| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Дрібки в кишенях відбитки пальців,
ніщо ніколи не минає безслідно,
нічні думки у шаленому танго,
і севінйон у кров вже залито.
Тепер сховалися під шкіру,
твоїх дотиків татуювання,
і виявляється немає в мене міри,
тобою не можливе передозування.
І телефонних дротів портали,
несли мої слова за сотні тисяч миль,
мовчання - маленька смерть,
мовчання досі ще болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2013
розповідай про себе скільки завгодно
повірю я лиш тому що побачу
слова твої зносилися
набули іншого значення...
слова твої втратили сенс
вони стали пустими
ними просто заповнюєш інколи тишу
якщо ж ти їх промовляєш саме тому
я виберу краще мовчання
мовчання не тягнутиме за собою примарні ілюзії
спілкуватимемося очами
відчуватимемо ритми сердець
дозволятимемо губам ворушитися лише у поцілунку
слова твої втратили сенс
це лиш форма й лишень
без наповнення
без закріпленого за ними змісту
слова твої вже рівень нищого ґатунку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2013
галактик безмежні простори є в тобі
я їх відкривати хочу
з кожним днем…
кожним подихом…
з кожним дотиком…
з кожним приходом ночі
ти - світ неозорий із присмаком кави
з її темнотою
з її гіркотою
без тебе мені вже як без наркотику
все не таке
все не дофарбоване
повноцінна цілісність моя вже втрачена
і мрії розбавлені твоїми частинами
все що до тебе -
не має ніякого значення
поринаю в цей світ безупинно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2013
короткометражність нашого кохання
залишитися на вік у пам’яті ночі
і порозказує вона світанням
усе , що бачила
усе, що схоче
вона ж підглядала у сни кольорові
навіяні твоєю присутністю
вона знає про припливи крові
розрив капілярів
шалений стук серця
у темноті самотньої квартири
відлуння ударів…
присутня була при дотиках рук
коли цілунки тіло обпікали
коли кавовий присмак губ
дарував кофеїн і ми разом його ковтали…
хтось буде їй заздрити
хтось буде судити
комусь здаватиметься це простим
вона говоритиме…
говоритиме…
говоритиме…
про щось і десь світанкам німим
щось інтерпретує на свій лад
вона говоритиме і засинатиме водночасі
ніч розкаже світанкам про нас
та вже в минулому часі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2013