| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Усі спокійно сплять вночі
Надіються що завтра встануть зранку
Й немов удячні слухачі
Застануть спів птахів на ганку
І рідко думка в голову приходить
Що може час прийти фінальний
Що до порогу смерть німа прибродить
Наступний подих стане вже останній
Боятися не варто тим, хто честь беріг
Хто мирно жив, спокусам не піддався
У виборі із тисячі доріг
Тернистою та правою подався
Та знають вбивці й лицеміри
Що за горе інших покарання буде
Заповнить біль душі потворні діри
Про спокій й мир душа у відчності забуде
У вогні пекельнім горітиме вона
Бажаючи ковтнути хоч крапельку води
Згадає тих, кому жорстокою була
І те, за що потрапила сюди
Згадає навіть як дитиною у школі
Маля невинне штовхнула у дворі
І як дорослою ламала людям долі
Брехала, крала й не каялась в житті
Тоді буде вже надто пізно
Полишити не можна пекельних врат опіки
Благатиме прощення грішник слізно
Марно... бо проклята душа на віки...
Живіть, працюйте, веселіться сміючись
Та будьте добрими з людьми навколо
Тримайтесь гідно, памятайте що колись
Відправитесь туди куди не долітає слово
Усі спокійно сплять вночі
Надіються що завтра встануть зранку
Потрапить можуть де покояться отці
І сонце вже не зійде на світанку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422476
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2013