160669

Сторінки (1/1):  « 1»

Була людина та нема….

Була  людина  і  нема...
Усе  життя,як  мить  минуло.
І  молодість  пройшла,
і  старість  наздогнала.
Була  і  радість  і  печаль,
були  здобутки,були  і  втрати.
Душа  раділа  від  життя,
і  тіло  не  здавалось.
Пекло  і  мучило  воно,
бо  хворобливе  було.
Тепер  пішла  душа  у  Рай,
від  всього  вже  звільнилась.
Там  де  немає  смутку,
ні  печалі  і  ні  страждань,ні  болі...
Пішла  у  вічнеє  життя-єдине,
що  вона  тут  здобула".
За  ті  хороші  справи,
які  робила  на  протязі  життя,
усім  хорошим  людям.
Була  людина  і  нема...
Лиш  вічна  пам'ять  буде,
про  ту  людину,що  здобула
 правдиве  вічнеє  життя  
у  Царстві  Божім!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415296
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2013