| Сторінки (1/36): | « | 1 | » |
На колінах розбитих
Вмирає день,
Краплі світла в кімнаті
Заковтують ніжність…
Стіни тиснуть, як зашморг,
Накинутий ним.
І не можеш втекти,
І нема де подітись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2016
Зустріти людину, з якою хотілося б провести решту життя, важко, проте можливо, а от зберегти стосунки близькими, теплими, міцними упродовж років вдається не завжди. Що потрібно робити жінці, яка хоче вберегти любовний човен від аварії? Ми вирішили дати кілька порад.
1. Говоріть теплі слова вашому партнерові щодня. Хай там як, якою б неромантичною була ваша половинка, намагайтеся почати ранок із привітання та зізнання в коханні.
2. Обійми й поцілунки. Дуже зближують людей. Якщо ви хочете зберегти свої стосунки, робіть приємне і вам, і вашій половинці – цілуйте коханого хоча б вранці й перед сном. Обіймайте щодня по декілька разів. Поцілунки, до того ж, покращують імунітет, а обійми – це колосальний обмін енергіями.
3. Не намагайтеся образити коханого. Звісно, в житті бувають різні ситуації. Деякі пари не можуть і дня прожити без сварки, проте, якщо ви цінуєте те, що маєте, краще уникати взаємних образ та принижень. Тут перш за все треба пам’ятати: що б не сталося, ні за яких обставин не називайте чоловіка «дебілом», «кретином», «ідіотом» і все таке. Не ставте діагнози, після яких вам самим доведеться себе лікувати.
4. Критикуйте вчинок, а не людину. Це, по суті, продовження попереднього пункту. Якщо ваш чоловік чи хлопець провинився або зробив щось не так, осуджуйте вчинок, а не намагайтеся зробити все можливе, щоб ваш партнер відчував себе нікчемою.
5. Робіть приємні сюрпризи без будь-якої причини. Приготуйте улюблену страву, запросіть на концерт улюбленого гурту, подаруйте якусь дрібничку, зроблену власноруч. Нехай це буде щось тепле й несподіване.
6. Намагайтеся їсти разом. Якщо не виходить це робити упродовж дня, то хоча б увечері. А під час вечері поговоріть про те, як минув цей день для кожного з вас. Спробуйте пригадати щось із попередніх розповідей чоловіка й запитайте, як склалася ситуація на цю мить. Нехай ваш партнер відчує, що вам цікаве його життя, цікава його робота й емоційний стан.
7. Не наказуйте – просіть про допомогу. Якщо виникла якась проблема, і самі ви її вирішити не в змозі, то не ставте коханого перед фактом «тобі треба зробити»/«йди зроби»/«підеш зробиш». Вам приємно виконувати чиїсь накази? Краще попросіть чоловіка, щоб він вам допоміг або запитайте, чи допоможе.
8. Надайте людині особистий простір. Іноді навіть безмежно закоханим потрібно відпочивати одне від одного, тож не намагайтеся обмежити коло спілкування вашого чоловіка лише собою й вашою родиною. Заборона на щось лише породжує бажання цього, тож нехай чоловік ліпше піде з друзями на пиво раз у тиждень, ніж щодня, ховаючись від ваших докорів і заборон, п’є наодинці щось значно міцніше.
9. Спільні обов’язки. Якщо ви живете разом зі своєю коханою людиною, не варто ділити побутові справи на «чоловічі» й «жіночі» обов’язки. Намагайтеся, в міру можливого, допомагати одне одному в усьому: від приготування сніданку до будування помешкання.
10. Не докоряйте. За жодних обставин. Докір – це одне з найнеприємніших явищ, про які надзвичайно важко забути. Якщо ви зробили щось хороше, це дуже добре, тільки не варто вважати це подвигом і тикати коханому в обличчя за будь-якої нагоди.
11. Не шкодуйте похвали. Якщо ваша половинка досягла чогось, неодмінно це відзначте. Сходіть куди-небудь або влаштуйте святкову вечерю. Зрештою, просто обійміть, поцілуйте й скажіть кілька хороших слів.
12. Пробачайте одне одному. Всі ми іноді робимо дурниці. Якщо ваш партнер чимось провинився, не ставте на ньому одразу хрест, проте й не виношуйте в собі образи. Розкажіть про все, що відчуваєте, тільки дайте людині шанс висловити свою точку зору чи виправити ситуацію. Іноді це буває непросто, але якщо ви не хочете втратити кохану людину, навчіться пробачати, особливо коли мова йде про дрібниці.
13. Ідіть на компроміси. Вирішувати, хто в сім’ї голова в ХХІ столітті дещо неперспективно. Отож, якщо ви мрієте про здорові стосунки, нехай вашим пріоритетом буде рівність. Не нав’язуйте свою думку. Якщо виникають проблеми чи питання, вирішуйте їх разом або зверніться до спеціаліста, який вам допоможе.
Людина створена не для самотності. Хочете прожити щасливе життя, йдучи пліч-о-пліч із кимось дорогим вам – дотримуйтеся простих правил, які допоможуть порозумітися та сприятимуть збереженню міцних стосунків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574154
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 13.04.2015
[i]Кожен сприймає самотність по-своєму. Хтось боїться вийти за межі кімнати, щоб – не дай, Боже! – не зустріти живих істот; когось потрібно проводити навіть до туалету, щоб він там за кілька хвилин не помер від страху померти наодинці… Є люди, які однаково зручно почуваються, як у великій компанії, так і на самоті… коротше, на колір фломастери різні, проте більшість із нас, незалежно від того, як вони почуваються за відсутності людей, все ж таки залишалися самі хоча б на один день.
Якщо так трапилося, що ви проведете вихідні в порожній оселі, подбайте, щоб ці дні можна було згадати не з острахом, а з ностальгією. Поради насамперед орієнтовані на жінок і дівчат.
[/i]1. Спробуйте вдати, що ви померли чи й узагалі ніколи не жили: повиходьте із соцмереж, вимкніть телефон, замкніть двері й позасовуйте штори на вікнах - відмежуйте себе від того, що може вас засмутити, роздратувати, відволікти й таке інше. Я маю на увазі – від людей, як ви вже, мабуть, зрозуміли. Навіть якщо ви не інтроверт.
2. Складіть список усього, що ви хотіли б зробити та розплануйте все погодинно. Що може увійти до цього списку, я вам спробую підказати в наступних пунктах.
3. Розпочніть ранок із занять спортом – зробіть зарядку чи пробіжку, навіть якщо ви дуже цього не хочете й ніколи не робите. Можна хоча б одного дня зробити щось корисне для свого фізичного стану.
4. Сходіть у душ. Ви це й так, сподіваюся, робите, але потрібно, щоб ця процедура зараз була для вас не звичкою, не потребою і не обов’язком. Уявіть, що це… урочистість? Візьміть чисті рушники, нову білизну, якомога більше різних баночок-пляшечок-тюбиків з кремами, лосьйонами, шампунем, гелем… Не тому що так треба, а тому, що вам цього хочеться. Довше постійте під струменем води, почергово й не поспішаючи використайте кожен засіб гігієни.
5. Прийшовши з душу, не завалюйтеся одразу їсти-спати абощо. Увімкніть улюблену музику й потанцюйте. В нижній білизні, а можна й перед дзеркалом. Відчуйте свободу руху.
6. От після походу в душ і танців можна було б і поїсти. Спробуйте приготувати те, чого ніколи не куштували або не готували. Знайдіть якийсь прийнятний для вас рецепт, сходіть на закупи – і зробіть крок назустріч своїй кар’єрі домогосподарки))
7. Увімкніть фільм, який давно хотіли подивитися і насолоджуйтеся переглядом із свіжо приготованою стравою чи хоча б улюбленим чаєм.
8. Ви можете влаштувати похід до книгарні. Побродіть між полицями, відчуйте нові книги на дотик і запах. Купіть щось, що привернуло вашу увагу, і поспішайте додому прочитати це, поки немає нікого, хто міг би вас відволікти!
9. Не любите читати? Зробіть те, про що давно думали, але для чого ніяк не вистачало часу: сплетіть щось із бісеру, почніть малювати, вишивати, в’язати… Що вам ближче.
10. Переміряйте весь свій одяг! Чи хоча б той, який любите найбільше. Для кожної жінки надзвичайно важливо відчувати себе привабливою. Зробіть макіяж, укладіть волосся, одягніть свої найкращі речі – відчуйте себе оновленими, бажаними!
11. Співайте. Це більше стосується тих, на кого потім не скаржитимуться сусіди, звісно. Якщо у вас є можливість і якщо ви любите співати – дайте волю своєму голосу.
12. Випийте вина. Чимало людей вважає, що алкоголь на самоті – одна з перших ознак алкоголізму. Як на мене, це дурниці. Випити келих вина в присвячений тільки собі день – це зовсім не страшно.
Можна навести ще чимало прикладів того, чим би можна було зайнятися, коли залишаєтеся вдома самі. Впевнена, що хтось та й знайде щось корисне для себе і в моєму переліку.
Перспектива залишитися без будь-кого поруч стає зовсім не страшною, якщо заздалегідь подумати про те, що вам хотілося б зробити і на що постійно не вистачало часу. Нехай кілька днів самотність стануть для вас приємним спогадом, а не тортурами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571231
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 01.04.2015
Колись давно в одній забутій Богом і людьми країні жила собі маленька дівчинка. Вона безмежно любила читати, бродити вечірніми вулицями, сміятися. Вона підбирала сміття на узбіччях, оплакувала мертвих котів, час від часу палила цигарки й разів 150 на добу повторювала, що хоче померти. Їй дуже подобалося, коли ці її слова люди сприймали як жарт. Подобалося уявляти, що колись вона сприйматиме життя не як тортури, подобалося думати, що їй ніхто не потрібен, подобалося мріяти, що колись вона таки навчиться грати на музичних інструментах, малювати, вишивати, плести бісером, писати книжки, любити павуків і людей, готувати смачну їжу, танцювати, вдасться побувати в далеких країнах, стрибнути з парашутом, встановити справедливість, врятувати планету або вчинити самогубство.
Одного разу вона раптом прокинулася вранці й подумала, що в неї все добре: вона досягла однієї з небагатьох поставлених цілей, не страждає від нерозділеного кохання, за тривалий час не бачила жодного мертвого кота, а отже, й не плакала за увесь цей час жодного разу. «Невже мені та багато вдалося?» – запитала себе розгублено. «Аж нудно якось від того…»
Не встигла дівчинка про це подумати, як скло її вікна зненацька розлетілося на друзки – і в кімнату почав залазити маленький лепрекон. Вона спочатку навіть не звернула на нього уваги, адже перш за все її цікавило розбите вікно й запахи вина, цигарок, музики, ромашок і сенсу, які повільно почали заповнювати порожнечу.
Тим часом лепрекон все ще самовпевнено намагався проникнути в кімнату. Нарешті помітивши це, дівчинка спочатку не знала, що робити. Сиділа в кутку, закриваючи обличчя руками, й думала, як діяти. Коли страх затьмарив її розум остаточно, вона спробувала позбутися лепрекона. Ігнорувала його існування, потім говорила образливі речі, скидала його вниз, потім чомусь просила вибачення, простягала руку й піднімала назад…
У дівчинки нікого не було, а лепрекон зробив надто багато спроб залізти в кімнату й витягнути її звідти. Одного дня йому це набридло й він вирішив пошукати собі інше вікно. Дівчинка цілодобово сиділа на підвіконні й чекала його повернення. Проте маленька істота не збиралася повторювати свої помилки. Іноді лепрекон повільно проходив повз її будинок, але жодного разу не подивився в бік вікна, яке випадково тоді розбив, підкинувши задля розваги одну зі свої золотих монеток.
Зрозумівши, що більше ніколи не зможе скинути його з підвіконня, дівчинка почала плакати. Вона плакала так довго, що так минуло піввічності і в неї майже не лишилося сліз. «Що ж я робитиму, коли знову побачу мертвого кота? Як я його оплакуватиму?» – подумала вона раптом зі смертельним страхом у очах.
Дівчинка обережно злізла з підвіконня, одяглася в теплі речі, вилізла через розбите вікно й пішла розбивати лепрекону голову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571026
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 01.04.2015
Майже кожна жінка ще з дитинства мріє про кохання - почуття, яке може наповнити ваше життя змістом і зробити вас щасливою, а може завдати невимовного болю, а ваше життя - зруйнувати.
Дуже важко знайти людину, яка б викликала любовні почуття. Правду кажучи, шукати й не треба нікого, адже почуття приходять самі разом із потрібною людиною. Якщо вам пощастило, і ви зустріли того, заради кого хотілося б жити, якщо вам пощастило, і ваше кохання взаємне, зробіть усе можливе, щоб зберегти ваші стосунки. У цьому вам допоможуть знання про деякі ілюзії, які можуть засліпити на початковому етапі створення стосунків.
Перш за все, ніколи не думайте, що ви незамінні, а тому можете поводитися, як вам захочеться. Звісно, коли йдеться про кохання, то питання замінності взагалі не постає, проте не варто випробовувати терпіння партнера з надією на те, що "якщо кохає, то пробачить".
По-друге, не очікуйте, що початок ваших стосунків стане закінченням спілкування вашої половинки з його друзями, родичами й знайомими. Кожній людині потрібен особистий простір, і якщо ви намагатиметеся позбавити одне одного цього простору, у вас немає майбутнього.
Наступне: будьте уважними до почуттів коханої людини. Якщо ви бачите, що він чи вона почувається погано або якщо відчуваєте зміну в його ставленні до вас, не ігноруйте це і тим більше не намагайтеся одразу звинувачувати партнера в чомусь. Поцікавтеся, що сталося, спитайте, що потрібно зробити, аби це виправити, або спробуйте вирішити цю проблему разом. Не залишайте все, як є, і не думайте, що все вирішиться саме по собі. Далі буде тільки гірше: образа й злість накопичуватиметься, поки ваші стосунки не будуть зруйновані. Якщо ви любите людину, ви не повинні дозволити цьому статися.
Є одна досить небезпечна ілюзія, яка поєднує в собі описані вище і не тільки їх - стосунки не завжди вічні. Іноді вони закінчуються. Тому не ідеалізуйте все, що відбувається. Якщо укладаєте шлюб, укладайте контракт. Якщо відмовляєтеся від якихось можливостей, подумайте добре чи не пошкодуєте ви про це потім.
І, мабуть, головна ілюзія - не думайте, що вічні ви. Кажіть коханій людині теплі слова, робіть приємні вчинки, присвячуйте їй свій час. Ніхто не знає, що станеться завтра. Може, ви розійдетеся, а може станеться щось гірше. Цінуйте кожну мить, яку можете провести разом, шукайте в коханні насолоду, а не біль.
Це далеко не все, що потрібно брати до уваги, якщо ви прагнете міцних стосунків. У всякому разі, якщо спробувати дивитися на речі без рожевих окулярів, шанси померти, обіймаючи сорок котів, значно зменшуються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570472
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 30.03.2015
Цвяхами в голову слова ні про що;
Обіцянками ріжеш вени.
Ніби зашморг, мене не пускає щось,
що для когось любов, а для мене?
Краплями поту стікає з чола
Твоя легковажна усмішка.
Знала, що буде усе не так,
Як в уяві твоїй. І швидко
Порожніє кімната від слів «не ті»,
Павуки ховаються в тріщинах.
Мені не байдуже нічого, віриш?
Краще б це був не ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2014
Наверное, ты влюблен в меня не настолько,
чтобы каждый день пересматривать мои фото,
на которых сам никогда не будешь обозначен,
а ты ведь так дорог, так важен...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510037
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.07.2014
переінакшити сни
переінакшити сміх
переїнакшити всіх
лишити тільки себе
лишити тільки для нас
перевернути світ
зупинити час
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2014
Я відчуваю все...
Навіть більше,
Ніж міг би собі уявити.
Тому що я дівчина, жінка -
Хто завгодно для тебе,
Сам виріши.
І твої слова, й твоє дихання
Відчуваю навіть на кінчиках
Свого червоного шовковистого
Кольору ферарі й запаху мертвого листя
Волосся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2014
Разрывая себя на части,
сломала уже все ногти.
Ты меня, как всегда, спасаешь;
Как всегда, все портишь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499675
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.05.2014
Я покрасила небо
в цвет твоих глаз.
Теперь даже сплю на балконе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499672
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.05.2014
Ти пахнеш сміхом, світлом, світом.
Видаєшся вітром, громом, бурею.
Звучиш ніччю, медом і гнилим листям.
На смак колючий, на дотик – отрута.
Це ніщо порівняно з тим,
Що коли я прокинусь, тебе не буде.
14_01_2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2014
Моя мала Батьківщина
Вже вітає мене могилами,
Красою нових будинків,
Напівзабутими обличчями.
Моя мала Батьківщина
Вітає відчуженням.
Їй важко впізнати в мені
Свою.
Моя мала Батьківщина
Обпалює холодом,
Цікавими поглядами
Колись знайомих чи
рідних людей.
Моя мала Батьківщина -
Тепер тільки спогад.
"Моя" Батьківщина -
Що це?
27_08_2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2013
Замало емоцій, щоб жити
на повну.
Щоб жити на повну, замало
життя.
Плете павутину замучена
просинь
Невисловленості, марноти,
небуття.
Не хочу шукати причини
безумаства,
Що змушує мовчки
гребтися в смітті.
Не хочу спиняти галопу
утечі
Від того, що мала б, якби
не "якби".
Замало повітря в
заштореній спальні,
Замало снаги для
можливих висот.
Як мало того, що було як
востаннє
Й багато нудотно пустих
балачок.
Чому мені важко забути
незнане?
Чому неможливо збагнути
нове?
Для хворого мозку і світу
не стане,
Щоб вкреслити в рамки
його ще й себе.
31_07_2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2013
Розбитих мрій
Уривки сняться…
Смуток не прогнати
Ласкавим словам непотрібних -
Аморально вдаю
Неймовірну вдячність,
А насправді …
11_04_2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2013
Крила байдужості раптом зникли.
Зламалося щось важливе.
Якось так раптом реальність здавила
Безповоротністю подій.
Не те, щоб ридання заповнило простір
(Цей момент я чомусь пропустила),
Та плачуть герої в недочитаній книжці,
А музика раптом затихла.
Так, я розумію, що кожна пташка,
Літаючи, мусить впасти.
Але мені важко збагнути «нащо?»,
Важко вникнути в сутність.
Так, я боюсь піднімати слухавку.
Так, небуття атакує.
Якось так раптом майбутнє злякалося
Затишшя перед бурею.
Що відчуваю, сказати не можу:
Словами це не опишеш.
Якось так раптом прийшла порожнеча,
І стало болючим дихання.
16_03_2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409888
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013
Что ты знаешь обо мне -
О маленькой девочке из другого мира?
Что пытаешься доказать,
Крича в пустоту?
Как тебе объяснить,
Что любовь – не игра в кошки-мышки?
И если прогонишь, отпустишь,
Я молча уйду.
Я не собираюсь бороться
За призрак возможного.
Я не буду пытаться понять.
Маленькая девочка в углу темной комнаты
Уже привыкла терять.
16_03_2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409885
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.03.2013
Я триматиму все в собі,
в кулаці затиснувши нерви.
Я мовчатиму про свій біль.
Це вже напевне.
А навколо стільки дурниць
і дрібниць, що не варті уваги...
Якби ж вловити прекрасну мить
і зупинити насправді.
01_11_2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2012
Якби відформатувати пам'ять
забути
закреслити
знищити
все що було
якби не бачити твого силуету
при відчиненні вікон
чи поринаючи в сон
якби втекти від смутку
і вбити кохання в собі
якби
якби
якби вмерти
якби
16_09_2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2012
на підвіконні в'януть квіти
мовчить телефон
прийшла осінь
охопила ностальгія
мучить самотність
і кіт мурличе щось своє
сидить на підлозі
хороший
пухнастий
відганяє смуток
розважає
цілує носиком руку
довірливо зазирає в очі
посміхається
десь у душі мабуть
може за щось дякує
і я йому дякую
і посміхаюся у відповідь
і в душі літо
ще те
дитяче
незряче
наївно щасливе
втрачена сила
повертається
сльози...
давно забуті...
радості...
дякую
котику
просто за те що він є
у мене ж більше нікого
долі дякую
просто за те
що хоча б він (!) є
маленький Мурчик
14_09_2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2012
в тумані цигаркового диму
ховалась самотність
стояла і тихо із мене сміялась
дозволяла відчути свій погляд і дотик
а я вже не плакала
звикла і просто мовчала
у келих з гидотним алкогольним напоєм
зазирала жага забуття
обіймала й приречено оплакувала
моє нікчемне життя
шприц з-під дешевих наркотиків
показав мені хто є хто
я позбулась душевного болю
я тепер не людина
хто?
21_08_2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2012
Ти не знайдеш нікого кращого від мене.
Що не кажи, а не знайдеш.
Бо вже ніде нема таких очей зелених
і серця, що любитиме без меж.
Що не кажи, а я така єдина.
І посмішка моя - то цілий світ.
Нехай ти не назвеш мене "кохана",
Але завжди шукатимеш мій слід.
Що не кажи, а всі твої бажання
Зімкнулись на моїх вустах.
І знаєш, я хочу сказати,
Що це не ти - не мій,
а я вже - не твоя.
5_01_2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2012
спотворені пахощі насолоди
розіллються по тілу з кров*ю
чи стане сили опиратися?
що візьме гору
мораль потік свідомості?
може знаєш де сховано ліки
від духовного змертвіння?
аби випити їх до решти
задля спасіння
14_01_2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2012
Ніч у місті. Скільки всього!
Вогні вивісок і фальш реклам.
У вітринах знову одяг,
Знов непотріб різний. Все - сміття!
Ідуть відчужені назустріч люди,
Стихає шум машин.
Повільно місто позбавляється від бруду,
Хоч час від часу знов в повітрі дим.
Зникають натовпи, стихають голоси;
Лиш шепіт серця й світло ліхтарів.
Нема уже нічого, що могли
Хорошого лишити після себе.
Нічні провулки затаїли страх,
І світлофори кольором манили.
Мене затягує міська пітьма,
Та повернутися назад немає сили.
5_04_2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377222
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 12.11.2012
Ніби і не кохання
Ніби якась нікчема
Шукає пригод
Стара пісня
Спогад про тебе
Ти не той
Ким тебе уявляла
Ніби і не кохання
Нібито просто нудно
Бути самій
Наше місто
Спогад про тебе
Вже не ти
Мені пишеш
Ніби і не кохання
Нібито просто спала
Надто довго
Пустий вокзал
Спогад про тебе
Не для тебе
Моє тепло
12.11.12р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2012
телефонні гудки
не знаходять свого абонента
я сама, зовсім сама.
я життя би віддала
заради того моменту,
коли б ти відчув,
що із серця твого
тікає зима.
гудки і надалі рахують секунди.
потрохи минає життя...
ти один:
"мабуть, дзвонить мама..."
Я сама, зовсім сама.
9_11_2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2012
Біль
чи щось на зразок
мучить
калічить
вбиває
а час минає
час - пісок
поверненню не підлягає
щось на зразок тюрми
наш світ
темний
дикий
страшний
мені б тут не жити
Сон
чи щось на зразок
охоплює свідомість
може б померти
нудьга ж
самотність
живу натомість
чи щось на зразок
15_09_2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376773
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2012
Твої думки суперечать словам;
Ти не любила мене ніколи.
А я нікому тебе не віддам,
Не подарую тебе нікому.
Твої слова - цілковита брехня,
Колись я навіть у неї вірив...
А я віддав би за тебе життя,
Адже без тебе не можу дихати.
Твого тепла не відчую я,
І неважливо, що ти обіймаєш...
Нехай нещира усмішка твоя...
Нехай... А я тебе все ж кохаю.
12_09_2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2012
Уривки фраз, уламки почуттів...
Нарешті сталось те, чого так прагнув:
я зізналась тобі у коханні,
а ти розсміявся і грюкнув дверима.
Тепер від тебе лиш напівзабуті спогади,
карий відблиск байдужого погляду
й до образи холодні дотики.
Ти не зник. Ти просто пішов,
залишивши свої дивацтва
і химери порожніх слів,
що сприймалися мною як правда.
Я не буду благати вже,
аби ти назад повернувся.
Я люблю тебе справді, але
із самотністю теж змирюся.
15_09_2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2012
Холодильні гудки у кухні
Розганяють мою самотність.
У чашці з чаєм безодня
Аналізує хвору свідомість
Чайник задерши носа
У щирість мою не вірить
Світить мені і не гріє
Красуня осінь
Плаче вода із крана
Плаче на вулиці вечір
Вчора була незрівнянна
А тепер тільки чай і печиво
Kiber metal дратує
З динаміка телефону
На вулиці осінь і вечір
У кухні я і нікого
Холодильник і чашка... Осінь
Сміються із мене знову
Я кинула все і обрала
Нічого
13_09_2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2012
Стомлені вулиці продовжують
гудуть свою металеву пісню
однотонно нудотну
правлять літургію спалахам світла
цілунком впиваються в мертві губи
ганебних пародій на людей;
їх реквієм за життям
має колір мокрого асфальту
посивілого волосся
диму
пожовкле листя ідей
помирає в руках
і ховається в примарній думці
без надгробка
без епітафій
стомлені вулиці
далекі від казки щирості
незвичності незвичайності надзвичайності
проголосили анафему диханню
Дивні спалахи
конвульсивні спалахи світла
тільки насмішка
над стогоном нікчемного міста
12_01_2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376244
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 08.11.2012
Трошки тепла. Лише крихту
Я прошу у життя для себе.
Зловісно всміхається місяць
З байдужого чорного неба...
Крапельку... Крапельку щастя
Залиште мені наостанок.
А ніч заливається сміхом,
Забравши у мене світанок...
Смерті прошу. Хоча б смерті,
Якщо вже нічого не варта.
І продовжую дихати вперто,
Рахуючи болісні втрати...
01_07_2012p.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2012
Коли автобус від'їжджатиме,
Я буду дивитись у вікно
І шукатиму тебе поглядом.
Я за тобою сумуватиму,
Не в силах забути твій голос.
Коли життя в автобусі тікатиме
В майбутнє,
Ти назавжди залишишся стояти
На зупинці минулого.
Ти про мене вже не пам'ятимеш,
Врубиш свою готику...
А я, побачивши тебе, плакатиму,
Все ще чекаючи
Твого погляду, слів і дотику...
29_09_2011p.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2012
Спогaд стiкaє по скронi,
Цiлує отруйнi губи,
Мaлює прирeчeну усмiшку,
B'їдaється в шкiру болючe.
Стiкaє по скронi мрiя,
Дaрує остaннiй подих,
Остaннiй окрилeний помax...
Їй ужe нe здiйснитись.
Стiкaє по скронi стрaждaння.
Цe був остaннiй пострiл.
Остaннiй нaдiї проблиск
Bмиpaє нaзaвжди. (08.03.12p.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376005
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.11.2012
Дощ. І місто вже не те:
Самотнє, й ніби в чомусь винне...
І я сумую не про те,
Що нам з тобою не судилось.
Ми просто різні. Ти не той,
Кому колись відкрила душу.
Я, попри плач небес за нами,
Твою самотність не порушу.
Це місто стало "нам" чуже.
Воно Твоє, та не для Мене.
І я сумую не про те,
Що дощ у місті - тільки реквієм.
Я не порву гітари струн,
Що не заграють вже для нас.
Я йду. Кудись. Куди я йду,
Покаже час.
01_08_2012p.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2012
Порожнеча заповнює простір,
Я повільно у ній розчиняюсь.
Мені далі жити не можна...
Я і не намагаюсь.
Порожнеча руйнує реальність,
Я стаю заручником фобій.
Смерть - це остання спроба
Спізнати щастя.
Порожнеча з'їдає Всесвіт,
Життя зазнало фіаско.
Тиша просить до танцю...
Для живих я занадто мертва.
Порожнеча ламає свідомість,
Нищить стереотипи...
"Годі нити!"
Та занадто жива, щоб не плакати.
Занадто мертва, щоб жити.
29.08.12р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375836
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2012