| Сторінки (1/46): | « | 1 | » |
Здається, шукаєм прохожих,
Та просто таки не знаходим.
Гора випадкових прохожих,
Поволі в самотності тонем.
Є люди, що гарно говорять,
Їх теплі слова з часом – вітер.
Приходять ті люди в чоботях
І топчуть посаджені квіти.
Потоптані зламані душі,
Ми жертви людської природи.
Сьогодні твій друг, завтра – душить,
Залежні, мабуть, від погоди.
О, любі, коли ви черствіли!?
Забракло, мабуть, вам любові.
Колись почуттями горіли,
Але остудились поволі.
Отак по землі нинька ходим,
Пастуємо глянцеві мешти.
Ми жертви людської природи,
Що з часом відносить до решти.
Як холод вривається в літо
І змушує в’янути квіти,
Здуває серця з часом вітер.
Ми душі, живі заповіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2017
приди, спаси меня, ведь я нуждаюсь так в твоей любви!
от одиноких мыслей мне не убежать, увы.
моя пустая комната по швам трещит от боли,
я в неволе, избавь меня, убереги от горя.
позволь дышать, наполни воздухом, ведь здесь так пресно!
ведь я в страхе живу, что для меня ты – слишком много чести.
и всматриваясь в зеркало, глаза наполненные грустью.
я опустошен, но так, непроизвольно, это не отпустит.
отзовись, от горечи рыдаю, ведь не нужен!
а душа… от мыслей дождевых она большая лужа.
без тебя мой мир – мирок, не больше.
и чуть дольше без тебя, живя в реалиях, я буду прошлым.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646636
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.02.2016
Тато... Відвези мене в Нью-Йорк.
Обіцяю бути чемним.
Відвези мене в Нью-Йорк!
Ну відвези!
Подивись, хіба я тут живий? Чи мертвий?
Подивись і сам скажи.
Бо тато, як побачиш мої очі,
То сам захочеш на руках туди мене нести.
А пам'ятаєш, ми ловили рибу?
А пам'ятаєш, ми ходили на гриби.
І так безпечно було, - гратися за твоїм тилом.
Чому ж той час мене покинув назавжди?
Тепер так важко стало жити.
Так стало важко між людьми!
Я б так хотів, щоб хтось мене закутав,
Бо часом і дорослі кажуть: “Захисти”.
О, тато! Відвези мене в Нью-Йорк.
Чому, не знаю, але там себе я бачу.
Відвези мене в Нью-Йорк.
Ну відвези!
Можливо, завелика забаганка?
Що ж… Усе так само, як завжди.
Ой тато, я тепер дорослий.
Прости, я щось розмазався на мить. Прости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2015
я хочу літати,
попасти на хмари.
життєвий екзамен -
жорстока забава.
моралі мішечок
в багажник поклали.
чи я його хочу,
мене не спитали.
побита посуда,
розхитані нерви.
система – отрута,
приносять всі жертву.
я хочу подалі,
життям тут не пахне.
це фальш в ідеалі,
душа людська чахне.
поламані руки,
ти не виділяйся.
життя така штука,
щоб ти прогинався.
і всі непохожі
душею вмирали.
подарок – життя,
його давши, забрали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2015
я так хочу з тобою зараз говорити.
ти пахнеш емоціями неба.
блукаючи полями, де засіяне жито,
благаю тебе, задовольни мою потребу
любити. ми обмежені у часі,
а я прагну жити, поки світло сяє.
щастя є тоді, коли ми разом.
як окремо – то життя немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2015
Я простягаю руки до води,
Там відображене твоє обличчя.
Весна вже обіймає дикі ці сади
І раптом чую, позад мене, голос ніжний кличе.
«Гей, юнак, іди сюди, іди сюди».
Я обертаюсь якомога швидше,
Там дівчина такої неймовірної краси,
Так палко дивиться на мене й ближче...
Я не смію підійти.
Вона ж безперестанку намовляла
Й чарівні босі ноги доторкаючись трави
Манили й заставляли рушити з свого причалу.
Я йшов за нею не відводячи очей,
Вона тихенько щось співала,
Мене ж зводило з розуму від тих пісень
Й здавалося, навколо все заколихала.
Ми довго йшли так, скільки й не злічеш,
Втопаючи у зарослях, покритих небом
Й дійшовши до потоку, я торкнувся легко за її плече,
Вона ж, напівповернута, промовила: «Для тебе...
Для тебе я співаю ці пісні.
Ти думаєш, ніхто тебе не любить...
Та не сльозами, радістю наповни очі ці сумні".
- «То ти...» - «На жаль, не я. Тож прощавай, мій любий».
І вітер вщух, і птах вже не цвіркоче,
Це була найзахопливіша мить.
А я б волів, щоб так щоночі
Вона приходила й вела мене в сади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2015
Дивлюсь на тебе. Я навпроти.
Вловлюю знайомі ноти.
Між нами відстань в кілька сотень днів.
Я не хотів... А скільки снів!
Мій мозок згадує про тебе.
Мені не вистачає неба.
Відсутність твоя колить ребра,
Та розумію, це все лиш мої потреби.
А тобі не треба. Живеш своїм життям,
Ти гарно виглядаєш. Знаєш,
Усі відверті ті розмови...
Я спрагу свою і не втамував.
Та ніколи, ніколи цього вже не буде знову.
Я вже не буду твій тягар.
Якби ти знав як я скучаю!
Ніщо, як ти, не помагає.
Ти дав те, чого ніхто не має.
Ти не знатимеш, та я нікого, як тебе, не підпускаю.
"Мене немає", - я писав і чи знайду я?
На рани дую, дую, дую,
А вони усе одно болять,
Бо ліки всі не ті, -
Тебе не вистачає і тебе не чую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2014
Так дивно глибокою осінню весну відчувати,
Читати, мене зараз не впізнати.
Ці написи на стінах віють свободою,
Вродою, внутрішньою модою відкривати грати.
Інколи так важко знати,
Шукати, себе в цьому житті впізнати.
Цей спосіб мислити така херня!
Вона моя, та я навчився в ній «літати».
Попереду життя, найкраще, зуміти найкраще вбирати,
Найгірше - вбивати , кохати...
Й якими б не були ці примітивні рими,
Разом з ними приємно оживати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2014
Вы видите? Я одинок.
Ну что поделать...
Одинок – это порок?
Или может это очень смело?
Вы слышите? Или молчу?
О Боже, что со мною?
В душе ведь сильно так кричу,
Снаружи, будто бы, спокоен.
Вы знаете? Я слабый ворон.
Или это не понять?
Заметил, что для вас я виден праведности полон,
Но увы, меня такие взгляды убивают снова и опять.
Вы чувствуете? Мне ведь так неловко.
Почему для вас я так силен?
Решить ли мне головоломку?
А пока очередной облом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533623
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.10.2014
Догорай, життя моє паршиве,
Догорай, життя моє "ласкаве",
Догорай, життя моє нелюбе,
Догорай, а я, я вип'ю кави.
Догорай, ти станеш мертвим прахом,
Догорай, щоб більше не вбивав,
Догорай, з шаленим цим розмахом
Догорай, тебе я не кохав.
Догорай, ти перетворишся на попіл,
Догорай, не залишаючи думок,
Догорай, залиш лише глибокий спокій,
Він тільки за відсутності тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2014
Ты понимаешь, одинокий,я.
Наверно, это мне и нужно.
Ты не поймешь, но я не вписываюсь в слово «дружба».
Ведь я не тот, быть может нет меня.
Быть может, не способен я быть постоянным.
Наверно, я совсем не контролирую свой мир.
Ты не поймешь, но я какой-то странный.
Ведь сам в себе все время, так и жил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522441
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.09.2014
Зацепись своим маникюром в мой воздух.
Я открою тебе потайные двери.
Станция метро сейчас как подсолнух.
Здесь всех их очень много, люди-звери.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507186
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.06.2014
І якщо сьогодні не засну я,
То тоді вночі почую,
Падатиме сильний дощ, весняний дощ,
Якого вдень я більше не захочу...
Я промочу, - ноги, об асфальт, кривий, де сильні калабані,
Для них взуття моє - гості незвані,
На каштані, цвіт намок,
Колись зав'яжеться в клубок,
В коричневі гладенькі кулі,
Які збирали для мамулі,
Щоб у шафах не було молі купа,
Яка із шуби робить трупа.
Пута. Обвили пута цього омерзенного життя,
Дитинства вже нема, лише спустошення,
Й запрошення, укотрий раз усе довести до пуття,
Й серцебиття, сміття, тут все не так, виття...
І якщо сьогодні не засну я,
Бу́ду думать, думать й думать,
Падатиме сильний дощ, весняний дощ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498947
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2014
Куда мечты приводят нас?
О них мы плачем в изобилии
В тот злобный час, проснувшись ели,
Увидев тусклость себе чуждых серых мас.
Куда мечты приводят нас?
И здорово ль мечтать, уж кое в этом дело?
Нарушив все законы мира, не мира пусть, системы? Да!
«Вы что, больной?», - услышав в профиль иль в анфас.
Куда мечты приводят нас?
Нельзя ль отстаивать идею?
-«Идейный наш, вот знаний вам багаж»,
-«Но я хочу и я сумею!!!», - воскрикнув с болью в тот же час.
Куда мечты приводят нас?
Не удивляясь, вспоминай: тебя будут душить, кричать и лаять. Ты не удивляйся.
Но покуда жив, в себя, в мечту свою ты верить не стесняйся.
В минуты разочарованья, вспомнив мира тошноту, скажи: «Я не погас. Я не погас!»
Куда мечты приводят нас?
Эгей! Ведь мы не люди, мы все зомби!
Вы как хотите, я буду мечтать.
Я буду делать души дело, помня пару знаменитых фраз.
Куда мечты приводят нас?
Совсем неважно, кое в этом дело.
Но важно нитью красной подчеркнуть в уме себе, пусть и несмело!, -
Мысль «Лови момент», ведь существует ли правдивей глас?
P.S. Carpe diem с латыни "Лови момент"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491014
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.04.2014
Помер, помер... помер поет.
Помер художник і людина,
Яку життя все ж покрутило.
Проживши ейфорію та нестерпну днину
Хіба? Хіба він був щасливий?
Мабу́ть, мабу́ть і навіть не наполовину.
В хвилину відчаю, згубивши сенс
Спасала тільки оковита
І та душа, горем залита
Лиш вила, як скажений пес.
Самотній, змо́рений, прибитий,
Він мріяв зовсім не так жити.
А де той час, як пас овець?
Просіяв спогади, немов крізь сито.
Він мертвий, хоч його не вбито.
Та як можливо було серце творче зупинити?!!!
Хіба він міг перо своє зрони́ти?
Ви дурні, офіцери та царі, то вам промити!!!, - треба було мізки.
Митцю, поетові, як боляче не було би від тої різки... владної,
Та ж не замкнуть пащеки! Не устепени́ть ідею, не забрати слово і не вкра́деш думку, мрію!
Вітер віє, сонце хай пече, не гріє!
Кров тече хай, рана най болить,
Та він зуміє! - написати.
Він посміє все обдумать та й сказати,
Бо те, що в серці неможливо закувати.
Перо поета, кісточку митця вам не зламати!
І цю війну ніколи вам не виграти,
Ви зобов’язані це знати.
Його слова, віднайдені, все рівно посмерті будуть декламувати.
(Мої думки про Т.Г.Шевченка)
10.03.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485099
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.03.2014
Поглинутий ночами весь в печалі.
Годує темнота мої думки.
Думки, як нескінченні магістралі.
Здається, там де мрак – там я зави́с.
Які бездонні і голодні ночі!
Так пафосно вбирають всю мою вологу.
Там темрява навіює думки пророчі.
Та вдень все виявляється лише прологом.
Ніч – душі каменолом.
Лиш там я почуваюсь вільно.
Вночі готовий бігти напролом.
Я навіть трохи божевільний.
Куди заносить вітер темноти?
Лиш там я не рахую часу.
Лиш там не бракне тої повноти,
Якої світло дня погасить.
Купив білет. Дорога – в темну ніч.
Все в темноті так атмосферно.
Я відчуваю дивну річ, -
У темряві стаю відвертим.
Самотність не завада ночі.
Вночі так легко помовчати.
Вдивляються в вікно мої криштальні очі
Туди, де хочу закричати.
19/02/2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
Возможно ль искупить вину?
А жить с этим возможно?
Поломанные жизни постоянно на виду,
В глазах, а на душе тривожно.
Ошибки делают нас вечными рабами,
Ведь время не вернуть обратно.
Ты прятай чувства хоть за десятью замками,
Они всегда живые, они с нами, как ни странно.
Какая жуть – не попросить прощенья,
Стеклянным взглядом жить в своих грехах,
Знать, что от твоего решенья
Зависила ведь чья-то жизнь, которая вернулась в прах.
Ах! Возможно ль искупить вину?
Наверно, нет. Наверно, невозможно.
А попросить прощенья, даже если поздно?
Возможно, да. По крайней мере, можно.
На основе фильма "Искупление" (2007)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479561
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.02.2014
Себе шукати, чи є змісту?
Потрібен всім безмовний прах.
Самотній я у цьому місті
І розкидав себе в віршах.
Я день за днем...і не живу, а доживаю,
Себе тримаю у руках.
А що буде далі: «Та хто його знає?»
Ковтаю сльози, біль в вісках.
А ночі...ночі, такі довгі, -
Краще б не кінчались!
Бо ж та реальність коле очі,
А люди...краще б ми не зустрічались.
Хтось час від часу спробує, потішить,
Почую ба́йдуже: «Ти як?»
Я прошу, будьте всі тихіше,
Бо знаю: вам я не потрібен, звуть мене «Ніяк».
Ніколи я не гратиму в ті ігри,
Що вами називаються життя.
І, ма́буть, ха́й я буду непомітний.
І хай МЕНЕ НЕМА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2014
"Мне жить незачем", - ты говоришь.
А я отвечу: "Жить всегда есть зачем", но ты молчишь.
Увы, помочь тебе - не помогу.
Пожалуйста, скажи: "Я сам смогу. Дорогу я найду".
Чего стоит наша жизнь?
Ею пользуется система.
Порой в мечтах взлетаем ввысь,
Но падаем и стоит ль жить - дилема.
Мы отдаем себя чему-то,
Кровь бурлит у наших венах,
Но разочарование обязательно наступит
И все б огнем сгорело!
Со временем проходиш через многое.
Когда-то верил ты в себя не в шутку,
Сейчас ты чувствуешь себя прокисшим творогом,
В бегах и ищешь защищенья будку.
Мы останавливаемся. Но так хотелось бы пожить.
Дружить, любить, работать. Вот проблема!
Даже смеясь готовы волком выть,
Холонет кровь по венам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471281
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.01.2014
никому ненужные,
никого не трогают,
мыслями заблудшие,
пагубно прискорбные.
будто бы осознано,
как бы так нечаянно,
иногда так холодно,
но совсем отчаянно.
по пути неведомом,
в общем неуверенно,
по ветрам развеяны,
но не все потеряно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466566
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.12.2013
Я посмів до тебе прив'язатись, полюбити,
Думав, що без тебе я не зможу жити.
Я приходив, я дзвонив, писав.
Ти, звісно, цього не ігнорував.
Та думаю, усе, що по відношенні до мене відчував -
Це жаль. Мене пошкодував.
Ти помагав. Ти, звісно, сильно помагав...
Ти співчував. Та тільки не дружити.
А я так наполегливо тебе в твій світ впихав
І ти приймав. Ми так змістовно спілкувались!
Здається, дуже вільно почувались, -
Навіть в той момент, коли було трагічно важко...
Тепер, сиджу я позад тебе і спостерігаю.
Включив холодний розум і холодне серце,
Але пам'ятаю, не забуду, думаю про тебе і вздихаю.
Тільки усвідомлюю і твердо знаю:
Більше не дозволю я собі вбиватися до краю,
Корчитись від болю, коли тебе втрачаю.
Я все ще цінуватиму тебе, ти знаєш. А́ле уникаю.
Бо більше так не можна горювати.
Думаю, тепер я це повинен показати.
Відтепер я інший.
І у цьому надважливому для мене ві́рші
Сам собі зізнаюсь: я без тебе зможу жити.
Ви́знаю: тебе зумів я відпустити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2013
Хто.ти.такий?
О, так. Яке хороше запитання.
Я Богу дякую, що я живий
І в силі сам перед собою зробити наступне зізнання.
Життя брехнею будував,
Приховував від себе і від інших
Незаперечний факт, що визнати би мав:
"Я сам життя своє калічу".
За мною героїчний вчинок видний,
Здавалося б: я - молодець.
Та все ж таки в житті у чомусь я був винний
І випадок поклав цим таємницям всім кінець.
Мене замучили сумління болі.
Про себе я промовив: "Господи допоможи", - й покірно:
"ЗІЗНАЮСЯ. Я - АЛКОГОЛІК.
Та тепер насправді я є вільний".
(На основі фільму "Рейс" (Екіпаж), 2012р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2013
Минають дні, минають місяці, минає літо.
А куди б голову стару подіти?
Сьогодні мені нічого надіти,
Та чекаю, що життя ще подарує квіти.
Здається, я іще буду жевріти.
Всього так легко захотіти,
А працювати, а "пихтіти".
Та не відмовлюся від мрії, я буду летіти.
Головне - не перестати мерехтіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2013
Пора зробити рок-н-ролл з життя
І щастя, що нарешті вже зникає відчуття
Ніби назавжди втратив Я і вже немає вороття.
Неправда! Це нове життя.
Це новий Я.
Ітак, давайте без психозів.
Ви все ще чекаєте морозів?
Я вже минуле заморозив.
Немає місця для корозій.
Я просто знаю, що можна бути щасливим
І з висоти плюю на все!!!
Не вірите, що це можливо?
Та пусте! Я просто буду жити,
Себе любити і життя.
Це революція моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2013
Грудами злітає дощ,
Себе збираю по частинах.
Ще вчора від страхів кидало в дрож,
Сьогодні ж зупинився час і сповідь в жилах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2013
Я доживаю зиму цю - "жиму дозиваю".
Те, що вкрало пів життя - сильно добиває.
Втомлений...але я знаю:
"Не дозволю - буду жити!" Житиму без краю.
Повільно плаче ліве око - праве дожимаю.
Так буває, коли навіть плакати вже сил немає.
Але обіцяв собі: "Ніщо вже не зламає".
Тож зі шкіри вилізу, але ніхто не доконає.
P.S. Буду впертим - легко вмерти
02.04.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2013
Забагато в житті вагаюся,
Забагато в житті мовчу.
Коли серце непримітно кається
Я від болі у собі кричу.
Воно кров'ю обливається,
А промені сонця - живу!
Коли страждання не кінчаються,
Все систематично - я реву.
Болить! Сенс життя втрачається.
На мить усе згортається, на мить - дремлю,
А потім знову повертається,
Та я іду.
Іду, себе по світі білому несу.
Прошу, - себе самого не ламати дрова,
Та бордова пляма вже готова
І я беземоційний - без вогню і без дощу.
Та ця символіка прекрасна.
Олег, моє ти сонце ясне!
Я не погасну, не погасну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2013
У чому шукати натхнення?
У чорному чаї чи в каві?
Напевно, у своїй любові
До музики і до печалі.
Розбите і втомлене серце
Не знає, не може, зітхає.
Немов на останній автобус
Чекаю, чекаю, чекаю.
Тихесенько плакає око,
Укотре себе пожалію.
Майбутнього воно не бачить,
А вчора була ейфорія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2013
Живу! Я стверджую цей факт.
Лише недавно почувався мертвим.
Чому?, - задумався, кого і як?
Так жаль, що часу не повернеш.
Я знаю точно - будуть зміни!
Нарешті прийняв вітаміни.
Я дихаю! Хоча і не на повні груди.
Зі шкіри вилізу, але все добре буде.
У мене є охота діяти.
Мені не вистачає лише мріяти.
Людина мусить працювати над собою,
Інакше не покине стан "застою".
Я прокидаю в собі все, що можу.
Якщо не я собі - ніхто не допоможе.
Я буду падати, але вставати,
Закоренілі речі й риси всі ламати.
Так хочеться прорвати перепони,
Усупереч недосконалості законам
Повірити у себе та у свої сили,
Щоб там, всередині у мені, сонце засвітило.
Я буду жити! Не дозволю!
Себе доводити до відчаю і болю.
Я прагну тілу дати волю.
Тепер вже справді: "Не дозволю!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2013
Похмурі хмари навівають такі дивні почуття,
Саме моє життя похмурим стало
І витримати б до кінця,-
Здається лютий не закінчиться ніколи.
Так важко вижимати з себе сили,
Я каменем впаду колись на цю підлогу.
А тіло вже як важка брила.
Я б так поїхав звідси - дай дорогу!
Людина явно я не трудоголік,
А загружають, як камаз.
Я є стандартний меланхолік,
А тут сире повітря, сірі хмари серед сірих мас.
Якби хтось знав, що втома зводить м'язи,
Я б як ведмідь у сплячку впав.
Коли навколо лиш такі чужі й байдужі фрази,
Направду, я би покохав.
Коханням б лікував я рани,
Бо любов таки латає серця шрами,
Надихає і дає тепло, -
Тоді не хочеться летіти на Багами.
Та це ілюзія, це тільки мрії.
Буквально декілька годин тому завершилась зима,
А я таки не хочу відкривати очі, вії.
Оце депресія моя така.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2013
Як часто ми обманюємо інших!
Бреше кожен, навіть самий чесний.
Себе ми зісередини калічим
І тільки, хто звільниться від брехні - "воскресне".
Як часто ми обманюємо друзів, рідних, близьких!
А хто такий для нас знайомий?
Йому "навішати" готові що завгодно,
Хоч розуміємо: "О Боже! Як це низько!"
Хіба для нас гріхом одіти маску?
З життя будуємо ми казку?
Але підвалини прогнили і засохла краска,
Та все одно ми праведні, вживаємо: "будь ласка".
А вся ця суєта засула
І ні - живемо і не усвідомлюємо цього каламбура.
Це те, що зветься "Вир життя",
А хтось протверезів і зрозумів: "Усе це фальш. Я вже не буду як дитя"...
Сьогодні я повірив у прозорість.
Сьогодні вперше я побачив жалюгідний стан,
Причиною якого є обман,
Хоч жалюгідність бачив і раніше - в мене не короткозорість.
Обманом ми робимось штучно щасливі.
Та хіба я знаю, чи не брехати можливо?
Не знаю чи знайдеться істинно чесний
І тільки, хто оголиться як нерв, немов воскресне.
P.S. Колись наївно вірив я у чесність
І зрозумів, що сам собі брехав.
Не обманювати інших - не інтелігентність,
Коли обманюєш собі ти сам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2013
Валюта - час.
Тепер я зрозумів це.
Якби не час, то світ б погас,
А так ще кожному є місце.
А час іде.
Буває, що немає в ньому змісту.
Час не спішить, -
Це ми женемо, час не має вмісту.
Ми мрієм зупинити час.
А що це означає?
Що це провал і все пішло не так,
Бо час вмісту не має.
Це філософія "чистої води".
Але ти сядь, подумай, не спіши.
Як мало знаємо про час! Що за одиниця?
Жахливо усвідомлювати: молоді роки пройшли
І їх не збережеш, нема. Хіба поставиш на полицю?
Час не спішить, спішить людина.
Спішить, не знаючи куди.
Змістом наповненою є хвилина,
Прожита нікуди не спішучи.
Або навпаки?
Як мало знаємо про час.
Що за одиниця?
Час не спішить, спішимо ми
І в цьому є якась різниця.
А він іде без нас,
А він іде без нас,
А він іде без нас...
...Та за часом біжимо ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391191
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2013
Сияй как бриллиант,
Так ярко, будто звездопад.
Наконецто выберись на волю,
А музыка пусть будет антидепрессант.
Сияй как бриллиант,
Ведь наконецто ты свободен.
Не строй перед собой преград,
Сияй, даже если тебе кто то не рад.
Сияй так ярко, будто бриллиант,
Уйди от этих грустных мыслей.
Сойти с ума - вот это бред!
Так думать нет уж больше смысла.
Сияй как будто бриллиант на небе
И в чудо верь и не живи стандартом,
Открой успешно к своему успеху дверь
И пусть все удивляются твоим талантам.
Сияй! Сияй! Сияй! Сияй!
И будь оригинален, бриллиант заметный.
Легко и быстро уйди прочь,
Ты никогда не упадеш, ты бриллиант бессмертный.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388098
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.12.2012
Что спасет тебя от стресса? Лишь конфета.
Сьешь конфету, дорогой.
Сейчас конфета - как лучь света,
Потому что мир наш очень злой.
С конфетой нам не страшен конец света,
С конфетой погружаемся мы в мир иной,
С конфетой даже зимой - лето,
Конфетой нервы успокой.
Конфета - это так прекрасно!
Конфета: "Я люблю тебя".
Сьев конфету, понимаеш - не напрасно
Прожил этот день, не зря.
Милая моя конфета: "Спасибо, что ты есть.
Извини, ну очень надо, срочно тебя сьесть."
P.S. Ну не могу, понимаешь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384245
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.12.2012
Птахи напевне бачать цілий світ,
Спостерігають, як живеться людям,
Так дивляться у простір, в далечінь
І уявляють, що у їхньому житті ще буде.
Заходить сонце,
А вона чи він сидить на даху дому,
Спостерігає, як іде життя,
Спостерігає, що на горизонті.
Вони спостерігають, як пливуть над ними хмари
І відчувають, як вдаряє дужий вітер в них.
Глибокий задум і легкий настрой печалі,
Потік повітря свіжого - і вдих.
Це так є дуже, так цікаво
Дивитись, як ворона на антені роздумує про суть життя.
Але ж ворона теж є пташка.
Якою б не була вона, вона така!
Це так прекрасно - відчуття польоту,
Хоч наживо його ніколи я й не відчував.
Це так прекрасно, це така свобода,
Злітна смуга і потік від всіх проблем.
В них вистачає відчуття адреналіну -
Летиш, а під тобою плаває ввесь світ.
Вони не знають, що таке сидіти в стінах,
Бо ж перед ними завжди новий рейс, новий політ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2012
Безнадежность. Нет. Не верю.
Не надо врать.
Не надо лгать.
Она ж так сильно любит сына.
А вы что делаете, что?
Жестоко так, за что, за что?
Вы запроторили ее в психушку.
Ублюдки, это же родная мать.
Ублюдки, изверги, ну хватит врать!
И рвется сердце,
И печаль внутри.
Негде согрется,
Негде найти покой, болит.
Она будет искать и ждать,
Она не сдасться.
Она будет в лицо плевать,
Чтобы найти свое родное счастье.
И до конца не обрести покоя,
Его ведь рядом теперь нет.
Зато внутри живет надежда
Сколько ни прошло бы лет.
На основе фильма "Подмена" (2008)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382541
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.12.2012
Чому я змарнував свій шанс?
Я ж так хотів іншого життя!
На себе в мене безліч є образ.
І як усе довести до пуття?
Так холодно в житті, так пусто стало.
Перетворився я в кого попало.
І так підтримки бракувало,
Щоб зрозумів хтось, а мене, як особистості, не стало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2012
Я боюсь, боюсь життя.
Вже немає вороття.
Вже немає більше сну.
Я ніколи солодко вже не засну.
Я куди, біжу куди?
Довго не було біди!
Довго не сміявся,
Щиро так, від щастя.
Ти є хто? Скажи, ти хто?
Сам не знаєш, ти - брехло.
Сам сховав себе в корчму,
Поховав, але чому?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2012
Я знаю, сонце є на світі;
Я знаю, небо, космос, city,
Зірки, трава, вода, життя.
Хто я?
Я маленька капля в морі,
Але маю почуття
Й відчуваю зараз,
Що в житті моєму пустота.
В моїй душі противоріччя,
Моє серце бреше знов і знов,
Мене кидає зліва вправо
Й здається, що страждання - це моя любов.
Я сльоза, що ллється по щоці красивій,
Я уособленням є страху і тривоги.
Так хочеться чиєїсь допомоги -
Надоїло жити вже при зливі.
Мене кидає, мов на хвилях,
Хоч знаю, що в житті найголовніше.
Я починаю на трамплінах
І падаю все нижче, нижче, нижче, нижче, нижче.
Я хочу творчості.
Я просто хочу забагато.
Я хочу змісту.
Насправді, дуже хочу його мати.
Невизначена я людина.
Чомусь для інших все так просто,
А мені потрібні почуття, потрібна сила.
Так хочеться процентів десь на сто!
Не смішно! Мрію я.
Ночами уявляю, думаю, думки читаю.
Я бачу світ на свої очі, маю погляд свій,
В моєму світі все з комфортом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2012
Он дружбы никогда не знал,
Устал от этой хмурной жизни.
А доктор его образ рисовал,
Формируя новые черты и мысли.
Формированию не поддавался он.
Черт! Как его все это уже достало.
Боялся видеть микрофон,
Да и вообще, гредущей жизни боялся он немало.
Отчужденный от мира, -
Вот, что значит королевская семья.
Да, это марка, это статус,
Но чесно - бред сумасшедшего.
Травма детства положение усугубила.
Как жаль его! Как короля мне жаль!
Несмотря на статус жизнь побила, да побила, -
Говорить умело не умеет он.
Поймите, ничего не имеет смысла,
Ведь в проблемах друга нашел он.
И хотя сначала он прогнал его из жизни - вон,
Но понял, только с ним достигнет речи совершенство.
О человек! Несчастен, если одинок.
Когда не с кем пообщаться - туго,
Ведь только когда находишь настоящего друга
Ждет полная удача и успешная борьба с любым недугом.
(На основе фильма "Король говорит", 2010 г.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369003
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.10.2012
Богатые люди. Как мало они знают о жизни обычных людей.
Живут в своем мире и курят.
Они одиноки, но вдыхают дорогих сигаретов дым.
Ну правда, ценности каждый выбирает сам.
Кому-то - бизнес, славу, власть, кому-то - друга.
Кто-то мечтает о шике, а кто-то о жизни без пафоса и без реклам.
На самом деле все несчастны,
Ведь каждый не имеет того, что имеет кто-то другой.
Давайте будем не согласны жить по принципам жизни такой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368691
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.10.2012
Навіщо ти зі мною так зробив?
Невже в твоїх очах нічого я не вартий?
Невже тобі я все ж таки такий чужий, ніякий?
А я ж тебе так сильно цінував, любив.
Та ти й не знаєш...
Напевно, почуттів твоїх не зачіпив.
А я тобою жив.
Я мріяв, думав і не спав - тужив,
А ти не здогадався.
Ти жив своїм життям, в яке мене впускати не збирався.
А я, дурний, чекаю все, чекаю
І думаю про тебе, і не знаю,
Чи я для тебе другом став.
Та що там другом!?
Хоча б для тебе став важливим!
Але тобі, здається, неважливо,
А мені тебе відкинути, забути, неможливо.
Я бачив, як ти віддаєш увагу іншим,
А сам всередині страждав і так боліло!
А ти, не розуміючи цього, мене калічив.
Можливо, біля мене почуваєшся невміло?
Та ні. Такі, як ти, невмілими себе не відчувають.
Такі, як я, - та ні! Таких, напевно, не буває.
Я став залежним, я це знаю
І навіть, якщо ти мене не підпускаєш,
Від тебе я залежний.
Та ти цього не знатимеш й не знаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368058
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2012
Сьогодні їм я чорний шоколад,
А завжди їв тільки молочний.
Сьогодні я сиджу на цьому сайті,
А завжди часу було шкода трошки.
Сьогодні каву п'ю я, як ніколи,
А завжди основним напоєм був лиш чай.
Сьогодні не лягаю спати,
А завжди я по графіку лягав.
Сьогодні я собі говорю: "Все не так",
А завжди я казав: "Все буде добре".
Сьогодні я змирився з пустотою,
А завжди я її вбивав.
Сьогодні я уже не плачу,
А завжди сльози капали - я дозволяв.
Сьогодні я б дозволив також,
Але, як завжди, щось змінилось, не чекав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2012
Часто так живеш, коли не можеш жити,
Часто йдеш - думки, формальності починають душити.
Це життя, але не яскраве.
Дехто живе, бо може випити ковточок кави.
Цей світ погруз в смітті, поринув з головою,
А ти не хочеш, щоб сміттям було життя твоє.
Тому стараєшся скоріш забути,
Як через 50 хвилин на тебе знов будуть тиснути.
Ти втікаєш, стараєшся хоч якось себе відволікнути,
Щоб не душили спогади про поточні муки.
Зробивши кучу помилок живеш, як трактор
І хочеш, щоб хоч трошки появився позитивний фактор.
Так тошно, мов натягнута ризина
І при цьому розумієш, що життя на волосині.
Руки вгору, руки вниз,
А комп'ютер вже завис.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2012
Цінуй життя, цінуй моменти,
Які можуть змінити все буття.
Будь щирим, цінуй те,
Що в тебе уже є.
Не тримайся за ніщо
І не женись за цим.
Справжнє, цінне, коло тебе -
Будь із ним.
Ти не подумавши щось зробиш,
А потім пошкодуєш - скажеш: "Вбив",-
І біль настане до нестями,
А до нестями ти любив.
Все, що треба - коло тебе
І насолода тільки в цім.
За чимсь ти гнався - то не треба,
Заставить мучитись душевна біль.
Ти полети від всього світу,
Втечи і навіть оком не моргни,
Бо так спасеш любов від гніту
І будете назавжди разом ви.
Бо є можливість все змінити,
Хоч час й випадок є над всім.
Але не встигнеш ти сказати
Важливі ті слова, на все життя,
Як ти не зрозумієш, в чому зміст
І ціль, і як заплачеш,
Коли в серці вдарить грім.
Написаний на основі фільму "Якщо тільки" (2004)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2012
Чомусь так важко є на серці
І я не знаю що роблю,
Я сліпо йду по своїй стежці,
Веду постійну боротьбу.
Постійна ця війна у собі
Зламала сили всі і я
Не можу більше побороти
Погану сторону життя.
Так, я виснажений,
Але я хочу встати!
Зібрати в собі все сміття
І знов нове життя почати.
Я дуже хочу, прагну сильно!
Але це тільки слова.
Я є вже більше не всесильний,
Застигли мої почуття.
Всесильний в тому розумінні,
Що мав бажання, силу волі і натхнення.
Та через час по глупості своїй
Я в стані вічного чекання.
Чекаю я того моменту,
Коли запалиться іскра
І серце знов моє заб'ється,
І розпочну змістовне й нове я життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2012