| Сторінки (1/93): | « | 1 | » |
Весна - це як приступ бронхіальної астми,
Вона приходить неочікувано, давить груди
Білим як молоко жіночим тілом,
Ледь відчутною їх вагою,
Спрагою по їхній волозі,
Запахом їхнього волосся,
Яке пахне дорогою і м'ятними
Цукерками.
Весна - це терпкість, це щемкість,
Це юнаціька необізнаність,
Це критична межа усіх
Шизофреників і закоханих:
Зараз або ніколи,
Зараз або ніколи!
Весна ніколи не виправдовує,
Весна нікого не залишить
Незайманим
І добереться до нас усіх
Нічними снами, квітневим цвітом,
Горіховим насінням,
Поцілунками отруйними наче
Листя вовчої ягоди,
Але такими ж принагідними
І бажаними,
І найгостріше - жінками,
Сиренами, дочками,
Червоними стрічками її
Тесту на вагіність.
Це усе воно -
Дихай, дихай,
Дихай,
Частіше, рідше,
Нерівно,
Невпевненно,
В спину,
В ключицю,
В шию,
Видихай усю жагу,
Що спалює тебе
Із середини,
Роздирай його внутрішнє
Нутро,
Одягай як сорочку
Навиворіт,
Бо якщо не зараз - то
Коли?
Весна нікого не залишить
Незайманим,
Звичайно, у хорошому розумінні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492296
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014
Збираються пси із вулиць
Прибічних,
Тягнеться дим караваном
У полі,
Руки мерзнуть від холоду
Січня,
Горло палає від голосу
Крові,
Хтось збирає нас всіх
Докупи,
Наче швартує канатами
Рани,
І роздає нам повітря
У груди,
У руки кулі,
І барабани.
І я питаюсь його,
Коменданте,
Для кого зброя на
Пальцях мерзлих,
Хіба недостатньо
Нам було, брате,
Убитих вчора,
Безвісти щезлих?
І він відводить мене
Убік,
Відсуває штик-ніж
З плеча,
І я помічаю
Як холод зник
У блакитних його
Очах.
Я знаю, брат, що
Сумуєш ти,
Що не показуєш
Це на людях,
Але довкола стоять
Хрести,
Найбільший з яких
Карбуєш на грудях.
То ж тримай при
Собі свою віру,
Новий револьвер
І піджак бризентний,
Бачиш, правда насправді
Сіра,
Немов сажа у лампах
Підземних.
І я слухаю його мимоволі,
Дістаю із шинелі
Порох,
Свобода тоді лиш
Синонім волі,
Коли її визнає ворог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2014
Хіба важливо,
Який насправді
Дивний молекул
Рух,
Які ізотопи атомів
Висушують душу
Мою у камінь,
Якщо я тепер
Знаю:
Як дотик
У дотик – звук,
Пронизує
Із середини,
Пересипає мене
Мов гравій.
Добре, коли
Відчуваються
Вітражі,
Погано, коли
Скло кристалізується
І тьмяніє,
Дисперсія світла така,
Не заломлюється
По прямій,
Вода
У теплих руках
Збирається
Водолієм.
Тобто, щоб ти
Розумів,
Усе навкруги,
Навіть жовті
Словацькі будинки
І прострочені
В паспорті візи,
Стокгольмські дощі,
Які хлюпочуть
У Львові,
Це усе просто фігурки
Із олова,
На Божій вічності
Шахівниці,
Які він розтопить
У кулю,
Коли йому
Буде холодно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484092
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2014
І що з того, що нам немає куди іти?
Що з того, що ми не маємо куди повернутись?
Усяка совість заслуговує на бинти,
Усяка грубість заслуговує лиш на грубість
І що з того, що нам відмовили звідусіль?
Що з того, що ми не хочемо відчувати?
Усяка ніжність передбачає біль,
Як свобода передбачає грати.
І що з того, що нам не бути ніколи вдвох?
Що з того, що ми втомилися пробачати?
Усі троянди - первинно чортополох,
Уся самотність - первинно лише кімнати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2014
Куди відлітають
Ці люди
Із карнизів
Десятого поверху,
Де збираються
В потойбічну
Пташину зграю,
Поверни ти їм крила,
Боже,
Відбери голоси для
Стогону,
Простигмуй їх
Серця
Непоясненою печаллю.
Чому закриті
Витяжки в небеса,
Коли вони
Досягають
До дна повітря,
Лише ранішня
Або ж вечірня
Роса,
Лише осіннє
Чи пізнє
Зимове
Листя
Зустрічає
Їх на межі,
Там де діляться
Вітражі,
Там де ділиться
Простір і час,
Вони згадують
Про усе,
Дехто навіть
Про нас,
Видихаючи
Кисень
Як складову
Неможливості
Вороття.
Все, що нестримно
Іде по колу,
Усе це і є
Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014
Що лежало на моїх
Колінах -
Дівоче русяве
Волосся,
Кулі в процесі
Перезарядки,
Листє червоне
У осінь,
Дешеві німецькі
Марки,
Обідні жовті
Газети,
Гудзики
Маринарки,
Білети по той
Бік смерті.
Квитки за лінію
Фронту,
Горіхи із
Смаком
Дитинства,
Мушлі
З північного
Гроту,
Дорожча
Купейна
Білизна.
Біблії
Різних
Відтінків,
Ті, що
Різного
Переплету,
Руки
Хворої
Жінки,
Яка
Просто
Боялась
Померти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2014
Не заважай
Мені
Бути
Тихим,
Хай
Подих
Холодить
Горло,
Січень -
Це тамбур:
Є вхід
І вихід,
Зима -
Це
Завжди
Надовго.
Викидай
Із
Цигарками
Час
У щілини
Між коліс,
Січень -
Отруїть
Нас,
Зима -
Подарує
Сліз.
Виходь
На перон
У Львові,
Дзвени
У кишені
Сріблом,
Січень -
Насправді
Повінь,
Зима -
Це нестримне
Гирло.
Купуй
Собі
Чай
І постіль,
Прокидайся
Під
Ранок
Часто,
Січень -
Насправді
Осінь,
Зима -
Це завжди
Невчасно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2014
Телефонуй мені, друже,
З фронту,
Коли розпадеться
Вітчизна:
Кілометри колючого
Дроту,
Брудна лікарняна
Білизна.
Чорні мов в
Грунті
Птахи,
Біла мов
Вата
Осінь,
Дощ
Пробігаючи
Дахом
Омиває
Її волосся.
Розбавляє
Її надії
Сумнівом
І печаллю,
Попрощайся
Із нею
В неділю,
І скажи,
Що я теж
Пробачаю.
І виймай
Із кишень
Своїх
Кулі,
Як колись
Діставали
Цукерки,
Ми тепер -
Сухопутні
Патрульні,
А так хотілось
Морського
Дюнкерку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2013
Бий в полкові
Барабани, мала,
Мерзни у руки,
Вкривайся у
Натовпі
Потом,
Виходь на площі
Змикай живі
Ланцюги!
Христос носив
Тернові вінки,
Нас обмежують
Мідним дротом,
І наші свідомі
Блокади
Обмежують
Блок-пости!
На річці прогнили
Мости,
І з ними гниють
Береги,
Інфекція сіється
Рибою,
Падають вниз
Птахи,
І вихід
У море
Обмежують
Ланцюги
Сталево-блискучі
На сонці,
Розхитуються
Вітри,
Щури,
Що заснули
На шхонці,
Топляться
В морі
Найперші!
Де Ви - найбільш
Потрібні,
Однак не відверто
Чесні?
Студенти
Гріються
Від дотику тіл,
Ти виходиш на площу,
Позбавлена сил,
І віддаєш у
Термосі свого
Тепла,
У неділю
Уже зима,
Фарбуймо разом
Нові знамена,
Збираймося
Під повстанським
Кленом,
Історія - нитка
Веретена,
Бий в полкові
Барабани,
Моя кароока
Мала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2013
Кити, що відпливали
Із Криту
У простори
Тихого океану,
І трималися
Зграї,
Чи, як кажуть
Між ними,
Стада,
Слухали
Солені
Історії
Магеллана,
І непояснені
Примхи моря,
Яке накривало
Їхні хвости,
Як алкоголь
Накриває
З горя
Не надто
Стабільні душі.
Ці кити
Обминали
Сушу,
Бо крім
Білого
Цвіту
Вишень,
І терпкого
Цвіту груші,
Береги
Переповнені
Тільки
Холодним
Піском,
Спрагою
І жадобою.
Суша
Не віщує
Нічого
Доброго, -
Знали кити,
Тримаючись далі
Її порогу.
Із поколінь
Телеграмами:
Про осторогу
Берегів й
Китобійних
Суден.
Кити повертались
Додому
В травні,
І відпливали
В грудні:
Сезонність життя –
Це також
Природній процес.
Кити знали місце,
Де море
Торкає небес
На лінії горизонту,
Тому тягнулись туди,
Як танки
Тягнуться до лінії
Фронту,
Щоб завершити
Війну
І розпочати мрію.
Туман із дощем,
Які осінь сіє,
Поділки часу –
Місяць-неділя –
Канати впоперек
Сірого борту.
Кити виринають на
Небі,
Зміни
На західнім фронті,
Я відриваю надію,
Як відривають
Пломбу
Дезертири
На дні
Ватер-ліній
Голанських
Добротних
Суден.
Революція
Починається
З мрії.
Кити відпливають
На південь,
Напевно,
Почався
Грудень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2013
Чим вище живеш ти, брат,
Чим вище поверх твій
Від цокольних
І під’їздів,
Тим менше в твоєму
Повітрі зрад,
І порушених
Катехізисів.
Тим рідше
До тебе приходить
Страх,
Концентрованим
Сизим димом,
Вони купували
Тебе за декілька
Рваних драхм,
І продавали
На галеру
Або до Риму.
Так що, брат,
Не дивую,
Твоїх
Висот,
І усі ті речі,
Які ти ще
В житті
Побачив:
Як пустеля
Вивертає
У жорна свої
Пісок
Караванові
В гаманець
На здачу.
І як море
Топить своїх
Китів,
Однооких
Циклопів,
І пілігримів.
Як небо
Чіпляє
Своїх птахів
На хрести,
На Синаї
В Єрусалимі.
Та що, брат,
Тримайся вище
Споруд,
Вище фундаментів
І підвалин,
Вище зграй
І відірваних
Злісних псів,
Ти кувався між
Ударами
Наковалень
І між лезами почуттів,
То ж збирайся краще
У рідний Таллін,
До справді рідних
Своїх братів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2013
Якби я працював у ливарнім цеху,
Відливаючи ріки зі сталі-свинцю,
І вдихаючи ртуть, як рідкий концентрат,
Металом гартуючи перикард,
Мішаючи гордість у тиглі з вогнем,
З графітом буденних пекучих проблем,
Вогнетривких повсякденних образ,
Кристалізованих сварок і фраз,
Я б не боявся втрат і пороків,
Сповнених тиші холодних доків,
Жінок із солених пабів-причалів,
Піску у думках і між рваних сандалів,
Я б не боявся зустріти тебе,
Яка мене в попіл зі сталлю зітре,
І розпорошить у темінь масну,
Шкода, не працюю в ливарнім цеху...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013
Любов між
Безлюдних поліських пагорбів,
Омита водою із
Захованих карпатських озер,
Хтось розсіює її вітром
Між скелястими скіфськими
Бабами,
Витрачаючи все сьогодні,
Не залишаючи на четвер.
Хтось свистить їй услід,
Що вона лякається звуку
І між курганами губить німб.
Люди між собою у землю
Між пшеницею сіють розлуку,
Уяви, який розростається потім хліб.
Тому краще голодним,
Щоб не пробувать прісної солі,
Зібраної із обжинками і слізьми.
Я не бачив своєї власної
Вартової,
Я не бачив архангелів
І не бачив долі,
Але я бачив кохання
Поміж стомленими людьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2013
Теплим трунком вина
Розмішуй червоне
З кров'ю,
П'янить у душі,
П'янить у серцях -
Нехай,
Четвертуй, половинь
Необережно
Долю,
Завари мені
Не надто солодкий чай.
Хай дурманить мене,
Нехай обпікає совість,
Гріє у грудях,
І терпко торкає вуста.
Осінь - одна,
Лиш вона залишилась
Натомість,
Нехай й би при ній
Не застудилась
Весна.
Бо нежить і сум -
Не надто приємний
Недуг,
Тепло сяє
Із вольтових дуг,
Спускається вниз
По килиму стін -
Знак холодних
Осінніх картин,
І буденних
Осінніх справ.
Тепло розведене
Алкоголем
У світлі південних
Заграв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2013
Біда не приходить сама,
Біда приходить із ним -
Чорним безликим вороном,
Темним круком -
Із тим, кого називала
Раніше другом,
Хоча, насправді, він
Був коханцем...
Він брав тебе - ніжну -
Тендітну,
Він брав тебе - щиру
Й привітну,
У війська свої новобранцем,
І штурмував тобою
Столиці,
Сльози твої текли по
Обличчі
Навколо його
Особистих мурів.
Він убивав тебе
Повільно і довго,
Чуттєво і терпко,
Глибоко й важко.
Сокіл годує
Сирітку-пташку,
Залишинку долі,
Дочку зозулі.
Нехай би його
Решетили кулі,
Але любиш його...
Жертва і звір -
У одному колі...
Бо всі ці страждання
Із присмаком волі,
Яка зовсім далеко
І зовсім чужа...
Весною вертають
Лелеки,
А біда не приходить одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2013
Де ти берешся, надіє,
Із яких недопитих пляшок,
Які ворони тебе сіють
Чорним сузір'ям як порошок?
Де ти берешся, надіє,
Хто збирає тебе у груди?
Яке тебе сонце гріє
Через чорні ТЕСовські труби?
І куди ти ідеш, надіє,
По пунктам якого плану?
Ти була раніше повітряним змієм,
А тепер - синім аеропланом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2013
У житті немає пільгових
Чи пенсійних,
Безоплатної квоти,
Від інфляцій знецінених,
Подарованих чи
Залишених в спадок
Жовтим і хворим
Твоїм листопадом.
Все у житті має
Ціну:
Мовчання, що рибою
Мітить ікру,
Старість, що сірістю
Мутить кришталь,
Час решетить
Майбутнє і даль,
Час решетить
Мене і тебе,
Хто ж тоді з нас
Раніше засне,
На хвилях, які
Хлюпочуть у борт.
У раї щоденний
Аеропорт,
Навіть як рай
Повсякденний міф,
Котитиму камінь
Немов Сізіф
Під гору,
Тримаючи спину
Пряму,
Бо все у світі
Має ціну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2013
Гріх брехати у очі, жінко,
Не чекати тобі у супротив,
Ти шукаєш собі спочинку
Між матроських солоних доків.
Ти шукаєш собі відради
Між дешевих мадери і рому,
Бо закована в мідні грати,
Що волочуться звуком грому.
Ти шукаєш чужих знайомих,
Щоб напитися їхнім тілом,
Бо сама себе вигнала з дому,
Де залишила власні крила.
Ти шукаєш собі попутних
І дешевих осінніх злив,
Бо кохання замерзло в грудні
В синтетичний чорний акрил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2013
Ти цілувала мене
В шию так,
Що поцілунки
Сягали нервових ганглій,
І між синапсами
Розливався
Дофаміновий терпкий
Коньяк.
Не такі вже
Гріховні
Десять заповідей
Із Євангелій,
Коли навколо
Суцільне море,
А серед моря
Єдиний маяк.
Так і мені:
Довкола
Жінок і жінок,
І гріх як застуда
Повітряно-крапельним
Грипом,
Зливи, туман,
Свинцевий із міста
Смог
Ховає в повітрі кулі,
Що ділять
Свідомість
Ситом.
І вміст отих куль:
Разом з порохом
Смола і слова,
Їдкий погляд
І наточений
Вістрям
Докір.
Болить голова,
Нереститься
Совість моя,
На камінні озер
Оголених в двадцять
Років.
То ж цілуй мене
В шию так,
Щоб попри
Течій,
Рибалок,
Доків
І сухогрузів,
Я дістався
Початку
Веретена,
Розмотав
Клубок,
І чекав тебе,
На сп'янілих
Кар'єрах
Грузії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2013
Скільки не труй
Мене хтивості
Зброєю,
Полум'ям синім
Улітку каштани,
Рано чи пізно,
А рани гояться,
Через нагноєння
І сльозами.
А пам'ять, щомиті
То серце гріє
Новими болями
Аневризми,
Я поховав свої
Світлі надії
На руїнах
Твоєї вітчизни.
Своїх старожилів
Еритроцитів,
У будиночках
Тромбоутворень,
Ти розчиняєш
Небом блакиті
Дівочих очей
Незвіданих штолень.
Холодним ключем
Замикаючи
Січень
Сірих птахів
Пролітаючих в
Осінь,
Аероплани
Зупинить
Вічність,
Закохана
В тебе
До того досі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2013
Вони пили майже до ранку
Двоє,
Він і вона,
Допивали сухе вино,
Конвоїри їхньої долі
Поснули
У темних трюмах,
А очі п'яніли,
Фарбувалися наче скло.
І вони торкалися пальцями
До зіниць,
Намагаючись підібрати
Блакить,
Але ніч - трафарети у
Неба темні,
Небо ще досі спить,
Не сплять поїзди
Підземні,
Надто точні,
І надто впевнені.
Вони двоє уже
Часом доведені,
Долею сплетені,
Не руйнуй же, Боже,
Таких зв'язків.
Бо якщо не мені,
То хоча би їм,
Допити усе до останку,
І не дочекавшись
Світанку,
Заснути в одній
Постелі,
П'яні, щасливі,
Веселі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2013
На тобі марок,
Пиши мені з часом
Листи,
Дав би ще грошей,
Але будеш тоді
Дзвонити.
І тікай за Ла Манш,
Який не зможеш
Переплести,
Хоча б до зими,
Яку можу не
Пережити.
Що таке рак?
Що таке жити
У миті? -
Вивчити кількість
Крапель
Морфіну у день.
Біль - це як
Бій.
Після бою -
Лише відпочити.
Він наповнює
Серце пісками
Надто гарячих
Пустель.
Я не хочу,
Щоб ти
Відчувала
Мою безпорадність.
Як від кутикул
Щоночі - то
Далі час.
Мені від кордону
І до кордону -
Зовсім уже не
Крайність.
Я ближче, ніж ти
До Христа,
Ближче,
Ніж будь-хто
Із вас.
Не треба
Жаліти,
Безпорадних
Жаліти
Варто,
Сурмить
Уночі
Рупором
Терпкий біль.
Він рухає тілом,
Вивчає
Анатомічну карту.
Досягає очей,
Позбавляє ночей,
І вкраплює
В сльози
Сіль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2013
Я ховаю усі відчуття
В сріблясту фольгу від цигарок,
А потім розкурю із них
Не надто уїдливий дим.
Наповнюйся ним,
Хоча він дере у горлі
І припікає очі,
Терпкий неначе портвейн,
Від нього в душі клекоче,
І пульс віддає у скроню,
А серце мовчить і хоче
Просто тебе знайти.
Де ти?
Від кого ховаєшся ти?
Кого уникаєш?
Які купуєш білети?
Я хочу етюд роздерти,
Я хочу писати листи,
Відправляти конверти
До твоєї адреси,
Невже нам ніколи
Не дочекатись весни?
Прости.
Пробачай мене сотні раз,
Пробачай мої сотні фраз,
Пробачай ту єдину ніч,
Не прощайся зі мною
Двічі.
Я одвічний,
І ти одвічна,
Однак не в цьому сторіччі,
І точно не в цьому тижні.
Очі колись блакитні,
Тепер незнайомі і хижі.
І їх припікає дим.
Вогонь шипить у снігу,
Змією шепочеш
Із ним.
Не дочекались весни.
Але дочекались зим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447751
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2013
Життя моє крутиться як хулахуп,
На твоїй тонкій дівочій талії,
І свідомість моїх соціальних груп
Виступає у сутички і баталії:
За невідомі речі і непояснені істини,
Піднімають зброю і крокують на полігони,
У небі пролітають рективні комети – як вісники,
Запалюють хмари і з ними запалюють крони.
І це розвивається у моєму маленькому серці,
У моїй тонкій судинній камері,
Я сприймаю чуття - кілогерцами, любов - терціями,
А самотність – психіатричними станами.
То чому ж ти не візьмеш мене до рук,
Не зупиниш коло, не притулишся до ключиці?
Усе що пульсує, живе допоки матиме звук
Поліритмії коліс у тамбурі провідниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2013
Життя дожене і тебе,
Як Олімпи міфічну Іо,
Серце об груди постійно тре
І протирає діри.
Через них виливається весь мазут,
Кіпоть, солена сажа,
Втрачаю голову – міняю азимут,
І б’юсь об сталеві баржі.
І звук тріпотить у воді,
Як парсеки тріпочуть в повітрі,
І я часто бачу на дні
Будинків немічних і бездітних.
Важко жити отак:
Кисті – уламки – груди,
Чорний крук і сталевий грак
Проводжають мене усюди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2013
Я маю надію, вона по мені залишила лише фотографій
Десь у синьому ящику на старій книжковій полиці,
Для її особистих баталій я був не військово-придатний,
І вона брала штурмом мої непідкупні столиці.
Забирала в вагони біженців, офіцерів, солдат, моряків,
Розбитих на суднах, під мурами, знайомих, але безликих,
І від того вітер мовчав, і учив синів-вітряків,
Що насправді кохання - це постійні повені примхи.
І вона відправляла мене в терикони, підземки, шахти,
Гостріше ракет, і довше довічних істин,
Її за мене просили халіфати і навіть монархи,
Вона відмовляла їм ще зустрівши у передмісті.
Є макети дуетів, яким не судилось збутись,
Є троянди чуттів, що не можуть у них зацвісти,
І якщо вони наражають на біль і грубість,
Відправляй їм конверти і пустельні прощальні листи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2013
Які ми виносили прапори
І які спалювали аеростати,
Як спали на холодних підлогах
Кам’яних аеропортів у Будапешті,
Коли мігрували на південь,
Хоч насправді – в південні Штати,
На кого очікували,
І кого дочекались врешті.
Як ходили за водою
До найближчих крамниць,
І грілися у поліетиленах
Багажних відділень.
Як на моєму наплічнику
Синьо-жовтий майорів
Прапорець,
Під холодним дахом
Дощових голландських
Покрівель.
І як ми зупинялись на ніч
У пустих кораблях,
І як відбивались луною
Від трюмів, кают-компаній,
Швартовими від бортів
У доках і у портах.
Море кипіло
Неначе вперше,
І наче точно востаннє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2013
Усе, що буде в житті
Уже написано на бланках
Медичних карт,
Виведено правописом
На узбіччях,
Немов колонтитул,
Серце стоїть.
Ізолінія.
Струм!
Ізолінія.
Струм! -
Мовчить перикард.
Душа відповзає
Від кінчиків пальців,
І прозорих
Нерівних кутикул.
Врятуємо?!
Ні.
Врятуємо?!
Ні.
Врятуємо!
Як?
Бо я йому
Обіцяв.
А він ще наївний
Мені повірив.
За вікном
Двадцять сорок чотири.
- Це дві хвилини
Відколи він
Перестав
Дихати.
У мозку
З’являлися гематоми
Від тиску.
В хірурга
У совісті
Діри.
Три хвилини.
Надворі
Безпросвітна ніч.
Куди ж душа
Полетить
В отаку от
Темінь.
Ізолінія.
Струм!
Ізолінія.
Струм.
Травмоване
Серце
Мовчить,
Як загострений
І німий,
Сумуючий без
Кресала
Кремінь.
Хірург
Вийшовши
Покурить,
Тер руку об
Руку,
Зима, мінус сорок –
Пекучі бинти,
Пекуча остання
Пов’язка.
Серце мовчить.
Його серце мовчить.
А мені гупають
В голові барабани
Легіонерів
Військ
Корнелія Краса.
Душа сумувала.
Сиділа при ліжку,
Крихта до крихти,
Збиралась
Із нервових волокон
І кровоносних
Судин.
А поруч
Знайоме і вже
Зовсім
Холодне
Тіло.
А потім пішла.
Вірніше,
Полетіла
На південний
Майже відірваний
Крим.
Душа
Хоче
Тепла.
Хай її
Хоч
Би сонце
Гріло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2013
У моєму наплічнику
Лиш душа,
Перев’язана туго
Бинтами,
Щоб мені не було
Вогко
На перевалах
Між цими
Смарагдовими
Небесами.
У лівій кишені
М’ятні цукерки,
Які не тануть
У спеку,
Я роздаю їх
Дітям
У руки,
І так спокутую
Небезпеку.
Справа на линві
Трохи води,
Бо шлях
Від Дніпра
До Дністра,
Тож я напою
Старшого брата
У пустельних
Кримських
Пісках.
Десь в глибині
Блокноти,
Книжки,
Сталевої ніби
Ваги.
Вони як спогади
Восени,
І їх
Немає
Кому нести.
І зупиняючись
На нічліг
Ховаю
Свою
Темну ношу.
Подалі
Від шосе і
Доріг.
Знайомих
І їхніх
Грошей.
Бо кожен хоче
Подивитись
Туди,
Де заховані
Всі скарби:
Душа,
Бинтована восени,
Цукерки і
Трохи води.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2013
Ти переливалася у мені,
Неначе градуси переходили
Із Цельсіїв у Фаренгейти,
Неначе приходили
Якісь невідомі конверти
Повні цезію,
Повні горя
Без зворотної їх адреси,
І я знав, що їх відправляли,
Або колишні,
Або стюардеси,
Офіціантки
Або провідниці,
У яких я спав на руках,
І в яких я спав на полицях.
І ці конверти труїли
Моє життя,
Гнили сотнями
Між моїх жовтих
Поштових скриньок,
Їх приносила молода
Листоноша
По четвергах,
Колір очей темніше
Морської сині.
Вона, напевно, також
Із тих
Моїх сусідів в купе,
У гуртожитках
І вокзалах.
Вона ніколи не
Дивилась на
Мене зле.
І я радий був,
Що нічого
Мені не казала.
І при цьому
Переливалося
Щось у мені,
Між каротидних
Клубків
І стінками перикарду.
І для цього
Є якісь кримінальні статті,
Люди у важкому
Взутті,
Офіцери, що носять
Кокарду.
А з іншої
Сторони – це любов,
Жагуче горіти,
Як підпалене
Літом поле.
Переливатися
Градусами
У пітьмі.
Переплітатися
Пальцями
В темноті
Від кохання,
Яке порушує
Тишу
Приземленим
І приємним
Відчуттям
Болі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2013
Я гнав свій час,
З китобоями
Вглиб на північ,
Із верблюдами
У пустелі.
Та мене уночі
Глухо
Лякала вічність,
І здавалися
нижчими стелі.
Я гнав свій день
Із друзями
У Дакоту,
Із койотами
У Сідней!
Та мене уночі
Лякали чужі
Турботи,
І ввижався
Замучений
Прометей.
Я гнав свій вік,
Із морозами
У Сибір,
Із вітрами
Холодних
Вершин!
Та мене
Уночі
Лякав
Скорботи
Моєї звір,
І лелек
Відлітаючих
Клин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2013
- Талант не проп'єш! -
Кидали мені моряки,
Юнга не варт,
А найкраще море -
Пустеля.
І горіли сумлінням
У душі моїй вітряки,
І крила розвів,
Але заважала стеля.
І що я роблю
У цих корабельних портах,
У доках душі,
Сухогрузах чужих пороків.
Мене привело бажання
Розділити себе на два,
Із різницею у 15,
Або краще у 20
Років.
Тоді я зміг би
Шукати чужих берегів,
Пити із місяця воду,
Писати листівки листям,
Стрілятись у груди,
Із кручі б собі летів,
Трощив би щогли,
Викарбовував щось
на жесті.
А старший пив би собі
Вино,
Писав би вірші,
Читав би нічної внукам,
У нього в душі було б
Тепло,
І не так холодно,
І він би мав друзів,
Яких він брав на поруки.
Але я і один у житті
Не встиг,
Зупинити вагон,
Поміняти потяг
Переключити стрілку.
Може, у мене
Просто не той провідник.
Убив пересмішника.
А треба було
Перепілку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2013
Я вибілив свій прапор
Із зеленого галіфе,
Із майже коричневого гатунку
У щось безпросвітно
Прозоре,
Хитне
Його подихом вітру -
Він озивається лунко.
А без того
Стоїть непомітно
На слідах зими
Візерунків,
Стежок в недоторкані
Гори твої.
У містах нові ліхтарі
Із відблиском сині -
Нейблау,
Мілорі,
Берлінська лазур
Омиває ірландські гори.
Із півдня на північ
Летять журавлі,
Із сходу на захід -
Горе.
І скільки таких майорить
Прапорців
Між кігтями альпіністів.
Айсберги й лід:
Учора нас було двісті
Між цих холодних порід,
Сьогодні чотири десятки.
Ніхто не поверне знову
Додому сам.
Біле сонце пусте.
Зберігай же мене
На згадку
Уривками із новин
І кошторисом телеграм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2013
Таке відчуття лише тоді,
Коли з'являєшся ти.
Що не по мені
Дощі,
Вітри,
Крила,
Щогли,
Моря і доки.
За містом,
Над містом
Відчуття тиші
І самоти.
Хтось наближається
До дверей.
Я чую дорослі кроки.
Ти відкриваєш їх
І у мені вже зриває дах.
Пігулки чи аспірин,
Вітаміни чи чиста віра.
Над моїм карнизом
Самотньо кружляє птах.
У моїм під'їзді
Жертва очікує звіра.
А якщо це ті ж самі герої
Повісті,
Ідилії,
Телеграм.
Якщо це їх розділили:
Тобі - крила,
А тобі - ікла.
Кого ж чекають вони?
Яким довіряють Богам?
Ти, напевно, без мене звикла.
А я досі дивлюсь в твої вікна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2013
В дитинстві все лікувалося подорожником,
Не важливо наскільки глибокі рани.
Сьогодні відчуваєш себе порожньою
Від отриманої телеграми.
Від прочитаних слів,
Від промоклих стрічок,
Від його теперішньої адреси.
Ваш спільний час зупинив свій крок,
У нього інші аеропорти,
А у них усміхнені стюардеси.
І скільки не наповнюй себе:
По вінця вином чи кавою на ніч,
Вам вже ніколи не бути разом,
Вам завжди бути обабіч.
Не стримуй сліз, не чекай сподівань,
Ми всі не маленькі діти,
Ніхто не чекає нових зізнань,
І старих не знає де діти.
Ніхто і ніколи не зраджує сніг,
Зима - то зима,
Б'ють в лютні морози.
Холодним потоком наповнює
Тіло ртуть.
У нас було все: був я, була ти,
У середу теплі весняні грози.
Як жаль, що минуло.
На жаль, не вернути.
Доведеться усе забуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2013
Моє серце відірване від землі,
Повітряним змієм,
Нефіксованим ні до чого.
Його видно із Тауера,
Пірамід,
Його споглядає сфінкс.
Воно повне гелію,
Болі,
Чогось сипучого
І рідкого.
Моє серце висічене у граніт,
Власним уламком,
Відколеним у дитинстві.
Камінь стоїть на межі,
Ділить море і Кріт,
Весь час у вогні,
Розпеченим,
Розжареним,
Повним холоду,
Серцевини,
Криці.
Моє серце зліплене із волокон-крихт,
Зібраних після прощань,
Склеєних із пробачень.
Збільшується у об'ємі,
Згадуючи облич.
Зменшується у масі,
Від нездійснених передбачень.
Атрофується із душею,
Старіє з тілом.
Серце створене, щоб мовчати.
Бо до того воно терпіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2013
Мені після тебе зістався театр "Глобус",
Недопалки декорацій на руїнах його попелищ,
Затоплені штольні, шекспірівський зайвий конус,
Ряди, повні німих слухачів, настроєних на трансляцію тиш.
Я можу грати в такому театрі сам,
Я можу грати в єдиній наявній масці,
Просто читати зі сцени уривки віршів, збірок, отриманих телеграм,
Але театр одного актора - ніколи не стане театром справжнього щастя.
І це сумбур, незнайомий мені водевіль,
На Тауері півстоліття клекочуть ритміку мідні дзвони,
Я врятую тебе від усього, ти мене - від самотності божевіль,
І від вітру, що чистим холодом переслідує мої крони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2013
Це концентричне коло життя
Поступово звужує круг,
Петля на петлі,
Радіуси менше сотих,
Дотичні не в ціль,
Зовсім по-іншій осі,
І я замикаю вісімки
Між стінами божевіль,
А з ними нулі,
Як символи
Часу на цьому
Життєвому кросі.
Квадрати меншають,
Квартири меншають,
Діти - тепер дорослі,
Фрагменти повісті
Незавершені,
Епіграфи недописані,
Цитати - чужі і вицвілі,
І всі мовчать,
А з мене насправді досить!
Давайте крутнемо знову
Колесо, барабан, фортуну,
У кожного свій перехідник
В житті,
Для слів, для чуттів, для струму,
А в мене - в душі резистор,
І він не витримує шуму,
Перегорає, і забирає
З собою зайві усі контакти.
Добре б мати такий запобіжник!
Надміру опору,
Надміру напруги,
Надміру струму -
І ти виключився,
Серцевина котушки
Вилітає ти видихаєш,
Резистор створює магнітне
Поле навколо цього люду,
І ти від'ємний,
Вони від'ємні,
Відштовхуєтесь,
Не хворієш на цю безглузду
Застуду,
Під назвою "сіра маса",
Тебе оберігає інстинкт
Сильніше військ Ганнібала Барки
Чи генерала Корнелія Краса.
Живеш у окопному полі,
Навколо ще свіжі міни,
Хотів би віддатись долі,
Але хто ти такий, чого хочеш,
І хто тебе насправді замінить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2013
Перегоріло щось…Блиск – і в мені порвався вольфрам,
Спікся титан, і ртуть набралася концентрацій,
Легені заповнились брунатним кольором штампів із телеграм,
Мозок наповнився димом – горіли генератори генерацій…
Поламаним жити легше – ймовірність пошкоджень не та,
Але вийшов із ладу – в пів сили, але у дві зміни,
Таке життя для мольфарів, геніїв чи самотнього рибака,
Але не для мене у стані депресій за Тобою синдромом відміни.
Накопичити б радіації у собі, періодів напіврозпадів,
частоти напіврозпачів,
Елементів із найбільшою масою та найкоротшим шляхетним спіном,
Набратися б Беккерелів, рентгенів, одиниць Склодовських-Кюрі,
Щоб дожити хоча б до весни. Потім до літа. Перелетіти кудись восени.
Подалі від тебе. Подалі від самоти.
Рефракція світла. Одинокі Пінк Флойда стіни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442304
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2013
Культ моєї віри у тебе
Позривав мечеті,
Зруйнував підвалини
Старезних дзвіниць,
Пошматував вітрила
Ієзуїтів.
Я - атеїст,
Якщо на рахунок Бога,
І віруючий,
Якщо на рахунок квітів,
Що вплітаю у твоє
Волосся,
Реактивним стержнем графітів
Малюю тебе на мольберті
Своїх буденних,
Та учора мені здалося,
Що ми з тобою із кревних,
Уже зафіксованих в долі
Пар, поєднаних разом.
Це відчуття сильніше архе-
Інстинктів,
Фундаментом десь у душі,
Вежами десь у серці,
Поміж ребрами - на межі,
Між лопатками перетерте,
І як добре, що ти
Не питаєш мене за що,
Я люблю тебе віддано
Надто щиро.
Єдине моє відчуття,
Єдина моя довіра,
Критикуєш моє життя,
Приборкуєш в мені звіра,
Бо ми справді із кревних,
Індексних, часом доведених,
Сталих гіпотез,
Які без доведень існують,
Яких ніколи не досить,
Поєднаних в долі,
На її безмежному
Кросі,
Щоби в критичний момент
Разом із нею піти.
До мети, і скоріше уже
Назовсім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2013
Може, віддати душу склодувам,
Хай би наповнили чимось,
Хоча б димом,
Навіть якщо їдким,
Із піщаних їхніх легень,
Маленьких і хворих...
Друг дивиться злим
Поглядом очей на сонці
Прозорих...
А нього також душевне
Горе.
Не можна наповнити те,
Що немає дна,
Чи банальних м'язових стінок,
Скільки не дуй в мене вітром - дарма,
Море не витягнеш з сіток,
Пустелю не витягнеш з сіток,
І навіть якщо закрити вуаллю зі скла
Постійно буле прогін,
Навіщо хворіти, коли
По тобі дзвонить дзвін,
І плачуть сусідські діти?
Порожнеча живе в тобі,
Інвертує тебе у мене:
Холодний,
Терпкий,
Останній.
На дорозі широкі клени,
У житті широкі проблеми,
А постарайся пройти поміж них.
Бо може існує далі
Сусідських квартир,
Темних дахів,
Перелітних осінніх птахів,
Душі, мов прострілений тир,
Мови незвіданих знаків.
Головне - правильний орієнтир
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2013
"Ти сонце моєї долі, якір моєї свободи..."
Ліна Костенко
По вихідних ти ходиш до Мекки,
Я на берег пустинного моря,
Ти резистентна до болю і спеки,
Але лабільна до холоду й горя.
І не знаю скільки сторін
В особистості чи в медалі,
Від кожної грані - окрема тінь,
Від найгострішої - то найдалі.
І як описати тебе у словах,
Коли по суті - суцільні рефрени,
У твоєї гордості на постах
Шахиди й канадські клени.
Ти не говориш, ти завжди мовчиш -
Коротший так шлях до суті.
Чого ж ти мене у житті навчиш,
Залишивши на розпутті?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2013
Мені часто сниться моє останнє з тобою літо,
Передчасним брунатним листям, таким як плоди каштану,
І коли воно мені сниться, то паралельно ввижається квітень,
Останній наш місяць без е-мейлів замість слів, смс замість зустрічей,
Місяць неприкритої віри у тебе, як в пророка і як в кохану.
І коли ці пейзажі, натюрморти живих характерів накривають мене,
Як чорні грозові хмари на стежках між Боржавських вершин,
То невідомо звідки, але у мені з’являється жага, така гостра нестача тебе,
Гостріше кисневої недостатності, наркотичної абстиненції,
Післяопераційного болю, що я пориваюcь в далекий за горизонтом клин
Лелек…Бо, мабуть, біль не мине…Точно, уже не мине…
В розчаруванні я розносив себе із сірішими зовсім людьми,
Пагубними звичками, нелегальними пігулками, надвисокими дозами.
І промінь світла, та що там промінь, реактор душі завмер серед пітьми,
Електрика не оплачена, а значить борги…Тому зустрічаю вечір
Навіть без розжареного вольфраму в співбесіді з весняними грозами.
Один…Зовсім один…Минуле кліше набралось сили рефрену,
Удавом душить артерій, ланцюгами стискає кисті.
За вікном сивочолі берези, глибокі дуби, і знайомі канадські клени,
Чекають на мене. Такого ж як вони самотнього, такого ж як вони забутого,
Такого ж стриманого як вони і такого ж попутного.
Улітку. Узимку. Непримиренного силі системи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2013
Це все починається з того,
Що ти залишаєш мене на березі,
І я відчаю що весна уже не прийде,
Ні квітні, і навіть не в березні,
Ні в офф-лайні, ні в соц-мережі,
І у моє загострене серце
Ти вживляєш чуже усвідомлення щастя,
Стерплю, минеться, пройде.
Але паралельно: пігулки і плач,
Оренда квартири, чужі жінки,
Ввічливі незнайомі і знайомі вітри,
В філармонії плаче сурмач,
Удома плаче сестра,
У неї ще просто той вік,
Коли не хочеться самоти,
Коли віриш, що саме Ти.
Нехай, згори пусткою у мені,
З'явись ангелом у мені
Посеред попелищ.
Коліщата уже не ті, і жінки не ті,
Мільйони вродливих,
Тисячі гарних,
Жодної з справжніх,
Самотнім мене облиш.
Колатерально, обминаю тебе,
Немає сил, немає грошей,
На відчуження і на ліки,
Весни не буде,
Весна уже не прийде,
Не в березні, і не в квітні,
У неї свої кредити,
І власне свої ліміти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2013
Титанове серце лунко гупає в глибині,
Воно вже навіть не б'ється - просто хоче на волю,
Але ребра ще ті, сталево вигнуті по дузі,
Стримують біль, конвертують в минуле долю.
Цей звук не схожий на стук, і точно не скрегіт,
Так б'ються ресори під молотом наковалень,
І люди у іншій світ також переходять по зебрі,
Учора був квітень, а сьогодні - жовтневий травень.
То чому ж ти гупаєш, наче натиском по плечах,
Кого ти кличеш так сильно, що віддає у скроню?
Забутий вирієм посеред пустки птах,
Також збирає сльози і подає долоню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2013
Кілогерци біжать…Долають марафонський забіг,
А з ними у ритм – синуси мого серця.
До фінішу - крок, до відчаю – крок, і я збивають на віражі,
Вилітаю за борт, вибиваю плече, не біда заживе.
Знаходжу собі нічліг. Замовляю фламандське з перцем.
Кілогерци мовчать…Тихіше надзвукових коливань,
А з ними у такт – синуси кардіограм,
До повної тиші – крок, до мовчання – лише півтора,
Повертаюсь до автострад, принаймні немає зрад,
Ділю серце на два, вірніше на пополам.
Кілогерци вертають назад…Сильніше спогадів про війну,
А з ними у вальс – половинні серцеві частки,
До повного перепаду висот – крок, наді мною літає крук,
Спускаюсь униз, до западин, мені ніхто не завадить,
Гвіздками через зап’ястки..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2013
Everybody can fly,
Everybody will die,
But nobody told me it's you.
Everybody can feel,
Everybody should live,
But nobody call me to.
Everybody can left,
Everybody obsessed,
But nobody adoring you.
Everybody can cry,
Everybody and I,
But nobody will teach you to.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2013
Твій скепсис як сепсис,
Проникає через бар'єр,
Знищує імунітет,
Амнестує біль,
Кидає із місця в кар'єр,
Запрошує в гості смерть,
І приводить до божевіль.
Твій скепсис як сепсис,
Виникає із метастаз,
Розростається у душі,
Виривається наперед,
Він складається із образ,
Ховається у дощі,
І штампується у конверт.
Твій скепсис як сепсис,
Реєструється у картках,
Одягається в сорочки́,
Зав'язує мені руки,
Я бачу його́ у твоїх очах,
Заплітаю в твої стрічки,
Пророкую тобі розлуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2013
Живешь с ощущением присутствия финки в боку,
Острой и тонкой блестящей дамасской стали,
Иногда приезжают друзья, вы выпиваете Каракум,
И просыпаетесь между песков и вершин в Синегале.
И кажется, что сила притяжения направлена вбок,
Там где поручень, из которого постоянно ноет,
И при каждом движении, учащается кровоток
Вдвое…Зависимо от учащении силы боли.
Как мы были просты и наивны в свои двадцать два,
Застыли во времени, протирали иллюминаторы,
Но вместе со временем начинали уходить друзья,
На месте бывших эльбрусских вершин оставляя лунные кратеры.
И можно думать, что все еще впереди,
Что корабль, полон стихов, без царапин и без пробоин,
Если ты в моей жизни не навсегда – тогда сейчас уходи,
Потому что не навсегда – ничего в этой жизни не стоит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2013
На горищі кричить самотня покинута птиця,
Її не забрали у вирій чужі журавлі,
Вона тужить за домом, який їй щоночі сниться,
І плаче за птахом, з яким розмовляє у сні.
У неї понурі із відблиском міді крила,
А на грудях, наче тавро, темна ознака змін,
Вона також у цьому світі далекому птаху мила,
Але проти неї вітер, зима, і довга лютнева тінь.
І ніч пробігає оазисом у пустельних очах,
Не повернеться ніхто, і їй - уже не повертатись,
На петлях своєї долі зав'язався вузликом страх,
А страх - це останнє, чого могла сподіватись.
На горищі кричить самотня покинута птиця,
Востаннє кричить у холодну лютневу ніч,
Журавлем дерев'яним, що воду тягне з криниці,
Зустрічає птахів вже не перший десяток сторіч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2013
Скажи як і за які мотиви ти судиш мене,
Які у тебе права чи надто глобальна мрія,
Бо не знаєш ти, як шумів при дорозі клен,
Коли мені винесли вирок діагнозом лейкемії.
Як я збирав здоровими легенями пил,
Як кров вирувала по тілі забрудненим чудом,
І як мама плакала, сильніше осінніх злив,
І як тато мовчав, голосніше міського люду.
І як відреклася кохана від мене в серцях,
І як розкуйовдженим вітром збирав волосся,
Коли тікав щонеділі за місто в пшеничні поля,
Де пройшла моя юність, а тепер наближається осінь.
І як відчайдушно вірив у віщі сни,
Хоча від усіх медицин нічого не сниться,
І як я хотів дочекатись хоча б ще одної весни,
І як хотів жити і не хотів змириться...
То ж скажи мені, за які мотиви ти судиш мене,
Ти - псевдопророк, поціновувач мирних душ,
Тобі з кожним роком у старість, мені що не день - то зле,
Тільки клен шумить і широкі листівки груш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2013
Є жінки, які зустрічають мене в корабельних портах,
У них - по-особливому хижі очі, але дуже тендітна шкіра,
Для них однаково - архітектор я, заміжній, чи пропитий ромом і сіллю моряк,
Для них існує лиш потяг до відчуття присутності біля себе чоловіка-хижака-звіра.
Поряд з ними відчуваєш себе святим, і зважаючи на ціну - багатим,
Бо на суші, серед континентальних вітрів, зовсім інша ходить купюра,
Так от, тим жінкам, що в корабельних портах, хочеться програти і душу в карти,
Але проблема - що тільки на ніч, бо повсякденні такі мотиви руйнують життя структуру...
А є жінки, які чекають мене серед маленьких будиночків в передмісті,
У них дуже спокійні очі, стримана пристрасть, після них у мене навіть слідів на спині немає,
І діти у них, бо серед деяких з них і мої, охайні, наче у сімдесяті, й криштально чисті,
Не запізнюються у школу, носять краватки, дякуюсь за здачу в трамваї...
І я думаю собі по житті, що потрібно зав'язувати із фрегатом,
Вік короткий, короткі ночі, але найкоротша доля,
І я хочу допоки є час і цінності, достеменно більшого варті,
Відчути тепло у маленьких будиночках передмістя, а не в портах Чорного моря...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2013
Ти чула, як вертається вирій
Без маленьких ще зовсім лелек,
Із повільних течій, де штилі,
І пустель жовтих від небезпек.
Ти чула, як вертається мама
Проводжаючи сина у бій,
Відчуває, що точно востаннє,
Серце повне тягучих змій.
Ти чула, як вертається хлопець,
В якому клекочуть сльози,
І він мовчки сам себе топить,
А на дворі - зливи й морози.
Ти чула, як вертається віра,
Сповільненим тихим кроком,
У серце самотнього звіра
Пришвидшеним кровотоком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2013
Напевно, щось заржавіло у мені,
Якийсь там маленький болтик чи з платами мікросхема,
Чи просто при останньому переливанні несвіжою видалась кров.
Не знаю. Не знаю.
Знають, напевно, тільки мама і світле небо,
Якщо на тому небі взагалі хтось слідкує за тим, коли я сьогодні заснув, і до кого сьогодні прийшов.
Отож, якщо там також хтось наводить будильник о пів на третю,
Бо саме тоді приходить перший вугільний вагон,
То він знає, що ми (а нас троє), щодня наражаємось на небезпеку
Від голоду, холоду, штатних працівників МВД, і вітру зимових крон.
Але то не біда, бо власне життя - це мізер, відсоток кредиту,
Нещасна подачка, як калікам біля церков,
Є ще мама і тато, які, від відчаю, скоро розпадуться на крихти,
Є ще Вона...Її, правду кажучи, я сам у житті знайшов.
Так що життя - це добре, що виживання,
Бо будь я сам - то пропав би скоріше як "таращанське" тіло,
І нехай воно повне по вінця алкоголю, який душить біль і страждання,
Але життя відчувається тільки коли боліло, чекало, страждало і мовчки терпіло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2013
Пам'ятаю, ще маленьким хлопчиком років восьми,
Перед ліжком в одинадцятій сорок п'ять впаду на коліна:
- Боже, пошли мамі терпіння, і щоб тато дожив до весни,
Щоб мене не віддали у дитбудинок, бо там навіть страшніші тіні.
І хай меншому братові знайдуться гроші на рукавички,
І щоб старша сестра із міста приїжджала хоч трохи весела,
Щоб вони із мамою не плакали у суботній вечір, бо це вже звичка,
Не говорили про Італію, заробітки, можливе рабство в борделях.
Щоб мені знайшлося сили закінчити школу,
І не знайшлося грошей на останню до міста маршрутку,
Бо хто буде із меншим братом із мамою поруч,
Коли проведемо тата у останню його відпустку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2013
Цей біль почав віддавати в плече:
Між кутами лопаток і горизонтом ключиць,
Таке відчуття, що у мене залили ртуть, і між ребрами так пече,
Що навіть відчай безневинно кладе мене горілиць...
А потім давить в чоло,
Що й у очах вже пульсує кров...
Дінь-дон, дінь-дон - моєї психіки дзвони,
І я безвідмовно хворію тобою знов,
Хоча ця застуда набуває присмаку кахектичної втоми...
Але навіть тоді, коли немічно підвестись,
Не жалію про три хвилини спокуси і дванадцять годин розмови,
І хоч мої нерви самостійно прагнуть між собою, між тобою зростись,
Чомусь горять верхівки усього святого, а з ними жовті осінні крони...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2013
Двадцять четверте небо двадцять четвертого дня, -
Мені стало гірше, у мене тризми,
Кахексія, спрага така, що холодно аж до дна,
І я відчуваю - насуваються катаклізми.
Двадцять п'ятий вечір двадцять п'ятого дня, -
Мама уже не прийшла - боїться, що не застане,
Мені й далі у вену - морфін, у мозок - цитат Еміля Золя,
І тіні світліші по білих стінах, а, може, сніг за вікном лиш тане...
Двадцять шоста ніч двадцять шостого дня, -
Обіцяю собі, що не вимовлю навіть сло́ва,
Висмикую по черзі: відчай, хімію, останній дотик життя,
І обриваю з полегшенням те, що прийняло обриси кола...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2013
Заший мене після бою
Сталевим колючим швом,
Гвіздками в зап'ястя прибий до прибою,
Щоб я бився об берег чолом...
Накрий мене після пожежі
Гарячим розплавленим жаром,
Щоби ізотопи, і так нетверезі, -
Між Ельбрусом і Кіліманджаро...
Напувай мене після спеки
Щойно розлитою ртуттю,
Щоби ректори небезпеки
Погоріли від опору суті...
Залиши мене після себе
Нікому уже не потрібним,
Щоби я молився до неба
Онімілим, пустим, графітним...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2013
Розкажи йому про те, як я ще малим восьмирічним хлопчиком
прибігав у твій двір, і ти клала мені у долоню цукерку,
Мене любили мама, тато, ти, твій чоловік і уся моя вулиця,
бо я був найменший на ній, і крім того - ходив до церкви.
А потім, у свої чотирнадцять, коли мої брови вимагали погляд дівчат,
помер твій Остап...У молодих його двадцять чотири:
Зимова вода не шукала його з ополонок наче ядер гармат,
Але відступила уже після того - почалися весняні зливи.
І я не хотів спокусити тебе, і Боже мій, я знав лише поцілунки,
приходив до тебе щовечора, клав у долоню цукерку,
Цілував у чоло, наче сестру, малював на склі візерунки,
і йшов додому, і серце билось неоднозначно то глухо, то лунко...
І як між нами сталося це, хто зна, головне, що ти почала посміхатись,
Мама думала, що я як і всі, пропадаю по ночах дарма,
А я завжди був біля тебе, готував тобі чай, учив тебе цілуватись
І закохував в себе, допоки прийшла моя двадцять друга весна...
Я залишусь з тобою законним твоїм взірцем, прикладом, штампом у паспорті,
Бо ти уже вісім років без чоловіка,
Нехай все життя примхливою вільхою піддається мотивам гласності,
Я знаю: тепер ти любиш мене, старшого в почуттях, але молодшого віком...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2013
І якщо розібратись тверезо, то ми живемо в такій структурі,
У якій по суті своїй немає центру, лише передмістя,
І люди навколо стали примхливі, різко старші, миршаві й похмурі,
Не шукаючи своїх доріг - не знаходять собі в житті місця...
Оцінюєш їх, а в самого - не те що тіло, душа вже п'яна,
І думаєш: "Тільки б не я...не сьогодні, не завтра...не в цьому ж фішка",
І серце болить, не тому що у ньому від гарматної кулі рана,
Серце болить, бо спустошила совість своїх принципів винну діжку...
Я не хочу бути примхливим воістину сином своїх епох,
Але на моїй життєвій стежині акуратно покладені нові чорні асфальти,
До нас були люди, одиниця душі яких вартувала усіх вісьмох,
А сьогодні ці люди - малюнки афіш і дешеві глянцеві шпальти....
І тому я мовчки і непомітно збираюсь в далеку путь,
Покладу у рюкзак цигарок, книжок, бинтів і свою недопиту долю,
Мені двадцять два, якраз час розібратись у чому насправді суть,
Літаком у Ванкувер, таксі на Мейсон-стріт 22 - там я востаннє залишив волю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2013
Ти кажеш мені, відколи з тобою я - помітно в душі підріс,
Хоча мені що сьогодні, що вчора - однаково двадцять два,
Життя - не сукупність кілець, що концентрично охоплюють дерева зріз,
Життя - це постійно жагуча, нестримно глибока вода...
Холодним потоком, сльозами із круч давніх гранітних порід,
Ми падаємо під всесильним законом долі - модулем гравітацій,
Розбиваємось на частинки і йони, і гостро дивимось вслід
За наступним потоком дитячих життів і спроб життєвих формацій...
А серед крапель - є жовті, блакитні, червоні і навіть руді,
Є люди, фарби життя чиїх малюють особливо майстерних пейзажів,
Веселкою підіймаються в небо - закони фізичні для них не ті,
І посміхаються нам - потокам не створеним для ермітажів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2013
...те що ти ідеалістка видно по гострому контуру твоїх брів і поетично завершених вуст, що навіть у посмішці своїй зберігають безневинну дівочу примхливість відточену ще з дитинства...я не знаю, яких поезій читаєш ти перед сном, яких прозорих Ремарків штудіюєш поміж роботою і навчанням, але від того як пишеш ти у мені зупиняється кров і сповільнюється дихання - щоб не заважати душі послухати...у тебе настільки правильний вектор і така велика прикладена сила, що результати твоїх геометрій залишаються лише питанням часу у цьому релятивному світі... кориця з перцем, кохання з джином, любов із часом...і головне тонко так, на межі, і довго, що аж за небозвід - і хто знає, де закінчується твій шлях, і чи закінчується він взагалі...хочеться вишити ниткою на життєвому полотні штрихи власного меридіану паралельно до твого, і хай ніколи не пересікаються, не торкаються, але хай ніколи не губляться, бо невідомо на якій паралелі зустрінемось ми востаннє, і вже не пам'ятаю на якому Грінвічі зустрілися ми уперше...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437765
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.07.2013
Мені після тебе зосталась остання вдовиця осінь,
Пігулки від головного болю, плацебо віршів недописаних до кінця,
Я думав: лікар - найкращий час, але тоді цього часу ніколи не досить
У рамках моїх очікувань, на кордонах мого життя...
Мені після тебе зосталася пустка, пустир, дешева душевна криза,
Сигарети, які не курив, алкоголі, які почав,
Мене роз'їдає зсередини, давить зверху і палить знизу,
І я деформуюсь, знівечуюсь і псуюсь як дешевий металів сплав...
Мені після тебе зостались спогади, пам'ять, страх,
Що об'єми психічних меж не рихтуються, коли вже відкриті двері,
Я почав навіть вірити у сотні богів: Будда, Христос, Аллах,
Вони привели мене із сотень стежок на одне шосе, що веде до безлюдних прерій...
Мені після тебе зосталось щось?! Нічого, ніде! Нехай!!!
Я хотів себе таврувати зсередини у зап'ястя, поміж ребрових дуг,
Почалася епоха беззбройних війн, за якими не видно край,
Безіменним солдатом для всіх, а для тебе - я просто далекий друг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2013
У нього були гострий характер і гострі плечі,
Чорне смолисте волосся, непоголені вилиці і терпкий погляд,
У нього не було витримки, досвіду, і будемо вже відверті
Дітей з дитбудинку зовсім рідко балує доля...
У нього був спогад про маму, про далеке рване дитинство,
Про розбиті коліна у кров, і не менш розбиті дзеркальні мрії,
Він не пам'ятав як, але йому було п'ять, коли тато переступив правочинство,
Залишив рахунки на світло, на газ, і не залишив рахунки надії...
Не було стежок - лише дорога до сірих стін,
Де сорок дітей розділяють сонце, спогад, солені сльози,
І вчитель життя викував із них сталь, а не ліпив візерунки з глин,
Бо тільки сталеві люди не замерзають, коли у душі морози...
У нього були гострий характер і гострі плечі,
Але вона любила його такого - практичного і простого,
Без зайвих облич, без квітів, він просто по долі для неї доречний,
І - це головне! Важливіше життя такого зайвого і пустого без нього....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2013
Паралелями-відчуттями, непідкупним твоїм магнетизмом,
Русявим волоссям, дитячим поглядом, солодким присмаком губ,
Ти - остання моя любов, найновіша моя вітчизна,
Дофамінова моя залежність, панацея душевних простуд.
Я вловлюю запах твоїх не дитячих відвертих розкутих мрій,
Темп твого кроку - звабливі мотиви танго,
Ти розлучила мене із світом, із реальним ходом подій,
І від Бостона до Джанкоя літають мої думки, коли прокидаюсь з тобою ранком...
Холодна, безмежна, терпка, взаємноподавлена осінь,
Розплела свій клубок із шерстяних ниток-пліток...
Мені двадцять два...Мені всього у світі досить,
У мене є ти як кредит на довіру не безмежно довічний строк...
На полюсі зараз ніч, кордони східних імперій стрічають ранки,
Ти - ввічливий птах, крила твої з протиріч,
Не спійманий сон, не пояснена низка подій,
Обіймів гарячих бранка...Мого серця стане на мене, на тебе,
На добру ще сотню сторіч....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2013
Секунда,
Година,
Час -
Керується єством
Буденних жартів.
До мене ви?
Ні, скорше я до вас,
Крізь глобус,
Сніг,
Географічні карти...
Секунда,
Година,
День -
Скорботи вічності
Далекі і прості.
Щовечора?
Щовечора й щодень,
Крізь ноти,
Партитури,
І пісні...
Секунда,
Година,
Мить -
Коротше час
Як безпорадні ліки.
Прощатися?
Прощатися-простить.
Крізь швидкість,
Вік,
Назавжди і навіки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2013
Давай не забувати, що ми тимчасові в житті,
То ж пий свій джин - і швидше на сумські вокзали,
Поїзди осінню, краще ніж холодні під'їзди сумні,
Поїзди для того, щоб їх проводжали і зустрічали...
І у них таке відчуття стає між об'ємом ребер і хребтовим стовпом,
Ніби душа клекоче, і дарма, що легені як губка,
Увібрали у себе весь дим сигарет, а з ним і гнітюче тліюче зло,
Пам'ять за домом, смуток за братом, увертюри Богдана Ступки...
Такий тоді відчай хапає і душить життя,
Випорожнює серце, пробиває ядром гарматним,
Що навіть усвідомлення того, що на дворі лише двадцята весна,
Не рятує від того, що насправді я скрізь і для всіх позаштатний...
Чекаєш зупинки, щоб вийти до обрію хтозна де,
І розумієш - що деградація у містах швидше деградації в руху,
Нехай поїзди, нехай мами нема, нехай ніхто не чекає, не жде,
Вокзали - мої молитовні доми, каплички прохань моєму святому духу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2013
Ти, напевно, прозора в душі як поезія Жадана,
Хоч зовні виблискуєш наче на сонці ртуть,
І я не питаю тебе, скільки чоловіків у свої двадцять ти випила до самого дна,
Але не розраховуй на мене, навіть не думай, а краще забудь.
І хоча вже роками блукаю сам
Між київських шпар, підземок, тролейбусів, перельотів,
Я люблю ту, яка залишила мене самотнього в двадцять два,
Бо в неї були квитки і коханець, що мав у кишені сотні.
Совість - не гарнітура, протирати не треба,
Коли ми прощались, пообіцяв, що чекатиму вічно,
І хоча знав, що можливість того, що вона повернеться, заперечена навіть Енштейном,
Совість - не гарнітура, її вистачить на сторіччя...
Так що не зваблюй мене - я не жертва гріховних падінь,
І душі у мені на декілька грамів більше ніж хтивої плоті,
Я чекатиму Її вічно, хоча швидше - лиш у рамках своїх поколінь,
Між київських шпар, підземок, тролейбусів, перельотів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2013
Крихітко, зупинись!
Ти надто маленька, щоб плакати -
Говорив їй...
Пригортав до свої ключиць,
І любив як доньку,
Хоча батько її за гратами...
Вона жила у сусіднім дворі,
Мама приносила копійки,
Я годував її в себе на кухні...
Вона роздивлялась життя у склі,
Вона говорила до мене на "Ти",
Навіть при інших старших присутніх...
Крихітко, зупинись!
Ти надто маленька, щоби тікати -
Умовляв її...
У тебе мама,
Вона не зможе так! Залишись!
Але бажання втекти
Ніхто не зможе забрати...
Вона подалась у місто,
У черстве пекло людських ідей,
Урбаністично звабливих,
Душевно гнилих відверто...
Хтось із знайомих казав:
Воно вдало розливає портвейн,
У барі на розі вродливих -
Я нікому не вірив вперто...
Крихітко, зупинись!
Ти маленька, у тебе ще будуть діти
Шептав...
Молився до божих облич,
Приносив в операційну квіти,
Але сімнадцятого
не застав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013
Коливатися маятником - серце до твоїх вуст,
Тримати життя як букет щойно куплених лілій,
Віддаю тобі все, віддаюсь тобі весь - збережи мене від розпуст,
І від розпачів, і від відчаїв, і самотніх забутих тіней...
Геометричних прогресій, непояснених логарифмів, дій -
Наслідки спроб відчути, кохати, любити,
Я - площинна дотична до об'ємного світу твоїх подій,
Теорема? Гіпотеза? Ні! Аксіома - зосталось лише відкрити...
Броунівським рухом, хаотичним дифузним дощем,
Дисоціація всіх хімічно можливих, гіпотетичних варіантів явищ,
Я ніколи у світі не буду важливим, приреченим чи взірцем,
Я із ірландських вершин і гордих британських звалищ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013
Коли він упав - останній осінній листок,
Було відчуття - не тільки осінь закінчилась,
І серед грудня: пішли зливи, дощі, туман і вранішній смог,
Книжки про любов, сигарети, дитяча ввічливість...
Це розпач? Ні! Це страх, що втратиш усе?
Напевно...Але у мене і так лише фотокартки в столі,
Всесильна сила тяжіння з восьмого поверху тягне мене упевнено,
І щось далеке в душі: "Це грішно! Не треба, ні!"
Я зійшов із чорного, бо у кухні, і високого долі карнизу,
Подивився униз, на годинник, надвір - двадцять третя моя весна,
Треба хоча б попрощатись по-людськи, бо і так у країні криза,
Не вистачало б, щоб думала, що це вона мене довела....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2013
Можеш залишитись до опівночі при мені,
Але просто знай, що уночі я - суцільна проза,
Ніяких цікавих історій, ніяких тобі віршів,
Лише щирий секс поцілунків, і щоб заглушити звук - щирі травневі грози...
Лише обіцяй, що зранку ти зробиш чай,
Такий особливий, із присмаком твого тіла,
У теплих долонях до ліжка, і побіжиш на найперший трамвай,
Забудеш лілій, які лише через кохання моє терпіла...
О вісімнадцятій купиш жетон у метро,
Ти ще не знаєш, що купив тобі проїзний,
Я прийду пізно, в моєму ліжку дитя, поцілую його в чоло,
"Кохаю в тобі усе, кохаю тебе за все. Навіки твій мовчазний."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2013
Я просто знаю, що в світі існуєш ти,
Я клеїв тебе із часток захованих серед скриньок,
Усі попередні пап'є-маше забрали з собою вітри,
Львівські дощі, відлуння депресій синіх...
І хоч я не бачу тебе щодня,
Ти - зоряний пил між моїх єлесейських галактик,
Хочеться просто дожити до того дня,
Коли збірки моїх теорій побудують фундамент практик...
Та ти не спіши, щодня о восьмій трамвай,
І час - то вісник, Галлілей моїх передбачень,
У мушу зустріти тебе не раніше як двадцять два,
Щоби скуштувати до того відчай і страх, непотрібні слова пробачень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435888
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013
Вона приходила до мене щовечора у четвер,
Варила каву, годували з своїх долонь,
Я купував їй квіти за останні дві сотні гривень,
І в п'ятницю зранку проводжав на самотній перон...
Вона телефонувала мені щонеділі о пів на десяту,
Перед початком д'явольськи страшного буденного тижня,
Розказувала про хвору маму і п'яного тата,
Її слова наближали до рідного дому, де під парканом старезна вишня...
Вона ніколи не турбувала мене у клятий вівторок,
Сама, напевно, дихала ледве-ледве підводячи груди,
Її розуміння того, що у моїй квартирі також душевні мороки,
Тримали осторонь сильну її особистість від вина і психічної згуби...
І коли я зліг, від рожевих і синіх пігулок,
Легені набрались смоли темної як підвалини Єрусалиму,
У звичайний четвер вона піднялася на шостий поверх структури
І застала холодну, кам'яну дешеву мою квартиру...
Не було відчаю, не цілував вологістю страх,
У неї в думках чекала - скоріше за все покинув,
А у лікарні доживаючи останній листок партитури в моїх очах:
"Я не сказав, що любив лиш її, одночасно грішну і безневинну..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013
Довіряєш буває їй, ще чужій,
Відкриваєш двері у будні і навіть мрії,
І в житті серед штилю з'являється буревій,
Окрилений власним щастя купуєш їй білих лілій...
А потім проходить тиждень, десятки днів,
І ти розумієш, що щирість - це просто змінна,
Вона поетеса, читає Костенко, цитує її віршів,
Але не постійна, холодна і надто нічна, чи, може, лиш надто вільна...
Сумую...Це так починаю писати листа,
Розумію все, що безглуздо і безталанно,
Але серед моїх почуттів щирість, минулорічна весна,
Яке на фото здається була ще зовсім-зовсім недавно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2013
...для вас...
...для вас "Любов" - це на межі еротики із фільмів Тінто Брасса і порнографічно оголеного інтиму, для мене "Любов" - це терпкий час із запахом бергамоту, заварений ще до світанку і записка на холодильнику "...Тільки тебе" - і головне щоденно, бо любить мене ще сонним і із щетиною...
...для вас "Друзі" - це сукупність безликих невмотивованих хронічно залежних від алкоголю осіб, які власне із вами через те, що фінансованих здобутків у вашій кишені вистачає або на довший час, або на дорожче "бухло"...для мене "Друзі" - це коли помер його тато, і я просидів із ним до ранку, бо також любив його старого, але п'ятитонні фури на нічному шосе не відають реєстру душевних відносин...
...для вас "Секс" - це теж саме, що у вашому значенні любов, тільки із нотками власної фантазії або уривками пам'яті дешевих кінострічок...для мене "Секс" - це коли торкаєшся її тіла і відчуваєш ледь вловимий запах її бажання, невидиму силу її кохання і неоціненну суміш її довіри...
...для вас "Сьогодні" - це пустота ідей, що не тривожить бо приспана у цигарковому димі настільки глибоко, що її уражені хронічним туберкульозом викрики губляться між метастазами непотрібності...для мене "Сьогодні" - лише почалось і тягнеться десь у вічність, як клин лелек, що охопили кількістю усе небо ген до Чумацького шляху і тільки рухом своїх потужних крил нагадають мені забуту Ікареву долю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434764
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.07.2013
Я за любов ніколи тебе не прощу,
І хай натаврують мене жорстоким
і безсердечним...
Бо я лише з відчаю тільки на тебе жду,
Бо через довіру відчував себе
надто безпечним...
Я за минуле намагаюсь забуте тебе,
Солодке вино і холодні
безсонні ночі...
Мені через тебе тепер щогодини зле,
Бо вірив в дитяче в тобі, вірне і
справді дівоче...
Я до останньої миті життя уві сні -
Наяву буду завжди тебе
чекати...
Ти не повернешся, безнадійно,
Позбавлений зовсім сну, бо краще
мені було зовсім тебе не знати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2013
Не забуду дотик до твоїх ключиць,
І запах вечірнього тіла,
І погляд, який поміж сотень облич
Примиряв у єстві моїм звіра...
Не забуду волосся м\'яке наче льон,
Вишневого цвіту очі,
Які відбирала роками сон,
Щось незбагнене в тобі і дівоче...
Не забуду останню блакитну ніч
Із теплим подихом літа,
Що опускалась як одяг з пліч
На пейзаж яблуневого цвіту...
Після того в світі змінився етюд,
Набрався багрових відтінків,
Ти - не єдина, це я - однолюб,
Із пам\'яттю фотознімків...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2013
Керуючись лиш тим, що у душі,
І все не тим, чого плітками носять,
Увечері писав свої вірші,
Удень мольбертами знаходив свою осінь...
Він дивний був, таких сьогодні всіх
Перелічити на фалангах пальців,
Він свято вірив, що самотність - гріх,
Але грішив між різних автостанцій...
І враз прокинувся, коли вже сорок п'ять,
Коли вже скроні вкрились білим снігом,
За те, що був один - його простять,
За те, що не любив - пробачать з віком...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2013
Через туманні семафори
До далеких чужих вокзалів,
Читаю банальних творів,
Шукаю прихистку в зграї...
Купляю ірландське віскі,
Збираю коштів додому,
Частіше - вже зовсім тісно,
І не потрібно нікому...
Хіба що з останніх сил
Змирюсь із бажанням жити,
Відбудую душевний тил
І просто навчусь любити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2013
Звичайно, ти розкажи, що він ще пив,
Вертався пізно і любив коханку,
Коли замученим поміж весняних злив
У двадцять пять сутулу мав осанку...
Що він ніколи не любив дітей,
Тому ти їх ніколи і не мала,
А він для тебе жив і для ідей,
По шахтам, тереконам і завалам...
І, знаєш, вже сьогодні помовчи,
Бо при хрестах і в свято не говорять,
Опустяться в могилу його сни,
І мама неспокійно плаче з горя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2013
Гвоздику...
І, знаєш, випий, старий, зі мною,
Бо в четвер - то невдалі будні,
В ці дні не вертаються з бою,
Залишаються десь у грудні...
І краще візьмемо ще по сто
Кальвадосу чи просто Джека,
В цьому житті часто на зло,
І часто в самотніх сектах...
І ще скоріше мені у вагон,
А тобі по знайомих квартирах,
Шукаю життя, де самотній перон,
А ти - у київських зливах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2013
Поцілуй мене уночі,
Мені зранку в самотнє море:
Години мовчання злі
І лише по неділях шторми...
Поцілуй мене, залиши
Свій дотик п'янкий на обличчі:
Для мене в житті - мости,
Для тебе в житті - столиці...
Поцілуй мене і нехай
Я повернуся сорокарічним:
Для нас завжди ходить трамвай
У холодний занедбаний січень...
Поцілуй мене, відпусти
У останню мою розраду:
Я прощаюсь з сьогоднішнім "Ми",
І прощатиму тобі зраду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2013
Розкажи мені щось про життя,
Але так щоб змістовно й надовго,
Щоб я п'яний до четверга
Ходив убитий і гордий...
Розкажи мені щось про світ,
У якому ні крихти не тямиш,
У тебе тричі зривався політ
І боліло, мабуть, до нестями...
Розкажи мені щось про моря,
Ті, що далі наших окраїн,
Про забуте твоє немовля,
Його плач, який серце крає...
Розкажи мені щось про гори,
Скалисті вершини і піки,
Про вічність наших просторів,
Допоки в душі ще діти...
Розкажи мені щось про життя,
Хоча краще я розкажу,
І характер твій, як в ченця,
То ж відкрий свою власну тюрму...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2013
І якщо говорити тверезо,
А не так як ми просто всує:
То в світі немає обмежень,
Горизонти ніхто не вартує...
Ніхто не тримає канати
Упоперек наших фрегатів,
За бортом - шторми і скали,
Кілометри незвіданих штатів...
Об'єми далеких просторів,
Години душевних сил,
Скрижалі твоїх історій,
Невідкритий твій небосхил...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2013
Стабільне у тобі - це радій у кістках,
Такі б відсотки під банківські кредити,
І ще із всіх констант - лише душа:
Не можна відібрати і змінити.
І ще із всіх бажань - щоби щодень
Дитячим сміхом наповнялись груди,
Нових віршів, нових сердець, нових пісень,
І, може, кращими нових народять люди...
А серед всіх покинутих кімнат,
Що розмістилися по поверхах комуни,
Лиш у одній постійний сніг і град,
У тій, яка забере наші суми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2013
Була епоха дешевих трамваїв -
Сьогодні епоха дешевих слів,
Усі перестали збиратись в зграї,
І боятись скажених псів...
Була епоха знайомих книг -
Сьогодні вічність чужих блокнотів,
Ніхто не читає на ніч триптих,
І безпідставний супротив...
Була епоха тисячі справ -
Сьогодні зведено все на нуль,
Чи то світ від часу відстав,
Чи то часу бракує куль?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2013
Пришвартуй свої кораблі
Міцніше до мого причалу:
Амплітудні погодні криві
Все частіше нищать штурвали...
Серед сотень таких вітрів,
Непідкорених досі Бореїв,
Читай на ніч мої вірші
Про знедолених Прометеїв...
Співай друзям моїх пісень,
І відписуй мені хоч часом,
Я чекаю тебе щодень
Поміж хмар і нашим Парнасом...
І вертайся у мій залив
Зразу за мисом Надії,
Сьогодні весна нам принесла злив,
А завтра принесе мрії...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2013
Занадто багато гострих кутів
В безкінечності площини,
Холодного грому і теплих дощів
Крізь вікна твоєї весни…
Занадто багато чорних очей,
Гранатних долі браслетів,
Брудними вулицями йде Прометей
Власноруч до власної смерті…
Бо серед інших покинутих трас,
Кілометрів, морських вузлів,
Хтось передбачив ночей для нас,
А хтось передбачив днів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2013
Мене не любить той, хто не любив -
І в цьому вже, напевно, сто іроній,
На дворі все частіше запах злив,
І нові лінії ховаються в долоні...
І якби звикнути до тих, що все одно -
Було б сильніше вже, напевно, ста Бастилій,
З роками набуває колір навіть скло,
Вже не говорячи моїй душі властивій...
А, якщо коротко, то краще так як є,
А взагалі, то краще і не знати -
Сьогодні в кожного в душі чуже своє
І на вокзалах темні циферблати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2013
У мене теж буває Ватерлоу,
Поразки-перемоги - воєдино,
Коли пульсуюча у серці-венах кров
Передчуває у минулому провину...
І відправляючи тобі нові листи,
Я тричі переписую адреси,
Століттями над Темзою мости
Об'єднують словесні наші жести...
І поїзди прибувши на вокзал
З холодними британськими дощами
Привозять спогади про спільний наш причал
Із нотами твоєї телеграми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2013
Хочеться часом спитати в небес:
Якого біса мені так важко?
Не тільки для вас всіх Христос воскрес,
Але тільки я беруся за пляшку...
Хочеться крикнути тим вищим силам:
"Невже ви справді усі подуріли?",
Я не відійшов від траурних злив,
А мене діагнозом лейкемії...
Хіба я пропащий найбільш серед вас?
Чи просто останній стою у колоні?
Достатньо сиріт й покинутих трас,
І маминих сліз у моїй долоні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2013
І що мені мовчати про війну,
Про голод і покинутих сиріт,
Про тих, хто не зустрів свою весну
У ще не повні двадцять дев'ять літ?
І що мені мовчати про життя,
Або скоріш вже про його відсутність,
Розстріляні думки чужих малят,
І ти нервуєшся через свою присутність...
І що мені мовчати про жінок,
Що не донесли і душі у грудях,
Розіп'яті немов Ісус-пророк,
А ви всі були пустоцвілі люди...
І що мені мовчати про німих,
Слова чиїх гартованіші сталі...
Напевно, так...Бо я серед чужих,
І час собі продовжується далі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426500
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2013