Іра Завадська

Сторінки (1/4):  « 1»

Все буде добре!

А  все-одно  все  буде  добре!
так  часто  чуєм  ці  слова,
і  нам  надіятися  треба,  
і  вірити  у  чудеса!

Все  буде  добре!  Точно  знаю,
надіюсь,  вірю  і  чекаю
бо  знаю  я,  що  в  один  день
прийде  кінець  сумних  пісень.

Як  би  не  було  у  житті-
тривоги,  смуток,  рани
це  все  пройде,  і  прийде  мить
коли  все  добрим  знову  стане!
 
Все  буде  добре,  все-одно,  
і  все-одно,  що  скажуть  люди,
найкраще  -  вірити  в  добро,
тоді  в  житті  і  щастя  буде!

Іра  Завадська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2013


Для тата

Кожен  день  я  наче  чую  знову,

Голос  рідний,  тихий,  дорогий

Я  так  хочу  чути  татку,  Ваше  слово,

Але  вже  воно  навік  мовчить…


Бачте  тату,  я  приходжу  знову,

Кладу  квіти,  трішки  посиджу,

Буду  жити,  щоб  гордились,  тату

Може  в  снах  я  Вас  ще  обніму…



Уже  рік,  як  з  нами  Вас  немає

І  життя  уже  не  те  без  Вас

Я  так  мало  встигла  Вам  сказати

Лиш  при  свічці  скажу  в  тихий  час…




Іра  Завадська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383086
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.12.2012


Подаруй мені ласку

Подаруй  мені  квітку  -  
і  я  вирощу  сад...
Подаруй  мені  ласку-
і  я  серце  віддам...
Я  тебе  збережу,
від  смутку  й  журби,
лиш  сильніше  й  ніжніше  
ти  мене  обійми....
Подаруй  мені  віру,
віру  в  мене  і  в  нас,
і  я  знатиму  ти  -  
ти  мій  світ  й  світ  для  нас...  


Іра  Завадська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2012


Ми всі приречені любити

Ми  всі  приречені  любити,  
хоч  і  не  вірим  у  кохання
ми  боїмось  комусь  відкритись
бо  часто  це  лиш  повід  насміхання

Ми  всі  приречені  любити
і  боїмось  собі  зізнатись,
що  ця  любов  нам  так  потрібна,  
так  добре  разом  просинатись....

Щасливі  ті,  що  вірять  у  кохання,
але  водночас  і  нещасні
бо  часті  їх  розчарування
заставлять  їх  ходити  в  масці.

І  сумно  нам  стає  і  жаль,
та  все,  що  треба  знову  -  
лишити  страх  і  просто  жити,
бо  ми  приречені  любити.


Іра  Завадська

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2012