Мірошник Володимир

Сторінки (5/404):  « 1 2 3 4 5 »

Зима війни

Сирість,  неспокій,  туман  і  війна,
Страчені  люди,  скалічений  час.
Йде  боротьба  проти  зла  і  вона,
Як  нескінченність  здається  для  нас.

Та  як  би  тяжко  нам  не  довелось,
Ми  не  вернемось  в  імперію  зла.
Дух  наш  міцний,  лиш  слабка  наша  плоть  –
Ми  повернемось  до  світла  й  тепла.

Майже  в  рік  бою  протягся  наш  шлях,
Спалено  тисячі  сіл  й  хуторів.
Мрії  ці  наші,  що  звуть  до  звитяг,
Так  ненависні  для  всіх  ворогів.

Ми  переможем  –  яку  ж  то  ціну
Треба  сплатить  нам  за  кляту  війну?
З  нами  весь  світ,  та  в  бою  ми  одні  –
Скільки  ж  точитися  клятій  війні?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023


Друзям

Як  нас  усіх  порозкидало
По  світу  білому  всьому.
Одні  лишилися  муралом  
На  стінах,  інші  у  пітьму.

Пішли  від  спогадів,  чи  рани,
Забуті  богом  і  дітьми.
Та  знов  іде  туманний  ранок
Вишкрябуючись  із  пітьми.

То,  що  було  –  ізнову  прийде,
Хоча  уже  і  не  при  нас.
Так  що  сиди  собі  на  призьбі
І  мрій  про  зоряний  Парнас.

Один  в  селі  десь  стелю  стелить,
Що  знов  снарядом  розіб’є.
А  в  інших  за  кордоном  стеля,  -  
Там  він  тепер  гніздечко  в’є.

А  дехто  ворогам  продався,
За  спокій,  чи  хлібця  шматок.
Таким  плювать,  що  буде  завтра,
Лиш  би  нора,  лиш  би  куток.

Уже  не  знаєш  –  хто  тут  рідний,
Не  знаєш  –  хто  насправді  друг?
То  ж  будь  перед  собою  гідний,
І  чесним  із  собою  будь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023


На старий, Новий рік

Все  змінюється  в  цьому  світі,
Нові  свята,  нові  міста,
Та  за  старе  ми  всі  в  отвіті,
Бо  правда  пращурів  свята.

Вертаєм  славу  запорізьку,
Тризуб  за  символ  наш  берем,
Куємо  волю  із  заліза,
Вино  добра  у  душу  ллєм.

Новий  народ  старого  роду
На  схилах  Києва  встає.
Нова  душа,  міцна  порода
На  полі  бою  постає.

Ми  міць  стальна  на  вістрі  списа,
Що  всю  Європу  прикрива.
І  даль  ясна  і  світлі  висі  –
Ця  істина  для  нас  жива!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2023


ДУМКИ

Я  вже  майже  дійшов
До  мети,  що  так  довго  шукав.
Там  вогню  не  знайшов,
Бо  мета  та  була  не  моя.
В  тих  місцях  я  не  спав
І  стоптав  сотні  пар  підошов,
Але  втратив  я  час,  в  тих  краях.

Поманив  мене  вир
Тої  казки  в  чарівне  буття.
Будував  монастир,
Але  в  ньому  пожить  не  зумів.
Промайнуло  життя
І  війною  сплюндровано  мир,
І  так  жалко  –  Його  не  зустрів.

Я,  як  той  серед  вод,
Звуть  на  пліт,  але  я  їх  жену,
Бо  чекою,  Господь
Має  певно  мене  зберегти.
Та  примірять  людську  
Я  на  себе  не  зможу  вину  -
На  Голгофу  мені  не  зійти.

1  06  20    Вища  Дубечня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2020


ЛЮТИЙ 18-ГО РОКУ

Вже  лютий,  але  він  не  лютий,
Бо  наче  в  березень  тепло.
Повільно  ми  здолаєм  скруту,
Що  в  зиму  з  снігом  намело.

Йдемо  ми  впевнено,  рішуче,
Не  розумієм  лиш,  куди.
Темнішають  дніпрові  кручі
В  чеканні  нової  біди.

Не  привикать  до  цього  стану:
Зарплата,  ціни  і  війна.
Вставай  бідак  до  праці  рано,
Бо  Україна  в  нас  одна.

І  нам  ніхто  не  допоможе,
Лише  ти  сам  і  тільки  ти.
Бери  до  рук  мітлу  небоже,
Щоб  весь  непотріб  підмести.

Хоч  вже  не  раз  ми  підіймались,
Почервонів  увесь  Майдан,
Та  влада  перемогу  крала,
Щоб  залишить  той  самий  стан.

Але  пробуджена  країна,
Міцніє  воля  на  крові,
Підніметься  з  колін  руїна
І  це  ми  зробимо  самі!
                   1.02.18.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2020


Проводи

Сьогодні  стає  тепліше,
Чи  може,  то  день  такий?
Не  пишуться  нові  вірші,
І  нових  нема  подій.

Конфетки  в  руках  і  пасха,
І  квіти,  -  що  треба  ще?
На  зустріч  до  рідних  наших  
Дорогою  нас  несе.

Із  мармуру  чорні  стели,
І  чорні  хрести  на  них,
Сьогодні  така  оселя
У  наших  батьків  старих.

Пробилися  вверх  тюльпани
Немов  із  вогню  серця,
На  серці  щось  трошки  п’яно,
Могила  ж  бо  це,  вітця.

А  поряд  лежить  матуся,
На  душу  пливе  печаль.
Я  наче  б  то  й  повернувся,
Та  знову  між  нами  даль.

Проходить  крізь  душу  вічність,
І  клаца  зубами  час,
На  цвинтарі    тиша  звична,
Охоплює  тихо  нас.

Та  раптом  вікно  відкрилось,
І  бачу  я  там  батьків:
Старий  вже  не  зовсім  білий,
Без  палиці  і  прудкий.

І  мама  така,  як  знаю,
Усміхнена  й  не  стара,
Руками  мені  махають,  -
Така  ось  небесна  гра.

Я  рідних  своїх  побачив,
Душею  відчув  їх  знов.
Хай  буде  їм  пам'ять  наша,
І  наших  сердець  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2017


Побажання

Ще  рік  один  прийшов  ясний,
                                             як  подарунок,
Шишок  букетик  лісових
                                               за  поцілунок,
Надій  на  щастя  я  тобі
                                                   даю  без  міри,
Вірші  яскраві  хай  звучать
                                                   немовби  з  ліри.
Що  заплануєш  в  рік  новий,
                                                     я  причарую,
Пряме  життя,  яскраві  сни
                                                       я  намалюю.
І  все  те  добре,  що  прийде,
                                             від  мене  звісно.
Любов,  здоров’я  і  добро,
                                             хай  будуть  вічно!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2017


Моління на осінь

Без  тебе  був  би  ніби  я,  не  я,
Ти  у  мені,  моя  маленька  сутність,
Бо  нас  лиш  двоє  –  ти  моя  сім’я,
А  діти  там  –  у  них  своє  майбутнє.

Іще  любов  десь  зрідка  визира,
Чомусь  ніяково  ховається  у  тишу,
Така  вже  давня  і  пісна  пора,
Яку  лиш  розумієш,  як  опишеш.

Клопоче  жовтень  листяним  дощем,
На  серці  спокій,  в  майбутті  надія.
Не  долюбив,  тому  лишився  щем,
Бо  не  зумів,  любив  лиш  як  умію.

Молитва  осені    пробуджує  мене,
Тремтливо  так  шукаєш  рідні  губи,
Нехай  ця  осінь  в  майбуття  й  жене,
Я  дожену,  бо  ти  мене  ще  любиш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2016


Крилата осінь

Вже  осінь  за  лопатками  як  крила
Крижаним  вітром  спину  холодить,
І  часу  супротивитись  не  сила,
Немов  би  вітер  він  вперед  летить.

За  ним  спішиш,  та  знову  не  встигаєш,
Він  ніби  поряд,  та  не  доженеш.
Стаєш  повільним,  серце  болем  крає,
Стаєш  безмовним  –  рими  не  знайдеш.

Так  як  без  вас,  рядки  мої  кохані,
Я  знов  пишу  недолі  супротив,
В  душі  живе  пробуджений  мотив,
І  на  папір  слова  лягають  звані.

Цей  дар  писати,  сонечком  встає,
Мені  у  часі  не  дає  спинитись.
Я  в  майбуття  ще  хочу  подивитись
Із  вірою,  що  там  надія  є.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2016


Время

Этот  день  проходит,
       Как  вода  сквозь  пальцы,
Время  хороводит,
       Пролетает  дальше,
Время  неустанно,
       Время,  словно  сталкер,
Что  прибудет  –  странно,
       Что  прошло  –  не  жалко.
Ковыряясь  в  прошлом  –
       Быть,  или  не  быти.
Тащит  время-лошадь
       Воз  новых  событий,
Жаль,  что  без  возврата,
       Жаль,  одной  дорогой.
Копится,  как  плата,
       Пред  концом  тревога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663825
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.05.2016


Я вітру дитя

                                                           «Я  вітру  дитя  і  дощу…»
                                                               Леся  Геник
Я  клопоту  давній  нащадок,
Зі  мною  він  завжди  іде,
У  вічних  ділах  їх  початок
Мене  кудись  знову  веде.

Я  слід  залишаю  в  тій  праці,
Що  знов  постає  без  кінця.
Я  знаю,  що  буде  і  краще,
Ось  тільки  б  спинити  життя.

В  роботі  і  долі  не  видно,
Із  неї  милуюсь  дощем,
Сточились  за  працею  рідні,
На  серці  без  гніву,  лиш  щем.

Веде  у  майбутнє  дорога,
Іде  безкінечне  життя.
Я  мокрого  літа  тривога,
Я  вітру  прудкого  дитя.
                             23.04.16.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661534
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.04.2016


Весенний дождь

Как  я  люблю,  когда  стучит  капель,
И  томный  день,  подремывая,  гаснет,
Когда  о  том,  любим  ли  ты,    не  ясно,
И  чувств  стрела  не  поразила  цель.

Как  мне  приятно  вспоминать  тебя,
Под  шум  дождя,  под  теплым  одеялом,
Того,  что  было,  кажется  уж  мало,
Я  вновь  мечтаю  о  тебе  любя.

Как  хорошо,  что  где-то  ты  живешь,
Возможно  было  б  лучше  если  вместе,
Но  лишь  петух  мечтает  о  насесте,
А  я  тебе  внимаю,  словно  дождь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661523
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.04.2016


З весняним холодом туманним

З  весняним  холодом  туманним
Втікає  день  у  небуття.
Іде  розмірено  життя
Назустріч  бідам  і  бажанням,
Назустріч  втратам  й  відкриттям.

Нехай  вже  йде,  бо  інший  буде,
А  з  іншим  щось  прийде  нове,
Щось  цікавіше  і  живе,
Бо  надоїв  цей,  як  приблуда,
І  діями  всім  серце  рве.

А  ми  ж  до  кращого  несемось,
Чогось  ріднішого,  свого.
У  праці  творимо  його,
Та,  сотворивши,  не  взнаємо,
Хоч  наробились  –  ого-го!

Надходить  день,  уже  весняний,
З  весною  радість  і  тепло.
Хай  стане  краще,  ніж  було,
Нехай  проснеться  сонце  рано,
А  день  здійметься  на  крило.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653676
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.03.2016


Лютий

Лютий  –  не  лютий,  а  просто  холодний,
Вітром  кидає  в  обличчя  сьогодні,
Шле  нам  сюрпризи  без  ліку  і  строку:
Сонце  яскраве  і  небо  високе.

То  засипає,  а  то  заливає,
Знов  сніговієм  усе  покриває.
Лютий  і  Березень  схожими  стали  –
Щось  у  природі  напевно  зламали.

Лютий  в  державі  і  лютий  в  природі,
Треба  на  сонце  чекати  в  негоді,
Буде  за  Лютим  і  Березень  знову,
Прийде  весна  й  все  навколо  оновить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645421
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.02.2016


Скрипучий сніг

Скрипить  під  кроком  сніг  у  лісі,
Веде  дорога  в  майбуття,
Десь  між  гіллям  синіють  висі,
Позаду  тіні  мерехтять.

Веде  у  вічність  квола  стежка,
Заметені,  в  снігах  шляхи,
І  хтось  із  хащі  пильно  стежить
Зловісним  поглядом  лихим.

Вже  сутінки  стають  густіші,
Шепоче  вітер,  мов  зі  сну,
А  шлях  веде  і  не  ясніша,
В  якусь  таємну  глибину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639284
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.01.2016


Мокрий сніг на узбіччі

Мокрий  сніг  на  узбіччі,
Небеса  в  глибині,
Вже  нічого  не  бійся  –
Ти  не  винна  мені.

Не  водися  зі  мною,
Не  надійся  й  не  плач,
Щоб  я  злого  не  скоїв,
Ти  сьогодні  пробач.

Що  було  перекресли,
Хоч  за  те,  що  було,
На  весні  води  скреснуть,
Хоч  їх  вже  й  замело.

В  небі  хмари  як  лиця,
Ледь  повзуть  через  ліс.
Озирнись,  подивися  –
День  вже  трохи  підріс.

Сонце  серце  не  крає
І  тепла  ще  нема,
Я  зимою  не  каюсь,
Бо  і  сам  як  зима.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2016


Это осень

Кучи  листьев  мокнут  на  обочинах,
Капли  мелкие  летят  за  воротник.
Мне  цыганка  деньги  напророчила,
Только  я  без  них  уже  привык.

Капли  листьями  шуршат,  как  денежки,
Глина  скользкая  дорогу  стережет.
Мне  цыганка  нагадала  –  женишься,
А  в  какой  раз  –  кто  её  поймет.

Это  осень:  горло  растревожено,
Это  осень:  сердце  громко  бьет.
Эх,  накажут  мне  сегодня  вожжами,
Только  вожжи  кто  сейчас  найдет?!

Мне  не  надо  о  минувшем  каяться,
Жизни  перетряхивать  канву,
Ноги  вдруг  на  глине  разъезжаются
И  лечу  я  в  мокрую  листву.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623291
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 23.11.2015


Сповідь однини

За  комір  капа  дощ
Такий  собі,  нівроку.
І  я  вмиваюсь  ним
Холодним,  досхочу.
Листок,  мов  мідний  гріш,
Дзвенить  ще  одиноко,
Я  дзвін  його  почув
Як  сповідь  однини.

Пора  мінять  взуття,
Бо  літнє  намокає,
І  парасольку  брать
В  дорогу  вже  пора.
Виснажливе  життя
Забудьків  не  прощає,
Чека  зими  мара
Усіх,  хто  йде  на  рать.

Лиш  перехожі  ми
У  осені  на  лоні,
Йдемо  в  осінній  щем
Під  ризами  хмарин.
Ще  час  є  до  зими,
Яка  посріблить  скроні.
І  скільки  буде  рим
В  освячених  дощем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619951
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.11.2015


Поруч з душею

Осінь  пройшла  несподівано  поруч  з  душею,
Кволі  бажання  затерлися  тихо  мов  файл,
Планів  нема  –  не  на  день,  для  епохи  всієї.
Тихо  в  душі  –  та  немов  зазирнула  за  край.

Зранку  встаєш,  все  розписано,  просто  і  звично,
Нове  шукаєш  –  лиш  чути,  як  листя  в  шумить,
Зранку  відлуння  ранкове  в  майбутнє  не  кличе,
Тільки  із  лісу  торфовище  злістю  димить.

Осінь  прийшла,  тільки  листя  промерзле  не  пада,
Висохла  зелень  ще  часу  зимового  жде.
Видно  порушений  ким-то  всесвітній  порядок,
Золото  осені  –  хтось  і  його  в  нас  краде.  

Сухо  в  природі,  в  душі  ні  на  грам  не  мокріше,
Хочу  дощу,  наче  манни  небесної,  знов.
Знаю,  що  бути  ще  може  напевно  і  гірше,
Тільки  за  осінню  прийде  надія  й  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2015


Якось ненароком

Я  прочитав  ненароком  ось  цього  вірша,
Осінь  прийшла  й  щось  проснулося  дивно  забуле.
Кава  схолола,  мені  це  ні  раз  не  міша,
Ось  помішаю  її,  як  далеке  минуле.

Славні  літа  полетіли  кудись  від  вікна,
Ваблять  примарами  тихі,  заплакані  скельця,
Осінь  прийшла  несподівана  й  трохи  сумна,
Спогад  чужий  наче  свій  опустився  на  серце.

Розпач  чомусь  несподівано  взяв,  охопив,
Цеї  підлоти  не  ждав  від  вірша  я,  нівроку.
Я  ж  був  насправді  статечним  завжди,  не  таким,
Я  ненароком…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2015


Добрий ранок

Небо  долоню  лиже,
Начебто  кіт  сметану.
З  того  повільно  тану,
Небо  стає  все  ближчим.

Я  мов  туман  розлився
Тихо  понад  травою,
Сивою  головою
З  білим  туманом  злився.

Ранок  встає  спокійним,
Теплим,  до  мене  добрим,
Сонце,  як  булка  здобна,
Скоро  проміння  здійме.

Літня  надходить  днина,
Довго  її  чекали,
Десь  всі  страхи  розтали,
Небо  додолу  лине.

Доброму  знову  бути,
Настрій  такий,  як  треба,
Тихий  пташиний  щебет
Більше  не  дасть  заснути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585252
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.06.2015


Врятує віра

Нас  слово  добре  не  порятує,
Врятує  віра.
Любов  розрає  і  нас  почує,
Ніч  заніміє.
Зійде  світанок,  внесе  надію
На  ждану  волю.
Шлях  у  майбутнє  знайти  зумію,
Скерую  долю.
Хай  день  весняний  біжить  і  тане,
Не  пожалкую.
Озветься  щастя  так  довго  ждане,
І  я  почую.
Колись,  нарешті  діждемось  миру  –
За  віру  плата.
Тоді  нарешті  заграє  ліра,
Їй  час  звучати.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582229
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.05.2015


Раби не попадають в рай.

Рабів  до  раю  не  пускають,
Така  планида  у  рабів.
Я  долі  гіршої  не  знаю,
І  я  б  такої  не  хотів.

Рабами    бути  –  це  спокійно,
Та  долі  не  володар  ти.
Живи  без  радості,  без  мрії,
Не  май  ні  права,  ні  мети.
 
Страждали  довго  наші  предки,
Від  турків,  ляхів,  москалів.
Народ  поніс  великі  жертви,
Вздовж  сотень  нелегких  років.

Та  ось  з’явилася  надія,
В  нас  наша  Рада  й  президент,
Здавалось  нам,  що  ми  зумієм
Зловити  волю  в  цей  момент.

Та  знов  навала,  війни  знову,
На  цей  раз  майже  від  «братів».
Вже  пролилось  немало  крові,
Втрачати  ж  мужність  ти  не  смій.

Так  йди  навпроти  бурі  й  зливі,
Борись  за  вольності,  і  знай:
Із  Господом  ідуть  сміливі,  -
Раби  не  попадають  в  рай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581384
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.05.2015


Краще буде далі

Криза  у  світі
І  криза  в  душі,
Мабуть  не  криза,
А  просто  крига.
Мовчки  мене
Поминають  вірші
І  ручка  в  руці
Застигла.

Я  у  чеканні
Нових  ідей,
Нових  доріг
І  нової  долі,
Та  ідея  щось
До  мене  не  йде,
Тікає  як  стіл
Від  Федори.

Та  я  у  надії,
Що  це  мине,
Що  змінить
Мій  ангел  на  краще,
І  знову  бажання
Охоплять  мене
І  виведе  стежка
З  хащів.

Багато  зроблено,
Спогадів  рій,
Та  все  важливіше
Далі,
І  шлях  під  ногами
Міцний  і  мій,
І  будуть  іще
Медалі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579595
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.05.2015


Баранам

                                     (По  мотивам  Оливии)

Я  встаю  сегодня  рано,
Начинается  апрель.
Надо  поздравлять  баранов,
Дождь  ли,  или  там  метель.

Это  младшенький,  Андрюша,
Бьет  он  вечно  копытом,
Впрочем,  он  баран  из  лучших,
Хоть  и  должен  быть  конем.

Дальше  Юра,  зять  мой  скромный,
Весь  в  улыбке  –  полный  рот.
Не  понравился  ты  в  чем-то,
Вниз  рога  и  как  боднет.

А  еще  есть  Вова  Пытель,
Вроде  бы  он  тоже  зять,
Но  баран  он,  коль  сердитый,
Если  он  такой  –  что  взять!

Но  люблю  я  вас  ребята!
Вы  бараны  хоть  куда  –
Ну  а  я  –  бычок  рогатый,
Впрочем  это  ерунда.

День  рожденья  –  это  важно,
Я  его  встречать  привык.
Поздравляю  вас  ребята  –
Будем  жарить  мы  шашлык!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571357
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 02.04.2015


Вірші

Вірші  –  це  оголений  нерв,
Що  душу  твою  відкривають.
Це  шлях,  що  прямує  наверх,
Де  край  –  наче  поле  безкрає.

Вірші  –  це  невидимий  струм,
Що  б’є,  хоч  не  знаєш  чим  б’ється.
Вірші  –  це  і  радість,  і  сум,
Це  навстіж  відчинене  серце.

Вірші.  Та  чи  можна  без  них
У  тиші,  в  бою,  на  роботі?!
Без  рим,  без  рядочків  простих,
Коли  твої  очі  навпроти.

Хоч  навіть  й  нема  талану,
Та  строфи  в  душі  виникають.
Не  лаю  за  вірш  цей  весну,
Він  сам  із  весни  виростає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2015


Весняний настрій

Знову  весна  розбудила  тривожні  думки,
Кличуть  бажання  кудись  до  тремтливого  лісу.
Сонце  єднає,  розвіявши  з  неба  завісу,
Світло  у  душу  кидає  мою  залюбки.

І  розтає  там  поволі  невіра  і  зло,
Давній  неспокій,  як  крапля  з  дощу,  висихає.
І  ні  на  грам  за  минуле  під  сонцем  не  каюсь,
Стерлось  воно,  залишивши  добро  і  тепло.

Он  первоцвіт  щось  вдивляється  в  землю  сиру,
Де  вже  нарциси  немовби  списи  проростають,
Гвардія  літа  на  захист  стає  свого  краю,
В  небі  й  сьогодні  ще  чути  пронизливе  «кру!»…

Клин  чорногузів  із  вирію  знову  летить,
Кличе  земля,  де  болото  своє  і  родина,
Нова  весна,  а  це  значить  і  нова  країна,
Будемо  єдність  і  віру  у  себе  кріпить.

В  джезві  я  каву  гірку  поспішаю  зварить,
І  на  терасу,  туди,  де  надія  і  сонце,
Кавою  настрій  підняти  так  хочеться  конче,
Будем  з  весною  її  з  насолодою  пить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2015


Розпогодилося надворі

Розпогодилося  надворі:
Тепло,  сонце,  легкі  хмарки.
Житіє  набирає  скорість,
Поспішає  все  навпрошки.

Розбиває  горіха  галка,
Креше  дзьобом  твердий  горіх,
Голуби  забрели  під  лавку,
Там  клюють  щось,  немов  пиріг.

Із  людьми  переходить  песик,
Дворові  –  вони  всі  такі.
Якщо  битимуть  кожен  вечір,
То  стрибатимеш  залюбки.

Нас  привчають,  що  незаможні,
На  роботу,  як  є,  спішиш.
Як  той  пес,  йдеш  туди,  де  можна,
А  як  б’ють,  то  вперед  біжиш.

Все,  що  робиться  –  наче  й  треба,
Та  чомусь  таке  не  для  всіх.
До  хорошого  є  потреба,
Бо  сьогодні  й  сухар  –  пиріг.

Розпогодилось  надворі,
А  в  душі?  –  ми  ще  підождем.
Ми  залишимо  ревне  вчора,
Добре  ж  завтра  однак  знайдем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2015


Так це буває

Це  так  буває  –
                     Ідеш  по  колу,
Думки  блукають,
                     Квітки  додолу,
На  серці  горе,
                     Живеш  без  Бога.
Та  глянь  угору,
                     Й  звернись  до  Нього,
Й  все  іншим  стане,
                     Усе  засяє,
І  біль  розтане,
                     Уже  не  крає.
Є  шлях  до  нього
                     І  є  надія.
Звернись,  попробуй,
                     Якщо  зумієш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2015


Лиш просто жить

Лиш  просто  жить
                             потрібно  в  цьому  світі,
У  цю  хвилину,
                             в  цю  коротку  мить.
Коли  в  снігу  усе,
                             й  коли  у  цвіті,
Коли  гірке
                               й  пройдешнє  не  змінить.
Життя  одне
                               дано  душі  від  неба.
І  як  прожити
                               знаєш  тільки  ти.
Коли  в  віршах
                               у  тебе  є  потреба,
То  напиши
                               й  відправ  їх  у  світи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2015


Заміновані душі

                                                             «  Заміновано  душі  і  долі  гіркою  сльозою…»
                                                                                                                           Л.Шмигельська

Заміновано  душі,
                     І  моя  також  в  тому  числі.
Ворог  їх  не  порушить,
                     Бо  ще  серце  вогнем  пломенить  
Переможемо,  мусим!
                     І  тепер,  не  в  майбутнім  часі.
Бо  за  що  ж  наші  муки,
                     Які  зборюєм  ми  кожну  мить.
Ми  іще  у  дорозі,
                     Скільки  ж  ям  надовбали  собі!
Вже  кінчаються  гроші,
                   Для  духовного  не  головне.
Україна  в  тривозі,
                   Та  мужніє  у  цій  боротьбі,
Поминуть  нас  морози,
                   І  я  вірю,  наруга  мине.
Сонце  врешті  на  небі,
                 Хоч  і  тепла,  та  довга  зима.
Скільки  ж  душ  полетіло,
                 В  ті  краї,  що  без  снігу  і  зла.
Ми  за  них  доживемо,
                 Бо  інакшого  шляху  нема,
І  накопимо  силу,
                   І  дійдем  до  добра  і  тепла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556410
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.02.2015


Сніг в тумані

Туман  ковтає  сніг  холодним  ротом,
Його  стає  все  менше  на  землі.
Уже  не  буде  він  зимі  оплотом
І  нам  думки  не  збереже  сумні.

Летять  краплини,  в  біле  поринають,
Вода  хлюпоче  в  мокрому  снігу,
Туманний  ранок  мимо  пропливає,
Розплеснувши  калюжі  на  шляху.  

Чека  робота  десь  там  за  туманом,
І  дочекається,  якщо  не  заблуджусь,
Ось,  от  такий  сьогодні  дивний  ранок,
В  якому  я  і  досі  ще  броджу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2015


Побіліло вночі

Побіліло  вночі
               Все  від  білого  снігу,
І  кущі  мов  сичі,
               Поховались  під  стріху,
А  ялинки  мов  пані,
                 Стоять  в  позолоті,
В  тихих  сутінках  ранніх
                   У  мрійливій  дрімоті.
Тихо  падає  сніг,
                   І  не  скрипне  ,  й  не  шерхне,
То  іде  Новий  рік
                   З  новим  планом  напевне,
То  човгикає  час,
                   Промовляє:  Почуйте,
Розслаблятись  не  час,
                     Й  це  мине  –  не  жалкуйте!
                           29.12  14.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551551
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015


Сніг іде

Сніг  ліниво  падає  на  землю
І,  мов  сон,  щезає  у  траві.
Я  давно  чекав  його:  даремно.
Ці  сніжинки  мабуть  неживі.

В  чорно-білім  маренні  зимовім
Лиш  одна  лишилась  сторона.
Чорна  з  сірим,  а  не  кольорова,
Все  у  темних  і  блідих  тонах.

Не  потрібні  фарби,  акварелі,
Зобразити  може  це  й  графіт:
Дні,  які  бредуть  мов  сірі  скелі,
І  навколишній  без  снігу  світ.

І  чомусь  так  хочеться  у  літо,
Хоч  до  сірих  днів  уже  й  привик.
Трошки  б  снігу  і  краплини  б  світла,
І  нехай  надходить  Новий  рік!
                 28.12.14.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2015


Цветы тоски

Тоски  цветы
                                                     Летят  из  пустоты,
Как  ты,  дитя  мечты,
                                                     Тревожат  душу.
Я  твой  покой  сегодня  не  нарушу
Из-за  своей  душевной  простоты.
Как  труден  путь,
                                                     Его  ты  позабудь,
И  здесь  побудь,
                                                     Себя  мечтой  лелея.
Эх,  осень!  Пролетела  б  ты  скорее,
Ведь  все  равно  былого  не  вернуть.
Вновь  каплет  дождь,
                                                       Его  уже  не  ждешь,
С  тобой  я  дож  
                                                       Столетий  ренессанса.
Зачем  поешь?  Тоска  сего  романса
Мне  говорит,  что  больше  не  придешь.
Сырой  листвой
                                                         Я  болен,  как  тобой,
На  сердце  боль
                                                       И  будущее  мрачно,
Уйти  иль  быть  сегодня  равнозначно,
Ведь  это  все  предсказано  судьбой.
Прости  меня,
                                                     Что  по  желанью  дня,
Себя  кляня,
                                                   Я  улетаю  в  осень.
Часы  звенят,  опять  настало  восемь,
Но  вот  тоски  мне  видно  не  унять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536596
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.11.2014


Комп'ютерна гра

Я  в  нову  гру  включився,  як  в  життя,
Бо  в  ній  страждаю  і  перемагаю.
Екран  неначе  прірва  забуття,
Життєвий  простір,  де  творити  маю.

Я  тут  будую  в  мирі  і  війні,
Мої  солдати  тут,  мої  заводи,
Що  тут  живе,  то  завдяки  мені
І  зберегти  його  мої  турботи.

Я  тут  володар.  Помахом  руки
На  боротьбу  війська  я  посилаю,
Хвилини  тут  проходять,  як  роки
І  простір  тут  не  має  зовсім  краю.

Ну  ось,  нарешті  все  я  сотворив,
Досяг  мети  і  рейтинг  свій  потроїв,
Та  знов  ПеКа  запрошує  до  гри,  -
Це  новий  рівень  -  тільки  для  героїв.

І  знову  нерви  зв’язую  в  клубок.
Рука  на  кнопці,  ніби  на  гашетці.
Іще  маневр,  іще  один  ривок,
Та  програш  б’є,  мов  блискавка  по  серцю.

З  важкою  гри  виходжу  наяву.
Екран  потух,  я  там  помер  -  це  знаю,
Та  я  у  цьому  світі  поживу,
І  знов  помру,  як  цим  життям  награюсь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532440
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2014


Пізня осінь

Вже  золотиста  жовтизна
Опала  вниз  і  почорніла,
В  тумані  сива  далина
Здаля  проглядає  несміла.
Корова,  в  пошуках  трави,
Змокріле  листя  розсуває.
Димок  гойдається  живий,
Бо  вже  тепла  давно  немає.
Чорніє  де-не-де  рілля,
Ще  не  успіли  все  зорати.
На  небі  думає  Ілля:
Чи  треба  землю  поливати?
Чи  може  снігу  напустить,
Якщо  не  зорють  бідне  поле?
Ставок  холодний  і  пустий
І  воду  очерет  не  оре.
Лише  струмок  в  страждальну  мить
Живий  і  скаче  під  місточок,
Й  донизу  з  дерева  летить
Останній  вицвілий  листочок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532439
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2014


Сумна осінь

Щось  нудить  від  світу,  немає  про  що  говорить.
І  сум  огортає,  –  і  звідки  той  сум  і  береться?
Коричневе  листя  під  кроками  знов  шерхотить,
Луна  між  деревами  знову  на  клич  не  озветься.

Це  осені  сум,  і  прийняти  потрібно  його,
Нудьга  охопила  –  то  ранішній  холод  осінній,
Хоч  душу  морозить  і  сум  огортає  всього,
Зате  між  хмаринок  такі  розгортаються  сині.

Пора  звітуватись  за  майже  завершений  рік.
Та  що  тут  успів?  Лише  побажання  і  плани.
В  кармані  каштан  гріє  руку,  немов  оберіг,
І  сонце  кидає  в  лице  свої  промені  ранні.

Осіння  негода,  чи  може  негода  в  душі?
Закрилися  сині  і  крапля  холодна  упала.
І  бачить  не  хочу  нікого,  –  усюди  чужі.
Це  осінь,  напевне,  мій  настрій  чомусь  зіпсувала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014


Рифмованные строчки

Рифмованные  строчки
Конечно  не  стихи:
Унылые  росточки,
И  даже  не  стрихнин.
Их  быстренько  напишешь,
Никто  их  не  прочтет,
Они  даны  не  свыше
И  будут  не  в  зачет.
Рифмованные  фразы,
Стихами    им  не  стать.
Их  не  срифмуешь  сразу  –
Их  лучше  не  писать.
Но  где  же,  вдохновенье
Мне  взять,  чтоб  воплотить
В  стихах  души  затменье,
Чтоб  стало  во  плоти?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528794
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.10.2014


Утешься раннею порою

Утешься  раннею  порою
Лучом,  сверкающим  с  небес.
Ты  не  один,  теперь  вас  двое,
Ты  вместе  с  Господом  воскрес.

Неся  в  себе  земную  юдоль,
Земные  радости  прими.
Пускай  не  ждет  добро  повсюду,
То,  что  с  тобою,  сохрани.

Умойся  утренней  росою,
Дневные  радости  раздай,
Смотри,  восходит  за  тобою
Покоя  царственного  рай.

Тебе  б  найти  душе  смиренье
И  все  б  желания  унять.
Проси  для  Господа  служенье
И,  все  что  дадено,  принять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528793
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 09.10.2014


Бабине літо.

О,  що  там  трапилось  такого:
Тебе  не  чути,  ти  мовчиш.
Мовчання  неба  голубого
Собі  хай  буде  –  ти  ж  облиш.

Скажи  щось  гарне  і  веселе,
Хоч  час  –  розвіяти  й  забуть.
Налий  вина  нового  в  келих,
А  негаразди  хай  ідуть.

Ти  підморгни,  чи  посміхнися,
Забудь  про  справи  всі  лихі.
Дивись,  уже  червоне  листя
Тобі  лоскоче  чобітки.

І  осінь  бабиними  днями
Дарує  нам  чарівні  сни,
І  хтозна  що  там    буде  з  нами?!
То  завтра,    -  зараз  день  ясний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2014


Звук вічності

Серце  скрипка  в  жалю  розриває
І  не  знаєш:  де  більше  жалю.
Чи  до  себе  -  із  кожним  буває.
Чи  до  тебе  –  кого  я  люблю.
І  така  вже  та  скрипка  тужлива,
Що  вмираєш  від  руху  смичка,
Чи  то  водить  твоя  ним  рука,
Чи  то  доля  моя  нещаслива.
Так  зі  звуком  отим  і  живеш,
Він  надія  на  щастя  свободи,
З  ним  народишся,  з  ним  і  помреш.
Він  і  кличе,  і  радить,  і  водить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2014


По дорозі додому

Туман  скрадається  в  ріллі,
Берези  листя  поскидали,
Лиш  де-не-де  іще  в  гіллі
Тремтить  листок;  уже  упали

В  ріллю  осінні  холоди;
І  побіліли  небосхили.
Птахи  на  південь  –  й  ми  туди
Неначе  в  вирій  відлетіли.

А  зараз  ранішній  туман
Несе  на  Київ  нас,  додому.
В  душі    щось  радості  нема  –
Можливо  це  сказалась  втома,

А  більше  сум  за  тим  теплом,
Що  ми  отримали  в  Черкасах:
Лишились  друзі  за  Дніпром
З  якими  працювали  разом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2014


Листок

Листок  під  вітром  котиться  безсило
Доріжкою  із  пилом.
Підніметься,  а  то  ізнов  впаде,
Немовби  п’яний  йде.
Та  он  калюжка  лист  той  зачепила
І  він  утратив  крила,
Тепер  лежить,  чека  на  світлий  день,
Йому  тепер  не  до  пісень.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526067
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2014


Сонячний ранок

Сонце  яскраве  очі
Сліпить  сьогодні  зранку.
Холодно  опівночі  –
Осені  забаганка.

День  став  давно  коротким,
Тепло  лише  опівдні.
Сонце  тому  навпроти,
Щоб  була  осінь  пізня.

Очі  від  сонця  мружиш  –
Бабине  літо  в  дії.
Літа  чекати  мусиш,
Сонце  дає  надію.

Час  пролітає  стрімко,
Тягнуться  ночі  довго,
Мчаться  від  сонця  стріли  –
Буде  сьогодні  добре.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2014


Хто з мечем прийде…

Куполи  за  будинками  сяють
В  по-осінньому  теплім  жалю.
Не  суджу  я  себе  й  не  хвалю,
Бо  причини  для  цього  не  маю.
Пролітають  за  днинами  днини,
Як  нитки  павутини.

В  мене  теж  на  душі,  що  й  в  народу  –
Хоче  спокою  бідна  душа,
Бо  вже  досить  колючого  дроту,
Що  нам  спека  війни  залиша.
Десь  хрести  над  будинками  линуть,
А  у  полі  хтось  гине.

Щось  все  робиш,  бо  маєш  робити,
А  навколо  осіннє  тепло,
Поряд  квіти,  малесенькі  діти.
Чи  хтось  хоче,  щоб  їх  не  було?
Той,  хто  хоче  війни  –  він  людина?
Від  меча  і  загине.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522182
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.09.2014


Под тяжестью Армагеддона

Все  больше  печали  и  боли,
Все  больше  молочного  цвета.
Повылезли  брови  собольи,
Зима  наступает,  –  не  лето.

Подводишь  о  прошлом  итоги,
В  окошке  и  пусто,  и  хладно,
Нет  прочной  надежды  на  ноги
И  хочется  в  лето  обратно.

Но  лето  листом  помахало,
А  осень  сорвала  тот  листик.
И  дней  восхищения  мало,
Растет  ощущение  –  лишний.

Менять  что-то  надо,  но  поздно,
Забиты  старьем  антресоли,
Те  ценности,  стали  громоздки,
А  эти,  насыщены  болью.

У  прошлого,  сорваны  нимбы,
В  текущего,  пошлые  цели.
Еще  мы  судьбою  хранимы
Под  шелест  осенней  капели.

Нет  светлых  надежд  на  премьеру
И  все  тяжелее  корона,
Ломается  пошлая  эра
Под  тяжестью  Армагеддона.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521550
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.09.2014


Попечене серце

Не  пече  вже  вогонь,  не  пече,
Бо  попечене  серце  від  болю.
Я  країні  підставлю  плече
І  на  страту  піду  за  тобою.

Не  страшить  мене  день,  не  страшить,
Бо  на  краще  чого  вже  чекати.
І  не  можна  мовчать  –  не  мовчіть,
Бо  вже  досить  загиблих  солдатів.

На  борню  кличе  час,  на  борню,
Бо  повинні  ми  правду  відстоять.
І  свободу  спасти  від  огню,
І  від  кулі  закрити  собою.

Новий  день  прийде  знов,  новий  день,
Бо  не  може  він  нас  не  дістатись.
Буде  час  для  добра  і  пісень
І  спокійно  здихнуть  зможе  мати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521124
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.09.2014


Тепло літа

Літо  тихо  втікає
В  мерехтливім  серпневім  розмаї,
Тихий  щем  на  душі,
Що  тепло  і  добро  пропаде.
Але  це  не  біда,
Що  того,  що  чекали,  немає,
Бо  як  нові  вірші
Знову  виростуть  й  нові  жита.
Тихий,  лагідний  день
Умивається  теплим  промінням,
І  на  краще  життя
Ще  надія  і  досі  жива.
Хоч  і  день  без  пісень,
Та  все  ж  гімн  за  будинками  лине,
І  я  вірю,  що  будуть
В  нас  достойні  і  мирні  жнива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2014


Що нам до руського царя…

Що  нам  до  руського  царя,
Як  гетьмана  свого  згубили,
Коли  Вкраїну  так  травили,
Що  ледь  розвиднілась  зоря.
Що  нам  розгублена  Москва,
Коли  над  Києвом  завія  –
То  від  Чорнобилю  німіє
Моя  столиця  дорога.
Коли  довкола  все  горить,
То  всіх  потрібно  підіймати:
Іди,  тебе  Вкраїна  -  мати
Зве  нові  звершення  творить!
Вже  просипайся  –  це  не  сон,
Нема  на  кого  озиратись  –
Твоє  зерно,  тобі  збирати,
Й  творити  праведний  закон.
Нехай  замають  прапори.
Лети  над  нами  жовте  з  синім!
На  нашій  матінці  Вкраїні
Державна  єдність  зазори!
                                           09.91.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2014


Я їду на Хмельниччину

Я  їду  на  Хмельниччину  далеку,
Там  корінь  давній  залишився  мій.
Там  жив  дідусь,  а  під  вікном  лелека,
Щось  шепотіла  матінці  моїй.
О,  дивний  край,  глибинна  Україно!
Тремтить  душа  серед  твоїх  полів.
Я  син  забутий  твій,  до  тебе  лину,
Щоб  бути  тут  серед  твоїх  синів.
Як  легко  я  забув  родимі  ниви,
Як  легко  мову  дивну  обміняв,
Та  мов  прозрів  –  тепер  я  знов  щасливий,
Бо  справжнім  українцем  врешті  став.
Нас  довго  вчили  неньку  забувати,
Казали,  -  “Мати  в  вас  –  СРСР!”
Та  тільки  ні,  мене  вже  не  спіймати,
Украйна  лиш,  моя  земля  тепер!
Моя  земля,  в  історії  проклята,
Завдати  горя  всякий  ворог  встиг,
Та  я  прийшов  тебе  звільнити,  мати!
Хоч  я  грішив,  та  ти  мені  прости.
Я  їду  на  Хмельниччину  далеку,
І  я  тут  бігав,  пташеня  мале,
А  мати  з  горба  в  білім,  як  лелека,
Як  Україна,  кликала  мене.
                                 03.1991  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2014


Чому спішу

Канави  заростають  осокою,
Дощі  на  землю  благодатно  ллють,
Це  літо  знову  кличе  за  собою,
В  нову  дорогу,  нескінчену  путь.
Спішу  за  ним  туди,  де  час  нового,
Спішу  за  словом,  надбанням  життя,
Спішу  дізнатись  –  я  живу  для  чого?
Бо  до  цих  пір  не  знаю  до  пуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2014


Про літо

Літо  вже  надійшло,
             Я  нарешті  його  дочекався,
Нагадали  дитинство
               Ці  і  літні,  і  лагідні  дні.
Ніжить  знову  тепло,
               Все  виходить  –  за  щоб  я  не  взявся,
Мабуть  не  помилився,
               Що  я  тут,  бо  приємно  мені.  

Я  ковтаю  бальзам,
             Що  вітрець  нам  несе  із  повітрям.
Цей  бальзам,  як  надія,
             На  майбутнє  спокійне  життя.
Я  признаюся  вам,
               Що  на  серці  мов  квітка  розквітла,
І  долинула  мрія
               Розчинитись    навік  у  житах.

Щоб  за  цим  не  звелось,
             Чи  то  свято,  а  може  і  страта,
А,  можливо,  й  без  квітів
               Час  лихий,  що  лиш  зброю  кує,
Нам  не  раз  довелось
                 І  прийдеться  на  літо  чекати,
То  ж  кохайте  це  літо,
                 Бо  воно  вже  із  вами,  і  є!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2014


Філософський вінок сонетів 6

                                       13.
Свій  шлях  достойно  ти  пройти  повинен,
Проте  достойно  –  як  те  визначать?
Іти  попереду,  а  чи  лише  за  ними,
Все  вчити,  чи  нічого  не  вивчать.

Це  не  важливо,    людяність  тримай,
Бо  головне,  лише  вона  сама,
А  розумнішим  станеш,  чи  дурнішим,
Людина  ти  –  оце  найголовніше.

Ти  тільки  вчора    все  своє,  віддав,
Не  був  зажерливим,  без  завидків  й  не  злився,
Міг  вільно  в  очі  кожному  дивиться,
І  навіть  Богу,  як  предстанеш  там.

Щось  Богу  ти  віддав,  щось  для  родини,
Проте  ніщо  й  нікому  ти  не  винен.

                                                 14.
Проте  ніщо  й  нікому  ти  не  винен.
Бо  право  вибирать  тобі  дано,
Від  сили  не  залежить,  ні  від  звивин,
До  неба  тобі  линуть,  чи  на  дно.

Робить  добро,  чи  створювать  печаль,
Чи  може  зло  творить,  собі  на  жаль.
Ти  сам  повинен  вибрати  напевно,
Тоді  життям  пройдеш  ти  недаремно.

Ти  знай,  що  ти  свою  лиш  волю  маєш
Як  воля  є  у  квітці,  чи  листку.
Дорогу  ти  обрав  собі  таку,
Яка  тебе  підносить  і  карає.
     
Ти  маєш  й  далі  ще  собі  рости.
Вінок  сонетів  –  погляд  з  висоти.                                                    

                                       Ключ  вінка
Вінок  сонетів  –  погляд  з  висоти
Цікаво  і  самому  буде  знати,  
Що  далі  ще  напишеш  й  створиш  ти,
Чи  будеш  ти  у  щасті,  чи  страждати.

Чи  буде  радість,  чи  чека  печаль?
Не  знаєш  ти:  на  щастя,  чи  на  жаль.
Бо  в  цьому  світі  все  це  зветься  –  майя,
Чи  буде  далі  ще  життя  –  не  знаю.

Та  все  прийми  з  любов’ю,  що  без  меж.
Життя  це  шлях,  іди  ним  до  кончини,
Тут  будуть  гарні  і  погані  днини  -  
Ти  іншу  долю  в  Бога  не  візьмеш.

Свій  шлях  достойно  ти  пройти  повинен,
Проте  ніщо  й  нікому  ти  не  винен.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508538
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.07.2014


Філософський вінок сонетів 5

                                         11.
Тут  будуть  гарні  і  погані  днини,
Та  ти  один  за  них  відвіт    несеш.  
Від  того,  як  дорогу  обереш,
Залежить,  як  по  ній  вперед  ітимеш.

Так  жити  ж  як,  ти  хочеш  запитати,
Так  ти  про  це  давно  повинен  знати.
Про  це  писалось  в  книгах  всіх  святих:
Не  укради,  люби  батьків  своїх…

І  інші  заповіді  писані  й  відомі.
Від  них  орієнтир  собі  бери,
Хоча  вони  від  часу  і  старі,
Але  вони  найкращі  і  знайомі.

Проте,  хоч  як  життя  не  проживеш,
Ти  іншу  долю  в  Бога  не  візьмеш.

                                         12.
Ти  іншу  долю  в  Бога  не  візьмеш.
Вона  одна,  у  ній  життя    майбутнє.
Там  все  розписано:  і  те,  чого  не  ждеш,
І  що  погане  і,  звичайно,  путнє.  

Хоча  ти  дещо  можеш  там  змінити,
Якщо  захочеш  щось  в  житті  зробити.
Придумати,  родити  чи    створить,
Господь  ще  трохи  дасть  тобі  пожить.  

Хтось  все  це  дійство  кармою  зове  –
Ти  маєш  всі  гріхи  свої    відбути.
Проте  Господь  дає  тобі  спокуту,
Коли  ти  зрозумів,  що  робиш  зле.

З  цієї,  а  чи  з  іншої  причини,
Свій  шлях  достойно  ти  пройти  повинен.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508418
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.06.2014


Філософський вінок сонетів 4

                                                   9.
Та  все  прийми  з  любов’ю,  що  без  меж.
Бо  без  любові  жито  не  посієш,
А  перед  тим  і  поле  не  зореш.
Проте  живи  як  хочеш  і  умієш.

Любов  до  всього,  хоч  яке  життя,
Живи  в  любові  –  буде  до  пуття,
Таке  твоє  призначення  любити,
Хоч  тут  оце  все  називають  –  жити.

Ти  думав,  що  навчитись  богослов’ю
Повинен,  чи  наукам  –  в  цім  біда?
Але  знання  не  головна  мета.
Тебе  сюди  послали  за  любов’ю.  

Ти  думав  цьому  інша  є  причина?
Життя  це  шлях,  іди  ним  до  кончини.

                                         10.
Життя  це  шлях,  іди  ним  до  кончини.
Хоч  важко,  та  все  рівно  ним  іди,
Шлях  наш  і  наслідок  є  і  причина,
І  він  завжди  веде  лиш  від  біди.

Пливи,  греби  одною  хоч  рукою,
І  не  здавайся  просто  так,  без  бою,
Від  раку,  чи  від  кулі  ледь  не  вмер?
Тримайся    завтра,  вчора  і  тепер.  

А  розум  затуманений  –  дурня,
Горілка,  чи  наркотики  –  полова.
Тебе,  як  в  грі,  назад  повернуть  знову,
Хоч  ними  заливайся  ти  щодня.

Не  жди  лише  хорошої  години  –
Тут  будуть  гарні  і  погані  днини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507663
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.06.2014


Філософський вінок сонетів 3

                                               7.
Бо  в  цьому  світі  все  це  зветься  –  майя.
Уявне  все,  хоча  таке  живе.
А  віру  в  інше  я  не  забираю,
Бо  кожен  вірить  тільки  у  своє.

Бо  фізику  у  школі  всі  учили;
Всілякі  там  молекули  і  сили.
Для  Бога  місця  зовсім  не  знайдеш,
Так  хочеться  –  і  тим  усім  живеш.

Але  перед  відходом  на  спочинок,
Мій  тесть,    в  житті  великий  атеїст,
Не  дивно  –  будував  же  комунізм,
Хотів  узнати,  -  хто  його  зустріне…  

А  я  про  те,  що  там,  і  не  згадаю,
Чи  буде  далі  ще  життя  –  не  знаю.

                                                         8.
Чи  буде  далі  ще  життя  не  знаю,
Живи  тепер,  вчорашнє  вже  пройшло,
Як  прийде    завтра  –  там  і  привітають.
Тре  зараз  жити,  щоб  там  не  було.

Нехай  тобі  один  лишився  день
З  піснями  він,  а  може  й  без  пісень,
Проте  таке  пронизливе  повітря,
І  запах  рози,  що  доносить  вітер

І  захід  сонця    дійсно  кров’яний,
І  мозолі,  що  пестують  рубанок,
Цей  довгий  день,  який  почався  рано,
Твоє  життя,  яке  формує  сни.

У  цю  секунду  ти  лише  живеш,
Та  все  прийми  з  любов’ю,  що  без  меж.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507468
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.06.2014


Філософський вінок сонетів 2

                                                 5.
Чи  буде  радість,  чи  чека  печаль?
Та  Бог  із  тим,  лише  було  б  щось  далі!
Вогонь  поборемо  і  витримаєм  сталь,
Ми  козаки,  до  всього  ми  бувалі.

Небесна  сотня  там  тебе  чека,
А  що  було?  Чи  є  хто  без  гріха?
Бог  любить  всіх,  і  він  усіх  прощає,
Мій  ангел  розповів,  а  він  все  знає.

Хоча  туди  й  не  треба  поспішать,
Наш  рідний  край  нещасний  і  красивий,
Коли  весна,  коли  у  цвіті  сливи,
Коли  ти  хочеш  ще  усіх  прощать,

Колись  прийде  пора  сказать:  прощай
Не  знаєш  ти:  на  щастя,  чи  на  жаль.

                                                       6.
Не  знаєш  ти:  на  щастя,  чи  на  жаль.
Ти  народився  в  нашій  Україні,
А  переміни  захопили  край,
Твій  час  попав  на  лихо  переміни.

Не  забувай,  усі  ми  українці,  
Будь  добрим  ти  у  будь  якому  віці,
На  інших  не  кидайся  і  не  злись,
Хоч  боляче  тобі  й  було  колись.

За  гроші  не  вбивай,  за  це  карають,
На  тому  світі  в  банк  не  віднесеш.
Що  не  твоє,  собі  не  забереш,
Від  жадоби  душа  людська  згорає.

Ти  не  заробиш  всіх  грошей,  я  знаю,
Бо  в  цьому  світі  це  все  це  зветься  –  майя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507234
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.06.2014


Філософський вінок сонетів 1

                                         3.
Що  далі  ще  напишеш  й  створиш  ти?
Бо  я  до  себе  все  оте  примірю,
Хоч  є  канва,  та  тяжко  без  мети,
Коли  заснула  мрія  й  навіть  віра.

Коли  держава  дурить  раз  проз  раз,
Коли  життя  нормальне  не  для  нас.
А  хлопці  молоді  ідуть  під  кулі,
І  ми,  чи  то  померлі,  чи  поснулі.

Але  ніхто  не  буде  нас  жаліть,
Бо  ти  один  за  все  відповідаєш,
Чи  падаєш  униз,  а  чи  злітаєш,
Тому  живи  –  не  треба  сльози  лить.

Не  треба  клясти  це  життя  прокляте  –
Чи  будеш  ти  у  щасті,  чи  страждати.

                                                 4.
Чи  будеш  ти  у  щасті,  чи  страждати
Як  був  дитям,  не  знав  іще  про  те.
Та  там  був  рай,  якщо  тепер  згадати,
Було  те  місце  гарне  і  святе.

Була  там  мама,  та  уже  нема,
Було  там  літо,  та  уже  зима.
А  час  іде,  хоч  це  й  координата,
Та  тільки  з  нею  старість  будеш  мати.

І  дивне  відчуття    -  не  доробив,
Не  докохав,  та  й  не  допив  бувало,
І  взагалі,  було  всього  так  мало,
Неначебто  по  справжньому  й  не  жив.

А  що  прийде,  коли  заглянеш  в  даль?
Чи  буде  радість,  чи  чека  печаль?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507026
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2014


Філософський вінок сонетів

                                         1.
Вінок  сонетів  –  погляд  з  висоти.                                                    
На  ньому  риску  творчості  підводиш,                                    
Хоча  писати  й  далі  будеш  ти                                                                
Не  дивлячись  на  настрій  і  погоду.                                              

Ти  нову  форму  хочеш  відшукать,                                                  
Де  ритм  новий  і  підпис,  і  печать,                                                  
Але  Герой  давно  тобі  відомий,                                                          
У  білому  він  весь  і  майже  вдома.                                                  

На  розсуд  друзям  ти  сонет  кладеш,                                            
Хоча  їм  що  –  самі  таке  малюють,                                                  
Хто  про  погоду,  хто  про  долю  злую,                                      
Але  то  творчість  –  написав  і  ждеш.                                          

Початок  є,  а  далі  що  писати?                                                                
Цікаво  і  самому  буде  знати.                                                                    

                                               2.
Цікаво  і  самому  буде  знати,
Чи  ж  буде  у  героя  благодать,
Чи  він  поїде  в  Ріо  –  гарна  плата,
Чи  буде  й  далі  вдома  він  страждать.

Бо  в  нас  життя  таке  на  роздоріжжі,
Тут  є  блондини,  та  бувають  й  рижі.
Усе  життя  у  пошуках  грошей,
А  творчість  де,  скажи,  хто-небудь,  гей!

Тому    все  це  Герою  я  даю,
Нехай  він  сам  і  пише  і  малює,
А  я  один  собі  свій  шлях  торую,
Я  тут  лишусь,    він  в  іншому  краю.

Не  знаю,  хоч  пиши,  а  хоч  лети,
Що  далі  ще  напишеш  й  створиш  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2014


Переваги віку

Я  звужую  поле  бажань,
Розширюю  коло  думок,
Жарини  гашу  сподівань,
А  мрії  саджу  під  замок.
Скорочений  простір  для  дій,
І  обмаль  лишилось  часу,
І  замах  чомусь  замалий,      
Й  нема  чим  склепати  косу.
Зате  відчуття  на  межі,
Та  й  мудрість  невпинно  росте,
Що  діяти,  знають  мечі,
Життя  –  завдання  не  просте.
Зате  за  плечима  стоїть
Архангел  як  жар  золотий.
Зате  з  верховіття  летить
Нестримане  листя  подій.
На  Заході  сонце  як  жар,
Записана  рима  вірша
І  серце  готове  до  кар,
Вже  можна  і  не    поспішать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503391
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.06.2014


Я іще не відбувся…

Я  втікаю  від  себе,
             бо  життя  наче  цирк  Шапіто,
Ти  у  ньому  влітаєш
             у  вогненне  кільце  ніби  тигр.
Є  нагальна  потреба
             повернути  себе,  бо  ніхто
Тут  тебе  не  признає,
             якщо  знов  не  відбудешся  ти.
А  це  щемно  і  важко,
           бо  потрібно  примусить  в  собі
Не  боятися  болю
           і  скакати  в  огонь  до  нестям,
Без  надії  на  краще,
           в  плині  світу  весь  час  й  боротьбі,
Позабувши  про  волю
         і  майбутнє  спокійне    життя.
Я  іще  не  відбувся,
         через  це  я  ізнову  прийшов.
Я  людей  цих  не  знаю,
         та  навчусь  їх  любить  й  берегти.
Хай  тут  хмарно  і  пусто,
         хай  тут  горе  і  капає  кров,
Я  себе  поміняю
         і  дістанусь  своєї  мети.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503194
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.06.2014


Вечность

Время  течет,  как  
                   песок  из  раскрытой  ладони,
Годы  –  песчинки,  
                   сверкая  слетают  с  руки,
Время  легко  и  
                     песчинки  быстры  и  легки,
Ветер  их  ловит,  
                     бросает,  неистово  гонит
В  глубь  безвременья  –
                     глубокой  и  быстрой  реки.
Быстро  в  кулак
                     я  ладошку  волнуясь  сжимаю,
Поздно  подумал,
                     декабрь  наступил  –  не  апрель,
Нету  песка,
                     я  старался,  хотел  –  не  успел.
Будет  судьба
                     в  безвременье,  надеюсь,  иная,
Только  бы  там
                     не  остаться  совсем  не  у  дел.
Легок  песок,
                     удержать  никому  не  под  силу.
Полная  горсть
                     лишь  в  руке  у  ребенка  лежит,
С  детской  руки
                     просыпаться  песок  не  спешит.
Все  впереди:
                     вдохновенье,  желанья  и  сила,
Твой  лишь  песочек
                   растрачен  тобой  и  прожит.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501380
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.05.2014


Пройдена межа

Настало  літо,  та  ще  холодно  ночами.
Так  і  на  серці  –  то  співає,  то  болить.  
І  ти  уже  не  появляєшся  зі  снами,
Як  це  було  хоч  і  недавно,  та  колись.

Хотів  би  бути  в  цьому  літі  я  щасливим,
Старі  турботи  непотрібні  голові,
А  щось  нове  знайти  –  це  майже  неможливо,
Тому  й  не  знаєш,  що  робити  на  землі.

Усе  неначе  б  то  розписано  на  завтра,
Та  те,  що  буде  я  не  знаю  й  не  скажу.
Життя  –  якась  незрозуміла  серцю  правда,
Я  вхожу  в  нього  через  пройдену  межу.  

Як  хочеться  в  тобі  кохати  все  на  світі,
І  пестить  і  плекать  в  тобі  усіх  істот.
І  бачити  добро  хотів  би  лиш  в  зеніті,
І  серцем  зігрівать  тебе  ще  років  сто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2014


Тепло в душі

Слава  Богу,  все  поки  що  добре,
Хоч  не  зовсім,  та  це  важливо.
Хоч  надворі  ще  зливи  і  повінь,
Але  день  вже  упевнено  повний
І  тому  будь  сьогодні  щасливим.

Вже  тепло  добирається  в  душу,
Хоч  не  всім,  але  завтра  дістане.
Ти  це  мусиш!  Ні,  я  це  не  мушу,
І  нічим  ти  мене  не  примусиш,
Час  добра  безперечно  настане.

Час  летіти  до  миру  і  щастя,
Має  бути  все  це  вже  сьогодні.
Вже  усмішка  з’являється  часто,
Нас  заповнює  щирість  і  ласка,
Одійди  хоч  на  крок  від  безодні.

Теплий  день.  Ось  такий  буде  й  завтра!
Бо  усе,  що  в  думках,  будеш  мати.
Не  потрібна  нам  зброя  і  варта,
Від  добра  зла  чекати  не  варто,
А  душі  тре  з  душею  єднатись.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2014


Яблунева заметіль

Летить  додолу  яблунева  заметіль,
Трава  зелена  за  хвилину  вбралась  в  біле.
Стояла  яблунька  немовби  у  фаті,
Та  через  день  вже  без  фати  –  осиротіла.

Такий  наш  час:  тривожний  і  стрімкий,
Такі  ці  дні  –  то  теплі,  то  холодні,
Але  йдемо  ми  в  глибину  весни,
Подалі  від  негоди  і  безодні.

І  гарно  так:  дерева  зацвіли,
Пухнасті  хмари,  начебто  дерева
По  небу  пелюстками  попливли,
Боки  в  них  білі,  білі  і  рожеві.

Зелене  листя  вирости  спішить
І  пнеться  до  тепла,  як  до  свободи.
Важливий  кожен  час  і  кожна  мить
Для  дум,  любові,  щастя  і  роботи.

Іде  весна,  широкий  в  неї  крок.
Спіши  за  нею,  щоб  усе  успіти.
Хватай  цю  мить,  сьогоднішній  урок,
Бо  з  цим  тобі  прийдеться  далі  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2014


Жалі стираючи старі

Тебе  я  хочу  замінити
На  іншу,  десь  на  самоті.
Та  там  я  бачу  вже  не  літо,
Там  інша  стежка  у  житті.

Там  одиноко  і  не  тепло,
І  біль  там  крає,  не  любов.
Бува  там  боляче  нестерпно
І  хочеться  до  тебе  знов.

І  хочеться  в  тепло  і  віру,
І  хочеться,  щоб  на  вустах  
Відчути  майбуття  таїну,
І  втратить  про  минуле  страх.

Та  доля  не  дає  надії:
Гвіздки  болючі  в  голові,
Старі,  вже  бачені  події,
Лиш  неприємності  нові.

Але  буває  розійдеться
Холодне  небо  угорі.
І  звідти  світло  розіллється
Жалі  стираючи  старі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2014


Думки про Схід

Ще  б  краплю  спокою  і  дихав  би  весною
Краплину  б  радості  й  забувся  б  лиха  слід,
Але  течуть  кровавою  сльозою
Думки  про  Південь  і  буремний  Схід.

Колотиться,  як  на  Русі  в  князівствах,
Товчи  свого,  щоб  ворогів  злякать.
Та  подивись,  уже  Китай  підвівся,
Чи  стане  сил,  як  буде  наступать.

Вже  на  бензин  для  військ  здали  ми  гривні,
Лишилось  в  танки  б  цей  бензин  залить.
Та  як  дійде  до  бою,  буде  дивно,
Що  ворога  не  зможем  зупинить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494667
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.04.2014


Кульбабкова пора

Кульбабки  повилазили,
Понадували  щоки,
Гарненькі,  як  прикраси,
Яскраві,  жовтобокі.

Дівчати,  горе  квіточкам,
Плетуть  вінки  з  кульбабок,
Ідуть  у  них,  аж  світяться;
Їм  весняно  і  радо.

Весною  я  любуюся,
Цвіте  все:  білим-біло.
Погане  все  забулося  –
Весна  себе  явила.

Весна  –  хвилини  радості,
Весна  –  вже  дочекалися.
Кульбабками  не  заздрісні,
З  зимою  розпрощалися.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494666
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.04.2014


Ворощенку

Хоч  день  не  сонячний,  та  свято,
У  цей  новий  весняний  день
Юрка  хотів  би  привітати
У  колі  із  близьких  людей.

Він  зараз  мудрий  і  статечний,
Усмішка  добра  на  лиці.
Всміхається  усім  сердечно,
У  руки  чарку  беручи.

Хай  він  завжди  таким  і  буде,
Іще  зо  три  десятка  літ,
На  радість  цим,  що  поряд  людям
Шле  свій  Ворощенський  привіт.

Радійте  друзі  і  родина,
Трудитись  будемо  й  гулять,
Бо  ще  не  все  ми  поробили,
Ворощенку  лиш  сімдесят!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492510
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.04.2014


Знайди.

Як  жаль,  що  хисту  я  не  маю
Побачить  ауру  розмаю
Людей  простих.
Тоді  б  я  зміг  полікувати,
Від  небезпеки  врятувати
Своїх  близьких.
І  поміж  тисяч  незнайомих
Пізнати  б  зміг  тебе    свідомо,
Як  цю  весну.
Твої  думки  б  спішив  узнати.
Від  того  б  міг  завжди  кохати
Тебе  одну.
Як  жаль,  що  ауру  не  бачу,
Тому  буває  гірко  плачу
Від  самоти.
Можливо  ти  ті  чари  маєш
Й  мене  нарешті  відшукаєш.
Прошу  –  знайди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014


Думки

Усе  колись  проходить,  та  душа
Боліти  не  зупиниться  ніколи.
На  Україну  поїзд  поспіша,
Але  його  чомусь  спинили  в  полі
То  військо  бідну  землю  залиша,
В  Криму  уже  не  буде  більше  волі.
В  прострілах  скло  і  шини  у  машин,
У  них  учора  й  ваш  міг  бути  син.

З  Москви  дзвінок  від  рідних  прилетів.
Єхидно  так:  бандєровцамі  сталі,
В  міністри  вас  єщьо  там  не  обралі?!
Акцент  полтавський  чути  від  тих  слів.
А  що  ти  ще  від  спутнутих  хотів?
Де  те  єднання,  що  було  колись?
Де  те  тепло?  О  небо,  відгукнись.

Я  бога  й  церкву  зроду  не  ділив,
Бо  бог  один,  куди  б  я  не  потрапив,
Та  віра  втрачена  до  отчих  слів
Й  душі  частину  я  напевно  втратив,
До  цього  храму  йти  не  маю  сил.
Якщо  ідеш  туди,  мене  не  клич,
Там  славлять  зло,  керує  там  москвич.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491376
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.04.2014


Божественно - любити

В  мені  щось  знову  ожило,
Це  так  божественно  –  любити.
В  любові  бути,  ніби  жити,
Чекаючи  лише  тепло.

Мені  здаються  часом  сном
Ці  усмішки  твої  лукаві  –
І  що  мені  нагальні  справи,
Коли  я  їх  не  бачу  знов.

Прости  весняна  голубінь,
Що  не  в  тобі  моя  тривога,
І  сонце,  і  нова  дорога,
І  навіть  у  спекоту  тінь.

Ну  й  що,  що  різні  в  нас  часи,
Що  шлях  з  твоїм  не  перетнеться?
Бажання  мати  все  минеться,
Як  серце  вмліє  від  краси.

Душа  знов  крила  відростить,
Щоб  полетіти  до  любові.
В  ній  сонця  більше  ніж  у  слові,  
Та  знов  це  буде  тільки  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014


Якщо простиш

Сонце  у  вічі  світить,
Небо  вгорі  ясне,
Я  мов  один  на  світі  –
Ти  ж  не  забудь  мене.

День  наступає  теплий,
Лист  випускає  гай,
Трохи  стає  нестерпно  –
Ти  ж  бо  мене  згадай.

Я  в  однині  далекій,
Дні  йдуть  немов  літа,
Знову  летять  лелеки,
Та  до  свого  гнізда.

Я  їм  легенько  заздрю,
Шлях  в  них  такий  простий,
Буду  до  тебе  завтра
Мчати,  якщо  простиш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014


Як солодко тебе відчути

Як  солодко  відчути  поряд
Тебе  з  такої  далини,
І  на  собі  відчути  погляд,
Неначе  поряд  стали  ми.

І  вже  нема  думок  про  втечу
І  каяття  уже  нема,
Хоч  на  душі  неначе  вечір,
Та  вечір  краще,  ніж  пітьма.

Як  добре  знать,  що  ти  існуєш
І  я  для  тебе  не  чужий,
І  що  не  даром  час  марнуєш,
І  що  не  зовсім  ще  старий.

Моя  засмучена  кохана,
Як  добре  ,  що  у  мене  є
Твій  образ  світлий  і  жаданий
І  серце  віддане  твоє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489667
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.04.2014


Фрагмент душі

Вірші  не  приходять  зразу,
Вірші  –  це  фрагмент  душі.
Як  тільки  з’явилась  фраза,
То  стрімко  її  пиши.

Вірші,  то  твоє,  страждальне,
То  думка  у  формі  сліз.
То  звична  дорога  дальня,
Далекий  пейзаж  з  беріз.

Вірші  –  це  коли  ділитись
Ти  хочеш  добром  і  злом,
Коли  щось  ясне  й  величне
Із  Неба  тобі  прийшло.

Вірші  –  це,  коли  не  можеш
Ти  сам  одиноко  жить,
Як  хочеш  всіх  насторожить,
Чи  радістю  наділить.

Вірші  описать  не  можна,
Це  мабуть  лиш  відчуття,
Ясні  вони,  чи  тривожні,
Від  мрій  вони,  чи  життя.

Ідеш,  а  віршів  не  видко,
До  них  не  легенький  путь,
Якщо  ти  такий,  то  швидко
Й  до  тебе  вони  прийдуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014


Ти вітер

П’янким  повітрям  я  надихатись  не  можу,
Водою  чистою  ніяк  я  не  нап’юсь,
Бо  те,  що  бачу  я  у  цьому  світі,  Боже,
І  я  ніяк  на  простір  цей  не  надивлюсь.
Чому  ж  ти  зранку  встав  до  світу  невеселий?
Не  посміхаєшся  чому  ти  до  людей?
Води  холодної  ти  вже  отримав  келих,
Повітря  чисте  вже  очікує  тебе.
Ти  стань  розкутим,  не  прив’язаним  до  світу.
Про  хліб  і  гроші  не  роздумуй  повсякчас,
Не  забувай,  що  в  цьому  просторі  –  ти  вітер,
Який  летить  без  упереджень  і  образ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487800
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.03.2014


Холодний дощ

Краплин  холодних  розмаїте  зло
Осколками  осипалось  додолу,
Напружило  до  болю  землю  голу,
І  з  хрустом  верховіття  повело.

Під  терпкий  свист  розбурханих  вітрів
Весняний  холод  врізався  у  шибку,
Іще  раз  засвистів  з  шаленим  шиком
І  десь  у  поле  далі  полетів.

Десь  грім  гримів  і  блискало,  й  лило
Як  літом,  а  не  із  весни  початком.
Уже  зими  неначе  й  не  було.
І  ось  на  це  хтось  ставив  знов  печатку.

І  раз-проз-раз.  За  маревом  дощу
Злітало  світло  дивне  і  тривожне.
Те,  що  робив  –  сьогодні  вже  не  можна.
Те,  що  тримав  –  сьогодні  відпущу.

Прийшла  весна  до  нас  холодним  сном.
Терпи  цей  час,  бо  маєш  що  робити?
Іще  не  раз  ти  будеш  снігом  битий,
Але  тримайся,  буде  і  тепло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486566
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.03.2014


Тривожна весна

Дерева  ще  голі,  земля  не  зелена,
Лиш  вітер  жене  старе  листя  до  мене.
Воно  аж  іржаве  в  ломкій  безнадії,
Життя  розбиває  пробуджені  мрії.

По  волі  сусіда,  тепер  окупанта,
За  роки  без  дії  здіймається  плата:
За  те,  що  мовчали,  як  нас  обкрадали,
За  те,  що  до  влади  не  тих  обирали,

За  те,  що  повірили  «другу»  -  облуді
Стоїть  над  Вкраїною  буря  повсюди.
За  те,  що  своїх  вояків  не  цінили,
Призвали  ворожих  ми  найманців  сили.

Щоб  завтра,  як  листя  опале  не  стали,
Єднаймося  люди  Вкраїни  у  лави.
Від  нашої  волі  залежить  майбутнє.
Не  станем  рабами  –  ми  вольнії  люде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485831
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.03.2014


Під час посту

Я  все  боюсь,  що  не  поспію
Щось  не  зробить,  десь  не  дійти,
Хоч  часом  чую,  як  радіє
Моя  душа  від  красоти.

Тієї    величі    безмежжя,
Куди      я,  врешті,  попаду.
Та  скільки  ще  доріг  бентежних
На  цьому  світі  я  пройду!

Я    часом    бачу  синє  небо
У  кольорових  чистих  снах.
Мене,  як    капітана    Немо,
До  себе  кличе  синій  шлях.

З  роками  більше  відчуваю:
Те,  що  не  встиг  -  не  напишу.
Й  тоді  я  в  розпачі  буваю
І    до    роботи  знов  спішу.

Але,  як  клопоти  стихають,
Я  в  храм  прихожу,  мов  у  сон.
І    там    душа    моя    літає
Новим  схвильованим  віршем.

Я  там,  воістину,  на  волі,
Там  не  потрібно  поспішать,
Там    забуваю  я    про  болі,
І  справи,  що  я  мав  рішать.

По  тім  піднесений,  натхненний
Я  знов  іду  до  справ  людських,
Бо  людям  треба  знать  про  мене,
І  я  не  все  зробив  для  них.

Бо  ще  не  встиг  набратись  світла
І  прощення  не  всіх  просив,
Бо  ще  не  дав  душі  розквітнуть
І    ці    не    дописав    вірші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485080
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.03.2014


На восьме

Не  веселе  це  восьме  березня,
Бо  дими  вже  із  Криму  стеляться,
І  народ  не  завжди  посміхається,
Хоч  і  березень,  але  маються.

Скрізь  тюльпанами  все  заповнено,
І  не  буде  на  цей  рік  повені,
І  врожай  на  полях  очікують,
Але  все  ж  усім  не  до  сміху  щось.

Отака  весна,  хоч  і  сонячно,
Хай  усім  добра  буде  сповнено,
Хай  у  сім’ях  всіх    буде  злагода
І  дружина  знов  буде  лагідна,

Бо  настало  вже  восьме  березня,
Хай  на  серці  всім  буде  весняно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2014


Чи різні ми?

Чи  різні  ми  на  заході  і  сході?
Чи  різні  ми  у  Києві  й  Криму?
Ні,  мабуть  ні:  у  грі  і  на  роботі,
В  легеньких  туфлях  й  в  кирзових  чоботях
Однакові    ми  в  полі  і  в  диму.

Що  різна  мова,  та  чи  справді  різна?
Двомовні  ми  й  російська  в  нас  живе.
І  українська  і  російська  рівні,
Донецьк  нам  рідний,  як  і  Рівне  рідне
І  дух  наш  до  свободи  всюди  зве.

Нас  поділити  хочуть  лиш  приблуди,
Чи  найманці  за  тисячі  рублів,
Але  наш  дух  нескорений  повсюди,
Й  роки  державності  ніхто  вже  не  забуде,
І  знов  ступать  не  будем  на  граблі.

Стоїть  Вкраїна  грізно  і  велично,
Так  ,  бідні  ми,  та  беремось  за  ум.
І  зробим  лад,  бо  ми  до  праці  звичні,
Настане  мир  на  сході  і  в  столиці,
Від  Саків  і  аж  до  північних  Сум.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484146
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.03.2014


Прекрасне минуле

Залишились  лиш  мрії,
І  ніщо  не  забулось,  -
Напливла  ностальгія,
Тільки  холод  із  вулиць
Відбирає  надію.
Та  тепло  залишилось,
Де  душа  доторкалась,
Повертаються  сили,
Бо  колись  ми  літали,
Та  зима  зупинила.
І  пронизливий  вітер
Охолоджує  серце,
Сльози  спогадів  витер,
Щоб  забулося  все  це,
Лиш  мереживо  літер
Проростає  із  рястом
І  назад  все  спливає,
Хоч  бува  і  невчасно,
Та  воно  зігріває
І  все  робить  прекрасним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2014


Молімося

Молімося,  люди  добрі,
Та  й  за  Україну.
Тільки  наш  Господь  спроможний
Зберегти  єдину.
Тільки  Господу  по  силі
Все  це  поміняти.
Нас  врятує  лиш  Спаситель
З  ним  і  Божа  мати.
Помолімось  за  Вкраїну
Прямо  з  цього  ранку.
І  тоді  у  гарну  днину
Все  це  зло  розтане.
І  не  буде  кулі  посвист
Лунати  між  люди.
В  піст  усе,  за  що  попросиш,
Сповнюватись  буде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2014


Душа в залізі

Душа  закована  в  залізо,
На  серці  криця  броньова,
Їх  не  поранять,  не  поріжуть
Ні  леза  гострі,  ні  слова.
Я  у  душі  вогонь  тримаю,
А  біль  приховує  броня.
Довкола  хаос  –  все  чекаю
Лише  надій,  і  так  щодня.
Сьогодні  ціни  стали  вільні  –
Хтось  богу  душу  віддає.
Ми  ж  онімілі  і  спокійні,
А  час  нас  знов  жорстоко  б’є?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2014


Думки про Україну

Як  за  вікном  закапає  дощик,
На  серце  сум  спускається  зрадливо,
Гірких  думок  мереживо  спішить
В  передчутті  розпачливої  зливи.
Тоді  летять  про  майбуття  думки,
Про  те  що  буде    далі  в  цьому  світі,
Які  підуть,  які  прийдуть  роки,
Як  жити  в  них,  і  де  себе  подіти.
І  що  зробить,  щоб  краще  всім  було
У  цьому  світі:  брату,  другу,  сину,
Як  зло  минуть,  і  як  знайти  добро,
Щоб  ним  наповнить  рідну  Україну.
Такі  думки,  немов  передчуття
Нових  зворушень  і  нового  болю,
Чи  ж  їх  позвало  до  думок  життя,
Чи  може  небо,  що  над  головою?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482456
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.02.2014


Дощ очищення

Усе  щось  хтять  від  неньки  України.
Хтось  хоче  грошей,  ну  а  хтось  земель,
Хтось  хоче  розтрощить  її  єдину,
Хтось  влади  хоче,  хоч  би  на  щабель.

На  бідний  люд  давно  ніхто  не  гляне.
Ці  бідняки  кому  потрібні  ще?
Душа  народу,  ніби  кров  багряна,
Вниз  до  Майдану  праведно  тече.

Чи  захистить  хтось?  –  
                                             Ні,  лиш  власні  руки.
Чи  хтось  розрадить?  –  
                                             Думай  що  робить.
Не  доведи  нам  ще  одної  злуки,
Бо  «захисник»    наш  знов  нас  хоче  бить.

Зима  пішла.  Весна  от-от  настане.
Піде  дощик  надворі:  дінь,  дінь,  дінь.
За  ним  здійметься  сонечко  весняне
І  розмете  наруги  хижу  тінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2014


Небесна сотня

Небесна  сотня  піднялась  увись
І  розпростерла  руки  понад  нами.
Зросла  держава  божими  синами
Тепер  під  омофором  ти,  дивись!

Тепер  у  нас  по  іншому  життя
Піде  вперед,  у  цілої  країни.
За  це  найкращі  мусили  загинуть,
Які  й  не  нажилися  до  пуття.

І  ми  в  жалобі,  але  й  горді  теж,
Що  ці  герої  нам  були  братами.
Вони  назавжди  лишаться  із  нами.
Героям  Слава!  –  заклик  цей  росте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481343
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2014


Замість нас

Куля  дістала  і...  впав  на  бік,
Потім  схопився  і  …  мертвий.
Пуля  попала  в  серце
І  вмер  замість  нас  чоловік.
А  ти,  як  в  кіно,  з  бутербродом  в  руках…,
Мимо  душа  пролетіла.
Подивись,  залишилось  лиш  тіло
Від  тебе  й  прихований  страх.
А  тіло  –  це  прах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480732
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2014


Валентеевой «Зверь - майдан» – от автора не белого списка

Эту  боль  не  высказать  словами,
Это  быль,  увы  –  это  не  сны,
За  нас  всех,  избитыми  сгорали
Славные  Украины  сыны.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480585
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.02.2014


Березовий сік

Сік  цебенить    з  берези
Начебто  кров  з  руки.
Хочу,  щоб  без  агресій,
Навіть  без  слів  різких.

Хочеться  миру  й  світла,
Трішки  іще  б  тепла.
От  би  душа  розквітла,
От  би  вона  цвіла.

Радісно  б  посміхалась,
Хмаркою  б  в  світ  неслась,
Рани  б  забинтувала
І  не  робила  б  зла.

Завтра  новини  в  пресі:
Скинутий  хтось  у  ліс.
Сік  цебенить  з  берези
Наче  струмочок  сліз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478861
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.02.2014


Йдемо до весни

Знову  пахне  весною,
Мокрий  сніг  почорнів.
Будуть  зміни  зі  мною,
Як  і  з  днем  по  весні.

Буду  я  приростати
Світлим  духом  весни.
Вже  пора  забувати
Злі  й  неприязні  сни.

Вже  пора  розшукати
Новий  шлях  до  мети,
Легко  все  поламати,
Тяжко  попіл  мести.

На  снігу  видно  попіл.
Сивина  на  чолі.
Ми  проходимо  поспіль,
Ми  блукаєм  в  імлі.

Україна  вагітна
Чимось  новим  –  це  знак.
Ми  ідемо  до  світла,
Нас  чекає  весна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478532
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2014


Хокку

Туманний  почався  день.
Потягуюсь  –  спати  охота…
Чекає  робота.

Одна  стіна,  ще  далі  друга.
Поряд  палають  шини.
Хто  в  цьому  винен?

Самі  задзвонили  дзвони,
Гул  затих  вдалині…
Сьогодні  дев’ять  днів.

Надворі  давно  стемніло.
Блима  в  очах  і  катма  сил…
Щось  ще  недоробив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478479
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 10.02.2014


Блаженство життя

   Блаженство  –  це    життя,
   Де  єдність  Духа  з  тілом,
   Яке  тверде  мов  дуб  і  в  силі  гра.
   Коли  твоє  буття
   Є  вічності  мірило,
   А  шлях  в  майбутнє  пізнавання  рай.
         Блаженство  -  це  та  мить
         Води,  що  мчить  по  тілу,
         Коли  нема  думок  і  шлях  ясний,
         Коли  душа  летить,
         А  гнів  осиротілий
         І  часто  сняться  кольорові  сни.
   Я  радий,  що  живу,
   Що  цього  дня  діждався,
   Можливо  рай  і  краще  ніж  зима,
   Та  все  ж  радій  дощу
   І  сонцю  посміхайся,
   Бо  там  все  інше  -  цього  там  нема.
           Не  бійся,  що  помреш,
           Іди  до  смерті  сміло.
           Вино  життя  ти  випий  до  кінця,
           І  як  своє  діждеш,
           То  ввійдеш  в  нове  тіло,
           По  вічній  волі  нашого  Творця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477802
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.02.2014


Хмара опустилась

Ой  хмара  опустилась,
За  ліс  зачепилась,
А  грабовій  ліс
На  горах  поріс,
Вітами  хитає,
Небо  зачіпає,
Сніг  розкидає
Над  краєм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2014


Відлига, тепло…

Відлига,  тепло,  схудли  кучугури,  
На  схилах  сонце  з  листя  сніг  згорта.
Воно  на  світ  вилазить  темно-буре  –
Лісів  осінніх  рамка  золота.

Струмок  жвавіше  дзеленчить
                                                                           під  льодом,
Ворона  радо  каркає  згори.
Сьогодні  гарна  видалась  погода  –
На  небі  біла  хмарка  майорить.

Як  повесні,  на  сонці  припікає,
Душа  втомилась  трохи  від  зими.
Тому  тепло  нам  небо  посилає,
Щоб  під  кінець  не  впали  в  відчай  ми

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476951
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.02.2014


Творчість

Найкраще  пишеться  самому,
Коли  ніхто  не  заважа,
Коли  тебе  не  кличе  втома,
Коли  схвильована  душа,

Коли  гілки  хитає  вітер
І  небо  чисте  угорі,
Коли  шепочеш:  Милий  світе,
Тебе  вітаю  на  зорі.

Пливе  душа  рядками  в  зошит,
І  в  Інтернет,  в  усі  світи,
Скарби  душі  збирай  як  гроші,
Щоб  у  вірші  перенести.

Надіями  і  сподіванням
Усіх,  хто  хоче,  наділяй,
Якщо  ще  маєш  ти  бажання,
Якщо  ще  віриш  ти  у  рай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475916
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.01.2014


Час змін

Розносить  гул  не  мертвий  крок  центурій,
Стають  у  лави  люди,  не  раби.
Надходить  день  від  диму  з  шин  похмурий,
Не  хочеш  рабства  –  щось  бери  й  роби.

Здіймай  свій  дух,  якщо  себе  не  можеш,
Допоможи  хоч  словом,  хоч  плечем,
Бо  українець  ти  –  не  подорожний,
Стає  ж  в  країні  жарко,  аж  пече.

Стає  важливим  –  переформувати,
І  актуальним  –  кращих  на  чоло.
Прийшла  пора  по  справжньому  мінятись
Самим,  а  також  видалити  зло.

Нові  часи  безкровних  революцій
Уже  червоним  бризнули  в  сніги.
Нових  героїв  рве  мороз  колючий.
І  де  ж  кінець,  де  кращі  береги?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475704
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.01.2014


Дарунок

Іще  один  тобі  дарую  вірш,
В  якому  небо  розляглось  безкрає,
Бо  тяжко  відшукати    краще  ніж,
Цей  вірш,  у  дні  які  сім’я  переживає.

Переживемо  знаю  ми  це  все,
Роки  летять,  як  версти  придорожні.
Нехай  наступний  радість  принесе
І  забере  думки  твої  тривожні.

І  ось  тримаючи  цю  чарочку  вина,
З  днем  Ангела  я  хочу  привітати,
Тебе,  моя  дружинонько  земна,
І,  як  зажди,  здоров’я  побажати.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475571
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2014


Пухом тополиним

Пухом  тополиним  
падає  сніжок  –
мов  цвіте  калина,
побілів  лужок.
По  льодинах  хрупа
радісно  зима,
розпашілась  груба,
хоч  дровець  нема.
Знову  побіліла
чорнота  села,
аж  душа  зраділа,
що  зима  зайшла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475570
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.01.2014