| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Тільки риби в морях знають ціну свободі; та їх
німота змушує нас як би творити своїх
етикеток і кас. І простір рябить прейскуратом.
Смертю створений час. Ми існуєм в тілах і речах,
властивості їх він шукає в сирих овочах.
Півень вторить курантам.
----------------------------------------------------------------------------------------------
Уривок з поезії [i]Конец прекрасной эпохи (1969)[/i]. Иосиф Бродский
Только рыбы в морях знают цену свободе; но их
немота вынуждает нас как бы к созданью своих
этикеток и касс. И пространство торчит прейскурантом.
Время создано смертью. Нуждаясь в телах и вещах,
свойства тех и других оно ищет в сырых овощах.
Кочет внемлет курантам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779408
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 27.02.2018
Троянди живі, троянди мертві.
Пелюстки червоні, пелюстки чорні.
Складені крапом до верху карти
Дивляться в небо.
Кубки, динари, жезли й мечі.
Кривда вдень, правда вночі.
Ніж не шкодує стеблину з квітом,
Коли її вкрили шипи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776810
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.02.2018
У грі на людях, благородний жест,
Подарувати іншим перший хід,
І закувати всі слова у лід,
Коли вони, мов хрест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590670
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.06.2015
Коливається маятник
листям осіннім додолу
полетіло усе шкереберть.
Ну що! Не хнюпся на долю,
як у присуді вказано смерть.
Твій Хронос спливає
подихом тихим пустелі.
Розчерком білих чорнил,
зірок ти не знайдеш на стелі
свого склепу з гранітових брил.
І що ж бо вже вдієш,
створено власний закон.
Не перечити ж долі, і чим?
Є наказ — "Перейти Рубікон!.."
Наступною жертвою обрано Рим.
Чи істина в фальші?
Вислизне з рук як змія.
Позбавлене змісту для мене,
це культове слово "кохання", і я
не погоджусь натомість на менше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2014
[b]0000
0001
0010
0011
0100
0101
0110
0111
1000
1001
1010
1011
1100
1101
1110
1111[/b]
Це ключ, на основі якого створена вся наша цивілізація. Логіка металу. Альфа і Омега. Одна помилка і все летить шкереберть...
[b]Наша мова[/b] -- це тотально впорядкована множина.
[b]Память[/b] -- ланцюг асоціацій; енграми молекул, впаяних в мембрану.
[b]Свідомість[/b] -- електрична активність нейронів, набір імпульсів, без змісту, без душі...
[b]Емоції[/b] -- реверберація збудження замкненими ланцюгами, повторення самого себе, вічно.
А [b]тіло[/b] -- набір молекул, тлін, не більше...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478865
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.02.2014
Поезія, наче екстракція радію.
Здобичі грам, а праці роки.
Плавити єдиного слова заради
Тисячі тонн німої руди.
Та всеопікаюче полум'я слів цих
Поряд із тлінням слова-сирця.
Слова ці легко приводять у рух
Сотнями літ мільйонів серця.
-----------------------------------------
Уривок з поезії [i]Разговор с фининспектором о поэзии[/i]. Владимир Маяковский
Поэзия — та же добыча радия.
В грамм добыча, в годы труды.
Изводишь единого слова ради
Тысячи тонн словесной руды.
Но как испепеляюще слов этих жжение
Рядом с тлением слова-сырца.
Эти слова приводят в движение
Тысячи лет миллионов сердца..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431228
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 13.06.2013
Ту собачку, що біжить за мною звуть "Останній шанс"
Дзвін гітари і кілька слів - це все що є у нас
Ми голосно лаєм і кричимо, по вітру пустивши слова
Хоча я знаю про тé, що все це було дарма.
На моїх шузах лежить пил тисяч різних міст
Раніше я знав, як пишуться літери, і вірив у силу слів
Писав вірші, та не став поетом і здавалось ніби осліп
Моє майбутнє - гірка попелу, а минуле - п'яний вертеп.
Та були дні такі, що їх пам'ятатиму я завжди
Інше життя, забуті вже часи:
Брудний підвал і на стінах жінки, вітчизна яких - далекий атол
Сумнівний звук, та в кожнім акорді - віра сліпа ув рок-н-рол
Але хтось розбив кришталь наших мрій і вирвав з життя дні
Дні, коли ми вірили в те, що ще будуть можливості всі
Кроком твердим ми йдемо вперед, нам нічого втрачати
І сил нема, щоб кинути все і з нуля почати
Та раптом ти відчуєш це, як відчуває негр блюз
Тоді моя собачка права, і можливо ти зрозумієш мене
Ту собачку, що біжить за мною звуть "Останній шанс"
Дзвін гітари і кілька слів - це все що є у нас
Ми голосно лаєм і кричимо, по вітру пустивши слова
Хоча я знаю про тé, що все це було дарма.
--------------------------------------------------------------------
Последний шанс. Армен Григорян
Ту собачку, что бежит за мной, зовут "Последний шанс".
Звон гитары и немного слов - это всё, что есть у нас.
Мы громко лаем и кричим, бросая на ветер слова,
Хотя я знаю о том, что все это зря.
На моих шузах лежит пыль многих городов.
Я раньше знал, как пишутся буквы, я верил в силу слов,
Писал стихи, но не стал поэтом и слишком часто был слеп.
Моё грядущее - горстка пепла, моё прошлое - пьяный вертеп.
Но были дни, которые запомнятся мне навсегда -
Другая жизнь, иные времена:
Грязный подвал и на стенах женщины, отчизна которых - туземный атолл,
Сомнительный звук, но в каждом аккорде - слепая вера в рок-н-ролл.
Но кто-то разбил хрусталь наших грёз и вырвал из жизни дни, -
Дни, когда мы верили в то, что всё еще впереди!
Твёрдым шагом мы идем вперед, нам нечего терять,
И нет сил, чтобы бросить всё и сызнова начать.
Но если ты чувствуешь это, как чувствует негр блюз,
Тогда моя собачка права, и, может быть, ты поймёшь меня.
А ту собачку, что бежит за мной, зовут "Последний шанс".
Звон гитары и немного слов - это всё, что есть у нас.
Мы громко лаем и кричим, бросая на ветер слова,
Хотя я знаю о том, что все это зря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424441
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 12.05.2013
У кільцях давніх доріг
Кожен рік...
Кожен наступний гріх
Диких потіх!
Горло стискає страх,
Знак!
Відповідь "так",
Кров'ю розквітне мак.
Загублено кількісно лік
З потоками рік.
І гострими лезами пік
Витерто вік...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387713
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.12.2012