі,
Та вже мені без цього не прожити.
Не розумію хто я, і з якого світу,
Де висота моя, чи досягну я дна,
Чого бажає неприборкана душа?
Та ношу цю готова нести я до віку.
Летять думки, душа тиняється між ними,
Хто думи ці складає у рядки,
Кого життя я проживаю як своє?
А згодом все я заплітаю в рими.
Лю...
12.05.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2018
Схилилась над іконою, цілую,
З'явились сльози на моїх очах,
Прошепотіла тихо над святою,
Про що я мріяла в таємних снах.
Долоні склала, в серці зещеміло,
І покотились сльози по щоках,
Розповіла я Богородиці несміло,
Про що співала у сумних піснях.
Лампадка над іконою палає,
Вогонь благоухає на свічках,
Кричу до неба, бо душа шукає,
Про що писала у своїх віршах.
Мій Ангел нахилився наді мною,
Тепло від крил почула на плечах,
Розказую йому, ледь голос чую,
Про що читала вечорами у книжках.
Несміло підійшла вже до Хреста я,
Схилила голову покірно в молитвах,
Упала в ноги Розіп'ятому і каюсь,
Бо щастя втратила свідомо у гріхах.
Лю...
Р.S. Настрій ліричної героїні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787926
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2018
Чи є майбутнє в нас, скажи нам Боже?!
Чому у світі стало так негоже?!
Де вкорінилася людська провина?!
Вирує в просторі важка година.
Скажи де правда заблудилась, Боже?!
Хто зло запекле вигнати поможе?!
Світ огортає дивна смута,
Газдує між людьми брехня забута.
Як страшно, бо десь плачуть люди,
Їх страх та стогін із далека чути.
Світ розгойдався на Майдані,
Що буде далі Боже з нами?!
Лю...
17.04.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787923
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.04.2018
Заплутались загублені шляхи,
Валіза спогадів здається відімкнулась,
Холодним подихом стиснуло під грудьми,
Душа збентежено притихла і здригнулась.
ЗастІбка скрипнула, переплелись думки,
Перед очима пролягла дорога,
Де я блукала в пошуках колись,
Шукала щастя, та й забула Бога.
На землю сльози падали дарма,
Якби ж тоді, про це я тільки знала,
Що сліпо вірила у те, чого нема,
А те, що мала, те свідомо руйнувала.
Сум простелився по сирій землі,
Спокійно серце у грудях вже б'ється,
Кругами мрії розійшлися по воді,
Пропало те, що більше не здійсниться.
Можливо доля плаче в стороні,
Що десь надію марно загубила,
Зціпивши пальці міцно в кулаці,
Я ржаву застібку із притиском закрила.
Лю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2018
И снова я скучаю по тебе...
Стучится в сердце легкая тревога,
Ведь знаю, что не стану у порога,
И необдуманно опять куплю билет.
И снова мои мысли о тебе...
Листаю фото наши в этот вечер,
Волнение кружит от первой встречи,
Тоскливо стало почему-то мне.
И снова ты зовешь меня к себе...
И хочется одеть свой теплый свитер,
Через преграды, но к тебе любимый Питер,
Ты манишь, и я вновь хочу к тебе...
Лю...
16.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787816
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.04.2018
Как жаль...
что у судьбы свои расчеты,
Ее понять никак я не могу.
Тебя не встретить было мне
жестоко,
Но я про это думать не хочу.
Как жаль...
что у судьбы свои ответы,
Но мне о них судьба не говорит.
Мне не нужны ничьи уже
советы,
Ты для меня исчерпанный лимит.
Как жаль...
что у судьбы свои приметы,
Я не умею их распознавать,
Судьба для нас поставила
запреты,
Уж лучше было мне тебя не знать.
Лю...
20.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787022
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.04.2018
Вночі сьогодні не могла я спати,
Людські слова крутились в голові.
Сама собі я стала дорікати,
Хто я така, і хто я у житті?
Мої вірші на мене одягають,
Шукають в римах де мої гріхи,
І по моїх рядках уявою блукають,
А потім голосно говорять хто я є.
Думки вирують, чи то серце крає,
Увесь рукопис хочеться спалити,
Нехай людська уява не гуляє,
Та я боюся небо прогнівити.
Лю...
10.04.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787019
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 11.04.2018
Сховалось сонце, плачуть небеса,
Шовкові трави вкрилися росою,
Здригнулася від страху вся земля,
Світ огорнуло чорною бідою.
Скаламутилася Йорданськая вода,
У хмарах збунтувались буревії,
Заплакала рясним дощем весна,
Притихли навіть ненависні змії.
Вогнем на землю покотився грім,
Туманом сивим рай весь огорнуло,
І в мить на ніч перетворився день,
На небесах зірки перевернуло.
Холодний вітер наче звір завив,
Розвіяв порох в горах над водою,
І сум Голгофу грішну охопив,
Не витримало небо болю.
З дерев обпав весь яблуневий цвіт,
Ридають Янголи святі повсюди,
І закричав сам Бог на цілий світ,
Бо Його Сина розіпнули люди.
Лю...
06.04.2018
P.S. Ці рядки у славу Божу, я тільки перенесла свою уяву у вірш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2018
Моя ладонь лежит в твоих руках,
Легко волнует этот теплый вечер,
Я видела Париж лишь только в снах,
Мне платье развевает нежно ветер.
Вино пьянит, переливаются шелка,
Париж и ты - придуманная сказка,
И кружит голову влюбленная весна,
Как эта жизнь собой прекрасна.
Желанье будоражит твой парфюм,
Магнитом тянет Ейфелева башня,
К лицу тебе шикарный твой костюм,
Париж нам дарит все для счастья.
Лю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785876
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.04.2018
Не поле перейти – життя прожити,
І в цьому істина, здається, не проста,
Та й на майбутнє не варта ворожити,
Коли утомлена спіткнулася душа.
Минають дні, минають також ночі,
І в цьому оберті проходить сенс життя.
Коли буденність твою душу точить,
То ж зупинись, дай волю почуттям.
Свій погляд кинь у небеса блакитні,
Чого тримаєшся, спокійно відпусти.
Життєві роздуми тобою непохитні,
Без страху на узбіччі залиши.
Перепочинь, душі дай просто спокій,
Нехай вгамується стривожена душа,
Відкинь усі надумані тривоги,
І знову вирушай у майбуття.
Лю…
03.04.2018
Моєму читачу з Чернівців.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785874
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.04.2018
Не знаю как вы, а я не люблю перечитывать книги. И даже те, в которых теряла время и погружалась в увлекательный сюжет с головой. Даже те, где внедрялась в роль невидимого героя и с восхищением сопереживала происходящее. Согласитесь, когда доходишь до последней страницы интересной книги, всегда становится грустно. Мысленно мотаешь в голове весь сюжет и некоторое время носишь его в памяти. Все таки прожил прочитанное. А потом ты все отпускаешь ...
Проходит время, забывается и хочется снова перечитать знакомую книгу если она по каким-то причинам попала тебе на глаза. Будоражится память, хочется пережить те же эмоции, волнения, но ты знаешь финал. Ты начинаешь читать, но уже как-то по другому. Больше замечаешь мелочных деталей и финал становится уже ясным почти в самом начале. Читается уже как-то ровно и скучно. Не получается нырять с головой в сюжет, а больше обращаешь внимания на то, что не замечал раньше. Не люблю перечитывать книги. Так же и с людьми. Если в глазах человека была прочитанная последняя страница, прожита и забыта, то уже как-то ровно и безразлично воспринимается знакомый сюжет. Нет, все таки не люблю я перечитывать книги ...
Лю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785624
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 02.04.2018
Світ повернувся догори ногами,
Що стало коїтись сьогодні поміж нами?
Чому у світі наростає смута,
У багатьох на язиках жива отрута?
Злі пересуди, ненависні чвари,
Як змії повзають сьогодні межи нами,
І дуже боляче на це усе дивитись,
І дуже хочеться від цього захиститить.
Неначе світ наш огорнула хмара,
А на людей спустилася омана,
Духовні очі багатьом вже засліпило,
Святе в серцях також уже убило.
Так лячно стало в цьому світі жити,
Перестаємо один одного любити,
Як вороги, вже робиться брат з братом,
А хтось обходить і батьківську хату.
Комусь війна уже як рідна мати,
Без страху може у людей стріляти,
І як війну сьогодні зупинити?!
Щоб ми могли ще мирно в світі жити.
Хто злом ненависним ось цим керує,
Збагачується, над людьми панує?
Хто у оселю нам приносить смуту,
І споживати нам дає отруту?
Неначе змієм світ наш оповитий,
Нам треба Бога в молитвах просити,
Щоб Він в серцях посіяв нам добро,
Щоб ми могли боротися зі злом.
Здається в змія є болюче жало,
Йому всього від цих людей замало,
Він кожну душу хоче ужалити,
Щоб ми без Бога перестали жити.
Поки не пізно схаменіться люди,
Бо зло голодне повзає по всюди,
Вогонь вогнем не можна погасити,
Бо в цьому всьому прийдеться згоріти.
Лю...
01.04.2018
P.S. Дивлячись новини, що коїться в світі... по іншому не скажу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785622
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.04.2018
Весняний ранок за вікном,
Потягуюсь у ліжку,
Здається бачила я сон,
Як хтось гортав там книжку.
Чи може сон, чи може я,
Барвисто малювала,
Чарівна Муза у раю
Пером вірші писала.
Маленькі янголи в квітках,
Як діти гомоніли,
І бджілки також в пелюстках
Тихесенько бриніли.
Чи може сон, чи може я,
Собі щось уявляла,
Та Муза пошепки сама,
Мені щось диктувала.
Свій погляд кинув у вікно,
Цю думку відігнала,
В ногах побачила перо,
Несміливо підняла.
Чи може сон, чи може я,
Чогось не розуміла,
Та це перо, що на землі,
Впізнати я зуміла.
Весняний ранок за вікном,
Чомусь уже принишкнув,
Що було на землі перо,
Поклала в свою книжку.
Можливо Муза, може я,
Вірші в раю писала,
Чи може вигадка моя,
Вже цього я не знала.
Лю…
27.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2018
Таке відчуття, що...
НЕНАВИСТЬ десь ходить поруч.
То дразниться зі мною,
То відходить,
То ось вона ліворуч.
Я чую руки на собі,
Я відчуваю подих,
Боюся черствості її,
Чомусь повзу праворуч.
Без сили падаю до ніг,
Дивлюся в її очі,
Лежу... і чую десь я сміх,
А серце лиш тріпоче.
Холодним лезом по душі
Лоскоче мої нерви.
Кочаюсь з болем по землі,
Благаю, щоб не вмерти.
Жалючим зіллям наче дріт,
Оповиває серце,
Отрута капає як віск,
Страх хоче лиш роздерти.
Земля схитнулася з-під ніг,
Паралізує волю,
А ненависть неначе в сні
Кляне щомиті долю.
Таке відчуття, що...
ЛЮБОВ стоїть праворуч.
Один лиш крок,
І легше вже,
І ось вона вже поруч.
Не можу дихати уже,
Кидаю погляд в небо,
Здригнулась ненависть з ножем,
Завило ззаду пекло.
Тепло молитви по душі
Розлилося рікою,
Скрутилась ненависть як змій,
Здійнялась наді мною.
Забрала руки від душі,
Не має більше сили,
Заметушилась як в брехні,
Сховалась до могили.
З плечей посунулась гора,
Так захотілось жити,
Прийшла закохана весна,
І хочеться любити.
Один лиш крок, ліворуч я,
Зробити так боюся,
Бо з ненавистю там одна,
Залишитись боюся.
Любов та ненависть..і я,
До них лиш крок здається,
Між ними втомлена душа
Як птаха в клітці б'ється.
Лю...
26.03.2018
НІЧОГО ОСОБИСТОГО.
Філософські роздуми, що між любов'ю і ненавистю один крок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2018
Как жаль...
что у судьбы свои расчеты,
Ее понять никак я не могу.
Тебя не встретить было мне
жестоко,
Но я про это думать не хочу.
Как жаль...
что у судьбы свои ответы,
Но мне о них судьба не говорит.
Мне не нужны ничьи уже
советы,
Ты для меня исчерпанный лимит.
Как жаль...
что у судьбы свои приметы,
Я не умею их распознавать,
Судьба для нас поставила
запреты,
Уж лучше было мне тебя не знать.
Лю...
20.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783453
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.03.2018
Стою.
Мовчу.
І поглядом довкола озираю.
Ось відірвалась від землі,
і ось вже я лечу,
Тріпоче серце,
щосили в небо я кричу,
Бо падаю я вниз!
Чому у низ?
Не знаю!
Болить.
Щемить.
Над прірвою з водою пролітаю.
Ще мить і бачу дно,
холодні скелі в стороні,
Я хочу вверх,
а тягне до землі,
З останніх сил,
я крила
в небо підіймаю!
То вверх!
То вниз!
Свій відчай з болем відпускаю,
Вже стало легше,
наче все у сні,
Скидаю вниз
тягар з гріхами на спині,
І ось,
до неба сьомого..
я змучена злітаю.
Лю...
28.01.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2018
Коли у ваше життя прийшла люта зима, зачиніть двері у свою душу, щоб ненароком непрохані гості не загасили вогонь у вашому серці. І пам'ятайте, що все в житті минає, і зима також...
Лю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780396
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2018
Опять прыжок, опять лечу с тарзанки,
Вокзал. Спонтанно купленный билет.
Вся в суете, успела еле до отправки,
И вот я снова набираю свой разбег.
Мерцает свет и мысли табуном уносят,
От всех проблем, неразберих и всех забот,
Не важно, что там за спиной гундосят,
Опять безбашено лечу в круговорот.
И дремлет ночь, лишь изредка колышет,
На время прошлое оставлю за спиной,
В лицо мне неизвестность тихо дышит,
И долгожданный в душу постучал покой.
Лю...
07.01.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780269
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.03.2018
Керує часом хто, і хто над ним підвласний?!
Чому назад немає вороття?!
Чому наш відлік у житті короткочасний?!
А ми так губимо цей час без каяття.
Безжалісно зникає все в минуле,
І тільки пам'ять зігріває у думках,
Між небом і землею ми існуєм,
А згодом підемо у вічність
.... у вінках.
Керує часом хто?
І хто над над ним підвласний?
Чому назад немає вороття?
Р.S. Для філософських роздумів.
Трохи сумно, але правдиво.
Лю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2018
Вокзал. Перон. Лунає гуркіт поїздів,
Напівпуста у стороні стоїть валіза,
Квиток зім'ятий тереблю в руці,
Ось мій вагон до мене вже під'їхав.
Байдужий крок, сідаю у купе,
Довкола поглядом холодним озираю,
Ось провідник гарячий чай несе,
Та я чомусь від нього відмовляюсь.
Дивлюсь в вікно, думки мої летять,
Не можуть відірватися від болю,
Хто мені скаже, може знає як,
Куди втекти від себе, бо не знаю.
Лю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2018
Зачем грустить, о чем опять печалиться?!
Терзать себя становится невмоготу.
Все зачеркнуть, забыть не получается,
Наверно молча в тишину сама зайду.
Немая ночь украсит одиночество,
Покорно с высоты опустится луна,
От жизни ничего сейчас не хочется,
Но только б в тишину на долго не зашла...
Лю...
03.12.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779682
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.03.2018
Заплутались загублені шляхи,
Валіза спогадів здається відімкнулась,
Холодним подихом стиснуло під грудьми,
Душа збентежено притихла і здригнулась.
ЗастІбка скрипнула, переплелись думки,
Перед очима пролягла дорога,
Де я блукала в пошуках колись,
Шукала щастя, та й забула Бога.
На землю сльози падали дарма,
Якби ж тоді, про це я тільки знала,
Що сліпо вірила у те, чого нема,
А те, що мала, те свідомо руйнувала.
Сум простелився по сирій землі,
Спокійно серце у грудях вже б'ється,
Кругами мрії розійшлися по воді,
Пропало те, що більше не здійсниться.
Можливо доля плаче в стороні,
Що десь надію марно загубила,
Зціпивши пальці міцно в кулаці,
Я ржаву застібку із притиском закрила.
Лю...
28.02.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2018
Не розумію чи болить, чи може ниє,
Чи шкрабає десь там глибоко у душі,
Притихло навкруги, а за вікном дощі...
Здається то дощі,
чи може сльози на моїй щоці.
Не розумію де я є, чи тут, чи може там,
Чи може я лежу десь на сирій землі,
Відлуння втраченого причувається мені,
Я щось бормочу,
бормочу тихо щось під ніс собі.
Не розумію час біжить, чи він стоїть,
Перевертається неначе все у сні,
Мої написані заплакали вірші,
Як дуже тихо,
співає тихо хтось сумні пісні.
Не розумію, може день, чи може ніч,
Лечу чи падаю, де мої крила на спині?!
Не можу місця я знайти собі,
Черпаю сили,
черпаю сили на самому дні.
Лю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2017
Разбита в дребезги,
вот пепел,
вот зола,
И прах лежит
у ног моих не складно,
Так хочется сказать:
- Ну, как же все досадно!
Свободная?!
Иль все таки одна...
Сожженная внутри дотла,
пустыня,
айсберг,
Глыба льда на сердце.
И хочется сказать:
- Одна!
Но я скажу, что нет!
Ты все таки свободна!
Лю...
30.11.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763342
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.12.2017
Спектакль закончен,
как же я устала,
Рабыни роль
далась мне тяжело,
Сняла свой грим,
немного легче стало,
Но по другому с ним
играть я не могла.
Кто зритель был,
вот это я не знаю,
С ним побывала я
как будто бы в аду,
Но ничего,
сценарий наш переиграю,
В другом спектакле
на костре сожгу.
Лю...
12.09.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750364
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.09.2017
Я помню мелодию белых ночей,
Немного в ней грусти,
немного печали,
Но сколько в ней нежности,
если б вы знали.
Я помню все точно до мелочей.
Здесь невероятно мечтает душа,
Летает на крыльях,
вдыхает свободу,
А над Невой отпускает тревогу,
Здесь целая ночь пролетает без сна.
Ах, если б вы знали, дождя аромат,
Когда без зонта,
вдоль по Невском гуляешь,
А мелкая морось,
прядь волос завивает,
И люди кругом никуда не спешат.
Я знаю дыхание белых ночей,
Когда суета по чуть - чуть утихает,
Там Ангел с высот город
свой охраняет,
И солнечных ждет там под утро лучей.
Ах, если б вы знали, как Питер зовет,
Все манит к себе
и мечтой озаряет,
Своей красотой
душу всю покоряет,
И белые ночи забыть не дает.
Лю...
05.09.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749512
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.09.2017
Я научилась многому у тех, кто не любил,
Кто оскорблял и делал очень больно,
Сейчас об этом вспоминаю я спокойно,
Все очень просто, значит так хотел.
Я научилась многому у тех, кто не ценил,
Кому хотелось просто издеваться,
Сейчас мне хочется по честному признаться,
Я слепо верила и думала...любил.
Я научилась многому у тех, кто просто был,
Кому от скуки не было куда деваться,
Сейчас я знаю, что не стоит удивляться,
Кто обещал и сразу же забыл.
Я научилась многому у тех, кто мило врал,
Кто с равнодушием грубил безбожно,
Сейчас мне верить стало очень сложно,
Наверно кто-то мое сердце растоптал.
Лю...
03.09.2017
Настроение ЛГ и не больше. Мое сердце до сих пор живое и верит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749281
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.09.2017
Ни дать, ни взять, здесь истина проста,
Как лабиринт вся жизненна дорога,
Прискорбно в том, что наша жизнь одна,
И так печально, когда судьба убога.
Где ад, где рай? В душе, на небесах?
В чем смысл пути к последнему порогу?
Что Ангел взвесит на своих весах,
Какой дорогой приведет нас к Богу?
Лю...
30.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748508
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.08.2017
У меня сейчас такое чувство умиротворения, будто я нажала на клавишу "пауза" и все остановилось. Обожаю эти моменты. Но слава Богу, что это только моменты... иначе со временем и покой станет скукой. Жизнь хочет движения. Вот тогда реально понимаешь, что такое интересная жизнь. Наверно покой нам нужен для передышки, чтоб снова сделать прыжок в бурлящий поток жизни.
Лю...
29.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748505
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 31.08.2017
Не надо слов, уже и так все ясно,
Я слышу эхо безупречной тишины,
Не будем прошлым ворошить напрасно,
Мы ничего друг другу не должны.
К себе сурова скажешь?! Да, я знаю,
Возможно пожалею я потом,
И своим принципам наверно изменяю,
Но ты главу о нас сожги всю целиком.
Как глупо очень умерла надежда,
Ее без слез у алтаря я отпою,
Ты монолог у вырваного сердца,
Неперечитывай как исповедь мою,
Я сохраню на памать всю интригу,
Ты свою роль блестяще отыграл,
Закрой меня, прочитанную книгу,
И притворись, что ты меня не знал.
Лю...
28.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2017
Сегодня снова отодвинула блокнот,
Молчит перо и высохли чернила,
Наверно пустоту впустила на порог,
Как пишутся стихи я кажется забыла.
Лю...
01.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746971
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.08.2017
Мольберт,
немного красок,
холст и кисти,
Седой художник смотрит мне в лицо,
Наверно за спиной уже полжизни,
О чем он думает? Не знаю ничего.
Набросок,
первый штрих,
руки движенье,
Переплетает взгляды как в кино,
В груди застыло легкое волненье,
И стало оживать вдруг полотно.
Забвенье,
тишина,
и взгляд прикован,
Как будто заколдована стою,
Портрет художником мне нарисован,
Где молодость запечатлил мою.
Лю...
18.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746892
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.08.2017
Мовчи...
Хай наші ранки насолоджуються нами,
Не треба зараз забігати наперед.
Все буде потім, а сьогодні доля з нами,
Лови цю мить, бо час від нас піде.
Лю...
25.05.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2017
Не розкажу...
Лиш тільки легко посміхнусь, закрию очі.
Пірну в минуле я і трохи в ностальгії зажурюсь.
Хай вітер теплий розвіває поміж хмари все...
усі мої приємні спогади.
А я до дерева лиш тільки головою притулюсь.
Не розповім...
Хай час стирає в своїм відліку усе, що було сказано,
Всі неозвучені слова напевно хай помруть.
Що не збулось я відпущу на волю все...
нехай уже летить собі.
А я у слід лиш тільки гляну, розвернуся і піду.
Не розкажу...
Лю...
18.07.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2017
А Питер встретил меня как родную,
Как будто здесь я много лет жила,
Мне выпал шанс увидеть жизнь другую,
Приехать в Петербург была моя мечта.
И вот я здесь, не верится, но все же,
Судьба сюда забросила меня,
И Питеру я покорюсь, похоже,
Ведь я его приезжее, безумное дитя.
Дворцовая приветливо открылась,
И Ангел улыбнулся мне с высот,
На Невском я, мне это и не снилось,
В душе бурлит неведомый полет.
Я мыслями себя здесь представляла,
Санкт-Петербург меня так долго звал,
Я с трепетом открыла двери храма,
Спас-на-Крови меня наверно ждал.
Счастливая гуляю по проспекту,
Вечерние мне светят фонари,
Что буду здесь, я обещала сердцу,
Кругом сверкают яркие огни.
За шагом шаг, Нивой я наслаждаюсь,
А там вдали огромный вижу мост,
Влюбленные в обнимочку гуляют,
И не мешает теплый моросящий дождь.
Мечта сбылась приехать в этот город,
И ночью белой прогуляться по Неве,
Но город этот стал мне очень дорог,
Как с ним прощаться? Врать самой себе?!
Лю...
Июль, 2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746346
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.08.2017
Сегодня день такой, когда я изменяю кофе,
Злорадствую, хоть знаю это грех.
За каждую слезу мою вы будете в ответе,
Мне жаль вас, и больше ничего к вам нет.
Из рая в ад безжалостно не раз толкали,
В бокал тайком вы подсыпали яд,
Из ада в рай потом вы поднимали,
Потехе этой не было у вас преград.
Сегодня день такой, когда я изменяю кофе,
Пусть будет проклят день, когда узнала вас,
За боль мою, вы будете всегда в ответе,
А я злорадно в стороне порадуюсь за вас.
Лю...
Для философских рассуждений или засуждений.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746345
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.08.2017
Глухая ночь томится до рассвета,
Помятый лист, на нем лежит рука,
И молча полоснув пером по венам,
Издала стон кровавая строфа.
Дождем заплакало седое небо,
Туман холодный опустился над землей,
Рука дрожащая выводит речь нелепо,
А может в рифмах ищет свой покой.
Безумный грех в своей жестокой сути,
Не вписан в канонический тропарь,
И больше не листая книгу судеб,
Печаль поэта опустилась на алтарь.
Немая ночь, кулак зажат все крепче,
И дышит в спину так холодная весна,
Перо мокнув в пораненное сердце,
Издала стон уставшая душа.
Лю...
18.05.2017
Ничего личного..воображение с картинки для философских рассуждений.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746181
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.08.2017