Incredible

Сторінки (1/22):  « 1»

Періодично!!!


Сьогодні  знову  впаде  сніг..
Але  на  вулиці  весна.!я  знаю....
та  подивись,  тобі  до  ніг..
сніжинки  тихо,  тихо  долітають..

А  я  ніхто,  й  залишуся  ніким,
весь  світ  безглуздий  і  прозорий,
ти  людям  в  душу  загляни  ,  там  пусто..  дим..
усі  вони  вже  безнадійно  хворі..

Де  ж  епідемії  любові  і  тепла,
або  хвороби  ніжності  й  турботи...
а  знаєш  разом  з  ними  й  нас  нема..
ти  забувай  ,тепер  вже  й  я  не  проти..

Ати  хворієш  спогадами,  жаль...
життя  назад  ніколи  не  поверне..
ти  дивишся  в  безмежну  даль,
життя  воно  таки  доволі  вперте..

а  я  ніхто  й  залишуся  ніким,
мені  вже  знаєш  все  оце  привично.
і  навіть  серце  бачити  пустим...
усі  ми  хворі..  це  періодично...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2015


Нікому. . !

І  знову  цей  білий  листок..  і  безліч  думок,  вагань..  спогадів..Музика  що  грає,  надихає..  спонукує  подумати..на  хвилинку  зупинитись..  і  нехай  весь  світ  почекає..
Так  сумно..  самотньо.  Я  вкотре  переконуюсь,  що  самотність  –  це  не  тоді  коли  немає  з  ким  поговорити,  самотність  -  це  стан  душі..  стан  серця..Серед  безлічі  друзів  та  знайомих  тобі  самотньо..  в  тебе  безліч  пропущених  на  телефоні,  однак  тобі  самотньо…І  ось  ти  тут,  пишеш  прозою,  забувши  про  римовані  рядки.  І  все  оце  ніхто  не  прочитає,  ніхто  навіть  не  знатиме  про  твої  думки..
Задумайся,  скільки  таких  як  ти?  У  кожного  свої  причини  написати  про  все  «  нікому  »..  Ми  кожного  дня  маємо  безліч  зустрічей,  розмов,  пригод,однак  вечір  закінчиться  продовженням  вчорашньої  прози…
Чому  б  нам  не  змінити  ці  сумні  вечори  «в  нікуди»  на  приємні  обійми  і  поцілунки,  о  коли  не  так,  то  хоча  б  на  щиру  телефонну  розмову…Однак  нам  так  легше  ,  сховавшись  за  своєю  самотністю,  нести  її  все  дальше  і  дальше  в  кожен  новий  день..І  кожен  з  нас  оцих  «самотніх»,  навіть  не  постарається  змінити  цю  сіру  буденність..  Ми  на  показ  видалимо  сторінку  в  соц.  мережі,  мовчки  ляжемо  спати,  витерши  солені  сльози  з  обличчя,  і  кожному  на  питання  «Як  ти?»  відповімо  що  все  окей..ми  як  завжди  змовчимо,  стримаємо  все  в  собі,  а  потім  знов  годуватимемо  свою  невимовну  самотність.  І  можливо  час  від  часу  у  нас  виникає  думка  розвіяти  назавжди  свою  самотність,  але  тоді  ми  закопуємо  її  так  глибоко,  щоб  вона  не  турбувала  нас  хоча  б  ще  половину  нашого  беззмістовно-самотнього  життя..  і  всі  слова  і  всі  рядки,  усе  як  завжди…  Нікому..!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2014


Згадаю…….



Не  спиш?  Поговори  зі  мною,
мені  вже  так  набридло  жити  в  самоті,
вже  осінь  землю  всипала  красою,
а  біля  мене  люди  все  не  ті  й  не  ті...

І  це  уже  хвороба,  ота  слабість
так  невигойно  сумувати  в  темноті,
забути  про  душі  своєї  жвавість,
і  назавжди  залишитись  у  темноті...

Тебе  усе  нема,  нема  й  не  буде,
а  я  усе  надіюсь  і  чекаю  змін,
на  рану  сиплять  сіль  прокляті  люди,
головний  біль  ,  і  вже  безсилий  анальгін..

Згадаю,  нас  було  лиш  двоє..,
і  чули  ми  лиш  стукіт  двох  сердець,
так  глибоко  я  дихала  тобою,
всі  "  проти"  ми  зводили  на  нівець...

але  тебе  нема,  нема  й  не  буде,
та  я  вже  не  надіюсь,  й  не  чекаю  змін,
на  рану  сиплять  сіль  прокляті  люди
головний  біль  і  вже  безсилий  анльгін.

а  ми  з  тобою  ми  давно  не  люди..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2014


Натхнення. .

Сьогодні  мов  забрали  всі  слова…
Всі  рими  позникали,  мов  втекли..
І  ось,я  залишилася  сама..
Зараз  гарячого  б  чайку..  а  ти??

Натхнення?  ні  воно  не  поруч..
Вам  тільки  так  здається..  навпаки..
Мені  б  не  помішала  його  поміч..
Ну  а  воно  чомусь  боїться  темноти..

Та  це  не  страшно..  скоро  вже  світає..
Воно  вже  зовсім  скоро  зможе  помогти,
Я  знов  до  ранку  у  думках  літаю..
І  знову  думаю  про  тебе..  ну  а  ти??

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2014


Свідомість. .

Закрию  очі..  подумки    піддамся  вітру..
Лети..  так  прошепоче  темнота..
Ти  загляни  в  мою  свідомість  чисту..
Там    тільки  ти  ,  а  дальше  чистота..

Коли  з  тобою  то  так  хочеться  радіти,
І  посміхатись  щиро  не  в  останній  раз,
І  цю  свідомість  ні  нема  де  діти…
Бо  все,  бо  все  що  в  світі-  то  для  нас..)

А  ми  з  тобою  ми  майстри  кохання,
І  нам  не  треба  прикладу  з  життя,
хоча  буває      ставим  запитання,
та  до  усього  маєм  своє  сприйняття..)

і  може  ми  допустимось  помилки,
можливо  що  колись  і  буде  так,
однак  у  спину  не  запхаєм  ні  ножа  ні  вилки,
бо  від  людей  не  хочемо  відзнак..
нехай  у  нас  з  тобою  завжди  буде  так..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2014


Протистояння!

Чому  так  холодно  немов  зима..
І  знов  таке  банальне  порівняня.,
Ну  так,  а  я  ж    завжди  сама,
Це  часте  у  душі  протистояння….

Протистояння  самоті..і  болю..
Цей  крик  душі  ,  немов  в  остайній  раз…
Немов  в  кайдани  закував  ти  мою  волю…
І  знову  ці  слова  ,та  знову  не  про  нас…

Перечуття  що  ми  не  зможем  полетіти
Що  все  залишиться  назавжди  так  як  є,
І  ми  не  скажем  у  житті  це  наші  діти
І  все  не  Наше..  а  моє  й  твоє..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2014


Уривочок зі щирої розмови. .

Він  образить  її  не  словом,  
Він  не  скаже  нічого  повір…
І  неначе  й  не  було  розмови,  
А  всередині  дикий  звір..

А  те  що  він  образив  не  дійде,
Бо  для  образ  ніби  нема  основи,
Аж  поки  есемеска  не  прийде,
Немов  уривочок  зі  щирої  розмови..

Коханий..зрозумій  і  знай  …
Ти  частіше  образиш  не  словом,
Ти  неначе  не  знаєш  де  край..
Ти  немовби  не  тут  тимчасово..

Не  ховайся  за  безліччю  справ,
все  це  скороминучо-нецінне  
В  яку  б  кишеню  ти  час  не  ховав
Усе  це  не  поможе,  все  це  тлінне..

А  я,  а  знаєш  я  перетерплю,
Мені  не  вперше,
Я    просто  тобі  в  грудях  сильно  заболю..
І  цим  пояснення  своє  завершу..

Ну  а  самій  залишиться  той  час,
Який  тобі  хотіла  присвятити.
Надіюся,  що  ми  не  вб’ємо    «Нас»,  
Й  ніколи  не  прийдеться  відпустити..

 Коли  побачиш  два  пропущені  на  телефоні,
Дзвонила  я  цілком  не  випадково,
В  цей  час  сльозами  зрошую  долоні,
Тебе  я  потребую  терміново…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2014


Кава з молоком

Любов  неначе  кава  з  молоком,
а  смак  цей  не  реально  описати,
так  само  не  опишеш  і  любов,
і  сказано  і  завжди  маєш  що  сказати.

А  інколи  буває  що  мовчиш,
на  думку  не  приходить  жодне  слово,
бо  ти  кохаючи  неначебто  тремтиш,
живеш  неначе  зовсім  випадково.

Бо  кожна  мить  для  тебе  подарунок
кожен  ковток  немов  би  чарівний,
Самий  високий  у  житті  гатунок
рівень  безпеки  завжди  нульовий...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2014


Приходь у снах…!!

А  на  дворі  усе  ще  трошки  осінь,
ну  а  на  серці  все  таки  зима,  
Всередині  думки  ці  безголосі,
Для  кого  бережу?  Чому?  Дарма?

Можливо  і  дарма,  та  це  не  просто
відкинути  усе  що  хочеш  так,
В  своїх  думках  неначе  білу  простинь  
я  бережу  тебе  в  небачених    світах.

А  ти  прийди  і  ще  не  раз  приснися
так  лагідно  і  обійми  і  поцілуй,
губами  ніжно  до  щоки  торкнися
і  цю  потребу  сильну  у  тобі  вгамуй.

Прийди  і  забери  мене  з  собою
та  покажи  мені  де  справжній  рай,
сама  не  зможу  справитись  з  журбою
надіюсь  розумієш    ти  поезії  мораль..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2013


Кілометри…!

Нас  розділяє  безліч  кілометрів,
і  ти  від  мене  так  далеко,  жаль..
я  напишу  про  тебе  кілька  сантиметрів..
може  колись  зберу  любові  урожай..

Ця  відстань,  ні  її  не  побороти..
Хоч  інколи  здається  що  нема,
Тихенько  в  ліжку  кожної  суботи
згадаю  очі,  усмішку,  твої  слова..

Я  знаю  ти  не  хочеш  щоб  скучала,  
 і  з  суму  плакала  як  залишаюся  одна..
Коханий  мій,  мені  тебе  так  мало..
На  серці  наче  вічна  мерзлота...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463365
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2013


Тепер цей дощ вже не скриває сльози

Вона  любила  слухати  як  плаче  дощ,
І  бачити  як  зранку    сходить  сонце,
Могла  дивитися  як  серед  міських  площ,
У  поспіху  проходять  незнайомці.

Любила  осінь,  більше  ніж  весну,
Коли  усе  навколо  розцвітає,
І  зі  страхом  завжди  вела  війну,
Що  по  її  думках  буває  що  блукає.

Бувало  що  поплакати  могла,
коли  самотність  й  туга  обіймали,
А  від  людей  не  прагнула  тепла,
що  безліч  її  мрій  поруйнували.

Вона  любила  сильно  одного,
Який  про  неї  завжди  пам*ятав,
Навчив  її,  що  добиватися  свого,
Треба  завжди,  який  би  вітер  не  хитав.

 Тепер  цей  дощ,  вже  не  скриває  сльози,
Хоча  сумує  так  за  ним,  коли  нема
І  не  читає  вже  скучної  прози,
Хоча  ще  інколи  у  серці  пустота….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2013


Замерзла надія

Була  люта  морозна  зима,
на  небі  місяця  й  зірок  нема,
серед  поля  стояла  одна,
молода  дівчина,  й  дуже  сумна.

Падав  густий  лапатий  сніг,
А  лютий  вітер  збивав  її  з  ніг,
донести  він  ніяк  їй  не  міг,
що  прощенний  уже  її  гріх.

Вона  знову  і  знову  підіймалась  на  ноги.
та  встояи  непорушно  немала  вже  змоги,
давно  уже  збилась  з  своєї  дороги,
й  надія  пропала  побачити  рідні  пороги.

Сумує  дівчина  за  своїм  рідним  краєм,  
всі  прогріхи  рідним  вона  пробачає,  
а  далі  що  буде  і  близько  не  знає.
а  вітер  висвистує  і  серце  їй  крає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2013


Почуття

Я  розповім  тобі  про  все  своє  життя,
про  радість,  смуток,  а  також  про  небуття,
про  сонце,  місяць,  день  і  ніч,
про  море  і  пустиню  та  про  їхню  міць.

Хто  я  така?  чому  до  тебе  пишу?
Буду  писати,  аж  доки  муза  не  полишить,
Хочу  розкрити  я  життя  нашого  зміст,
і  кожен  вік,  та  що  він  нам  приніс.

Проходить  рік  за  роком,  день  за  днем,
зима  зі  снігом,  осінь  із  дощем,
ми  живемо  ми  любим,  відчуваєм,
а  потім  все  помалу  забуваєм.

Усі  ми  кричимо  на  цілий  світ  кохаю,
та  з  часом  наше  це  захоплення  минає,
Й  тоді  і  я  і  ти,  чи  може  інший  хто,
закутавштсь  у  одіяло  в  чотирьох  стінах  сидимо.

Бувають  також  справжні  почуття,
та  розумієм  це  коли  назад  немає  вороття,
І  хочеться  тоді  нам  плакати,  кричати,
бо  справжніх  почуттів  уже  не  приховати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2013


Золотоноші

Намагаюся    найти  людей  в  середині  людей,
але  проникнути  у  сутність  так  не  просто,  
Бо  всі    поринуті  у  зміст  своїх-чужих  ідей
життям  готові  захистити  власний  простір.

Всі  їхні  людські  якості  давно  украли  гроші,
вже  серце  їхнє  не  придатне  для  життя
і  правду  інші  кажуть  про  таких:  «  Золотоноші»,
бо  в  венах  золото,  нема  серцебиття.

Вони  вдівають  усмішку  як  маску  на  лице,
безпечно  їм  живеться  в  ролі  мімів
Але  такі,  тавровані  на  все  життя  свинцем
хоча  про  них  вже  знято  безліч  фільмів

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2013


а ти?

А  зранку  уже  так  холодно,  знаєш?
а  ти  в  ночі  кого  обіймаєш?
А  вечором  скоро  темніє,  бачиш?
А  ти  тепер  на  кого  час  тратиш?
а  я  в  своїх    снах  тебе  кличу,  чуєш?
А  ти  просто  підеш,  не  відчуєш..
а  ти  вірші  мої  все  ще  читаєш?
А..  усе    помалу  забуваєш..!?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2013


Подивлюсь в темноту

Моїм  думкам  у  розумі  так  тісно,
я  їх  ось  тут  в  рядочок  напишу,  
візьму  листочок,  ручку,  сяду  в  крісло,
і  ще  чучуть  до  ранку  посиджу.
Та  прийде  мама,  скаже  що  вже  пізно,
що:  через  тебе  знов  я  не  засну,
я  усміхнусь,  мовчки  погашу  світло,
і  ще  чучуть  подивлюсь  в  темноту...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2013


Наука життя

Коханий,  тобі  присвячуючи  вірші,
думки  свої  так  хочу  донести.
Я  добре  знаю  буде  краще,  гірше,
але  надіюсь  будеш  поруч  ти...

Завжди  тримаючи  за  праву  руку,
тебе  прошу  мене  не  відпускай.
Наука  про  життя,  тонка  наука,
вивчаючи  її  не  видно  край.

Роздумую,  що  вивчивши  предмети,
ще  не  один  екзамен  ми  здамо,
і  хтось  можливо  покладе  нам  ВЕТО,
а  комусь  буде  зовсім  все  одно.
 
Та  ти  завжди  будь  поруч  біля  мене,  
скажи  мені    як  побороти  страх,
Допоможи  збагнути  незбагненне,  
дозволь    далі    писати    у  віршах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442236
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2013


СПОГАДИ

Я  посижу  в  вікні,  подивлюся  на  небо,
поплачу  тихо,  потім  посміюсь,
будучи  поряд  ти  б  сказав  не  треба,  
та  я,  близької  вже  майбутності  боюсь.

Покотиться  сльоза,  не  спиню  хай  тікає,
із  нею  вирвуться  на  волю  почуття,  
цей  сум  і  страх  у  кожного  буває,
знаю  напевне,  все  пройде  бо  це  життя.

Ще  ніби  вчора  я  приїхала  сюди,
ще  ніби  вчора  я  така  маленька,
та  вже  не  мало  витекло  води
і  спогадів  тапер  не  одна  жменька.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2013


КАРТИНА

В    один  тон  затоную  усе  позитивом
яскравість  думок  не  покине  палітру  життя,  
тушшю  яскравих  емоцій  намалюю  картину,
а  в  куточку  підпишу  їй  назву  :  "  Моя"!

Оправлю  в  любов  із  домішком  справжньої  радості,  
а  щирість  мов  скло  захисне  від  негод.
доповнить  картину  симфонія  вічної  ніжності,  
хай  разом  звільняють  від  різних  турбот.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2013


ПАРАЛЕЛІ ДУМОК

Пізньою  осінню  знову  згадаю  про  тебе,  
знайомі  пісні  сплетуть  паралелі  думок.
Змовчу,  хай  за  мене  говорять  ті  верби,
що  роками  нашіптують  в  пам*яті  вічність  казок.

Запалюю  свічку,  рукою  проводжу  над  нею,
та  ледь  відчуваю  на  собі  я  іскор  тепло.
Дойшли  до  кінця,  разом  досягли  апогею,
а  зараз  мов  гніт  той  в  своєму  вогні  горемо.

Подивлюсь  в  вікно,  а  за  ним  вже  зима  вже  не  осінь,  
покрито  все  білим,  в  душі  ж  чорноти  пустота,
розтала  надія  неначе  той  сніг  на  волоссі,
змінилося  все,  ну  і  я  уже  зовсім  не  та...!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2012


Мов у фільмах

Я  назавжди  запам*ятаю  за  вікном  ті  кольорові  гамми,
і  осінь,  що  мов  стіна  сама  собою  збудувалася  між  нами.
Те  сонце  ,  що  днями  дивиться  з  презирством,
І  нічний  місяць,  який  нашіптує:"Він  більше  не  присниться!"
Дорогу,  що  завжди  приносила  в  життя  цікаві  зміни,
Зірки,  що  з  неба  до  землі  часто  летіли.
Ті  вечори,  які  проводили  в  обіймах..
Ті  ранки,  які  ми  зустрічали  мов  у  фільмах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2012


Жорстока осінь……

Чому  така  жорстока??  Осінь!
куди  поділа  ти  життя  всі  квіти?
Безжальна...  ти  з  дерев  скидаєш  листя  жовте  ,
кидаєш  почуття  людей  на  вітер?

Хоч  скоро  вже  підеш  ,та  не  назавжди,  
залишивши  по  собі  чорний  слід.
Підеш,не  пожалієш  ти  ,  не  знавши
чи  то  замерз,чи  то  розтанув  в  серці  лід...

Всі  діаманти  забереш  з  собою,  
ти  їх  погубиш,та  не  збережеш...
словами,  наче  чорною  косою  -  покосиш,
а  на  останку  в  мряку  огорнеш..

Ти  повернешся,  будеш  сумувати,
і  огортатимеш  у  біль,  страждання,  жаль..
Та  з  серця  мого    сліз  вже  не  дістати,
його  оберігає  досвіду  крохмаль..!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373943
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2012