KRISTA

Сторінки (1/14):  « 1»

Усе минає

Усе  минає,все  проходить,
летить  кудись  у  забуття.
То  тоне  в  спогадах  далеких,
то  виринає  у  буття.

А  хочеться  на  мить  спинити
швидкого  часу  тихий  плин.
Щоб  вічно  в  своїм  раю  жити,
незнаючи  життя  полин.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013


Буває

Буває  вранці  скроплять  роси
широке  поле  і  сади.
Буває  падають  покоси
уже  доспілої  трави.
Буває  в  чашу  увіллється
давно  настояне  вино.
Буває  світ  таким  здається
як  в  романтичному  кіно.
Буваєш  ти  такий  самотній,
буваю  я  така  сумна.
Буває  котяться  краплинки
на  тлі  замерзлого  вікна.
Буває  ти  мене  обнімеш,
а  потім  щникнеш  наче  сон.
Буває  я  тобі  всміхнуся
і  ти  всміхнешся  в  унісон.
Буває  квіти  розцвітають,
буває  листя  обпада.
Буває  я  тебе  кохаю,
а  ти  мене  ще  більш  коха.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013


Я більше болю не здаюся…

Я  більше  болю  не  здаюся,
в  душі  моїй  іде  війна.
Можливо  славою  я  вп'юся,
а  може  знищуся  до  тла.

І  мук  моїх  віднесе  вітер
в  тривожнім  шепоті  страждань.
Розбите  серце,  все  розбите,
немає  навіть  запитань.

Розвіє  попіл  в  чистім  полі,
і  так  далеко  від  журби.
Зігріється  в  обіймах  долі  
і  вже  не  вернеться  сюди.

Застигне  сонце  і  золою
стане  згорівши  у  очах.
Я  більше  страху  не  здаюся,
я  вже  забула  що  є  страх.  2.12.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2013


Страж

Його  напевне  створено  богами,  
що  п'ють  нектар  із  мармурових  чаш.
Тверда  земля  у  нього  під  ногами,  
він  наче  правди  нездоланний  страж.
І  може  гір  не  зверне  він  руками,
але  й  не  схилиться  як  хитрий  паж.
Він  їх  здолає  сильними  думками.
Він  мого  серця  незрушимий  страж.  28.02.2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405297
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2013


Не так…

Не  так  цей  вечір  посміхався  -
із  сумом  в  лагідних  очах.
Десь  сонний  місяць  заховався  -
у  неба  на  міцних  плечах.

А  тіні  кидались  в  безодню
десь  розбивалися  в  імлі.
Чому  такий,  такий  холодний
ти  зараз  в  моєму  вікні.  15.11.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404653
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2013


Розкидані троянд шипи …

Розкидані  троянд  шипи
і  пелюстки  мов  кров  червоні.
Холодний  подих  самоти
і  сльози  капають  в  долоні.

Земля  давно  чекає  снігу,
холодні  ночі  стали  й  дні.
Уже  не  я,  вже  не  з  тобою,
скоріше  гаснуть  всі  вогні.

Під  шкребетом  пера  поета
тривожать  дух  важкі  слова.
Те  що  було  -  уже  не  треба,
а  може  треба  та  нема.

І  навіть  вітру  трішки  жаль
ті  пелюстки  мов  кров  червоні.
Яка  у  них  тепер  печаль,
а  скільки  було  в  них  любові.  22.10.08

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2013


Вечірня тиша

Сідає  сонце,
Вітер  шепче
Вечірню  пісеньку  свою.

Тьмяніє  небо,
Свіжі  трави
Вбирають  краплями  росу.

Рожеве  сито
Густо  вкрило
Захід,  палаючу  зорю.

Минає  день,
Вечірня  тиша
Танцює  тихо  у  гаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2013


) *) *) *

Ти  знов  негадано  вриваєшся  в  мій  сон,
одним  лиш  поглядом  пробуджуєш  уяву.
Твої  обійми  -  бажаний  полон,
тож  їм  пручатися  напевно  буду  мляво.

Хміліє  розум  навіть  без  вина,
я  в  насолоді  проживаю  кожен  дотик.
Украдеш  душу,  випалиш  до  дна.
Твої  обійми  -  ангельський  наркотик.

І  мимоволі  я  зловлю  твій  подих,
губами  губ  твоїх  ледь  доторкнусь.
Знов  вир  поривів  сильних,  ніжних,  гордиих..
Як  жаль,  що  скоро  я  проснусь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2013


--/--@

Казково  світяться  вогні
Чарівної,  живої  ночі.
Уста  замкнуті  і  німі,
За  них  говорять  їхні  очі.

Ніжним  окутані  теплом
У  мареві  хмільної  ночі.
І  байдуже  до  всіх  обом,
За  них  говорять  їхні  очі.

І  серце  б’ється  невгамовно,
Ще  трішки  –  вискочить  з  грудей.
За  них  говорять  їхні  очі,
Втиші,  далеко  від  людей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2013


Для нього

І  як  без  тебе  я  колись  жила,
неначе  марним  було  існування.
Ти  промінь  сонця  де  панує  тьмя,
як  благовійне  ти,  моє  кохання.

Немов  загубленій  в  безбарвних  днях
моїй  душі  даруєш  воскресіння.
Тепер  ти  всюди:  в  пахощах,  в  піснях.
І  кожен  подих  твій  -  моє  спасіння

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2013


^^) *

"Ти  знаєш,  я  тебе  кохаю"-
які  ж  банальні  ці  слова.
Усміхнусь,  очі  заховаю  -
"..ох  і  холодна  ж  ця  зима".
Ти  чув  усе,  я  точно  знаю
й  досі  здригається  душа.
Думкам,  страху  немає  краю  -
"...і  як  злетіли  ці  слова  ???"  13.12.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2013


) ***

Який  же  теплий  подих  ранньої  зорі
тут  для  життя  потрібне  світло  і  кохання.
І  сонце  тулиться  до  матінки  землі,
а  я  тебе  цілую  ніжно  ,  зрання.
Ударять  в  струни  роси-скрипалі
і  задзвенить  із  гомоном  світання.
А  я  тебе  обійму  лагідно  ввісні:
"поспи  ще  трішечки,  моє  кохання".  20,11,2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2013


*****

В  твоїх  руках  розтанули  б  всі  зими,
знайшли  би  спокій  сивії  вітри,
набрали  б  сили  паростки  озими,
черпали  б  музу  генії-майстри.

Твоїм  рукам  віддамся  без  остатку,
засну  тихенько  на  твоїм  плечі.
Мені  не  треба  злата  і  достатку
лише  від  серденька  твого  ключі.  9.01.2013р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2013


*****

Я  йду  по  крайчику  небес
І  під  ногами  в  мене  зорі.
Цей  світ  складається  з  чудес,
Цей  світ  складається  з  любові.

По  низу  стелиться  туман
І  розквітають  нічні  квіти.
А  десь  далеко  океан
Про  щось  шепочеться  із  вітром.

І  чари  тут  присутні  всюди:
В  коханні,  в  спокої  небес.
У  тому  як  існують  люди.
Життя  –  найбільше  із  чудес.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2013