Анно Доміні

Сторінки (5/458):  « 1 2 3 4 5 »

Як вирвати із серця почуття…

Як  вирвати  із  серця  почуття,
Якому  буть  щасливим  не  судилось?
В  душі  –  лиш  запізніле  каяття,
Живого  вже  нічого  не  лишилось…

В  його  очах  я  потопаю  знов…
Чи  ж  то  байдужість  краща  за  кохання?
Ах,  я  не  хочу  зустрічей-розмов!
…У  кожного  –  свій  хрест,  своє  страждання…

2011-09-19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2015


НІРВАНА

Розгорне  крила  неземна  істота
Над  скромною  черницею  у  храмі,
Що  молиться  смиренно  до  Сіддтхартхи,
Щоб  досягнути,  як  і  він,  Нірвани;

А  я  тихенько  в  кутику  принишкну,
Щоб  не  сполохать  цю  чарівну  пісню,
І,  може  бути,  теж,  як  Гаутама,
Колись  Твоєї  досягну  Нірвани.

2015-02-20

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2015


Зоряне небо

Здається,  це  небо  вбира  мої  очі,
До  дна  мою  душу  вбирає.
А  ти  десь  далеко  –  у  цій  самій  ночі,
І  знаєш  –  тебе  хтось  чекає.

Зірки  –  мов  перлини,  розсипані  нами.
Це  небо  нас  раптом  з”єднало.
Ми  разом,  в  розлуці,  поєднані  снами,
І  неба  цього  мені  мало.

Здається,  рукою  торкнутися  можу
Зірок.  І  поринуть  у  Космос.
Чому  в  собі  сили  я  жити  знаходжу?
Бо  ти  є  у  світі.  Все  просто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2015


Щоб не топтати дурно землю

[i]А  дай  жити,  серцем  жити,
І  людей  любити…
Т.  Шевченко
[/i]

Щоб  не  топтати  дурно  землю,
А  жить  –  Тобою  і  для  Тебе  –  
Допоможи.  Бо  поза  Світлом
Немає  в  існуванні  сенсу.

2015-01-22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2015


Подаруй мені крихітку сонця

Подаруй  мені  крихітку  сонця,
Що  іскриться  у  серці  твоєму.
Подаруй  мені  трішки  любові,
Як  без  ліку  даруєш  усім.

Подаруй  мені  усмішку  щиру,
А  не  ту,  що  мов  маска  щоденна.
Подаруй  мені  справжнє  кохання,
Частку  серця  свого  подаруй.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2015


І летять по орбітах планети

І  летять  по  орбітах  планети.
І  згасають  далекі  зірки.
І  ховає  цей  Всесвіт  секрети.
І  спливають,  мов  сльози,  роки.

І  тебе  я  крізь  ночі  чекаю.
І  ці  зорі  дарую  тобі.
Щоб  ти  бачив  –  безмежно  кохаю.
Щоб  не  знав  ти  ніколи  журби.

...2003.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2015


Смак забороненого плоду

Смак  забороненого  плоду  –  гіркий.
Я  не  відчула  насолоду  –  терпкий
Той  плід  отрутою  лишився  в  моїх  вустах.
Едем  утрачений  наснився  –  забутий  шлях...

2006.03/2015-03-01

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2015


Дощопад весняний

...То  був  і  справді  дощопад  весняний,
І  слива  вже  вбирається  у  квіти.

А  цей  неспокій,  як  морські  тумани,
Огорне  серце  –  як  Тебе  зустріти?

2015-02-15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2015


Я розчиняюсь у Твоїм теплі

Я  розчиняюсь  у  Твоїм  теплі.
Стулю  повіки  –  поринаю  в  Світло.
І  мрія  лине  на  Твоїм  крилі.
І  знову  серце  у  Тобі  розквітло.

2014-12-14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015


Мій Господи, прости, будь ласка

Мій  Господи,  прости,  будь  ласка,
Цю  порожнечу  у  душі.
Моє  життя  –  повчальна  казка
У  заяложенім  вірші.

Прости,  прошу  я,  порожнечу
І  смуток  у  моїх  очах.
Як  можу  зважитись  на  втечу?
Я  нині,  як  безкрилий  птах:

Дивитись  в  небо  –  й  не  літати,
Так  прагнуть  зір  –  і  мать  пісок...
Мій  любий,  що  іще  сказати?
Ціле  життя  роблю  цей  крок;

І  все  одно  –  Ти  далі  й  далі,
Вже  погляд  губить  навіть  слід.
Тут  янголи  вже  відлітали.
Тут  темрява  багато  літ...

Тут  холод,  тиша,  ніч,  самотність.
Лиш  голос  Твій  –  луна  здаля.
Та  ще  хиріє  тихо  совість.
...Цей  згусток  темряви  –  то  я...

2006/5/8

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015


Ти - мов пісок

Ти  –  мов  пісок,  немов  вода  крізь  пальці  –  
Я  бачу,  та  не  можу  упіймати.
Минає  ніч  без  тебе,  але  вранці
Тебе  я  знов  продовжую  шукати.

А  ти  –  мов  вітер:  вислизнеш  і  зникнеш,
І  я  лишусь  самотня,  як  завжди.
І  до  кохання,  мабуть,  все  ж  не  звикнеш,
Й  мені  залишиш  лиш  свої  сліди…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015


А день тікав…

А  день  тікав,  ховаючись  у  ніч.
А  ніч  ховала  в  серці  прохолоду.
Забув,  забув…  Але  у  чому  річ?
От  бачиш,  я  дивилась  як  у  воду!

І  тиха  ніч,  в  світанок  пливучи,
Не  залишала  права  на  надію.
То  що  тепер?  –  Безмовно  закричи;
Забудь  мене,  мов  божевільну  мрію…

2005.07.28

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2015


Йди за мною

Йди  за  мною,  ЗІ  мною  іди.
Я  не  можу  собі  дати  ради  –  
Будь  же  разом,  будь  ласка.  Завжди.
Потребую  Твоєї  поради.

І  мене  крізь  пітьму  проведи,
Мій  Небесний,  Всесильний,  Єдиний.
Лиш  легкі  щоб  лишала  сліди
Й  відпокутувала  провини.

2015-01-26

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2015


Багато слів

Багато  слів.  Порожніх,  зайвих  слів,
Які  летять  у  простір,  наче  пил.
І  тільки  Ти  –  лиш  Ти  один  зумів
Простить,  прийнять,  зігріть  і  дати  сил.

2015-01-22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561101
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015


Ось двоє нас

Ось  двоє  нас.  І  вічність  у  словах.
Окриленість  зникає,  мов  видіння.
І  залишається  лише  долонь  тремтіння.
Без  тебе  я  –  немов  без  неба  птах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2015


Лети, моє серце

Лети,  моє  серце,  на  крилах  весняних  вітрів
Туди,  де  чекають  тебе  мої  зболені  діти.
Лети  у  той  світ,  що  Господнєє  Світло  зумів
Прийнять,  осягнуть,  зберегти,  ще  й  мені  уділити.

Лети  ж  бо  туди,  де  Уокен  і  Сена  тепер
Чекають  мене  під  духмяним  буянням  ясми́ну;
Ліліт  з  Гавриїлом  своїх  подолали  химер.
І  може,  невдовзі  і  я  їм  назустріч  полину…

2015-01-28

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2015


Чи варто хапатись так чіпко за світ цей?

Чи  варто  хапатись  так  чіпко  за  світ  цей,
Коли  уже  смерть  зазирає  у  вічі,
Коли  уже  Вічність  крізь  марево  світить,
Небесне  до  себе  заманливо  кличе?

Залишся  –  то  знову  печалі,  гіркоти;
Піди  –  то,  можливо,  зустрінеш  і  Бога.
Чому  все  ж  не  кидаєм  світу  скорботи?
То  ж  рано  чи  пізно  –  на  той  світ  дорога.

Можливо,  нам  бракує  віри,  аби  сміливо  залишати  цей  світ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2015


Здається, забула…

Здається,  забула,  нараз  уві  сні
Ввижається  образ  твій  світлий  мені,
І  я  прокидаюсь,  і  плачу,  і  знов
Вчуваю  –  як  боляче  ранить  любов!

2012/Х/17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2015


Душа з душею…

Душа  з  душею  –  ниткою  чуттів,
Думки  –  навсі́біч,  але  кроки  –  рівні.
І,  може  бути,  й  через  сто  буттів
Я  знов  зустріну  очі  ці  чарівні.

2015-01-25

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2015


А море нині…

А  море  нині  дихає  туманом,
В  серпанок  ніжно  гори  огорта.
І  в  променях  призахідного  сонця
Мені  вчувається,  що  ця  краса  –  свята.

2015-01-26

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2015


Пишу тобі

Пишу  тобі,  мій  незабутий  Друже  –  
Нас  розділяють  відстані  й  часи.
Мене  ти  сам,  якщо  захочеш  дуже,
До  свого  серця  ніжно  запроси.

Пишу  тобі,  мій  невіджитий  болю,
Через  розлуку  відстанню  в  світи.
В  своїх  руках  мою  тримаєш  волю  –  
Тож  знов  пишу,  пишу  тобі  листи…

Пишу  тобі,  бо  все  ще  не  забула
Очей  тепло  і  лагідність  душі.
Тому  пишу  –  щоб  знов  тебе  відчула
Через  безодні  –  у  оцім  вірші.

2015/01/4-15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2015


Хіба ж я пісня?

Хіба  ж  я  пісня?  Я  лиш  тихий  шемріт…
Твого  престолу  він  не  досягне.
А  Ти  усе  одно  не  забуваєш
Таку  малу  і  мі́зерну  –  мене.

2015-01-22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557965
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2015


Весни передчуття

Весни  передчуття  хвилює  душу  -  
І  більше  навіть,  ніж  сама  весна.
Ніжно-зимові  запахи  і  звуки…
Ця  тиша,  що  торкається  чола.

Думки  нахрапом  розхристають  серце.
Чомусь  я  знову  спокою  не  маю.
Весни  передчуття  буди́ть  неспокій.
Чи  я  знайду  той  світ,  який  шукаю?

2015-01-03

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2015


Літак розріже небеса…

Літак  розріже  небеса  стрілою.
Знов  за  тобою  бідне  серце  плаче.
Я  хочу  бути  поруч  із  тобою.  
Я  хочу…  Але  знов  лише  невдачі.

Не  йди  отак.  Скажи  ну  хоч  би  слово.
Дай  руку  на  прощання  потримати.
Так  вже  було.  Для  мене  це  не  ново.
Та  я  не  хочу  знов  так  існувати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2015


Хто чув слова Твої?

Хто  чув  слова  Твої  –  слова  одчаю  й  муки  –  
«Нехай  мине  ця  чаша,  Отче  Мій!»?
Бо  хтось  з  Тобою,  заломивши  руки,
Моливсь,  не  давши  сну  обтяжить  вій.

То  хто  ж  це  був?  Бо  ж  учні  міцно  спали…
Хто  поруч  був,  нечутний,  наче  тінь?
Він  бачив,  мо’,  і  сльози,  що  упали  –  
Докі́р  гірки́й  до  стве́рділих  сумлінь…

2015-02-03

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557476
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2015


Лицедії

Лицедії
Грають  лицем
Залишаючи  гру  поза
Сер-цем
І  тобі  не  відкриють  вони  душі
Ні  думок,  ні  чуттів
Тільки  що  хотів
Розказать  режисер
Чим  наповнив
Їх:
Радість,  смуток,  сміх...

І  життя  –  чужі
Почуття  –  чужі
Проживають  майстер-но
Однак  свого  життя
Стерно
Тримають  усе  ж  так  невпевне-но

Та  чи  тільки  вони
Лицедії  оті
Чи  ми  теж  –  
На  тому  ж  путі?
І  хто  наш  режисер?
Хто  вкладає  в  сер-
це
Радість,  байдужість,  сум  –  
Все  це?

Чи  ж  ми  також  граєм
Лише  лицем
Залишаючи  все  поза
Сер-цем?

2015-02-03

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2015


Де два українці – там три гетьмани.

«Де  два  українці  –  там  три  гетьмани.»  

І  це,  виявляється,  добре!!  Бо  саме  такий  менталітет  українців  ніколи  не  дозволяв  –  і  не  дозволить  –  їм  прийняти  [b]царя[/b],  а  отже  –  унеможливлює  виникнення  [i]тиранії[/i].  На  жаль,  зворотний  бік  цієї  медалі  –  часті  чвари  народних  провідників,  коли  кожен  тягне  ковдру  на  себе  -  одначе  при  цьому  і  пильно  стереже,  аби  ту  ковдру  не  перетягнув  хтось  інший.  А  тому  –  нема  можливості  запанувати  комусь  одному  одноосібно  і  безумовно.

Зрештою,  якщо  глянути  на  цю  приказку  позитивно  -  українці  прагнули  завжди  мати  [b]вибір[/b],  а  вибір  –  то  умова  існування  свободи,  свобода  ж  –  невід’ємна  властивість  вільної  людини,  а  не  раба.

І,  зрештою,  саме  тому  Україна  ось  уже  кілька  століть  поспіль  перешкоджає  сусідній  НЕДОімперії  (яка  є  тиранією  від  самісінького  свого  виникнення)  перетворитися  у  НАДімперію.

2015-02-03/05

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557196
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.02.2015


Виношу вирок…

Виношу  вирок:  винен?  –  Безумовно!
Ці  почуття  я  кидаю  за  ґрати.
І,  певне,  вже  не  зможу  упізнати
Того,  хто  серце  розтинав  безкровно.

А  після  суду  що?  Тюрма  чи  воля?
Простити  чи  ненавидіть  довіку?
Мій  шепіт  вигас  до  німого  крику
І  я  тепер  –  сама  собі  недоля…

2015-01

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2015


Моя молитва


Коли  молитеся,  не  кажіть  зайвого,  як  язичники,  бо  вони  гадають,  що  у  багатослів’ї  своєму  почуті  будуть.  (Матвія  6/7)

Що  сказати  Тобі?  Чого  просити?
Ти  Сам  усе  знаєш  од  віку.
Тому  просто  співаю  для  Тебе,
Вкладаючи  всю  свою  душу,
І  це  –  моя  найбільша  молитва.

2015-01-18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2015


Вона з'явилась з вуличного шуму

Вона  з'явилась  з  вуличного  шуму,
Гудків  авто  і  дощових  краплин.
В  її  очах  по  вінця  влито  суму.
І  у  думках  її  лиш  ти  один.

Вона  –  дитя  цих  вулиць  божевільних,
Кудись  навіщось  завжди  поспіша.
Їй  так  бракує  тих  обіймів  сильних,
І  від  кохання  так  болить  душа.

Із  легкістю  загубиться  у  вирі  –  
Поміж  людей,  будинків  і  авто.
Але  з  собою  жить  не  може  в  мирі,
Сама,  без  тебе  –  вже  вона  ніхто.

-2003.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2015


А там - війна…

А  там  –  війна.  А  я  танцюю  танго.
А  світ  летить  з  котушок  –  у  безодню.
Як  жити?  І  як  думати  про  Завтра?
Якщо  тепер  і  тут  –  ТАКЕ  Сьогодні?

2015-01-04

[i]Війни  у  світі  точаться  завжди.  Одначе  мене  то  мало  обходить,  поки  не  зачепить  [b]безпосередньо[/b].  І  от  тоді  я  починаю  волати  про  несправедливість  світу,  дорікати  Богу  за  те,  що  покинув  мене  і  мою  країну,  взивати  до  Його  справедливості…

Коли  біль  людини,  яку  я  ніколи  не  бачила,  болітиме  мені  так  само,  як  мій  власний  –  отоді  і  припиняться  війни.
[/i]
2015-02-01

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2015


Крила

Їх  розгорнула,  але  не  злетіла,
У  вічній  статиці  застиг  душевний  злет.
Перетворились  в  камінь  ніжні  крила,
Несила  вирватися  із  чіпких  лабет.

Розкрила  крила,  але  не  злетіла  –  
В  холоднім  камені  застиг  п’янкий  політ,
Любов  на  вічність  їх  перетворила,
В  душі  пекучий  залишила  слід...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556093
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2015


Здається, це…

Здається,  це  весняний  дощопад,
І  заквітує,  певне,  скоро  слива…

І  озиратись  вже  не  тре’  назад,
Бо  у  Тобі  –  давно  й  навік  –  щаслива.

2015-01-22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2015


Все запитую я

Все  запитую  я:  чому?
І  чия  є  у  тім  вина?
Ми,  на  жаль,  потрібні  тому,
Хто,  на  жаль,  не  потрібен  нам…

2011-10-05

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2015


Танго Молдова

Затанцювала  б  танго  під  дощем,
Затанцювала  б  танго  босоноге,
Перелила  б  у  танок  весь  свій  щем,
Усі  свої  жалі,  усі  тривоги.

Сама  була  б,  неначе  та  вода  –  
Що  і  пливе,  і  вміє  вирувати.
Жила  б  життя  в  танку,  та  от  біда  –  
Немає  з  ким  те  танго  танцювати…

2015/01/01-15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2015


Тебе покохала так раптом…

Тебе  покохала  так  раптом,  неждано-негадано,
І  знати  не  знаю,  що  світ  –  то  лиш  біль  і  пітьма,
Бо  очі  твої  мені  сяють  так  радо,  так  райдужно,
Бо  серце  тріпоче,  що  врешті  уже  не  сама.

Я  це  почуття  берегтиму  як  скарб  найкоштовніший.
Направду,  без  тебе  нічого  у  світі  нема.
За  тебе  спокуту  любов’ю  своєю  приношу  я,
Аж  поки  мені  не  обтяжить  повіки  зима.

2015-01-15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2015


(수빈에게)

В  житті  бува  усякеє,  повір,
Я  просто  намагаюсь  виживати.
І  скільки  б  не  спливло  води  з  тих  пір  –  
Його  завжди  я  буду  пам’ятати.

Бо  ми  живІ,  допоки  жИві  в  нас
Любов,  і  пам'ять,  щирість,  милосердя…
Хоч  складно,  вірю:  прИйде  колись  час  –  
Життя  нашОго  будеш  [b]Ти[/b]  осердям.

26-06-2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2015


… не буть потворою

Я  хочу  перестати  буть  потворою,
А  хочу  стать  Людиною  –  Твоєю!
Бо  вічність  я  живу  з  душею  хворою,
Розірвана  між  Небом  і  землею…

2013-04-07

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2015


Йому втинають голови…

Йому  втинають  голови,  а  він
Пручається,  лютує  і  кусає.
На  сполох  б’є  в  Михайлівському  дзвін,
І  Україна  тихо  умирає…
А  покруч  той  –  двоглавий  птах  чи  –  звір?  –
Свободу  звіку  прагне  задушити.

Та  образ  Неба  –  в  нас,  а  не  в  тобі,
Тож  не  потворам  в  цьому  світі  жити!

2015-01-04

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548763
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2015


Моя любов - неначе монастир…

Моя  любов  –  
Неначе  монастир:
Замкну  всі  брами,  вікна  заґратую.
Безсилий  янгол,
Надто  дужий  звір  –  
Та  я  тебе  від  нього  порятую.

Бо  ти  і  сам
Свою  не  знаєш  силу:
В  тобі  Любов  ще  принесе  свій  плід.
Нехай  життя
Крокує  у  могилу  –  
За  тебе  я  благала  стільки  літ!

І  от  тоді
Повідмикаю  брами
І  свіжий  вітер  серце  оживить.
Торкнусь  чола
Тремтливими  устами,
Аби  тебе  до  Нього  відпустить.

2014-12-31

Навіяно  образами  поезії  п.  Валі  Савелюк:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282741  Хоча  зрештою  звелося  до  свого,  до  своїх  героїв,  любих  і  вистражданих...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2014


ОДЕРЖИМА

Увесь  Твій  шлях  проходила  з  Тобою:
За  кроком  крок,
В  Твої  сліди  –  мій  слід.
А  Ти  мене  не  помічав.  Журбою
Твоєю  я  страждала  стільки  літ.

І  Ти  пішов,  віддавши  на  поталу
Неситим  юрбам
Свою  душу  й  плоть.
Чи  їм  святої  сеї  жертви  стало,
Аби  відчуть,
Як  любить  їх  Господь?!

І  нині  знов  –  як  і  тоді  робили  –
Ту  жертву  чисту  –  
Н́а  глум  і  на  сміх!
Вони  –  Ти  ж  бачиш  –  так  і  не  зуміли
Прийнять  Любов,
Яка  рятує  [b]всіх[/b].

2014-12-30


Праця  над  перекладом  Лесиної  "Одержимої",  певне,  вплинула  на  написання...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2014


Старий актор

[i]Даценку  А.В.[/i]

Старий  актор,  утомлений,  розбитий…
А  він-бо  мені  зорі  дарував!
Йому  так  треба  жити  і  творити!
Свої  ще  ролі  він  не  відіграв.
Він  може  й  зараз  дарувати  зорі  –
Для  тих,  хто  очі  й  серце  відкрива.

Не  потопайте  ж  у  життєвім  морі  –  
Бо  Муза  Ваша  все  іще  жива!

2014-12-22

На  малюнку:  Адам  Володимирович  в  ролі  Мазепи,  2010  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2014


Апокатастасис

Усі  ми  будемо  з  Тобою,  так  чи  і́накше.
В  пекельних  я  не  вірю  вічність  мук.
Ти  нас  створив  для  Себе,  і  повернення
Усіх  чекає  до  Отцевих  рук.

2014-12-17

[i]Апоката́стасис[/i]  -  вчення  про  спасіння  усіх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2014


Я втомлююся часом…

Я  втомлююся  часом  від  людей.
Чи  добре  це?  Вони  ж  –  Твоя  подоба.
Але,  мій  Боже,  як  я  хочу  часом
Лишитися  з  Тобою  сам  на  сам!

2013-01-21

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2014


І на те, щоб вмерти…

І  на  те,  щоб  вмерти  –  теж  треба  мати  долю.
Той  загинув  легко,  ти  все  живеш  і  живеш.
Та  ламає  вітер  тільки  пряму  тополю,
І  зламати  не  може  він  при  землі  спориш.

2014-12-09

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2014


Чи я Твоєю, Господи, була?

Чи  я  Твоєю,  Господи,  була?
Занадто,  певне,  я  мирське  любила;
Я  і  душі  очистить  не  змогла,
А  тільки  іще  більш  занапастила.

А  Ти  прийняв  мене  усе  одно,
І  витер  сльози,  втішив,  обігрівши,
Надію  дав  і  сонце  у  вікно  –  
Бо  я  вмирала,  навіть  ще  не  живши…

2012-2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2014


У небі креслять смуги літаки…

У  небі  креслять  смуги  літаки.
А  з-за  серпанку  визира  півмісяць…
Чогось  так  дивно,  дивно  мліє  серце,
А  вірш  не  пишеться…  Не  пишеться,  і  край.
Уже  весна.  А  може,  тільки  мрія?
І  цей  півмісяць  так  хвилює  душу…
Коли,  скажи,  я  буду  в  осяйному,
У  світі,  де  Тобою  все  бринить?

2011/ІІІ/14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2014


Тобі

Тобі,  лише  Тобі  -  ах,  як  бракує  слів!  -  
Бо  тільки  Ти  один  життя  моє  зігрів.
І  тільки  Ти  один  ведеш  мене  крізь  світ,
І  лиш  Тобою  я  залишу  в  ньому  слід.

2014-09-10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2014


Прошу Тебе, зійди в мою тюрму…

Прошу  Тебе,  зійди  в  мою  тюрму
І  огорни  теплом  Свого  крила.
Мене  ніколи  не  лишав  саму  -  
Й  коли,  здавалось,  я  сама  була.

Твій  Дух  Святий  пронизує  усе,
Твоя  Любов  собою  світ  трима.
Зійди,  прошу,  бо  не  навколо,  ні  –  
Моя  душа  сама  собі  тюрма.

2014-08-09

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014


Побачити небесне…

Побачити  небесне  за  обрисом  земного…
Я  дихаю  Тобою  і  не  боюсь  нічого.

Підтримки  я  благаю  моїм  малим  зусиллям.
До  світла  відлітаю  –  хоча  й  бракує  віри.

2014-09-10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014


Ніжно у храмі далекому…

Ніжно  у  храмі  далекому
Свічі  зорять  перед  Буддою,
І  у  легкій  цій  півсутіні
Божа  Присутність  вчувається.

Не  лиш  у  церковній  помпезності,
А  й  в  тихім  азалії  шелесті,
І  в  шепоті  вітру  між  соснами  –  
Твій  Голос  вчуваю  я,  Господи.

2013-ІІІ-25

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2014


Заснути вічним сном…

Заснути  вічним  сном  мені  не  вдасться  –  
Ще  чашу  не  спила  свою  до  дна.
Блукаю  в  гірких  роздумах:  в  чім  щастя?
Навіщо  в  світі  теплиться  весна?

Навіщо  нам  Господь  дає  світання?
Навіщо  кожен  з  нас  свій  хрест  несе?
Навіщо  жити  –  з  рання  і  до  рання  –  
Й  не  знать,  для  чого  є  навколо  все?..
2007/03/30

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2014


Іскрять сніжинки

Іскрять  сніжинки,
Й  усміхнувся  Будда
Дарунку  Неба.

2014-12-08

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2014


Яка краса…

Яка  краса!  Ці  дивовижні  гори,
Ледь  припорошені  невинністю  небес.
Красою  Ти  зціляєш  душі  хворі,
Красою  Ти  і  Сам  в  мені  воскрес.

2014-12-08

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2014


Ми падаєм під нашими хрестами…

Ми  падаєм  під  нашими  хрестами…
А  як  устать?  Де  почерпнути  сили?
І  знов  шепочем  зшерхлими  вустами:
«Допоможи,  благаєм,  Боже  милий!»

А  підведемось  –  Бога  забуваєм,
І  йдем  самі,  допоки  знов  впадемо.
А  Він  –  не  там,  далеко,  аж  за  раєм,
А  зовсім  поруч  –  кличе  до  Едему.

2009/04/10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542109
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2014


Гарно так було б (переспів) 얼마나 좋을까

В  золоті  осені  очі  Твої,
Цей  дивний  сон  –  мрія  моя.
Вітром  розкидає  по  всій  землі  –  
То  колись  була  я.
В  дзеркалі  місяця  світлі  краї  –
Бачиться  скрізь  якась  печаль.
Зорі  зронили  вже  сльози  свої.
Кинуть  усе  уже  не  жаль.

Пр.:  Гарно  так  було  б  жить  у  Господа  країні,
Завжди  бачити  Його.
Любий  Отче  мій,  подаруй  Своїй  дитині
Щастя  відчувать  Тебе.
Не  зникнути,  а  бути  вічністю.
І  світлом  Твоїм  стать.
З  Тобою  жить.

В  голосі  вітру  ховаєшся  Ти;
Слухать,  але  –  усе  ж  не  почуть.
Як,  підкажи,  Тебе  можна  знайти?
Як  Тебе  упізнати?
Серце  у  дзеркалі  Твоїх  слів
Обрій  новий  відкрива.
Сонце  світанкові  Ти  запалив.
Що  ж  мені  світ  без  Тебе?

Пр.:  Гарно  так  було  б  жить  у  Господа  країні,
Завжди  бачити  Його.
Любий  Отче  мій,  подаруй  Своїй  дитині
Щастя  відчувать  Тебе.
Твоя  любов  дарує  день  новий,
Дарує  нам  світ  новий.
Поклич  мене!

10-08-2006

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2014


Біла квітка 하얀 꽃

Біла  квітка
(переклад  з  корейської)

Сама  тихенько  вийду;
Усе  Господові  хочу  виповісти  я,
Те,  у  чім  іще  комусь  зізнатись  сором,
Свій  смуток  і  свій  жаль.

Життя  у  цьому  світі
Лиш  гріхів  тягар  примножує,  додолу  гне.
Але  щоб  не  впала,  мала  щоб  надію  –  
Ти  руку  дав  мені.

Ісусе  мій!  Коханий  мій!
Цю  щиру  сповідь  мого  серця  Ти  прийми!
І  віднині  хочу  більше
Душу  Твою  гріхами  не  засмутить.
Ісусе  мій!  Лише  один
Очистить  можеш  Ти  мене  від  гріха!
О  будь  ласка,  у  обійми
Недосконалу  мене,  прошу,  прийми!

Твоя  Любов,  мій  Боже,
Моє  серце  живить  новою  надією.
Я  тепер  Тебе  лиш  радувати  прагну.
Ти  руку  дай  мені!

Ісусе  мій!  Коханий  мій!
Цю  щиру  сповідь  мого  серця  Ти  прийми!
І  віднині  хочу  більше
Душу  Твою  гріхами  не  засмутить.
Ісусе  мій!  Лише  один
Очистить  можеш  Ти  мене  від  гріха!
О  будь  ласка,  у  обійми
Недосконалу  мене,  прошу,  прийми!

Ісусе  мій!  Коханий  мій!
Цю  щиру  сповідь  мого  серця  Ти  прийми!
Справжнє  диво,  мій  Ісусе,
Любов  Твоя,  що  світ  рятує  ізнов!
Хоч  у  сльозах  посію  я,
Але  в  Тобі  безмежну  радість  знайду!
Із  подяки,  із  любові
Білою  квіткою  Тобі  стану  я!
Білою  квіткою  Тобі  стану  я!

07/2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2014


Залишитись назавжди в цих горах…

Залишитись  назавжди  в  цих  горах  –  
Де  місто  сонцю  простягає  руки.
Де  споглядання  гір  долає  страх,
Де  споглядання  гір  долає  муки.

І  де  побачить  можу  Інший  світ  –  
Коли  на  захід  сонце  повертає.
Це  Ти  з  Небес  передаєш  привіт  –  
Та  неможливість  серце  роздирає…

2014-10-03

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2014


Будь ласка, будь в моєму світі…

Будь  ласка,  будь  в  моєму  світі,
Якщо  Тебе  немає  тут  –  
Щоб  я  могла  Тебе  зустріти,
Щоб  я  могла  Тебе  відчуть.

Змогла  щоб  іншим  передати
Крізь  намальовані  світи.
Втомилася  НЕвідчувати,
Хоч  знаю  –  завжди  поруч  Ти.

2006/02/14

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2014


За вівтарем Твоїм…

За  вівтарем  Твоїм,  упавши  на  коліна,
В  молитві  щирій  руки  розгорну.
Найкращая  в  житті  моїм  хвилина  –  
Коли  Твого  я  світла  досягну.

2013-06-25

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2014


Відчуваю Тебе в кожній краплі дощу…

Відчуваю  Тебе  в  кожній  краплі  дощу,
В  кожнім  сонячнім  промені,  Боже.
Шумом  вітру  говориш  до  мене.  Мовчу.
Серце  жити  без  Тебе  не  може.

Ти  –  блакиті  вікно  між  розірваних  хмар,
Ти  –  веселка  у  небі  дощистім,
Звук  ріжка  із  лугів  з-поміж  білих  отар,
Віддзеркалення  в  потіку  чистім,

Ти  –  конвалії  ніжно-п”янкий  аромат,
І  коханого  мого  повіки...
У  цім  світі  найбільша,  найкраща  з  принад  –  
Це  життя  із  Тобою  навіки.

2004-06-15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2014


В моєму місті дощопад…

В  моєму  місті  дощопад  –  
Дощить,  дощить,  дощить  не  в  лад;
І  сиві  гори  вдалині
Холодні,  мокрі  і  сумні.
Туман  лягає  у  долину  –  
Колись  і  я  за  ним  полину…

2014-09-24

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2014


Закохана в тебе, мій янголе дикий

…  Закохана  в  тебе,  мій  янголе  дикий,
Мій  янголе  дивний,  мій  бог.
Мій  світ,  мов  мозаїка  –  багатоликий.
Та  буть  не  судилось  удвох.

Торкаюсь  тебе,  але  ти  –  наче  глина,
В  долонях  моїх  розкришивсь...
Здавалося  –  вічність.  А  може  –  хвилина?
І  світ  твій  мені  не  відкривсь.

Мій  янголе  дикий,  мій  янголе  мужній,
Лети!  Порожніє  буття.
Про  себе  на  пам”ять  мені,  осоружній,
Залишив  лиш  вітру  виття...

7-02-2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2014


Це душі хвилювання…

Це  душі  хвилювання  я  вже  притлумить  не  зумію,
Серце  прагне  до  Тебе,  шукає,  чекає,  тремтить.
Дві  істоти  в  мені  –  ах,  як  добре  я  це  розумію,  -
Темна  вічність  страшна  і  яскравая  світлая  мить.

Подолаю  усе,  і  себе  подолати  зумію;
І  свіча  смолоскипом  в  Любові  Твоїй  спалахне.
Лиш  одна  таїна,  що  її  я  все  ж  не  розумію:
Чом  так  палко,  так  вірно  Ти  любиш  гріховну  мене?

2010/ХІ/-5

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2014


Мережа

Я  ніколи  його  не  бачила,  і  ніколи  не  побачу.  Справжній  він  –  далеко,  за  сотні  кілометрів.  А  тут,  переді  мною,  на  екрані  монітора  –  лише  його  нік,  і  –  цілковитий  простір  для  фантазії.

Сама  собі  дивуюся:  поруч  –  коханий  чоловік,  книжкова  шафа  ущерть  запхана  цікавими  книжками,  маю  повно  роботи  у  галереї,  і  ще  й  вечірні  уроки  гри  на  гітарі...  Але  ось  вмикаю  комп”ютер,  заходжу  в  нет,  і  –  світ  навколо  перестає  існувати.  Чи  це  не  є  справжньою  залежністю,  майже  хворобою?

...А  потім,  коли  спину  уже  ломить  від  утоми,  а  чоловік  зі  спальні  вдесяте  нагадує,  що  ночами  потрібно  спати,  а  не  витріщатися  в  екран  –  я  відповзаю  від  компа,  і,  вкладаючись,  нарешті,  у  ліжко,  намагаюсь  тверезо  поглянути  на  речі.

Вкотре.

І  вкотре  не  знаходжу  відповіді.

Можливо,  мені  бракує  спілкування  в  реалі?  Та  ніби  ж  ні...  Може,  справа  в  тому,  що  тут  мене  уже  всі  знають  як  облуплену,  а  там  –  я  така,  якою  хочу  бути,  якою  подам  себе.  Це  свого  роду  гра.  Але  часто  там  я  навіть  чесніша,  бо  мої  невидимі  співрозмовники  не  знають  мене,  ніколи  мене  не  побачать;  я  нічого  їм  не  винна  і  нічим  не  зобов”язана.  Раніше  душу  виливали  попутникам  у  потязі,  тепер  –  друзям  у  мережі.  Та  чи  можна  назвати  їх  друзями?  Питання  залишається  відкритим...

І,  зрештою,  найголовніше:  чому  він?  Чому  серед  безмежної  кількості  тих,  хто  блукає  у  мережі,  ти  обираєш  саме  його?  

...Ваші  смаки  у  чомусь  збігаються  –  вам  подобається  той  самий  письменник,  чи,  приміром,  музична  група  –  і  –  оп-ля!  -  тобі  уже  здається,  що  ти  знайшла  споріднену  душу,  і  ти  не  можеш  заснути  ночами,  мріючи,  як  було  б  добре...  Що?  Зустрітися?  І  про  що  б  ви  говорили?  Адже  обмін  кількома  фразами  у  мережі  ще  не  робить  вас  гарними  співрозмовниками  в  реалі...

Але  ти  все  одно  не  спиш  ночами,  і  знову  в”язнеш  у  неті,  і  життя  плине  повз  тебе...  А  він...  Він  навіть  не  здогадується,  яка  буря  вирує  у  твоєму  серці,  коли  з-посеред  багатьох  блогів  ти  відкриваєш  саме  його.  І  –  ловиш  ти  себе  на  парадоксальній  думці  –  може,  він  навіть  і  не  [i]він[/i],  а  [i]вона[/i].  Хто  зна,  ти  ж  усе  одно  не  бачиш  нічого,  окрім  букв  і  картинок  на  екрані.  Ти  ж  не  бачиш  того,  хто  пише,  а  він  може  подати  себе  як  завгодно.

І  ти  розумієш:  це  –  божевілля;  і,  здається,  ти  вгрузаєш  усе  глибше...

2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540382
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2014


Самотня жінка (варіант другий: скептично-реалістичний)

Сильна  і  впевнена  у  собі  пані,  за  п’ять  хвилин  –  виконавчий  директор  фірми;  завжди  зібрана  й  стримана  –  такою  вона  була  вдень.  Але  увечері,  повертаючись  у  просторе  порожнє  помешкання  і  залишаючись  сам-на-сам  із  радіоприймачем,  вона  ставала  тим,  ким  була  насправді:  самотньою,  нікому  не  потрібною  жінкою,  і  маленька  злякана  дівчинка  вкотре  прокидалася  у  ній.

Вона  вмикала  все  світло  у  квартирі,  готувала  каву,  залазила  з  ногами  у  великий  м’який  фотель  і  намагалася  не  думати  про  завтра,  бо  знала,  що  воно  буде  як  дві  краплі  води  подібне  на  сьогодні.

Час  від  часу  їй  снилися  Його  очі  –  красиві  карі  очі,  на  дні  яких  світилися  веселі  теплі  іскринки,  -  але  приходив  ранок,  і  вони  зникали  у  тумані.  Наставало  завтра,  приходу  якого  вона  боялася  і  одночасно  палко  чекала,  бо  робочі  клопоти  до  вечора  відганяли  липку  самотність,  що  чіплялася  за  серце,  немов  павутиння.

Але  чому  вона  працювала  так  затято,  частенько  затримуючись  на  роботі  допізна?  Чому  не  хотіла  повертатися  додому  увечері?  Тому,  що  там  ніхто  не  чекав  її?  Так.

Однак  було  щось  іще,  в  чому  вона  не  наважилася  б  зізнатися  навіть  сама  собі:  якби  зазирнула  у  свою  душу  до  найдальших,  найглибших  куточків  –  побачила  б,  що  там  нічого  немає.  Лише  порожнеча.  Чи  не  тому  й  залишалася  самотньою,  нікому  не  цікавою?

Вона  не  мала  якихось  особливих  талантів;  не  мала  захоплення,  яким  би  могла  заповнювати  вільний  час  (тому  й  намагалася,  аби  його  було  поменше);  не  знала,  чому  можна  себе  присвятити…  Через  те  й  занурювалася  так  завзято  у  свою  роботу  –  аби  створити  ілюзію  потрібності  власного  існування,  переконати  у  першу  чергу  себе,  що  вона  робить  щось  корисне.  Що  життя  її  не  минає  даремно.  А  престижна  робота,  чудесне  помешкання,  дорогі  речі  –  хіба  не  є  доказом  цього?  Доказом  того,  що  вона  таки  досягла  успіху?

Певна  річ,  що  вона  думала  саме  так;  була  просто  переконана  в  цьому.  Однак  чи  світ  помітив  би,  якби  її  раптом  не  стало

А  бідний  художник,  що  тулиться  у  крихітній  кімнатці  і  частенько  не  має,  за  що  пообідати,  -  щасливіший  від  неї,  бо  знає,  для  чого  існує.  Бо  світ  існує  завдяки  таким,  як  він.  Хай  навіть  суспільство  –  як  і  вона  –  вважають  його  життя  мізерним.

2010-01-09/2010-10-22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540035
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.11.2014


Самотня жінка (варіант перший: романтично-наївний)

Сильна  і  впевнена  у  собі  пані,  за  п’ять  хвилин  –  виконавчий  директор  фірми;  завжди  зібрана  й  стримана  –  такою  вона  була  вдень.  Але  увечері,  повертаючись  у  просторе  порожнє  помешкання  і  залишаючись  сам-на-сам  із  радіоприймачем,  вона  перетворювалась  на  самотню,  нікому  не  потрібну  жінку,  і  маленька  злякана  дівчинка  вкотре  прокидалася  у  ній.

Вона  вмикала  все  світло  у  квартирі,  готувала  каву,  залазила  з  ногами  у  великий  м’який  фотель  і  намагалася  не  думати  про  завтра,  бо  знала,  що  воно  буде  як  дві  краплі  води  подібне  на  сьогодні.

Час  від  часу  вона  бачила  Його  очі  –  красиві  карі  очі,  на  дні  яких  світилися  веселі  теплі  іскринки,  -  але  приходив  ранок,  і  вони  зникали  у  тумані.  Наставало  завтра,  приходу  якого  вона  боялася  і  одночасно  хотіла,  бо  воно  до  вечора  відганяло  липку  самотність,  що  чіплялася  за  серце,  немов  павутиння.

Вона  лягала  у  холодну  постіль,  закривала  очі  і  мріяла  під  приємний  хрипкуватий  голос  нічного  діджея,  і  засинала  так  –  з  увімкненим  світлом  і  радіоприймачем.  Увімкнене  світло  створювало  ілюзію,  що  от-от  прийде  Він  –  о  десятій  чи  о-пів  на  дванадцяту,  треба  лише  трішки  почекати.  І  вона  чекала,  але  Він,  звичайно,  не  приходив.

Вона  думала  –  навіщо  живе?  Чому  досі  самотня?  Навіщо  потрібне  це  велике  помешкання,  якщо  в  ньому  завжди  порожньо  і  сумно,  і  потрібно  вмикати  усе  світло,  аби  створити  ілюзію,  що  ти  не  одна?  Чому  досі  немає  того,  хто  зігрів  би  її  теплом  своєї  душі?  І  чому  усі  навколо  думають,  що  вона  страшенно  щаслива,  бо  багато  заробляє  і  може  дозволити  собі  купити  все,  що  завгодно?  Ні,  не  усе  –  кохання,  мир  у  серці  неможливо  купити  і  за  усі  гроші  світу…

Залишалось  лише  чекати  і  вірити,  що  Господь  не  залишить  її.  І  вона  чекала  і  вірила.  І  одного  дня  таки  зустріла  Його.  Вона  одразу  впізнала  його  карі  очі  з  теплими  веселими  іскринками  і  зрозуміла,  що  більше  не  потрібно  буде  вмикати  усе  світло  у  квартирі  і  боятися  приходу  ночі.  Вона  не  була  більше  самотньою.  Але  то  вже  інша  історія…

19-06-2003

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540032
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.11.2014


Іду сліпцем, шукаючи тебе…

Іду  сліпцем,  шукаючи  тебе,
Крізь  анфілади  поглядів  і  кроків.
За  кожною  стіною  чути  шерех,
Зітхання  пристрасні  і  шепіт  спраглих  уст.
А  я  порожня,  мов  допитий  келих  –  
Ні  почуттів,  ні  думки,  ні  бажання.
Жагучі  сцени  тут  ховають  стіни,
Я  лиш  відчути  можу  їхній  шал.
Моя  фантазія  загасла,  наче  іскра,
Втопилась  у  байдужості  твоїй.
Іду  сліпцем,  і  чую  тільки  стогін.
Гаряча  кров  у  скронях  стугонить.

-2003.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2013


Сліпа черниця…

Сліпа  черниця  мовчки  йде  у  сніг,
Навздогін  їй  летять  слова  кусучі.
Їй  навздогін  луна  гріховний  сміх,
Зірвавшись  з  вуст,  немов  каміння  з  кручі.
Він  –  не  сміявсь.  Ніколи  і  ніде.
Він  усміхавсь,  спокійно  і  привітно.
Вона  мене  до  Нього  приведе.
Любов  горить  в  сліпих  очах  блакитних.
Гріхи  мої  додолу  гнуть  мене.
Мій  хрест  важкий,  та  я  терпіти  мушу.
Якщо  мене  ця  чаша  не  мине,
Я  лиш  Йому  відкрити  зможу  душу.
Про  все  сказать;  очистити  думки.
Нести  свій  хрест  із  легкістю  у  серці.
Знайти  слова,  загублені  рядки.
Здолати  долю  у  важкому  герці.
І  йти  вперед.  І,  правду  несучи,
Зважать  на  те,  що  є  серця,  мов  криця.  –  
Іди  ж  вперед.  І  до  глухих  кричи.
До  Нього  йди,  немов  сліпа  черниця.

20/11/2001

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2013


Вона виходить тільки уночі…

Вона  виходить  тільки  уночі,
Ховаючи  обличчя  за  вуаллю.
Шукає  слід  загаслої  свічі.
І  погляд  її  світиться  печаллю.

Вона  іде  –  одна,  немов  луна,
Що  в  коридорах  вічності  лунає.
Вона  і  світ  –  між  них  скляна  стіна
І  з  лабіринту  виходу  немає.

Вона  і  ніч.  І  біль  в  її  очах,
Який  тобі,  на  жаль,  не  зрозуміти,
Бо  ти  пішов,  лишивши  на  устах
Смак  поцілунків  і  торішні  квіти.

2003.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2013


Гріхи мої…

Аби  лиш  не  впасти...
А  навіть  впаду  –  
Зведуся  і  знову  до  Тебе  піду.

Не  втримати  темряві
Янгольський  лет.
Звільнитись  зумію  із  чорних  тенет.

І  світло  Твоє  осяває  мій  шлях.
Твоє  лише  Ймення  мені  на  устах.

Знов  падаю.  Важко  
Дістатись  мети.
Але  моє  щастя  –  лиш  там,  де  є  Ти.

2010/ХІ/2-5


[i]Із  циклу  "Fidem"[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2013


Життя розлучило…

Життя  розлучило.  Далеко  іти.
Здається,  назад  вже  шляху  не  знайти.
У  світі  новому  –  нове  все  й  незвичне.
Розсіює  морок  це  сяйво  величне.
В  незвіданім  світі  –  шляхи  невідомі.
Прямуєш  у  безвість,  а  може  –  додому.
Буває,  що  падаєш,  важко  іти  –  
У  Нім  віднайдеш  сил  дійти  до  мети.
2010/ІІІ/31

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394703
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2013


Час, коли долаю долю

День,  і  ніч,  -  і  знов  надходить
Час,  коли  долаю  долю;
Як  ніщо  не  перешкодить,
Не  завдасть  нового  болю.

Я  розправить  зможу  крила;
Погляд  –  в  небо.  Геть  тривогу!
Я,  здається,  зрозуміла,
Де  знайду  свою  дорогу.

Знов  у  мандри,  вітер  знову
Напина  мої  вітрила.
…Так,  за  тихую  розмову
Все  віддати  б  я  зуміла…

2010/ІІ/15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2013


Вибір

Політ  закінчить  надзвичайно  просто:
Відрізать  крила,  кинути  до  ніг.
Ти  дав  їй  ніж  і  научив,  як  треба,
Бо  сам  цього  чомусь  зробить  не  міг.

І  плаче  янгол,  вражений  цим  жахом.
Дощем  стікає  з  мармуру  сльозина.
Вся  її  святість  закінчилась  крахом  -  
В  тебе  закохана,  нещасная  дитина...

2001-11-29.

Малюнок  автора.

[i]Із  циклу  "Брабантське  мереживо"[/i]

Інший  (давніший)  варіант  малюнка  можна  побачити  у  "Фотоальбомі".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2013


Темниця мого серця…

Темниця  мого  серця  і  мій  рай  –  
Важкий  романський  замок  на  узвишші.
Ламають  сині  гори  небокрай.
Ніщо  не  рушить  надвечір’я  тиші.

І  над  ставком,  що  ряскою  заріс,
Камінна  лава  все  ще  пам’ятає,
Як  мала  мужність  не  зронити  сліз
Перед  лицем  того,  хто  не  кохає.

11-2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2013


Як я жила раніше без Тебе?

Як  я  жила  раніше  без  Тебе?  Не  уявляю.
Я  знала,  що  є  сонце,  але  ніколи  його  не  бачила.
Я  знала,  що  воно  світить  іншим,  але  не  мені.
Я  знала,  що  його  тепла  вистачить  усім,  але  мені  було  холодно.
Моє  небо  було  сповите  хмарами.

А  нині  хмари  розійшлися  і  я  побачила  сонце.
Я  відчула  його  тепло  і  відкрила  серце  для  світла.
Я  зрозуміла,  що  Ти  любиш  мене.
І  –  я  зрозуміла,  що  [i]я[/i]  люблю  Тебе.

2003-06-26

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2013


НІБИХОКУ

2012  рік

Вже  вільха  листочки  пожовклі  зронила
На  озеро  тихе.
Наблизилась  осінь.
26/07

Сосни  величні  обабіч  стежини
Спокоєм  дихають.
Їду  до  озера.
26/07

Вітер  коліна  голі  цілує.
Коник  сюркоче.
Тиша  над  лугом.
6/08

Темні  хмари  і  сонце  червоне.
І  веселка  од  краю  до  краю.
Свіжість  післягрозова.
8/08

Вдарив  дзвін  у  далекому  храмі.
І  схилилися  гори  –
В  молитві.
16/08

Я  чужий  в  цьому  місті  примар…
Брунатні  іскринки  у  келиху  –
Забути.
24/08

(Дії  17/25)
В  мені  Твоє  дихання.
Хто  я  без  Тебе?
Камінь  бездушний.
24/08

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2013


수빈에게 (ненародженому синочкові)

Забрали  –  і  не  бачила…  Прощай!
Я  не  змогла  тебе  оберегти.
На  серці  тільки  туга  і  відчай;
І  як  тепер  мені  вперед    іти?
А  я  жива,  а  ти  уже  –  десь  там.
[b]Його[/b]  обличчя  можеш  оглядать  –  
Ангелику,  належиш  Небесам.
Тебе  довіку  буду  пам’ятать.

13-06-2012


А  день  новий  вже  стука  у  вікно  –
Світанок  проганяє  безнадію.
Я  розгубилась  –  ні,  не  все  одно,
Боюся  просто  вірити  у  мрію.
Бо  я  жила  –  надією  жила,
Та  бути  разом,  певне,  не  судилось…
Утіху  серця  ночі  віддала…
В  мені  лиш  порожнеча  залишилась…

15-06-2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2013


Я просто хочу…

Я  просто  хочу  бути  разом  з  ним.
Я  просто  хочу  бути,  бути,  БУТИ!
Віддатись  почуттям  цим  неземним,
І  про  нудьгу  і  смуток  свій  забути.

Я  просто  хочу  жити  там,  де  він.
Довіку  разом  жити,  жити,  ЖИТИ!
Моя  любов  і  доземний  уклін
Йому,  що  научив  мене  любити.
                     2006/05/19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2012


Я прихиляю…

"Лисиці  мають  нори,  і  птахи  небесні  -  гнізда,  
а  Син  Людський  не  має,  де  прихилити  голову"

Я  прихиляю  голову  до  Тебе,
І  є  хіба  що  в  світі  важливіше?
Моя  домівко  і  моя  вітчизно!
Життя  осердя  й  вічне  джерело.
24-11-2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388085
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2012


Моє найбільше багатство

Поза  всіма  релігіями,
Поза  всіма  конфесіями
Ти  є  у  мене,
І  це  –  моє  найбільше  багатство.

27-11-2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2012


Я спускалась у темні глибини

Я  спускалась  у  темні  глибини,
Я  весь  безмір  побачила  зла,
Та,  здається,  що  гірш  од  людини
Я  нікого  ніде  не  знайшла.

Стражденні  душі,  бачила,  на  дні
[b]Його[/b]  все  кличуть,  впавши  на  коліна…
Та  все  ж  Господь  утілився  в  мені  –  
Тож    я  –  Людина.  Я  таки  Людина!

2011/05/24-25

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2012


Чому так сумно буває у свято?

Чому  так  сумно  буває  у  свято?
Люди  приходять,  проходять  і  йдуть,  залишають  по  собі  лише  пам”ять.
Нитка  життя  розмотується  усе  більше,  котиться  у  невідоме  клубочок,  -  а  вони  минають  обабіч  мого  шляху,  і,  здається,  зникають  удалині  все  швидше.
Де  ж  серед  них  він  –  той  єдиний,  котрого  шукаєш  усе  життя,  з  радістю  упізнаєш  в  кожному,  але  –  знову  помиляєшся?  Як  же,  нарешті,  остаточно  його  розпізнати?
А  Він  –  поруч.  Шукаєш  Його  десь,  а  Він  –  скрізь;  бачиш  Його  в  комусь,  а  Він  –  у  тобі;  мовчиш  –  а  Він  промовляє  із  глибини  твого  серця...
Христос  воскрес  –  звідки  ж  беруться  ці  сльози?  Я  плачу  –  гіркіше,  ніж  у  Страсну  П”ятницю.
2010-04-03

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386159
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.12.2012


Що буде далі…

Що  буде  далі,  скажи?
Я  не  знаю...
Слово  за  словом...  Чекати...  Вмирати...
Вирвати  серце  і  не  існувати  –  
Я  уже  й  так  поступово  зникаю.

Сонце  закотиться  знову  за  обрій,
Ніч  знов  настане,  знов  зорі  засяють,
Потім  –  світанок.  Так  дні  і  минають...
Хто  щось  розкаже  про  долю  недобрій?

Справді  недобрій?  Чи,  мо,  нещасливій?
Я  заблукала  між  серцем  і  світом.
Знов  помиляюсь...
І  торішнім  цвітом
Падаю  долі  під  краплі  всім  зливам...

2006/08/26

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2012


Цей місяць так швидко минув…

Цей  місяць  так  швидко  минув  –  мов  не  було.
А  що  залишилось  на  пам’ять?  –  минуле.
І  знову  за  вікнами  світ  цей  нудний.
І  знову  не  хочеться  бути  одній.

Де  можна  духовнії  черпати  сили?
І  не  шкодувать,  якщо  щось  не  зуміли?
Лише  у  Тобі  –  все,  що  було  і  є.
Лише  мій  Господь  –  то  спасіння  моє.

2006/05/19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2012


Я хочу бачити щодня тебе…

Я  хочу  бачити  щодня  тебе,  щоночі;
Я  хочу  чути  голос  твій  і  сміх,
Як  тільки  розтулю  уранці  очі,
І  перед  тим,  як  знов  заплющу  їх.

Ти  –  в  моїх  снах,  у  мріях,  сподіваннях.
Для  тебе  –  кожен  подих  мій  і  крок.
Заради  тебе  житиму  в  стражданнях.
Заради  тебе  досягну  зірок.

Тобі  –  життя  моє  і  мої  мрії.
Тобі  –  усе,  що  мала,  все,  що  є.
Лише  тобою  живляться  надії.
Й  хоч  ти  не  мій,  ти  –  все,  що  в  мене  є.  

2003  (2023)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2012


Шукаю весни…

Шукаю  весни,  та  вона  відлетіла;
Вже  літа  не  буде  ніколи.
Лишилась  не  я  –  лиш  гріхи  мого  тіла
Живуть  в  зачарованім  колі.

Руками  ти  можеш  розвіяти  морок
І  сонце  навік  запалити.
Та  я  помилилась:  мій  бог  –  і  мій  ворог...
Під  ноги  –  розпечені  плити,

На  плечі  –  лахміття,  що  дряпає  шкіру,
У  руки  –  терня,  в  очі  –  жару.
Я  втратила  все  –  бо  утратила  віру.
Так  треба:  за  тебе  покару...

2005.06.04

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2012


Тиха

А  ти  не  знаєш  імені  мого,
І  в  час  вечірній  не  мене  чекаєш.
Запалиш  свічку,  тихо  прошепочеш
Молитву  тиху  серед  тиші  зір…
І  може,  стиха  озоветься  скрипка  –
Немов  зітхання  скрушеного  серця,
Неначе  пісня  про  оту  Єдину,
Яка  ніяк  не  відпуска  тебе.
І  в  тихий  вечір  твої  тихі  сльози
Стуманять  очі  –  ах,  якби  ж  востаннє!
Слова  молитви  принесуть  полегшу.
Дотліє  свічка.  Тиша.  Тиша.  Все…

2011-12-31

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2012


Папуга

Ти  товчешся  у  клітці,
Прагнеш  вирватися  на  волю.
Відкриваю  дверцята  –
І  ти  вилітаєш,  щасливий:
Свобода!

У  кожного  з  нас  –  своя  клітка.
І  я  також  прагну  звільнитись.
Але  що  робити,  якщо  ця  моя  клітка  –
Всередині  мене?

Немає  куди  тікати,
Немає  де  ховатись.
Моя  клітка  –  всередині  мене...

2006/08/26

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2012


Цілувати руки твої…

Цілувати  руки  твої  готова  –
Відвертаєш  очі,  не  мовиш  слова.
Цілувати  ладна  твої  сліди  –
Порох,  пил  в  долонях,  а  все  ж  не  ти.
Я  до  тебе  птахом  за  обрій  лину,
Не  любить  не  можу,  від  того  гину.
Роз’єднала  долі  плинна  течія:
Ти  належиш  завтра,  і  учора  –  я.
Ти  належиш  Богу,  я  -  тільки  світу.
Заблукала,  вибач,  нема  одвіту.
Дай  почути  голос,  почути  спів  –  
Моє  серце  міцно  полонить  зумів!
2011-03-28/30

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2012


Хіба шкодую крові серця…

Хіба  шкодую  крові  серця  свого
Щоб  лікувать  його  душевні  рани?
Якби  могла  оборонить  від  злого,
Звільнить  від  смутку,  суєти,  омани!

Ти  дав  мені  той  приклад,  що  його
Наслідувать  –  хай  з  болем  в  серці  –  мушу.
Спасителю!  Нічого  вже  мого!
Як  солодко  –  його  зціляти  душу!

Справжня  радість  –  зціляти  душу  того,  кого  любиш;  а  для  того  треба  любити  того,  кого  зцілюєш.
2011-09-20/21

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2012


Хіба важко навчитись прощати?

Хіба  важко  навчитись  прощати?
Адже  цьому  нас  вчить  Господь.
Свою  душу  Йому  відкривати
І  свою  гамувати  плоть.

Подолати  у  серці  темне,
Якщо  треба  –  віддать  усе,
Щоб  не  знати:  життя  –  даремне,
І  тебе,  мов  листок,  несе.

Щоб  не  знати,  що  у  безодні
Цей  спокутую  гріх  колись.
Щоб  забути:  кінець  –  сьогодні.
О,  докірливо  не  дивись!..

Як  навчитись  тебе  забувати?  –  
Йти  шляхом,  що  судив  Господь...
Як  же  важко  навчитись  прощати!
Як  нелегко  здолати  плоть...

2006/5/8

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2012


Чистий Четвер

У  Чистий  Четвер  падав  дощ.
Як  в  часі  Таємної  вечері  Господь  Ісус  омив  ноги  своїм  учням,  як  нині  –  на  спомин  про  те  –  пресвітер  омиває  ноги  дванадцяти  вірним,  так  Небо  у  цей  день  омило  Землю.  
Це  справді  велике  диво  –  бачити  Бога  в  усьому.  
Це  справді  велике  благо  –  розпізнавати  Бога  і  серед  буденності.
2010-04-04

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2012


Слізьми малює осінь…

Слізьми  малює  осінь  на  вікні,
А  я  дивлюсь  –  бо  плакати  не  можу.
Не  допомоги  –  тільки  тиші  прошу.
Де  від  журби  подітися  мені?
Якщо  я  зникну  –  кращим  стане  світ?
Якщо  лишусь  –  комусь  я  буду  треба?
Вже  не  шукаю  ані  Дна,  ні  Неба  –  
Розвіє  вітер  мій  останній  слід…
2011-09-30

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366757
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2012


У своєму житті…

У  своєму  житті  я  не  знала  свободи
І  блукала,  мов  тінь  у  краю  неживих.
Я  не  вміла  терпіть  і  долать  перешкоди,  
І  рятунку  не  мала  із  буднів  лихих.

Краєм  прірви  ішла.  Ти  подав  мені  руку,
І  до  Світла  вказав  мені  звивисту  путь.
Прагну  я  осягнуть  Твою  радість  і  муку,
І,  йдучи  за  Тобою,  свободу  здобуть.

І,  йдучи  за  Тобою,  навчитись  любити,
Бо  Любов  –  те  одне,  що  освячує  нас.
Я  із  неї  лише  сили  черпаю  жити,
Жить    з  Тобою,  нарешті,  надходить  вже  час!

2010-2011

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2012


Як холодно, як порожньо тепер…

Як  холодно,  як  порожньо  тепер,
Коли  останнє  листя  облетіло.
В  душі  моїй  останній  спогад  вмер,
Що  берегла  його  так  неуміло.

І  вже  нема  нічого,  тільки  дощ
Краплини  сірі  струшує  з  хмарин.
І  пустка  у  душі  та  на  землі.
І  я  –  одна.  Й  ти  –  знаю,  не  один...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2012


Будь ласка, вибач…

Будь  ласка,  вибач.  Прошу,  не  гнівись.
Не  хочу  я  непрощеною  йти.
Востаннє  в  очі  ніжно  подивись,
Усі  гріхи,  прошу  тебе,  прости.
Хіба  ж  моя  вина  у  тому  є,
Що  серця  голос  вже  давно  мовчить?
Я  знаю,  що  лиш  ти  у  мене  є
Але  тебе  не  можу  вже  любить.
Пробач  мені,  і  з  Богом  відпусти.
Усе  найкраще  в  серці  збережи.
Минулося.  Вже  не  коханий  ти.
І  я  почую  тільки  крик  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2012


Ти почув мою пісню…

Ти  почув  мою  пісню  –  і  Ти  усміхнувся  мені.
І  засяяло  сонце,  і  висохли  сльози  одразу.
Знаю  –  любиш  мене,  і  приходиш  до  мене  вві  сні,
Й  за  провини  мої  не  тримаєш  на  мене  образу.

Любий  Господи  мій!  Я  нарешті  це  щастя  пізнала:
Жить  з  Тобою  разом,  і  любить  Тебе  більш  за  життя.
Ще  не  знавши  Тебе,  у  життєвих  я  хащах  блукала.
Ти  покликав  мене  –  і  змінилося  раптом  буття:

У  Едемськім  саду,  у  Небесному  Царстві  живу  я,
Райський  сад  цей  –  душа,  у  якій  –  тільки  Ти,  тільки  Ти.
Й  за  минулим  своїм,  і  за  тим,  що  було,  не  шкодую,
Бо  тепер  я  –  нова,  і  в  моєму  житті  –  тільки  Ти!

                                                       2004/03/03

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2012


Розрізати вени…

Розрізати  вени  –  хай  кров  витікає  собі.
Хай  крапля  по  краплі  життя  залишає  це  тіло.
Воно  не  потрібне  мені,  як  не  треба  воно  і  тобі.
...Лиш  дуже  болить,  бо  зробила  це  вперше  –  невміло...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2012


Ти сердишся?

Ти  сердишся?  Не  гнівайся,  прошу.
Я  вже  не  та.  Я  виросла  з  учора.
Я  животіла.  А  тепер  я  хвора.
Вогонь  у  серці  вже  не  загашу.
Але  не  бійся  –  ти  в  нім  не  згориш.
Твої  холодні  очі  не  займуться.
Я  йшла  до  тебе.  Мушу  повернуться.
У  стопах  голки.  На  землі  –  спориш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012