| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Цвіте лілея білизною чистою,
Зрадою й обманом не прикритою,
Настільки трепетна і ніжна,
Що, здається, зовсім безгрішна.
Їй не треба розуміти, що зло, а що добро,
Ніби зовсім не від світу цього.
А може й справді... Тут це просто дивина,
Тут кожного відмежовує стіна
Із бруду, зрад, обману й брехливих обіцянок,
Що й не розумієш коли настане ранок!
Стоїмо у болоті, всі у багні,
І навіть душі наші брудні,
А колись там лілії цвіли,
Білі... Білосніжніші зими...
А тепер лілея справжня дивина,
Бо не побачите ви людину без гріха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2013