| Сторінки (1/36): | « | 1 | » |
Ти відчуваєш на собі його запах
Після вашої шаленої ночі.
Ти відчуваєш себе пустою?
Не дивно...
Він прийшов і узяв, все, що захоче.
Віддавши себе всю
Ти знала, що йдеш на страту,
Але ти прийняла дозу
Любовного препарату.
Твої очі наповнені болем,
У грудях пусто і руки тремтять
Ти відчуваєш на собі його запах
Запах болю, спокуси й проклять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859651
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.12.2019
Як хочеться залишитись живим
Коли ти на вістрі ножа,
Як хочеться залишитись з людиною
Для якої тебе нема.
Як хочеться повернути ті часи
Коли були: батьки і друзі і себе,
Як хочеться стерти спогади
Де стільки болю і про тебе.
Як хочеться забути всі слова,
Дотики...
Як починалось все не сміло,
Мені залишилась лиш самота
Та тиша, що роз'їдає моє тіло.
Я зустрічаю кожен ранок
З залишками надії у руках,
Це все, що залишилось в мене,
Решта живе у моїх снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2018
Вмивши сльозами очі,
Я дивилася в небо,
Так не хочу бути тут,
Хочу бути біля тебе.
Крізь вічність пронесуться миттєвості
Таких солодких днів,
Такої пристрасної чуттєвості,
Яку ти в мені відкрив.
Я пам'ятаю про це кожен день,
Кожну ніч та кожну годину,
Я боже.вільна
Що дихає тобою без зупину!!!!
Я крокую крізь місто,
Бачу постать знайому до сліз
Невже це ти?
Тебе ангел до мене приніс?
Серце в грудях рветься на волю,
Пам'ятає минулий біль,
Біля тебе вже не я
Так відчай лине звідусіль.
Він захоплює мої думки,
Моє дихання
Та моє життя,
Я біля тебе була собою,
Тепер без тебе мене нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2018
Цей запах тіла,
Ці ніжні обійми
І моя рука в твоїй руці,
Мене так тягне до тебе,
І це божевілля,
Легке запаморочення у голові.
Я не змогла заснути першої ночі
Так спогади прорізали думки,
Так тепло бути там,
Мокріли руки,
Мені страшно,
А тобі навпаки.
Я пізнала тебе новим,
Я розчинилася в тобі,
Не знаю, що буде далі
Та поки це лиш спогад в голові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2018
Які ж ми буваємо сліпі! Ми ховаємось в шкарлупі власних бачень, обтягнутими тугим латексом власного світу, ця приємна збоченість руйнує все довкола під час того, як ми отримуємо оргазм за оргазмом від нашої безпеки...уявної безпеки...від приторності переконань, що вїлись мало не в кожну клітину. Ми захлинаємось уявним щастям та задоволенням.
Чим більше ми продовжуємо ховатись, тим більше світ намагається проткнутись крізь заплямовані стінки з криком " ну... куди ж ти?!" .
Натомість все глибше ми продовжуємо провалюватись в місце, яке лише в фізіологічних випадках асоціюють з прекрасним.
Нещадно захлинаючись власним егоцентризмом. Прибиваючи вщент прояви любих залишків волі чи свідомості нещадним білим пилом, що можливо і відкриває нам нові світи та лише ті, від яких ми самі свідомо відмовились...і нічого більше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782644
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018
Я не боюся йти в перед!
Гордо подивлюся страху в очі,
Ми самі створюємо свій новий день
І надаємо смутку ночі.
З наших уст летять слова,
Які змінили світ довкола,
Які надали нам наснаги,
Або спустили нас додолу .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761785
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2017
Ми усі боїмося! Часто під покровом страху не помічаючи дійсності, роблячи дорогим нам людям боляче, замикаючись та зневірившись.
Часто самі натикаємось на голки захисту, "я тебе, щоб не ти мене"...ох ці люди "їжачки". І виною всьому страх: страх нерозуміння, страх відторгнення, страх болю, страх втрати. А ви ніколи не задумувались скільки усього ми пропустили у своєму житті через це?!
А я постійно.
Не відштовхуйте людей боячись стосунків, а по факту зради.
Не бійтесь сказати те що думаєте, бо потім може бути запізно, потім може бути нікому.
Не бійтесь зробити крок на зустріч мрії, навіть якщо вона видаватиметься недосяжною чи божевільною. Мрії понад усе!
Чим більше ми поступаємось страху, тим менше повноцінності у нашому житті, менше емоцій, барв, захвату, реалізації і в кінці кінців розуміння, що страх не настільки сильний, як нам здавалось, що мрії реальні , а люди хороші та люблячі.
Дихай на повні груди та дозволь собі помилятися.
Ввімкнути рушій і живи так щоб в старості тобі було чим пишатись, а не соромитись поглянувши назад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758788
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2017
Промайнули миті
Залишивши сліди,
Сльози скупі та безмежну печаль,
Меланхолія в моїй крові.
Довіра...
Ні...
Не помирай!
А дощ змиває стрімко барви,
Стікає барвиста вода,
Холод проникає в шкіру,
Тремтять руки та губляться слова.
Я не знаю чи зможу назад повернути
Ті барви, що змила вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2017
Заплутані в павутині інтернету
Намагаємось відшукати реальність,
Я тут, але ж де ти?
Щастя тут маленька вульгарність.
Обман самого себе,
Залежність від екрану,
Я сиджу і чекаю тебе
Ховаючи кровоточачу рану.
Гарячий чай і теплий светр,
І холод ночі мені не страшний.
Обіймаючий смайлик,
Що скажеш поете?
Віртуальні чи реальні дні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2016
Розправ свої безмежні крила,
Вдихни на повні груди,
Не оглядайся на вчора,
Завтра кращим буде.
Відчувай на шкірі дотики сонця,
Краплі дощу та терпкість вітрів.
Знай!
Твій дім усюди,
Куди б ти не забрів.
Нехай твої очі милує краса,
Яку подарувала нам природа:
Спів птахів,
Ранкова роса,
Не сумуй! Якщо за вікном погана погода.
Сядь і подумай:
Про сьогодні й про завтра,
Про те, що було завжди,
Про свою сутність,
Про істину,
Або просто сядь і твори!
Не марнуйте моменти свого життя
На сльози, злість та незгоди,
Бо кращого за щастя нема
Це залежить від вас, а не від погоди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2016
Навколо вражаючі барви, а мені сумно. Сумно тому, що у роті присмак штучності. Ніколи не думала, що він може бути таким приторним. Здається, що зараз піде дощ і змиє все, залишивши тільки чорно-біле кіно, і щиру оголеність навколишнього. З людей змиються маски. Страшно бачити істину та це краще ніж перебувати в повітряних замках. Це ж мильна бульбашка,яка може луснути у будь яку мить.
Я розумію, що під барвами ховається безмежність невідомого. Можливо якраз - це і є істина?! Тому просто набираюсь сміливості і кличу дощ до себе в гості. Сьогодні мене чекає чорно-біле кіно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679179
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016
Вам колись хотілось втекти в далечінь?
Туди де ніхто не знає ні вашого імені, ні віку, ні життєвої історії.
Туди де ти просто постать, котра проходить мимо.
Туди де ти - це є просто ти.
Туди де ти один, а навколо ні душі.
Туди де тільки шепіт вітру тобі на вухо.
Туди де ніч, зорі, ти і твої думки.
Це називається втеча!
Ах...як же все заманливо.
Насправді все просто!Тільки потрібно собі дозволити,а далі свобода.
Свобода часу, дій,сподівань,рішень,доріг та напрямків, свобода нас.
Сидячи зараз на даху моєї багато поверхівки, підпалюючи тремтячими від холоду руками цигарку та залишивши у спокої напіввипиту пляшку вина мені просто нічого кращого не приходить в голову.Просто в мені прокинулась маленька боже.вільна, проблиск свободи, бунт свідомості та просто бажання послати огиду свого життя по-далі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669760
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2016
Ти просто очікуєш...
Очікуєш завтра, щоб побачити його і заповнити пустоту десь у грудях його теплом і словами. Очікуєш натхнення, щоб хоч деякі почуття вирвались на волю і дали трішки спокою серцю, яке бється в пришвидшеному ритмі коли він поряд.
Твої думки всі про нього і навіть інколи здається, що твоя душа іде з ним, бо тобі погано коли його немає поряд.
Ти рахуєш дні до зустрічей, а коли ви бачитесь то час минає так швидко, що хочеться плакати гіркими сльозами коли він іде. Плакати щиро, як беззахисне дитя і просити залишитись. Просити турботи і захисту. Чекати його дотиків.
Його міцне тіло і сильні руки так манять віддатись знову і знову. Від самої думки стає гаряче. Палкі і солодкі поцілунки,запах волосся та шкіри - це те, що залишиться в моїй памяті назавжди. Та я не хочу щоб це було тільки у памяті та уяві. Хочу щоб це відбувалось тут і зараз…назавжди. В цей раз мені не лячно говорити "назавжди". Я кохаю і це прекрасно! Я щаслива бо у мене є ти)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652245
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2016
Я лечу до тебе
Крилами розриваючи небо
Пролітаю сірі міста,
Я просто знаю, що скоро
Все піде в небуття.
Так тріпоче серце в грудях,
Так вітер дує в лице,
Я бачила тебе в проходящих мимо людях,
А в тобі я бачу себе.
Загубившись в просторах часу
Втомлена...
Та все ж лечу за небокрай,
Нехай не на довго,
Та все ж з тобою
Знайдемо ми дорогу в рай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2015
Я знала, що все буде так
Не інакше,
Розіб’ється об стіну надія пуста.
Було життя...
Воно було наше...
А решта тепер небуття.
Я засмучена...
Навіть болить голова,
Та правда в душі відгукнеться,
З присмаком болю...
Це не просто слова...
Все неодмінно минеться.
У роздумах марно розтрачений час не вернеш,
І безсонні ночі,
І літри м’ятного чаю.
Та тепер я знаю,
Ти точно підеш.
Тепер я тебе відпускаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2015
Минуле застрягло глибоко в серці,
Заціпенілі пальці розривають нутро,
Я стою на довбаній пустій станції,
Що від холоду аж у грудях звело.
Телефон викликає на відверту розмову
Та не пішли б ви всі на…
Я хочу до дому з новою душею,
Бо своєї давно вже нема.
Так важко підняти свої мокрі очі,
Холодне повітря вдихнути
Закутавшись шарфом курсую крізь ночі
Щоб життя нарешті відчути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2015
Я відмовилась від реальності.Мене поглинули сни.Я ховаюсь в них від тебе.Твій розум потерпає від вірусу жорстокості,а моє тіло потерпає від проявів твого безсилля.Втеча-це безпека?А може вихід?Чорно-білі спогади заселені в моїй голові,вони захопили думки і правлять мною.
В ці поодинокі моменти коли реальність щипцями ловить за шкірку і витягує мене,я зціплюю зуби і очі наповнюються мільярдами емоцій.Хочеться закричати на повні груди та обмеженість рамок крізь які видирають мене,здавлює тіло корсетом.Дихати.Потрібен кисень.Без нього не жити.
Я знаю,що твій егоїзм-це лише самозахист,а моя байдужість-це вміння розвинуте з часом.Усе це самообман.Це не ми.Я повертаюсь іншою.Повертаюсь в тиху темряву,що заколисує.Повернулась до тебе.Так швидше з'являється пульс.Так хочеться жити.Жити вічно.Жити перетравлюючи наше божевілля.З кожним днем опановувати все нові і нові ролі,лише для того щоб на краю нашого буття подякувати за хвилини,тижні,миті нашого життя.Взяти твою зморшкувату руку і не боятись...не боятись зустрітись у інших життях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490664
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.04.2014
Відправила своїх птахів за тобою,
Соромязливо прикриваю пустоту
Вже очі стали кольору неба
Так пильно гляділа тебе на шляху.
Думками невпинно летіли листи,
Минав безповоротно час
Усе залежало від миті,
Все не залежало від нас.
Я вітру ані трішки не боюся
Він ніжиться в моєму волоссі,
Я кожної ночі тобі снюся
Таємниця криється в голосі.
А ти просто...
Моє марення...
Температура за межами життя
Не забуду про прощення
Будь тут...
Без тебе я неначе пуста.
Багато було написаних слів
Вкинула їх у багаття
Те,що не сказане залишила в серці
Таке вже моє прокляття.
У нас одне небо,
Але різні зорі
Я з ними вітаюсь щоночі,
Я в пам'яті спогад лишила для себе,
Чекаю на тебе охоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2014
Я одержима твоїми ідеями
Спасибі тобі незнайомець
Безкінечними апогеями
Ранений час-вже кінець?
Настане день,
Наглянувші зміни,
Струть особисте життя
І набите трофеями
Усе,що було
Лиш відійде в небуття.
Паскудство не злічених слайдів
Вривається у думки
Пробиває рамки
Залишаючи лише дірки.
Світло в очах,
Не смеркає
Потонувши у сльозах
Холодних…
Забарвлених кров'ю відчаю
Цього ніхто не знає,
А пам'ять відновлюється тільки у снах.
Відчуваючи стуки серця
І дихання тремтить
Розбиваю тисячне скельце
Прорізаю уламками текстури,
Картинка зникла,
В пам’яті лише мить
На прощання зі мною майже прозорі,самотні фігури.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013
Прийшла моя чорна кішка
Лягла до мене в тепле ліжко
Ніжно дивилась зеленими очима
Хотіла ласки
Солодка й невинна.
Руками я пестив її волосся кольору вугілля,
А серце рвалось кудись навтьоки
Це не збагненне кохання-насилля
Здавлює груди...
Ні...Навпаки!
Розквітла свідомість
Натхнення приплив
Ніби від алкоголю я впав в невагомість
Знаю...
Сьогодні я дійсно ожив
втрачаючи маску
прикріплений лик
вернувши давно мною втрачену совість.
отримав я крила
і в небо злетів
забувши про сон
краще маю на томість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013
Пам`ять на запилених картинах,що зв’язані шнурами часу гниють у чорних кутках. Вицвілий блиск очей і лиш трепіт серця під час перегляду зниклого в нікуди часу говорить про те,що колись це усе було живим.Cкільки таких картин було знищено нами?Коли ми витягнутим зі спини ножем різали їх на тисячі дрібних клаптиків і з розпачем дарували їх вогню.Cкільки незакінчених картин були змиті сльозами?Блаженство душі коли з того,що приносить відразу чи біль залишаються лиш розводи…Це шрами?
Взявши фарби в руки я довго сумнівалась з чого починати сьогодні.
…Синій…
…Жовтий…
…На жаль сірий,який плавно набирав все чорніші і чорніші тона.Виводивши знайомі риси рука почала тремтіти.Картина спотворювалась чим раз більше і більше,під моїм пензлем народжувався страх.Він єхидно сміявся з мене підморгуючи.Дратування переповнювало.Виводячи все нові лінії я намагалась змінити образ та він робився все огиднішим і віяло жахом.
З середини почало вириватись щось…Прокрадаючись по моєму тілі шукало вихід на зовні.Тремтячі руки викинули кісточку і вмить кинулись прикривати обличчя,яке пронизувала слабкість.
Мить...
Відчай…
Це щось знайшло вихід?Відчувши гарячий потік сліз по своїх щоках я впала на коліна.Не знаю скільки пройшло часу,мене почала охоплювати злість,приплив жаги розплати заволодів розумом змушуючи відкрити очі і подивитись на картину.Знайшовши на підлозі тюбик з фарбою я вичавила фарбу на руки і кинулась хаотично замащувати все,що було зображено…
Захекана і втомлена я зрозуміла,що їй нема,що робити у моєму житті.Залишаючись без сьогодні я відкрила двері на балкон і не сумнівалась ні секунди,викинула те, що не мало існувати.Беручи наступного разу пензлик у руки я знаю,що це повторюватиметься.Тепер я не боюсь,а лиш знищую те,що не повинно бути…Так вважає моя реальність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443908
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.08.2013
Мене лякає перспектива того,що ти можеш залишитись лише солодкою миттю щастя у моєму житті.Ти особливий не тільки для світу(чому він так вперто про це мовчить?)
Дні,що минули блискавками вбивають залишки стосунків.Я не з тобою.Ти не впускаєш мене у свій світ.Я не раз хотіла розгледіти його у твоїх очах.Марно!Хочеш знати чому?Та,що тут говорити...Ти знаєш!
Важко коли все,що між нами- розділяє холодне скло.Від нього мені завжди холодно бо в моментах слабкості я сповзаю по ньому у низ і притулившись маю надію,що за ним ти.Сотні разів збивши руки і витираючи сльози, намагалась розбити його та я не в змозі проламати-це можеш зробити лише ти.
Мені тепер важко віриться,просто знесилена.Не знаю...Час чи обставини зіграли з нами веселу гру,а може ми?Та на жаль це вже не має такого значення як колись...Жаль,що початок не повернеш.Ти був...
Потім був сенсом усього...
Потім я почала тебе втрачати...втрачати...
От і все затріщало,а що ж далі???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416067
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 06.04.2013
У її снах промайнули тисячі миттєвостей весни.
Запотілі вікна не давали місяцю споглядати її солодкі сни. Кожного ранку відкриваючи очі кольору чорної кави, вона хотіла бачити небо.
Тендітна,беззахисна, щира...
Спалахи ідей творення нового дня, шаленість вчинків і безмежність шляхів відкривали свій світ перед нею.
Залишивши остогидлу буденність за дверима квартири, вона йшла на зустріч життю ніколи не забуваючи одягати усмішку,яка колись стане справжньою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414833
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.04.2013
хочу пронестись ніжністю
ніжністю по твоїх життях
слухати ноти
танути від спалахів в очах.
збагнути б нарешті ,
що несуть стуки серця,
що написано в твоїх думках.
просто будь тут
на завжди зі мною
поселись у моїх снах.
взявши розправивши крила
погляд розкрив далечінь
я спитала про тебе у місяця
де ж є ти серед сотні видінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013
зломана...
стомлена...
огорнута заходом сонця...
з шепотом тихим
відкрила віконце.
злітало ім'я з покусаних вуст,
як маки червоних,
зазнавших розпуст.
цей погляд у даль
легкий та чужий
пробуджена...
вільна...
такий,не такий
та наступний день завтра прийде
лиш запах пянкий свідомість стирає.
поглинула вічність
тіло?
мене...
завра немає...
не поверне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2013
Ти відчуваєш велич зими.Ти милуєшся тим,як падає сніг.Він прикриває собою важку тугу осені.Ти відчуваєш глибину цього світу.Ти черпаєш натхнення для створення чергової сторінки з книги під назвою "Живий".Мені завжди було цікаво,що надало тобі таке бачення?Всі думки сходились до одної,яка сильно мене лякала.Цінують життя ті,хто бачили смерть.Яке ж у тебе було життя до мене?Та відповіді на це питання не знає ніхто крім...нього
Я дивлюсь...він задуманий дивиться на нічну охоплену льодяним кришталем вулицю.Курить цигарку,дим якої проникає у його легені і розноситься кров'ю по усіх клітинах.Її вогник шаленіє від кожного його вдиху.Просить ще...ще...Мені хочеться бути цигаркою,яку він вводить у стан ейфорії.І в наступну мить я розумію,що вона як я.Моє кохання проникло у все його тіло.Він вдихає мене,ось і ейфорія.
Я відставляю чашку кави.Підходжу до нього.Ніжно,ніжно обіймаю і тихенько шепочу на вушко"вдихай мене..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397445
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.02.2013
Картковий будиночок у мить розсипався від одного не правильного руху,а може навіть подиху.Дивлячись на його уламки я усвідомлюю яким крихким може бути сьогодні,а в більшості і все життя.Чогось тут не достатньо.Не має вправності рук?Не має опори?Немає…Гірке усвідомлення викликає печаль яка витягує з мене останні сили,а ще ж потрібно знову зводити його конструкції.Боровшись з розчаруванням беру картки і невпевненими рухами починаю будувати.Я знаю що не востаннє він руйнуватиметься та я будуватиму його кращим і міцнішим доти,доки це буде потрібно.Коли він буде готовий я вселю у нього людей,які вічно живуть у моєму серці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395874
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.01.2013
Дві душі в одному тілі
Це є справжнє божевілля
Запеклі битви вечорами
Із совістю,
З тобою.
Гарячими сльозами
Омите тіло,
Що бачило тебе
І так хотіло…
Мій дотик
І твоя шкіра,
Чому існує клята міра.
Віддатись всьому
Й так до віку
Лічити подихи,серця.
Зламати рами своїх вікон,
Ти проникаєш у місця:
Забутої свободи,
Німих страхів,
Терпкої насолоди,
Безмежність почуттів.
Ось розгорнута книга,
Оголена й одна душа,
Немає вороття!
Просто боже.вільна
В мені є ти…
Своя,а не чужа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389715
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.01.2013
Ти щось хочеш
А цього вже нема
Розбиті хмари
Промокша земля
Відверті будівлі
Ходять навколо
Просять ночівлі
Спустивши ліфти до долу
Старий таксофон гудки видає
Пронесуться далеко
Та чи відгуки є?
Сховавшись у своїй
Закритій кімнаті
Чую слова:
Не спати…
Не спати…
Годинник пробив
Вже 4:00
Ти стіни відкрив
Щоб мене запитати
Чи будем ми бачитись
Знову і знов?
Чи просто чекати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2012
Кохай на завжди
Кохай до останнього подиху,
До останнього стуку серця
Бо це є дійсно справжнє
Солодке і відверте.
Дивись...
Сьогодні сонце світить
Лише для того,щоб ти любила,
На підвіконнику вазони квітнуть
Ти усміхнешся і скажкш:"Так мило"
Ти поглянеш на небо,
Там чудернадські малюнки хмар.
Ти прекрасні миті твориш для себе
Викидаючи з серця смутку примар.
Ти усміхнена йдеш
Люди думають:"о...щаслива"
Ти йдеш і знаєш,що все це-любов
Вона подарувала крила
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387094
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2012
Одне місце…
Один погляд…
Один поцілунок на двох.
Одна проза…
Тільки пам’ять
Поєднує обох.
Палаючі барви,
Відчинені вікна,
Запах повітря,
Десятий дощ минув.
Кава у ліжко,
Дим твоєї цигарки,
Невже ти…
На віки забув?
Я знаю усе
Пам’ять тіла назавжди,
Буде зі мною
Тепло твоїх рук.
Ця мить…
Почуття…
Воно справжнє,
Не стерти його
Вітром розлук.
́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2012
Недобудовані будинки,недочитані книги,недослухані пісні-це те,що навколо нас.Опале листя розмітало тіні,які залишились після цих прогулянок.Дощ сумував за нашою щирістю пускаючи сльози,що змивали останні сліди твоїх кедів і моїх парфумів.Блиск монети,яку ми кинули у фонтан на щастя,щоб повернутись.Ми і не здогадувались до чого повернемось...Останні птахи втекли у інший світ-світ тепла.Залишивши мене тут,а може для тебе...?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385984
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.12.2012
Вітер розгойдує на небі хмари,
А я сиджу,п'ю м'ятний чай
Мені так добре біля тебе
Скажи усьому зачекай.
І на балконі ми з тобою
Спостерігаєм сонця схід,
Трава покрита вся росою,
Зустрівши цього дня прихід
Нарешті зможу зазирнути
В твої очі.А які?
Хочу голос твій почути
І знати те,що на душі.
Я напишу тобі вірші,
Які прийдуть до тебе в сні
Загубленим моїм листом
На на добраніч.coḿ́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2012
Я дитина у своїх 20 років.Чому?Хм...
Бо я закохана!
Я радуюсь повітряною кулькою подарованою тобою.На ніч кладу біля себе іграшку,яку подарував мені ти.Рву оберемки ромашок,потім сидячи на лавці обриваю пелюстки:любить...не любить...Впавши,запускаючи повітряного змія і розбивши коліно я дивлюсь на тебе мокрими очима.Ти...Ніжно задмухаєш мою подряпину і витираючи сльози цілуєш.Взявши мене на руки,садиш на лавку і через 5хв. повертаєшся з моїм улюбленим морозивом.
Я з нетерпінням чекаю на сніг тому,що кожні наші снігові прогулянки закінчуються мокрим одягом та теплими посиденьками за чашечкою запашної кави у нашій кав'ярні.
Я знаю,що моє щастя і безтурботність-це все завдяки тобі.
Я дитина бо у мене є ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385733
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.12.2012
З минулого тільки листи
Усе…я вже без тебе
Та от залишуться усюди сліди…
Параноя...
Тобою…
І не закінчена поема.
А сама крізь сніги
З вітром у моєму волоссі
Я йду до тебе?
Ні…навпаки
Я знаю,що це не здалося.
Тремтить моє тіло
Я прозора примара
Проходжу стіни сміло
Брела до німого вокзалу.
Взявши білет у нове життя
Витерши чорнії сльози
Я сідаю у потяг без вороття
Бо холод терпіти не в змозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2012
Записуючи влучно
Розсипані думки
Немов дрібні пацьорки
Зшиваючи до купи
Дивилася на шторки
І так трясуться руки.
За ними дощ змивав
Останки цього літа
Де ти усе забрав
Лишивши тільки квіти,
А квіти ці зів'ялі
Стоять в кутку у вазі
Вбиваючи й надалі
Все те,як були разом.
Зів'ялі квіти викидають
Зі спогадами включно,
З душі частинку видирають
І все благополучно,
Скидаючи-це у сміття
Очищують своє життя,
Та правда в тому,що завжди
Спливає час,ідуть роки
Поволі і зникає те,
Що так болюче
Та все-таки святе.́́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384961
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2012