Подих Вітру

Сторінки (1/15):  « 1»

Леді***

Вона...  Втілення  усіх  пір  року.
Мінлива,  наче  вітер,
Спокуслива,  як  вечоровий  дотик,
І  стан  гнучкий,  наче  той  чорний  котик...
І  ясний  погляд  зір  -
Вона...  Жіночого  це  вияв  року
                     Не  зробить  першого  вже  кроку.


Вона  -  утілення  усього.
Очі  -  хмари,  і  бездонні  океани,
І  погляд  чистої  краси...
Уста...  Кого  ж  ви  цілували?
Хто  вашої  закуштував  роси?
Вона  -  триматиметься  свого
                 Так  просто  не  залишиться  у  нього...


Вона  -  химера  сновидінь.
Великий  дар  зустрітись  у  реалі...
І  змусить  мріяти  про  легкий  дотик
Цей  ніжний,  гордий    чорний  котик...
Манери,  жести,  погляд,  тінь...
Вона  -  це  леді  із  видінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2015


Мене ти переслідуєш…

Ти  по  являєшся  із  сходом  сонця,
Тебе  не  знайдеш  в  моїх  снах...
Ти  переслідуєш  мене  усюди:  
Літаєш,  наче  птах  
Ти  у  моїх  думках.

Із  шепотом  трави,  шелестом  листу,
Із  мовою,  річок  дзюрчанням...
В  полон  береш  ти  своїм  світом
І  тиші  щирої  звучанням…
Прониклий  у  моє  мовчання.

Ти  приносиш  радість,  щастя  й  смуток.
Можливо  ради  тебе  варто  жити...
Пристрасті  твоєї  п`янкий  трунок
Із  ніжністю  готова  пити:
Завжди  з  тобою  чи  для  тебе
Кохати  й  жити,
Просто  жити…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450541
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.09.2013


Він…

З  волоссям  грається  ніжний  вітер
Він  ніжністю  заражує  усе...
Рукою  дружньою  мені  він  сльози  витер
Із  ним  забула  я  про  все...

Забулися  всі  біди  і  стаждання
Забулося  кохання...  біль
Залишив  невагомість  і  мовчання
І  тільки  вітер,  я  і  моя  тінь...

Торкається  мене  так  ніжно  й  легко
Моя  душа  із  ним  у  вись  взлітає
І  тінь  тримає  моє  тіло  так  далеко...
Від  тебе...  Без  тебе  все  вмирає.

Ти  -  моя  сутність,  легкість  і  життя.
Без  тебе  я  марнію,  гину.
Для  тебе  всі,  що  є,  найглибші  почуття...
Вітер...  Тебе  ніколи  не  покину!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419389
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.04.2013


Послання до неба

Небо…  В  обійми  твої  кожен  мріяв  впасти.
Небо...  Ти  безкінечна  безодня  раю...
Небо...  Шматочок  твого  спокою  я  хочу  вкрасти.
Небо...  Лишень  тобою  завжди  марю...

Небо...  Захоплюєш  красою  мови  хмар...
Небо...  Ти  безкінечне,  я  ж  така  маленька,  бідна...
Небо...  Завжди  я  лину  у  твій  шарм.
Небо...  В  блакить  твоїх  очей  дивитись  я  не  гідна.

Небо...  Заволоділо  мною  давно  ти.
Небо...  Полону  твого  спокою  уникнути  не  хочу...
Небо...  Життя  нове  даєш  лиш  ти.
Небо...  Принаймі  думкою  з  тобою  злитися  назавжди  хочу...

Небо...  Твоя,  повір,  повік  я  буду!
Небо...  Не  відпускай  мене  у  цей  жорстокий  світ.
Небо...  В  світ  аморальності  і  бруду...
Небо...  Для  мене  завжди  будеш,  наче  сонця  цвіт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2013


Дощ…

Дощ…Ти  не  очікувано  так  прийшов…
Дощ…Тобою  небо  сіре  плаче…
Дощ…Ти  у  своїх  сльозах  мене  знайшов…
Дощ…Я  вмилася  тобою  наче…

Дощ…  Ти  замінив  мені  усіх…
Дощ…  Майстерно  скрив  ти  мої  сльози…
Дощ…  І  грім  звучить,  немов  твій  сміх…
Дощ…  Ти  все  покрив  в  холодні  роси…

Дощ…Тобою  марю  я  завжди…
Дощ…Тебе  бракує  в  жарку  днину…
Дощ…Не  покидай  мене,  зажди…
Дощ…Тебе  ж  ніколи  я  не  кину…

Дощ…Вологістю  щоки  торкнувся…
Дощ…Слізьми  із  неї  ти  стікаєш…
Дощ…Нарешті    холод  твій  вернувся…
Дощ…Собою  всі  сліди  змиваєш…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012


Ностальгія

Зупинись  хоч  на  одну  хвилину…
Назад  кинь  поглядом  далеким…
Знайди  в  його  очах  смутку  краплину,
Згадай,  як  світ  був  вам  таким  маленьким…

А  він  чекатиме  від  неї  кроку
Й  молитиметься  на  жорстокий  час,
Та  той  не  допоможе  –  скаже  :  «Пас  .  »
Але  не  зробить  сам  цього  він  кроку…

Та  марними  були  страждання  ці  високі
Він  був  не  в  змозі  повернути    час.
Настала  осінь…  Прийшла  осінь…
Вона  сказала  :  «Більш  не  буде  нас  !  »

Танцюючи  із  вітром,  жовте  листя  мріє…
Воно  нам  наганяє  ностальгію.
І  згадка  про  ці  почуття  так  гріє…
Нагадує  цю  нездійсненну  мрію.

Могло  би  бути  все  зовсім  інакше  :
Тонули  би  вони  в  морі  кохання…
Та  що  не  робить  доля  –  все  на  краще  !
Осінь  накриє  всі  бажання…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352070
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.07.2012


На добраніч

…Нехай  ніч  ця  прекрасна,  чарΊ́вна
Дарує  море  цікавих  снів;
Ніжністю  нехай  вона  до  тебе  лине,
Принесе  жмуток  нових  сновидінь…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2012


Вечір…

Вечір…    Десь  засинає  вже  напевно…
Вечір…  Вдаряється  об  чиїсь  плечі...
Вечір…  Зустрінуться  вони,  я  певна.
Вечір  й  ніч  –  це  зовсім  різні  речі.
Вечір...    Затьмарив  сонце  ти  собою!
Вечір...    Мереживом  в  полон  береш…
Вечір...    Тебе  не  буде  вже  зі  мною.
Вечір...    Тоді  чому  мене  крадеш?
Вечір...    Полону  я  уникнути  не  можу.
Вечір...    Музика  вітру,  запах  ночі…
Вечір...    Самотній  у  погоду  цю  негожу.
Вечір...    Холодний  вітер  дує  в  очі!
Вечір...    Ти  програєш  на  користь  ночі  !
Вечір...    Я  чекатиму  на  тебе…
Вечір...    Щоб  знов  побачити  ці  очі.
Вечір...    Холодні  чорні  очі  неба…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351109
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.07.2012


***

Небо  дивиться  блакитними  очима
Чарує  поглядом  далеким...
Давно  тебе  не  бачу  за  дверима
Нажаль  насправді  ти  так  далеко...

Вагони,  поїзда,  перони...
Із  кожним  кроком  віддаляєшся  від  мене.
Все  створює  суттєві  перепони,
На  нашому  шляху  від  тебе  і  до  мене.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350878
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.07.2012


Вечір…

Гори  мріють  тихо-тихо,
Туманом  усю  землю  оповито.
Торкнись  мене  так  ніжно  й  тихо...
Наче  мороз  серпанком  вкритий...

Дивись  у  далечінь  холодну  і  далеку...
Нехай  вона  тобі  мене  згадає.
Мене  таку  як  небо  бездонну  і  далеку...
Побачиш,  разом  із  вітром  все  згасає.

Ти  пам"ятай  цей  тихий  туманний  вечір,
І  цей  серпанок,  хмари,  небо...
Як  сильний  вітер  дмухав  у  плечі...
Як  я  забрала  за  собою  шматок  неба...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350855
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.07.2012


Кохання - теплий подих вітру

Милуючись  красою  неба  і  землі,
Вдихни  його  подих  якось  у  ночі…
Знайди  цю  постать  десь  в  імлі…
Поглянь  в  закохані  бездонні  його  очі…

Він  підійде  тихесенько  до  тебе…
Всім  тілом  ти  відчуєш  його  дотик…
Шепни:  «Коханий,  йду  до  тебе!»
Він  ніжно  перехопить  в  тебе  подих…

Вітер  ніжно  контури  його  малює…
Ти  скажеш:  «Не  покидай  мене!
Я  не  живу  без  тебе,  а  існую,
І  лиш  тебе  у  мріях  я  малюю,
Кохання  це  так  просто  не  мине!»
Він  вдасть,  наче  нічого  і  не  чує,
А  тільки  ніжно  й  пристрасно  тя  поцілує,
Промовить:  «Не  плач  моя  кохана.
Ти  знай,  що  лиш  одна  у  мене  ти  бажана.
Усе  на  світі  промайне  -
Кохання  ж  наше  не  мине!»

Обняв  її  він  міцно-міцно,
Неначе  сонце  землю  обійма,
Аж  поки  вже  не  стало  пізно…
Ніч  їх  своїм  сяйвом  покрива…

Ось  так:  кохання  –  теплий  подих  вітру,
Що    зачаровує  і  гріє  кров.
Воно,  неначе  ковток  свіжого  повітря,
Розганяє  нам  по  венах  кров.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350853
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.07.2012


Троянди

Троянди,  ви  не  плачте  росою
Освітлює  вас  місяць  променем  своїм
І  милуючись  вашою  красою
Надає  чудового  блиску  пелюсткам  твоїм.

Не  мрійте  про  сонце,  про  день  і  красу
Більш  не  побачите  світла
Погляньте  на  небо  там  місяць  осяє  росу
Ніч  стала  тиха  й  привітна.

Ні,  не  плачте  ви  цієї  зоряної  ночі  !
Привикнете  ще  без  тепла…
Не  забувайте  ви  ось  ці  холодні  ночі,
Як  місяць  світлом  залива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349236
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2012


Поховай…

Театр  темних  пелюсток...
І  я  в  полоні  тьми...
Спустивсь  легесенько  листок,
Щоб  витягнути  із  пітьми...

Ти  поховай  в  своєму  серці
Все:  спогади,  думки,  надії...
Вони  давно  уже  мерці.
Я  -  нездійсненна  твоя  мрія!

Ти  поховай  в  своєму  серці
Мене,  всі  мрії  і  бажання...
Весна  хай  стане  в  твому  серці.
Ридати  досить  через  це  кохання!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348212
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.07.2012


Тиша…

Тиша…
і  вітер,  що  цілує  тебе  ніжно…
тиша…
змінити  щось  ніколи  не  є  пізно…
мовчання…
і  тільки  листя  глухо  шелестить…
мовчання…
так  стало  легко,  бо  воно  летить…
Життя…
Чому  плин  часу  ти  не  спиниш?
Життя…
Куди  невпинно  ти  так  линеш?
Страждання…
Темна  безодня  вкрила  все…
Страждання…
Темні  хмари  вітер  принесе…
тиша…
і  тільки  вітер  пестить  тебе  ніжно…
тиша…
сонце  за  хмари  заховалось  –  уже  пізно…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347897
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.07.2012


Батьківщино моя, кайданами окута!

Україно,  моя  Батьківщино!
Чому  доля  в  тебе  така  зрадлива?
Сьогодення,  наче  червівзлива,
Що  пожирають  тебе  безупинно,
                                                       Моя  Батьківщино!

Україно,  квітуча  моя  Ненько!
Чому  нищать  тебе  твої  діти?
Чом  рідну  мову  забувають  твої  квіти?
Згадаю  твою  долю  -  мліє  серденько,
                                                       О  моя  Ненько!

Україно,  тернями  окута
За  що,  за  те  що  ти  бажала  волі?
Чи  може  через  поривання  твої  кволі?
За  що,  скажи,  несеш  ти  цю  покуту
                                                         Моя  Вкраїно,  кайданами  окута?

Многостраждальна  ненько  моя,  Україно!
Мала  б  радіти,  що  ти  зараз  вільна
Різні  вожді  бажали  покласти  тебе  на  коліна...
Ти  не  скорилася,  я  вірю,  що  повстанеш
                                                         Моя  Україно!

Тож  не  ридай,  порви  кайдани  моя  Ненько!
Хоч  незалежна,  проте  багато  хто  продати  тебе  хоче
І  хоч  верховні  черви  знищують  тебе  охоче
А  ти  кріпися  і  не  плач,  ми  піднімемо  з  кайдан  тебе
                                                         О  моя  Ненько!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347891
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.07.2012