lenor1737

Сторінки (1/7):  « 1»

Заблукала очима…

Заблукала  очима  
в  блакитних  верхах.
М'яко  погляд
на  гори  уклала
спочити,  -  
на  пухких  
соковитих  карпатських  
лісах.  
Буду  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2017


На річці

Десь  пропала  печаль,
І  погас  увесь  біль
У  мереживі  річки
Грайливих  потоків.

Кришталева  гірська
Викрала  в  білу  даль
Тишу  від  твоїх  кроків.

У  моєї  душі
Є  притулок  тепер,  
Як  у  пташки  на  острові
Однокам'яному.

Я  посиджу  ось  тут,  
Де  ми  всі  не  чужі,  
І  злечу  дуже  щиро  і  знову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2017


Один квадрат залишився мені

Один  квадрат  залишився  мені.
У  ньому  є  смарагдовий  каштан,
Цегляні  стіни,  дальні  димарі
Та  кілька  клаптів  неба,  мов  обман.

Там  у  вікні  тепер  моя  печаль,
І,  хтозна,  може,  й  радість  теж  у  нім.
Дивлюсь  туди  крізь  простори  мовчань,
Ловлю  свої  думки  у  світі  тім.

А  часом  дощ  затягне  свій  концерт.
І  я  лежу  і  слухаю,  і  млію,
Бо  то  мені  справжнісінький  десерт.
У  краплях  я  тону  і  мрію,..мрію!..

Печаль  чи  радість,  -  ще  не  знаю  я.
Думки  розбіглись  між  каштану  листя.
Мій  світ  -  один  квадрат?  Це  маячня!
Вікно  -  лиш  вхід  в  безмежну  особистість.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593799
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2015


Нас час штовхає до стіни

Нас  час  штовхає  до  стіни,
І  зупинитися  не  можна,
І  помилитися  не  можна,  
А  звідусюди  грім  війни.

Нас  розплавляє  спека  літня,
Але  морозить  легкий  дощ,
Але  вбиває  одне  слово,  
І  тінь  вмирає  непомітно.

Я  падаю  кудись  у  небо
І  хочу,  щоб  ти  був  зі  мною,
І  хочу,  щоб  і  ти  мав  крила,  
А  ти  кричиш  своє:  "Олено!"  

Я  озираюся  на  землю:
Там  мої  зімкнуті  повіки
І  ти  прощаєшся  навіки.
Устань  з  колін,  лети  до  мене!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2015


Про дощ

А  я  полюбила  дощ,
Бо  він  як  істина.

Небо  брудними  простирадлами
понависало-простерлось-простягнулось  над  нами.
І  я  подумала,
що  це  бридко.
І  варто  би  випрати.
Тоді  нечиста  вода
Потекла  з  неба  над  нас,
Як  воно  виполіскувало  оті  хмари
В  людських  молитвах  і  безгрішних  душах.

І  в  дзеркалах  землі  достигала  істина.  
Хто  сміливий,  той  загляне.
А  я  змогла  посміхнутись
І  полюбила  дощ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2015


До прірви

Мутно  в  глибинах  океану,  бо  штормить;
Нема  скляної  прозорості,  не  ламай  зору.
Мій  кінь  без  упину    до  прірви  біжить.
Я  вже  не  встигну  усе  роздивитись  довкола.

Ти  свої  слова-квіти  вплітав  у  пшеницю,
І  як  нива  хвилювались  мої  пасма.
Я  закривала  очі,  щоб  углиб  дивитись
Та  замріяно  слухати  казки.

А  щоб  наші  серця  не  порепались
Від  потужної  хвилі  любові,
Відстань  та  будні  вливали  ми,
Як  воду  до  алкоголю.

Тепер  і  мене  вітер  сліпить.
На  повіках  роса  не  зникає.
Мені  легко  і  зовсім  не  страшно
Я  твою  теплу  руку  хапаю.

Так,  нездалий  з  мене  писеммайстер.
Хотіла  зняти  лише  терновий  вінок  з  голови.
Не  варто  за  мене  турбуватись.
На  тому  коні  не  одна  я,  всі  ми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2012


***

Біжить  із  торбою  жовтень.
А  в  торбі  діра  здоровенна,  
І  сиплеться  на  землю  золото.

Та  видно,  нікому  не  здалося,  
Бо  брудом  сяйво  вкривається
Під  людськими  черевиками.

І  ті  собі  теж  біжать
Із  торбами  недоштопаними,
А  з  них  не  золото,  а  літа  сипляться.

Та  все,  що  загублено,  знайдеться.
Тільки  не  нами.  Не  нами.
І,  що  необхідно,  згадається.

На  місці  скарбу  втраченого
Навесні  з'являться  квіти.
Одна  цінність  замінює  іншу.

Давай  же  ось  тут  зупинимось,
Де  сонце  так  любить  нас  променями
Поскидаємо  торби  і  сядемо.

Наповнимо  келихи  багрянцем
І  будемо  просто  насолоджуватись  
Кожним  ковтком  чудового  вина.́́́́́́́́́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2012