| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Буденність позбавляє барв
усе життя у сірім тоні
і сміх дзвінкий,і щебет птах-
усе немов звучить в мінорі.
Але чи се наша мета?
у ватрі лиш вуглем жевріти,
плисти за течією там,
де можна гори з місць рушити?
Ні!Ні!І ще раз-ні!
Ні,не для того ми на світі,
щоб просто бути,животіти-
тоді ж бо ми не Божі діти.
Наше покликання-змінити!
Змінити світ-перетворити
буденність сіру в буйство фарб
мабуть у цьому є наш скарб.
Жага у серці,віра,воля-
вони подібні хвилям моря-
могутні,сильні,безупинні
руйнують скелі непохитні.
Піймай цю хвилю-вір у себе
і знайдеш місце серед неба.
́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2012