| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Війна...холодний, липкий подих у потилицю.
Війна...зробила враз із тебе вільної - невільницю.
Війна...і смерть, як дві сестри, танцюють парою.
Війна...вже тисячі ангеликів за хмарою.
Війна...за хліб чи за майбутнє? Вибір зроблено.
Війна...руснявими катами люд пригноблено.
Війна...та скільки нас не гни - ми не зламаємось!
Війна...країною своєю й мовою пишаємось!
Війна...ти об'єднала і зміцнила нас!
Війна...між українцями не буде більш образ!
Війна...ми "Джавеліни" й "Байрактари" маємо!
Війна...тебе назад у Мордор заштовхаємо!
Війна...тебе ми проженемо безсумнівно!
Війна...і сонце Україну осяє неодмінно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2022
Осінь жбурляла пожовкле листя в перехожих,
Сповнене фарбами, різних відтінків, не схожих.
Стрімко пливла течією річок повноводних,
Хвилями сильними горнучись до каменів холодних.
Плакала краплями, тихо стікаючи з вікон,
Густо встеляючи стежку жоржин оксамитом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2016
У світі неспокійних сірих буднів,
Серед туманів й буревіїв днів.
Стиснувши серце каменем у грудях,
Ти існував, бо жити вже не вмів.
Боліло дуже палке, полум'яне
Твоє серденько - дивний механізм,
Чекало доки сонечко яскраве
Його з невільних визволить снігів.
Людина наче течія мінлива,
Але серед планет, галактик і морів,
Шукає часточку свою - шматочок дива,
Ту, без якої жити б не зумів.
Я вірю в те, що там за небокраєм
Є незбагненна сила - вищий світ,
Яка керує долями роками,
Слідкує, щоб не збились ми з орбіт.
Зіткнулись наші долі випадково
Та не даремно, вірю щиро в це.
Я дам тобі турботу і увагу,
Опершись на твоє міцне плече.
Без тебе - день триває цілу вічність,
З тобою - ніч стрімка неначе мить,
З тобою - на душі спокійно й тихо,
Без тебе - серце рветься і болить.
Коханий, милий, мій безмежний Всесвіт,
З тобою хочу бути я завжди!
Ти будь моїм безкраїм синім небом,
Для тебе стану я ковтком цілющої води!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2016
Цей дощ - мої солоні сльози,
Цей грім - удар гірких образ,
Ці хмари, то минулого є спомин,
Що знов тривожить душу раз у раз.
Та дощ мине, і грім затихне швидко,
І сонечко осяє небокрай,
Півонії заквітнуть білим цвітом,
Я в чашці заварю зелений чай.
Вдихну цей аромат на повні груди,
Зроблю ковток і ляжу на диван.
Життя мінливе: злети, перешкоди,
То тихий штиль, то злісний ураган.
Та я не здамся, вперто і сміливо
Піду вперед, назустріч майбуттю.
Хай буде щастя здобуте кропітливо!
Хай буде так - не бути вороттю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2016
М'які пухнасті лапки і шубка вогняна
І антидепресанти замінює сповна.
Замружившись від сонця він цілий день проспить,
А потім рвучко стрибне та утече умить.
Одразу здогадатись звичайно кожен зміг
Що це за чудасія: не бик, не козоріг,
А просто милий КОТИК - улюбленець дітей,
В якого для розваги є тисячі ідей!
Він може блискавично піднятись догори
По дереву, що має хоч трішечки кори.
Або ж у позі "Сфінкса" проводити сеанс,
А навесні закохано виводити романс!
Та цей клубочок шерсті є справжній егоїст
І дуже любить їсти вночі і вдень, і в піст.
Він думає про себе, гуля сам по собі,
Для нього не проблема заснути на тобі!
Коти - це справжнє диво, майстерні лікарі,
Полюють сірих мишок, які живуть в норі.
Коти - це батарейки, муркотуни пісень
Зарядять позитивом тебе на цілий день!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2016
З дня у день, і в дощ і в сніг,
Ми чекаєм Новий рік!
Тож давайте в мить святкову
Ми складемо підсумкову,
В кого що за рік вже сталось,
Що б хотілось чи бажалось.
Символ - мавпа вогняна
Виконає все сповна!
Змін багато і турбот,
Й хвилювань щодо робот.
Сумніви теж крок на кроці
Були в п'ятнадцятому році.
Але не будем про сумне,
Цей рік вівці ось-ось мине.
Давайте краще разом з В́ами
Усе хороше і ласкаве
Згадаємо і збережемо
В майбутній рік перенесемо!
Дякую Вам за всі усмішки щирі,
За те, що живемо у злагоді й мирі!
Бажаю усім нам у Новому році
Щастя й удачі на кожному кроці!
Щоб все зберегли, що вдалося надбати,
Щоб завжди вертались додому до хати.
Здоров'я міцного, завзяття й сумління
І щоб панувало взаєморозуміння!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664274
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 06.05.2016
Под покровом прозрачной вуали пролетала над городом ночь,
Все влюблённые в тот час мечтали о своем, мысли грустные – прочь…
Была ночь так легка и невинна… Просто Дева в воздушных шелках,
Её поступь опасна, игрива, её взгляд словно дым в облаках
Нежным взмахом двух дуг чёрных крыльев, ночь порхала в пространстве небес,
Пролетала над парком пустынным, заглянула в овраги и в лес
Осмотрев все владенья, устала и легла подремать на часок
Колыбель птицы ей застилали, лепестки возложив на песок.
Гаснет быстро последняя звёздочка, утро входит законно во власть,
В чистом небе плывёт тихо облачко, солнца лучиков видно лишь часть.
Все цветы умывались бриллиантами, зашуршала ветвями сосна,
Ночь ушла с часовыми курантами, вся земля просыпалась от сна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456255
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2013
Пламя. Свеча. Он и она.
А между ними глухая стена.
Не суждено быть им вместе навек.
В чувствах и в душах вновь падает снег.
Нежно мерцает чистое Пламя,
Крепкие руки к Свечи наклоняя,
Хочет сорвать с тонких губ любви знамя,
Так непреклонно её убивая.
Пылал огонь, свеча горела, вокруг все пусто - ни души.
Она все плакала и пела, что ей осталось малость жить.
Как странно все же: двое любят и убивают заодно,
Свеча сгорела, воск растаял, огонь погас, ушел на дно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415082
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.04.2013
Я буду тобі весною! П'янкою, живою, новою.
Вишневим незайманим цвітом, блакитних небес оксамитом.
Глибоким бурхливим морем, безкраїм замріяним полем.
Дитинства малого казками, схвильованим голосом мами...
Я стану для тебе лебідкою, тендітною ніжною квіткою,
Свічею добра, пізнання, шаленим вогнем кохання,
Ранковою зіркою ясною, росою нічною прекрасною,
Здійсню всі твої бажання - для тебе моє кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2013
Боюсь сделать вдох и тем более выдох,
Ты будто бы нож мне оставил в спине,
Хочу снова ночь, наши тени на шторах,
Хочу чтобы явь, не хочу чтоб во сне...
Не делай мне больно, прошу я - не надо!
Я сильная, но и сломаться могу.
Не рви душу в клочья, не бей мое сердце,
Осколки потом склеить я не смогу.
Отдай мои крылья, верни мне свободу!
Найдется учитель - научит летать...
Оставь свое место, уйди с пьедестала,
Дай силы опять глубоко подышать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414460
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.03.2013
А может мне стоит беречь себе нервы?
А может не стоит не спать по ночам?
А может не нужно звонить тебе первой?
И хватит опять предаваться слезам...
Ты мне не понятен, ты будто бы айсберг,
Но я все пытаюсь, стараюсь принять.
И где тебя носит, и с кем ты там бродишь,
И где в этот вечер тебя мне искать?
Вот так все безмолвно и разве так можно?
Ведь я беспокоюсь! Так трудно понять?
И будут опять разговоры в пустую -
Ведь я же должна это все понимать...
Устала, мне плохо, а ты стал холодным..
Возможно, есть в этом моя лишь вина.
Люблю тебя, слышишь? Слова полны смысла
И хочется знать что тебе я нужна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394908
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.01.2013
Чорна кава, ніжний дотик, поцілунок на вустах,
Смак кориці, влучний погляд й невідомий досі страх.
Він, вона - сидять навпроти, знічені, мов діти...
Та не знають лиш обоє де себе подіти!
Оченята, мов жаринки, проникають в душу.
В тих очах найбільша сила вам сказати мушу.
Тиша хмарою нависла - не зіпсуй, не треба...
Лиш вони напевне знають, що там - вище неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2013
Куда ты затерялся и где тебя искать,
Хочу тебя увидеть и вновь тебя обнять.
Тебя хочу лишь слышать, тебя Боготворить,
Мое упало сердце, порвалась снова нить.
Упало…да, упало…Но я еще жива!
И тихо закричала те главные слова:
«Ведь я любила, слышишь, ведь я любила – знай,
А ты лишь поигрался, убил свою печаль.»
Упали тихо слезы на белый-белый снег,
Задергались ресницы и ускорялся бег.
Как только добежала, упала на кровать,
Никто не должен видеть, никто не должен знать,
Что с девочкой случилось и что ей подсказать,
А девочка держалась, держала все внутри,
Но сильным лишь осталось ее желанье жить…
…Ее держал как птицу он в клетке золотой,
Не знал, что лишь свобода спасет её любовь…
Она порхала, пела насколько было сил,
А вот когда устала, его стала просить:
«Ты солнце, лучезарный, мой повелитель, Бог!
Я не могу в неволе дарить свою любовь.
Пусти туда где солнце, где яркие цветы,
Туда где днем и ночью цветут всегда сады,
Где море изумрудно играет на волнах,
Там где никто не знает про боль, боязнь и страх.
Домой пусти, любимый, и я вернусь - ты знай!
Дай лишь на пол минуты, увидеть милый край!»
«Туда тебе дороги нет больше, извини…» -
Сказал и будто горы обрушились внутри.
«Ты лишь моя навеки, на вечность – поняла?
Со мной должна быть рядом, вести свои дела.
Но если ты так хочешь, то убирайся прочь,
Тебя держать не стану, могу ещё помочь…»
«Ах, милый, слышишь, милый, зачем эти слова?
Зачем меня убил ты и крылья отобрал?
Ведь сам не понимаешь, что сделал в этот час,
Зачем убил любовь мою и уничтожил нас?
Я ухожу, но помни, запомни навсегда,
Что не вернусь к тебе я вновь, наверно, никогда!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394366
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.01.2013
Когда его ты любишь - не знаешь ты границ.
Когда его теряешь - то тянет сердце вниз.
О ком же ты страдаешь? Не знаешь до сих пор,
Но почему так грустно когда проходит он?
"Не знаю..." - скажешь мило и спрячешь вновь глаза,
Но только ты забыла ему одно сказать:
Что он не тот, не милый которого ждала,
И что совсем фальшивой любовь его была!
Ну что, теперь уж легче, забилось сердце вновь,
А ведь совсем недавно застыла в жилах кровь...
Но душу не сломали твои поступки - нет!
За все мои печали получишь ты в ответ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394272
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.01.2013