| Сторінки (2/154): | « | 1 2 | » |
грію руки до твоєї віри
множусь тихістю на голім плечі
як тінь вицвілих слів
навідліг одягаю червоний
невгасиме зледеніння відстані
голками проколює страх
і той відступає
втамовую зрадницики
молодим подорожником
біль
розбитого вчора коліна
гоїться плач спазмованих стін
чужих снів
і порожніх склянок
що всмоктують дотик палкого бажання
втамувати спрагу
беру незбагненний час
захований у телефонній слухавці
сію квітами
увічнено балансую мотив утомленого вірша
головним персонажам затісно
у світанковім світлі
пари очей
що простір усього світу
вміщують
в один удар серця
а позаду ледь чутний крок
метелиця жовтих соняхів
і зелене полотно літа
і я грію руки
до твоєї присутності
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2019
щось неминуче примусило
спинитись
обабіч твоїх воріт
розпачливе світло вихлюпувалось із погляду жінки
що носить в терновім мовчанні світ
за межею щастя
кімнатних рослин
і коливання слідів
хрипло гугніла драглиста пам'ять
перебутої вчора війни
Маріє
твої парадигми життя
голосом тихим затримались на потрісканих стінах
у старій фотокартці
де молоде подружжя тримає на колінах дітей
і чекає Різдва
ти
зрослась із чорною хусткою зим
білим порухом тиші
щоб приручити смерть на єдину годину
заради пари зелених очей
що неустанно стережуть розпашілі спогади твоїх всемогутніх обіймів
на пожовклій світлині життя
хто тримає тебе у тягучому вітрі?
як загубленість літер
німий телефон
і роз'ятрене небо
ночує з тобою так віддано
й щемно
наче перше причастя
чи
сповідь дітей
несходима пустеля безмежної туги
лягає у ноги
вкриваючи розум бренькотом миль
що долаєш щоденно у пошуках
ліків
загоїти війну
і залишити мрію
прокинутись завтра
щоб чолом обігріти той образ сім'ї
свій космос і свою молитву
врятувавши її
хоч на ще один день
і в тому
вже щастя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838187
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2019
послушно
читаю твій погляд
у старих віршах
коли палають
істини
повернення птахів з вирію
самотинні перестороги
на один подих
подолати кратери
пам'яті
тримаючи світ у краплині роси
на пелюстці дарованої
усмішки
вбираюся в спокій твого неповернення
кардіограму часу
і
терпкість вчорашніх снів
безмежність вірності
торкається слів дитини
коли та кличе
маму
безмежність любові
проростає квіткою на камінні
розбиваючи чужі
помисли
на зоряний пил
втаврувавшись у мільярди тіл
молитвою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2019
зірки
падають
у моє
волосся
коли ти снишся
світло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819848
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2019
ти успадкуєш мою молодість
очі зелені
і трохи веснянок
роздаватимеш те подорожнім
лікуватимеш розпач дощів
і зшиватимеш рани
по твоєму обличчі бігатимуть
світанки
сонні промені сонця лоскотатимуть
стіни кімнати
твої навіжені мандрівки
й сходження в гори
сховаються в кріслі-гойдалці
і слухатимуть полум'я
а я в ту мить
умітиму літати
бо усвідомлення того
що
два серця у ритмі падолисту
збирають дотики неба й листу
смиренно приймають осінь
мають одне ім'я
вічність
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813353
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2018
я досі зберігаю
у старій шухляді
твої листи
час покрив їх жовтими плямами
твердим відчуттям крилатості
самотністю осені
й небайдужістю наших зірок
які ти щовечора ловив у пазуху
й приносив на наші побачення
а я
нанизувала їх на соломинку
й ховала від чужих очей
щоб не тьмяніло світло
я досі зберігаю
у старій шухляді ноти твого голосу
він наче хвиля морського шторму
збиває мене з ніг
такий солоний і теплий
огортає за плечі світ
лікує рани й спиняє течії
відбуваючись світанком у моїй пам'яті
а потім перетворюється
в зелений спокій що пахне ромашковим літом
насправді час нікудишній лікар
бо не вміє себе зупинити
я досі зберігаю у старій шухляді
твої вірші із газетних шпальт
вони вічно юні
задивлені в небо
закохані в сад де росте наша вишня
дивно
та стара шухляда ті обереги
заколихує завше тишею
присутністю дому і минулістю зим
їм там безпечно
хоч і поряд
інший голос
листи
і
нові
вірші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2018
вона вдягала бабусину сорочку
вмивала лице і світанок росою
руками торкалась вранішньої молитви
й шукала літо пшеничним поглядом
її надії біліли в борошні
всі зірки туди з неба сипались
навіть холод забував мерзнути
в очікуванні якоїсь святості
і коли тісто починало дихати
тулитись до тепла і спокою
образи дивилися віддано
на єднання людини з Богом
бо як світ гойдався у яблуці
кроки стишивши щоб не сполохати
мить у вічності
вічність в голосі
народилася жовтнем-золотом
накриває покровом осені
вишиванням туманів- променів
на столі наче янгольські сурми
гонорово чекає хліб
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2018
Господи
жовтень твій такий
гіркий і зимний
Господи
ти забрав його в засвіти
зустрітися з татом
його голос досі
блукає за хатою
сидить на лавці
й обіймає студню
Господи
так трудно розуміти твої
промисли
бо біль спалює все з середини
трощить спомини
пересіює час
який нас ніколи не слухає
Господи дай йому меду
і пряників
теплий плед
якщо у дорозі холодно
він любив обіймати маму
а вона тут
плаче без нього
Господи ти знаєш
що ліпше
ти вмієш слухати
дозволь йому бути справа
під крилом твоїм Господи
дай сили сину
який прагне потиснути руку
а вона не відчуває дотиків
витри його глибоченний сум
в кутику рота
Господи
не дозволь світу забути його
присутність
трава що колись косив
най буде йому вічністю
сад що колись садив
нехай родить яблука
Господи бережи його сім'ю здалеку
у якій житиме вічно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809353
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.10.2018
осінь безмежна
як буква о
блукає у голосі
листя
чекає тебе у
старому метро
натхненно дописує вірші
осінь купує
квіти і час
пакує кудись валізи
замотує зранку
теплий шарф
сердиться трохи
на вітер
осінь м'яка як
буква йот
жовта як груша на дереві
в осені свій незнайомий бог
і свій роман
на папері
осінь не вміє співати
в такт
і танцювати румбу
осінь любить
нас просто так
коли
ідемо за руку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2018
тиша
уміє слухати
бути слухняною й ніжною
вона не розкаже осені
тайну твойого імені
вона не залишиться осторонь
коли ти не вмієш дихати
коли надто холодно й боязко
залишитись для нього інеєм
одягне зелену спідницю
щоб літо тобі напророчити
задивиться в очі
довірливо
обійме бузковими мріями
тиша уміє підтримати
навіть якщо проти ночі
сонце ніколи не сходить
тиша лікує душу
спокоєм і зефіром
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2018
цілуй моє чоло
розпатланим вітром
губися зізнаннями
шелесно
годинами втоми
коралями осені
розсипаним листям
в моєму домі
тримай усі недоречності
сонну усмішку
старі фотографії
перші шаленства
доторки
ніжності
в пожовклім конверті
буди
веснянки сполохані
лінії пройдені
квіти мальовані
погляди сховані
нашому небу волю
віддай
ниточки в'яжуться
вузликом спомину
пахнеш мені
медовим солодом
спеченим хлібом
дитячим голосом
стукає ранок у шибу
тікай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2018
ковтати звуки дзвонів
що кличуть
у неділю небо
журитися тихо
осторонь
над курликанням стоголосого
ледве відчутного
золота осені
приснитися затінком
у спекотний полудень
набрати
турбот
із тутешніх околиця
руки напрацювати до
приємної втоми
надивитись
намовчатись
набутись
людиною
що відчуває оновлення
і силу
землі
у білій сорочці
благодатного сонця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2018
тиша
коло тебе така
тепла
наче вовняні рукавиці
а
чи
чай взимку на підвіконні
що гарячими вустами
цілує візерунки зимні
тобі
так личить
спокій і втома
як першопрохідцеві
здолана відстань
і
нові відкриття
танець нашого літа
летітиме в вирій
з птахами і їх
сподіванням вернутись
прокинься на завтра
скуйовдженим кленом
коло вікна
щоб завше на
тебе
дивитись
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2018
виростити квіти
на спогадах
про
пташину мову
якою колись говорили
наші руки
вимкнути світло
зігріти
прощання
прощенням
чи
золотом світанку
що вперто
ворушить
фіранку
втомлених вікон
решетом збирати
відстані
між дорослими вчинками
й дитячим сміхом
міряти рік знимками
цукерками
новими книгами
і
запахом півоній
бо
насправді
усі маршрути колій
ведуть
до
твого дому
вперто лікуючи рани
своїми
теплими стінами
гарячим
чаєм
і
музикою кімнати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2018
писати тебе
із квітів
що
туляться до блаженного
співу
птахів
ліпити натяк
на танець рук
пересторогою
ставши
на мить
садити дерева
велично
у візіях сну
тримати
листівку
травневої ночі
бузкового вірша
їй
присвятити
купити
коралі
із звуків мовчання
сховатись
у сонне волосся
твоє
і
тихо
себе
так
пам'ятати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2018
якби зробити
сховок
у серці
магнолії
і забути себе
у
лілейності
білого
на єдине торкання
очей
музику чути
довкола
вінчаних з нею дерев
слухати сад
що росте
у тобі
синім птахом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2018
торкатись до тебе -
то наче
обіймати всі квіти
світу.
плавати у квітні,
який враз
народився
на
цілій планеті.
писати,
інсценувати,
жити
в усіх віршах про
ніжність янгольських
крил.
дитинко,
ти малюєш пальчиком
безмір
кучерявих мрій,
що живуть
тихо
в мені,
плекаючи
собою
вічність.
торкатись тебе -
то тримати
за
руки
щастя,
що сонно
всміхається
зранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2018
тепло
тобі,
коли рукави
снів
сплітаються ?
коли час -
праведний старець,
утомившись
шукати дім,
зупиняється?
щоб
не забути голос дощу.
мрійно тобі,
коли
світ
паперовим змієм
літає
в руках
наших дітей?
позіхає вдосвіта росами,
бентежно торкає
поглядом
літнього грому серед зими.
і ми,
маленькі
сонячні зайчики,
ховаємся
в дзеркало
власної пам'яті,
знимкуємо
зустрічі і пробачення,
на долонях весни.
зірно тобі,
коли
вмієш
бачити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2018
тобі нема куди посадити
тепло,
яким пахла дорога
до бАтьківщини.
пташку,
ти не знала, що тут
земля втрапила в пастку,
відстань твоя
зрошена снігом
не вміє любити
повернень.
вдрузки
розбила
відчуття
рідного дому.
пташку,
крихтами сліз падаєш
втомлений,
просиш у часу
помочі.
світ не зупиниш
словом.
пісню свою лебедину
в руки
людині
підносиш.
пташку,
згірклої долі
присмак,
світло
зеленого
квіту
дітям вплітаєш
у крила.
зимними снами,
постом великим
бинтуєш
рани весни,
що
тебе
не
зустріла.
мій несказанний
пташку,
мій ненаписаний
верше.
най заколихує
вітер
музику
твого
березня.
най малює картини
із паперових польотів,
чуєш?
-то колискова
поміж дерев
що навпроти.
тобі наворожить сонце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2018
усі слова
вимовлені деревами
квітами
веснами
сплелись у мережку
й пришились
до полів твого пальта.
усі спогади пам'яті
снів
доторків душ
суму осіннього
таїна поглядів
створили офіру твого
неустанного
голосу.
усі молитви
крила птахів
звуки підкорених гір
усміх садів
солод вишень
сховались
до тебе в кишеню.
і навіть
коли
ти не бачиш
зірок
на своїм рукаві
тебе
берегтиме
мій дім
із ще ненароджених
мрій
що жили
колись
поміж
нас.
не бійся
мить золотіє
коли
має серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2018
її руки пахли
черешнями,
свіжим хлібом
і
медом.
загорнуті у
спогади,
зрошені чеканням,
малювали
небо,
сіяли квіти на стінах,
тихо золотили
обійми,
і все
що було їм треба -
стати свобідними.
самотній вітер
обережно
цілував їх дотиком,
співав серенади
під вікнами,
молився зовсім неголосно.
почасти
кутав у ковдру,
аби тепло
було тим спогадам,
шарудів у їх голосі,
вмираючи
солодко
осторонь.
би не видіти
суму невимовного.
її руки
зсутулились в прощенні,
танцювали
на площі
й так відчайдушно
мріяли
пригорнути
його
сорочку.
літом
черешневим
вимащену.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018
тихо повз пролетів
ворон
залишивши смугу
білих
квіток
- хіба чорний уміє
квітнути?
голосно пливли хмари,
сплітаючи пір'я
- хіба ворон співає?
містом поспішала людина,
заклопотано
тереблячи думки:
- яка дивна пташка,
сидить собі
так
натхненно
посеред
зими
наче востаннє.
- хіба ворон відчуває світло?
й кинула людина крихту хліба,
думаючи,
що себе рятувати.
- хіба ворон чує,
як б'ється серце весни?
уві сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2018
розсипаю чорниці у ніч
і сукенка навиворіт
похапцем
босий місяць спить на плечі
надто тихий
аби
бути спокоєм
срібним перснем співає
весна
щойно вийшовши з потяга
втомлена
шарудить сторінками життя
в синім плетиві
споминів
тогорічний колір очей
сумом дивним покрився
доросліша
відчування тебе повсякчас
неліковане
прощею
відбуваю
повені нас
врослі в пам'ять так віддано
вимальовую
крейдою час
просіяний віддалю
є світи що не вміють удвох
зупиняти
хвостаті комети
кучерявіють сірістю
зим
на тремтливім вікні
щиро прагнучи
серце
з'єднати
боячись
загубити
себе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2018
коли ти йшла вулицею
навколишні будинки мліли
у шелесті твоїх кроків
з вікон вилітали птахи
й вили гнізда в заповстаному волоссі
двері ставали крихкими
й скапували святою водою
віршів
аби ти вийшла з їхнього простору
надто непросто
дихати спалахами споминів
вкладатись з тобою
в ліжко
ліпити сніг із залишків
срібних туманів
що лягають ранами
на втомлений голос
ніжна
самітнице
світу
йди до світла
минай ту вулицю із хтивим бажанням
зламати тебе надвоє
біжи
жалюгідна бруківка
обпікатиме ноги
тебе
зачекались
удома
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2018
муркочиш тихо мені на вухо
солодкавого спомину щемність
пахнеш небом кудлатим
розкуйовдженим груднем
догораєш зірками в минуле
мій надрідний чужинцю
семигранний дзбанку
ненаписаний вірше
мій мандрівче втомою згірклий
із таємним чуттям
бути свобідним
полишаєш домівку
пакуєш валізи
щоб відбутись бажанням
під годинника стук
м'якосердно
із вдячністю Богу
минає
сімнадцятий рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2017
камінь бачить зорі
а я
вмію його обіймати
й
тепло вдвох
бо
сяє в серцях
наших
самітних
надія
бути
живими
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2017
не дряпай так вперто моє лице
рубці не вміють мовчати
осінь сукрОвицею
тече
єва втікає з хати
в пазуху голосу наберу
молитись у церкву із чимось
ітимуть
не мертві й уже не живі
зірвані квіти полину
зигзиця хвилину враз накує
синові
батьку
дитині
і спатоньки тихо усіх вкладуть
у яр
темно-синій
бабуня казок їм розповість
рядниною вкриє
онуків
ой сиро сирітці в чорній землі
судомить їй ноги й руки
полошиться кінь банькатих примар
мотлошиться біль по склепу
тихцем щось мугикає
бабин яр
мамо,
а
де ти?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2017
у хмарах плакали ікони
втікали ріки
на шкірі птахи
гнізда вили
блаженні дотики зігріли
холод
покірно молодіючи тобою
поклич мене
до себе на півслова
таку щасливу
карооку втому
сповиту в літо
розрадою поранену до болю
присвяченого смутку
гіркоти
не відпусти
журавки в темноті
торкання ночі
вкраденого
нишком
з плеча мойого
заховай в долоні
най клапан серця
доспіва мотив
тебе знимкує
дивними листами
і не вертай
і не воюй із ним
і просто будь
фольгою моїх щасть
білістю днів
точильними віршами
завітреної юності
навік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2017
се літо надто пропахло хвоєю
вкрилось барханкою
й спить на горищі
кволе
а коні твої
давно спраглі волі
таврують гривами
розбурхану долю
себе на базарах
минаючи
й так сумно бути чиїмсь
подорожником
бо дороги до людей
не завше віддані
їм аби
дальність
чимраз вітряну й вітряну
і птаха німого
щоб небо в крилах
дерев самітних
із саду
вирваних
гір незайманих
чистого простору
й навіть не тямлять
що
геть не просто
гоїти рани
чужих
подорожніх
болем себе
відчуваючи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2017
весна йому прісна
ні слів
ані квітів
втомлене місто
продовжує жити
у згустках лихварських провин
ми йому вірні
і навіть
нічого нікому не винні
лиш світло старих ліхтарів
збираєм у люстро
начиння гірких голосів
зроняється
тихо
на сукню світанків
камінно
сіллю вертають додому
вони
і вітер-бурлака
марнує свій хист по шинках
у волоссі чужинок
рейсах старих поїздів
безтямно сполошене
безпутно закохане місто
вертає
у гавань
моїх
кораблів
ховаючись
в жменях любистку
що вчора
нарвала любов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2017
ніщо не росте на твоїх руках
дві втомлені долі присіли
намотують нитки
пишуть листи
годують китів
синіх
а ти і не чуєш себе
несхибно квітнучи рястом
рукам
там
за щастя
яблук нарвуть
неба нап'ються
кохаються з сонцем
світанки прядуть
і в кожній складці
загуслий час
приденно
лопоче крилами
віддай спокій рукам
допіру
зима
при
надії
дочасно народить весну
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2017
розлетілось волосся димом
з полонини на полонину
твої доторки-намистини
навздогін пробивали спину
чи то сіль
чи каміння сльози
на червонім трункім морозі
проросли полином у груди
не бануй
моя леле-згубо
полотно блискавиць-повивальниць
забинтовує трави у роси
осінь нашу рудоволосу
із собою
на шиї ношу
як коралі на довгу пам' ять
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2017
я так довго мовчала
боячись
тебе не скалічити
ти
не знаєш
як пахне колір
війни
сплески віршів
поранених
лунко
вбивають
у
сни
опустивши
з
важких
риштовань
розбуди
мене
намалюй вперту лінію
рук
вони
завинили
молитву
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2017
на самому денці
світу
спить собі
паперовий човник
із моїми зірками
зірви мене
і віддай
морю
що
переллється
піском
несамовито
прагнучи
обіймів полудня
аби мене
врятувати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2017
я стояла
наївно вірячи
в молоко
зимового спокою
а воно
розлилось
найпершими променями
сонця
і
проросло
світлом
із середини твоїх
зіниць
тепер
коли бачу тебе
маю в кишенях
пригоршню
волі
і теплу вохру
твого голосу
мій солодкий трунок
моя срібна музика
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2017
цілушкою притчі старої
біліє спокійний лютень
на виднокіл розсипаю
зелений лоскіт смутку
гойдає сорочку біле село
закутане в кучері вітру
мені надто тихо
йому надто квітно
буйнішаю спомином синім
що ладаном пахне ліниво
записує пуп'янок весну
в мелодію ліри несміло
долонями вловлюю безмір
з-під крил маленької птахи
зима уже молить додому
людині ж
не вільно
літати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2017
дві чисті сльози
висіли на дереві
пташка
співала тихо
сальву
моїй перемозі
сльози
висохли
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2016
золотіє безмірний подих
віроломно себе минаючи
павутиною твоїх кроків
задихаюся
палахтить ніч моя другиня
розтинає туманам руки
моя вольнице
ясносиня
помолись за його онуків
прикладаю до скроні голос
що гудить у старому комині
хай обстрижений
хай полатаний
проростає обтертим спомином
і сотаюсь в черленій осені
а вона
його пам' ять скошує
заколихує
серце
зреченням
- не переч мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2016
у твоїм домі завжди
літепло
милосердям вкриваються
руки
твердне ясність
тростини відчаю
відцвітають
на стінах
скупо
чую себе там самовіддано
слухняно
пишу вірність
полохливу присутність
мурах поза шкірою
вимальовую
в дим
літній
твій дім
вівтар моїх здичавілих
спогадів
зайвих зморщених зір
і промислу
бути поряд
він
глибоко десь
в мені
спалахує
шовковими
маками
неповернень додому
одягаю твій дім
у
плахту
натхненного
затишку
хай спочине
бунтар
у солодкому сні
я притишу
світанки
і вкладусь
нишком
скраєчку
щоб удвох дочекатись весни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2016
шарудить мерзлий слід
легковажної зримої осені
і дивниця у тім
що листи твої досі
приносить мені
найчесніший з усіх
самотинний
вівчар-падолист
має замір на мене
либонь не
вгодила я
віршами
конче хочу щоб все
із нутра
до людей
і жаждиво впиваюсь
осінніми квітами
що дерева прошили
плаксивим
дощем
пішаницею легше з тобою
стрічатися
бо в політ
то вже крила не ті
а листи
а листи ти продовжуй
писати
їм теплішає
в моїй руці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2016
не буди молитов
що до стін притулилися вчора
млосно дихає осінь
руда
як старечий цівок
там лиш крок
щоби шарпнути долю
за комір
із футляру виймати оберемок
давніх казок
не проріджуй садів
щойно вишні налились мовчанням
їм не зимно
аби не літали хрущі
яблунева гіркінь вимальовує
літо- прощання
терпне дощ
на шершавій щоці
порозвішуй світанки
хай цілують
тумани тремтливі
хай зливаються в спів
монахинь-повивальниць
і цю осінь залюблену
в синій
безіменно
вдягни їй на палець
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2016
ти тихо виходиш із хати
навпомацки грієш руки
нехитрість плаксивого жовтня
у горах би десь перебути
моя половинна нічліжка
сивіє на ранок травою
тепер вже не важко бути
дзвіницею неба німого
бо все
що вершиться поряд
офірує в спеку видіння
та й зрештою
чи не холодно
бути чиїмось прозрінням
і зовні себе виглядаю
дещицею слів-перевтілень
стоїть незакінчений жовтень
мій голос вбирає в іній
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2016
о
сині мої непрохані вірші
як вівці
блукають чужими думками
гульвіси
по кнайпах старих недопиті
минають себе
сивочолі
о
красна моя ранена осінь
жовтаве волосся
у коси
сплітає
не відає місто свічок- спочивальниць
оливою неба
стікає
у руки
сумних полонин
о
доспіве мій
моя кипляча любове
чи знову
оманою будеш вростати у ніч
накреслюю лисячий слід
закінчення жовтого
в такт
несказане
сипле сріблистими рибами
в сад
на гілля твоє себе
пришиваю
крилату з очима барвінку
тихо
запрошую в хату
втомлена
жінко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2016
на полотні травневої ночі
чути голос хриплий нізвідки
я натще вкрию скроні запахом мокрих ялиць.
вивільню коси від зайвого вітру , від гострих шпильок.
відкрию вікна :
випущу слів отару на твої полонини ,
най випасають трави високі ,
виплітають вінки з горобини ,
із блискавок покірних , грому сонцеликого -
дзвонами най курликають.
у високости волі ,
в царстві мойого розуму
най летять трепетом -
поки годні най виростають смереками
на твоїм простудженім тілі.
не притулюсь до виття вовків , до поглядів лисячих
нестиму себе
камінну!
лагідну!
до відкритого простору ,
до морського спокою ,
що хризантемами всмоктаний
у тім’я ріки-танцівниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2016
намалюй мені пісню
із довгими косами
заплакану березами білими
аби з неіі випурхнула
пташка
подолянкою мені до рук
у сопілку
струменем
сповиватиме мене
ніжно
райдугою
видзеленькують у вуха кусні неба
щебетом неперервним
крилами вітру
поряд цілують верес
віддай мене смузі
злітній
виплети з мене хустину
аби квітла
аби синім пахла
тихо
самотою
віршами стікала на траву
зелену
снами заколихану
дивонаречену
щоб
була
весною
у твоііх долонях
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2016
скресає самотою блідий полиск лиця
пам' яті зчовганоіі
випускає велику ріку самоцвітів
нова пора веснянкового року
пізнаю себе
тут
незрячою сиротою
серед білого дня
голубі береги дитинно
молять спочину
безконечно
золотими вустами цілують
святкову ходу
нашоіі панни
прориває кордони обіймів
сивочолий туман
взявши скрипку
танцює весілля
березня
вилущую брунькуваті пісні
невразливих гілок- рукавів
яко вміють лиш птАхи
нечутно
зшиваючи ніч у розкішну плахту
світанку
змалку
ліпивши тремтіння
невловимих надій
м' якосердно
ступає
любов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2016
бо виливаються розніжені хвостаті вірші
з чаші горіховоі осені
що проглядає очима розпатраних туманів
Побожно
І
Глибинно
несучи себе до брами всесвіту.
і не маю жалю
за ними
віршами що йдуть за мною
убрід
дитинними
самітними
спраглими голосу
натомленими через день
вітряними і неподільними
безумцями
що вибухають кількома сонцями
і вертають німі.
маю жаль
що не вродили
навздогін
того року
квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2015
Та стіна чимось плаче в мені
Холодним
Білить сіллю і морем
А воно ж немовля
Не розкаже про себе вголос
Воно топить себе і з води відбувається
Птахом
Та стіна чимсь болить
Невимовним
Десь глибоко насподі
Причаілась рудим переляканим звіром
І чекає навпомацки своєі
Покрови
Би лишитись комусь
на незабудь
Кимсь торкає мене
та стіна
Безголосим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2015
відступництво осені в мені
маковим зелом
вростає у голос
випасаю тебе
мій лихий жовтню
вдаючи умиротворення
навколішки тихість дерев
вкладається у паперові човники
і моя відвага
губить себе
фіялкою тобі до рук
а чи до пам'яті
бути
бодай округлістю
і теплом чужої молитви
аби довіку
аби до краю
клятої осені
нарешті дійти
і ти
будинком на зимних долонях
народишся
чийсь недолюблений жовтню
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2015
Боже, а з його рук випливають круки
І не вміють надихатись того хмелю,
Що залишився із вчорашніх поминок.
Снують павутину поміж слів
Вдивляються в роз"ятрену рану спокою,
Що виливається на підлогу.
Боже, і тут всі його жінки
У хустках каламутних туманів
Заломлюють руки і точать його криголами,
Вмиваються росами трав,
Готують сніданки втомленій мамі.
Збирають полин
І настирлива варять відвар.
Боже, він тут залишив материк
Завбільшки у всесвіт свою недописану музику,
Скалічений серпень,
Заглушений крик,
І запах подертий...
Хіба ж так навпочіпки можна дібратися смерти?
Хіба ж так навпомацки можна падати вниз?
Стоять в лихоманці світи
Гойдають дитини колиску.
А вітер шрамує шибки
і він посміхається зблизька... щоб цвітом в саду зацвісти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2014
судомить дахи засмальцьована війна
густіли голоси на твоїй оборі.
пробивали стіну глухоти і німіли десь у сухому гілляччі,
падали колодою в руки, ламаючи кисень і тереблячи лютий.
ти ж виливався в розпечену лаву їх одкровень.
тинялись повсюди втомлені церковці, шукаючи в зіницях натяк на молитву,
а їх - зіниць, насипало того року темінь.
в тебе в хаті стояв монастир
згорблений,
оберегом слугував для останніх подихів
бо ті проїдали себе аж до риби,
душі-дички височіли скорботно в небо...
димне комин, гуркоче кочерга
нині надлишок янголів білоголових.
гарні мої людиноньки! свинцеві мої дітоньки!
чи коли бачив ти таке сухожильне листя?
чи коли чув ти таке синє голосіння по собі?
ветхий мій юнче,
солодкавий мій болю,
долю свою
тай під ноги твої!
ховаю подертий сніг
ту знівечену зиму в сутулі рядки
крихкий мій герою
кольору сонного
спи.
колихатиме світ твоє плакальне вчора заспокійливим смаком кулі
всі страдальниці відбуватимуть тишу, випиватимуть море
щоб розквіт в тобі кусень миру...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2014
лютий завжди був до мене приязний
не морозив долоні і стояв осторонь
інколи падав мені на груди
як і личить старому гостю
в кишені носив сонце
щоб очі були зеленішими
зриваючи вірші з втомлених вій
на голі дерева розвішував
він завше стрічав мене так радо
як листи своїх адресатів
тихо в кутику серця танув
жовтими повенями і новими світами
а я шукала інших зупинок
сміючись з його недоречних повістей
він же
носив квіти
на кожні мої дні народження
лютий завжди був до мене приязний
спав собі в зморшках руки
молився моїм янголам
і боявся піти
бо холодно бути білим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2014
твої обереги тліють в мені сміливістю
перебути світанки натще
міцно тримаю простирадло зім"яте
що так пахне м"ятою
тиша вкорочує собі віку
десь на старій автостанції
все що залишить по тобі січень
відправ мені
в сухім оберемку
з лікарських трав
ти
народжений з відстані голої
що мені призначалась як нагорода
стогнеш від надлишку голосу
чи суголосся тернового
множиться сніг хворобливо білий
до лику святого схожий
знайдеш себе
мій любий голубе
десь посеред літа
в полиновім квіті
а зараз
заплющуй очі
доброї ночі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2014
а я вичерпувала твій голос горнятами
з-поміж стін
дверей і колись проговорених клятв
розбирала на атоми
розбивалась об його магістраль
мокра сукня грудневої ночі вишиває новий циферблат
краще сон тобі напророчу
краще сніг ніж по колу назад
чужорідне втамоване днище
де поскладані залишки доторків
проростаю кимсь зовсім іншим
але все ж на твоєму голосі
поголю закудлатене небо від їдкого дощу-пройдисвіта
навіть море дощенту висохне
а твій голос пісками сиплеться
а твій голос до млості відданий
на руках опадає інеєм
втаврувавшись в життєві лінії
заколишеться криком первісним
на устах у чиєїсь дитини
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2014
втікай
доки осінь не проникла у тебе туманним
доки ручка ще здатна тобою писати
доки час весь у плямах чекає рушниці
щоб попереду спокій горів
хтось до ран прикладатиме попіл
хтось здиратиме шкіру
щоб лишитись на потім
у скроневій частині листоноші облич
домалюй
контур голосу сонного
що крилатиться помахом світанкових дірок
там лиш крок
щоб прижитись у місті промоклому
до останньої нитки
до останнього зойку зголоднілої сойки
чи торкнутись легенями
металевих зірок
втікай
поки осінь тобою не дихає
в місті-привиді вимикають її чорно-біле кіно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2013
бути птахами важко
їх крила надто прозорі
аби переносити кимсь намальоване
море
в старі магістралі зими
їх вчаділа осінь давно підробляє на ринку
колише колиску з народженим вчора дитям
щоранку проціджує лімфу від залишків голосу
від кроків і спогадів заварює чай
чомусь так вже плямиться в стіні протилежностей
одне із сотень причасть
птахам надто сухо
в подертій тканині мовчань
а небо обвуглене прасує у листі слова
птахи ще не вміють
любити Юду
та вже розуміють
для них я своя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2013
вона сиділа тихо під його ключицею
весь вересень з минулого року
перелякано блимала своїми очицями
аби не наврочити
аби не розбудити його втому
що солодко спала на тому боці жовтня
прикидалась іншою
і тихо собі божеволіла
поправді була його херувимом
хоч і проростала як завше з-під ребер
наївна
мріяла народити сина
десь в листопаді
впираючись пальцями в небо
тримала в мотузці тижні
випускаючи лише суботи
а він благословляв птаху що жила в її голосі
шаленів від жовтого кольору
нової
своєї
осені
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2013
я носитиму на зап'ястях твою цьогорічну осінь
і коли вересневі дощі стукатимуть до тебе у вікна
я грітиму руки і чесатиму їй волосся
щоб жовтень жовтів не так примітно
я осінь твою цьогорічну доливатиму зранку до чаю
проросту листопадом на сторінках книжки
позичу у серпня яблук
аби вона така безпорадна
ще зовсім без житла і паспорта
стала для тебе коханою
залишаючись жити в шухлядах пам'яті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2013
до середи серпня такі відверті промені сонця
я вицілував твою святість вкорінену в час
і скільки б не клав залишки голосу до ніг твоїх
ти все йшла зеленими травами
що лоскотали твої руки
і розчиняли десь глибоко в коренях присутність
тебе в тому маленькому світі
пам'ятаю
летіли позаду спалахи метеорів
нас тоді ще було двоє
і кілька сотень зеленого
що вже всмоктався у сонну артерію
разом з твоїм запахом
ти здавалась такою величною
що молитви відправлені в небо
зупинялись обабіч тебе
щось шепотіли
а деякі плакали
і пройняті поглядом Пречистої
вертали назад
до мене
а я вдивлявся у засмальцьоване люстерко
висушував залишки вічності на його долонях
і так заздрив тому нікчемному серпню
вас
досі було там двоє
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2013
відстані рук залишаються білою клятвою
на чолі дерев'яного відчаю допивати світанки похапцем
а наші зелені очі зачиняють в собі осінь
вкидають в округлість неба сумління на квиток додому
вичерпують надлишок голосу із хромосомного набору
і в райдужній плівці стертих облич
дихають флейтою горлиці
мій надто приблудний вікінг із втраченим іменем
завжди любив шорсткі польоти обтерті запізненням
невловимі прояснення зламаних променів
новими молитвами розгорталися в ньому
балансуючи дихання
він надто блідий у своїх чудернадських мареннях
і має надію на запах сухого моря
наївний в холодних горнятах сутінок
застиглого часу на рамі вікна
його сухожилля у віршах ніколи не вміли читати
опухлого спазму венртань
бо ж
відстані рук
залишаються білою клятвою
а білий розбілиться вже за порогом
на першому складі ніким не прикритих зізнань
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2013
ти всоте мене перепишеш
зриваючи зайві години з густих світлотіней займенника «ми»
а я в тісноті
як маленька дитина
зшиватиму дотики що вийняла з попелу
у слово свинцеве «іти»
ти всоте чорнітимеш у димі вчорашнього поспіху
рівнятимеш простір
в котрому не буде лиця
на заході холодно
і падаєш м'якістю серпневого голоду на кінчик свого язика
ти всоте мною відбудешся у змовклому шепоті вуст
обпалюєш сон
мінливістю втомлений
урочо втрачаючи глузд
ти всоте мене перепишеш у повноголоссі світла
крізь всі перепони слів
жінок про яких говорив
нервових закінчень повітря
оглухнеш у кожній найменшій кліточці тіла
аби я усоте тебе відпустила
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2013
вся щільність осені в тобі ув'язненої
є такі осені
з розгорнутими легенями
що падають сухими римами
на мокрі рукава дощів
їх вересні чеканням сріблені
малюють лінії
стирають інеєм
чиїсь облудні кораблі
є такі осені
надихані тобою
розбухлі від поранень тятиви
і кришать жовтні
в миску супокою
щоб докипіти в голосі грози
є такі осені
що б'ють мені в обличчя
волоссям пишуть
злочини убивць
торкають пальці звуками сміливців
що в листопади
листям проросли
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2013
і цокотіли кроки наче годинник втомлений
і те сьогодні було вчорашнім
і коли всі кораблі викорчувати з моря
рани води заростуть ламкістю
затягнися мною до краю мовчанки
пересип мене в гавань
ніжно чеши сонливе волосся
там надто багато порухів
хляпає дощ на старі конверти
які завтра відправлю в Трою
сміялась риба десь в мені глибоко
а в тебе сузір'я лева
синів пересаджений шепіт
глаголицею неба
мій змучений іменем чужинцю
слухай мене безсоромну
ті тисячі прощальних троянців
еквівалент мого спокою
і всі їхні коні жовтаві
забобонно проповідують зрілість
тобі ще сто весен з повенями
розсікатимуть олівцями вірність
тобі ще падатимуть дзеркала
доливатимуть січень у вени
ховай наше сонце у скрині
мироточ своїм
іменем... з мене
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2013
липне липень до тіла як чорна смола
календар виокремлює простір датами
дощопадом промокли твої рукава
сьома спека кілометру дев'ятого
докипають піски поранені морем
ми були в тому році каліками
одягають спідницю покошені гори
залишаючи нас перед хвірткою
і кипить десь між подихом твоя сльоза
понад лісом тремтливими буднями
вперто небо крокує в новіших очах
щоб втопитись у батьковій студні
і коли виливається літо у кров
я навмисне до тебе глухну
жовті рими на кленах бавляться в гру
хто чекатиме нас до лютого
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2013
ти ніколи не вміла малювати сонливість
а над голосом тихим завше пахло безкольором
та
що пальцями вчиться сміятись
десь нитками сплетена з холоду
всі твої повнолітні дощі зашкарублись
на ринвах вичікувань
там
між сизих туманів-хрущів
хтось чекає на тебе
захеканий
і малює безпомічно верховіття дерев
одягає на них обрамлення
та
що вітер спиняє вогнем
заслуговує кликатись
мамою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2013
бо коли дме вітер
у твоєму погляді ховається моє причастя
я минаю точку зіткнення і непокори
з самим собою
аби нас завжди було двоє
аби десь всередині мене росло нове зело
воно потім стане сміхом
і може картавістю для цього великого світу
а поки мала квасолина відчуває музику кімнати
вчиться плавати
і більше спати
бо коли вітер стихає
у її погляді ховається наше щастя
люби
на відстані
тихо
похапцем
бо десь у її маленьких зіницях
достигає любисток
що читатиметься новими віршами
на стареньких
книжкових полицях
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432049
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2013
і кидаєш слова у воду сирими копійками
твій відбілений голос вирізблює кроки на тілі
так невтомно так вперто тупцює по шкірі
що заміщує вітер себе
на обвуглені покритки-мрії
плаче тихо причинний мій червень
пересіяним вчора раєм
надто слизько хотіти неба
не бинтуючи жодних снів
надто біло вертати в себе
десь спливаючи в зморшках днів
і тавруєш криками диму недочитану вихудлу тінь
вже минають свій порт наші зими
витирають на шибах хвости
світанково роїться прощання
у студеному кулаці
надто зимно хотіти сонця
не втрапляючи в власні сліди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2013
бо у мене під шкірою розцвітає чиєсь віщування
на промолене небо просріблених клятв
точить пряжу старе простирадло
порахованих подихів
що намріяла'м вдаль
ниють в боці слова смолою запечені
випасаю самітную лань
торохтить павутиною ніч
приречена
пустоцвітів червоних в загоєний шрам
в ноги падають крихти звінчаних крил
табунами достиглих днів-шершнів
і ожиною серце ділить приплив
щоб просіявся час в дарований перстень
сню туманами запах мокрих ялиць
і на спицях гойдаються гори
навіть вірші іржавіють з камінних лиць
навіть голос калікою стогне
і в обвеглені камиші
вишні падають співом
ти мене ось тут залиши
поміж літа
в чужому вирію
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2013
Сутінки, що драпають вікна гострими кігтями твердої ночі, ховаючи у розплавлені зіниці натяк на світанкове пробудження, володіють твоїм тілом. Вони вправно потрапляють всередину, пишучи рукою твоєю листи, наскрізь промоклі хвостатими зірками і невідкритими світилами. І обличчя твоє стає сутінкового кольору, мінячись при згадці про зелену обкладинку книжки, що досі лежить у шухляді, чекаючи доторку твоїх пальців, поспіху твого серця, стукоту твого потягу.
Стіни кімнати експлуатують переживання, що проросли десь у памяті срібними цвяхами бур'яну, видушуючи з тебе залишки засмальцьованого прибуття додому, причиннні сни, що збуваються образу за межами тіла, одразу на межі неба і голосу,що ховається десь у гортані, стискуючи діафрагму спокійністю і неперервністю руху по колу.
Ніч шаленіє своїми метаморфозами, прорубуючи десятки невтомних мурів, торкається найменшої реалії життя, мереживно цілуючи їх синім шовком. Вклоняється відгримілим дощам і рясному цвіту лискучого небокраю, що пересиджує небезпеку в окремій літері абетки. А ти знову удосконалюєш вже наточене вміння проковтнути її…
І часописи світу всихаються від спраги благословити далекий промінь зашкарублого сонця, вивітрюють холод з металевої душі її величності Ночі, бо мерзлота проколює рани розпеченим словом, здіймаючи важкий стогін до кожної гілки, до кожного ребра на дереві.
- Тобі добре?
- Мені тихо.
І змахує непрохану сльозу, мироточачи всередині морем, торкається затишком срібним стелі, врочисто підносячи футляр з запахом літа. І вдягається у воскову тінь, гріючи в долонях ще кількахвилинну свою присутність на повіках поснулого світу.
- Щось прошелестіло обабіч тебе.
- Вона минула.
Народилась нова мить, настояна на смугах солодкаво-духмяної музики і ще бозна на чому. Народився світанок, щільно розплющивши очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428915
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.06.2013
я волоссям причетна до осені
десь заповсталось в ній моє море
і приреченість до молитовності
завше стукає в скроневій долі
я зіницями схожа до простору
він ніколи не мав кольоровості
і мабуть до застиглого часу
який досі ніким не цілований
я тобою міряюсь запахом
прісним запахом якогось паперу
що всихає під віршами шепотом
в'ялим шелестом слів-акварелей
ми суцільність з окремішніх винятків
сентиментів з тутешніх околиць
розпорядженням нитки червоної
зшиті міцно у літери
п о р я д
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2013
він йшов по мені
тихо,
тихіше звуків,
що падали на скло з глибин небесних,
вінчався зі мною чорно-білими клавішами мелодики, що вища мого пізнання була у своїх помислах.
не відаючи про мої завітрені праосені, благословив своїм голосом,
що дзенькав по шибах так розпачливо і голосно,
як може лише сполоханий звір, який втрапив у клітку, що тобою була.
у вихорі того гуркоту
лускала під ногами бруківка,
здушувало горло від надлишку вологи та повітря зеленого,
а він продовжував розплітати свої сині коси,
виривав гребені з грому і заплющував очі блискавкою.
а я вбога в його серпанку
рахувала кроки, що здіймалися і зливалися з прочитаним серцем
зів'ялих метафор,
зраджувала його втомою та паморочливими гіперболами,
зіштовхувала присутність його з свого завітреного тіла
і спалювала очі між долонями, що догорали свічкою.
а він великодушно продовжував золотити мій погляд,
кінчиками охриплого вже голосу зривати моє дихання
і тихо,
тихіше мене самої,
залишатись по той бік галактики.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2013
розплітає повільно дощ на вікні довжелезні коси,
травень вже домиває скло, щоб гоїти коліна весни.
ти народжуєшся в мені кілограмами згустків від нашого:
перелічені кимось птахи повертають у тишу води.
вечір сивий позаду штовхне запізнілий натяк на світло:
ти відбудешся знов в мені криголамом, як завше нізвідки,
набряк мови від жестів лишатися поруч,
набряк шкіри від нерозривності доль,
зашиваю в легені твій втомлений голос,
щоб по венах квіти вміли цвісти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2013
…І дихалось їм кулями голодними, танковим їдким димом , поверхнею, вкритою синцями живими, небом, на шмаття розірваним, що носили в долонях додому, замість води. І падалось їм в кардіограмі приреченій до прямої, корою зірваною з сухої весни-нареченої, дзвонами церкви, що серце зубами видзвонюють і в панахиді співають за ними, ще диханними. І сміялось їм плачем з того простору, що проникав глибоко під пам’ять дітей ненароджених, зіниць сканованих, птахів вихудлих. І танцювалось їм, запрошеним гостям на весілля війни, що собою товкла об стіни кожної хати, кожного припічку, кожної матері… І вмиралось їм солодко, бо не сила у танці кільканадцяту ніч поспіль губити себе неприкаяних, і вмиралось їм з очима розплющеними, бо не в силі закрити в собі стільки скреготу, стільки теміні гуслої, і вмиралось їм пошепки, бо розп’ятий був голос…
І тулились вітри об їх руки потріскані, і сонце ховалось обвуглене об волосся їх зрізане, об смертей легіон…
І минались каліцтва того прокаженого травня,
і в транскрипції пурхали душі-дуби,
і безлічні хрести прикрашали земельну орбіту,
і в окопах конали хмар літаки.
і хрестини робила ніким не освячена доля,
тополині квітки миготіли над скронею зим
і мільярди мільйонам били поклони
сухарів гостроверхих людиницьких злив...
Пам’ять шкварчить, пам’ять про Вас… сон-травою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423755
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.05.2013
інколи Мойри плетуть вінки
і коли вона шила квіти а з їх пелюсток скапувало холодне молоко хмар
довкола все перетворювалось на крапку
з них легко робити коми і з’єднувати розпечені долоні
в кулаки
а потім шиби венозно тріскались
палились мости
будувались нові продовження весен
таких же розпатланих і хмільних
таких же комусь писаних і продивлених зсередини
таких же димких і перенаповнених бузком
вона шила квіти
а він цілував повітря
що торкалось її рук
навзаєм люблячи ліхтарі старого міста
і в той час
її повіки здатні були розсікати простір
бо ж все справжнє
просто
коли вона шиє квіти
а він лише ними вміє дихати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2013
вже цвітуть яблуневими квітами у чужинських садах
наші діти
голіруч затискаю між пальці дні двадцяті кінцівок лисого квітня
торохтить десь позаду втома віків
і писати рубцями по шкірі то вітру то дерева
надто гаряче
надто без крил підійматись з трави вчора скошеної
і скрапати верлібрами з прогнивших дахів
надто вже дощове те чекання
на закінчення посту
бо відпостила голос твій ще у довгих розчесаних косах
ще у ніч що світила комусь ліхтарем до шпиталю
на схилі гори
де відмолюють твою присутність журавлині ключі
і ще муляють десь між парами ребер твоїм пошматованим небом
і впирають в легені твоїми світами
докорінно змінені очі на рентгенівський промінь
щоб мене просвітити
щоб промити дитинство
і назавжди ввімкнути дорослість
а в чужинських садах все блукають непрохані гості щоб зеленого квіту назбирати мокрим птахам
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2013
виливаю у глечики залишки ночі зеленої
що під ліжком сховалась
у нулі від останку вчорашнього
облущити картонні слова
як по дереву скальпелем
як по відстані яблуком
як по мені сповивальним сумлінням
і несеш мене десь своїми ногами
поки глибше просочуюсь в білість
отвір вічності світиться
перев’язами нитки червоної
поміж нашими п’яними далечами
заціловує вітер кордони обіймів
виливаю у глечики залишки півдоріг непроїханих
що сховались у лікті достиглими квітами
щоб хоч там
незабудками
жити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2013
вже надцяту осінь пропалюю дірку у імені
картковим будинкам не варто читати романів
питальними знаками всіялись сіни і стіни
фіксуючи м'якість падіння зеленки на рану
виловлюю натяк на пронумеровану смугу
що коси плете із худих магістралей продовжень
вистрілююсь стебла якоїсь трави довгочубої
просвердлюють пам'ять як голодоморові воші
слова відцвітають і дошкуляють лиш подихом
загорнуті у парафінову плівку чужинця
вивітрюють коми і голос неголений
майструючи гнізда десь посеред іншого війська
словам зовсім легко спалитись на півдорозі
запам'ятатись привабливою картиною
словам зовсім важко прожити осторонь
і не пошлюбитись з людиною
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2013
…І коли твій бункер перенаселений спалахами імпульсів про залізобетонну надію на покращення власного сприймання самого себе, кличним відмінком, що докрикує кінця усіх чотирьох сторін світу, похапцем проковтуючи залишки твого голосу, залишеного десь між рядків недописаної новели… І коли в ньому перевищений рівень терпкої мовчанки, що оркестрами глухості проїдає стіни, огорнувши планету терновою неперервою мінливості часових проміжків, найпридатніших для чергового натхнення знову писати німі вірші… І коли ти почуваєшся в тому бункері затемненням власного сонця, рясним курликанням очікуваних птахів, що вертають з чужого вирію, бездиханним проваллям десь між скель гірського хребта, оповитого сипким киснем, що наскрізь проколює пори твого тіла, згустком металевого мосту, що повис над тою ж безоднею, вчепившись попередньо гаками у твої дві півкулі виноградною лозою, що проникає десь у не відвідані ще твоїм пізнанням кути середини тебе, твого наповнення, твоєї субстанції…
Залишай його. Бо перевтілення має два протилежні кінці слова, де склад закритий, що закінчується тобою, з тебе і розпочавшись, і відкритий – де обвуглення всього написаного таке велике, що перламутровий місяць, який намагався потрапити між ті стіни, лякається власного відображення на сторінках надрукованої весни.
У кожного своя проща і своє прощення. У кожного свій дзвін і дзвонар. І лише потреба у світлі у кожного одна і та ж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418040
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.04.2013
зіпсутий семіотикою витискаєш мій голос з
легень своїх
суперечливість розвитку спостерігань за
сирітськими домовленостями бути поруч
логічний умовивід порохнавого дерева
що від скрипу свого дихання
покрилося мхами
падає на порожні очі одночасностей
окремішностей у наших головах
спорідненість маршрутів
класифікованих типографією відстані
і значеннями слів структурованих у вузлуваті
оточення видів ізоморфних поглядів
компонентами недобутих зізнань
залишаються синтаксичні конструкції осені
переміщені у звороти наших чуттєвих сповідей
календарного відліку часу
поза межами глузду та нових дійових осіб
мати одне серце на тисячі інших
одну міміку на мільйони лиць
одну функцію жити в тобі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2013
єдине, що вміє мовчати вголос - дахи багатоповерхівок.
вони надто окислені бібліотечними стінами неба
і цегляними меридіанами, з котрих проростають волошки.
там завше пахне жовтим,
мабуть, через те, що сонце
кожного ранку приходить туди на сніданок.
п’є каву, читає газету і падає ниць у руки усім перехожим,
аби поділитись надлишком кольору.
дахи медитують у контурах ліній життя на долонях,
танцюють із вітром в найближчому комині,
переїдаються солодом кроків напівбожевільних істот,
що мріють стати птахами.
вони такі рідні, торкаються шелесту серця
засмаглими лицями,
і кимось змайстрованими літаками…
єдине, що вміє мовчати вголос – дахи-капіляри,
де крутиться в сальсі травнева весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2013
я не вміщуюсь в обриси твоєї весни
мій талан надто мокрий аби бути правдою
знаком оклику в пісняра миготить
шоста нота ренесансу мільярдного
колисалися смутки у зморшках сну
вишивалось тепло на скроневій частині
і зів'ялі склади порозкиданих слів
передались сузір’ям твоєї дитини
і мовчить в висоті переливами ангел
підфарбовує очі настирлива даль
десь у студні грудей вмивається травень
поділившись на схили покошених трав
я зриваю вуаль у потрісканих вікон
полинами стрічаю втомлений грім
а в мені досі маки червоніють навиворіт
і крихкі блискавиці проходять в мені
хіба із шкірою позривати світанки
що сльозяться в старому кіно
знаєш
вітер не вміє брехати
лиш мовчить десь нерівним хребтом
у спині пролитого часу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2013
в нас різний рівень крилатостей
а січень завжди однаковий
проживи мої рухи десь у криках зраненої птахи
холодною видалась ніч на окрайці вікна
пригублена
розриває зап'ястя спалах чиєїсь зірки
перебуть мене
мільярди людей що падають крихтами хлібними
самотньо ростуть верболозами і кораблями
я досі босоніж по веснах розмитих бігаю
залиш мене десь бруньковими шрамами
синтагмами креслиться інтерпретована милість
виношую комплекс вивчення дальностей
проколюють зими свою забобонну задимленість
вертай себе
і хай пробігають мінливості візій міста
бинтуючи сповідь твою чорнильними дірами
людині завжди потрібен прихисток
людина завжди чекає дива
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2013
у мовчанні навзаєм одне величезне серце
виткане з недостатностей
сірих птахів тиші
у нього свій сад
там своя вишня
і кілька доріг з вузлуватими принципами
його старі рукавиці ніколи не зношуються
сорочка завжди чиста й випрасувана
обидва будинки-людинки
вже майже мотанки-ляльки
у мовчанні навзаєм ніколи нема взаємностей
тонни слів плодяться комашинням
на вікнах порожніх осель
де вчора горіло світло
мовчання навзаєм зрідка лише розмагнічується
об електрику голосу
воно настільки звикле
до грудня і холоду
що ніколи не вкривається ковдрою
у нього лише один літепний мінус
живе доти
допоки ти віриш в його
криптограму архівів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416264
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2013
збирати руді пасма останніх хвилин
що цокають десь у циферблатах припливів
в надії
переймати масштаби кордону на карті
вираховуючи симптоми морської хвороби
залишаючи на потім блакить тіней заходу
в каюті свого серцестуку
котрий не різниться децибелами звуку
об стіни аборигенів спокою
легше
ніж
або
ніж
ті ж руді пасма обрізати лезом
боячись скалічити пальці
барабанні перетинки станцій
завжди чекають прибуття нового туриста
з акцентом лондонських
холоднокровних туманів
зичуть йому приємних спогадів
і відсилають частину міста
у старих кадрах фотоплівки
яка не проявляється
ані собою
ані гарячим зап'ястям
навіть фалангами злив
на циферблатах тих же припливів
в очікуванні числа пі
як прояву до безкінечности
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2013
ти десь у відділі шийного хребця
втаврувався титрами 50-ї осені
якої ще не було за плечима
окреслюючи вертикалі проривних пострілів
у шліфування повноголосся
затемнень сонця і повноти місяців
наші страчення слів висихають
на розмитій межі сполучникових конструкцій
і дорівнюють
успадкованість дотиків
якби з нас поскладати повтори
ми б писались окремо
в
абревіатурі
морем
там вдосталь водного простору
для дефіциту виснажень
детермінованих повернень
і прикметникових забарвлень
ми б стали лише одним
коротким передпострілом
у натуралістичній епосі
чекань
один одного
обміняю тебе поки
на яблука
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2013
і ті вогнепальні вірші
відчалюють в Буенос-Айрес
навзаєм мене обіймають
у тиші
старої палуби
і той вайлуватий
залюблений ними
пройдисвіт
що часом звелів називатися
клянчить навпомацки ручку
щоб тій набридло писати
його мармулядовий светр
настільки пропахся ртуттю
що тексти мої полохливі
бояться її розлити
і знову ті зранення жовтня
скубуть якісь горизонти
електролізують долоні
розчісують комусь волосся
складають в конверти засмаги
зачерствілих еміграцій
якісь божевільні ідеї
своїх кристалічних прустрацій
ті вогнепальні вірші ампутували дихання
всмоктались солоним присмаком
у колір німого тижня
вже б делетували
пам'ять
і розкрутили б по гаєчках
замішане вчора тісто
налили б мені чаю
і діставалися б гавані
з новим населеним пунктом
десь
у Боенос-Айресі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2013
Мої вікна тулились до розпеченого шару повітря, змінювали свої металеві обладунки на хитросплетіння прозорої фіранки голосів, що долинали з розквітлої вулиці, перетворившись завчасно на сніг і дощ, аби ближче відчувати їх скло. Вони завжди різнились своєю оголеністю, ніколи не вдягали гардин, їм було б надто тісно у тому дивитись на шляхетні будиночки, що проросли з-під асфальту, ніколи перед тим небувши посіяними.
Їх сни завжди скапують з даху перекислим воднем, не викликаючи жодних підозр на мою приналежність до них. Вони, наче настояне на дріжджах тісто, трясуться від вітру і спазмують чиїсь подушки, щоб знову на ранок відбутися киснем. Але зазвичай їх кінцевий пункт призначення – підвіконня, на котрому цвітуть невеличкі зеленаві сліди, від сизих туманів, що у нас надто поширені. Вони відчуваються всюди, навіть у дзеркалі і у крилах птахів, що вертають з вирію. То така властивість, що закладена в нас генетично – у якомусь іще днк, щоб бути іншими.
Я б віднесла їх до невротиків, їх листи винятково віршовані і написані мовою троянд. Тому завжди якісь бліді, бо пересічному мешканцю аби зрозуміти хоч натяк, треба розуміти тумани. (Ті люблять моряцькі костюми і волосся завжди перенаселене криками чайок).
Загалом вони ніколи не скаржаться на тривкі недобутки вдома. Їх сприйняття дійсності лабіалізоване і фразеологічно зрощене. Вікна – то ж продовження світу, тавроване лише баченням шепоту і срібних серпанків мого переймання. Найбільший їх клопіт – залишитись прозорими і в кристалізованому стані, тому вони мовчать. Така примружена тиша - жертва якимсь язичнецьким богам, а ті допомагають їм не зріднути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415210
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.04.2013
у цієї весни свій ковчег
її пурпурні води змиють нашу нерозшифрованість
вона житиме графіком вісь ординат
на зчорнілих хребтах березових чекань
у фольгу упакованих
півмене півтобою скальковану
у якесь невротичне табу
відділяючи південь від півночі
консервую у банки залишені кроки
обережно зриваючи з сходів
календарні незрячості дат
астматичний порух думок проникає у горло
розчесаних весен
завагітнілих буднями злив
я віддам свої весла
щоб ковчег тебе
залишив
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2013
наречена мого нареченого боїться паперових літаків
кольору зеленого
перемеленого відчаю і теплих подушок
вона пропускає крізь сито усі голосні
спливаючи разом з очима на серветковість мокрих книжок
її відверті сукні зберігаються у архівах слідчих
невідкритими візами і філософією Ніцше
вона носить з собою металеві ножиці
аби в разі якоїсь пожежі обрізати вдосвіта коси
наречена мого нареченого береже антикварну чесність
в’яже теплі светри туманам і збирає у кошик зорі
в неї 100 непродивлених снів і насіння осені в крові
наречена мого нареченого ще переможе люті
із хвилин надто незрячих
зробить сонця тверду шкаралупу
наречена мого нареченого сплетена з ним нервами і їх закінченнями
коли він цілує їй руку
будучи на відстані
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2013
повітря стає крихкішим ніж лід навесні
бо воно надто зім'яте
надто голе на твоїх долонях
на його вилицях рубці від дощів
а на його дощах рубці вулиць
простелених пізньообіднім сонячним туманом
актори його театрів давно живуть під мікроскопами
бо тіло іноді потребує тісняви
туманам легше
вони відданіші
а кисень приречений бути використаним
і у відповідь на глибокий видих
струна забринить нотами мовчання
ніколи не довіряй тим
які йдуть тихо
їх виходи пропорційні вертанням
ніколи не створюй барикад довкола свого голосу
він поїдатиме тебе з швидкістю вітру
який мчить на зустріч крилам ластівки
і тільки небо байдуже спостерігає за ними
воно надто високе
щоб співчувати
воно надто твоє
щоб вміти бути поруч
або падати тобі на груди
в бажанні розбитись вщент об скелі
що оточують ритми серцебиття
або биття серця
чи його вибивання з-під в'язниці вицвілих ребер
чого ж тобі треба?
любий мій друже
запитую в твоїх слідів та вони мовчазливі
зберігають лиш часточку твого бажання
з яким я завжди поряд
з яким я засинаю і прокидаюсь
яким я невиліковно хвора
може залишся під моєю шкірою
сотнями комашок
які хаотично рухаються
від кожної спроби гарячого дотику
вони люблять крапки
а ще інфіковані посмішкою
котру ти залишив мені позавчора
коли поспіхом збирався в чужу підсвідомість
твої подорожі мене завжди гнітять
ти ніколи не повертаєшся
повертається хтось інший
у твоєму втомленому тілі
яке перед стуком у двері
проковтнуло кілограм тиші
ти завжди йдеш з ним
залишаючи пасмо свого волосся на старій полиці
і свій запах у моїх зіницях
і свій погляд десь на потилиці
серед непрочитаних чужиг книг
там заховався ледь відчутний порух твоїх відвертостей
нашому повітрю таки треба вилікуватись
відкоректувати вилиці
або стати відкритими ранами
які не гоїтимуться
як не гоїшся в мені ти
і кінець твій стане моїм початком
а мій кінець не стане початком тобі
ти не шукаєш пристанощів чужого духу
ти просто йдеш
щораз беручи мене за руку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2013
бо у моєму щоденнику настільки хороша акустика
коли я стрижу літери у монастир
зірвані з твого герметично закритого простору
що геологічні пам’ятки
які я при цьому знаходжу
ховаються між папір мертвої мови
а я повільно себе розкладаю на шпильки
якими колись
якийсь письменник прикликав метеликів
треба сіяти поле новими кульбабами
бо жовтого завжди бракує сонцю
треба вкладатись не раніше дванадцяти
бо решта снів не вмістяться під подушку
треба до тебе прийти
поскладавши у сумку
всі тижні
бозна-коли я побачу іще суботи
вимити посуд
заправити ліжко
мабуть прихопити із шафи книжку
ковтатиму коми на півдорозі
за вмістом неба у наших зіницях
ми однолітки
чекай зустрічі
я вже у потязі
твій квітень
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2013
З відчуттів, котрими прокисла ручка, я видам колись словник.
митець що ліпив з нас статую
напевне не вірив у синтез
крил забинтованих полином
міцнозаварених митей
він не думав
що неістоти-іменники
таки можуть жити
і навіть ловитись антенами
на висоті шумохворих чистот
він не знав
що у статуй своя кровоносна система
свої рецидиви
і антологія сну
коліщатка завжди миготіли
за схемою
однорідно фіксуючи суміжність домінантних рядів
калькування прямих запозичень
у валентнозалежних долонь
а спорідненість душ
слугуватиме місцем поєднання невивчених мов
що сприймались лише на дотик
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013
мій дім надто круглий сьогодні
без гостро подібних кутів
які вчора розгладив праскою
його правиця тримає глобус
як доказ моєї ніжності
мій дім страждає на тишу
таку колючкову
що вночі прокидається
боячись аби мешканці його
не залишили
у його ребрах-цеглинах
надто багато порогів
йому паморочиться від
досконалостей
і він
радше стоятиме босий
аніж у скибах розтопленого мерехту
мій дім завжди пахне кавою
і свічками з гвоздикою
міцно заціплює долоні
аби не впустити
жодного голосу
жодного натяку
жодного шепоту кроків
йому інколи ніяково ось так стояти
під м'якістю неба
і тоді
він хапає руками повітря
уявляючи себе фортецею
мій дім надто круглий сьогодні
для сурм
холодного тіла снігу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013
ти спокійно вмираєш щотижня у середу
коли хтось на колінах молиться вітру
щоб вберіг твої очі від прийдешнього сну
який твердне несміло на квіткових повіках
і тиражним накладом копіює весну
ти скручуєш в трубку трикутні маршрути
коли хтось прилипає до газетних шпальт
і єдине що треба
лише перебути
синтезоване коло з хвилинних вагань
я повинна тебе переписати
бо не ділиться море навпіл
ми розкраїли фронт
сколіозно терпкими чужинцями
що пройдуть між людьми відлигою
ти повинен мене відпостити
бо не вміють голодні сміятися
і колись у чийомусь просторі
ми відбудемся знов метеликом
що народить між рядків рівнодень
... і хай квіти уже відквітковані
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013
Фільми - законсервовані життя героїв, тіла яких ми носимо.
ще зовсім солоність і МИ запахне окремістю
я майже згубила тебе у своїх апокаліпсах
ще кілька останніх
чорнозаляпаних літер
аби відкрохмалитись
від снігу
що промокає квітнем
в мені народившись зухвалістю
нехай закипає відлуння твоїх інтонацій
залишених у коридорі під килимом
із крану на кухні
кілограмовими хвилями
ще зовсім нічого
і кров без червоного
вертатиме в синій
тебе б посадити у добре просіянім грунті
де в'януть на поспіх
всі чартерні рейси судимостей
тобі б трохи склеїти ребра
розбиті об мою залежність
мені б надто дуже аби вже без тебе
ще зовсім цукровість і хай продаються самітності
обдерті об цифри затермінованих чисел
вже навіть не треба
довкола однаковість
що бачить люстерко
на тілі
сухої троянди
мені б пережити тебе на тверезо
і стати лівшею
так ближче до серця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013
а старі береги зовсім не відмирали
ти причалюєш знову
володіючи левом
на розчахлих синцях на западинах раю
аби вкотрий вже раз відспівалося тіло
я в чужому мені
застиглому місті
знов збираю у склянку сапфірове небо
незнайомець зав'яже виснажливі квіти
що росли із когось
прямувавши до тебе
перелити б тебе у іншу посудину
до останнього усміху з себе
а бездонність глибоко в синьому
тихо цілить тобою в легені
і повсюди ти чуєшся шелестом
неустанним улесливим щебетом
що дахи будинків просякнуті
перестань мене нести своїми ногами
до тих берегів
котрі морем повінчані
ми ж дорослі
нам можна про інше
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2013
Коли наслідками несправжностей залишається лише поломаний вітер в долонях, з котрого перед вживанням повиймали артерії і зашили крик ворона, суцвіття хвої пахне зимними вікнами. І єдине, що залишається – розглядати день у розрізі по той бік світла, а якщо пощастить, то й світу.
… Кожне глухе слово має більшу вагу, аніж почуте, бо дихає пузатими літерами і тримається за невидимі нитки всесвіту модерними променями надії воскреситись. Воно вперто проходить кожну стадію атома, кожен помах пера, кожен скрип мислетворчої функції дерева і лягає на скроню паперу.
…А тоді починається вихор. До його кам’яних боків прилипають інші, перед тим вже сп’янілі ідеями міжядерного простору передати імпульси мозку. То подібно народженню яблуні, а радше її цвіту, коли кістяк нема куди діти від квіток блаженного спокою. Так складається текст, наскрізь промоклий білим, без відтінків годин, кілометрів і звивин. В ньому сенс уже є, на ланці незакінчених речень проростає сприймання інших дотиків логіки, асоціацій, пізнань і чуттєвостей. Там границя крихка і для кожного сплетена порізну – все залежить від пережитих миттєвостей і реакцій на холод.
… Такі муки народження вічного пропорційні вагітності жінки. Бути хворою віршами – найчистіше . І воно не змивається. Але є зворотня дія, як зворотний займенник "Себе"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411483
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.03.2013
дивно коли ненаписані листи
в'януть
б'ються метастазами об стіни
і пересипають прозорість голосів
досі мені не чутних
їх вправно видзьобують горобці
гублять випадково їх лінії
здушують горло вбогістю
і залишають розбитих на ранок
а потім
вони спізнілі і надто поранені
починають кровоточити
падати чимдуж в тебе
тебе ж звідти виточувати
аби самоствердитись
зірваним з неба їм би хоч трохи теплості
а тут лише холодні шиби
металевих тролейбусів
дивно коли ненаписані листи
вміють сердитись
коли хтось
але не ти
зникає в контекстах інших облич
і завжди
опівночі
залишуючи їх на ручці дверей
нібито
забувши
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2013
ти можеш загорнути усі пунктири
позривані з контурних карт
усі світлини
зроблені під промінням гарячого
сонця вулканів
кислотну тишу що повідривала ґудзики
від твого нового пальта
від твоїх нервів і тепер шалено
корчить
або й викорчовує суглоби
старого набряклого віршами зошита
в білі простирадла
що впиваються скреготінням у чиїсь худі коліна
монотонно пересіюють рани на чолі зголоднілої повені
пишучи смолу снів твоїм
незграбним почерком
і сплести з них мотузки
так аби ті вміли танцювати з дротами
і зшивати діри на небі прощенням
а можеш
на тих простирадлах гострих
просто помолитись
нікого ні про що
не просячи
стоячи спиною до осені
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2013
поясни йому
що зелені сніги то надщербнуті ребра Адама
яким легше зживатися в березні
надто слизько хотіти весни
і не впасти зі скелі
відчайдушною сповіддю племені
я прокушую руку до крові
щоб не вміла вертати до лютого
він насправді лише паперовий
дивний сніг
який пахне квітами
його голос захрипне від крику
і по кнайпах загубиться завтра
поясни
що той сніг
то маленька молитва
яка зцілить ребра Адама
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013