Васильченко Максим

Сторінки (1/7):  « 1»

ОДА КОХАННЮ (ТОБІ…)

                                                                                   Найпрекраснішому  почуттю  присвячується  ...  

Коли  кохають  -  то  живе  Земля:
Життєві  оберти  в  осі  любові!
Коли  кохають  -  серце  мов  з  нуля
Проб'ється  тисячами  в  цьому  слові!

Коли  кохають  -  серце  в  серці  є
Немов  дві  половини  у  одному.
Коли  кохають  -  значить  все  живе,
Бо  все  живе  почнеться  із  любові  ...

Коли  кохають  -  не  існує  меж,
Бо  меж  кохання  ще  нема  на  світі.
Коли  кохають  -  що  з  того  візьмеш,
Бо  всім  на  світі  хочеться  любити  ...

Коли  кохаєш  -  то  живеш  ще  ти,
Бо  без  кохання  хто  ми  є  на  світі?
Зумій  його  у  со́бі  віднайти,
Якщо  тобі  так  хочеться  любити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2013


КОХАНІЙ …

[i]      7  найщасливіших  місяців  у  моєму  житті  ...

Як  добре  те,  що  в  мене  ти  на  світі
Одна-єдина  на  усі  віки.
Заради  цього,  мабуть,  варто  жити,
Таким  щасливим  бути  залюбки!
Заради  цього  варто  і  творити
В  ім'я  любові  на  усій  землі!
Скажи  мені,  як  можна  не  любити
Усе  прекрасне,  зібране  в  тобі?  
Поруч  з  тобою  щасливішим  буду,
Без  тебе  я  марнію  день  у  день.
Так  хочеться  тримати  твою  руку
Співать  найромантичніших  пісень.
І  я  співати  буду,  знаєш,  буду,
Коли  співає  вся  моя  душа!
Якщо  це  сон,  то  хай  ніхто  не  збудить,
Коли  зі  мною  ти  і  ти  -  моя.  
=*
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452932
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.10.2013


Загиблим у Великій Вітчизняній війні присвячується …

                                                                                     Вогонь  пам’яті
Горить  вогонь  ...
Вогнем  палає  мить.
Його  жарина  серця  запалила.
За  всіх  солдат  і  матерів  горить,
Яких  війна  безжально  охрестила.
Горить  вогонь  …  
Горить  за  всі  віки,
За  війни  всі  не  пройдені  й  неждані.
Потліли  тих  історій  сторінки,
Але  не  зажили  глибокі  рани.
Горить  вогонь  …
Вогнем  страждань  горить,
Не  зупинить  бурхливого  запалу.
Я  знаю:  в  серці  і  в  душі  болить,
Але  не  на  іскринах  його  жару.
Горить  вогонь  …
Реве  та  стогне  він,
Немов  то  крик  загублених  та  вбитих,
Неначе  плач  і  горе  матерів  …
О,  скільки  сліз  було  тоді  пролито!
Горить  вогонь  …
Вогнем  палає  мить
І  пам’ять  не  повинна  в  нас  згасати,
Бо  в  душах  полум’ям  вогненним  має  жить  
Безсмертний  образ  мужнього  солдата.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423868
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 09.05.2013


ПАМЯТЬ О ВОЙНЕ (ХОМЕНКО ИВАНУ ФЕДОТОВИЧУ)

Мой  прадед  на  войне  служил.
Когда  фронты  шагами  мерил,
Он  не  жалел  себя  и  сил,
В  победу  неустанно  верил.
Ведь  в  селах,  городах  живут
Родные,  близкие  и  дети.
Он  совершал  свой  ратный  труд
За  жизнь,  за  счастье  на  планете!
Так  пусть  же  память  в  нас  живет,
Сердцами  нашими  согрета.
Мы  помним  –  значит,  не  умрет
Всё  то,  за  что  боролись  деды.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423777
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 09.05.2013


*МОЇМ СУЧАСНИКАМ І, НАСАМПЕРЕД, МОЄМУ ПОКОЛІННЮ*

***
Де  шукати  навіки  зарите?  
Де  знайти  закопане  навік?
Все,  що  вже  було  до  нас  відкрите,
Нам  самим  потрібно  вже  відкрить.
Швидкоплинно  пробігають  роки,
Нам  ту  суть  самим  не  зрозуміть.
Ми  шукаєм  логіку  допоки  
Нам  дано  не  розуміть,  а  жить.
Відповість  нам  хто  на  ці  таїни?
Хто  розкриє  нам  цю  таїну?
Але  все  лишається  єдино  
У  загадку  зліплену  одну.
Все  іде,  завжди  іде  по  колу:
Щось  відкрите,  щось  дано  відкрить.
Цінність  є  завжди  в  палкій  любові,
В  ній  та  вічна  загадка  –  любить  …
Де  шукати  у  пітьмі  згорівше?
Те,  що  згасло  у  душі  моїй?
Ми  живемо  щоби  залишитись  
Напнуті  вітрилами  надій!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422703
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2013


АКТУАЛЬНЕ (!)

Ми  спішимо  …  Як  завжди  спішимо  …
Віддаючи  повагу  каламбуру
Наше  життя  подібне  на  метро
Своїм  «Від  станції  до  станції»,  «прибули».
У  погодиннім  графіку  маршруту
Не  помічаєм  те,  що  головне:
Що  мали  пам’ятати  –  вже  забули,  
Ніхто  того  нам  більше  не  верне.
Ми  забуваєм  імена,  обличчя
Нас  монотонність  тягне  в  пустоту.
Її  закони  стали  нам  як  притчі,
Саму  давно  сприймаєм  за  святу.
Ми  вподобали  цю  одноманітність,
Сприйняли  її  близько  до  душі.
І  з  кожним  днем  зростає  вірогідність
Того  що  світ  –  не  той  і  ми  –  не  ми.
Вагони  –  люди,  колії  життя  …
Те  порівняння  вигляда  пророчим!
Так  жаль,  але  зупинка  «Небуття»
Вже  ясно  бачиться  у  наші  очі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421373
рубрика: Поезія,
дата поступления 28.04.2013


Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, УКРАЇНО!

Я  люблю  тебе,  Україно,
Я  люблю  тебе  одну.
Твою  радість  душею  я  прийму,
Не  омину  і  серцем  журбу.
Я  люблю  тебе,  Україно,
Я  люблю  тебе  одну.
Я  в  тобі  як  маленька  дитина
Лиш  про  тебе  гадаю  й  молю.
Я  люблю  тебе,  Україно,
Я  люблю  тебе  одну.
Твого  горя  скуштую  полину,
В  твоїх  річках  любов  обійму.
Я  люблю  тебе,  Україно,
Я  люблю  тебе  одну.
І  моя  маленька  жарина
Запалає  в  твоїм  вогню.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421372
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.04.2013