Alegator

Сторінки (1/1):  « 1»

Древо життя

Глава  1:  Початок
Ішов  2035  рік.  Люди  живуть  як  і  раніше,  нічого  собі  не  підозрюють,  але  на  справді  їм  залишилося  жити  не  більше  як  1  рік.  Уряд  вирішив  зібрати  силу  шести  стихій  «Вода,  Вогню,  Землі,  Вітер,  Металу,  Волі»  але  де  їх  шукати  вони  навіть  і  не  здогадувались.
     Пройшло  два  місяці.  Місто  Троян.  
--Привіт,  мене  звуть  Алекс,  мені  шиснадсять  років,  учусь  я  в  середній  школі,  мій  батько  служив  на  уряд,  але  пів  року  тому  помер  незрозуміло  від  чого,  учені  кажуть  що  в  нього  стався  серцевий  напад,  але  я  невір’ю  в  це.  Перед  смертю,  за  декілька  днів  до  того  як,  він  відправився  в  своє  відрядження  він  подарував    перстень  сказав  що,  коли  я  буду  в  біді  він  мене  захистить  і  більше  нічого  не  промовив…
----Синок  завтра  в  школу  ти  почистив  зуби?
----Так  мамо.
----Тоді  на  добраніч!
Двинь  –  двинь.
----О,  уже  ранок.
----Синочок  вставай  а  то  в  школу  запізнишся…
----Я  в  школу!
----А  як  же  сніданок.
----Я  в  школі  щось  куплю.
----Алекс  почекай,  ну  зупинись  ти!
----О  Раін,  пробач  задумався.
Раін,  мій  кращий  друг  наші  мами  разом  ходять  на  якісь  кружки,  Раіну  дуже  подобається  різна  радіо  техніка  одним  словом  він  глава  кружка  радіотехніки.  Його  батько  теж  помер  пів  року  тому,  насправді  Раін  навіть  и  не  знав  свого  батька,  тільки  то  і  бачив  його  фотографії.  Але  незрозуміло  чому  але  після  смерті  батька  його  мама  дала  йому  теж  перстень  в  точності  як  мій  тільки  на  його  персні  було  друге  зображення,  в  мене  було  зображено  собака,  а  в  нього  бик,    ми  не  розуміли  до  чого  це    та  і  нецікаво  було  якось.
----Алекс  ти  математику  написав  ?
----А,  що,  та  ні  забув  якось.
----Ти  як  завжди  получиш  погану  оцінку,  добре  коли  прийдемо  в  клас  спишеш  в  мене!
----Раін,  щоб  я  робив  би  без  тебе.
----Це  точно.
----Алекс,  давай  обійдемо  цих  хуліганів  не  хочу  я  з  ними  зв'язуватися!
----Ти  чого  не  хвилюйся  ми  ж  нічого  не  зробили  їм,  думаю  вони  нас  не  будуть  чіпати.
----Ей  ви  двоє  голубків  йдіть  сюди,  ну  що  розважимося    хи  –  хи.
----Е  ні  я  не  піду.
----Ти  чого  Раін  боюся  Артеса  ?  
----Д  –  да.
 О  я  ж  не  розповів  про  Артеса,  він  перший  в  школі  парень  всі  дівчата  від  нього  в  захваті  але,  він  ще  и  хуліган  який  дістає  таких  як  ми,  ну  більше  про  нього  я  й  не  знаю  та  і  навіщо  мені  це  хи.
----Не  бійся  Раін  я  тебе  в  обіду  не  дам.
----Д-  да,  мене  ти  захистиш  а  тебе  хто  буде  захищати  ?
----Я  і  сам  зможу  постоять  за  себе.  Сподіваюсь  подума  я.
----О  не  злякались    підійшли  все-таки  я  думав  вас  прийдеться  доганяти  хи  -  хи.
----Чого  тобі  Артес?
----Мені  та  нічого  просто  захотів  чогось  поїсти  не  позичиш  грошей  небагато  ?
----Ось  тримай  це  все  що  єсть!
----О  так  а  ти  чого  не  даєш?  Тільки  не  кажи  що  немає  бо  якщо  найду  буде  тільки  гірше.
----Відчепись  від  нього  я  дав  тобі  те  що  треба  так  що    не  чіпай  його!!!
----О  а  нетто  що  ?  Бити  будеш  хи  –  хи.
----  Ні  просто  відчепись!  Пішли  Раін  звідси.
----Тримайте  їх!
----Я  вас  відпускав  ?
----Чого  тобі?
----Ну  раз  у  Рані  немає  грошей  то  прийдеться  платити,  я  тільки-но  розім’ятися  хотів!
----Стій  Артес  краще  тоді  мене  побий  а  ніж  його!
----Хи  не  хвилюйся  і  до  тебе  дійду  хи  .
-Артес  розмахнувся  і  вдарив  в  живіт  Раіна,  Раін  впав  на  коліна  не  в  змозі  дихнути
----Кхе  –  кхе  
----Ні,  Раін  ти  в  порядку?  Артесе  зупинись!
----О  а  якщо  ні  що  ти  зробиш  ??  Підніміть  цього  Рені  и  тримайте  його.
----Ні  ні  зупинись!
-Артес  замахнувся  і  тільки-но  захотів  вдарити  як  відчув  біль  в  животі.
----Я  тобі  сказав  же  зупинись  !!!!
----Кх  що  думаєш  ти  крутий  ну  що  ж  подивимось  хи.
--Артес  замахнуся  але..
----Що  я  промахнувся?  Подумав  Артес,  ну  держись  щеня.  Січас  я  точно  приб’ю  тебе.
--Артес  замахнувся  знову…
----Що???  Як  ти  зміг  зупинити  мій  удар?  Що,  та  хто  ти  такий  ?  Цей  перстень  так  ти?  Хи  все  зрозуміло  ще  побачимось  !
----Раін  ти  як  ?
----Алекс  ?  що  сталося  ?
----Вже  все  скінчилось  думаю  тепер  вони  нас  не  будуть  чіпати
----А?  розкажи  що  сталось  ?
----Хи  пішли  в  школі  розповім!
На  шкільному  годиннику  8:00.
----Так  діти  всім  тихо  йде  урок!
На  шкільному  годиннику  14:35.
----Хух  нарешті  цей  день  скінчився.
----Алекс,  так  як  ти  зміг  його  перемогти  ??
----Якщо  насправді  то  я  і  сам  не  знаю,  просто  коли  я  побачив  як  він  тебе  б’є  я  не  зміг  здержати  свій  гнів  і  щось  мені  дало  стільки  сили,  мабуть  це  був  адреналін  хи-хи.  Але  я  почув  як  батько  мене  звав  може  мені  це  і  здалося  але,  все  ж  дуже  –  дуже  дивно.
----Ладно  пішли  додому.
--Генерал,  ми  зафіксували  великий  сплеск  енергії  схоже  що  це  те  що  ми  й  шукали!
----Хи  добре  вирушаємо!
- Тим  часом  Артес.
----Що  це  значить  в  нього  теж  єсть  сила  однієї  стихії  скільки  нас  тоді  ???
----Я  дома!
----Алекс,  ужин  на  столі.
----Я  неголодний  краще  піду  відпочину.
--Лежавши  Апекс  обдумував  сьогоднішні  події  і  не  міг  нічого  зрозуміти.
----Що  це  була  за  сила  невже  це  перстень  ?А  ладно  яка  різниця
Двинь  –  двинь  
----Знову  ранок  аааа
----Синок  вставай  завтра  уже  на  столі  .
----Спасибі  було  дуже  смачно,  я  в  школу.
----Після  школи  не  затримуйся.
----Добре.
----Алекс,  привіт.
----Привіт  Раін,  як  твої  вчорашні  побої?
----А  та  все  гаразд  уже  нічого  не  болить.
----(Хоч  Раін  і  усміхається  але,  я  впевнений  що  біль  ще  єсть)
----Алекс  ?  Про  що  задумався  ?
----А  та  нічого  такого  хи.
----Алекс  давай  зійдемо  з  тропи,  в  переді  Артес  стоїть  !
----Не  хвилюйся  пішли!
----Ей  Алекс,  підійди-но  сюди!  Та  не  бійся  я  хочу  просто  поговорити.
----Я  й  не  боюсь,  Раін  ?  
----Хи,  не  йди  ти  один,  а  то  я  ще  в  школу  запізнюсь,  хи  я  побажав.
----Хи  а  твій  друг  то  боягуз,  кинув  друга.
----Про  що  ти  хотів  поговорить  ?
----Пішли  відійдемо  тут  багато  людей!
----Ти  для  початку  скажи  про  що  поговорити  хочеш  ?
----Про  перстень  !
----(Що  в  нього  теж  єсть  перстень  ?)
----Думаю  ти  й  не  догадуєшся  яка  в  ньому  скрита  сила  ?
----Ти  про  що  це?  Це  простий  перстень
--Після  моїх  слів  ми  сиділи  ще  п’ять-шість  хвилин  я  дізнався  що  його  мати  померла  теж  пів  року  тому  а  батька  не  було  він  пропав  коли  Артесу  було  всього  3  роки.  Так  же  Артес  сказав  що  скоро  з  нами  можуть  прийти,  щоб  я  був  готовий.
----Почекай  в  Раіна  теж  єсть  перстень!
----(Що  ще  один  та  скільки  нас  тоді  ?)Ну  тоді  передай  йому  мої  слова.  Все  пішли  в  школу.
На  шкільному  годиннику  8:00  
 ----Так  діти  всім  тихо  йде  урок!
- Всі  уроки  я  думав  над  словами  Артеса  так  нічого  і  не  зміг  зрозуміти.  Я  думав  досидіти  четвертий  урок,  тай  піти  додому  але  до  школи  під’їхало  декілька  машин  і  з  них  вишли  якісь  воєнні.  В  друг  в  мій  клас  вбіг  Артес,  і  сказав  щоб  я  с  Раіном  бігли  за  ним
---Я  швидко  підскочив  взяв  за  руку  Раіна  і  ми  вибігли  із  класу,  але  далеко  не  добігли  всю  школу  оточили  військові.
----Чорт,  чорт    не  встигли!
----Артес  може  вони  не  замами  приїхали  ?
----Да,  приїхали  концерт  подивитися,  Раін  в  нас  єсть  персті  ми  володіємо  трьома  стихіями,  думаєш  вони  не  нас  шукають  ?
----Добре  думаю  перейдеться  битися!
----Що-що  ?  З  воєнними  ?
----Да  призивайте  свою  зброю!  Вогняній  меч  крила  дракона  явись.
--В  ту  же  мить  все  навколо  облилось  полум’ям  але  на  диво  воно  було  не  гарячим  а  навпаки  приємним  і  як  в  казці  в  його  правій  руці  з’явився  меч.
----Ну  призивайте  чого  чекаєте  ?  
----Е  що  ?
----Ви  не  вмієте  ?  Все  нам…Меч  вернися  !
----Пробач  Артесе,  але  ми  й  не  знаємо  які  в  нас  стихії  !
----Алекс  в  тебе  на  персні  зображена  собака  в  тебе  стихія  волі.  Раін  в  тебе  на  персні  зображений  бик  в  тебе  стихія  металу.  Ну  а  в  Артеса  зображено  дракон  стихія  вогню.
----А  ви  ж  президент  школи!
----Тіара  чого  тобі  ?  
----Артесе  не  будь  таким  суворим  нам  все  одно  не  збіжать  звідси  хи  –  хи.
-А  я  ж  не  розповів  про  Тіару.  Тіара  президент  школи,  перша  дівчина,  ну  більше  я  про  неї  й  не  знаю.
----Кажеш  не  будь  таким  суворим  а  ти  не  могла  своєю  водичкою  помогти,  разом  і  збігали  б  !
----Що  ?  Вона  так  же  володіє  стихією  ?
----Так  в  неї  на  персні  зображена  змія  і  володіє  стихією  води  кхи.
----Хто  мені  пояснить  що  тут  відбувається  ?
----Раін,  якщо  в  двох  словах  то  ми  четверо  володіємо  стихіями:  вогонь  вода  метал  і  воля,  ну  і  по  нас  приїхали  воєнні.  Раін  ти  чого  ?  Кажеться  він  втратив  свідомість.
----А  ось  і  ви,  забирайте  цих  дітей  і  поїхали  двух  що  залишилися  потім  найдемо.
----Генерал    ми  знайшли  ще  двух.
----Ну  і  добре.  Так  забираємо  і  виєзжаємо.
----Єсть.
- Через  декілька  годин  біля  деякої  воєной  бази.
----Так  всі  за  мною.
----Але  де  ми  йдемо  ?
----Через  декілька  хвилин  дізнаєшся.
- Ми  зайшли  в  якійсь  кабінет  де  генерал  запропонував  присісти.
----Присядьте.
--Коли  ми  присіли  генерал  почав  розповідати  про  те  що  нас  жде.
----Так  с  чого  б  почати,  а  начну  ось  с  чого  через    менше  чім  десять  місяців  нашій  планеті  прийде  кінець!
----Що  ?  як  ?
----Попрошу  не  перебивати.  Справа  втом  що  на  нашій  планеті  єсть  ще  шість  Стихій  :Тьма,  Світло,  Блискавка,  Життя,  Алмаз,  Без-елемент.  Як  ви  змогли  зрозуміти  вони  ваші  анти  стихії  тільки  тому  ми  вас  помістимо  в  спеціальний  купол  який  уповільне  час  в  нутрі  себе  і  тим  самим  дасть  вам  час  для  тренування.  Вас  будуть  вчити    володіти  своєю  стихією  все  про  все  у  вас  єсть  пів  року.  Не  будемо  гаяти  час  вперед  на  вертоліт.  
--Через  чотири  години  вертоліт  сів  біля  якогось  міста,  який  був  накритій  куполом.    
----В-  ии  не  казали  що  купол  накриває  ціле  місто.
----А  це  важно  ?
----Та  ні,  ну  що  розпочнемо  тренування!

Це  тільки  перша  частина  просто  хотів  дізнатися  думку  щодо  неї,  попрошу  якщо  не  затруднить  залешайте  ваші  коментарії  мені  це  дуже  важливо.
́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402415
рубрика: Проза, Воєнна лірика
дата поступления 19.02.2013