| Сторінки (1/58): | « | 1 | » |
"Я не боюсь того чого нема" -
собі цю фразу я повторюю щодня.
Не дивлючись у темряву - іду,
та борюся із страхом на біду.
І це завдання на часі не легке
сприймати себе чи боятися нове.
Завжди є вихід, світло та вода,
коли сказали зламні, що нема.
27.01.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
Цілуючи обнімаю
Закохалась у вас в цей день
І хвилюючи поринаю
Ви відчуваєте те
Двері не зачинили,
Хоч зачиняли для всіх.
Непереможна діва
завтра покаже сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022
Не буду казати за війну,
але про неї й напишу.
Залишаю тебе одну
на злобу дня й на тишу.
Та щоб виграти в конкурсі
треба нести про молодість,
про красу моїй нації,
а не правду й повісті.
За тверезість та пам'ять
віддаю свої гроші,
і знову п'яний забуду
що я для тебе байдужий.
Мої думки на папері
чекають гітари мелодії,
В той час твої дивні сфери
в церквах наповнені сповідью.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022
"Квіткові сни в індивідуальній упаковці"
продаються в аптеці без рецепту та заборони на продаж.
Так що?
Ти можеш придбати за безцінь свою молодість,
але на аукціоні виставляти свою поміч.
Силіконові квіткові сни – Ви лиш мотив для зустрічей, та не ціль.
Конкретна людина не розуміє самий звичайний порив
для шанування гормонів тіл,
бо розпилює свої добрива для самих шикарних полів.
Капсули потрапляють у шлунок за хистом й годинами.
Не встигають за ними конкретних емоції половини.
Двадцята таблетка без захисту й зупину
бігтимуть кудись за смаком малини й апельсину.
І марно сподіваються,
що встигнуть
на той потяг, що має своїх пасажирів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2021
Телефонные отношения с моей поучительной драмой и твоей необъятной фальшей.
Я остаюсь!
Ведь так интересно, что будет дальше.
Возможно, не исключаю, что в томный субботний вечер,
между нами исчезнет любовная связь.
Легко и просто не возьмём трубку, и не будет наших печальных фраз.
Дома со мной, в моих четырёх стенах,
не будут присутствовать слезы, тоска по обещанным твоим словам.
Ведь весна за углом поджидает, когда открою окно,
чтобы согреть меня и мой мир, как ты осенью сладким вином.
09.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908972
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.03.2021
У сусідньому будинку добре видно мою кімнату.
Мене не лякає це, хоча має...
На верхньому поверсi, на балконі, стоїть сусід – спостерігає.
своїми очима заходить до мене, мов у палату.
Я не бачу обличчя його, лише контури тіла,
бо на вулиці ніч і дощ накрапає.
Синоптики кажуть: "Зима лише сніг має",
вам вiдповiм: "У серці моєму не полотно біле".
Також його балкон має друга - світло,
який заважає мені роздивитись людину,
яка спостерігає за мною через вітрину,
наче ми у супермаркеті де я пиво.
Мій нічний сусід у руці тримає цигарку.
Крім цигарки тримати він більше нічого не вміє.
Хто тоді йому збудував новий балкон? Він є мрія
десятирічної дитини з провінціалу.
Незваний гість довго стояв на балконі
заглядаючи у вікна чужої історії,
він заходить до них, мов у таємні лабораторії,
і пишається тим, що сусіди в його полоні.
Тому щоночі, рівно о двадцять третій,
я ловлю його погляд на нашу квартиру.
Він вивчає кожен куток без упину.
І не має гадки, що він у моєму куплеті,
як би це не було смішно, рівно о двадцять третій.
[i]30-31.05.2014[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2018
Захоплююсь тобою кожну п'ятницю.
Не понеділок, четвер або в середу,
Та й не в інші дні, що попереду,
А в саме звичайну холодну п'ятницю.
Цей день має різні числа, має різну погоду.
Можемо бути вдягнуті та отримувати насолоду,
перебувати між континентами та випадково зустрітися,
але це буде саме в холодну п'ятницю,
і нам від цього нікуди не дітися.
[i]Осiнь 2017
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776191
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.02.2018
Бог дивиться на мене цікавим поглядом.
Наче знає те, що я роблю вседозволено.
Його я покриваю злощасним холодом,
А він руками торкає мене мовлено.
Каже на вухо мені "Не роби так,
спокушаєш мене ти на вчинки зловісні"
Я відповім йому: "Якшо на горi навіть рак свисне,
не закінчу себе пестити . Зрозумій, ми різні"
Кожну ніч, коли вимикається світло,
коли дітки йдуть від своїх батьків в ліжко,
він приходить до мене тишком-нишком,
стає бiля мене, аби руку тримати, а міг би й ніжку.
Він читає різні молитви над мною
не розуміє, що я не з його коаліції,
Я повернуся до нього та пошепки
"Якого жанру твоє життя, фікція?"
А він на мене очима задумливо
у відповідь скаже "Фінальна фрікція"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729381
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.04.2017
Щось потрібно робити із гордістю!
Її треба з’їсти мов печиво
І запити великою радістю
з кольорових пороблених глечиків.
Та крім неї нічого не маю я –
у світі самотня людина мов.
У кімнаті добро вимикається.
Стіни дивляться ніби я винна знов.
У родину мене не приймає
Його ліжко, що стоїть у кімнаті.
Самотність його не займає.
Він чекає, коли прийдуть пихаті.
А також чекає веселість,
радість, дикість, можливо завзятість.
Погляньмо ж тепер на реальність
Кохання, яка твоя якість?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2016
Вона ніколи не посміхалася,
не вдивлялась тобі у вічі.
Нічим грішним не займалася,
але думала про це двічі.
Як не хотілося їй казати,
що давно вже пора додому,
ти тримав її поглядом,
не виказував втому.
Думками любив ділитися –
Де не з нею, то сам у собі.
Красою їй твоєю умитися,
та немає її в особі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2016
Сумувати за кимось – доведення, що ти людина.
Плакати за кимось – інтимна слабкість.
Не смій казати яка на вулиці наступила година,
за розлуку для мене це велика вартість.
Самота зі мною іде завжди по ліву сторону.
Я грію їй місце, коли вона іде випити чаю.
Відпочинь, – кажу їй, – піди без сорому,
я ж окрім тебе нікого не маю!
Іноді здається, що я хвора людина, яка
так хоче вживати непотрібних таблеток,
мов у фільмах, серіалах, ну ви знаєте мабуть…
Ви ж розумієте, правда? Подайте серветок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2016
Я не грішна, бо ти дурний.
У пустому куті спілкуванні
я вмираю, погано мені,
а ти чекаєш цілунок туманний.
Я спокійна, а сонний ти.
На вулиці пізній година
кохати когось – є провина.
Я спробую на карті тебе знайти.
Обіцяна долі, а ти небесам.
За що є нам покарання?
Дурна і грішний – моє зізнання.
Я одинока і ти сам…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2016
Я рву волосся на собі в цю ніч,
бо розумію – тебе нема.
Ти не помер, не в цьому річ,
це банально, вже інша у нас зима.
Ще лютіше для нас, для таких як ми
(а таких як ми, повір, багато).
Рідні люди не допоможуть слізьми,
щоб ми оговтались, а ми б радо...
Лише ощасливлювало одне:
м'який знак у наших чужих стосунках.
Постіль, їжа, сміх - усе брудне.
Брудна екологія у вільних малюнках.
12.10.2015р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2015
Моє тіло прикуте до ліжка,
а очі дивляться в стелю.
У думках панує зла тиша.
Холоду в домі постелю.
Мої руки танцюють по тобі.
Вони витанцьовують танго.
Співала тобі на цій мові,
на нашій, людській і задарма.
Я хочу тебе обійняти.
Всім світом тебе пригорнути.
Як тіло моє підійняти,
щоб нарешті бачити й чути?
Але загнивають секунди,
хвилини, години та тижні.
Я не можу ніяк повернути
квіти на моїм польовищі.
21.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2015
Ти намагаєшся не занурюватися у нього.
Він навіть не знає, що ти намагаєшся.
Все що було між вами з усього
це тільки таблетки, де назви стираються.
Як можна було розраховувати на власне
щоденне втоплення від радості й горя?
Яке ж воно усе було передчасним.
Намовила маленьку частину моря.
Ніхто не допоможе з твоїми вітрилами–
у кожного дома свій власний Мадрид.
Порада: навчись керувати крилами,
щоби відкрити собі краєвид.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2015
Високий хлопець, сильний дух,
блондин, що має сині очі.
О любий, я всього лиш друг?
Які ж гіркі всі ночі.
Я посмішку твою люблю
і руки твої ніжні.
Та що для тебе не зроблю –
ти любиш свої тижні.
Твій погляд сліпить красоту –
він в дзеркалах навічно.
Самотність знавши смакоту –
кохай каліграфічно.
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2015
Година ночі. Я не сплю. У стелю задивлюся.
Я думку думаю свою з якою розведуся.
Її покину та піду, хоч висплюся нарешті,
а потім ранком прибіжу та заберу всі речі.
Вже завтра день за ним і ніч, в якім немає сну.
Безсоння - не корисна річ, та думаю засну.
В обіймах ночі та зірок немає метушні.
Всі сплять давно,й молоток відбивує в душі.
Ніхто не чує, бо хроплять, всі глядь десятий сон.
А я в вікно і ба: там хтось вилизує вино,
машини їздять хто–куди та ліхтарі мигтять,
сусіди в хату не прийшли, ті вийшли погулять.
А я сиджу сама-сама. Так холодно і тепло.
В очах вже сон, але на жаль всі сни в мені померли.
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2015
На розтині їм показало, що в неї був рак душі.
Хірурги злякалися і зашили її назад.
Родичам сказали слова, які є напрочуд чужі.
Повірили фразам вони, бо це ж сам лікар сказав.
Медицина у світі безсильна лише на одну хворобу.
Якщо рак у душі, то це набагато гірше.
Дівчинці хворій не завадило б вивчити мову,
але вибирає сукню, в якій їй щоденно найліпше.
Її ніщо не хвилює, а нас не хвилює вона:
чи йде вона коридорами, чи може літає в повітрі.
А рак прогресує – її догризає тьма.
Ми й далі будемо жити по-буденному хитрі.
20.08.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2015
А все-таки біда не приходить одна.
Я чекаю смерть на порозі.
Відкриваю двері - товариші дня:
«Вибачайте, та я у загрозі».
Поливаю думки, не гортаю книжки –
я сьогодні своя, не інакше.
Мої друзі прибрали самотні пляшки,
та не гублю я те, що не мавши.
Друзі рятують мене від нудьги,
як хвилини рятують час.
І як добре, що в нас усіх є вороги,
бо вони закаляють нас.
12.10.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583411
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2015
Я сама собі ворог. Щоб вбити мене, вам потрібно лише залишити мене один на один із собою на 2 дні. Це ідеальна смерть для мене. Я буду думати, думати, думати. Мої думки мене вб’ють.
Знаєте, дуже боляче думати. Це не тяжко. Кожна нова думка – ніж у грудину. Пам’ятаю, мені вчителька розповідала, що у кожної людини душа знаходиться в різних місцях: у кого в грудині, у кого в животі, у кого в пальцях і так далі. Де знаходиться моя душа? Наче в грудині, або між ребрами. Як писав Іздрик «[i]Ниє душа, десь в куточку за ребрами, від передозу краси[/i]».
Час ночі. Я знову в своїх думках. У голові буря та накрапає дощик на лівому березі Києва. Боляче. Звичайні ліки, як «Спазмалгон», не допомагають з літа. Вчуся без медикаментів допомагати собі: лягаю зручно, на спину, багато подушок під голову, покривало, та засинаю. Знаєте, допомагає.
От так би і в кожній ситуації. Коли щось трапляється погане, ти береш та зручно лягаєш – оцінюєш ситуацію, багато подушок під голову – аксіоми та доведені теореми життя, покривало – 100% захист, сон – виграш. Знаєте, має допомогти.
А якшо немає подушок?! – запитаєте ви, а я відповім: «А якшо нема покривала?!».
Ступор.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554154
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.01.2015
Я – твоє все. Я – твій Всесвіт.
Коли я іду спати – ти вмираєш. Ти чекаєш 10 години ранку, щоби знову жити, ходити на роботу та працювати. І ти, у свої 24, боїшся ночі, бо знаєш, що я знову піду спати, щоби ти вмер.
Ніч для тебе як ґвалтування для 12річної дитини. Ти ненавидиш її. Проклинаєш. А мені все одно. Я бачу кольорові сни, я мрію про метеликів та бачу квіти.
Ти заздриш мені. Твоя злість породжує моє вихваляння перед тобою. Ти сам у всьому винен, любий.
Але не картай себе за смерть матері. Карай себе за смерть своєї душі, яка вмерла завдяки твоїм вчинкам та словам. Твоя кохана, тобто Я, тобі дуже вдячна за час проведений у муках творіння спільних небес. Так, чесно. Не віриш? Правильно робиш.
-
Хтось учора розмалював стіни у фіолетовий колір. А в чай додав забагато цукру. Ти закохався? Хто вона? Я її знаю? Вона вміє смажити тобі яєчню? Якшо ні, то хай котиться. Смоктати тобі й інші знайдуться. Вона гарна та добра? А, ну якшо такі крутелики, то…я сказала, щоб котилась.
Здобич, яку ти вполював, не смачна та гірка. Я вже скуштувала її м’ясо. Чому ти плачеш? Ну так, я з нею переспала. Це нормально. Ти досі не витримуєш хтивий світ? Коли вже ти станеш дорослим?
-Вона була прекрасна. Чиста. Ти її спаскудила, тварюка. Ненавиджу тебе.
-
Піти? Він не може від мене піти, бо Я – його все. Я – його Всесвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554152
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.01.2015
Поетична дівчина з журналістським язиком,
як знайти до тебе підхід?
Крашене літо покотилось кувирком,
коли я зробив перший хід.
У тебе величезна книгарня в голові.
Свої строфи ти знаєш напам'ять.
Ти давиш на крапки мої больові,
які від кохання так ранять.
В архівах болю знайду свій документ
та історію наших страждань.
Я згадаю з життя надто сумний фрагмент,
де розвіявся сенс сподівань.
Я лікуюсь від тебе дешевими ліками,
я отруюю свій організм,
покусав свою руку гострими іклами -
і це лиш для тебе — мій егоїзм.
2013 рік.
"Крашене" та "кувирком": знаю, що калька з російської мови, але мені сподобались ці слова на стільки, що я не змогла їх викинути з вірша, тому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2015
Я писала тобі листа.
Ти бачив, що я пишу, і чекав.
Я писала; не рухалися вуста;
ти не їв і вже ніколи не спав,
а я і далі його писала.
Я писала тобі листа.
Я забула, що сьогодні контрольна.
А у тебе літали міста:
Київ, Харків і там де війна,
і там де не існує мороки.
Я писала тобі листа,
ти думав про що він і нащо.
Вже діти готуються до Різдва,
але ти чекаєш.
Пропащий.
Ти прокинувся зранку,
побачив —
та сама звичайна картинка —
я писала тобі листа.
Коли вже буде зупинка?
*
Я зупинилась. Не пишу.
Твої думки "Написала.
Зараз відправить мені,
там, напевно, що довго кохала».
Проходять години й секунди,
ти чекаєш листа, що аж піт на чолі.
Тобі випити б зараз отрути,
бо надіслано
не тобі.
01.11.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2014
Напевно, я б тебе любив, якби було сложніше.
ти та головоломка, що вчора всю пройшов.
І не один, не два, не три рази, а більше
і відповідь твою в собі знайшов.
Я встиг втопитись в тобі і йти глибше,
а також виплести на берег і піти.
Ми сподівалися на чудо і на ліпше,
але стояли та гляділи маяки.
16.01.14р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2014
Ось і прийшов кінець нашій історії.
Сьогодні став крапку і ріж наше небо.
Нас можна віднести у ту категорію
«Людям, яким вже нічого не треба».
Але все як завжди: ми ставимо кому,
небо рятуємо шматоване нами,
знов повертаємо втрачену втому,
яку ми читали колись між рядками.
Це коло змінити на жаль не під силу.
Не зможемо ми вимикати розмови.
Якщо мене хочеш ти знов полюбити –
прийми мою мову, підпиши всі умови!
28.12.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2014
Маленький хлопчик, що сидить в середині,
намагається розпалити вогонь.
Та нічого не вийшло, він знову безсилий.
Закриває себе на ремонт.
Він шліфує себе завжди з ранку до ночі,
не може ніяк зупинитись.
Йому б подивитись у очі жіночі
і в них дати дозвіл втопитись.
Я не можу сказати,що хлопчик самотній,
у нього є друг і найліпший.
Ім'я його Серце, живе на Болотній.
Ніхто. Не потрібен. Інший.
23.02.2014р(закінчення)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547616
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.12.2014
Никогда не думай, что тебя простят,
и что белой выйдешь из болота,
дружбу заново с тобой возобновят
и откроют сердце, как ворота.
Если предал раз, то придашь и снова -
в этом вся натура, в этом вся и соль.
Если есть ты другом - сделав другу больно -
в этом эпизоде кончится вся роль.
2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547117
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.12.2014
Мене не очікуй у своїх дверей.
Я номер квартири згубив між алей.
І поверх, і вулицю, й місто забув.
Мій потяг до сьомої ранку прибув.
Зустріли таксисти, запрошують сісти
в таксі і повезти на заходи й фести.
Я їх оминаю і душу латаю,
бо там є біда і я з нею літаю.
Не допоможуть таблетки з аптеки.
Сльози твої я складаю у теки.
І коронація наших дітей, на жаль,
не відбудеться через думку людей.
2013
Редаговано 2014 листопад
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547116
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.12.2014
Людина частково у себе питає,
що слово «Краса» за собою ховає.
Собі його визначення дати не може,
можливо, я віршем цим вам допоможу.
Краса – це та думка, яку сприймають чужі.
Краса то уявлення, що прийшла до душі.
Краса то мереживо кольорових стрічок,
що день лиш подобаються, а далі – смичок.
Краса не врятує наш світ від насильства,
вона лиш породжує мотиви для вбивства.
Краса - це ілюзія власних думок,
тобто, для когось, - квартирний дзвінок.
На думку мою, краса – це природа,
наприклад, Карпати, кордони, діброва,
що мальовані віршами таланих людей,
бо ми є художниками своїх ідей.
Та кожен бачить свою красу:
Для вбивці - це змучити жертву свою;
дитині - морозиво, батька і матір;
дорослим – бажання не гинуть в багатті.
Для когось краса є день або ніч,
або непотрібна у всесвіті річ.
Старенькі люди або молоді -
вони є цікавими в своїх володінь.
І на останнє, скажу я вам так,
красою також стати може простак.
Та ще у суспільстві існує таке,
що із краси може стати гидке.
23.02.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546837
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2014
Выплыла с моря акула и в душу мою заплыла.
В душе моей,
там,
утонула,
и нет шрамов следа.
Рыбак, как это увидел,
сразу спасти захотел.
Мой гонор его не обидел.
Слова все он мои съел.
Акула хотела рыб:
морских, людских или теплых.
Рыбак хотел доброты,
цветов красивых и волны.
Акула пыталась съесть
рыбака,
что рыбу ловил.
а он в глаза бросал лесть
и она умирала
внутри.
Акула была недовольной,
а вместе с нею и я.
Рыбак приступив за заботу —
Акула ушла от меня.
Рыбак меня излечил,
и сам утонул в этом море.
Сказал мне: «Будет больно – кричи,
и я помогу в твоем горе."
2014р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546831
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.12.2014
Все повертається назад, хоч я вперед дивилась.
І прокидається азарт, хоч я на жаль втомилась.
Не розуміючи цей світ і глибину поета,
я покоряю верхній цвіт не знаючи сонети.
Моменти, пісні і думки вертаються назад.
Ти згадуєш всі ті думки, яким ти був не рад.
І дивно чути ті слова, які давно не чув.
Все повертається назад, хоч думав, що забув.
2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546515
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.12.2014
Творческие личности – загадочные люди:
душа – многоэтажный дом, в которой нет простуды.
Квартиры в нем удобные, красивы и темны,
нет там телевизоров и комнаты тайны.
В них можно поселиться, поспать денек другой.
И можно веселиться, ведь водка под рукой.
А можно по буянить, ведь бита в доме есть,
но надо отвечать за все – за это можно сесть.
А можно быть самим собой и над собой смеяться,
а можно плакать каждый день – здесь нечего стесняться!
Плохое настроение – восьмой этаж в беде:
шестой этаж прорвало и пятый весь в воде.
А где огнетушитель? Двенадцатый горит!
Быстрее потушите! Десятому болит.
Семнадцатый этаж устал. Закрыл все окна в доме.
Пошел и лег в свою кровать. Он просто с Правдой в соре.
Иллюзия Реальность давно не шлет на низ,
все потому что Ясность поставила карниз.
А есть Мечта поэта, что ходит каждый день.
Дает ему конфету, но сбыться очень лень.
А он и не печалится, он этому и рад.
Когда мечты сбываются - нам не о чем мечтать.
Плохо стало в свете - собаку приручи.
Ты за нее в ответе. Внутри него ключи.
Ключи к твоей квартире, в которой меркнет свет.
Успей в своей картине оставить добрый след.
19.08.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546514
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 26.12.2014
Та ніхто не має гадки, що ми в Пеклі прості гості.
Та ніхто не має гадки, що ми тут прості туристи.
Кожен день нас зустрічати їм не вистачає злості,
бо вони такі голодні, їм так хочеться нас з*їсти,
шматувати наше тіло, ласувати кожну кістку,
пити кров нашу гарячу і не відчувати дні;
щоби в день один прекрасний не отримать «гарну» звістку,
ті поллють нас всіх водою, щоб не були ми брудні.
Ми гріхи свої творили там внизу, бо бачте можна,
але правил не читавши кожен другий помирав.
І хоч волю нам віддавши за красу, що мала кожна,
ми ту "волю" не приймали – Він до спальні забирав.
Виживали лиш сильніші. Нас зосталось дуже мало.
Ми забутті, не шановані. Ми вмирали по весні.
Повернувшись ми додому — нас тут більше не тримало.
Ми хотіли йти до Раю, але там не нам пісні.
Та ми ж були прості гості, ми ж були прості туристи,
ми повинні були з вами опинитися в житті!
Та попалися на долі нам прості авантюристи.
Через них тепер до Пекла нам простелянні путті.
17.05.2013р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546084
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.12.2014
Человек человеку - враг.
Даже близкий и очень душевный.
В нём увидели переменчивый взгляд?
Значит, узнали его повседневным.
Вас любили, не важно, что мало.
Вас оставят в этом мире одним
всё равно кто: отец или мама,
или бабушка с братом родным.
Носите з собою платки,
чтобы сразу можно было заплакать.
Ваши ставки на жизнь высоки,
потому что где Вы – там и слякоть.
Вас никто и нигде не найдет!
Ни кому вы и нигде не нужны.
Вас забудут, и год не пройдет.
Показания будут ложны.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546083
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.12.2014
Письма пиши. Присылай. Моя почта открыта.
Я всегда жду твой май, свой апрель ненавидя.
Свою сущность закрой, как ненужную книгу.
Так бывает, порой, не замечаешь интригу.
А она по следам, а она по поступкам.
А она по рядам, и в постель к проституткам.
А она: то в окно, то в балкон не закрытый!
Лишь заметишь ее - убегает в укрытие.
Но, в итоге, пройдя через множество пыток,
дойдешь до конца где море улыбок.
*
Почту проверю.
Ты не пишешь.
Напрасно.
Я бы рассказала, как ночью живу.
Но,
наверное,
все-таки,
все тебе ясно,
что я (без тебя) никогда не умру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545777
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.12.2014
Всі прозвали мене кришталем,
та не простим - гірським і холодним.
Він змащує серце моє мигдалем,
його всі прозвали звіром голодним.
Душу йому не відкрию ніколи.
Чомусь він не має пошани від мене .
а має від мене лише сі докори,
які між вухами завжди оминає.
Сподівається парубок на кохання.
Любові не буде, хай він не чекає.
Наші стосунки просте малювання,
які на папері ніхто й не взнає.
06.06.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2014
ОдинАдцятий поверх зради.
ОдинАдцятий поверх брехні.
В ньому сльози ти зможеш придбати,
та не зможеш ти звідти піти.
Ти залишишся в ньому навічно,
серед бруду і серед кісток.
Тобі пекло припишуть вторично.
Склад життя з темно-сумних звісток.
Самогубство зробити не вийде,
хоч на дах і униз головою.
Смерть сама вибира за ким прийде,
лиш не прийде вона за тобою.
Тобто, ти не помреш в цьому світі,
бо ти житимеш прямо у пеклі.
Але вижити там треба вміти,
щоб не правили тобою підлеглі.
Запитаєш ти якось в самотності:
«За що така доля мені?».
Вона в відповідь тихо, без гордості
«Бо не треба бути гнилим».
12.10.13.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545648
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2014
Ніч брутальних поезій. Ніч першого сну.
Я візьму за шкірки і в постіль несу
Тебе,твої руки і ноги твої.
Я маю надію зашитись в тобі.
Так хочеться мати шматочок тебе.
Я вип'ю горілку і з'їм все твоє.
Не витримав — візьму ше й руку твою.
Хай бачить ікона, що я тут творю.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545647
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2014
Не смію до тебе торкнутись руками:
ти вирвеш їх з мене і викинеш в даль.
Мене ти зрівняла в житті з копійками,
а я віддаю тобі срібну медаль.
Можливо ти хочеш серйозної теми?
Підтримати зможу — ти щось запитай.
У відповідь кину частинку поеми –
я так розквитався з тобою, прощай.
Повертаєш мене, щоби контролювати,
облиш це усе, я тебе не візьму.
Краще вже знову когось вполювати,
чим вести з тобою холодну війну.
09.10.13.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2014
Мне всего лишь семнадцать. Поверите?
Понимаю, поверить в то сложно.
Мне не двадцать (как вы подметили),
управлять мной таки невозможно.
Я ребенок и в душе мне тринадцать
(не двенадцать и даже не девять!)
Но когда мне наступят те двадцать:
я уйду от себя на неделю.
Веселюсь я тоже по-детски
и шутки где-то класса седьмого.
С подругой гулять по-соседски
на улицу идем в полвосьмого.
Никогда не грущу. Веселюсь.
А все злятся, злятся и злятся.
С одиночеством вместе споюсь
и не будет кому подчиняться.
Все друзья мои взрослыми стали.
Про ребенка забыли, увы.
Он ушел от них, когда они спали.
Я не сплю – он остался внутри.
Все друзья мои «серыми» стали
и от этого горе в груди.
Как давно они со мной не гуляли.
Как давно они были слепы.
В жизни смеха им всем не хватает
и окрасок светлых лучей.
Их сердце уже не оттает
от следов мировых мечей.
Что же делать мне с этими «взрослыми»?
Не хотят они вести разговор.
Они стали очень серьезными.
Они встретили свой приговор.
*
Та пора становиться взрослой.
Пора забывать веселье.
И шуткой покрыться плоской.
Как же вы мне надоели.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545242
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.12.2014
Мене дуже багато в твоєму житті.
Забираю всі речі. Іду на вокзал.
От, я бачу від тебе летять журавлі,
та вони повернуться до хати, назад.
І я повернусь через рік, або два.
Відпочинеш ти трохи, дасиш собі ради.
Як у мене й так в тебе болить голова
Від любовної, дружньої зради.
Ми заплутались в собі, хоч плутанини нема.
Все так ясно, але у очах наших темно.
І дівчинка та, яка змалку німа,
Скаже жестами нам, що жартуєм даремно.
25.05.13р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2014
Живу без тебе - радію щодень,
але в ночі покриваюся інеєм.
Я розумію чому без проблем
малюю стосунки як правильні лінії.
Наші відносини - наша біда.
Як не фраза, так просто мета “Здивувати“.
Пацюки тікають з мого корабля —
прошу їх від мене з любов'ю приймати.
28.12.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2014
Я пацієнт твого кумедного борделя.
Тут голі всі: від старих до дітей.
Але душа у них тверда, неначе скеля,
вони відлякують от цим усіх людей.
Коли мені погано – йду сюди,
і відчуваю, що я знову вдома.
В очах летять усі мої плоди,
які я встиг здобути мавши лома.
Ніхто не скаже «Ні», всі кажуть «Так».
Один за одного, та всі проти одного.
Якщо ти, милий, є якийсь простак -
не місце тут тобі, іди із Богом.
Ми за здоровий спосіб все життя,
але коли нам сумно – п*єм мартіні,
цигарку палим, йдем до забуття.
Свободолюбні та в думках всесильні.
Звичайно, кожен з нас кохання чув.
Ми відчували смак і пили жадно,
але по-справжньому ніхто се не відчув -
Тягнулася до нас красота марно.
28.06.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2014
Вважала ти, що квітка у трусах,
але живе вона, насправді, в животі.
Позбутися її - страшенний страх,
що оселився не в душі, а в голові.
Боятися не треба - все нове,
і в перший раз ні в кого не виходить.
Соромитися себе час ще є,
але у ті моменти хай проходить.
Як ти купляєш собі сукню “щоб була“,
так ти придбай собі сміливість і відвагу.
Штурмуй людину наче корабля
і завоюй собі її увагу.
25.12.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544167
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.12.2014
Біле полотно на червоній стіні -
це схоже на прапор, або на картину,
але це насправді твій знак правоти,
яку ти говориш весь день без упину.
На білому фоні видніється сірий;
в правому-нижньому дивний поріз.
Червона стіна стає тобі вірною.
Чиясь чужа фраза – коронний девіз.
Минуло багато сих тижнів та днів –
фарба червона зі стін вимивається.
Як боляче чути несказанних слів,
які з часом у нас в голові забуваються.
Як важко редагувати вульгарщину
на полотні, що білим являється.
Нам зі стіни передається у спадщину
кроки, які у коморі ховаються.
2013р грудень
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544065
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2014
В нашій країні живуть пияки.
В нашій країні безплідні жінки.
Страшно на вулицю прогулятися вийти:
пожовкли дерева, пов*яли всі квіти.
В нас екологія вмира потихеньку.
У кожного другого хворе серденько.
Але ми радіємо знову і знов
і гордо заявимо : «Ukraine our love».
2013 лютий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544063
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2014
Я - кущ троянд, ти – квітка кактус.
Ми разом слухаєм Крихітку Цахес.
Ззовні не схожі, душевно – ми ціле.
Шкода, що з тобою ми мов під прицілом.
Ми навіть не друзі - пересічні знайомі.
Із спільного в нас це ноти кайфові.
У нас не стоїть однаковий статус,
бо я – кущ троянд,а ти – квітка кактус.
2012р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2014
Я дуже боюся того моменту,
коли не потрібна стану в житті.
тоді я красиво й без аргументу
піду у чудовий світ без краси.
Ніхто не згадає. Ніхто не вшанує.
І пам*ятник з бронзи не ставлять мені.
редактор вірші мої перефразує
і я з своїм болем на самоті.
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543730
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2014
На небі зірка та сонце б*є в очі
і я на зупинках зупинюю потяг.
Та я не забуду всі свої моменти —
Життя мого склад малюнкові фрагменти.
В мене не має живої клітини.
У мене в середині створились руїни.
Думки мої у житті надто тихі.
І те що «все добре», воно не на втіхи.
Люди з раком живуть по сьогодні,
але помирають вони дуже рано.
І їх не врятує твоя віра в Бога,
але помолися. Залікуй свою рану.
2012рік.квітень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543417
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2014
Ти така цікава людина,що мій мозок тебе в мене в*їв.
Написала про тебе б я книгу, але хтось папір увесь з*їв.
Написала про тебе б я вірш,але муза від мене пішла.
Написала для тебе б я пісню,але пісня вона як душа.
А душа в мене темна та лячна, тому пісні не буде,на жаль.
Та послухавши сказала би «Вдячна» і немає більше бажань.
2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543416
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.12.2014
Ми розділяємо цю сцену на своїх.
Ми роздягаємо прихильників, фанатів.
Ми робимо щасливих тільки їх.
Ми звикли,а вони цьому лиш раді.
Вони нам аплодують кожен раз
і роблять вигляд, що з нами не знайомі.
А поза сценою кохаємсь раз-у-раз
і один одного ми любимо до втоми.
*
Я заспіваю про любов музичку тиху
і хтось підтримає мене не бувши поруч.
І знають всі актори – в пору лиху
на сцені грають чи ідуть ліворуч.
2012рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543331
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2014
Пошлый юмор открыт и нам по барабану.
Говорим, что хотим , но нам этого мало.
Мы творим. Не хотим. Открывайте нам мир!
Мы любою ценою заплатим за пир.
Пошлый юмор открыт и нам по барабану.
Мы хамим только им, а вот этим не надо.
Мы не любим «Любовь», но нам так не хватает
Человека, который за нас отвечает.
*
Куда не идем - видим одно.
Пошлого смысла везде мы найдем.
Сарказм и ирония - брат и сестра,
говорим только ими. Говорим только «Да» .
Поворот. Поворот. Влево иль вправо?
Мы гоним дорогой прямо и прямо.
Свернем не туда? Так дальше по плану.
Куда нам спешить, хоть жизни нам мало?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543280
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.12.2014
Її побачиш в незнайомих людей —
Загубилась Оксана у хвилях ролей.
Ти схожа на яхту, що пливе в океані:
Сама у сумі, сама у печалі.
Ніхто не говорить з Тобою про правду.
Всі брешуть Тобі, Ти того не варта.
Тікай! Ну ж, Оксано,давай не барися.
Дивись, тебе кличуть у теплеє місто.
Там люди хороші – не дума про гроші,
Любов там сяє, літає, кричить,
Немає самотності та хтивої гордості,
Нема егоїстів і дума мовчить.
Але там так нудно і трішечки сумно —
Пропала веселість в рожевім раю.
Тікає Оксаночко тихо й безшумно.
Всі зустрічаєм її на яву.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543106
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.12.2014
Я - Брехня.
Всім добрим ранок.
Ви чуєте мене щодня.
Ви вірите мені малята,
а я брешу вам без кінця.
Ви зупинить мене не в змозі,
бо ви - слабкі, а я - сильна.
Ви брешете собі на совість
і самі собі все життя.
Кажіть! Кажіть! Ви не мовчіть!
Навіщо вам мовчати?
Казать брехню треба як слід,
а не під ніс бурчати.
Скажи красиво цю брехню,
чи мило,урочисто.
Зроби її реальною,
та після неї чисто.
2012рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543100
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2014
Кожен день, кожну секунду
люди грішать не бачивши суду.
Їм добре живеться? Напевно, що ні.
Від нудьги починають вершити гріхи.
А потім померши – вирок чекають.
А далі до Пекла – там сльози пускають.
Немає людей,які б не грішили,
а коли є, то прихильники віри.
Від гріха не сховаємось він з нами щодня,
ми з ним забавляємось десь по пів дня.
А далі блукаємо,потім нема.
Ми разом пірнаємо з головою до дна.
2012рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542709
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.12.2014
Якщо у Вас проблеми з головою,
то Вам потрібно до лікаря скоріш!
Він Вам її лікує безкоштовно,
а якщо ні, то не для Вас цей вірш.
Життя таке безглузде та страшне,
а в Вашій голові і ще жорсткіше.
Та є тут плюс – воно хоч не нудне.
Біда розвеселить за жарт скоріше.
У Вас все чорно-сіре та пряме.
Ви любите в очах вбачати горе.
І серце в Вас безжалісно тверде.
Від всіх Ви вимагаєте покори.
Як живете – ніхто не знає по цей час.
Ви егоїст? Ні! Ви гірше цього.
Ви посміхнетеся мені в той час,
коли скажу про Вас погане слово.
Та людям заважа ота проблема,
що Ви скептично ставитесь до всього.
Дивлюсь на Вас і виника дилема -
здається Ви не любите нікого…
Я буду пам’ятати Вас завжди.
Як інші? Я не знаю;не питала.
Але я знаю, що у Вашій Цій душі
я лиш одна,яка не постраждала.
2012р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542708
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.12.2014
Не буду мити я каструлю,
вона складніше з від усіх.
На ній завжди крапелька бруду,
хоч мий її,хоч ти не мий.
І сковорідка теж брудна
Її помити лиш морока.
У когось доля не легка —
На дні тарілка одинока.
2011р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542418
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.12.2014
Моя душа розкрита в картах.
Моя любов горить у ласці.
А я влюбилась до без тями.
Не знаю,що робити в казці.
Як подивитися в ці очі,
та прочитати,що кохаєш?
А як злітати в тії ночі
і знов почути,що прощаєш?
Брешу я знову! Й знов брехня…
Тебе любити мушу я.
Не моє серце вибирає,
а тільки воленька твоя.
Чому живу заради тебе?
Чому я плачу лиш в ночі?
тому що твої ноги мертві,
а я даю їм шанс іти.
2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2014