| Сторінки (7/696): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
Хто ми?
Загублені іграшки твого кохання,
Ламкий очерет твоєї свідомості,
Глибоке коріння твоєї пам'яті,
Жилаві астеніки твого відчаю.
А тепер запитай у нас,
Хто ти?
Спрагла тиша вічності,
Алкогольна залежність ніжності,
Внутрішній акцент перевтілення,
Пануюча однотонна крихкість.
Бачиш, які однакові тіла,
І які різні кімнати,
Ми винаймаємо у
Божевільної долі,
Не запитуючи про наше
Власне психічне здоров'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014
Коли ти спиш із ним
Не кохаючи,
І віддаєшся йому
Не цілуючи,
Серце, яке
У тобі залишається,
Розривається
Щемко
Пульсуючи.
Бо що у тобі
Проростає
Крім пам'яті,
Що вигниває
В тобі крім
Болю,
Чорне каміння
Тягучої
Зав'язі
Глибоким
Корінням
Сині-журбою.
Кожна мука
І кожне страждання,
Сірий попіл
І білий іній,
Прозорі привиди
Твого кохання,
Тихе суцвіття
Блакитних лілій.
Спи із ним,
Дівчинко,
Спи у муках,
Перебирай
Дерев'яним
Намистом,
Зелені очі,
Холодні руки,
Спочатку одне
Потім
Інше
Місто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2014
Вона наче чорне насіння
І срібні краплі води,
Знає, де закінчуються усі береги,
Відчуває, до кого прийде
Христос,
Та чи любить вона мене,
Чи кохає хоча б когось?
Вона співає свої пісні
Усім бездомним сліпим,
Палає неначе гніт,
Сіється наче дим,
Видихає повітря жагуче
Неначе синій вогонь,
У ній є щось невірне
Сипуче,
Мов холод її долонь.
Вона триматиме всі прапори,
Вона знатиме всі імена,
Радісна, як сміх дітвори,
Повсякденна немов чума.
І дико збуджена, наче рись
Чекає здобич і лиже рани,
Ти кохала хоча б колись,
Когось по-справжньому,
Окрім мами?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2014
Я знав, що вона повернеться –
Вона залишала речі:
Конспекти із біохімії,
Зубну щітку,
Чорну білизну.
І кожен наступний ранок,
І попередній вечір,
Я вивчав її тіло,
Поступово зверху донизу.
Вона ніколи не поспішала –
У неї завжди був час:
Білети,
Вокзали, квитки,
Місячні, проїзні.
Усе, що вона забувала:
Синій на кухні газ,
І повертатись у вихідні.
Юність допивається в
Двадцять три:
Посмуговані тести-зебри,
Ще одне серце, яке дійсно
Живе у тобі.
Січнева холодна темінь
Проводить через тебе дроти,
І ти боячись, розчиняєшся
В цій темноті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2014
Усе, що в ній було – її санітарний сарказм,
Інстинкти споживача чоловічих тіл.
Я би їй радив часом любити жінок,
Щоб відчувати, під яким ребром
Вібрує невтомно серце.
Але що їй до нас,
Маленьких стигмат-
Хлопчаків.
Вона любить корицю,
Вона їсть нашу юність
З перцем.
Випитай, випий її,
Може, у ній є маленький ключник
Паспарту,
Може у ній, чи може у неї
Камінням закидало оголені
Нерви, може, її болить
По ходу судин,
Може щоночі їй сниться полин,
Може живе вона зовсім сама,
І що їй до того, що я один.
Усе, що відбувається з нею вночі,
Як виживає вона удень,
Біль, що у лівій її руці,
Фарба довкола її очей
Живіт, що на смак нагадує
Мед,
Груди, немов хиткий очерет,
Що їй до того, хто я тепер,
Якщо я плачу
Їй наперед.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2014
Кожна ріка тримається берегів,
Рік за роком виношуючи сомів,
Наче дітей-титанів,
Наче перевертнів,
Кожна ріка прагне спокою між
Льодів.
Кожне життя тримається свого плеча,
Кожне плече – твердиня,
Кожна совість в сичах,
Плететься угору мов
Виноград,
Залишаючись у землі,
Як у дорослих гріхах.
Кожне несказане слово тримається
Власної пустки,
Кожна справжня жінка
Тримається чоловіка.
Травневі ночі брунатні,
Як теплої крові згустки,
Жовтіють під ранок,
Як осіннє листя горіху.
І терпко гіркі на дотик,
Як ягоди стиглого глоду.
Усе, що не можуть змінити
Люди –
Врешті лише погоду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014
Тримайся рибою берега,
Птахом з відзнакою неба,
Листям тримайся дерева,
Житом гнучкого стебла.
Тримайся акації цвітом,
Терену диким глодом,
Ромашок тілесних літом,
Чоловіком жіночого роду.
Тримайся совістю люті,
Роси тримайся травою,
Безбарвним кольором ртуті,
Тиші
Чужою
Любов’ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014
Червоні яблука
Брунатного саду,
Солодкі немов
Вчорашня помада
З вуст пересічної
Незнайомки,
Коханки маркіза
Де Сада.
Стиглі вишні
Тонкої шкіри,
Іній кольору
Темно-сірий
Падав немов
Переспілі
Груші
В теплій ванній,
В холодному
Душі.
Хочеш знати,
Що таке ніжність?
Вічність
Безликих
Долонь і чаю,
Першого травня –
Сьомого грудня,
Синій колір моєї
Сорочки,
Яку розстібаю
На її ще
Юнацьких грудях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2014
Утопія Томаса Мора
Включала інститут
Рабства – врешті чи
Це утопія,
Чи «Кін-дза-дза»,
Не скаже навіть
Данелія,
Хіба що Гія,
Царство йому
Небесне,
Наш український
Герой Майна
Ріда, який досі
Витає між
Касетами
Мельниченка,
Невидимою рукою
Редагує «Правду»:
Утопія у кожного
Своя, але
Рюкзак-вокзал-Росія
Задовольнило б
Усіх.
Ті в ДНР нарахували
89,
Ці в ЮБК ще більше,
Гоголь в могилі
Переписує
«Мертві душі».
Лиш би не стали
Вони переписом
Населення Дюку.
На цьому фоні
Дорожчає цукор,
Наче до того
Все було аж надто
Солодко:
23 роки на діабетичних
Підсолоджувачах.
Тут уже навіть не
Щемить, бо
На тому місці рубець,
Навіть келоїд,
Навіть панцирний
Рак,
А в аптеці тільки
Гематоген.
Навіть скальпелі
Закінчились.
Смерть – це теж
Свого роду утопія.
Життя – це теж
Свого роду утопія.
Навіть теперішнє
Існування не виключення.
Підпільно газета пише:
«Утопія у кожного своя»,
А потім так дрібно
На колонтитулі
«…але рюкзак-вокзал-Росія
Задовольнило б усіх…»
Якщо ви розумієте,
Про кого я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014
Сутінь моя розпочинається з спогадів,
Які безпечно вплітаються своїми
Глобальними вологими пальцями
Із подертими кутикулами у моє
Сьогодення.
І чим далі, тим більше тих пальців,
І мені, здається, що минуле
Моє – це вже не одна людина,
Не одна нещасна любов,
Це якийсь накурений
Натовп,
Колона хворих
Тубдиспансеру,
Лікарня безнадійних
Онкологів, як хірургів,
І онкохворих,
Як їхніх пацієнтів.
Блять, зупиніться!
Нещасні гомофоби і соціопати.
А потім розумію, що
Говорю сам із собою.
Четверта ранку.
Добре, що я не курю і не п’ю
Кави, а то не довго
Стати жінконенависником.
Одна із тих рук минулого
З ледь вловимою подряпиною
На мізинці
Просить мене прикурити.
Я знизую плечима, мовляв:
«Соррі, братан, не курю»,
А сам перебираю в кишені
Коробку сірників.
Цілу коробку сірників,
Запакованих в Берегово
Рівненської області.
Напевно, пора залишати у
Книгарнях і кав’ярнях
Записки зі своїм номером,
Як порожні пляшки біля
Побережжя.
Мені друг казав, що між
Офіціанток і книголюбок
Багато хороших коханок.
Схожих до тієї
Фарбованої курви з
Джанкоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014
36 і 6 – це номер твого телефону
позивні гарячого тіла
радіуси твоєї планети
барометри твого подиху
стигмати анатомічних картин
молекули ще не звіданих
дотиків
запахів
відчуттів.
подзвони мені
коли у тебе закінчиться кава
терпіння і внутрішній січень
я куплю по дорозі чай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014
Коли ми тягнулися
З Львова
До Криму,
Грудневим
Присмерком,
Стиглим
Вітром,
Все навкруги
Відчувало зиму,
Окрім літнього
Ще повітря.
Ми мали жовто
Блакитні стрічки,
І глибоко посаджені
Очі,
І перманентно
Холодний
Січень,
Кутав нас
У своїй сорочці.
Теплий пісок -
Веремієвий іній,
Місяць як шанкр
Глибоко первинний,
Добре, що тут було
Завжди
Тепло,
Мальоване
Свіжо синє.
Півроку споко́ю,
Півроку моря,
Півроку шепочуть
На сході зорі,
І зовсім примарна
Ще небезпека,
З червоним світлом
В нічних аптеках,
Сичить на
Північному
Колі.
Ми вертались з
Джанкоя
У Львів,
Уже без стрічок
На руках,
Як ще довго
Хворітиме він -
Проросійський
Наш
ЮБК.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2014
У тебе надто короткий рукав,
Щоб бути моєю убивцею,
Скільки я в тобі залишав
Мрій паперових і ситцевих.
Скільки виплекав в тобі надій,
Скільки виплакав восени,
Як осідав потерпілий іній,
Замість ранішньої роси.
Скільки сонця втопив у тобі,
Скільки вичерпав хвилювань,
Як ти брала найвище сі,
І фарбувала у чорне янь.
Варто, дівчинко, варто було,
Хоч турбота – непевна сніжна,
То стоїть за спиною Брутом,
То лягає на груди ніжно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2014
Журба за тобою
Наповнюється рікою,
Риба скидається
Течією,
Виблискуючи
Плавником.
Що сталось між
Нами
Саме тією
Зимою,
Коли
Венеричний
Лютий
Давився
Своїм
Кадиком?
Ніч, як повія
Продає мені
Власне
Сузір’я,
Роздягає
Мене на ліжку,
Дихає
У плече,
Час підсипає
Отруйної
Пам’яті
Зілля,
І коли усі
Інші
Цілують мене
Осінньо,
Мені насправді
Пече.
Тиша, як море
Наповнює
Твої простори,
Стогне
Сильніше
Вагітніючи
В темноті.
Найважче
Під серцем
Мовчки
Носити горе,
Велике як
Чорні гори,
Глибоко
На самому дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2014
Чорний сипучий
Помелений гравій
Схожий на пост
Любовне
Терпіння,
Ти викидаєш
Його якнайдалі,
Воно повертає
До тебе камінням.
Біло-червона
Заплетена стрічка
Схожа на мамину
Вічну турботу,
Таку ж всюдисущу
Як риба у річці,
Таку ж кріплену
Як мідний злотий.
Сіра дорога
Полину і терну,
Тепла акація
Синього літа,
Життя закоротке
Для других
Повернень,
І замале для
Одного
Міста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014
Бо всяка любов – це інстинкт хижака знову
Стати людським.
Тримай цей інстинкт при собі, кутай його в плащаницю,
Ті жінки, які завжди з тобою, видихають в повітря дим,
Нагадують стиглу міцну переплетену у колоссі пшеницю.
Цей інстинкт хижака – гіркий як полиновий сік,
Жовтий неначе простір місцевого тубдиспансеру,
Важкий, наче нагрудній хрест, або язичницький оберіг,
Темний, немов смола, очищений без фібриновий серум.
Нехай вони виймають його із тебе, немов некротичні стержні,
Цілують глибокі рани, дезинфікуючи їх слиною,
Життя – це потреба терену знову цвісти у березні,
І відсихати у грудні, разом з твоєю любов’ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2014
Коли закінчилися дощі,
Які йшли суміжно немов солдати,
Густі як солодкий мед в молоці,
І холодні, немов прокляті,
Вона купила маленький кухоль,
Нарвала диких як хтивість маків,
Як згадку, яку тримала на кухні,
Як пам’ять, яку не можна віддати.
Ті маки стояли довго і терпко,
Немов швартові вросталися в простір,
Як шрами, які відтягують ребра,
Як скалки-колоди у власному оці.
Вона дихає у простір кімнатний,
П’є холодну із крану воду.
Телефонує утретє матір,
Щоб поскаржитись на погоду.
Квіти шепочуть про вічне літо,
Птахи здіймаються плавно у вирій,
Світ, немов переспіле жито,
Мовчки темнить із петлею на шиї.
Хтось згадає про неї за тиждень,
Коли не з’явившись знов на роботу,
Осілі немов перелітні крижні,
Дощі почнуться в суботу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2014
Він був матросом на кораблі,
Любив північних простих жінок,
І кожна з його прибережних втіх
Раділа його швартовим.
Що ще потрібно чоловікові
В сорок?
Враховуючи професійну та
Алкогольну залежність.
Він був художником-диваком,
Ховав пензлі в червоний пенал,
Який ще тато подарував,
А сьогодні уже його роковини
Протяжністю в півстоліття.
Часом душевний холод
Настільки тягучий,
Що досягає горла.
Добре, що колись мама
Подарувала шалик.
Він був безнадійним хірургом,
Через в нього вмирали люди,
Хтось ріже чужі тіла
Не за душевним призначенням.
Коли у реченні занадто
Багато означень –
Народжується панегірик.
Медичні карти і поламані
Долі аналогічні.
Січень холодить
Пробитий борт,
Лютий морозить
Гуаш і сльози,
Рецидиви і ті
Частіше-гостріше
Весною.
Що не в порядку
З тобою?
Перелічи усі кулі,
Залатай усі діри.
Почисти зброю
І совість,
Зайві гільзи
Звучать мов
Пам’ять
Рівною
Стройовою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2014
Надмірна любов – потреба військового часу,
Жінки відчувають погоду утричі сильніше,
Ріжучи дотиком ніч до плеча ветерана запасу,
Дихаючи прибоєм у обличчя його чоловіче.
Переповнюючи ним втому, як стиглим соком,
Перекочуючись як полин у його обіймах.
Вона бачить смерть, що слідкує невидимим оком
За шинеллю цього чоловіка, підсипаючи в ніч снодійне.
Він залишить її, як подружку чи знайому,
Він кохатиме її вічно, як матір своїх дітей,
Його чоловіче єство найбільше цінує втому,
Теплий дотик долонь, терпкий колір ночей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014
Вона не хотіла здаватися старшою,
Її просто дійсно боліло,
Жагуча сув’язь очей фісташкових,
І блідо-рожеве тіло.
Дівчинко-спогад,
Тягуча сажа,
Зелений присмерк,
Холодний чай.
Повітря сипуча
Присутність часу.
Сашко, Сашко,
Прощай.
Її не бентежить трава і пам’ять,
Корінням, що глибше вниз,
Кохання – це теж свого роду
Камінь,
Синій немов ірис.
Тримай цей камінь під правим
Ребром –
Маленький Єрусалим.
Кохання – це шви, що
Ідуть між крилом
Із глибоким вхідним раневим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014
Я можу вертатись до тебе вдруге,
Але кохатиму завжди вперше,
Влітку чуттєвість нагадує струни,
І розсікає повітря шершнем.
І залишає нектар у волоссі,
Повнить жагою міжм'язовий простір,
Усе, що я хочу - тебе назовсім,
Бо назавжди́ я хотів тебе досі.
Смійся, кохана не моїм коханням,
Смійся, щаслива у інших обіймах.
Справжня любов - переважно остання,
Тиха, покірна, бентежна, осіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014
Спогади нагадують польовий
Шпат - кришаться між
Долонь,
Тверднуть,
Коли дощі,
Вичерпують
Будні,
Наповнюють
Вихідні.
Добре, що врешті
Закінчився
Грудень,
Як мідь у шахтах,
Як цезію руди.
Моя кольорова
Сіра безвихідь
Свище крізь
Білі груди,
Наче вітер
У прохідній.
Відпочинь не бетонному
Камені,
Засинай на піску,
Дихай у море,
Дихай,
Як дихають в тебе
Жінки,
Хіба це життя
Не варте
Ковтків пекучих
Червоних
Вуст?
Кохання - це
Віра в твоє
Прощення,
Навіть за
Смертельних
Гріхів.
Любов - це тягучий
Спів
Її терпеливих
Долонь.
Забери
Мене у полон
І ніколи не
Відпускай.
Чуєш, ніколи
Не відпускай.
Ти - це найкраще,
Що було зі
Мною,
Ти - це найкраще,
Що жило
В мені.
Можеш не
Вірити.
Можеш не
Вірити.
Просто знай.
П'ятниця.
Вихідні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2014
Десь там вдалині
На площі
З бруківки
Зітканої
Восени,
Ховається
Квітень,
Тримаються
Діти
Маминої
Руки.
Сміються у воду,
Міняють
Погоду,
Хмари,
Циклони,
Дощі.
Діти як
Птахи
Носять свободу
З цукеркою
У плащі.
Синя тиша -
Дитяча
Впертість,
З віком чомусь
Нагадує
Сирість.
Завжди
Носи біля
Свого серця,
Юнацьку щемкість,
Прозору щирість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2014
Коли ти народиш його, Ірино,
І переріжеш свою пуповину,
Ти зрозумієш, чому життя
Частково нагадує домовину.
Темінь, яку наближатиме осінь,
Думки, як жуки у твоєму волоссі,
Щось говоритимуть із тобою,
Життя – це багаж, який тягнеш на тросі.
Ти принагідно захочеш померти,
І відправлятимеш друзям конверти
З проханням пробачити і зрозуміти.
Юність – це час не боятись смерті.
Отже, яке б не було каміння,
І як не стелився б туман темно-синій,
Завжди тримай при собі терпіння,
Солодке як сніг, гіркувате як іній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2014
А їй хотілося просто
Ніжності,
Дотиків-подихів,
Поглядів-спраги,
Волосся її розливалося
Вічністю,
Поїзд рухав
До Праги.
Купейний білет,
Січневий конверт,
Марки, цигарки,
Ромули-Реми,
Кожне життя – аксіома
Проблем,
І випадків теореми.
Що тобі хочеться
Завтра до сну?
Спокою,
Тиші,
Терпіння.
Сонце ніжить
Весняну росу
І річкове
Каміння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014
Очі у неї принадні і хтиві,
Терпкі, портвейні,
Палючі, всесильні,
Морські, прибережні,
Сині, глибокі,
Зелені очі –
Тривожні ночі,
Оголені ранки,
Зяючі рани,
Її очі – це телеграми,
Зірки у небі,
Риба у річці,
Очі, в які заглядає
Вічність,
Очі, які мають колір
Інший,
Залежно від того
Червень чи січень,
Лютий чи грудень,
Липень чи травень,
Очі, які нагадують
Трави,
Очі, які уміщають
Небо,
Холодну течію,
Житні стебла,
Зелене поле,
Червоне сонце,
Погляди втомлених
Охоронців,
Вічних патрульних
Нічних осель,
Очі, без щирості
Мов пустелі,
Які побували
У сотнях постель…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2014
Мілош завжди любов свою Марту, жінку із скандинавським характером, українським тілом та східно-польським акцентом. І навіть коли її легені перестали працювати в тандемі із здоровою свідомістю, і усі архаїчні людські інстинкти у ній позасинали разом із бронхіальними хрипами – він продовжував любити її: мовчазну, стомлену, виснажену, наче літню очеретину, тривожну і неспокійну, піклуючись за нею, заправляючи ковдру, цілуючи у чоло, засинаючи поряд.
Часом мені здається, що сутність чоловічої любові у перманентному інстинкті піклуватися жінкою за будь-якої погоди, за будь-якого віку, при будь-якій непримиренній гордості і образі, допоки вона з тобою…і вічність опісля неї…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
Квітень – томний трудар зводить з розуму закоханих, наче бджіл,
Підсипає їм у вино хмелю золотого насіння,
Тримайтеся юності розхитаних і пломбованих кораблів,
Наші роки опадають невпинно жовтавим листям осіннім…
І коли хтось із вас оступиться на мацерованій наче шкіра дорозі,
І холодна земля накриває його зеленим ґрунтованим покривалом,
Завжди пам’ятай, що пам’ять – це те, що ніхто забути не змозі,
Це те, що стається з тобою після того, як по тобі нічого уже не зісталось…
Тому наряджай свій бушлат, братан, діставай свої спогади, наповнюй каміння життям,
Виривай із витяжок, протягів, потягів, вічність наче зіничну краплину,
Усе, що пройшло мимо тебе, завжди дістається нам,
А ми його ділимо наче таблетки з тобою наполовину…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
Ці хрипи залишаться у тобі -
Залишки після любові
І вони буду гноїтись не спішно
Вигнивати по черзі
Поволі
За кожною з тих
Заради яких
Дихав:
Вдихав/видихав...
Яких не хотів
Залишати
Ніколи,
Але яких
Залишав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
...прочитати її.../Сашко, Сашко/
Залиши мені трохи дотику,
Зовсім хоч трохи дотику
Хоча б до лопаток,
Подиху
Хоча б у ключицю,
Звуку грудної стінки
Хоча б на ще одне
Божевілля,
Дівчинко,
Ти настільки вільна,
Що робиш мене полоненим,
Дівчинко,
Ти настільки вільна,
Що всі інші мої – не ті,
Бо всі інші мої – не ти.
Дівчинко,
Просто не йди,
Я прошу тебе,
Не йди.
Залишайся
Примарною щемкою
Уявною ніжністю,
Залишайся неспокійними
Снами,
Породжуй в мені
Прокидання о третій
Ночі,
Солодкі ці прокидання
О третій ночі,
Коли ніхто не вкраде
У мене тебе,
Доки тиша настільки
Насичена,
Що її можна передчувати.
Усе, що я хочу – щоб
Ти навчилася слухати.
Мене і море.
А я буду вчитись тебе
Читати.
Просто читати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014
Що вона по собі
Залишила?
Висівки-порожнечу,
Зерна відчаю,
Гіркий хміль
Самотності,
Перші пагони
Тиші,
Сухе листя,
Ламкий очерет,
Жовті стеблини
Жита.
Любов – це теж
Свого роду насіння.
Ще тридцять сім
Днів до літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014
Темний поїзд,
Канадський шельф,
Слова, що насправді прості,
Твоє минуле як
Довгий шлейф
Перегортає календарі.
Перони пусті,
Як пачки цигарок,
Сині верхівки місцевих
Пекарень,
Твоє життя - спорожніла
Тара.
Стояла весна.
Починався травень.
Діти виходили під дощі,
І збирали зранку росу,
Хтось додає у вологість
Сіль,
Щоб зрозуміти суть.
Врешті міста
Все одні і ті ж
Із заходу і до сходу,
І ніщо не різнить їх
Більше
Як спогади про
Погоду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014
Той, хто розказує про життя,
Знає більше про поїзди,
Десь там на півдні шумлять
Моря,
Зеленим листям води.
Хто заплітає твоє пасмо,
Хто губить в тобі росу?
Я б закохався у тебе давно,
Якби розумів усю.
А так - це здогади, спогади,
Шовк
Прибережних твоїх берегів,
Якби я швидше тебе знайшов,
Якби я тільки зумів.
Холод тримає мене струною,
Поїзд рухає вниз перевалом,
Янгол стоїть за моєю спиною,
Від вокзалу і до вокзалу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Ребра натягнуті наче швартовий канат,
Зав’язаний мокрим вузлом у ділянці хребта,
Усі жінки, які повертають до тебе назад,
Осідають на серці як присмеркова роса.
Перебирай їх в думках, наче горіхи в кишені,
Рахуй кожне слово темним монетним сріблом,
Життя – це сукупність повнолітніх прожитих червнів,
Через які ти переносиш з собою тіло.
Перше кохання завжди кусатиме нижню губу,
Червону наче троянду щемко немов іриси,
Зима коливає мертву і чорну траву,
Повітря вагітніє холодом і атомарним киснем.
Сонце повниться світлом наче гіпертонією вени,
Котиться далі на захід передбачувано по кривій,
Вона усміхається пам’ятаючи все про мене,
Я заспокоююсь, не згадуючи її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2014
Усі жінки, які були в твоєму житті,
Уся їх ніжність, уся їх буденна скорбота,
Осідають в тобі немов затоплені кораблі,
Як біля причалу свого останнього порту.
Нашіптують тобі хвилями з глибини,
Припини, хлопчику, припини,
Усі твої пошуки марні,
Усі нові твої - примарні,
Любов ніколи не витримує множини.
Дослухайся до голосів їхніх рваних,
Сходи з розуму, повертайся вночі до ліжка,
Листя від того розпочинає жовтіти рано,
Смерть - приходить у тиші, бентежно і ніжно.
Усе, що ти тримаєш опісля їх розпачів і істерик,
Долоні, гравій, солоні простори часу,
Човен, який пливе проти течії, повертається на той берег,
Де вам уже ніколи не бути разом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014
Липневі ночі тягнуться надто повільно,
Темінь наче червоне вино із переспілого винограду
Переливається теплим потоком із тіла в тіло,
Додає до присмаку шкіри трохи імбиру та шоколаду.
Солодкий ревінь солодким медом солодких уст,
Які наповнюють кров'ю мов вишню улітку соки,
Мідні зіниці берлінської сині і сріблястих альпійських лук,
Заціловують твої страхи, перев'язують твої бинти, і юнацькі сипучі мороки.
Немає нічого важчого за миті, які закінчуються,
Немає більшого відчаю у ночах, які переповнені тиші,
Жіноча ніжність - це невловима частинка Бога, прокляття, вічності,
Вона буде жити в тобі загорнена в плащаницю і ніколи тебе не залишить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492181
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014
Усі чоловіки, які спали з тобою у ліжку,
Відчували по тому тягучість часу і темний покірний докір,
Час заплітає твоє волосся у стрічку.
Життя заплітає усю терпкість твою у спокій.
Серце твоє гаряче, як турбіни електростанцій,
І сипуче пусте, як вістря літнього очерету,
Любов така ж пекуча як нагноєні шрами афганця,
Однак морозить шкіру, темну як виноград,
Перетриману як квартирну ренту.
Ховай у волоссі слова, ховай у кашемірах, на зап’ястях
і сорочках,
Нехай тиша одягне тебе, коли ти будеш гола, роззута, сп’яніла,
Істинна совість – це складова материнського молока,
Ґрунтових доріг, трав’янистих порід, блідо-рожевого твого тіла.
Усі жінки, з якими ділила золото безіменних,
Усі діти чужі з привокзальних нориць із літніми вже очима,
Це пустоти твоїх річок, прибережних міжм’язових венул,
Кого ти насправді хотіла кохати,
Але кохати була не повинна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Спогади за нею
Нагадували полин -
Вони також
Розросталися
Після дощу,
Додавали солі
До білих й
Без того зим,
Додавали правди
В прозору й
Без того росу.
Спогади за нею
Нагадували
Дикий часник -
Він завжди
Проростав,
Куди не посій,
Не кинь,
І холод, який
Поступово зникав,
Не зник,
Перетворювався
У густу прибережню
Синь.
Спогади за нею
Нагадували
Траву -
Вона завжди
Шумить,
Хоча ззовні
На вигляд
Тиша,
Не запитуй мене
Про третю мою
Нову,
Не запитуй...
Я її також
Залишив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491590
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2014
Давай я розкажу
Тобі про жінок:
Мускатна шкіра
Із вишневим присмаком,
Вологі кінчики пальців,
Повітря, яке приходить
Із присмерком,
Важчає дивлячись
Їм у вічі,
Вони дихають ледве
Чутно,
Але вдвічі
Частіше
Притискаючись до
Ключичних ямок.
Вони видихають
Вже навіть не кисень,
Але ледь вловиму,
Безбарвну жагу,
Яку відчуваєш на
Відстані.
У кімнаті теплішає
Навіть якщо це січень.
Вони вивертають
Твою сорочку,
Вони залишають
В тобі сліди,
Наче на прибережному
Піску,
Вони бентежать тебе
Ще змалку,
Вони схожі на блакитно-
Весняну росу,
Такі ж солодкі їхні
Вуста,
Такі ж прозорі їхні
Зіниці.
Він ніколи тебе
Не залишить
Запах житнього
Їх волосся.
Жінки, вони
Схожі на тишу,
І одночасно
На багатоголосся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491426
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014
Усі твої колишні жінки
Завжди течуть в тобі
Проти течії...
Синя волога наповнює
Тіло - шукає шляхи
Для втечі,
Зносися як одяг,
Жовтій як листок,
Розпадайся на радій
І цезій,
Колишні жінки
Відчувають тепло,
Носи їх з собою у серці.
Ти омиватимеш
Їхню шкіру,
Ти розумітимеш їхню
Мову,
Вони дихають тобі
В шию,
Нерівно,
Збуджено,
Знову...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014
Марадан, Марадан,
Моя палата № 7,
Мій письменник – Сергій Жадан,
Моє море – в режимі штиль,
Моє серце – полковий барабан,
Моя суша – щораз чужа,
Я дуже дивний малий,
Я дуже дивний, мала.
Марадан, Марадан,
Давай підемо разом в кіно,
Давай слухати Депеш Мод,
Давай допивати червоне вино,
Досипати корейську корицю,
Додавати перцеву м’яту,
Моє ложе – верхня полиця,
Мій годинник о пів на п’яту.
Марадан, Марадан,
Навіщо тобі Жадан,
Радість, що врешті дається
З боєм,
Кити, що падають аеростатом,
Марадан, Марадан,
Самотність – це також двоє,
Залишайся для мене братом,
Або сестрою…
Ти відчинятимеш двері темні,
Плащ – направо, каблучку –
Зліва,
Десь на річці цвістиме ревінь,
«…на той стороне залива»…
*Марадан/Жадан - екпозиція особистої історії через образи поетів-сучасників
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
Він кашляв уві сні так,
Наче хотів викашляти увесь
Внутрішній світ разом із
Хворими органами,
Вони мліла при ньому,
Міняючись в кольорі,
Підігріваючи чай,
Зима пробивалась
Скронями,
Любов не знає поняття
Стомлений,
Особливо в таких речах.
Йому було двадцять,
Він був звичайний
Хлопчак,
Їй - вісімнадцять,
Дівча без домівки
І без батьків,
Він турбувався про
Неї вміло,
Наче досвідчений
Чоловік,
Вона грілася його
Тілом,
І цілувала його повіки.
Доля малює свої
Важливі географічні
Точки,
Коли було темно,
Він без сорочки
Перебігав вулицю
У аптеку,
Купував їй знеболюючі,
І цукерки,
Та на решту гематоген.
Історія закінчиться восени,
Кашель у ритм,
Легені розпавшись
На три,
Повняться згустками із
Середини,
Жалобою із повітря.
Вона знов залишається
Дівчинкою
Без домівки,
Він проводжає її
Привітно.
Виймає останню з кишені
Цукерку.
Будь щасливою дівчинко-
Квітень,
А я чекатиму тебе зверху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
Я буду збирати тебе
По складам, по складам,
По частинками, по маркам,
Конвертам, блокнотам, листівкам,
І коли всю зберу -
То нікому нізащо ніколи
Більше тебе не віддам,
Моя доленосна, моя піднебесна,
Моя надчутлива зірко.
Я буду гріти тебе
У руках, у руках,
У долонях, в обіймах,
У тілі, у серці, у грудях,
І коли відігрію тебе,
І розтануть сніги,
І поповняться сині моря,
Я триматиму тебе міцно,
Закриватиму на ніч вікна,
Я ніколи тебе не загублю.
Я буду чекати тебе
Роками, роками,
На станціях, коліях,
Касах, вагонах, метро,
І коли дочекаюсь,
Коли віднайду,
Станеться щось між світами,
Сонячне, ніжне, дитяче,
І сніжне,
Чого раніш не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014
Якби я міг би тебе пробачити,
Напевно б, пробачив,
Що з того, що я ношу в собі
Пошту трьохрічної давності,
Що з того, що я палю будинки
І висіваю попіл у землю,
Що з того, що я набираюсь
Упевненості
Із роками, а не із мріями,
Що з того, що світ цей
Наповнений змінними,
Змінними і рядовими.
Де наша спільна на двох,
Єдина на двох,
Цілковита наша весна?
Я думав про те ж,
Перебираючи речі,
Що по тобі: шоколадні серця,
Рожеві стрічки,
Колись забуті застібки
І бинти.
Подзвони мені сьогодні,
І розкажи, як
Насправді тобі погано.
Але ні, краще не телефонуй,
Бо тепер навіть я
Не хочу картатих зізнань.
Усякий істинний сум - вміщається
В день,
Усякий істинний біль - не витримує
Самоти,
Усе, що я хочу сказати тобі:
"Прости".
Води далі свій автомобіль бруківкою
Міста,
Повертайся до тої самої себе,
Якою була до мене,
Ставай гіршою хоча б переді
Мною,
Смійся мені в обличчя,
Втирайся у мою пам'ять,
Одягай моє життя мов
Сорочку навиворіт.
Якби я міг би тебе пробачити,
Напевно б, пробачив.
А так ми кожен по-своєму
Залишилися сиротами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014
Я хотів би тебе зустрічати,
Ластівко,
Я хотів би тебе щоночі
З тишею,
Між твоїм безтурботним
Студентським графіком,
Дослухатися як нерівно
Дихаєш.
Я хотів би тебе ще більше,
Ртутною,
Я хотів би тебе торкатись
Пальцями,
Будь в мені голою,
Будь роззутою,
Прокидайся в купе
На станціях.
Я хотів би тебе щораз
Сильніше,
Щораз – то швидше,
Знесилено,
Ніжно.
Давай я тобі почитаю
Вірші,
Доки ти прибираєш
Ліжко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2014
Сонце стає схожим
На переспілу вишню,
Коли із заходу закочується
У траву,
Такий багряний від
Алкоголю, який
Перебрався у звичку,
Власний недопалок дня
У передмісті Сум.
Ніч, скочується наче жіноча
Білизна,
Куплена для особливих
Чоловіків,
Чи для особливих дат,
Зорі як шанкри,
На небесному тілі,
Виривай їх усі донизу,
Усередину наших голих
Північних
Кімнат.
Все, що залишається,
В такий час дорожній
Осілий:
Сутінки і вода,
Мастило і кип'яток.
І ми всі чекаємо ранку,
Що нагадує вишню
Спілу,
Заковтуючи його
Через силу
В один ковток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2014
Синя піжама липне до ліжка,
Маленьке тіло, зелені очі,
Дівчинко моя, кохана, ніжна,
Що з тобою, чого ти хочеш?
Вона обертається до стіни,
Наче дивиться по той бік,
І я чую, як кличуть її
Чужі голоси на тій стороні.
Шкіра зносилася, наче одяг,
Очі тьмяніють свинцем і ураном,
І тінь за спиною знаходячись поряд
Облизує холодом її рани.
Вона відчуває, що йде додому,
Що повертається в пустку первинну,
І всі швартові, що утримують втому,
Нагадують чорну як ніч пуповину.
Злість осідає у неї на серці,
Гордість ламається наче нігті,
Хто при тобі залишився врешті,
Хто тебе поховає в квітні.
Всі, із кого черпала утіху,
Усі, для кого стелила постіль,
Душа твоя наче листя з горіху,
Гірко-брудне, як повії волосся.
Ніч відмикає по ту сторону двері,
Вона заходить нечутним кроком…
Смерть дивиться позад нею
І проводжає уважним оком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489205
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2014
Бог, як істинний чоловік,
Завжди доводить усе до ладу:
Повітря повнить туманом,
Жінок любов’ю і самообманом,
І тільки в дітей і психічно хворих
Вживляє датчики і мікрофон,
Першим ділить цукерки,
Між другими ділить бром.
Бог, як істинний патріот,
Безкомпромісний соціал-демократ,
Завжди ділить порівну нерви,
Стабільність і війни,
Коньяк і консерви,
Кількість кредитів життя,
Кількість відсотків на смерть,
І навіть коли все піде шкереберть,
Дефолт заступить на Божий поріг,
Він має борошна і води
Для ще однієї Землі.
Бог, як істинний ескулап,
Відданий лікар і просто тато,
Знає, коли ще можна,
І знає, коли не варто,
Він ставить свою повсякденну варту
Завжди обабіч ключиць і ребер,
Швів, сухожиль,
Кровоносних судин,
І коли ти думаєш, що помер,
Він подає тобі аспірин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2014
Розкажи мені, як ти любиш
Її після мене,
Мій колишній найкращий
Друже,
Як ти торкаючи її білі
Як в смерті ребра,
Цілуєш її у вуста
Червоні як дикі ружі.
Як вона пригортається
До твого плеча,
Як полохлило боїться
Грому,
Розкажи мені, друже,
Як то вмирає-чорніє
Птах
При вогнепальному
Раневому.
Розкажи мені, друже,
Як ти прокидаєшся
Через сміх,
Розкажи, як вона тріпочить
Вночі крильми,
Є дві речі, які чорнобілять
Світ:
Пізня весна,
І ранній початок зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2014
Весняні сни маленької
Хлої,
Які не схожі на більшість
Інших,
Пахнуть зеленим
Присмаком хвої,
І римуються з нею
У вірші.
Хлоя прокинеться
Ранком о п'ятій,
Заварить чаю
Собі і брату,
Терпкий запах
Перцевої м'яти
Морозить вікна,
Гріє кімнату.
Хлоя терпить
Маленькі будні,
Хлоя тішиться
Вихідними,
Її волосся палке
І руде,
Найтепліше поміж
Рудими.
Хлоя, дівчинко
Моя люба,
Може пора
Рахувати щебінь,
Я цілуватиму її
Губи,
Червоні як дикий
Ревінь.
Хлоя,
Біла у теплій
Піжамі,
Щиро радіючи
Моєму приїзду,
Малює
Фломастером
На потрісканій
Рамі,
Осінь щораз
То різну.
Весна - це поетка
Повна загострень,
Автентичних,
Автоімунних.
Маленькі долоні
Маленької Хлої
Похололи
В шістнадцять
У грудні.
Я відчуватиму
Її подих,
Я ловитиму
Кожне слово,
Навіть якщо
З протилежного
Боку,
Вони вчать якусь
Іншу мову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2014
Літо як випивший
Провідник,
Ти не чекаєш його
В купе,
Чай, до якого
За вічність звик,
Холоне, мовчить,
Тече.
Тамбури з'єднують
Поїзд у ціле,
Як пуповина
Й плацента міцно
Дитяче мале
Й материнське
Тіло
Венами по
Зустрічній.
Вагони, насправді,
Окремий час,
Простір, холод
Товарний,
Повітря тільки
Виходячи з нас
Дійсно стає
Безбарвним.
Поїзд
Вкочується
У депо
Ржавою рельсою
Полотна,
Життя - це
Синя вітка метро,
Аж до "Героїв
Дніпра".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2014
Рисові поля у Південній Кореї
Нагадують сніг,
Мій брат виїхав туди
Ще зимою,
Стернуючи Нактоганом
Малі кораблі,
По течії за водою.
Жовті руки
Його загрубілі,
Обличчя хворого
Малярії,
Переправляли
Південніше вниз,
Білий як коку
Корейський рис.
Потім хтось рахуючи
Во́ни*
На південно-східному
Їх кордоні
Вирішив підняти ціну
За кожну тону на їх
Борту.
Немаючи жодних
Шляхів оплати,
Корейці з очницями
Типу ліній,
Звалили судно із
Рисом на брата,
І подалися туманом
Як тіні.
Брат відсидів
За їх "губою",
Сидів із мафією
І шпаною,
Сидів при стінці
І віддаля,
Коли білі
Шуміли поля.
І коли він спав,
І сміялись щурі,
Які мали із вязнів
Добротний зиск,
Він проклинав
Собі тихо вві сні
Білий як коку
Корейський рис.
Вони* - національна валюта Південної Кореї
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014
Мій старий, який був
На війні,
Часто підспівував
Уві сні,
Марші, куплети
Із стройових,
Задихаючись
Поміж них.
Він боявсь,
Що прокинеться
Пізно,
Вхопить кулю,
Прогавить вітчизну,
У кишені ховаючи
Мяту
Наводив будильник
На пяту.
Мій старий, як бравий
Полковник,
Носив за душею
Спогадів тони,
Мідну флягу
По вінця гасу,
Як старий ветеран
Запасу.
Мій старий заряждав
"Флобер",
Молився йдучи
Вночі до сну,
І як досвідчений
Офіцер
Ненавидів війну.
Він прокинувся
Якось у жовтні,
Почав рахувати
Солдатів в окопі,
Кулі у м'язах
Поміж ребер,
Не відчуваючи,
Що помер.
Ніч огортатиме
Його тіло,
Темінь триматиме
Голову сиву,
Життя як рушниця
Із збитим прицілом,
Направлена в твою
Спину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2014
Трохи дикого меду у чай,
Трохи льону на кисті-зап'ястя,
Унцію шоколаду в печаль,
Трохи терену-глоду в щастя.
Цукру-солоду на вустах
Волошкового первоцвіту,
І нехай синьоока роса
Нас розбудить закоханих влітку.
І нехай між червоних руж,
За якими ховається серце,
Я буду любити тебе ще дужче,
І кожного разу як вперше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2014
Картонка неба мого обгорілого,
Сіра подушку плачу дитячого,
Усе, що раніше любило і мріяло,
Тепер скурвилось, особачилось.
Червона вовчанка тиші та спокою,
Морфій ночі моєї бентежної,
Усе, що колись називалося цнотою,
Залишилось графітними стержнями.
Риба слизька моїх терпких зневірень,
Чорні руїни моїх передбачень,
Усе, що радієм в мені осіло,
Залишилось без власних значень.
Пил мій скорботний, попіл сипучий,
Огорожа моя бездітна,
Усі голосні мої - чітко беззвучні,
Усі приголосні - фригідні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2014
М'язова стінка - межа між
Світами,
Треться об груди важко
Із віком,
Змирися, дівчинко, з цими
Думками,
Як із нелюбим тобі
Чоловіком.
Бо все, що ти носиш у лоні
Своєму,
Окрім дитини, що родиться
В квітні,
Порожні пробірки твоїх
Знесилень,
І терпкі відчаї твої
Бездітні.
Усе, що ти маєш і все що
Втратиш,
Коли помиратимеш в темінь
Зимову,
Буде тримати тебе мов
Якір,
Суху, наче листя, в осінню
Пору.
Хіба тобі мало ночей і
Кави,
Хіба тобі личить у чорній
Сукні,
Усе, що вони по собі
Залишали,
Повимирало взимку
Як трутні.
Тому тримайся своєї
Дитини,
Тієї, що стукає в серце
Ногою,
Усе, що ти можеш для
Неї зробити,
Це залишити
Її живою.
Ночі ховають її в
Лікарні,
День запиватиме з
Нею пігулки,
Серце б'ється об
Ребер ставні,
Переминаючи власні
Стулки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2014
Вона поверталась до мене коли
Не було де ночувати,
Я прибирав постіль
Заварював чай,
Вона спала в сусідній
Кімнаті,
Чи робила вигляд, що спала.
В такі червневі вечори
Чайник кипів тихіше,
Вона молилась собі в
Подушку
Читаючи мої вірші.
Світло із кухні -
Останнє, що єднало
Теплу від неї ковдру
І мій холодній карниз,
Руки мої опускались додолу
Тягнучи серце вниз.
Це якесь хворе
Автоімунне літо:
Її волосся кольору жита,
Її губи кольору вишні,
Її серце кольору снігу,
Синя вуаль прибережньої
Тиші
З дипломом про вищу освіту
Ділить совість надвоє
Закриває в кімнату двері.
Найгірше, що може зробити
Гордість -
Це згадувати про неї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2014
Перевір свій "Флобер",
Заряджай барабан,
Життя нам усім
Перекриє кран,
Або відкриє,
Якщо це газ,
Тоді зрештою,
Що таке час?
Час - це фельфебель
Пантонних військ,
Родом поблизу із
Іллічівська,
Із державного
Сиротинця.
І доки ми всі
Спимо на полицях
В регіональних
Брудних поїздах,
Він працює собі
Проти нас:
Так невидимо
І відверто,
В дитинстві дарує
У руки цукерку,
У юності - нещасне
Кохання,
Щоб ми забували
Про його існування,
Доки він переводить
Полки
На той берег
Мілкої ріки
До великих
Мідних воріт,
По яких в'ється
Колючий дріт,
І зверху пам'ятка
Для гостей:
"Macht arbeit frei?
Wahrheit macht frei!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
Вона приїжджала до мене в Одесу,
На мою квартиру стару як бруківка,
Позбавлену шпалер наче шкіри,
Вона була єдина терпима жінка,
Що здійснювала свою месу
Від вокзалу і до вокзалу,
Як від берега і до берега
Звично вдягнуті пілігрими.
І я не питав її, скільки їй років,
Жах, забуваючи навіть власне її ім’я,
Замикав у будинку коли ішов на роботу,
Вона відчувала мене, як берег
Відчуває дотик тепла,
Як море відчуває збудження,
Коли заповнює гроти.
Ці тижні періодичні - мого життя пісок,
Я ховаю його в кишені,
Намагаюся гріти в долоні,
Зупинись, карусель,
Кораблі караваном заходять в док,
Так життя заходить у мене
І б’є мене по ребру
Із середини переповнень.
Вона утікала з цієї Одеси,
Ховаючи попіл із драмтеатру
У свою порожню валізу,
І вірила, що це просто партія шахів,
Відлітала собі у Краків,
Навіть маючи прострочену візу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
Та осінь зробила її порожньою,
Збираючи речі у сумку дорожню,
Передчуваючи втечу і залишаючи втому,
Відправляючи мамі листи додому,
Вона і не думала повертатись,
Вивчала географічні карти,
Контурувала собі маршрути,
Намагалась забути,
Хотіла забути,
Але пам'ять як вічність,
Вмиває руки,
Сушить обличчя вітром
Холодним,
Десь на тому урвищі
Човен,
Відшвартуй його і
Пливи.
Цій річці стане наснаги
Й води,
Риби, стриманих
Берегів,
Ця річка як ти
Має течію,
Але не матиме
Відчуттів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2014
і коли вони ділять там зверху торт
і задувають свої незгоримі свічі
десь тут знизу народжується любов
поміж іншого народжується у січні
і росте собі доростаючи до садка
тверезішає закінчуючи тут школа
хтось там зверху наливає собі молока
коли всі інші п'ють із бляшанок колу
і воно закінчується як гольфстрім
десь на півночі незрозуміло де
хтось там зверху роззуваючись входить в дім
покурить подумає і засне
то ж не шукай цих зв'язків тривких
не знайдеш друже - двері від себе
хтось тут знизу читатиме вголос триптих
хтось там зверху сміятиметься із тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014
Відчуваю солоний присмак,
Напевно, у місті море,
Я збираю усі теплі речі
І вирушаю у гори,
Та хтось зарядив моє
Серце картеччю,
Стріляє із нього у зорі,
Напевно, я просто
Боюся втечі,
І в мене в кишені
Горе.
Занадто приголосних-
Голосних,
Занадто відкупів
І медалей,
У мене є друзі
І записник,
Достатньо щоб
Рухатись далі.
Відчуваю гарячий дотик,
Напевно, пожежа знову,
Мій порядковий номер -
Сотий,
Усе твоє слово
У мій супротив,
І я триматимусь
Тебе доти,
Поки звучатимуть
Мідні ноти,
А потім мовчки буду
Навпроти
Передчувати змову.
Занадто останніх-
Перших,
Занадто дощу
І снігу,
У мене є совість
І трохи серця,
Достатньо на
Осінь цілу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014
Я буду збирати канати -
Дати,
І тонкою голкою пам'ять -
Шовк,
Усі відчуття - це медичні
Карти,
Діагностовані на любов.
Я буду збирати монети -
Відчай,
Одною легенею злобу -
Дим,
Усяке щастя - насправді
Вічність,
Демарковане від проблем.
Я буду збирати знайомих -
Кулі,
Грудною кліткою серце -
Рани,
Усяке життя - це безсонні
Патрульні,
І їх полкові барабани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2014
Контурною картою твого тіла
Безіменно повторюю
Свій маршрут:
Плечі-материки
І океани-крила,
Зупиняй мої кораблі
Хвилею своїх рук.
По вітру-волоссі
Незмінний мій
Азимут досі,
Компас мій вторить
Стрілкою:
- Зупинись.
Губи твої
Із присмаком наче
Осінь,
Дощі мої
У блакиті твоїх зіниць.
Що для мене готує
Ця суша-шкіра,
Що ховають
Пустелі твоїх
Долонь,
Чому не пускаєш
У серце
Цього маленького
Тіла,
Від кого просиш
Мене триматися
Трохи
Осторонь.
Дарма, дівчинко,
Зайве, зле,
Істина – наче Бог,
Завжди іде по воді.
А з нею самотність
Пливе у човні
Ченцем,
Проти течії
Навесні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Пам’ятаєш наш спільний
На двох Берлін
Дві тисячі п’ятого року:
Дешева в фаст-фудах кава,
Дешева у хостелах постіль,
Мені часом здається,
Що все вагоме в житті
Чуттєве – давно
Перейшло межу дефолту
І уже ніколи не набуде
Своєї оригінальної ціни,
Себто бути безцінним.
Тоді було дивно:
Я не знав тебе,
Не володів твоєю мовою,
Не вторив твоїм звичкам,
Але цілувати тебе
Від того хотілося
Ще солодше,
Обіймати
Ще тепліше,
Кохати
Ще безмежніше.
Відчуття приємного
Збудження, коли
Можеш віддати за мить
Усе,
Коли можеш віддати
За ніч – вічність,
Нехай та вічність
Залишилась дуже і дуже
Короткою,
Для тебе вона залищається
Твоєю вічністю.
Отож бо й воно,
Варто шукати заради
Секунд,
Варто страждати хоча б
Заради того, щоб
Забути,
Бо у кінці, брат,
Єдина жінка, яка навічно
Залишиться з тобою –
Це твоя совість,
І нехай дотик у неї не той,
І шкіра у неї не та,
І губи її весь час солоні,
Але ніхто тебе не спровадить
Настільки охайного
І чистого до домовини.
А Берлін?
Берлін, він як мій
Останній блок-пост,
Залишиться чекати
Нас,
Травлячи хмари і проводжаючи
Пороми
Через глибокий-глибокий
Рейн.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Не забудь цитувати мене,
Мала,
Між своїх ліпших подруг
І нових-інших,
Він говорив: "Усяка турбота -
Це моя по тобі боротьба",
Де тепер його боротьба,
Залишилась між його
Недописаних віршів?
Не забудь проклинати мене,
Мала,
Між своїх п'яних зустрічей,
Недопитого дешевого
Віскі,
Він говорив: "Усяка вічність -
Це час між моїм Буддою
І твоїм особистим Джа",
Де тепер його вічність,
Кому заглядає у вічі?
Не забудь забувати мене,
Мала,
Між своїх амнезій і блокнотів,
Артефактів крихких
На дотик,
Він говорив: "Усяка любов -
Це коли у нас власні волошкові поля",
То чому ж ті поля
Затопили моря
І глибокі зелені гроти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484799
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2014
Я обіймаю її за талію,
Але з такою щирістю,
Як обіймають маму,
Вперше ми з нею
Зустрілись у Талліні
І всі наші особисті баталії,
Які інстинктивно виникають
У парі,
Де кожен звертає
На себе увагу,
Переросли у взаємну
Спрагу
За відчуттям
Один одного обабіч
Своєї руки.
Я хочу завжди її
Берегти
Від усіх
Революцій і мук,
Особистісних переживань,
І коли нас застане
Грудень,
Я цілуватиму її
Палко в губи,
Я укриватиму її пледом,
Я грітиму у долонях
Чай.
А щодо моїх
Страждань?
Хіба це все володіє
Змістом,
Коли ми створені
Як артисти
У якомусь дешевому
Водевілі.
Головне, що я люблю
Її щиро,
І вона мені справді
Вірить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2014
Попід бризентом
Ховається вічність,
Яку укриває дим,
Пам'ятаєш вогні
Межиріччя?
То був насправді
Крим.
Попід зброєю
В'ється
Холод,
Приставляє
Штики до шиї.
Пам'ятаєш,
Зруйнований
Родос?
То був насправді
Київ.
Попід тягучою
Кригою ночі
Приносять
З собою
Зиму.
Пам'ятаєш,
Глівіц у 39
Році.
Не нагадує
Україну?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2014
Бо насправді
Тобі краще їхати
Звідси, мала,
На тобі на білет
У вечірній час,
Одягай мої
Сорочки,
Приїзджаючи
У міста,
Розливаючись
По яких,
Будеш згадувати
Про нас.
Будеш згадувати
Про усіх,
Будеш вловювати
Мене,
Але падаючи з неба
Сніг,
По весні із усім мине.
І ти гратимешся
Життям,
І братимеш
У кредит,
І ці брокери запасні,
Не знатимуть
Як болить
Між твоїх вічно
Чорних ставок,
Між твоїх
Пожовтілих
Листівок,
І ти відчуватимеш
Жалом,
Як душа покидає
Тіло.
Я приїду до тебе,
Море,
Я приїду до тебе,
Суша,
Що ця відстань,
Сотні-десятки миль?
«Це не тіло формує душу,
Тож не приїжджай, малий».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2014
Серце навчилося битись
Із коліями у такт:
Тік-так, тік-так,
Вторить йому годинник,
Час - це єдине, що
Я знаходив в її речах,
Поклади його зі мною
Поруч до домовини.
Залишилися колії,
Благочестиві як
Провінції в Бургосі,
Залишилися потяги,
Безіменні як
Павші солдати,
Залишили мені по
Собі
Чорного чаю у
Термосі,
Рукавички з бризенту
І
Вицвілу арафатку.
З усім іншим
Я впораюся і
Сам.
Минуле-колишнє-
Минуле-майбутнє:
Тепер,
Я зав'язую стрічки
Усім незнайомим
Мені літакам,
А з того боку
Їх розв'язує смерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2014
Старі куфії-арафатки,
Подерті берци,
Воєнні картки,
Перезаряджені
Карабіни,
Хто тут казав,
Що нічого не змінить?
Воєнні марші,
Повстанські даби,
Поряд союзники
І араби,
По той бік ворог,
Туман і горе,
Хто тут казав,
Чиє це море?
Сірі кулі,
Гранітні дзоти,
Дорожні фури,
Солдатські роти,
Сирітські ночі,
Піхотні міни,
Хто тут казав,
Що це мирні війни?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2014
Як ти живеш із ним,
Моя
Нерозділена радість,
Він любить тебе
Хоча б в половину
Мого?
Обіймає тебе,
Говорить з тобою
Про старість,
Укриває тебе
Уночі,
Цілує тебе в
Чоло?
Чи він справді
З тих вже
Дорослих
Чоловіків,
З яким тобі
Впевненно,
Крихітко,
З яким тобі
Терпко?
Ти міняєш
Йому бинти
Після його
Прагматичних
Боїв,
Відмолюєш всі
Гріхи,
Навідуючись
До церкви.
Це, дивно,
По правді так,
Жити минулим,
Шукати його
На дні,
Обриваючи
Час,
Наливати по
Вінця
Тиші,
Боятись повернення
Як солдати
На передовій,
І кохати,
Як тільки кохають
Колишні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2014
Не забувай повертатись, друже,
Вирушаючи у дорогу,
Ховаючи мідну кружку,
І власну юнацьку тривогу
У темний рюкзак бризентний
З відтінками типу хакі,
Пиши коханій відверті,
І стримано-коротко мамі.
Бо всі ці серця по тобі
Хворіють, плачуть, чекають.
Постійні зміни в погоді
Віщуючи передбачають
Щось недобре в повітрі,
Тумани-потони на фронті,
Вертайся скоріше у квітні,
Обрієм на горизонті.
Бо все, що запалює хмари,
Поля і червоні ружі,
Дочекається Божої кари,
Лиш ти повертайся, друже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2014
Щось розбите за моїм вікном,
Це, напевно, вчорашній сніг,
Життя дрейфує по річці човном,
Зупиняючись на нічліг,
Розігріваючи чорний чай,
Укриваючись з головою,
За ним безвідмовно прямує печаль,
Називаючи це любов'ю.
Коли ця ріка поверне уверх,
Вертикаллю пройде по руслу,
Там на межі їх чекатиме смерть,
Зазираючи глибоко в душу.
Але до того води і води,
Каменів і порогів,
Життя - це постійна наснаги іти,
Природня потреба дороги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2014
Виріжи мені щастя
Ножицями
З мого серця,
Склей його у
Пап'є-маше,
Спечи мені
Печива,
Додай кориці
І перцю,
Нехай
Буде гірким,
Нехай у душі
Пече.
Допиши мої
Коми,
Хініном на лікті:
Крапка-тире-
Тире.
Налякай мене
Вороном, що
Сидить на дубовій
Гілці,
Відлітаючи
Геть,
Хай забере
Мене.
Розлий мені
Алкоголю,
Наповни мої
Зіниці
Меніском
До межі.
Нагадуй мені
Про біль,
Ставши об'єктом
Тиші
Кожен день,
І голосом
У вихідні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
Переший моє небо,
Ти – друга із сотень
Моїх нових,
Які відчувають
Мій подих,
І вловлюють в ньому
Фарбований кисень,
Повітря стягнуте
Сизе
Повне істерик,
Материкова
Суша,
Сипучий ірландський
Берег –
Усе, що
Ти справді мусиш –
Чекати своєї
Черги,
Коли за тобою
Покличе
Бог.
Шкіра на дотик
Вогка,
Звуки на запах
Темні,
Життя – це
Різдвяна шопка,
Шлях,
Що найбільш
Південний,
Південніше
Навіть Бугу,
Його тектонічних
Щілин,
Дякуй наближчому
Другу,
Що залишився
Цілим,
Бо кулі,
Які минають,
І рани, що
Гояться
Вперто,
Продовжуться
І тривають
По ту барикаду
Смерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2014
...одна із домашніх власнору записаних речей..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2014
Про що думають люди,
Коли вирушають у гори?
Про своє особисте
Не надто глибоке
Море,
Про друга, який
Залишився
Одиноким вісником
Богу?
Гірше за відчай
На світі –
Передчувати тривогу,
Повертати в минуле
Трагічно,
Як у порти
Балаклави,
Немає нічого гірше,
І не треба іншої
Кари, аніж
Відчувати безвихідь,
Яка відмежовує втому,
Океан називається
Тихим,
Бо мовчки прямує
Додому,
І його санаційна тиша,
Мучить тебе
Луною.
Час холодом
У обличчя дише,
Називаючи це
Зимою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2014
Я маю надію,
Що це все безслідно
Не зникне
Маючи сенс,
Кожен із тих,
Хто сіяв надію,
Зважену без
Терез,
Кожен із тих,
Хто вживляв її
Радіацією АЕС
У щитоподібні
І у серця,
Кожне народжене
Немовля,
І ненароджене
Доки також
Дякує Вам,
Побратими,
За те, що весняний
Дощ,
За те, що майбутнє
Літо,
І просто ранішній
Дим,
Зсідається по кордонах
Країни із
Новим серцем
Палким,
За те, що кривавий
Лютий,
Мігрує у вільний
Квітень,
Ніхто цього не
Забуде,
Люде:
Чорною
Стрічкою
Білі квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014
Східніші сопки печальні,
Сумніші відстані дальні,
І навіть найближчий ворог,
Який знаходиться поряд,
Передчуває зиму:
Голодну і невситиму,
Черству і мовчазну.
Літерами по склу,
Коліями між міст
Тягнеться рейками
Час,
Картавлячи між коліс,
Намотуючи кардан
Ниткою на рукав,
Гоїться шкіра ран.
Життя - лиш
Одна із справ,
Що залишаться
По тобі.
Секунди - не миті
Насправді,
А дуже короткі
Дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2014
Дійшло уже
Власне до того,
Що обірване горло
І бинтовані руки,
Бруківки ламкої
Звуки,
Хмари чорного
Диму,
Руїни Єрусалиму
Із заходу і до
Сходу,
Усі ці прицілу
В спину,
І душі в
Дніпрову воду:
Прости за усе
Нас, Боже,
Прощаючи
Інших
Грішних,
Ми не можемо
Жити схоже,
Бо схоже –
То значить гірше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2014
Повертаються
Не за дружбу з її руки,
Повертаються
Не за ніжність з її плеча,
Повертаються,
Бо немає куди іти,
Повертаються,
Бо ця друга – вона не та.
Повертаються
Не за море з її долонь,
Повертаються
Не за небо з її зіниць,
Повертаються,
Бо жевріє собі вогонь,
Повертаються
На кордони її столиць.
Повертаються
Не за вічністю – лютий час,
Повертаються
Не за вірністю – хтива віра,
Залишаючи
Відкривають на кухні газ,
Повертаючись
Їх знов відчуває шкіра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2014
Ну хто сказав, що я тобі
Не той?
Ну хто сказав, що ти мені
Не треба?
У грі в терпіння - кожен
З нас герой,
Однак чому нам так
Замало неба?
Ну хто сказав, що я тобі
Чужий?
Ну хто сказав, що ти мені
В супротив?
Холодний сніг, зимовий дощ,
Перон нічний -
Це музика, життя
Графітні ноти.
Ну хто сказав, що нам
Не буть разом?
Ну хто сказав, що надто
Різні люди?
Усе, що відчувається –
Любов,
А інше все –
Це беззмістовні букви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2014
Країна, що живе із потребою внутрішньої трансплантації,
Люди її на межі особистісного дефолту,
Від революції до революції по періоду адаптації,
Від східного і до західного фронту
Без змін.
Колись ми любили сніг і дощі, чорні ще свіжі траси
І вицвілі магістралі,
Колись це життя чорним чаєм по білому молоці,
Яким розливалось по тиглям плавкої сталі.
Лобіювати права - не значить вірити у народ,
Чорним чи сизим димом - не вісником-птахом протесту,
Сіті не спинять ріку, яка вимиває грот
На березі океану - солоного материкового перехресту.
Відчувай її відчай, дихай із нею в ритм,
Латай її крила, прошивай всі серцеві рани,
Бачиш, які чорні на грудях стигми
Від постійно програних битв,
І які надто сірі очі -
Це тому, що немає мами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2014
Чого ти не знаєш
Про мене,
Чого?
Те, що я люблю
Червоне вино,
Кольором
Тво́їх
Вечірніх
Уст.
Те, що для
Мене з
Тобою
Зустріч -
Як витяжка
В небі
Буденного
Смогу.
Те, що я
Відчуваю
Тривогу,
Те, що мені,
Холодно
Й зимно,
Те, що я
Ношу в собі
Провину
За вічність
Коротку
Наче годину,
Повну
По вінця
Чужих
Відчуттів.
Те, що я
Люблю білих
Китів,
Вільних і
Диких
Серцем
Тварин.
Те, що я
Рахую
Хвилини,
Подихи,
Дотики,
І слова.
Те, що
Часто
Болить
Голова,
Те, що
Я просто
Хочу з
Тобою
Бути
Найближче
Бодай
Весною,
І не
Тільки весною...
Усе, що я
Хочу, мала,
Це ти,
Усі твої
Холодні
Зірки,
Усі твої
Прибережні
Вітри,
Усі поцілунки,
Погляди,
Миті.
Я б
Заховав
Тебе десь
На Криті,
На кшталт
Міфічних
Історій-легенд,
Я б розтрощив
Кораблі ущент,
Щоб нас
Більше ніхто
Не знайшов,
Я б прошивав
Би для тебе
Небо,
І тугіше
Затягував
Шов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2014
Знаєш, як знаєш,
Одначе,
Усі залежності
Фібоначчі,
Усі числа і
Прогресійні,
Усі буденні
І всі недільні,
Усі найближчі
Й усі далекі,
Усі ворони
І лелеки,
Усі рівні
І всі дотичні,
Недоведені
Теоретичні,
Усі люблячі
І прощальні,
Автобусні
І вокзальні,
Усі справді,
Хто щиро
Поряд,
Усі ми хочемо
Просто моря,
Просто
Щастя в
Холодні
Зорі,
Відчувати
Ранком
Прибої,
І до нього
Іти на зустріч,
Відчуваючи
Серця гучність,
Відчуваючи
Тихі кроки...
Бо вода -
Це насправді
Вічність,
А пісок - це
Насправді
Роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2014
Парадокс невимовної
Ніжності
До її надто
Теплих рук,
До її солодких
Вуст,
І таких надто
Вірних
Очей,
Полягав
У бажанні
Вірити
Усім дотикам,
Що як звук,
Наливали
У мене згубу,
І торкалися до
Плечей.
І розводили
Кисті-крила,
Зашивали
На серці
Рани,
Пізня
Осінь
Себе
Зносила,
Як прострочені
Телеграми,
Як дефолтні
Купюри-гроші,
Як знецінені
Мідні
Персні,
Нагріваються
Тротуари
Дощові
І гранітно
Черстві.
І холодні
Перони,
Як вічність,
І сталеві
Кокарди
Часу,
Що знаходяться
Межиріччям
Між моїм
І твоїм
Парнасом,
Зійдуться
Одначе
Весною,
І залишаться
Сонцем
Грітись,
Ми
Завжди
Були лиш
Двоє,
Ми лише
Не могли
Зустрітись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2014
В тому, що все це
Позбавлене змісту -
Криється певний сенс:
Душі, які емігрують
Із міста,
Зважені без терез,
Люди, які
Повертають у місто,
Що жили до того
Без
Усяких амбіцій
Урбаністичних
Позбавлених
Відчуття,
Усі оці перельотні
Птиці:
Чайки і вороння,
Усі оці мідні
І чорні криці,
І сірого кольору
Сни,
Усе це фарбує
Твої зіниці,
Жовтим кольором
Восени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2014
Кому ти
Потрібен
Врешті
Із такою
Подертою
Совістю,
Із такою
Дорослою
Гордістю,
Із такою
Дитячою
Чесністю,
Із серцем
Поламаним
Повністю,
Й особистою
Безкінечністю?
Кому ти
Потрібен
Будеш
Із принципами
І поглядами,
Із роками
І власним
Досвідом,
Із очима
Постійно
Втомленими,
І скроневою
Осінньою
Просіддю?
Кому вона
Треба
Твоя душа,
Кому тут
Потрібна
Твоя скорбота,
І всім твоїм
Переконливим
"За",
Є не менш
Переконливі
"Проти".
Тому тримайся
Брат
До кінця,
Власних
Істин,
Голландських
Суден,
Бо цей січень -
І є життя,
Безповоротне
У грудень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014
За цю годину
У них було все:
Цілунки солодші
Вишневого джему,
Волосся каштану
Між його рук,
Дотики до
Її зап’ясть –
Так починається
Щастя,
І врешті воно
Називається
Ніжність.
Торішня
Зима
Була
Довга як
Вічність,
Але і вона
Пішла
Серпанковою
В ніч ходою,
Не плутай
Спогади
Із любов’ю,
Не плутай
Річку
І береги –
Є обмеженість
У роках,
Та нестримна
Сила води
Залишає
Лише вірних
На барикадах
І блок-постах,
Усі інші тануть
Немов сніги,
Найгірше,
Тануть вони
На очах,
І є час
Розчаруватися у
Речах,
Що насправді
Були людьми.
Та є час,
Коли відчувається
Сон
Холодом
По шибках,
Коли іній
Терпкий на смак,
Боїться
Ковдри і подушок,
Так розчиняється
Страх,
Розливається
Між пляшок,
І я пригортаю
Тебе
До грудей,
Забуваю
Минуле,
І сповнену
Ним провину,
Немає нічого
Глибшого
За синій колір
Твоїх очей,
Немає
Нічого довшого
За цю коротку
Годину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2014
Що польоти уже не ті?
Що ці крила темні і чорні?
У смолі вони, у смолі,
І по краю навіть у крові.
Що бездимно уже не так?
Що тягуче сиплеться порох?
На майданах збирається птах,
Поміж вулиць збирається ворог.
Хто цей птах? Чому його чорний хрест?
Де усі переказані з вуст прогнози?
Спить спокійно собі уночі Будапешт,
Лише Київ заснути не в змозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2014
...начитане...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2014
Якісь невідомі речі
Повертають за обрію.
Напевно, це спогади,
Дівчинко,
Напевно, це спогади
Про колишніх моїх,
Що довічно
Зі мною.
Небо це пахне
Грозами.
Повітря це
Пахне листям.
Зима ця насправді
Інша.
Залишся зі мною,
Залишся.
Я почитаю
Тобі на ніч
Вірші.
Ми заснемо
З тобою
Разом
Дітлахами
Попід
Ковдрами
І подушками,
Це – найбільше,
Що було між
Нами,
Засинати отак.
Каремати
Самотності
Тліють
На кахелі
І паркеті,
Кружки
Матово білі
Вже нічого
Не означають,
Тепер я повертаюсь
Додому
Рівно о третій
Ночі, темній
Як чашка
Чорного
Чаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2014
Дорога-тривога,
Січень як осінь,
Просінь чи просідь?
Вистачить, досить!
Годі, не треба!
Трюми-вокзали
Просто мовчали.
Море об скали,
Сонце у річку,
Щастя в долоню,
Кохання у стрічку,
Постріл у скроню.
Вічність і тиша,
Тамбур і холод,
Кожне колишнє -
Це спрага і голод.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2014
Хто воно
Це дівче?
Що воно
За одне?
Яке море
Привчало
Її до
Стриманості
І розлуки?
Чому поміж
Усіх карт,
Вона обирає
Мене?
І чому
Кінчики пальців
Холодні,
І дотики,
Наче звуки?
Яке горе
Прибило
Її до
Моїх бортів,
Який відчай
Струною
Тримав
Її спину?
І що
Насправді
Я від неї
Хотів?
Чому
Відпустив її?
І чому покинув?
Хто воно,
Це дівча,
Яка гартує
Мене
Через
Відсутність
І тишу?
Це
Тимчасовий
Сум чи
Спогадів
Сірий
Птах?
Я залишав її,
Але однаково
Не залишив...
Зима не
Вміщається
В тіло,
Розливається
По руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2014
поміж річкових русел,
що переплилися,
поміж дощів,
що і далі
хлюпочуть,
падає жовте
лютневе листя,
ненароком
повертаючи осінь...
повертає її
щоб зістатись,
повертає її
залишитись,
наші руки
просто хочуть
триматись,
а тіла -
просто хочуть
напитись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2014
Де ваші санітарні бинти?
Давайте зв’яжемо ними руки!
Де пов’язки стерильні?
Зав’язуйте ними очі!
Справжня радість, як правило,
Народжується через муки,
В холодному січні,
Посеред
Ночі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2014
Коли
Це
Дівча
Із зачіскою
Хлопчика
І поглядом
Жінки
Розбивало
Чужі
Серця
І кухонні
Білі
Тарілки,
Психіки
Закоханих
Молодих
Хлоп’ят,
І таких же
Небритих
Молодиків,
І не було
Таких
Географічних
Карт,
Де б
Не чекали
Її…
Я знав,
Що вона
Плаче
Вві сні,
Укриваючись
З головою,
Що темінь
Лякає
Її
Надто
Стишеною
Ходою,
І де вони:
Усі ті,
Хто
Кохав
Її
Уночі,
Називаючи
Морем
Або рікою,
Однак
Не називаючи
Це
Любов’ю?
Це дівча
Із зачіскою
Хлопчика
І поглядом
Жінки,
Виїжджало
В прикордонні
Міста,
Купувало
Скляні
Пробірки
І дрібно
Помелений
Порошок,
Варила
Каву,
Любила
Черешню
І артишок,
Пило
Снодійне
До сну
І молилося
Богу,
Однак
Так
І не побороло
Свою
Тривогу….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2014
Доки
Ми пили
Вино
Із ромашок,
І глінтвейни
Із спілих
Вишень,
Зима
Прийшла
Мимоволі,
Так часто
До тебе
Приходить
Тиша.
Вище
Від неї
Зсідається
Дим,
Ховаючи
Сиплість
І холод,
Говори
Із ним,
І мовчи
Із ним,
Коли
Закінчиться
Голос.
Білим
По білому -
Чорний
Сніг,
Синім
По синьому
Штори,
Усе, що
Я дійсно
Для тебе
Міг,
Це вибрати
Інше
Море.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2014
Ти стала далі,
Ніж Пітер,
Але ближче,
Ніж рідний
Київ,
Усе, що сказано -
Вітер,
Пробирає-
Холодить
Шию,
Вивертає
Пусті
Кишені,
І шукає
Чогось
В волоссі,
Париж -
Той віддався
Сені,
А у Бостон
Вернулась
Осінь.
І знімає
Вона
Квартири,
І пише
В холодний
Відень:
"У мене
Поламані
Крила,
А я так
Хотіла
На південь..."
І я жалію
Цю жовту
Осінь,
Бо усі ми
Насправді
Діти:
"Повертайся
До мене
Назовсім,
Чи хоча б
На найближче
Літо..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2014