| Сторінки (7/607): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
Меняем чувства флаги на ярлык разлуки,
Сменяем ночь объятий на никчемный день.
В дождливом мире тесно, приутихли звуки,
Живут разрознено и тонут во вражде.
Аорта пухнет от какой-то пресной жажды,
Так хочется взорвать лучами горизонт.
Ступив на путь огня, потерянный однажды,
Душа из пяток вверх скользнула в унисон.
Пора дышать теплом, купируя невзгоды,
Эпоха снов, нелепая, давно прошла.
Разлуки пайцза стерта, обнажились броды,
Любовью гордо реет оптимизма флаг.
12:43, 07.06.2020 год.
Изображение: https://avatarko.ru/kartinka/5731
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011713
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.04.2024
Навколо суєта розніжених фантазій,
Казковість на порі в танок жаги ввійшла
І грає жвавий твіст весна на новий лад,
Маестро неземний розщедрився наразі.
Відтворює дива, йому кортить спіймати
За хвіст прудке «люблю» й озвучити тобі.
Тримає серце спрагле невгамовний біт,
Вдягає день звичайний у святкові шати.
І все навкруг до неба тягнеться й радіє,
Душа, натхненна світлом, обхопила вись.
Весна дарує гінко свій вертливий твіст,
Маестро творить у принадності надії.
10:10, 01.03.2020 рік.
Зображення: https://postila.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
Отпуская прошлого темницы,
Ухожу с миров, где боль жила.
Я поверю даже в небылицу,
Лишь бы снова огоньком пылать.
И взрастить себя для начинаний,
В новой коже, скрыть от миражей.
Не боясь любить, когда на грани,
Выбрать то, что для души важней.
Вопреки всему, простить разлуки,
За собой, без слов, поджечь мосты.
Слыша небо, словно сердца звуки,
Обнулять в сознании холсты.
Закрывая прошлого страницы,
Уходя из мест, где ждут других,
Я открою для любви границы,
Пусть теплом исходит из груди.
18:47, 12.02.2020 год.
Изображение: https://karenwingate.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011611
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.04.2024
У відкрите вікно заглядає усміхнено Сонце
І мандрує проміння в кімнаті, торкаючись стін.
Оживає субтильне в душі від щасливості порцій,
Перехопить в акорди натхнення всі ноти прості.
Розлетяться по серцю верткі журавлі до-мажори,
Світ співає довкола, мов чує наближення дійств.
Небо кличе в дорогу до зір, розступаються гори,
Так зраділо закутане в сяйво роздолля надій!
Я живу, опромінений сильним бажанням любити,
Намагаючись миті відчути, що йдуть звідусіль.
І повірити вкотре у Всесвіт безмежно розкритий,
Де в акорди натхнення збираються ноти усі.
19:10, 21.02.2020 рік.
Зображення: https://prom.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024
Відгукнися, прошу, Маргарито,
На провулках між снів забуття.
Простели рушничок колориту,
Крізь моє чорно-біле життя.
Ти у пам’яті звабним портретом
Так красиво на душу лягла.
Бігла поруч завжди силуетом,
Неймовірна й божественна Love.
І звучання тоненьких підборів
Я почув, мов заніс їх у кров.
Пульс натхненно губився у хорі,
Смакував як ти йдеш, кожен крок.
Погляд – сила, подія яскрава,
Рух волосся – я вмер і ожив.
Розлітаються серцем октави
І відходять кудись міражі.
Посміхнися, прошу, Маргарито,
Доторкнися дзвіночків душі.
На провулках надійно закритих,
Де кохання розквітло мерщій.
21:30, 07.02.2020 рік.
Зображення: https://elpickup.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
В мерцании земном, порой расколотом,
Томится в тишине ночной душа.
Кто громко величает эго золотом,
Не стоит даже медного гроша.
Не видит мир, прекрасно Богом созданный,
Себя же не боясь в порыве мнить,
Двулично ярлыки навесит: «Продано!»,
Легко, капризно обрывает нить.
Неважно, что другие верят искренне,
Спасают душу от чужих страстей.
Свой мир откроют славно и, поистине,
Готовы все отдать за горстку дней.
Любимых сердцу и без тени холода,
Бесценных, милых, но окрест спешат
Окрасить эго истончавшим золотом,
Не стоя даже медного гроша.
14:35, 04.02.2020 год.
Изображение: https://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011542
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.04.2024
Твердіє рука, що зімкнулась в кулак поступово,
Всередині біль, рикошетом від серця, дістав.
Не треба ні притч, ні всіляких повчань, ані слова,
Нехай буде так, проросли десь між нами міста.
І кожен мовчить, безумовно, сьогодні все стерпить,
Самотньо доп’є до кінця рознуртований біль.
Горять небеса і востаннє всміхаються верби,
Хурделить постійно в душі, не радіючи більш.
Зима, неминуче, загасить колишні зізнання,
Вона і коханка, й повія, дружина на ніч.
Уперто до вух лізуть, вкотре, чужі заклинання,
То голі й холодні, то в дуже яскравім вбранні.
21:26, 03.11.2020 рік.
Зображення: http://zograf.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024
Я бачу день, що рюмсає зі схлипом,
Неначе вперте і розбещене маля,
Такий собі маніпулятор і фіґляр,
Мій спокій зранку заражає грипом.
Стає немилим, звісно, дощ небесний,
Граки страхів перевернули світ дерев.
Де кожен горло не жаліючи дере,
Зібравши жадібно колишні весни.
«Ти наш», «ти наш», доволі ясно чую,
Нагода випала зробити коло й квит!
Душа у п’ятки, щит дарує Яровит,
Хоч нитки срібла щось лихе віщують.
Це сон, чи ява, чи момент гіпнозу?
Хто розібрати має цей потік рясний?
Остання крапля в дії, дощ нахабно зник,
Пішовши геть, до іншого прогнозу.
22:32, 31.10.2020 рік.
Зображення: https://avavatar.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024
Я думав, ти крила вдягати мені допоможеш,
Ми б небом ставали, вбираючи простір навкруг.
Я був би твоїм розкуйовдженим Сонцем, а може,
І Всесвітом цілим, пірнаючи в пристрасний рух.
Даєш мені сили, а потім, без слів, забираєш,
На гостре каміння кидаєш розпластаний день.
Навіщо ж тоді при нагоді ти хвалишся раєм?
Він схожий на пекло повсюди, не знайдеш ніде
Дороги до щастя, вона поросла бур’янами,
Ти – демон-мучитель, та я не підвладний тобі.
Я вірив у щиру любов, що була десь між нами,
У звабному танці занурених в сяйво орбіт.
Хоч марно, ми різні, ні в чому з тобою не схожі,
Занадто далекі сьогодні, холодні й чужі.
Одне пам’ятай, що літати під небом не зможе
Лиш той, хто самотньо на світі живе без душі.
11:28, 04.10.2020 рік.
Зображення: https://ru.depositphotos.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Я йду на війну, воювати з собою запекло,
Мені до вподоби, як завжди, шрамований біль.
Колись бився з раєм, зухвало тримався за пекло,
Сьогодні мирю їх в душі, розганяючи хміль.
Немов посередник, невільник чи грізний володар,
Хіба розбереш де примара, а де світла мить?
І байдуже серцю яка там надворі погода,
Якщо світить сонце у ньому, приносячи мир.
Я йду на війну за розкидану в хаосі правду,
Вона не в пошані, навколо з брехнею живуть.
Принаймні стараюсь, як можу, собі дати раду,
Щоб зайві слова не злітали з розтулених вуст.
Хтось має відчути тендітну гармонію тиші…
А там буде видно, хто гідний наснаги, хто ні.
Я йду на війну із собою, крізь нетрі колишні,
Нехай і ступаю босоніж по гострій стерні.
20:38, 18.07.2020 рік.
Зображення: https://www.revers-sun.fi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Нам заздрить світ, розбещений нівроку,
У сумнівах своїх згорнувшись, мов їжак.
Він нам суддя? Він судить однобоко…
Неначе ми обоє пропустили знак.
Небесне сяйво чи первісний вибух,
Який пророчить розчепірені чуття.
Пробач нам, Боже, бездоганну хибу,
Окраєць серця, що так болісно відтяв.
Думок провалля… Суєта не в поміч,
А хочеться не квапитись хоча би мить.
Нам заздрить світ у прояві знайомім,
Фінальний відлік ставить, розірвавши мир.
Не страшно вдвох здійнятися угору,
Важливо вірити у розторопність крил.
Ще й варто знати хто з тобою поруч,
Все інше небувале – світ давно відкрив.
21:42, 15.08.2020 рік.
Зображення: з мережі Інтернет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
Тихими кроками щастя до серця ступало,
Барви несло за собою розлогим дощем.
Як в ту хвилину було навіть Всесвіту мало,
Мало й хотілося більше, хотілося ще!
Все, що намітила доля, звичайно, приходить.
Хто нам судився, той знайдеться в час нелегкий.
Щире кохання ніколи не вийде із моди,
Як би того не цурався весь фактор людський.
Кращі моменти життя нам приносить везіння,
Вдалість обставин дозволить співати душі.
Тихо заходило щастя й зникало тяжіння,
Двоє сердець залучивши в політ до Ковшів.
17:20, 07.02.2020 рік.
Зображення: https://umaumi.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
Нехай буде все: і задумана мрія, і зустріч,
Взаємне кохання, відвертий і щирий танок.
Щоб музика серця красу віднайшла в партитурі
І ми заспівали, створивши розкішне панно
Світів, що у витвір мистецтва з’єднались докупи,
Це так феєрично, ще й дух перехоплює враз!
Поєднання душ – Божа ласка, її ти не купиш,
Хоч що не роби, як не йди, крізь міраж до оаз.
Гукай, я почую твій голос, мені він потрібний,
Мов кисню ковток на засніжених піках стрімких.
Я бачу як Місяць лаштує доріженьку срібну,
З тобою удвох пробіжуся по ній залюбки.
20:13, 06.02.2020 рік.
Зображення: https://mshatalova.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
Наодинці зі мною думки, обережні й тривожні,
Перейшли куряву міжусобиць і попіл війни.
Скільки коштує біль? Оцінити, звичайно, не можна,
Особливо, коли на терезах ніщо не дзвенить.
Навіть мідна журба, розкуйовджених щемом світанків,
Забігай наперед чи плетися позаду – не суть!
Головне, бути там, де чекають тебе сни до ранку,
Де тепло поцілунків до серця постійно несуть.
Наодинці зі мною думки, неприкаяні діти…
Все не знайдуть себе у вогні потойбічних світів.
Побороти драконів розлуки ще треба зуміти,
Попри тьму негараздів, які оминути хотів.
Воскресала пора для відвертих і звабних фантазій,
Нам судилося вдвох об’єднати півсфери надій.
Пише Місяць сонети магічні в окриленій фазі,
Споглядаючи зверху народження пристрасних дійств.
22:07, 16.07.2020 рік.
Зображення: https://consciousreminder.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
Яснішають думки у вирі надвечір’я
І зовсім щось нове торкнеться до плеча.
Милують очі знов замріяні сузір’я,
Помрію з ними й я, затримуючи час.
Як гарно на душі звучать тендітні флейти!
Відчую серця ритм, зрадію, мов дитя.
Осяяння нічне вкладу в рядок відвертий,
Щоб знову ожило пригнічене життя.
Яснішають думки і раптом видається,
Що все було не тим, як я тоді хотів.
Чуже відправлю геть, прямісінько із серця,
Нехай проснеться мить у долі золотій.
Вона долала щем, приручене зневір’я,
Вела мене кудись, ледь видима свіча.
Яснішають думки у вирі надвечір’я
І зовсім щось нове торкається плеча.
21:46, 03.02.2020 рік.
Зображення: http://marieandree.centerblog.net
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
Поштовх до кращої долі
Б’є почуття скам’янілі,
Тягне бажання несмілі
Вбрати в насичений колір.
Щоб запалали розкішно
Цвітом принадно бузковим,
Зустріч знайшла випадкова,
Сяйвом окрилена втішним.
Люд мій самотній, послухай:
Ще обізвуться кларнети,
Може в душі, в Інтернеті,
Згинуть усі завірюхи.
Знайдеться щастя завзяте,
Хай не сьогодні, так завтра.
Наше життя того варте,
Час вже його обійняти.
21:03, 12.02.2020 рік.
Зображення: https://akspic.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
Не хочу писати про біль,
Нехай і пронизує наскрізь,
Жбурляє строфу в заметіль,
Стираючи хаосом настрій
До сліз, та можливо це дощ,
Така ось житейська картина.
З’являються квіти між товщ
Зруйнованих мрій безупинно.
І щось, невідчутне, ятрить,
Шепоче постійно про диво:
– Агов, не губися! Твори!
Повір у весну неможливу!
У те, що проснеться Любов,
Знов доля розкриє обійми.
Бо Всесвіт так хоче обнов,
Він досі окрилений мрійник.
16:53, 01.02.2020 рік.
Зображення: http://adalin.mospsy.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024
Все пройде, любов перетвориться в попіл,
Його понесе невгамовність подій.
Чудес не буває, мізерний розподіл:
Округлений нуль на таблоїді з мрій.
І власне розп’яття приречених сходжень
На сніжні вершини, на свій Еверест.
Кохання прекрасне вже стало не гоже,
Потворне якесь, мов спаплюжений хрест.
Все пройде, на пам’ять лишиться прощання,
Та скромна могилка на цвинтарі днів.
Скрізь пустка одна, овдовіле мовчання,
І образ душі, що від мли потьмянів.
20:38, 28.01.2020 рік.
Зображення: https://www.b17.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024
На темному боці суцільних ілюзій,
Де все доленосне стомилось від змін,
Верткі й галасливі гойдалися Музи
На гойдалках срібних, текли навздогін.
Струмками невтомних і звабних фантазій,
Із щирим бажанням спіймати мій сон.
Спіймали, стрибали, від різних оказій,
Аж зашпори в серці, знайшовся резон
Минулих років і невірних пробачень,
Постійного прагнення мчати вперед.
Зникали фантоми відвертих побачень,
Примарна любов, мов завій перемет.
Згорталась надія клубком у постскриптум
І грілась в душі, мов створіння якесь.
На темному боці давно збої ритму,
Заледве в нім чути відлуння п’янке.
19:43, 27.01.2020 рік.
Зображення: https://hi-news.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2024
Де зустріти тебе, відшукати вночі?
У яких паралельних світах дочекатись?
Я кричу, що є сил, ти постійно мовчиш,
Де взаємність моя? Хоч би крихітку мати
Щасливіших моментів своїх почуттів,
Щоб життя не згорало у власному пеклі.
Не судилося знову, між снів й поготів,
Не зігрітися вкотре в холодній постелі.
Не знайти своє місце під зорями змін,
Хоч би як не старався повірити в краще.
Я б за мить доленосну, віддав би взамін
Все що маю, натхнення своє непутяще.
Де зустріти тебе, у якому житті?
Так набридло навпомацки долю шукати.
Між щасливих людей, я живу, наче тінь,
І від поглядів лютих стомився вмирати.
19:01, 01.02.2020 рік.
Зображення: https://shkolazhizni.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2024
До тебе янгол прилітав
Такий легкий, непосидючий.
На безліч заданих питань
Відповідав щоразу влучно.
Беріг тебе від протиріч,
Щоб день закінчився щасливо.
Так пестив лагідно всю ніч,
Тебе розніжену й мінливу.
Приходив радісно у сни,
Творив картини кольорові.
Літав уверх, спускався вниз,
Горів бажанням у розмові.
Коханням ложе застеляв,
Неначе цвітом невагомим.
Любив тебе одну здаля,
У серці так леліяв спомин.
Про те, як полоненим став,
Віддавши крила білосніжні.
Як зблизька цілував вуста,
Світанки обійнявши ніжні.
20:52, 02.02.2020 рік.
Зображення: http://www.turkulets.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2024
Життя – бумеранг, споконвіку так люди казали,
Ніщо не зникає безслідно, не йде в небуття.
Комусь досить дня, а комусь і століття замало,
Щоб мріяти вільно, а хтось – ледь хвилину відтяв
Прощаючи всіх, навіть тих, хто примножував болі,
Хто лезом пройшов по живому, як вправний хірург.
Життя – бумеранг, розпорошить нашестя сваволі
Образливих слів, так колись передрік Деміург.
Всі лізуть до Бога, плюндруючи похіттю Віру,
На річку біжать позмивати колишні гріхи.
Якби ж то в душі, хоч на йоту, притримали міру,
Можливо б тоді розпізнали до сяяння хист.
Життя – бумеранг, не суттєві для неба прогнози,
Живи для добра і натхнення своє бережи.
Колись вийде Сонце, закінчаться зморені грози,
Проб’ється проміння завзяте між темних вершин.
22:12, 26.01.2020 рік
Зображення: https://slavrod.ucoz.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2024
Чуєш, як б’ються у закутках серця таємних
Звуки шаманського бубна, занурюють в транс?
Чемно вітається день між прелюдій буремних,
Зайве закреслить в чернетках, з’являючись враз.
Містика повна, я йду по містках трансформацій,
Лячно дивитись вперед, а тим більше – назад.
Бачу з боків кропиву, шпичаки із акацій,
Кров шаленіє й холоне, відчувши азарт.
Це, як наркотик, підсилить надію на краще,
Звісно, потрібно зловити упущений шанс.
Знаєш, мені до вподоби нагострені хащі,
Сонце на них виграє, вводить серце у транс.
І божевілля відходить кудись на задвірки,
Вже й не згадаєш, коли так принадно було.
Звуки шаманського бубна знімають всі мірки,
Крила готові, пришиті, не вдержить полон.
19:28, 25.01.2020 рік.
Зображення: http://9mirov.forum2x2.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2024
Ти – крайність постійна, не схожа на інших,
Ти – світло між темряви в різних тонах.
Бажання мого ти розрада найліпша,
Розкручений смерч на голодних вітрах.
Проблема і виклик, знаходження рішень,
Ти – мій землетрус, мій сімнадцятий вал.
А ще – пульсування щоразу жвавіше,
Сторінка життя, де щепились слова.
У речення щемні, в абзаци невтішні,
У стрій піктограм, що в’їлись в папір.
Ти – прояв упертий, подекуди грішний,
Страшний катаклізм і роз’ятрений звір.
Ти – небо багряне, породжене Сонцем,
Розпечений дощ з вулканічних лавин.
Чорнобиль жахливий, караючий стронцій,
Та все ж – не виходиш весь час з голови.
20:36, 29.01.2020 рік.
Зображення: https://samopoznanie.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2024
Ти занесена в серце, мов вірус троянський,
Не позбутись так легко, хоч що не роби.
Потерпає душа від безглуздя розв’язки
У катівнях постійних знервованих битв.
І з собою, із світом, а інколи – з небом,
Тільки хто ж розпізнає звитягу мою?
Править лезо життя майже втрачене его,
Витирає з років безтурботність і юнь.
Покладе в домовину омріяне щастя,
Знову вдвох не судилося поруч іти…
Полетіло каміння, запущене з пращі
Самоти задзеркалля, досягши мети.
Що тут вдієш, слова загубились в повітрі,
Навмання не засяєш в сузір’ях чужих.
Помирає любов на розжаренім вістрі,
Шлях урвався миттєво, дійшов до межі.
23:00, 24.01.2020 рік.
Зображення: https://ru.depositphotos.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2024
Не в цьому житті заспівають птахи,
Про щиру любов і поєднані душі.
А в цьому житті, наш згорілий архів,
Зникатиме мовчки в самотності гущі.
Не в цьому житті, на планеті не цій,
Щасливі створіння пізнають кохання.
А в цьому житті в’яже руки мерщій
Лиш хтивість одна, убиваючи зрання.
Не в цьому житті відшукаю тебе,
І буду мрійливо пилинки здувати.
А в цьому житті, лиш розлука шкребе
У закутку кожнім, рахуючи втрати.
Не в цьому житті ми народим дітей
І будем радіти як ті виростають…
А в цьому житті тільки плач із грудей
Та квіти на склі, що уже не розтають.
21:30, 08.12.2019 рік.
Зображення: https://www.thebetterindia.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2024
Опять этот бред – в зеркалах наважденье,
Опять я без слов понимаю рассвет.
Небесный простор не раскроишь за деньги
И чувства не вложишь в короткий «привет».
Опять тишина, вперемешку с мечтами,
Изводит терпенье по-прежнему жить.
На всё – свой ответ или встречные штаммы,
Давай шевелись, отмываясь от лжи.
Так просто пробраться в неверия пустошь,
Забыв о себе, как источнике драм.
Дорог миллиард, но с везеньем не густо,
Зыбучий песок разных снов по утрам.
И карма следит, извращенный мучитель,
Завяжет на узел измотанный нерв.
Опять этот бред, что ж вы, звезды, молчите?
Не греют лучи ваших взглядов извне.
21:28, 26.12.2019 год.
Изображение: https://www.amic.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010373
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.04.2024
Між нас мінне поле, між мною й тобою,
Неначе хтось зверху витримує час,
Здіймає пів сфери перевертень чан
І варить нам долю з терпким звіробоєм.
Ладнаю мости, мов поєдную краще
У блискавку-кулю стремлінь магнітуд.
Ти маєш підняти вогні амплітуд
І їх не згасити й не втратить нізащо.
Між нас павутинка, мов лазерний промінь,
Любов – павучок, що мелодію тче.
Відчуй як по венах чар-зілля тече
І серця екстаз вже пульсує у скронях.
Ці звабні тони, наче транс у шамана,
Ми десь між світів, ми – створіння одне,
Божественна сутність із власним ID,
Жива простота, донедавна не знана.
Між нас цілий Всесвіт, ми вперті обоє!
Хай кожен колись самоту скуштував,
Та все ж нам під силу ковтнути узвар,
Що доля зварила з терпким звіробоєм.
20:47, 04.01.2020 рік.
Зображення: https://vzboltay.com/wiki/477-pit-na-brudershaft.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2024
Надышаться тобой невозможно,
Ты же ангел небесный,
Я же пленник Земной.
Ты приходишь во снах осторожно,
Тихо сложишься песней,
Я пойду за тобой.
И неважно куда, за глазами,
Обернувшись на ветер,
Под эгидой мечты.
Мне под силу вчерашний экзамен,
Он сошелся с ответом,
Оказавшись простым.
И пускай мы сегодня не вместе,
Вроде рядом, конечно,
Цель, как прежде, близка.
Я люблю лишь тебя и раз двести,
Порывался беспечно,
Вслух об этом сказать.
21:33, 06.12.2019 год.
Изображение: https://www.livelib.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010266
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.04.2024
Так темно довкола… Нахнюплено й зимно,
Без тебе лиш морок зневажливо жде.
Йому не розкажеш, що діється вдень,
Як хоче душа обійнятись нестримно.
І просто мовчати, тут зайві розмови,
Хай серце розкаже про вибух чуттів.
Одні дифірамби, хоч щоб не хотів,
Співає постійно у снах кольорових.
Навіщо вкладаєш свої епілоги
В прологи моїх розпашілих бажань?
Так важко самотньо підносити жар
Свого забуття до небесних чертогів.
І знову вмирати від болю й образи,
Себе хоронити під товщею мрій.
Згасати безглуздо у темній порі,
На фоні сіяння всевидящих стразів.
20:26, 16.12.2019 рік.
Зображення: http://vev.ru/blogs/spichki.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2024
Бессмертен, пока ты блуждаешь во мне,
Течешь водопадом на фоне иллюзий.
Мечты напоказ, раскуроченный нерв,
Прислуживать надо балованной Музе.
По лезвию путь, оступиться нельзя,
По острым краям, хватаясь за воздух.
Лучом ускользнуть, где сияние взять?
Поймать воробья, реагируя сходу…
Вот рифма моя, как дитя Розмари,
Попробуй на вкус ядовитые буквы.
Немного горчат, в глубину не смотри,
Там каменный груз и ожившие куклы.
И боль в кульминациях встречного дня,
Душа – великан, отчаявшись, плачет.
И вечно цена за возможность понять
Опять велика, за прозренье тем паче.
21:44, 23.11.2019 год.
Изображение: https://lifter.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010205
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.04.2024
Порожнеча в душі – голомоза зима,
Та, напрочуд, надія підтримує спокій.
Лине серце постійно кудись вище хмар,
Обіймає простори безмежно широкі.
Колисанку співає, мов мантру сумну,
Одинока любов здичавіла й наразі,
Хоч у сні божевільнім тихенько гукну
Я тебе неземну, засвічуся в пів фразі.
Вкотре спалах розбудить, життя наяву
Чітко скаже, як треба світи розрізняти.
Десь давно неживий, десь іще я живу,
Оминаючи біль і цим болем розп’ятий.
Мовби сам Прометей, доторкнуся небес,
Упіймавши твій погляд на долю секунди.
І на мить незбагненну, я наче воскрес,
Скарб душі відшукав і позбувся облуди.
17:58, 25.12.2019 рік.
Зображення: https://egocreo.ru/personal-blog/694-pustota.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024
Нехай спалахну, мов метелик, від світла твого,
Примірявши шкіру з вогню і смакуючи дотик,
Дійду до межі, віднайшовши забутий Арго,
Я знову світи підкоряти візьмуся, а доти –
Торкнуся до тебе окрайцем невтомних очей,
На сяйво яскраве полину метеликом мрійним.
Сам простір постійно мінливий до тебе тече,
Ти легко спиняєш у серці моєму всі війни.
Криваві й голодні до виру душевних страждань,
Неначе вовки із глибин чудернацького лісу,
Ти – світло моє, я на тебе так пристрасно ждав,
Примірявши шкіру з вогню, розпорошу завісу.
Що нам заважала розгледіти щастя на двох,
Оте божевільне й таке неймовірне кохання.
Нехай спалахну, мов метелик, я збувся тривог,
Вони не зупинять розкішну виставу згорання.
21:55, 03.01.2020 рік.
Зображення: https://otvet.mail.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2024
Покидаю твоє поле зору,
Назавжди розірву ланцюги.
Не чекай, я вже вийшов із гри
І прямую в світи неозорі.
Мов комета, заручник польоту,
Камікадзе в обіймах світил,
Досягну дуже швидко мети,
Не для мене написані квоти.
Не для мене обмеження різні,
Я стомився втікати щораз,
То від світу, без зайвих прикрас,
То від себе до плачу і тризни.
Покидаю твоє поле зору,
Так набридло свавілля крижин,
Непорядність дешевих чужин,
Ще й на серці тату без узору.
22:35, 04.12.2019 рік.
Зображення: https://salik.biz
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2024
Отдай себя любви, почувствуй нежность,
Коснись рукой душевных светлячков.
Они так радостно взлетают спешно,
Их свет лови мечтательно сачком.
На первый взгляд, все выглядит банально,
Ты глубже загляни в цветную ширь.
Там ряд вселенных, ракурсом зеркальным,
Очертит вмиг пространства рубежи.
На ленте Мебиуса – прыть конечна,
Куда б ни шел, и как бы не страдал.
Открой себя любви, почувствуй нежность,
Коснись рукой лазоревых зеркал.
20:55, 18.11.2019 год.
Изображение: https://7dogs.livejournal.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009822
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.03.2024
Гине зоря в піднебессі, віддавши тепло,
Плаче моя Бетельгейзе, і важко, і прикро.
Вже не зігріє тебе, свій утратила лоск,
Скоро помре бідолашна, хтось сяяння викрав.
Далі, що буде? Спочатку рознесений шторм,
Потім остання на показ, відверта вистава:
Вибух разючий, красивий космічний horror,
Наче прощання, яскраво холодна заграва.
Ні, не жалій… Так стається, коли нелюбов
Хижо примусить від болю вогонь скам’яніти.
Серце не б’ється, душа, мов примара, шубовсть!
В урвищі чорнім втонула, щоб сльози не пити.
18:33, 1.12.2019 рік.
Зображення: https://professional-astrology.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
Однажды мой ветер страданий в душе усмирится,
Позволив взаимно любить, я устал без любви.
Устал бесконечно в погоне за призрачной птицей,
Что люди удачей зовут, мне претит сольный твист.
Бетонные стены вокруг, как тюрьма, однотипны.
Сегодня ты внешне, а завтра ты в их скорлупе.
Работа не волк, но рутинно смолою так липнет,
А хочется просто забыться с книжонкой в купе.
Отправиться в путь, например, в никуда, за глазами,
И пусть навигатор в смартфоне обижено ждет.
Мы вечно вздыхаем о том, что предвидели сами,
Вдаваясь в детали, меняли с ошибкой подсчет.
Но жизнь, как всегда, избалованной девкой смотрела
На труд безутешный, растила на коже мозоль.
Душа норовила раздеться и выпрыгнуть с тела,
Скафандр на починку готовя, не выучив роль.
20:14, 05.11.2019 год.
Изображение: https://www.pinterest.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009631
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.03.2024
Тону в тобі, неначе у трясовині,
Тону й не бачу світла порятунку.
Якась безвихідь чорна затуляє дні,
Мертвить і лізе наболіло в думку.
Закриє памороззю осередки змін,
Гориш у пеклі, виживи, як зможеш,
Із власним виявом надій на полі мін,
Куди б не йшов, дорога непідхожа.
І дуже хоче, щоби ти ступив не так
І не туди, ще й не вагався зовсім.
А краще – слався вперто, мов сльота,
В зневірі був, самотній, як і досі.
Тримався знову на межі, німий актор.
Навкруг чужі, їм байдуже до тебе.
Давно ти носиш мітку вживану: «ніхто»,
Тону в трясовині, так хоче небо…
19:36, 28.11.2019 рік.
Зображення: http://www.i-sonnik.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024
Пока терпит время
Поднять планку выше,
Чуть выше себя,
Душой не скривив.
Поменьше бы трений
И больше бы слышать,
Успеть и обнять,
Согреть, C'est La Vie.
Пока терпит время
Разбрасывать чаты,
С ума это сводит
Который уж год.
Система творений,
Рисунком крапчатым,
Летит на свободу,
Запачкав весь холст.
Пока терпит время
Разгадывать карму,
Хоть малую долю
Попробуй понять.
Частичку воззрений,
Подобно напалму,
Пусти в джунгли воли
Вчерашнего дня.
19:20, 05.11.2019 год.
Изображение: http://www.umhoz.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009560
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.03.2024
Ниточка червона нас з тобою в’яже,
Вузликом тендітним вкраплює любов.
Снігом розпашілим біля тебе ляжу,
Ця реальність дика снились нам обом.
Хай лавини сходять, зронені бураном
Спільних гравітацій зоряних систем.
Вільні й полонені одночасно й разом
Ми йдемо до щастя, розігнавши щем.
Вибух наднової – світло довгождане,
Розфарбує небо в безліч кольорів.
Вже позаду прикрість, нам любити дано,
Ниточка червона в серці майорить.
Ти в моїх обіймах, ти на дотик рідна,
Ми єдине ціле, ми вогонь знайшли.
Ось воно кохання, думка обопільна,
Бездоганний захист від життєвих злив.
19:23, 23.11.2019 рік.
Зображення: https://ru.depositphotos.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
Течу по судинах твоїх ошаліло,
Мов лихо стихійне, що вже не вгає.
Я – пекло твоє, віднедавна дозріле,
Немов Люцифер, він у кожного є!
Я світло несу пошрамоване спектром
У закутки темні минулих страждань.
Я – згуба твоя, божевілля відверте,
Юрба зголодніла, вкрай дика орда.
Мов пліснява чорна, занесений вірус,
Існую в тобі, мов жахіття нічне.
Я – збочення хтиве, що втратило міру,
Немовби наркотик, волаючий: «Ще!»
Я – спрага твоя, в піднебесся молитва,
Водночас криниця й душі оксамит.
Я – воля твоя, німота колоритна,
Де спалах водневий відчуєш за мить.
Я – втіха твоя, неминучість роззута,
Течу по судинах, прохромлюю час.
Фотони колючі знімають всі пута
І далі до серця невтомно дзюрчать.
18:24, 16.11.2019 рік.
Зображення: https://m.my.mail.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024
Торговец вселенной песочных часов
Ушел восвояси, оставив в ломбарде
Песчинки, закрыв на тяжелый засов
Свой дом, в грациозном прыжке леопарда
Поймал эфемерный сереющий мир
За хвост разногласий, шальная охота!
Когтями пространство вокруг защемил,
Такой балагур! Но был рано измотан.
Присел на скамейку. Откуда взялась?
Да просто из снов и зеркальных этюдов,
Трехмерную гладь закружила юла,
Торговец привстал, он сто раз видел чудо.
Но эта забава влекла его взор
Все дальше и дальше, упала монетка,
Как будто решая таинственный спор
Кому повезет, но везение редкость.
Манила аллея мечтаний и встреч,
Торговец побрел, укрываясь туманом.
Под нос бормотал несуразную речь,
Забыв о песчинках в ломбарде нежданно.
21:55, 02.11.2019 год.
Изображение: https://wallhere.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009472
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.03.2024
Стратегії марні, а часом – безглузді,
Коли накриває любов, мов тайфун.
– Чи є в тебе розум? Чи ти в своїм глузді? –
Питає душа, ледь торкнувшись до струн.
А ті виграють – гамірні розбишаки,
Неначе весь вік готували концерт.
У серці оркестр розпашівся і жарко
Виконує оди, ще той зваби ферт!
Я брався за розум, симфонії слухав,
Мене вистачало хвилини на три.
А потім, як завжди, розпечена мука
Знаходила біль, що постійно ятрить.
Постійно до тебе несе мою думку,
Ошатні палаци будує й мости.
Так хочу тебе тихо взяти за руку
І в прагненні щирім туди відвести.
21:26, 09.11.2019 рік.
Зображення: http://xvatit.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
Летять додому, повертаються здалека,
Краями рідними над клекотом вогнів,
Прадавні вісники весни й тепла – лелеки,
Торують просторінь дорогами до гнізд.
Лелекам вголос не накажеш не летіти…
У них призначення своє: творити мир.
Земля відкриє острівці криниць – магніти,
Щоб сил набралися, розрізавши дими.
Летять додому вкотре, прикордонням вбитим,
Навколо жах війни, розірваний ландшафт.
Живцем поховані світанки, кров’ю вмиті…
Болить природи розчепірена душа.
Лелекам вголос не накажеш не летіти…
Вони спіймали для польоту справжню мить.
Несуть на крилах переможних днів привіти,
Неначе янголи, що селяться з людьми…
19:06, 24.03.2024 рік.
Зображення: https://zbruc.eu/node/111144
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
Який же погляд ти мені подарувала!
Не погляд, наче поцілунок дорогий.
Немов зі мною говорила дуже вдало
Про все на світі, про відродження снаги.
Про шепіт зорь на золотавім видноколі,
Про дивний стан у грудях, я – живу!
Електрико моя, зітри між нас паролі,
Так хочу доторкнутися до звабних вуст.
Дефібрування небувале, імпульс теплий,
Вулкан прокинувся, щасливо гомонить.
Пірнає лава глибоко, знаходить перли,
Відходить крига, ритм відновлює тони.
Коли ти поряд – я тримаю небо легко,
Атланти заздрять, заздрю я собі і сам.
Ти шлях осяюєш, неначе звеш далеко,
Я серцем чую божевільний тарарам.
22:05, 28.10.2019 рік.
Зображення: https://stolbunetslidiya.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
В муках и страданиях
мой рождался космос,
Много звездной пыли
Разметав во тьме.
Слышишь нарастание,
В рокоте знакомом,
Взрыва, что забыли,
Он ведь не померк…
Свет пришел из вечности,
Со звездой Бернарда,
Обнажив орбиты
Спрятанных планет.
Вихри быстротечности,
Разгулялись в нарды,
Молний мегабиты
Занося извне.
Вот миры реальности
Разошлись по кругу,
Там сестра по крови,
Пробуй разыскать!
Проблеск гениальности,
Мы близки друг другу,
Нам быть рядом стоит,
Есть и что сказать!
Дерзость гравитации
И, конечно, Солнце,
Открывают сети
Будущих дорог.
Двух сердец пульсации
Лучше всяких лоций,
Нам помогут встретить
Миг рожденья в срок.
18:45, 31.10.2019 год.
Изображение: https://www.goodfon.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009186
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.03.2024
Невидимі файли та папки моєї системи,
Що зветься любов’ю, вони лиш для тебе.
Для тебе одної відкритий цей «level»…
Ось маємо ключ золотий у найвищий екстремум.
І там, мутувавши під дією снів, знову жити,
Леліяти щирість кохання, що в буднях
Розправило крила для злету в майбутнє,
Яке, мов рушник, оберегом красивим розшите.
Ми зможемо все, обізвались у душах трембіти,
Мелодію вчуй! Щось забилось у грудях
Шалено, мене звуки радості будять,
Ще й хочуть натхненно дістатися мрії орбіти.
Реальність близька до рингтонів свого апогею,
Підсилює думка сердець феєрверки,
Візьми в свої руки сріблясте люстерко,
Ти бачиш не просто себе, а прекрасну лілею.
20:26, 27.10.2017 рік.
Зображення: https://absolutera.r
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
Хоч на дворі лютує негода,
Рве останній на дереві лист.
Та у серці моїм, всім на подив,
Сяє сонце й теплом веселить.
Паралельні світи? Анітрохи…
Вдалий жарт чи сюїта без назв?
Теж не те… Обізвались чертоги,
Відшукали у просторі нас.
Ми чекали на це цілу вічність,
Майже стали німими від ран.
Зіставляли вогнів нелогічність,
Чи зважали на мрій океан…
Хай на дворі лютує негода,
Рве останній на дереві лист.
Та у серці моїм твоя врода,
Надає для життя знову зміст.
20:24, 26.10.2017 рік.
Зображення: http://5dreal.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
У моєму серці повсякчас живеш
І душі від цього так приємно,
Проникаєш світлом на бік темний
Наболілих рішень і суцільних меж.
І стає світліше в блискавках надій,
Починає серце щемко битись,
Ніжним почуттям мій день увитий,
Я – фанат яскравих і повабних дійств!
Ще й літати вмію, хто з нас не літав!
Сьоме небо зустрічавши радо.
Я тебе туди нахабно вкраду,
Майстер-клас у дії, я – магічний тать.
20:27, 24.10.2019 рік.
Зображення: https://wallpaperplay.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024
Тебе відпускаю, лети, мила пташко,
Лети, не вмирай у обіймах палких.
Пробач, що любив так пекельно і жарко,
Лети в піднебесся, пірни у блакить.
Хай доля тобі посміхнеться грайливо,
Хай світ напророчить щасливий кінець.
Лети, моя пташко, наразі можливо,
Настала пора для єднання сердець.
А я, поступово згорівши на попіл,
Покриюсь льодами й забудусь навік.
Не знайдеш мене, розглядаючи окіл
Покинутих мрій і бажань, звіддалік.
20:25, 23.10.2019 рік.
Зображення: https://sellercheck.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024
Ти моя вода, нехай і скаламучена штормами,
Часом створюєш цунамі висотою з Еверест.
Я люблю цей пульс гучний, люблю його відверті гами,
Без стихій немає сенсу розгортатися вперед.
Ти моя безодня хмура, глибочінь блакитноока,
Наче Антарктида – королева сніжно-білих бур.
Чуєш, йду до тебе, я вогнем порушу вкотре спокій,
Я зігрію простір змерзлий, навіть через всі табу.
Ти моя гармонія, нехай подібна до торнадо,
Рознесеш старий пейзаж на дрізки та й усе навкіл.
Я збудую світ доладний, світ, де грають серенади,
Де ніхто вже не самотній, де тони сердець п’янкі.
Ти моя божественність свята, замріяна в деталях,
Кожну мить без тебе гостро відчуваю, наче тиск.
Я люблю в душі чарівний вибух, круговертей спалах,
Що по венах розганяє сяйво, пал який тремтить.
21:08, 20.10.2019 рік.
Зображення: http://www.zhenskoeschastie.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024
Самотньо… Давно увірвався терпець,
Життя залишає мій поступ обабіч.
Ніхто не зупинить і, хай йому грець,
Вже серце і душу майбутнє не вабить.
Спотворений світ полетів шкереберть,
Я мовби зоря у нейтронному пеклі.
Колись йшов до тебе, згораючи вщерть,
Тепер краєвиди змертвіло зашерхлі
Чіпляють за око… Печальний фінал,
Навіщо до мене щоночі приходиш?
Від спраги вмираю, як з міфів Тантал,
Самотньо вмираю від дотику вроди.
21:18, 18.10.2019 рік.
Зображення: https://mors.in.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024
С какой планеты ты спустилась
На Землю грешную мою?
Мне не дает сорваться сила
Любви, я снова на краю
Обрыва, обнимаюсь с ветром,
Ступаю по канату вновь,
Рукой сжимая полусферу
Цветных, до наважденья, снов.
На вкус приятное пространство
Зовет вперед, давай, не дрейфь.
И пахнет призрачно коварством,
Но сердце все чеканит: «верь!»
Любовь сомненья не приемлет,
Коль мир украшен лишь тобой.
Ликуют первозданно земли
Во всех системах, под Луной
Я снова Бог, воскресший Феникс,
В порыве страсти сделав шаг,
Уже не обреченный пленник,
К тебе привязана душа…
С какой планеты ты спустилась
В мой мир безрадостно пустой?
Отныне став до боли милой,
Заветной и большой мечтой.
13:15, 19.10 .2019 год.
Изображение: https://wallpaperscraft.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008161
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.03.2024
Давай любов підпишемо своїми іменами
І вдвох порозставляємо всі крапочки над «і».
Чомусь так мило лащаться пухнастики надій,
У серці озиваються вогні, що мають намір
Створити світ реальності, який давно я прагну
З тобою ототожнити, пішовши навпростець.
Я знаю це завдання ще й напрочуд непросте,
Та вірю, ми втамуємо душі безмежну спрагу.
Ми часто зупинялися, у відчаї мовчали,
А подумки кричали наболіло: «не мовчи!»
І плакав Всесвіт тихо, був безрадісно нічий,
Коли ми не шукали один одного ночами.
Коли слова від зайвості кружляли поміж нами,
Немов птахи налякані в ошатності небес.
Щоб хаос надоїдливий таки безслідно щез,
Давай любов підпишемо своїми іменами.
22:33, 16.10.2019 рік.
Зображення: http://kristalllove.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
Обожги меня своим прикосновением,
Дампы памяти о боли навсегда сотри.
Надоело биться с черным невезением
И с собой подавно, замени календари.
Пресловутый миг невероятной радости
Я устал искать в капкане одичалых снов.
Откупорить бы бутылку вечной шалости,
Засиять на небе, только не пьянит вино.
К эпицентру жизни приросла окраина
Мой пожар погас, родился холод-изувер,
Обожги меня, затем сними окалину,
Обуздай сомнений стаи, где-то в голове.
Разойдись по венам хаосом светящимся,
Чересчур банально тихо развлекать тоску.
Время в кураже, назойливо таращится,
Я же плазму кожей явно чувствую на вкус.
21:06, 05.10.2019 год.
Изображение: https://animation.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007768
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.03.2024
Що ти хочеш від мене? Аморфних пробачень?
Чи щоб я відчепився, покинувши все?
Хай там як, та вже досить химерних означень,
Майже повністю висох від фарби офсет.
Не торкайся до серця мінливим декором,
Ти ж сама накладала на нього табу.
Десь подівся мій сон, я прокинуся скоро,
Недоречним стає вкотре збурений бунт.
Розпадаються атоми дружніх стосунків,
Що поробиш, табу прижилося між струн.
Як не зви, не гримить моя блискавка лунко,
Не чекай благодаті розчулений струм.
Я ж хотів гаптувати любов’ю твій подих,
Що казати, дістав би небесний кришталь.
Я би зрікся назавжди своєї свободи,
Тільки гордість табу, мов облудна вуаль.
22:04, 11.10.2019 рік.
Зображення: https://www.cryocenter.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024
На Землі, де не всі поціновують стримане світло,
Де калюжі добра висихають від жару страждань,
Нам доводиться жити в епоху постійних волань,
Оминаючи постріли в спину, прикинувшись вітром.
Достеменно відомо, що час, наче в блискітках фантик,
Обгортає події на власний з перчинкою смак.
Хто його скуштував, мов пігулку, знайшовся відтак,
Той давно усвідомив чекання вигадливі жарти.
Дійство вкотре іде за відверто прихованим планом,
Між рядків не напишеш, поправку свою не внесеш.
Та однак, є нагода прекрасне створити есе,
Поділившись душею навзаєм, розквітнувши гарно.
На Землі, де не всі поціновують гру наодинці,
Де самому так важко збирати дарунки ночей.
Нам доводиться лахи вдягати, що доля натче,
І своїх відшукати створінь між засилля чужинців.
20:27, 09.10.2019 рік.
Зображення: https://ukr.media
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
Цькувала таланти юрма безталання,
В роз’ятрені рани насипавши сіль.
Немов вовча зграя вела полювання
На щире творіння, що йшло звідусіль.
Та чорним не можна пітьму очорнити,
Не можна привласнити світло в очах.
Не схилить ніхто безкінечно любити,
Коли повсякденно тортури гірчать.
Не треба ховати роздерті підошви,
Нехай бачать всі, що у гори ходив.
Штовхав каменюку бридку і негожу
До сніжних вершин у полон холодів.
Цькувала таланти юрба безталання,
Від заздрощів пухла і луснула враз.
Сховала під каптур своє намагання,
Таланти ж творили життя із добра.
22:26, 25.11.2019 рік.
Зображення: https://ru.depositphotos.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
Натхненний тобою, неначе крізь пекло,
Я вирвусь на волю, здолавши стрій меж.
Чекай мене з бою, я бився запекло,
Сам час зупинився, здивований теж.
Він серце моє зашивав по живому,
Ти – мій анестетик, тому я все зніс.
Самотність ретельно тягнула у кому,
Щоб я залишався й надалі у сні,
У царстві туманів і вічних зурочень,
В полоні страхів й безпорадності дій.
Мене так хотіли зітерти охоче
Вітри забуття із позначень родів.
Це майже вдалося, екслібрис останній
Зникає повільно, мов плаче свіча.
Допоки ти поряд, тримаюсь на грані,
Між пеклом і раєм, що з’єднує час.
22:10, 08.11.2019 рік.
Зображення: https://ru.freepik.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
За тринадцять хвилин до розлуки
Хтось зурочив акорди бажань,
Вже не чути рапсодій, ні стуків
У глибинах сердечних, на жаль.
За тринадцять хвилин до нашестя
Гострокутних нервових подій,
Не збулося звабливе «нарешті»,
Не збулася любов й поготів.
За тринадцять хвилин до безодні,
До тернистих буремних шляхів,
Зупинилось натхнення сьогодні,
Мов застигло все те, що хотів
За тринадцять хвилин обійняти,
Розгорнувшись на сотнях планет.
Тільки вал накриває дев’ятий
Неминучих сполучень із «не».
22:26, 08.10.2019 рік.
Зображення: http://wiki.kubg.edu.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
Обидеть ангела легко случайным словом бестолковым:
Не там летал, не то сказал, зачем же снял свои оковы?
Где был вчера? Сегодня где? Когда нужна, как воздух, помощь…
Тебе, мой друг, без хитрой лжи, такое мнение знакомо?
А он всегда с тобою был, сжигая яростно фотоны,
В ущерб себе хранил тепло и погибал в объятьях оных.
Терпел язвительный подтекст, вбирая боль наполовину,
И подставлял свое крыло, а иногда под стрелы спину.
Обидеть ангела легко случайно сделанным поступком,
Его хрустальное «держись!» на самом деле очень хрупко.
Ведь он трудился допоздна, и даже ночью где-то рядом,
Дарил тебе под утро сны, а ты все лез, куда не надо.
То на рожон, то в камнепад, а то и вовсе в преисподней
Искал потухший острый взгляд, продавши все свое сегодня.
Он не скулил, покорно нес по краю пропасти бездонной
Твою заблудшую судьбу, когда ты падал по наклонной.
21:21, 02.10 2019 год.
Изображение: https://wallpapers.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007497
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.03.2024
Ще не варто складати кінцевий постскриптум,
Хоч навкруг забагато поранених днів.
Не шукай сталих звершень розраду барвисту,
Хай спочине тихенько на самому дні.
Там сховались міста, що колись процвітали,
Що тягнули до неба шедеври мистецтв.
Як забути цей світ, до молекули вдалий,
Сяйний згусток енергій, що гладив лице?
Поспішає життя, тараторить незмінно
Про кодований сенс перероджень людських.
Те, що вчора здавалось міцним і нетлінним,
Вже сьогодні помре в лабіринті вузькім.
Ще не варто складати кінцевий постскриптум,
Щось говорить в душі про майбутнє тепло.
Серце вкрай береже найкоштовнішу крихту –
Почуття, що поверне загублений лоск.
19:09, 16.10.2019 рік.
Зображення: https://www.stocksy.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
Заїли, як блохи собаку, льоди самоти
І відчай поцупив щасливих моментів клейноди.
Кайданки ще цілі, відчутний до болю їх тиск,
Я п’ю нелюбові гіркий пересолений подих.
Отруту пекучу й ненавиджу долю таку,
Сплюндровані ночі, які проклинаю до ранку.
Життя забирає потвора – павук каракурт,
Що серце отримав, неначе якусь забаганку.
Мов іграшку гарну, та тільки вона ще й жива,
Колись так раділа своєму примарному щастю.
Засохлі зернини зітліли, пройшли вже жнива
І скроні сивіють невпинно від зим надто частих.
21:01, 03.10.2019 рік.
Зображення: https://mrpl.city
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
Уже не болить, чи можливо, звикаю до болю,
Все те, що учора здавалося сенсом жарким,
Тихенько зникає, його відпустив я на волю,
Неначе відрізав від себе, розбив на шматки
Свої почування, як завжди кохання – помилка,
Гірка й неминуча, захована в тінь ліхтарів.
Сьогодні не грає у серці для тебе сопілка,
Мовчить безнадійно, немов цілий світ онімів.
Мовчить і не гріє в примарність одягнене завтра,
Чужа і холодна планета про сніг бубонить…
Хворіє на зиму остання, ледь видима ватра
В душі, що так прагне малого – тепла восени.
20:52, 07.10.2019 рік.
Зображення: https://let-me-smile.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
Твій запах п’янкий зносить дах моментально,
Нанизую вкотре думки на космічну спіраль.
Ходжу в сьомий вимір постійно й ментально
Пограю на струнах надії, як вправний скрипаль.
Відчуй кожну ноту на смак і на колір,
Авжеж, це можливо, відлуння моє ухопи!
Воно зупинило страждання по колу,
Німе споглядання, що так безпорадно все пив.
Тепер я – художник, творець невтомимий,
Впишу інфографіку нову в трильйон кольорів.
Ти можеш, як завжди, проходити мимо,
Та наша любов неймовірна зійшла угорі.
21:50, 30.09.2019 рік.
Зображення: https://visual.ly
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024
Безсоння моє, скільки ще ти гортатимеш книгу,
Постійних думок в безпорадному русі крізь час?
Агов, відгукнися, подіє! Вже досить інтриги,
Стомилась спливати сльозою тендітна свіча…
Що душу шукає подібну, таку ж розпростерту,
Таку ж величезну, як Всесвіт, немов без границь.
Скуштуй галактичний танок, не спалися від верту,
Навзаєм дістань поцілунком неспокій зірниць.
Безсоння моє, розтлумач в ієрогліфах чіткість,
Я бачу майбутнє своє між серпанків прудких.
Фрагменти такі нелогічні, мов різьблення Іки*,
Та це лиш початок, який сформували думки.
22:05, 20.09.2019 рік.
*Камені Іки - колекція валунів, каменів з андезиту, обкачаних річковою водою, на поверхні яких вигравірувані стародавні мешканці Андів в сюжетах, які суперечать сучасній хронології. В даний час їх відомо більше 50 тисяч примірників (https://uk.wikipedia.org/wiki)
Зображення: http://stranniky.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024
Трансфинитность души разрывает пределы
Указаний больных, прорастающих в крик.
Гегемония снов пахнет блефом на деле,
Не суди строго их, выбрось спам и узри!
Поединок любой станет выше вендетты,
Кто дождем проливался на время – святой!
Несуразиц война тихо канула в лету,
Пробирайся к рассветам и сдерни жетон.
Несгибаемость мнений теряет окраску,
Мимикрий простота жалко участи ждет.
Вот твой собственный код, не ищи его в ASCII,
Будь как руткит в мозгах – это полный улет!
Ты же сам создавал магнитары отличий,
Невиновных здесь нет, все клеймят доброту.
Трансфинитность души пишет новые притчи,
Перекроив себя, повзрослев на лету.
13:24, 29.09.2019 год.
Изображение: https://manoiloksana.ru/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007105
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.02.2024
Коли ти в обіймах моїх – ясний розум втрачаю,
Я чітко вбачаю навіщо пройшов через пал.
Тяжіння Земне розміняв на жагу величаву,
Розмитнене серце отримав, в тобі потопав.
Легенько торкаюсь душею до звабних рельєфів,
Вона, мов шаманить, кортить підкоряти світи.
Два дихання, наче оракули з древності Дельфів,
Пророчили в такт лиш дорогу, щоб разом іти.
Я струмом керую довкола, та він життєдайний,
Не сплю, вочевидь, обіймаю космічний твій стан.
Дивлюся в лазурність очей і згораю негайно,
Крилатим себе відчуваю, мов янголом став.
20:51, 09.09.2019 рік.
Зображення: https://rus.delfi.ee
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024
Зачем во мне рожден квазар бездонный?
И в каждой клетке бесконечный шторм?
Так ноет космос в диффузор огромный,
Тускнеют краски и фракталов хор.
В 3D-формате сердцу нет покоя,
Бензин надежды испарился весь.
Туманность вечера угрюмо скроет
Волшебный миг, который в мыслях есть.
Любить так больно, не любить больнее,
Менять цвета вокруг – удел светил.
Поход по вектору вредит затее…
Осудит кто? Хватило б только сил.
И непременно будоражит время,
На таймере земном полжизни нет.
Но я вернусь, пускай, потерян всеми,
В 3D-формат вольюсь, как свет, извне.
19:35, 14.09.2019 год.
Изображение: https://www.allstick.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007029
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.02.2024
Він давав огненний жар усім хто мерз,
Із душі виймав останню світлу іскру.
Грілись жадібно, а дехто спритно жер
Серця шмат, лікуючи свою зневіру.
Забирали зорі назавжди з небес,
Мов голодні до чужого чорні діри.
– Нащо тобі сяйво? Ти ж іще не змерз, –
Хтось казав на вухо, устромивши стріли
Крижані у серце… Ось і все добро,
Загасили полум’я, що билось щиро.
Замість Всесвіту його – застигла кров,
Ні війни навколо, ні відлуння миру.
І ніхто не прийде й не торкнеться вуст,
Не обійме ніжно, сяйвом не розрадить.
Він блукав самотньо снами й наяву,
Вже нема вогню, ніхто його не вкраде.
17:32, 07.09.2019 рік.
Зображення: http://kineziolog.su
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024
Не моя ти, на жаль, а можливо, на щастя,
Десь згубився Грааль, розчинився у рясті.
Скабку вирву живцем із сердечного світу,
Хай розвіється щем, нелюбов твою витру.
Не шукай ти зізнань і служіння до скону,
Вже помер світлий знак на колишній іконі.
Не моя ти, на жаль, не моя, що поробиш.
Нас розділить межа, всі закінчились спроби.
Скабка днів самоти розпинає нещадно
Мій порив до мети, устромившись безладно.
Десь у сні, вочевидь, проспіває востаннє,
Взявши ноти живі, моє щире кохання.
20:55, 16.06.2019 рік.
Зображення: ukrhealth.net
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024
Під напругою тримаєш мій неспокій,
Розперезаний вогонь кладеш до рук.
Хто я є без тебе в хаосі жорстокім?
Що за сила тягне в непідвласну гру?
Обпікаєш серце безпорадне сяйвом,
Без зусиль читаєш надскладний сувій,
Закодований думками десь в уяві,
Десь на дні безодні, між моїх завій.
Громовиці твориш у душі завзято,
Божевілля грізне увіб’єш, мов цвях.
Вже не я аматор в боротьбі затятій,
Маю намір впертий, встою до кінця.
А твоя напруга – вихор різнобарвний,
Еліксир наснаги, сильний оберіг.
Хтось чекає дива, може й дуже вправно,
Я ж твою напругу полюбити зміг.
16:46, 25.08.2019 рік.
Зображення: http://www.galaxysss.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024
Не дивися у душу…
Вона наче в пеклі,
Згорає,
Метеором крізь небо
Спадає на змучені
Сни.
Битим склом ошаліло
Моє задзеркалля
Карає,
Розгубивши останній
Промінчик любові, що
Зник.
Не дивися у душу…
Навіщо у серці
Блукати?
Все одно в’януть квіти,
Втрачаючи барви і
Цвіт…
Проросло божевілля,
Ще й важко з тобою
Ладнати,
А без тебе ще важче,
Так складно поринути в
Зліт.
22:38, 23.05.2019 рік.
Зображення: http://merezha.co
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
Розійдуться хмари та сильні тумани,
Розбуджене Сонце торкнеться вершин.
Відійдуть в минуле нічні істукани,
Що десь у душі я безглуздо вершив.
Потріскана доля відродиться вперто,
Рясним водограєм любов задзвенить.
І все буде добре в житті круговерті,
Давно я вдивлявся у нурт новизни.
Нарешті чекання дадуть результати,
В бузковому сяйві відвертих бажань.
Ми будемо разом і це того варте,
А все другорядне – вчорашня іржа.
Вчорашні крапки поміж слів нісенітниць,
Дошкульна вистава, що втратила сенс.
Розпечене Сонце шаманить в зеніті,
Засмагу кохання вкладає в лице.
14:25, 18.06.2019 рік.
Зображення: http://uznai-sudibu.online
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
Розбився «Титанік» надії об айсберг мовчання,
Вода прибирає у шлюзах відкрите життя голограм.
Хтось має почути морзянки чаклунство востаннє,
Знервовану гру на контакті, крапок і тире тарарам.
Ніхто не побачить приховані в розпачі сльози…
Навіщо комусь говорити, що в тебе у серці війна?
А ще невгамовні й безмірно колючі морози,
І карма самотня, як завжди, могила душі крижана.
Не треба жаліти… Живіть й сподіванки космічні,
Плекайте у мріях своїх, як колись я звитяжно плекав.
Розбився «Титанік» надії об глетчери вічні,
Німих почуттів-імплікацій від тебе, я марно чекав.
20:51, 28.04.2019 рік.
Зображення: http://www.kartinkijane.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024
Для тебе – розкішні червоні троянди,
Рубінів шаленство у чистому золоті,
Для тебе всміхнулись далекі Плеяди,
Що сили небесні створили у холоді.
Для тебе – секрети та дзвін гравітацій,
А ще в апогеї приємних миттєвостей,
Смарагдові ночі, заплетені в танці,
Для тебе – ключі від шухляди чуттєвості.
Для тебе – вогонь перетік сингулярний
В народжений Всесвіт, засіяний спінами.
Для тебе одної під снігом полярним,
Арктида розквітла, окрилена змінами.
12:23, 14.04.2019 рік.
Зображення: http://www.i-v.tv
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024
Перетлумачене разів зі сто повчання
Про те як треба, чи не треба йти вперед,
Давно пробралось у стороннє споглядання,
Душа хворіє, в ній – суцільний лазарет.
Навколо струм, законсервований у вольтах,
Поставить гриф на передбачені смаки.
Ожив будильник, наче пострілом із кольта,
Мій сон забрав, усі позносивши дахи.
Кудись по світу йду, немов останній єті,
За мною слід у слід прямує самота.
Що не роби – стрічають погляди інертні,
Або повчання, де завищено вольтаж.
21:34, 14.01.2019 рік.
Зображення: https://www.ebay.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Вони заходили по черзі на Фейсбук…
По черзі один одного завжди шукали.
Страждали безкінечно від сердечних мук,
Та що тут вдієш… Прикро, мали те, що мали.
Самотньо все вдивлялися у свій екран,
Мовчали гордовито, а душа ридала…
Безглузда втіха – смайлик, мов дитяча гра,
Наклейка із троянд в обіймах ритуалу.
І в кожній квітці шепіт: «Я тебе люблю»,
Який щоразу розлітався дуже лунко,
Все грав на струнах серця ледь вловимий блюз,
Торкався фото ніжно щирим поцілунком.
Вони заходили по черзі на Фейсбук…
Зв’язок тримали мовчки, не заговоривши.
Лиш кров по венах розганяла перестук,
З’єднавши душі десь у павутинках тиші..
19:10, 17.03.2019 рік.
Зображення: https://www.ampravda.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Не время зализывать раны, пускай и кровавые,
Ещё не поддался последний и трудный рубеж.
Не время в себе хоронить мысли самые главные,
Знакомое звездное небо, созвездий кортеж.
Тугой тетивой нервы снов разлеглись напряженные,
Стрела обоюдных мечтаний летит наугад.
Дано мне усвоить поступки рассудка лишенные,
Иголки сомнений, доселе привычный уклад.
Не то и не так, вновь постылость камнями бросается,
Но я не даю провиденью сорваться в кювет.
Со мной, как с огнем, жизнь порою ретиво играется,
Пожар многоликий меняя на призрачный свет.
22:50, 05.08.2019 год.
Изображение: https://wallpapers.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006524
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.02.2024
Ти – істота найбільш трансцендентна
Із усіх трансцендентних істот.
Ти буваєш така неконкретна,
Що втрачаю себе на всі сто.
Ти пройшла геть усі фаєрволи,
Звабний руткіт повсюди проник.
Ніч про сни опромінені молить,
Безкінечно говорить про них.
Ти ладнаєш знервовану пристрасть,
Мов рятуєш від болю мене.
Та насправді – це вигадка хитра,
Дика пастка, яку не минеш.
Ти – істота світів паралельних,
Трансцендентна, звикаєш мерщій.
Таємничим малюнком наскельним
Губиш дійсність, та все ж до душі.
20:13, 16.03.2019 рік.
Зображення: http://xrest.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2024
Сначала астральная связь –
Инкарнация в звездных системах.
Нас долго ведущая вязь
Мимикрий разбросала устало.
Мы ищем повсюду огни,
Наших дней берега, наше время,
Нам виден сияющий нимб,
Повсеместных творений начало.
А дальше – ментальная связь,
Путешествия в мир сновидений.
Там можно стереть все «нельзя»,
Резонируя с небом привольно.
Верните в сердца доброту,
Летописцы желаний, из тени,
Пока жжет неистово ртуть,
Пробегающих импульсов молний.
Развязка – реальная связь,
Единение душ повзрослевших.
Отбрось свое «я» торопясь,
Подытожив сомнений причины.
Давно сделан правильный шаг,
В направлении горных наверший,
И вновь, свежим ветром дыша,
Небосвод мы порадуем чинно.
21:48, 01.05.2019 год.
Изображение: http://mostiks.ru/parallelnyie-miryi-sushhestvuyut-li-oni/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006443
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.02.2024
Коли в двох атомів споріднені орбіти,
На зміну снам приходить яви звичний хід.
Крізь небо Місяць особливо ясно світить,
Ще й хижо в серці завиває вовком хіть.
Розхрестя днів забрало спокій і терпіння,
Коли несила стерпіти хоча б ще мить,
Здається вічний пошук вже тобі нерівня,
Ти маєш все в руках, пройшов усі шторми.
І навіть щиро зазіхнув на власний Всесвіт,
А чом би й ні – він вкотре зазіхнув на нас.
Коли в двох атомів орбіт штрихи воскреслі,
Тримайся шансу не проґавити Парнас.
20:41, 25.01.2019 рік.
Зображення: http://www.tv-orbita.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
Мне достаточно всего одной молекулы,
Исходящей из глубин твоей Антарктики,
Чтобы свет впитать невидимой галактики,
Отмывая сажу прошлого от дней хулы.
Одичало сердце в дебрях одиночества
И боится нежных глаз, как нечисть ладана.
На душе распутье, счастье не разгадано,
От того вся жизнь немного пресна и черства.
Сквозь запреты, вовлекая мысли в крайности,
Синтезирую любовь – свою абстракцию,
Штрих сегодня четкий, вызовет реакцию,
Красочность во всем, причуды гениальности.
Поцелуй частиц на сумасшедшей скорости,
Мне близка по духу радужность горящая,
Ты родная мыслям, хоть не настоящая,
Но имеешь власть над холодом покорности.
20:48, 23.02.2019 год.
Изображение: http://xrest.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006345
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.02.2024
Кожна секунда з тобою віч-на-віч
Легко знаходить портал у життя.
Варта того, щоб здійнятись в уяві,
Стати борцем за реальність звитяг.
І полетіти крізь простір шалений,
Наче сапсан, розрізаючи вись.
Сонце моє, ти не бійся за мене,
Я розкодую мрійливий каприз.
Навіть, якщо стратосфера обійме,
Повністю кригу в мені воскресить,
Буду кометою в русі постійнім,
Небо прикрашу вогнем Немезид.
Хай розпадуся на сяючі йони,
Північ твою розплавляючи вщент,
Зміни на краще зітруть перепони
В кожній секунді між нас тет-а-тет.
13:56, 19.01.2019 рік.
Зображення: http://flowercenter.spb.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
Снимаю кожу с наболевшими рубцами,
Сорву небрежно, из неё я, в общем, вырос.
Пусть кожа новая твердеет, словно камень,
Мне очень тесно в сердце, остываю быстро.
Достался жребий – исключение из правил,
Кармическим судьей мне приговор зачитан.
Возможно, многое я в жизни не исправил,
Но все же, что-то переделал нарочито.
Искусно слажен мир, ведь он у нас пригожий!
Во всем симфония по числам Фибоначчи.
Устав от дел, вложу я меч щербатый в ножны,
Взгляну на вещи под иным углом, иначе.
Срываю кожу, оголенный, словно провод,
Апгрейд заточен под грядущие моменты:
Легко внедряться мыслями в жару и в холод,
Ведь кожа новая, люблю эксперименты!
21:27, 23.01.2019 год.
Изображение: http://etozhizn.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006234
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.02.2024
Я роздмухав багаття, підкинувши хмиз,
Пал не згубить тебе, лиш обійме ласкаво.
Ти не бійся обіймів – це лагідний тиск,
Дуже ніжно голубить у дійстві яскравім.
З кожним дотиком щедрим стає зорепад,
Щоб світи паралельні з’єднались докупи.
Павутинки бажання – прибульців юрба,
У мурахах на шкірі, мов щит від розпуки.
Ти і безлад в душі, ти й порядок святий,
Обійму я тебе, розчинюся в блаженстві.
Вкрай роздмухав багаття, палаєш вся ти…
І кохання величне радіє в шаленстві.
20:54, 09.01.2019 рік.
Зображення: https://photo.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024
Стряхните небесную пыль, херувимы иллюзий,
Подобно тому, как светила снесут антураж.
Заложники вы небывалых душевных инклюзий,
Без крыльев куда тяжелей, не преступен вираж.
Легко ли ступать по камням, остротой их калечась?
В невинность играя, а впрочем, такой уж контекст.
Навек выпадая с обоймы пернатых далече,
Клеймо навсегда получив из приставкою «экс».
Гнетет притяженье планеты, пришпилив к утесам,
За добрый порыв возвращается издревле зло.
Людские проклятья изжалят, как злобные осы,
Сумели подняться? Считайте, что вам повезло.
10:58, 20.01.2019 год.
Изображение: https://jayaessen.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006123
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.02.2024
Кращої за тебе не знайти,
Кращої за тебе не буває.
Образ твій яскраво золотий
У душі мандрує виднокраєм.
Ніби Сонце зігріває день,
Наче Місяць прикрашає ночі.
До галактик зоряних веде,
В’яже долі відчуттям пророчим.
Що не мить – злітаю в небеса,
Бачу світ несамовито гарний.
Це лиш фон, найбільша є краса
У тобі одній, магічні чари.
Ти у думці маришся весь час,
І радіє, мов дитина, думка.
Серце б’ється, входить у екстаз,
Біля тебе воскресає лунко.
15:28, 08.01.2019 рік.
Зображення: https://молитва-и-вера.рф
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
Кто придумал любовь – абсолютный венец мирозданья?
Что за сила внутри заставляет сгорать без огня?
Небо мысли прожгло, собирая несметные дани
И толкает вперёд на вершину заветного дня.
Говорят, что мы сами ещё на Земле не родившись,
Обозначили встречу, которая впишет в судьбу
Только тайные символы, смысл приоткроет царивший,
Невзирая на холод взъерошенных хаосом бурь.
Но астральная нить, что идёт от мизинца к мизинцу,
Бережет душ тепло и ничто не порвет эту связь.
Не ищи журавля в поднебесье, коль видишь синицу,
А держи очень крепко в руках, бесконечно любя.
16:25, 15.06.2017 год.
Изображение: http://grimuar.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005976
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.02.2024
Люблю тебе, та це лишень верхів’я айсберга,
Мільярдна доля сфантазованих часів.
Титанікам думок вже не дістатись берега,
Давно цілують дно, а з ними й поготів
І я тону так безпорадно й дуже впевнено,
В очах твоїх незвіданих, забувши все.
Спинились миті у передчуття навернені,
Ось постріл блискавки, дописане есе…
Ти йдеш крізь мене, наче прояв аномалії,
Згортаєш у сувій примружений ноктюрн.
Ти в сни приходиш й дикий шлейф конвалії
Вплетеш розкішно в неприкриту юнь.
Торкнешся знову тіла стрічною розрадою,
Майстерно зміниш мінус холодів на плюс.
На ранок обізвешся фразою крилатою…
Лишень верхів’я айсберга - тебе люблю.
22:36, 08.12.2018 рік.
Зображення: http://edinstvennaya.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
Тобі пасує синій колір
І я про це не раз казав.
Радіє серце наче волі,
Душа підтримує азарт.
І очі – море безбережне,
Теж сині, розганяють кров.
Дає мотив до нових звершень
Цілюще й сяюче добро.
Що йде флюїдами до мене,
Ти опромінюєш мій стан.
У світ чудес весну повернеш,
І я у нім, немов султан!
Тобі пасує синій колір,
Ти наче небо без границь.
Така принадна як ніколи,
Розкішна до усіх дрібниць!
21:25, 18.11.2018 рік.
Зображення: https://ru.fotolia.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
Не ховай під снігом проліски чудес,
Хай вони до Сонця тягнуть пелюсточки.
Щоб любов збулася без тривоги, мовчки,
Поєднавши душі на планеті десь.
Не тримайся осторонь акордів мрій,
Бачиш, небо склало нашу партитуру.
Час прийшов позбутись крижаного муру,
Не губись так прикро в сніжній мішурі.
Обізвись навзаєм, щоб вогонь воскрес,
Жвавим відгуком дорогоцінних звершень.
Слухай серце, особливо те найперше:
Не ховай під снігом проліски чудес!
20:00, 11.12.2018 рік.
Зображення: https://weddywood.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
Коли відпущена душа
Цілує найріднішу душу.
Коли зростає вкотре шанс
Стіну високу з місця зрушить.
Коли наперекір всьому
Тебе так хочу обійняти.
Коли не цілячись Амур
Стрілою пригоща завзято.
Тоді живу, творю й лечу
До піднебесного багаття.
Тоді в роззуту маячню
Повірю, наче у розп’яття.
Тоді, ледь видимим ростком
Армовані розверзну плити.
Тоді з повітряним ковтком,
Жаданим щастям оповитий,
Складу модель свого життя,
Усі частинки віднайшовши.
Без зайвих звернень і питань,
До струн дістануся найтонших.
Тоді відвертість вируша
В твою туманність небайдужу.
Коли відпущена душа
Цілує найріднішу душу.
21:38, 03.11.2018 рік.
Зображення: https://www.sunhome.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Я без тебе божеволію,
Упадаю в меланхолію,
Це мені не до лиця.
Ріжусь тернями густющими,
Спичаками невмирущими,
Раню крила без кінця.
Все життя не по сценарію,
Крок за межі серпентарію,
Сильний той, хто йде вперед.
Щем ковтаю зосереджено,
Карму лаю упереджено,
Знаю, що життя не мед.
Знову йду крізь власні повені,
Крізь кордони переповнені,
Не спиняй запал сердець.
Засіяй навкруг Стожарами,
Розбуди любов фанфарами,
Шалом сходжу нанівець.
22:07, 14.12.2018 рік.
Зображення: https://artfile.me
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Через світ заборон переповнений,
Між туманів густих невзаємності,
Пробіжу, перейду, проповзу навмання.
Хай у серці розплакались повені,
Ще й змарніла душа в неприємностях,
Карма творить своє: гостро ранить стерня.
Через точки усі неповернення,
Намагаючись бути розсудливим,
Йду вперед, піднімаюсь на гору круту.
Сірий світ все тримає за марення,
Комаром як завжди надокучливим,
Хоче нишком забрати ледь тліючий трут.
Зустрічайте багаття покинуте,
Непотрібне нікому й змарноване,
Величаві сузір’я, пожертва для вас…
Скільки ще від самотності гинути,
Вириваючи чуйність зруйновану,
Живосилом із серця, прирікши дива?
21:57, 29.10.2018 рік.
Зображення: https://www.colors.life
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024
Підселилася в серце самотнє, прибульцем невидимим,
Неймовірна присутність твоя, розійшлась не на жарт.
Ох, йому непереливки, шириться пристрасно жар,
Вщент згорати, натомість мандрує вогнями відкритими.
І виходить із коми, зі сну летаргічного, пломенем,
Набуває природжених рис, відкриває свій шарм.
Мов на крилах прозорих у світ гомінкий вируша,
Відшукавши кохання взаємне, між зорями зронене.
21:03, 03.12.2018 рік.
Зображення: https://pixabay.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024
Недосяжна і цим надзвичайно зваблива,
Ти, неначе перлина бездонних глибин.
Упірнути так легко, піднятись несила,
У очах твоїх згуба, що кличе «Люби!»
Ти і кисень даєш, щоб палало багаття,
Мовби все як і треба, та це лиш міраж.
Ти його забираєш, я знову в проклятті,
Задихаюсь від болю, вмираю щораз.
Отруїла мене ти, вселила зневіру,
Розітнула безжально в безодні сумній.
Ти мене воскрешаєш, мов лютого звіра,
Щоб я квітку беріг десь покірно на дні.
Ти – проблема чимала на ґрунті шаленства,
Хаотичне нашестя стихійних видінь.
Мантра снів, неабиякий витвір мистецтва,
Ти – моя благодать неземна в суєті.
21:20, 20.10.2018 рік.
Зображення: https://m.aliexpress.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
Зчитай QR-код на сердечній стезі неодмінно,
Весну в голограмах душі відшукай, не барись!
Скарби незліченні, їх сяйво донині нетлінне,
Тобі залюбки покажу, прикрашаючи вись.
Скануй їх чуттями, у жмені збирай, якщо хочеш,
А краще – волосся вквітчай діадемою зорь.
Ми десь між світами зустрілись, поглянувши в очі,
Немов крізь портали пройшли, розгадали пароль.
Навзаєм впустили заграву пожеж здичавілих
У знаки долонь, поселивши нас двох між богів.
Мовчить навіть час, наче песик у будці, несмілий,
Реальність зникає кудись, доля мчить навздогін.
20:15, 17.12.2018 рік.
Зображення: https://avatarko.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
Він чекав від неї найтепліших слів,
Крихту щирості крізь божевілля.
Мимолітний погляд, іскорки малі,
Шал вогню, щоб ворожив привільно.
Та вона мовчала, наче світ мовчав,
Цілий світ немов відрікся й згинув.
Вже й не радий він її ясним очам,
Мов би доля впнула ніж у спину.
Він чекав на неї майже все життя,
Скільки можна ще отак чекати?
Навіть серце б дике він собі відтяв,
Та не міг забути німб строкатий…
Аури тепло, ласкаве й чепурне,
Що так душу кликало в безмежжя.
Де співав магічно їх обох кларнет
У прекраснім розширі пожежі.
22:26, 16.10.2018 рік.
Зображення: https://wallpapers.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
Мовчання вбиває… Чи крик, чи байдужість?
Немов гільйотина, розтрощить любов,
Красу неймовірну між проявів стужі…
Даремне чекання, все гине, агов!
Мовчання вбиває… Насуплена гордість
Щоразу диктує як жити тобі…
А хочеться просто знайти при нагоді
Твій погляд, нехай і приносить він біль.
Мовчання вбиває… Десь загнана мужність
Усілася в кут, ледь жива, гомонить.
А серце все просить слова невмирущі,
Лишень відгукнись, полони мої сни.
Мовчання вбиває… Нахабно і зверхньо,
Пророчить постійно згорання пусте.
І смерчем змітає з душевних поверхонь
Осяйні дарунки, що Бог нам простер.
17:37, 01.12.2018 рік.
Зображення: http://www.logosaum.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024