| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Нуль-нуль одинадцять, а я ще не сплю
Вже серце не плаче, що я не люблю
Нуль-нуль вже тринадцять, і мліють вуста
Мене так чарує нічна простота
Розбила б я вщент усю цю красу
Немає на неї вже сил та часу
Я тихо впаду, щоб не бачив ніхто
Не буде нуль-нуль чотирнадцять, а сто
Сто вічних хвилин, чи годин, може днів
Для мене можливо, а може й для снів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2012