Lush

Сторінки (1/8):  « 1»

Прощання

Прощання
Друг  мовчання  це  не  я
Заздірсть  кохання  не  моя  війна,
І  може  я  одна  лишилась  не  щаслива
Але  моя  душа  одна  іще  не  згнила
Лишила  плями  чорні  по  собі
Але  лишилась  вічно  молода
Знедолена  Україна  моя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435714
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.07.2013


Романтики влюбленние в утопию

]
навіть  коли  в  голові  волочаться  роями  думки,  мій  розум  залишається  стійким  і  непорушним,бо  м’язиста  частина  мого  тіла  викохує  краплинками  крові  паломницьку  віру  в  утопію.
   Ідеалізуємо  наш  світ,а  лебедів  кусають  звірі  за  хвости,
Заплямлюють  мятежні  крила,сплюндровуюють  задерті  голови  ідейних  тих  титанів.
Нема  у  нас  в  серцях  таємних    знань  ,нема  коранів.віри  в  нас  нема.
Роздумую  про  можливість  світлого  майбутнього,а  вулицями  міста  бродять  жертви  без  мрій,  без  прагнень.Щоденно  мене  кидає  життя  на  дорогу  таких  думок,що  лише  та  людина  рухається  яка  мріє  про  утопію.
І  хочеться  сказати  кожному  із  вас,щоби  ви  мріяли,що  би  жили.Але  я  згадую  прадавню  настанову  ви  не  достойні  і  не  оціните  такого  скарбу.    мені  не  розібрати  хто  з  вас  звір  ,а  хто  людина.  Тому  така  минає  днина.

Коли  ти  помираєш,тобі  насправді  немає  діла  що  про  тебе  говорять  інші.в  ми  живем  помираючи,тому  робіть  висновки  самі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423874
рубрика: Анонс, Лірика
дата поступления 10.05.2013


Свобода

Нові  сторінки.Можливо  нового  роману  який  я  закінчу.Я  не  буду  писати  про  любов  яка  живе  три  роки,чи  про  молодь  яка  давно  вже  постаріла.
Я  почну  з  того  що  писання  це  моя  свобода.І  я  можу  прийти  в  свій  дім  сісти  за  креслення,налити  зеленого  чаю,включити  непопулярну  класичну  музику.І  творити.Це  моя  свобода.
Я  не  залежу  ні  від  чого.Час?та  хто  він  такий,фізичне  понятття.Я  не  можу  зрозуміти  чому  ви  стверджуєте  ніби  в  вас  мало  часу.?Мало  в  порівнянні  з  чим.
Треба  насолоджуватись  кожною  секундою.Я  люблю  себе  в  ті  моменти  коли  не  залежу  від  вас  -люди.Я  вільна  в  своїй  клітці.І  я  буду  літати  в  ній  скільки  захочу.Скільки  вистарчить  сили.Бо  я  жива.
Люди  це  свобода  на  губах.І  не  сперечайтесь  зі  мною.Бо  я  всеодно  буду  мати  свою  правду.В  кожного  вона  своя.Індивідуум  кожен  з  нас.І  тому  ми  ніколи  не  зможемо  зкоорепуватися  в  єдину  цілу  планету.Вона  цільна,вона  згуртована,але  не  до  кінця.Тому  і  не  має  порозуміння  .Але  я  не  знаю  добре  це  чи  погано.Між  нами  є  простір.Кожен  його  заповнює  чим  хоче.Теорія  суспільного  життя  настільки  примітивна,що  за  її  доведення  ніхто  і  не  береться.Ми  не  зможемо  створити  свій  унікалний  мурашник  ,бо    у  кожного  з  нас  є  своя  планета.
І  хочеться  ходити  по  світі  і  вриватися  в  планети.Що  я  і  роблю.Лишаю  за  собою  хаос.Чи  проходжу  непомітно  не  моє  діло.Я  планета.І  вода  на  моїй  планеті  завжди  холодна  і  завжди  глибока.Це  я  і  називаю  свободою.
Не  губіть  свою  душу  ,садіть  навколо  неї  парки,розпускайте  її  в  різні  сторони  і  хай  вона  запускає  корені  на  сусідню  ділянку,де  вона  буде  живитися.

Я  хочу  писати.Я  ловлю  себе  на  думці  ,що  я  маю  писати.Писати  мелодію  моєї  душі  чи  просто  писати  .Я  хочу  заповісти  землі  свою  память,щоб  вона  зберегла  мою  душу  в  листках  ,в  паперах,в  словах  ,літерах.
В  звязку  з  чим  виникають  такі  бажання,чи  може  це  на  мене  вплинула  лекція  про  барокові  сади.Чи  може  в  мені  зацвіли  сади  або  навпаки  зівяли.Я  не  розберуся  в  собі.Але  я  напишу  і  може  хтось  побачить  в  моїй  душі  істину.І  я  усміхнусь  вам  нею.чесно  де  б  я  не  була.
Я  буду  сміятись  як  дзвонять  дзвони.Ви  знаєте  я  багато  бачила  усмішок,але  мені  рідко  усміхались  серцем.І  я  буду  берегти  ці  моменти  в  собі.Вони  моє  щастя.Моя  маленька  ріка  в  мені.Я  дуже  люблю  воду  ,в  мені  вмістився  би  океан,і  люди  тонули  б  вньому  як  кораблі.Але  в  мене  покищо  тече  річка,гірська  і  холодна.Вона  виривається  з  русла,виплескує  свою  воду,але  вона  тече.в  свій  океан.
Я  вірю  в  кожного  є  свій  океан.покажіть  мені  вашу  душу,я  обіцяю  нікому  не  казати  про  неї.я  обіцяю  памятати  кожну  душу  до  якої  ви  мені  дозволили  доторкнутись.Бо  кожен  читаючи  мене  тримається  за  краї  моєї  істини.
Не  боячись  образи  чи  поразки  ,буду  я  стояти  на  морозі  з  букетом  гвоздик.полумяняних,як  вранішнє  сонце,яке  я  просила  тебе  будити.Ти  в  мене  так  любиш  спати,а  я  далеко  і  я  боюсь  щоб  ти  бува  не  проспав  день  і  своє  життя.І  тому  я  попросила  сонце  заходити  до  тебе  через  розплавлений  пісок  і  гладити  тебе,гладити  ніжно,але  не  торкатись  ,бо  я  ревнуватиму,тебе,до  сонця.

2
Я  хочу  плавати  як  листок  на  воді.спокійно  нестися  за  рікою.Але  я  не  така  .Я  би  хотіла  чогось  іншого,але  це  не  буде  моїм.А  треба  завжди  триматись  свого,нехай  кострубатого,але  свого.Я  за  індивідуалізм,я  проти  самозречення.Я  за  вірність  своїй  душі.Бо  людина  без  себе  губить  гармонію.
Не  губіть  себе,любі  мої.На  цьому  світі  стільки  всього  що  хоче  вас  погубити,хоть  ви  змилуйтесь  над  собою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423871
рубрика: Анонс, Лірика
дата поступления 09.05.2013


5 краса

Краса  вже  стиха  сьогодні  помирає.
Клекоче,кличе,  додолу  падає,зникає.
І  грає  на  сопілці
Смертну  оду.
Між  рук  тече  водою  та  краса.
Захоплена  в  полон,оспівана  в  піснях.
Краса  живе  у  нас,та  ми  її  згубили.
Собою  задавили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2012


4 люди

Не  знають  люди  де  в  них  серце,
Для  чого  кров  рушає  швидко  вниз.
Пронизує  частину  плоті
І  смикає  за  ниточки  людину.
Ми  створені  для  битви,поєдинку.
Але  живемо  марно  в  обладунках.
Марнуєм  час,людей  ми  всіх  марнуєм.
Бо  ми  не  бачим  серця,ми  його  не  чуєм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2012


3 правда

Чи  правда  є  ,чи  віру  в  серці  носять.
Ті  люди  що  ступають  мимо  вас.
Знедолені  чи  задаровані  довіку  
Усі  без  щастя  іскорки  в  очах.
Снують,бредуть,  світ-заочі  зрання.
Чи  вірять  в  Бога  чи  правда  в  них  одна?
Безжальний  час  зневірює  серця
А  правда  є,затоптана,але  свята.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2012


2 холод

Ніч  густотою  чорною  з-за  хмари  наступа
Охоплена  холодою  кружляє  вся  земля.
Поволі,стиха  рипає,але  іде  одна.
Прикаянна,занедбана  та  матінка  Земля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2012


1 доля

Гірка  є  доля  в  кожного,свята  земля  права.
Крокує  всякий  з  холодом  ,у  голоді  іде.
А  на  гору  вже  вилізе,і  з  радістю  кричить.
Що  доля  є  у  кожного-не  кожен  вміє  жить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2012